1. Типова програма дисципліни icon

1. Типова програма дисципліни




Скачати 296.68 Kb.
Назва1. Типова програма дисципліни
Дата25.10.2012
Розмір296.68 Kb.
ТипДокументи
1. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/1_щ-LTї.doc
2. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/2_і.doc
3. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/3_і.doc
4. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/4_і .doc
5. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/5_і.doc
6. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/6_T.doc
7. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/7_T.doc
8. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/Dodat.doc
9. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/Dodat_2-4.doc
10. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/Zmist.doc
11. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/tityl.doc
1. Типова програма дисципліни
Закон про Державний бюджет є другим після Конституції України. У свою чергу, бюджетна політика теж має власні стратегію І тактику, що розробляються в рамках бюджетного законодавства. Засвоївши тему, студенти повинні мати уявлення про те
Бюджетний механізм
Податкова політика та механізм оподаткування
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави
Бюджетно-податкова політика: досвід зарубіжних країн
3. Плани семінарських занять
Додаток 1 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2000 р. №1932 порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання,
Додаток 2
1. Типова програма дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Київ 2002

Вступ




«Бюджетно-податкова політика» належить до спеціальних навчальних дисциплін, покликаних забезпечити підготовку фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за програмою «Державне управління економікою». Базою цієї дисципліни є знання, одержані студентами з фундаментальних економічних дисциплін «Макроекономіка» та «Державне регулювання економіки». Крім того, вона пов’язана з дисциплінами фінансового напряму, такими як «Бюджетна система», «Податкова система в Україні» та ін.

Дисципліна «Бюджетно-податкова політика» має теоретико-прикладний характер. У теоретичному аспекті вона дає змогу студентам оволодіти знаннями щодо бюджетної та податкової політики держави, у прикладному — набути базових положень з методики бюджетної та податкової роботи, сформувати навички проведення розрахунків. Дисципліна орієнтує студентів на практичну діяльність у бюджетно-податковій сфері державного управ­ління, що сприятиме підготовці нової генерації економістів-фа­хівців, здатних розв’язувати складні макроекономічні проблеми трансформаційної економіки України.

При підготовці даного посібника було використано існуючі навчальні, монографічні та періодичні джерела з питань бюджету і податків провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економіс­тів, здійснена перша спроба узагальнення та синтезу новітніх наробок з питань бюджетно-податкової політики з метою їх донесення до студентської аудиторії, а також застосовано методичні рекомендації НДЕІ Міністерства економіки України «Прогнозування і розробка програм» за редакцією В. Ф. Бесєдіна, методичні матеріали Кабінету Міністрів України «Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік», аналітичні матеріали Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету з метою наближення навчального процесу до реальної практики бюджетно-податкового регулювання в Україні.

1. Типова програма дисципліни




Бюджет навчального часу — 81 год.

Тематичний план дисципліни



Тема

Форми навчання

Денна

Заочна

Лекції

Практ. заняття

Індивід. заняття

Самост. робота

Лекції

1

Бюджетно-податкова політика як складова фінансової політики держави

2

2

1

6

1

2

Бюджетна стратегія і тактика

3

2

3

6

2

3

Бюджетний механізм

4

2

4

8

4

4

Податкова політика та механізм оподаткування

3

2

2

6

2

5

Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави

2

2

2

8

2

6

Бюджетно-податкова політика: досвід зарубіжних країн

2

2

1

6

1

Усього годин:

16

12

13

40

12

2. Навчально-методичне
забезпечення дисципліни




Тема 1. Бюджетно-податкова політика
як складова фінансової політики держави


…Стан і динаміка державних фі­нансів визначаються рішеннями держави і діями публічної влади.

Поль Марі Годме


Основна
проблематика

Цілі

  • Фінансова політи­ка держави: сутність і складові

  • Бюджетно-подат­кова політика: економічний зміст, завдання і цільова спрямованість

  • Відносні межі ефективності бюджетно-податково­го регулювання та фактори, що їх визначають

  • Організаційне, за­конодавче та інфор­маційне забезпечен­ня бюджетно-подат­кової політики

Ефективна бюджетно-податкова політика в цілому визначає економічну політику держави, виступає одним з ключових факторів забезпечення реальних змін у національному господарстві.

Незважаючи на те, що бюджет і податки мають багатовікову історію, їх теоретичне осмислення розпочинається тільки в ХVІІ ст., а постановка та наукове обґрунтування проблеми впливу державного бюджету країни на її економічний розвиток з метою вирішення певних завдань — з 1-ї половини ХХ ст.

Виходячи з реалій нинішнього господарювання в Україні і тієї теоретичної бази, що описує дану проблему, тема 1 зосереджує увагу студентів на таких цільових установах:

  • ознайомитися в цілому з проблемою, дослідити, як її подано в монографічній і періодичній літера-
    турі;

  • з’ясувати термінологічний апарат, що описує проблему;

  • виявити основні державні органи, які формують і реалізують бюджетно-податкову політику, розглянути їх субординацію та основні функції;

  • ознайомитися із законодавчими актами, що ре-
    гулюють бюджетні відносини та оподаткування в Україні, спробувати знайти в них суперечності і недоліки та з’ясувати можливості їх удосконалення

Методичні поради до вивчення теми


Спочатку необхідно з’ясувати суть бюджетно-податкової політики як однієї зі складових фінансової політики держави.

Політика взагалі охоплює всі напрями діяльності держави. Залежно від сфери суспільних відносин, яка виступає об’єктом політичного впливу держави, йдеться про економічну чи соціальну, фінансову чи кредитну, внутрішню чи зовнішню політику тощо. Головне завдання фінансової політики — це забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої держав­ної програми соціально-економічного розвитку.




Рис. 1. Фінансова політика держави

Зміст фінансової політики держави — розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів. В основі цих операцій лежить вибір:

  • суб’єктів — власників чи розподілювачів фінансових ресурсів;

  • пріоритетних напрямів використання фінансових ресурсів;

  • джерел і методів формування фінансових ресурсів;

  • ступеня централізації фінансових ресурсів у руках держави.

Ці завдання вирішуються залежно від сутності та функцій держави.

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА





У вузькому розумінні поняття

У широкому розумінні поняття













Включає дві підсистеми або взаємопов’язані напрями діяльності держави:

  1. політика у сфері державних фінансів;

  2. політика у сфері недержавних фінансів (за галузями, регіонами тощо)

Механізм державного регулювання всіх соціально-економічних про­цесів та явищ, що включає широкий арсенал фінансових інстру-
ментів, засобів, форм і методів розподілу та перерозподілу ВВП і діє через національну фінансову систему країни













Ефективним способом взаємодії державних і недержавних фінансів визначається такий, що сприяє оптимальному зростанню фінансового національного доходу. Під останнім розуміється макроекономічний стан співвідношення доходів і витрат у складі бюджетів усіх учасників національного господарства, що забезпечують оптимум процесів зберігання, накопичення та споживання

Складові фінансової політики:

  • бюджетно-податкова;

  • кредитно-грошова;

  • інвестиційна;

  • страхова;

  • амортизаційна;

  • валютна;

  • митна;

  • ін.


Отже, бюджетно-податкова політика є складовою фінансової політики держави. Зауважимо, що в розвинутих країнах світу через державний бюджет відбувається перерозподіл від 30 до 50 % ВВП.

Далі необхідно зосередити увагу на з’ясуванні економічного змісту бюджетно-податкової політики, розглянути її складові, основні завдання та цільову спрямованість. В економічній літературі і досі не існує однозначного погляду щодо визначення бюджетно-податкової політики. Найчастіше її ототожнюють з фіскальною. Зазначимо, що така точка зору має підстави для існування, оскільки зміст і роль будь-якої політики визначається її цілями.

БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА





У вузькому розумінні поняття

У широкому розумінні поняття













  • політика формування, виконання та регулювання державного бюджету країни

  • заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому;

  • маніпулювання державними видатками та доходами з метою впливу на економічний розвиток суспільства













Цілями бюджетно-податкової політики в Україні з позицій існуючих економічних проблем та здійснюваних нині перетворень є:

  • подолання спаду виробництва та стабілізація економіки;

  • стимулювання розвитку пріоритетних сфер діяльності та структурних перетворень;

  • досягнення різкого структурного зрушення економічних пропорцій на користь тих виробників, які працюють безпосередньо на задоволення потреб населення;

  • стримування інфляційних процесів;

  • забезпечення достатніх надходжень до бюджету для фінансування невідкладних соціальних програм;

  • створення найсприятливіших умов для стимулювання ділової інвестиційної активності, розвитку підприємництва тощо.


Взагалі цілі бюджетно-податкового регулювання є досить суперечливими. Заходи бюджетної рестрикції завжди тією чи іншою мірою пригноблюють економічну активність і провокують спад виробництва. Будь-які заходи бюджетної експансії з погляду запобігання падінню обсягів виробництва і стимулювання його зростання по суті означають розширення попиту, передусім інвестиційного, а за ним і споживчого. Усе це обов’язково веде до підвищення цін. Таким чином, роль бюджетно-податкової політики є специфічною, багатоаспектною і залежить від конкретно-економічних реалій, етапу та моделі розвитку економічної системи країни.

Вивчаючи суперечливу роль бюджетно-податкової політики як інструментарію державного регулювання економіки, слід зазначити, що бюджетно-податкове регулювання може бути, з одного боку, засобом подолання «провалів ринку», з іншого, —джерелом багатьох «провалів державного втручання».

Необхідно з’ясувати позитивне значення бюджетно-подат­кової політики щодо формування ефективного механізму подолання «провалів ринку», а також розглянути негативні наслідки її впливу на національну економіку в цілому, коли сама політика виступає джерелом «провалів державного втручання» в економіку. Це потребує гнучкого та обережного ставлення уряду до використання бюджетно-податкових засобів, особливо яскраві прояви якого можна спостерігати, коли держава змінює характер бюджетно-податкової політики на переломних етапах розвитку.


Таблиця 1

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Фіскальна функція

Функція економічного
регулювання

Функція вирівнювання доходів

Бюджетно-податкова політика забезпечує необхідні ресурси для урядової діяль­ності, а саме:

  • на військово-оборонні ви­трати;

  • на реалізацію економічних і соціальних програм;

  • на підтримку уряду тощо

Податки та видатки бюджету використовуються як інструмен­ти управління економікою та досягнення певних цілей економічної політики (економічного зростання, структурної перебудо­ви тощо)

Бюджетно-податкове регулювання виступає як інструмент перерозподілу ВВП з допомогою прогресивної шкали оподаткування, а також системи тран­сферних виплат бідним, безробітним, інвалідам, сиротам тощо





Далі слід розглянути відносні межі ефективності бюджетно-податкового регулювання, що формується залежно від функцій і характеру бюджетно-податкової політики, а також навчитись аналізувати фактори, що їх визначають. Відносні межі ефективності бюджетно-податкової політики розподіляються на три групи: 1) мотиваційні; 2) кон’юнктурні; 3) соціальні. Також розрізняють мінімально допустиму та максимально допустиму межі, що визначаються цілим переліком макроекономічних чинників.

Мінімально допустима межа є змінною та залежить від таких факторів:

  • поточний стан економіки;

  • загальний рівень життя у країні, що визначає споживацькі стереотипи;

  • модель регулювання економіки:

а) якщо з незначним державним втручанням, то перерозподіл доходів буде обмеженим;

б) якщо державне регулювання передбачає сильну корекцію ринкового розподілу доходів, то держава реалізує цілий ряд соціальних програм.

Максимально допустима межа — це та межа перерозподілу доходів, за яку держава не має переходити за будь-якої моделі ринкової економіки.

Проблема визначення максимальної межі — одна з найскладніших у сучасному ринковому господарюванні.

У контексті з’ясування загальних засад бюджетно-податкової політики слід розглянути також її організаційне, законодавче та інформаційне забезпечення.

Держава здійснює реалізацію бюджетно-податкової політики за допомогою певних органів державного управління, які з урахуванням ролі, місця, функцій та обсягів діяльності поділяються на такі групи:

І — загальнодержавні органи управління;

ІІ — органи оперативного управління.

Залежно від історичних традицій, державного устрою і політичної системи органами публічної влади є, наприклад: Парламент у Великобританії, Національні збори у Франції, Конгрес у США, Бундестаг у Німеччині, Федеральні збори в Російській Федерації, Верховна Рада в Україні.

Загальнодержавні органи управління в Україні представлені органами законодавчої влади (Верховна Рада України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та органами виконавчої влади загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міська, районні та районні в містах державні адміністрації).

Бюджетно-податкова політика реалізується через спеціалізовані державні органи оперативного управління, насамперед
через фінансовий апарат, склад і структура якого зумовлені
історично відповідно до державного устрою країни. У державах з розвинутою ринковою економікою бюджетно-податкова політика реалізується, як правило, кількома державними органами:
в США — Міністерством фінансів (Казначейством) та Адмі-
ністративно-бюджетним управлінням при Президентові, Митною службою та ін.; у Великобританії — Казначейством, Митним та Акцизним управлінням; у Німеччині — Міністерством фінансів, а також підпорядкованими йому Федеральним відомством з фінансів та Федеральним управлінням державним боргом; у Франції — Міністерством економіки, фінансів та бюджету; в Італії — Казначейством, Міністерством фінансів, Міністер-
ством бюджету і планування, Міністерством внутрішніх справ та ін.

В Україні держава реалізує бюджетно-податкову політику
через Міністерство фінансів України (центральний апарат та місцеві фінансові органи), що у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, Указами і розпорядженнями Пре-
зидента України, постановами та розпорядженнями Кабінету
Міністрів, а також Положенням про Міністерство фінансів. Крім того, для забезпечення виконання Державного бюджету існує ряд органів, а саме Рахункова палата України, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, система органів Державної податкової адміністрації України, митні органи України, податкова поліція. Відповідно до чинного законодавства кожна з перелічених систем органів оперативного управління фінансами має певні завдання в частині реалізації бюджетно-податкової політики та виконує ряд функцій, з якими студенти мають детальніше ознайомитися самостійно.

Основними правовими документами, що регламентують проведення бюджетно-податкової політики в Україні, є насамперед Конституція України, Закони України: «Про Державний бюджет України» (на відповідний рік), «Про бюджетну систему України», «Про податкову систему України», «Про місцеве самоврядування», «Про державний внутрішній борг України», «Про митну справу в Україні», Митний кодекс України, бюджетні резолюції Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Нещодавно прийнятий Бюджетний кодекс України, в процесі прийняття перебуває Податковий кодекс України.

Особливу увагу студенти мають звернути на Бюджетний кодекс України, дослідити його як основу для проведення бюджетного реформування в Україні. 22 березня 2001 року Верховна Рада прийняла перший в історії незалежної України Бюджетний кодекс, в якому спрощено механізм формування бюджетів, процес перерозподілу грошей. Цей документ максимально наближено до вимог Європейського Союзу в бюджетній сфері, що не тільки позитивно позначилося на його якості, але й знімає питання про необхідність наступної його уніфікації з бюджетним законодавством Європейського Союзу. Кодекс ліквідує «бюджетну матрьошку» — багатошаровість у розподілі коштів, тобто коли центр розподіляв фінанси по областях, області — по районах і т. д., у результаті чого гроші до сіл узагалі не доходили. Тепер усі бюдже­ти, яких понад 700, «спілкуватимуться» винятково з центром через Державне казначейство. Крім того, вперше в українському законодавстві визначено, що таке міжбюджетні трансферти, а також яким чином вони повинні здійснюватися і контролюватися. Внаслідок цього буде істотно посилено контроль за використанням бюджет­них коштів у країні. Крім того, ст. 13 Кодексу забороняє державним структурам створювати позабюджетні фонди, які дотепер
існують.

У Кодексі досить чітко виписані всі процедури, пов’язані з розробкою, прийняттям і контролем за виконанням головного фінансового документа країни. Відтепер парламент не буде затверджувати бюджетну резолюцію, як це було раніше. Замість цього уряд сам розроблятиме «Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період». Однак вирішувати, приймати чи не приймати цей документ, буде Верховна Рада. Лише після її схвалення уряд на основі згаданого документа має розроб­ляти законопроект про бюджет. Таким чином, ініціатива щодо бюджетоутворення «зміщена» в сторону Кабінету Міністрів, що логічно, оскільки саме він відповідає за виконання бюджету. Слід вважати, що певний крок на шляху підвищення прозорості і відкритості бюджетного процесу зроблено. Відповідно до Кодексу відтепер має публікуватися проект бюджету, а після його прий-
няття і сам документ разом з усіма додатками.

Верховна Рада чітко розподілила повноваження між бюджетами. Держбюджет відповідає за фінансування загальнодержавних інститутів — судоустрій, силові, контролюючі органи. Місцеві бюджети фінансують функції, наближені безпосередньо до споживачів, — школи, дитсадки, лікарні та ін. У результаті місцева влада того чи іншого населеного пункту виходить з-під впливу вищого органу і, відчувши себе хазяїном міста (передусім у бюджетному плані), стане заінтересованішим в ефективному та інтенсивному економічному розвитку міста, селища і, як підтверджує статистика, почне набагато активніше працювати по залученню інвестицій.

Щодо формування доходів, то тепер за місцевими бюджетами закріплені лише ті податки, що не можуть негативно вплинути на економіку країни. Слід зазначити, що до ексклюзивних доходів місцевих бюджетів віднесені прибутковий податок, плата за землю, надходження від продажу землі несільськогосподарського призначення і податок з прибутку комунальних підприємств, що центр враховуватиме тільки статистично. У результаті цього прибуткова база місцевих бюджетів розшириться, а частка власних доходів на місцях зросте в кілька разів. Закріплення за місцевими бюджетами надходжень від продажу землі є наймогутнішим стимулом не тільки до розвитку ринку землі, а й істотного підвищення інвестиційної привабливості підприємств.

Щодо перерозподілу фінансових коштів, то ця процедура відтепер здійснюватиметься згідно з так званою формульною системою, коли трансферти розраховують за єдиною для всіх фор-
мулою, параметри якої закладені в Бюджетному кодексі. Така практика вже діє з 2001 року відповідно до постанови Кабміну від 26.12.00 № 1932. Як свідчить аналіз, перерозподіл тепер зрозуміліший і прозоріший, оскільки перестав залежати від волі чиновника.

Кодекс впроваджує новий підхід до формування бюджету за програмно-цільовим методом із залученням економічної класифікації видатків. Це дасть можливість відстежувати ефективність використання бюджетом сплачених підприємцями податків у контексті фінансування тієї чи іншої програми. Кодекс реалізує один з принципів публічних фінансів — платник податку повинен бачити результати сплати податків. Головне завдання нового підходупублічний контроль за ефективністю використання грошей. Отже, вже на 2002 рік Міністерство фінансів має подати бюджет на програмній основі.

Таким чином, положення, закріплені в Бюджетному кодексі, свідчать, що за сучасних умов різко зростає роль Державного бюджету в розвитку економіки, соціально-культурної сфери та правового регулювання відносин, які існують у галузі бюджетної діяльності.

Інформаційне забезпечення бюджетно-податкової політики студенти мають опрацювати самостійно.

Термінологічний словник

Бюджетно-податкова політика у вузькому розумінні — політика формування, використання та регулювання Державного бюджету країни.

Бюджетно-податкова політика у широкому розумінні — заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування Державного бюджету в цілому.

Законодавчо-правове забезпечення бюджетно-податкової політики — комплекс правових документів та нормативно-законодавчих актів, що регламентують бюджетні відносини та оподаткування.

Інформаційне забезпечення бюджетно-податкової політики — система інформаційного забезпечення управління державними фінансовими потоками, що базуються на сучасних інформаційних технологіях.

Організаційне забезпечення бюджетно-податкової політики — система органів державного управління, що формують та реалізують бюджетно-податкову політику.

Фінансова політика держави — комплекс взаємопов’язаних і цілеспрямованих заходів держави щодо мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу та використання на основі фінансового законодавства країни з метою реалізації тієї чи іншої державної програми соціально-економічного розвитку.

Фінансовий національний дохід — макроекономічний стан співвідношення доходів і витрат у складі бюджетів усіх учасників національ­ного господарства, що забезпечують оптимум процесів зберігання, накопичення та споживання.

Фінансові ресурси — грошові нагромадження та доходи, що створюються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП та зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення суспільних потреб.

Завдання та запитання для самоперевірки

  1. Розкрити місце і роль бюджетно-податкової політики як однієї зі складових фінансової політики держави.

  2. Чи є правомірним ототожнення понять «бюджетно-податкова політика» та «фіскальна політика»? Викладіть власну точку зору.

  3. Дайте характеристику цільової спрямованості бюджетно-податкової політики в Україні на сучасному етапі.

  4. Розкрийте суперечності бюджетно-податкової політики, використовуючи фактичні матеріали з періодики. Спробуйте визначити, чи можливо взагалі, якщо так, то яким чином подолати ці суперечності?

  5. Назвіть основні функції бюджетно-податкової політики. Розкрийте їх зміст.

  6. Розкрийте проблему ефективності бюджетно-податкового регулювання. Назвіть відносні межі цієї ефективності. Обґрунтуйте їх необхідність.

  7. Що означають мінімально та максимально допустимі межі перерозподілу доходів? Якими чинниками вони визначаються?

  8. На вашу думку, чи відбувається в Україні бюджетна та податкова реформи? У чому їх суть та мета?

  9. Що таке Бюджетний кодекс України? З яких розділів, частин він складається ? Які має переваги чи недоліки?

  10. Розгляньте таблицю 2 «Зведений баланс фінансових ресурсів України». Розрахуйте питому вагу фінансових ресурсів за джерелами їх формування та напрямами використання. Проаналізуйте зміни, що відбулися. Зробіть висновки.

  11. Заповніть таблиці 3, 4, 5, 6.
Таблиця 2

ЗВЕДЕНИЙ БАЛАНС ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ, тис. грн.

Показники

1999 р.

2000 р.

Напрями формування фінансових ресурсів

Ресурси бюджетів

26700

34252

Ресурси підприємств організацій

27324

37265

з них:







прибуток (після сплати податку)

13324

12265

амортизаційні відрахування

13500

25000

відрахування підприємств і організацій на шляхові роботи







Ресурси фондів без коштів, що спрямовуються до Державного бюджету

10068,5

13148,4

з них:







доходи Державного позабюджетного фонду приватизації

266,2

160

доходи Пенсійного фонду

8770,5

11745,8

доходи Фонду соціального страхування

1031,8

1242,6

Довгострокові кредитні ресурси на розвиток народного господарства, надані банками України

390

670

Кошти іноземних інвесторів для розвитку народного господарства України

1625

3000

Кредити міжнародних фінансових організацій та кредити, отримані на двосторонній основі

2008,4

3840

Усього доходів

68115,9

92175,4

Закінчення табл. 2

Показники

1999 р.

2000 р.

Напрями використання фінансових ресурсів

Видатки бюджетів

29200

35492

Видатки підприємств, організацій

27324

37265

з них:







кошти, що залишаються в розпорядженні підприємств (прибуток після сплати податку та амортизаційні відрахування)

27324

37265

видатки на шляхові роботи







Видатки фондів (без бюджетних коштів)

1301,1

3148,4

з них:







видатки Державного позабюджетного фонду приватизації

266,2

160

видатки Пенсійного фонду

0003,1

1745,8

видатки фонду соціального страхування

1031,8

1242,6

Видатки на реалізацію національних програм розвитку народного господарства за рахунок довгострокових кре­дитів

390

670

Видатки іноземних інвесторів для розвитку народного господарства України

1625

3000

Використано кредитів міжнародних фінансових організацій

2008,4

3840

Усього видатків

1848,5

3415,4

Недостача фінансових ресурсів

3732,6

1240



Таблиця 3
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

Рівні
влади

Загальнодержавні
органи управління

Основні повноваження відповідно до Конституції України та Закону «Про місцеве самоврядування
в Україні»

Законодавча влада

Верховна Рада України

Органи місцевого самоврядування




Виконавча влада

Кабінет Міністрів України

Місцеві державні адміністрації




Таблиця 4
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Органи

Основні функції згідно з чинним законодавством

Міністерство фінансів України




Рахункова палата України




Державне казначейство




Державна контрольно-ревізійна служба




Державна податкова адміністрація





Таблиця 5

ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВУ
ПОЛІТИКУ В РОЗВИНУТИХ РИНКОВИХ КРАЇНАХ


Країна

Основні державні органи

Основні функції

США







Великобританія







Німеччина







Франція







Італія








Таблиця 6
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Законодавчий акт

Дата
прийняття

Стаття чи розділ

Зміст
основних
положень

Конституція України










Закон України «Про бюджетну систему України»










Закон України «Про податкову систему України»










Закон України «Про державний бюджет України» (на відповідний рік)










Закон України «Про місцеве самоврядування»










Бюджетний кодекс України










Митний кодекс України










Податковий кодекс України









Тестові завдання


1. До негативних наслідків бюджетно-податкового регулювання держави належать:

а) довготривала економічна криза;

б) надмірна інфляція;

в) негативний вплив бізнесу на навколишнє середовище;

г) надмірний податковий тягар на підприємництво;

д) нерівномірність економічного розвитку територій, регіонів;

е) слабкий соціальний захист населення.

2. Бюджетно-податкова політика виконує функцію вирівнювання доходів, коли:

а) виступає інструментом перерозподілу ВВП;

б) виступає інструментом управління економікою;

в) забезпечує необхідні фінансові ресурси для урядової діяльності;

г) сприяє економічному зростанню;

д) стимулює структурну перебудову економіки;

е) держава здійснює трансфертні виплати окремим категоріям населення.

3. Бюджетно-податкова політика виконує функцію економічного регулювання, коли:

а) виступає інструментом перерозподілу ВВП;

б) виступає інструментом управління економікою;

в) забезпечує необхідні фінансові ресурси для урядової діяльності;

г) сприяє економічному зростанню;

д) стимулює структурну перебудову економіки;

е) держава здійснює трансфертні виплати окремим категоріям населення.

4. Бюджетно-податкова політика виконує фіскальну функцію, коли:

а) виступає інструментом перерозподілу ВВП;

б) виступає інструментом управління економікою;

в) забезпечує необхідні фінансові ресурси для урядової діяльності;

г) сприяє економічному зростанню;

д) стимулює структурну перебудову економіки;

е) держава здійснює трансфертні виплати окремим категоріям населення.

5. Переважно податковим буде характер бюджетно-подат­кової політики у разі, коли уряд віддає перевагу:

а) економічному зростанню;

б) соціальному захисту та згладженню проблем економічної нерівності;

в) нагромадженню;

г) споживанню;

д) прямому регулюванню;

е) непрямому впливу на ринкові стимули.

6. Переважно витратним буде характер бюджетно-подат­кової політики у разі, коли уряд віддає перевагу:

а) економічному зростанню;

б) соціальному захисту та згладженню проблем економічної нерівності;

в) нагромадженню;

г) споживанню;

д) прямому регулюванню;

е) непрямому впливу на ринкові стимули.

7. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її фіскальною функцією, є:

а) мотиваційною;

б) кон’юнктурною;

в) соціальною;

г) мінімально допустимою;

д) максимально допустимою.

8. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її функцією економічного регулювання, є:

а) мотиваційною;

б) кон’юнктурною;

в) соціальною;

г) мінімально допустимою;

д) максимально допустимою.

9. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її функцією вирівнювання доходів, є:

а) мотиваційною;

б) кон’юнктурною;

в) соціальною;

г) мінімально допустимою;

д) максимально допустимою.

10. Відносна межа перерозподілу доходів, за яку держава не має переходити за будь-якою моделі ринкової економіки, є:

а) мотиваційною;

б) кон’юнктурною;

в) соціальною;

г) мінімально допустимою;

д) максимально допустимою.


Запитання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіанти
відповідей

г, д, е

а, е

б, г, д

в


а, в, д

б, г, е

а

б

в

д








Схожі:

1. Типова програма дисципліни iconДокументи
1. /Типова програма ортопед. стоматолог_я 15.06.2011/1.Пояснювальна записка.doc
2....

1. Типова програма дисципліни iconТипова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями
Типова навчальна програма визначає зміст І обсяг навчання, форми контролю знань студентів вищих навчальних закладів для всіх напрямів...
1. Типова програма дисципліни iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Робоча програма складена на основі Охорона праці в галузі: типова навчальна програма з нормативної дисципліни для вищих навчальних...
1. Типова програма дисципліни iconРідей Н. М., Боголюбов В. М. та ін. Основи екологічної освіти І виховання // Типова навчальна програма
Білявський Г. О., Рідей Н. М., Боголюбов В. М. та ін. Основи екологічної освіти І виховання // Типова навчальна програма. – К.: Аграрна...
1. Типова програма дисципліни iconДокументи
1. /Inform_BZHD_2011/Oснови охорони прац? програма.doc
2. /Inform_BZHD_2011/Про...

1. Типова програма дисципліни iconТипова програма кандидатського екзамену із спеціальності 13. 00. 01 за­гальна педагогіка та історія педагогіки розроблена авторським колективом

1. Типова програма дисципліни iconНавчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни київ 2003 Вступ. 4 Типова програма 6
Вона уявляє собою монетарний вираз цінності товару й займає в комплексі маркетингу провідне місце, проте переважно складається на...
1. Типова програма дисципліни iconТипова навчальна програма з дисципліни " психологія вищої школи"
Завдання психології вищої школи відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, “Національної Доктрини розвитку освіти в Україні”....
1. Типова програма дисципліни iconЛ. А. Сіробаба програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни «Бухгалтерський облік туристичної діяльності» (для студентів...
1. Типова програма дисципліни iconД. В. програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Економічна діагностика» для студентів 3 курсу денної форми...
1. Типова програма дисципліни iconМіського господарства тараруєв Ю. О. Програма навчальноі дисципліни та робоча програма навчальноі дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Фінансування будівництва» для студентів 5 курсу денної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи