Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави icon

Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави




НазваБюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави
Сторінка1/3
Дата25.10.2012
Розмір0.55 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3
1. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/1_щ-LTї.doc
2. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/2_і.doc
3. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/3_і.doc
4. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/4_і .doc
5. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/5_і.doc
6. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/6_T.doc
7. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/7_T.doc
8. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/Dodat.doc
9. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/Dodat_2-4.doc
10. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/Zmist.doc
11. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/tityl.doc
1. Типова програма дисципліни
Закон про Державний бюджет є другим після Конституції України. У свою чергу, бюджетна політика теж має власні стратегію І тактику, що розробляються в рамках бюджетного законодавства. Засвоївши тему, студенти повинні мати уявлення про те
Бюджетний механізм
Податкова політика та механізм оподаткування
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави
Бюджетно-податкова політика: досвід зарубіжних країн
3. Плани семінарських занять
Додаток 1 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2000 р. №1932 порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання,
Додаток 2
1. Типова програма дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Київ 2002

Тема 5. Бюджетно-податкова політика
та забезпечення платоспроможності держави


Держави в наш час живуть у бюджет­ній в’язниці, з якої немає виходу.

Л. Турроу, професор Масачусетського
технічного університету


Основна проблематика

Цілі

  • Політика державних видатків: економічний зміст і соціальна спрямованість

  • Форми реалізації бюджетно-податкової політики

  • Бюджетна безпека: по­няття, чинники та основні індикатори

  • Бюджетний дефіцит: національна специфіка та пояснювальна модель з урахуванням макроекономічних чинників

  • Моделювання дефіци­ту бюджету: статична і динамічна регресійні ба­гатофакторні моделі

  • Бюджетний дефіцит і державний борг: взаємо­залежність і вплив на економіку

  • Зовнішня заборгованість держави: сутність та управління в умовах боргової кризи

  • Боргова безпека: сутність і критичні індикатори заборгованості

Бюджетно-податкова політика держави є важливим стратегічним компонентом економічної політики, основним механізмом перерозподілу багатства. Саме завдяки її реалізації відтворюється вся багатогранна діяльність держави, забезпечується виконання її функцій.

Як серцево-судинна система в організмі людини перекачує кров з метою підтримки життєдіяльності та насичення його необхідними речовинами, так бюджетно-податкова система, реалізуючи мету бюджетно-податкової політики в країні, здійснює рух грошової маси через державні канали розподілу та перерозподілу з метою забезпечення платоспроможності держави, всіх її суб’єктів.

Тому при вивченні даної теми студенти мають засвоїти:

  • пріоритетні соціальні програми політики державних видатків;

  • зміст політики коригування державного бюджету, стабілізаційної політики, політики внутрішніх і зовнішніх запозичень;

  • методику побудови пояснювальної моделі бюджетного дефіциту з урахуванням макроекономічних чинників;

  • схему та особливості побудови економічної моделі бюджетного дефіциту (статичної та динамічної);

  • «ефект витіснення» і «тягар боргу»;

  • стандартні індекси заборгованості;

  • методи скорочення зовнішньої заборгованості;

  • методику розрахунку бюджетного дефіциту, інфляційного надлишку, сеньйоражу, операційного бюджетного дефіциту, прихованого бюджетного надлишку;

  • основні індикатори, що використовуються при оцінюванні бюджетної та боргової безпеки країни

Методичні поради до вивчення теми


Стан забезпечення платоспроможності держави залежить від багатьох факторів, але насамперед — від способів, форм і методів реалізації бюджетно-податкової політики, її елементів і складових, від ступеня збалансованості державного і місцевих бюджетів, ефективності розподілу та використання бюджетних коштів тощо.

Відповідно до плану теми студентам передусім пропонується ознайомитися з однією зі складових бюджетно-податкової політики — політикою державних видатків, від якої певною мірою залежить не тільки забезпечення платоспроможності держави, її бюджетної безпеки, але й економічне зростання, соціальна справедливість тощо. Друга складова — податкова політика — посідає особливе місце в державному управлінні, тому вона була розглянута окремо.

З’ясовуючи економічний зміст політики державних видатків, слід насамперед розглянути, що являють собою державні видатки, з’ясувати їх місце в економічній структурі.

Державні видатки — це витрати, пов’язані з діяльністю держави. За допомогою останньої впроваджується споживання так званих суспільних благ. Крім цього, деякі державні видатки є прямими трансфертними платежами приватному сектору (соціаль­на допомога, пенсії, страхування по безробіттю), які не збільшують приватного споживання, але змінюють його структуру. Таким чином, державні видатки визначають відносні розміри приватного і державного секторів економіки, тобто відносні розміри приватного і суспільного споживання ВВП.

Слід зазначити, що найбільші видатки дозволяють собі невеликі промислово розвинуті країни, такі як Голландія (понад 50 % до ВВП), Швеція (понад 45 % до ВВП). Дуже великий відсоток видатків і у Франції (становить близько 45 %). У більшості країн, що розвиваються, видатки коливаються навколо 30 % до ВВП.
У той же час у лідерів світового бізнесу США та Японії бюджетні видатки становлять значно меншу частку в структурі ВВП (відповідно приблизно 23 і 26 %) [13].

Сукупні державні видатки поділяються на чотири категорії, що зібрані у формулі, за якою обчислюється (G):

,

де PG — споживання в державному секторі або державні закупки (заробітна плата працівникам державного сектору, платежі за товари, що купуються для поточного споживання); ITr трансферти приватному сектору; i  DG видатки на обслуговування державного боргу; DG величина державного боргу; i — відсотки зі сплати процентів з державного боргу; IG — державні інвестиції.

Три перші категорії витрат утворюють поточні видатки держави (PG, ІTr, та і  DG), остання категорія — державні капіталь­ні видатки (IG).

Сукупні державні видатки є складовою сукупного попиту, вони впливають і на приватний попит, і на сукупну пропозицію в економіці.

Нині для України актуальною є проблема оптимізації державних видатків, вирішення якої має вплинути на економічний розвиток. Це означає проведення ряду послідовних заходів з метою досягнення запланованих змін, а саме:

1) проведення ретельного перегляду всіх державних програм, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів;

2) оптимізація (скоріше скорочення, ніж збільшення) чисельності працюючих у бюджетних установах, в тому числі силових структурах;

3) реформування великих, перерозподільчих систем, що існують у бюджетному механізмі країни, та інші.




Рис. 21. Складові та форми реалізації
бюджетно-податкової політики

Крім того, при вивченні даної теми студентам необхідно розглянути ключові форми реалізації державної бюджетно-подат­кової політики, які формуються залежно від стану бюджету з позицій його балансування та макроекономічного стану в країні за певний термін часу.




Рис. 22. Стан державного бюджету з позицій
його балансування


Стан державного бюджету з погляду макроекономічної ситуації в країні (стану повної чи неповної зайнятості) характеризується таким чином:


Бюджет повної зайнятості —
структурний бюджет

Бюджет неповної зайнятості —
циклічний бюджет

  • визначається рівнем сальдо бюджету (дефіциту чи профіциту), який мав би місце за поточного реального рівня державних видатків і податкових ставок в умовах потенційного рівня ВВП в економіці;

  • зміна бюджету повної зайнятості показує напрям, в якому бюджетно-податкова політика впливатиме на зміну сукупного попиту в економіці

  • відображається вплив ділового економічного циклу на державний бюджет, тобто засвідчується, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету за умов неповної зайнятості

Таблиця 21

ОСНОВНІ ВИДИ БЮДЖЕТНИХ ЗМІН ЗА ПРИЧИНАМИ ВИНИКНЕННЯ

Вид змін

Зміст змін

Формула, за якою
обчислюється масштаб змін

Структурний дефіцит ()

визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках та потенційному рівні ВВП

,

де Yр — потенційний ВВП;

t — агрегована податкова ставка;

Yр t — надходження до бюджету при повній зайнятості

Фактичний
дефіцит ()

складається під впливом дискреційної бюджетно-по­даткової політики і циклічних коливань в економіці

,

де Y — фактичний ВВП;

t — агрегована податкова ставка;

Y t — фактичні надходження до бюджету

Циклічний
дефіцит ()

перевищення фактичного дефіциту над структурним, що автоматично обмежує глибину економічного спаду



Циклічний надлишок ()

перевищення структурного дефіциту над фактичним, що автоматично стримує ін­фляцію




З метою впливу на ситуацію, що складається, з погляду як виконання бюджету, так і економічного стану країни взагалі, можна виокремити три суттєвих напрями реалізації бюджетно-податкової політики: політику коригування Державного бюджету з метою досягнення його балансу (як правило, на практиці це виходить лише відносно); стабілізаційну політику; політику фінансування дефіциту бюджету.

ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Політика коригування
Державного бюджету

Стабілізаційна політика
вирівнювання економічного циклу

Політика фінансування
дефіциту Державного бюджету

М

Е

Т

А

Досягнення балан­су Державного бю­джету або бюджет­ного зменшення дефіциту

М

Е

Т

А

Подолання економічної кризи або залежності від стану економіки в країні

М

Е

Т

А

Забезпечення державних витрат за рахунок реальних доходів приватного сектору економіки

Рис. 23. Форми реалізації бюджетно-податкової політики

Політика коригування Державного бюджету має сенс завжди, оскільки протягом багатьох років уряди вирішують проблему бюджетного дефіциту, шукаючи шляхи його скорочення або подолання. Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначаються ефек­тивність фіскальної політики та її вплив на економічну систему. Найважливішими з них є такі:

  • загальний дефіцит бюджету, який називають також фактич­ним, або касовим; утворюється державними витратами, які перевищують державні доходи та субсидії;

  • зовнішній дефіцит дорівнює зовнішнім видаткам держави, за винятком державних надходжень від зовнішніх джерел;

  • внутрішній дефіцит — це загальний дефіцит мінус зовнішній дефіцит;

  • операційний дефіцит визначається як загальний дефіцит, за винятком інфляційної частки відсоткових платежів;

  • первинний дефіцит є різницею між величиною загального дефіциту і сумою всіх відсоткових платежів;

  • поточний бюджетний дефіцит (надлишок) утворюється поточними державними доходами, за винятком поточних видатків.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:

  • відкритий — офіційно визнаний у Законі про бюджет;

  • прихований — офіційно невизнаний; полягає у завищенні планових обсягів доходів, включенні до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту.

Прихований дефіцит зумовлений квазіфіскальною (квазібюджетною) (від лат. duasi — нібито) діяльністю центрального банку, а також державних підприємств і комерційних банків, що пов’язана з явищем квазіфіскальних витрат. У загальному вигляді можна вирізнити два типи квазіфіскальних витрат держави: зобов’язання держави по видатках та квазісубсидії центрального банку.

Зобов’язання держави по видатках — це відкладені у часі бюджетні зобов’язання, тобто перенесені на майбутнє витрати бюджету, які не враховуються в поточній бюджетній звітності. Такого роду зобов’язання виникають унаслідок прихованого дер­жавного субсидіювання імпорту або надання державних гарантій з високою вірогідністю платежів по них [13].

Квазісубсидії центрального банку — це діяльність центрального банку, яка стосується бюджетних операцій уряду і фінансується за рахунок його власних доходів. Вона охоплює окремі операції, пов’язані з державним боргом, фінансування збитків, що виникли внаслідок стабілізації валютного курсу, централізовані кредити економіці, рефінансування пільгових кредитних програм і преференцій.

Унаслідок квазіфіскальних операцій держави за межами бюджету справжні масштаби державних видатків і, відповідно, величини бюджетного дефіциту, а отже, й державного боргу, занижуються, що нерідко робиться цілеспрямовано (наприклад, перед виборами), а також у рамках «жорсткого» курсу уряду на щорічно збалансований бюджет.

Слід зазначити, що в Україні також існує прихований бюджет­ний дефіцит, який виникає через величезні суми заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, пенсій, інших соціальних виплат. Отже, дійсний дефіцит бюджету є сумою бюджетної заборгованості та бюджетного дефіциту.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити. Активний дефіцит формується при спрямуванні коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП, пасивний дефіцит — на покриття поточних витрат.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним або свідомим: вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП та свідчать про недосконалість розподілу фінансових ресурсів держави; свідомий визначається характером бю­джетно-податкової політики держави — стимулюючої або стримуючої.

Якщо всі державні доходи зводяться до податків, то загальний бюджетний дефіцит визначається за формулою:

,

де G — державні видатки;

Т — податкові надходження до бюджету.

Величину бюджетного дефіциту заведено оцінювати за його відношенням до валового внутрішнього продукту, а саме:

,

де db частка бюджетного дефіциту у ВВП, % [13].

У світовій практиці припустимим рівнем бюджетного дефіциту вважається його величина, що становить 2—3 % ВВП, 5 % — національного доходу, 10 % — видатків Державного бюджету.

Припустимий рівень бюджетного дефіциту в короткостроковому періоді визначається насамперед попитом на державні цінні папери і готовністю надання кредитів. Це, в свою чергу, залежить від запропонованого державою доходу (відсотків) і від ступеня довіри до неї з боку потенційних кредиторів. У довгостроковому періоді припустимий рівень бюджетного дефіциту визначається можливістю довготривалої підтримки параметрів фіскальної політики.

Слід зазначити, що Державний бюджет України протягом багатьох років був дефіцитним. Так, у 1992 р. він становив 13,5 % ВВП. Щоправда, пізніше він почав скорочуватися: у 1994 р. — 9,4 %, 1995 р. — 6,8, 1996 р. — 4,9, 1997 р. — 6,7, 1998 р. — 2,
у 1999 р. — 1,5 ВВП, а в 2000 р. бюджет був узагалі бездефіцитним (за даними Державного казначейства України). Тобто, це означає, що держава жила не за своїми доходами, бо витрачала більше коштів, ніж одержувала. Це призвело до того, що в Україні покриття дефіциту в 1991—1994 рр. відбувалося за рахунок емісії грошей, що, в свою чергу, призвело до гіперінфляції.

Бюджетний дефіцит — це фінансове явище, що необов’яз­ково належить до надзвичайних подій. У сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом. Наприклад, до початку 90-х років бюджетний дефіцит у видатковій частині бюджету Франції становив 9,6, США — 11,6, ФРН — 14, Японії — 15,6, Італії — 25,2 %.
У США в 1997 р. вперше за повоєнний період дохідна частина бюджету перевищувала видаткову — на 10 млн дол.

Теоретично можна виокремити чотири основні напрями подолання дефіциту бюджету: 1) збільшення дохідної частини бюджету; 2) скорочення видаткової частини бюджету; 3) здійснення внутрішніх і зовнішніх позик; 4) проведення грошової і кредитної емісії. Щодо економічної ситуації в Україні, то для неї нині прийнятні всі чотири напрями.

Бюджетно-податкова політика у разі реалізації політики коригування Державного бюджету, коли вона спрямована на зміну його стану з метою досягнення балансу доходів і витрат (бюджет­ної рівноваги), повинна збалансовувати бюджет. Але відомо, що не завжди збалансований бюджет сприяє розвитку економіки.
Більшість економістів уважають, що через низку чинників іноді доцільно підтримувати додатне чи від’ємне сальдо бюджету.

Світовій практиці відомі три можливі шляхи збалансування державного бюджету:

1. Збалансування бюджету на щорічній основі.

Щорічне збалансування бюджету може ще більше поглибити економічні коливання. Наприклад, економіка перебуває у фазі зниження виробництва, відповідного скорочення доходів і податкових надходжень до бюджету, що автоматично спричиняє бюджетний дефіцит. Якщо за цих умов намагатися збалансувати бюджет фіскальними заходами, то потрібно підвищити податки або скоротити державні видатки, що призведе до ще більшого падіння виробництва.

2. Збалансування бюджету на циклічній основі.

Бюджет балансується не щорічно, а в межах економічного цик­лу. Це означає, що під час спаду виробництва держава повинна зменшувати бюджетний дефіцит. Під час наступного інфляційного стрибка вона, навпаки, мусить піднімати рівень податків і скорочувати свої видатки. Позитивне сальдо бюджету, яке виникає при цьому, може бути використане на покриття тієї заборгованості, яка виникла під час спаду. Однак проблема полягає в тому, що зростання та спади в економічному циклі, як правило, відрізняються між собою за глибиною і тривалістю.

3. Збалансування бюджету на основі принципу функціональних фінансів.

Даний варіант означає використання незбалансованих бюджетів з метою стабілізації економіки. Згідно з принципом функціональних фінансів головним для фіскальної політики є не збалансування бюджету, а стабілізуючий вплив на економіку, здатність державних заходів своєчасно запобігати виникненню негативних явищ, пов’язаних з циклічними коливаннями. Проблема ж зба-
лансування бюджету розглядається як другорядна, підпорядкована головній меті фіскальної політики.

Наступну форму реалізації бюджетно-податкової політики — політику фінансування дефіциту бюджету — студенти мають розглянути, виходячи з того, що світова практика визнає три традиційних джерела фінансування бюджетного дефіциту:

  • за рахунок позик у населення і комерційних банків (внутрішнє запозичення);

  • за рахунок позик іноземних кредиторів (зовнішнє запозичення);

  • за рахунок грошово-кредитної емісії (кредити уряду з боку центрального банку).

Серед них розрізняють інфляційні та неінфляційні джерела.

Неінфляційні джерела передбачають:

  • внутрішні і зовнішні позики на фінансових ринках комерційних банків, іноземних урядів і міжнародних організацій; продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам і домогосподарствам;

  • трансферти — фінансування у вигляді безоплатної допомоги.

Зменшити дефіцит бюджету уряд може шляхом накопичення заборгованості (прострочення платежів по боргах або за куплені товари), а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер.

Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку уряду та купівлі центральним банком державних цінних паперів.

Монетизація дефіциту справляє найнегативніший вплив, оскіль­ки фінансування дефіциту через центральний банк безпосередньо впливає на грошову базу та розмір грошової маси. При монетизації дефіциту держава отримує сеньйораж
  1   2   3

Схожі:

Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави icon1. Сутність та види податків Тема Податкова система І податкова політика держави
Ці фінансові відносини впливають як кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання та їх інтереси у суспільному виробництві,...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави icon1. Сутність та види податків Тема Податкова система І податкова політика держави
Ці фінансові відносини впливають як кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання на їх інтереси у суспільному виробництві,...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconЗовнішня політика держави: сутність, принципи реалізації. Співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики держави
Зовнішня політика – це частина міжнародних відносин, діяльність держави та інших політичних інститутів суспільства по здійсненню...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconЗ навчальної дисципліни ”податки І податкова політика”
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „Податки І податкова політика” для студентів заочної...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconЧернадчук В. Д. Принципи виконання бюджету
При виконанні бюджету відбувається постійно триваюче порівняння показників матеріальних бюджетно-правових норм з результатами бюджетної...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconТема Години
Аналіз платоспроможності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності аптек. Антикризова політика підприємства
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconПодаткова застава
Податкова застава спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни " податки І податкова політика" для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни „Податки І податкова політика” для студентів денної та заочної...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни „ податки І податкова політика для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни „Податки І податкова політика ” для студентів денної та заочної...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconКичук І. Л., здобувач Житомирський державний технологічний університет законодавчо-нормативне забезпечення страхових відносин
Головною метою державного регулювання страхової діяльності є забезпечення формування страховиками достатнього обсягу коштів, за рахунок...
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави iconНауково-практичну інтернет-конференцію „Бюджетно-податкова реформа як каталізатор соціально-економічного розвитку в Україні” Напрями роботи інтернет-конференції: Секція 1
Науково-дослідним інститутом фінансового права спільно з Науково-дослідним центром з проблем оподаткування І кафедрою податків та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи