Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 icon

Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010




НазваАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010
Сторінка5/35
Дата27.11.2012
Розмір7.07 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


^ РЕАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЙОГО АДАПТАЦІЇ ДО ВИМОГ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ


Проведено аналіз стану промисловості України на сучасному етапі та визначити стратегічні проблемні питання, що впливають на її подальший розвиток. Досліджено шляхи мобілізації резервів державного регулювання на різних рівня управління промисловістю.

Проведен анализ состояния промышленности Украины на современном этапе и определены стратегические проблемные вопросы, которые влияют на ее последующее развитие. Исследованы пути мобилизации резервов государственной регуляции на разных уровня управления промышленностью

The analysis of the state of industry of Ukraine is conducted on a modern stage and to define strategic problem questions which influence on its subsequent development. The ways of mobilization of backlogs of the state adjusting on different are explored level of management by industry.


^ Постановка проблеми.

Промисловість є основою економічного потенціалу країни. Лише конкурентоспроможна промисловість здатна забезпечити конкурентоспроможність країни в цілому. Тому державна політика, а саме програми, що розробляються, і законодавчі акти, процедури регулювання та заходи державної підтримки мають бути підпорядковані забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняної промисловості. Головною метою структурних змін має бути підвищення технологічного укладу промислового виробництва для створення в країні більшої частки доданої вартості промислової продукції.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На актуальність проблеми структурного розвитку промисловості як пріоритету державної політики вказують численні теоретичні дослідження й узагальнення як вітчизняних учених, зокрема, таких як: О. Алимов, О. Амоша, І. Андел, Б. Андрушків, Ю. Бажал, С. Біла, Л. Беззубко, М.Білик, В.Бодров, Р. Бойко, М.Бутко, З. Варналій, О.Веклич, М. Гаман, А. Гальчинський, В. Горник, В. Геєць, О. Гойчук, Б. Губський, Б. Данилишин, Я. Жаліло, М. Корецький, В. Мунтіян, Б. Пасхавер, Ю. Пахомов, Ю.Пащенко, Т.Пепа, С. Салига, О. Скидан, О. Суходоля, А. Федорищева, В. Шлемко, Л. Яремко та ін., так і зарубіжних, таких як: А. Алтухов, К. Баррет, І. Богданов, Л. Водачек, О. Водачкова, С. Глазьєв, А. Городецький, Г. Столяров, Н. Фурс та інших.


^ Постановка завдання.:

– провести аналіз стану промисловості України на сучасному етапі та визначити стратегічні проблемні питання, що впливають на її подальший розвиток;

– дослідити шляхи мобілізації резервів державного регулювання на різних рівня управління промисловістю.

^ Виклад основного матеріалу.

З метою забезпечення реалізації інноваційної моделі розвитку промислового комплексу та його адаптації до вимог Світової організації торгівлі Уряд України розробляє проекти державних програм розвитку машинобудування, машинобудування для агропромислового комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, деревообробної та меблевої промисловості, легкої промисловості.

Також виконуються державні програми з:

  • розвитку виробництва складної сільськогосподарської техніки;

  • розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу;

  • розвитку авіаційної промисловості;

  • розвитку кольорової металургії;

  • розвитку найбільш конкурентоспроможних напрямів мікроелектроніки;

  • розвитку лісогосподарського та лісопромислового комплексів;

  • розвитку техніки та технології надвисоких частот;

  • розвитку компресорного та мембранного машинобудування.

Машинобудівний комплекс належить до трудомістких галузей промисловості, про що свідчать співвідношення зайнятих у ньому та обсяг виробленої продукції.

Аналіз основних чинників зростання обсягів виробництва пов’язано [2, c. 60]:

  • з розширенням ринків збуту, яке відбувається насамперед за рахунок подальшого збільшення поставок на експорт як на традиційні ринки, так і за рахунок освоєння нових ринків збуту – доля експорту машинобудівних підгалузей становить 80% загальних обсягів виробництва, у тому числі експорт в Росію – 60%;

  • збільшенням обсягів поставок продукції на внутрішній ринок;

  • у виробничій сфері – з розробленням та освоєнням нової техніки, впровадженням нових технологій, інвестиціями в модернізацію існуючого виробництва; втіленням ресурсоощадних технологій.

Вихід на нові ринки відбувся завдяки активному просуванню власного виробника на ринки шляхом участі у виставкових заходах і, як передумова, завдяки опануванню нової техніки.

Стримувальними факторами роботи підприємств машинобудування на сьогодні є:

  • відсутність державної підтримки підприємств-експортерів в отриманні пільгових кредитів для виконання зовнішньоекономічних контрактів;

  • недосконалість чинного законодавства: терміни сплати за контрактами, які значно перевищують законодавчо встановлені 90 днів (для важкого машинобудування це більше ніж половина контрактів); оформлення після кожного відвантаження ліцензії на відстрочку оплати;

  • підприємства – експортери машинобудування зазнали збитків від зниження курсу долара США (всі експортні контракти укладені у валюті) близько 240 млн грн;

  • щоденна проблема більшості підприємств – це нестача обігових коштів та інвестицій. Власні джерела підприємств становлять понад 80% від загального обсягу інвестицій (ВАТ “Турбоатом” сума власних інвестицій становить щорічно 4 млн грн, ВАТ “Азовмаш” спрямував на внутрішні інвестиції 53,9 млн грн, ЗАТ “НКМЗ – 185 млн грн).

На сьогодні найбільш успішною й розвинутою галуззю машинобудування в Україні є автомобільна промисловість. За 2006–2008 рр. сегмент легкових автомобілів українського автопрому продемонстрував високі кількісні показники зростання, які супроводжувались якісними змінами. Зростання внутрішнього ринку створило сприятливі умови для зміцнення позицій національних виробників, які збільшили випуск автомобілів, розширили виробничі потужності й продовжили експансію до країн близького зарубіжжя.

Український автопром за останні роки демонструє стійкий розвиток у кількісному вимірі. За підсумком 2006 р., згідно з підрахунками Auto-Consulting, в Україні було зафіксовано зростання виробництва автомобільної техніки на 31%. Всього автомобільну продукцію в 2006 р. виробляли 15 заводів. Їх сумарний результат – більше ніж 287 тис. автомобілів.

Зростання українського автопрому в минулому році забезпечувалося не тільки за рахунок збільшення навантаження діючих потужностей, а й завдяки введенню нових об’єктів. Це дало змогу витримати своєрідний баланс між інвестиційною складовою й поточною діяльністю, що, у свою чергу, заклало надійну основу для підтримання високих темпів розвитку галузей у цьому році. У 2006 р. в український ринок був остаточно інтегрований польський автозавод FSO, на ЗАТ “ЗАЗ” запущена лінія з виробництва ВАЗ–2107, “Єврокар” ввів до складу другу чергу заводу, запущені конвеєри з виробництва всього сімейства “десяток” на КраСЗе, завершена рокіровка автомобільних виробництв із Луцька в Черкаси і назад у рамках розвитку корпорації “Богдан” (зараз підрозділ “Богдана” з виробництва легкових автомобілів буде концентруватися в Черкасах).

На високі темпи зростання в сегменті легкових автомобілів вітчизняного виробництва у 2006 р. позитивно вплинув комплекс сприятливих факторів. Локомотивом розвитку виступив вітчизняний ринок, який останніми роками є одним із найбільш динамічних ринків не тільки Європи, а й світу. У 2007 р. кількість проданих машин зросла порівняно з попереднім роком на 25%, що стало своєрідним українським рекордом. На 2008 р. експерти дивилися з оптимізмом, але передбачали, що темпи зростання мали йти на спад або стабілізуватись [3, c. 56].

Але в 2008 р. ринок продовжив зростання і продемонстрував 40% піднесення. Всього у 2007 р. було продано 371 019 автомобілів. За обсягом ринку в 2007 р. Україна змогла вийти на дев’яте місце в Європі, залишивши позаду такі країни, як: Австрія, Швеція, Греція, Польща, Португалія. Нагадаємо, що в 2005 р. Україна займала дванадцяту позицію.

Стрімке розширення ринку зумовлене рядом причин. По-перше, зростанням добробуту українців. За офіційною статистикою, за минулий рік реальні доходи населення зросли на 16%. Це при тому, що офіційна статистика фіксує лише частину зростання доходів громадян.

Друга причина бурхливого зростання продажів автомобілів – розширення портфеля автокредитів, що надається банками. Враховуючи зростання ризиків на ринку нерухомості, у 2007 р. банківські установи масово переорієнтували свої ресурси на автокредитування. Більшість із них збільшила обсяги кредитів на автомобілі, внаслідок чого в 2007 р. ринок автокредитування збільшився до 2,5 млрд дол. США. Більше того, як прогнозують експерти, у 2008 р. темпи зростання становитимуть мінімум 70%. При цьому, за даними Першого українського міжнародного банку (ПУМБ), частка автомобілів, придбаних у кредит, збільшилась з 30% (у 2005 р.) до 50%. По-третє, позитивний вплив на авторинок зумовила стабілізація цін на пально-мастильні матеріали. У 2007 р. вдалося не тільки уникнути цінових шоків, а й навіть збити ціни.

Попит на авто також каталізує зростання корпоративних закупівель. В окремих компаніях, що продають автомобілі, вже почали формуватися відділи корпоративних продажів. Службове авто поряд з безлімітним мобільним зв’язком, що оплачується роботодавцем, медичне страхування, оплата за навчання тощо стають обов’язковими пунктами у “соціальному пакеті” менеджерів середньої та вищої ланки.

Таким чином, саме стрімке зростання ринку сприяло активізації діяльності української автомобільної промисловості.

В оборонно-промисловому комплексі останніми роками збережена динаміка позитивних техніко-економічних показників роботи підприємств. Головною проблемою в діяльності галузей ОПК залишається обмеженість видатків Держбюджету для фінансування.

Рівень завантаження виробничих потужностей промислових підприємств у середньому по галузі становить 41,46%. Найбільший рівень використання виробничих потужностей на ДВТП “Граніт”, Ізюмському державному заводі офтальмологічної лінзи – 100%, НТК “Завод точної механіки” – 66,2%, найнижчий – на казенному заводі “Зірка” – 7%, ХКО ім. Петровського – 3,8%.

Для вирішення питань динамічного розвитку підприємств ОПК Урядом України заплановано розробити [1, c. 78]:

  • проект Закону України щодо затвердження Програми утилізації звичайних видів боєприпасів;

  • заходи на виконання Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу;

  • проект постанови КМУ про встановлення порядку утворення інтегрованих науково-виробничих структур оборонно-промислового комплексу;

  • проект постанови КМУ щодо встановлення порядку відчуження майна суб’єктів господарювання у сфері оборонно-промислового комплексу;

  • проект постанови КМУ про утворення міжвідомчої комісії з питань застосування компенсаційних (офсетних) програм у сфері військово-технічного співробітництва й оборонно-промислового комплексу.

В авіаційній промисловості зменшились показники виробництва за 2007 р. на таких підприємствах: ВАТ “Мотор Січ” на 12% у зв’язку з падінням замовлень на російському ринку авіаційних двигунів; АНТК ім. О.К. Антонова – на 10% у зв’язку зі зменшенням вантажних перевезень, пов’язаних з ризиками арешту літаків у судовій справі між ФДМУ та компанією “ТМР Енерджі Лімітед”.

Для вирішення питань динамічного розвитку авіапромисловості необхідне прийняття таких законів:

  • про внесення змін до Митного кодексу України в частині збереження режиму тимчасового ввозу-вивозу матеріалів, агрегатів, виробів, а також збереження дозволів на відправку з заводських аеродромів;

  • про внесення змін до Закону України “Про банківську діяльність” з метою створення умов для отримання підприємствами довгострокових кредитів зі ставкою на рівні не більше ніж 10%;

  • удосконалити законодавчу базу щодо створення промислово-фінансових груп, інтегрованих структур з підприємств різних форм власності.

Критичним для розвитку авіаційної промисловості України є залежність від фундаментальних досліджень в аеродинаміці, матеріалах, бортових радіоелектронних комплексів. Також слід відзначити, що в Україні відсутня національна нормативно-технічна документації для створення, випробувань та виробництва авіаційної техніки.

У суднобудівній промисловості заводами завершено будівництво й передано замовникам в 2007 р. 17 суден і плавзасобів загальною вартістю 65,9 млн дол. США, що на 29% більше, ніж за 2006 р. Продовжують зростати обсяги судноремонтних робіт. Важливою складовою продукції галузі є газотурбінна техніка виробництва НВКГ “Зоря-Машпроект”, випуск якої у 2007 р. зріс на 40%.

У галузі сільгоспмашинобудування позитивним є те, що значно покращили показники своєї роботи ті підприємства, які визначають у цілому стан справ у розвитку галузі вітчизняного машинобудування для АПК. Почали відроджуватись підприємства, що виробляють техніку й обладнання для харчової та переробної промисловості.

У радіоелектронній та радіотехнічній промисловості діяльність держави була спрямована на вирішення проблемних питань, які гальмують розвиток галузей та створення позитивних чинників. За ініціативи Мінпромполітики України Верховною Радою України прийняті зміни до ставок ввізного мита на кольорові телевізори (14% на готові) та комплектуючі до них (кінескопи кольорові 0%), які сприяють нарощуванню обсягів вітчизняного виробництва. Прийняття Верховною Радою України Закону України “Про внесення змін та доповнень до Митного кодексу України” в частині збереження митних ставок на ввезення кабельно-провідникової продукції, лампи електричні та телевізори кольорові дало змогу забезпечити приріст виробництва, зокрема на підприємствах-виробниках телевізорів на 50%, що в подальшому дозволить додатково створити не менше ніж 1000 нових робочих місць.

Розроблено проект постанови КМУ “Про заходи щодо адресної державної підтримки пріоритетних інноваційних проектів, які мають важливе значення для економіки країни і реалізуються технологічними парками”, який передбачає створення умов для виробництва конкурентоспроможної вітчизняної продукції в пріоритетних інноваційних проектах, таких як „Розроблення і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем енергопостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроустановок та енергонакопичувачів” технологічного парку “Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона”, виконавцем якого є ЗАТ “ВЕСТА-Дніпро” (м. Дніпропетровськ).

Для забезпечення державних потреб (за замовленнями МОЗ, МОН, Мінпаливенерго та ін.) створюються та впроваджуються нові конкурентоспроможні, наукоємні, високотехнологічні прилади та обладнання (ВАТ “СЕЛМІ” (м. Суми) виготовляє мас-спектрометри для наукових досліджень, ДНВП “Електронмаш” (м. Київ) – комп’ютерні класи для шкіл сільської місцевості).

У гірничо-металургійному комплексі основною причиною спаду виробництва стало зниження попиту та ціни на металопродукцію українського виробництва на основних ринках збуту вітчизняної металопродукції. Усе це було пов’язано з наявністю кризових явищ на світовому ринку сталі через перевиробництво сталі і, відповідно, збільшення пропозиції на ринку з боку Китаю [5, c. 16].

Позитивні тенденції темпів розвитку хімічного комплексу та покращення фінансово-економічних показників роботи хімічних підприємств в основному зумовлені сприятливою ціновою кон’юнктурою на хімічну продукцію на зовнішньому ринку, зростанням обсягів виробництва та впровадженням організаційно-технічних та фінансово-економічних заходів, а саме:

  • створення відповідних умов щодо насичення внутрішнього ринку хімічною продукцією вітчизняного виробництва, що дало змогу збільшити частку хімічної продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку (з 25 до 30%), зокрема, забезпечення потреб сільськогосподарських товаровиробників у мінеральних добривах під весняні польові роботи поточного року необхідного асортименту та за сприятливими цінами за рахунок підписання Меморандуму між хімічними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками України;

  • розробка та прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження “Про будівництво відгалуження від магістрального аміакопроводу Тольятті-Одеса до ВАТ “ДніпроАзот” від 15.01.2004 № 9-р, що дасть змогу збільшити потужності з виробництва аміаку (на 550 тис. т на рік) та завантаження магістрального аміакопроводу (на 450 тис. т на рік), створити додатково 500 робочих місць, збільшити експортний потенціал України на 50–70 млн дол. США на рік, надходжень коштів до Державного бюджету та поліпшити екологічну ситуацію за рахунок зменшення транспортування аміаку залізничним транспортом територією України.

Стабільному розвитку деревообробної галузі значною мірою сприяли такі фактори [4, c. 208]:

  • здійснення реконструкції й технічного переоснащення діючих меблевих та деревообробних підприємств, впровадження новітніх технологій;

  • структурні зміни на вітчизняному ринку меблів та виробів з деревини;

  • створення підприємств малого й середнього бізнесу;

  • активізація науково-технічної та інноваційної діяльності.

Одна з основних проблем галузі легкої промисловості – це реалізація шкірсировини.

Ситуація в шкіряній та суміжних з нею галузях набула неабиякої гостроти. Так, за 9 місяців поточного року індекс обсягів виробництва продукції цього виду економічної діяльності до відповідного періоду минулого року становив лише 91,3%, у тому числі індекс обсягів виробництва шкіртоварів – 102,1%, шкіргалантерейних виробів лише – 84,0%, а з виготовлення взуття – 82,7%.

Міністерством промислової політики України розроблено проект Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про застосування простого векселя по окремих товарних позиціях при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, який розіслано зацікавленим міністерствам і відомствам на погодження.

Ключовим негативним чинником у розвитку галузі є суттєве погіршення ситуації на внутрішньому ринку. За статистичними даними, останніми роками кількість імпортованого одягу та взуття проти минулих років збільшилась у десятки разів і досягла рекордних значень.

Таким чином, за цей період з понад 90% вартості імпорту товарів легкої промисловості не сплачено податків і мита.

Негативно виробниками сприйнято значне зменшення ввізного мита на взуття та текстильну галантерею, у тому числі на товари, які ввозяться без зазначення країни походження, що робить практично неможливим застосування антидемпінгових захисних заходів.

З означеного можна зробити висновок, що існує реальна загроза втрати країною виробничого потенціалу легкої промисловості. Намітилась тривожна тенденція, коли вітчизняні виробники через неможливість витримувати недобросовісну конкуренцію на внутрішньому ринку переносять виробництво до інших країн з подальшим імпортом готової продукції до України.

Без вирішення висвітленої проблеми неможливо також переорієнтувати значний виробничий потенціал, набутий підприємствами легкої промисловості при роботі на давальницьких умовах на постачання продукції на внутрішній ринок, а також реалізувати заходи щодо детінізації економіки в цілому.

Аналіз стану промисловості України на сучасному етапі дає можливість визначити стратегічні проблемні питання, що впливають на її подальший розвиток.

До таких слід віднести:

  • внутрішні проблеми розвитку промисловості;

  • проблеми взаємодії з іншими секторами економіки;

  • проблеми взаємодії із світовими ринками.

Нинішній інституційний склад промислового комплексу ще не відповідає світовим тенденціям глобалізації, конкуренції, посилення постіндустріального вектора розвитку суспільства. У ньому майже відсутні потужні національні та транснаціональні компанії, промислово-фінансові групи, які здатні розробляти нові зразки та виготовляти конкурентоспроможну високотехнологічну продукцію.

Важкий фінансовий стан підприємств (значна частина яких є збитковими) унеможливлює належне оновлення основних виробничих фондів, які зношені майже на половину. Залишається розірваним цілісний інноваційно-інвестиційний цикл “наука – технологія – виробництво”. Домінує продукція з низьким технологічним рівнем, інновації запроваджуються лише на кожному сьомому промисловому підприємстві. Виробниче обладнання має недостатню технологічну гнучкість, що не дає змоги адекватно реагувати на потреби споживачів.

Продуктивність праці низька. Річний обсяг товарного випуску на одного працівника промисловості в Україні у 5–8 разів нижчий, ніж у розвинутих країнах. Ці проблеми посилюються недосконалістю системи державного управління промисловістю, в якому не утвердився функціональний принцип управління, немає достатньо розвинутих зворотних зв’язків, належного інформаційного забезпечення для роботи в умовах ринку. Велика кількість інженерно-управлінських кадрів не має необхідних знань для забезпечення ефективної роботи підприємств в ринкових умовах. Значна кількість керівного персоналу потребує перенавчання.

Значна частина роздержавлених підприємств ще не отримали ефективного власника. Чимало з таких підприємств змінили свій профіль, що нерідко суперечить потребам розвитку промисловості. Зокрема, більше ніж половина наукових установ припинили наукові дослідження.

Основною проблемою є нерозвиненість внутрішнього ринку промислової продукції. Його нинішня місткість у 5–10 разів менша від потенційної. Водночас номенклатура, технічний рівень та якість промислової продукції часто не відповідають потребам споживачів.

Не створено належного правового поля у сфері сертифікації, захисту інтелектуальної власності.

Висновки.

Отже, недосконалість нормативно-правової бази не дає можливості налагодити ефективну взаємодію із суміжними секторами економіки. Насамперед, це стосується забезпечення захисту власного виробника в умовах конкуренції. Вирішення зазначених стратегічних питань у найближчий час дасть змогу промисловому комплексу ефективно перейти від активного нарощування обсягів виробництва до стабілізації його збільшення і зміцнення свого становища в економіці держави.


Використані джерела інформації:

  1. Гусев В. Государственная инновационная политика: аспект интернационализации / В. Гусев // Экономика Украины.  2003.  № 6.  С. 77–84.

  2. Кондрашов О.М. Промислова політика в Україні: теорія, методологія, практика управління: Монографія. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 367 с.

  3. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні / О.О. Лапко // Економіка і прогнозування.  2009.  № 1.  С. 55–62.

  4. Лысюк А.П. Тенденции развития инновационно-инвестиционных процессов в Украине / А.П. Лысюк, С.В. Филиппова // Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів в Україні”.  Дн-ськ : Наука і освіта, 2004.  Т. 1. – С. 207–209.

  5. Ольсевич Ю.М. Механізм господарської трансформації / Ю.М. Ольсевич // Вісник. Економіка.  К. : ВПЦ “Київський ун-т”, 2007.  Вип. 62.  С. 15–18.


Рецензент:Дацій О.І.,д.е.н., професор


УДК 342

Гурковський В.І.,

к. н. з державного управління,

науковий консультант

Науково-дослідного центру

правової інформатики Академії

правових наук України

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

Схожі:

Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2012
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2/2012
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2012
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2/2011
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи