Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 icon

Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010




НазваАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010
Сторінка9/35
Дата27.11.2012
Розмір7.07 Mb.
ТипПротокол
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   35

Рис. 1. Алгоритм та передумови відображення якості товару на рахунках бухгалтерського обліку [4, С. 33]


Наказом Міністерства фінансів України від 1 грудня 1998 р. № 248 було затверджено загальний перелік національних стандартів [7]. Ці стандарти охоплюватимуть всі діючі МСБО (крім стандартів, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів). Деякі національні стандарти об'єднуватимуть положення кількох МСБО, а в деяких випадках передбачається розробити стандарти, що не мають аналогів серед міжнародних. Однак всі національні стандарти ґрунтуються на МСБО і не суперечать їм.

Національні положення (стандарти) визначають мету, склад, зміст, форми, принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів та статей. Публікація ряду національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні зумовлює необхідність деяких пояснень і уточнень щодо порядку їх застосування. Потреба в цьому пояснюється різними підходами до методики ведення обліку в сільськогосподарських підприємствах.

Вважаємо, що в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242, облік виключних прав доцільно передбачити в окремому пункті, як реалізація товарів, що мають відповідну оцінку якості, прирівнюється до фінансових результатів і регулюється цим стандартом.

Достовірна оцінка якості товару необхідна для укладання договорів, зарахування на баланс, визначення ефективності тощо. Ми рекомендуємо обліковувати суми, що сплачуються покупцями за вироблений товар, та вважати їх результатами діяльності, що відображені у вартісному виразі. Якщо договором передбачено оплату за вироблений товар, то до її вартості слід включати лише перший платіж.

Оскільки Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [8] не передбачено спеціального рахунку для обліку якості товару, ми рекомендуємо відображувати на субрахунків 714 «Дохід від оцінки якості товару» та 944 «Витрати і втрати від оцінки якості товару», що вказує на можливі обмеження у користуванні грошовими коштами від покупців до настання відповідного періоду до оцінки якості споживачем, а також у тих випадках, що передбачені договором.

Використання цього субрахунку в обліку дасть змогу показати, що виробник реалізовує той товар, на який він встановив свою оцінку. При цьому виробник зобов’язаний відкрити аналітичний рахунок до субрахунку з метою відображення охоронного документа, на який реалізація товару має тимчасовий характер, але має високу можливість перетворитися у постійний.

Введенням субрахунків 706 та 905 потрібно, на нашу думку, слід супроводжувати оформленням таких первинних документів, які мають уніфіковану форму для відображення якісних параметрів:

- накладна – для оформлення відпуску від підприємства товар, який відповідає встановленим якісним параметрам у двох-трьох екземплярах;

- акт про приймання матеріалів – для оформлення у двох екземплярах комісією щодо перевірки якості товару (начальник цеху, технолог, лаборант та ін.);

- акт або відомість про брак – необхідний для обліку виявленого в процесі виробництва браку, визначення втрат і витрат на його виправлення і доопрацювання. Акт складає комісія в двох екземплярах (для бухгалтерії і цеху);

- довідник типових господарських операцій використовується для формування бухгалтерських проводок;

- лімітно-забірна картка – використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдуючим документом для списання матеріальних цінностей зі складу.

Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірників. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) – споживачу матеріалів, другий - складу або кладовій цеху (дільниці).

Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки.

Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу – представник цеху (дільниці).

- рахунок-фактура – складається при здійсненні разових операцій, коли суб’єкт господарювання, не підписуючи двостороннього документу (договору), придбаває товари (роботи, послуги) шляхом оплати рахунків, виставлених продавцем (виконавцем). Рахунок-фактура складається продавцем (постачальником, підрядником, виконавцем) на ім’я покупця (замовника). Кількість виписуваних примірників залежить від кількості учасників розрахунків. Як правило, в операції беруть участь тільки дві сторони, тому рахунок-фактура виписується у двох примірниках, один із яких залишається у продавця, інший залишається покупцеві [10, С. 14-16].

- вантажно-митна декларація – це заява, що містить відомості про товари і транспортні засоби, транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. При цьому під митним режимом розуміють сукупність положень, що визначають для митних цілей статус товарів, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України [11].

Інформаційне забезпечення про якість товару повинно бути також зосереджено у обліку на основі типових положень, з врахуванням специфіки підприємства, кількості структурних підрозділів, рівнів прийняття рішень, існуючої системи оформлення документів, рухом інформації, автоматизації облікових процесів та рівня кваліфікації обліковців.

Отже, концепція обліку якості товару передбачає комплексний підхід, що здатен встановити вартісну оцінку, фіксувати господарські операції, які співіснують з якісними параметрами, формувати та надавати інформацію для ведення аналізу та прийняття управлінських рішень.

^ Висновки з даного дослідження і перспективи розвідок у даному напрямі. Структура обліку якості товару повинна розроблятися за такими складовими: ведення рахунку на основі методики таких оціночних показників, як оцінка запасів, нарахування курсової різниці, співвідношення у вартісному виразі планового доходу від реалізованого товару до кількості бракованого товару; що повинно супроводжуватися кореспонденцією з іншими рахунками та відображенням у первинному обліку.


Використані джерела інформації:

1. Фесенко Д.М. Внутрішньогосподарський розрахунок з застосуванням розрахункових чеків. (Методичний посібник). – Полтава – 2002. – С. 1-16.

2. Огійчук М.Ф., Воскобійник Ю.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку та їх вплив на облікову політику підприємства // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – В 3-х ч., Житомир, 3-5 березня 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – Ч. 3. – С.176-180.

3. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – С. 226-238, 342-346, 375-379.

4. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Канурна З.Ф., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник – Житомир: ПП “Рута”, 2005. – 490 с.

5. Плаксієнко В.Я. Дохідність агропромислового виробництва: можливості та стимули // Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період: Матеріали Десятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (10-11 квітня 2008 року, м. Київ) / Редкол. П.Т. Саблук та ін. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2008. – С. 206-211.

6. Городянська Л.В. Нарахування амортизації в єдиній системі // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 7. – С. 37-40.

7. Наказ Міністерства фінансів України «Інструкція про застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 1 грудня 1998 р. № 248

8. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом 30 листопада 1999 р. № 291 / Міністерство фінансів України // Все про бухгалтерський облік. – вересень 2010. – С. 1-16.

9. Білова Н. Операції з давальницькою сировиною в Україні: облік та оподаткування // Податки та бухгалтерський облік. – лютий 2009. - № 13 ( 1197) – С. 8-17.

10. Хом’як С. Заповнюємо рахунок-фактуру // Баланс. – 20 серпня 2007 р. - № 41 (687). – С. 14-16.

11. Білий В., Москаленко А. Усе про вантажну митну декларацію // Юридичний журнал. – 2004. - № 2. Режим доступу: http://www.justinian.ua/article.php?id=1025


Рецензент: Корецький М.Х., д.держ.упр., професор

УДК 35

Канавець М. В.,

кандидат наук

з державного управління


^ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА УЧАСТЬ ГРОМАДЯН У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ


У статті розглядається один із принципів Європейської Стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні “Чесне проведення виборів, представництво та участь” у контексті запровадження діагностичного інструменту Ради Європи щодо участі громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні (CLEAR).

В статье рассматривается один из принципов Европейской Стратегии инноваций и хорошого управления на местном уровне «Честное проведение выборов представительствои участие» в контексте внедрения диагностичного инструмента Совета Европы участия граждан в общественно-политической жизни на местном уровне(CLEAR).

In the article one of principles of European Strategy of innovations is examined and good vryaduvannya at local level the “Honest leadthrough of elections, representative office and participating” in the context of introduction of diagnostic instrument of Advice of Europe, in relation to participating of citizens in social and political life at local level (CLEAR).


^ Постановка проблеми. Місцеве самоврядування дозволяє реалізувати різні інтереси населення, задовольнити їхні соціально-економічні потреби, виступає найважливішим засобом стабілізації та розвитку держави в цілому, формування громадянського суспільства. Одночасно, пов’язуючи політичні, соціальні, економічні інтереси громадян через інтереси територіальних громад з інтересами держави, місцеве самоврядування, у процесі децентралізації державної влади, стає носієм консолідації зусиль кожного громадянина, громади на відродження держави та створення сприятливих умов для розвитку кожного.

Причинами неготовності населення до участі у місцевому самоврядуванні є особливості історичного розвитку країни і вплив цілого ряду соціокультурних факторів. У діяльності місцевого самоврядування існує досить багато проблем, пов’язаних зі зміною менталітету учасників місцевого самоврядування, організацією їх взаємодії в процесі колективного управління та визначення умов підвищення соціальної активності населення. Вирішення проблеми подолання соціальної пасивності та визначення умов підвищення активності участі населення у місцевому самоврядуванні слід віднести до числа найбільш актуальних проблем місцевого самоврядування на сучасному етапі його розвитку.

^ Аналіз досліджень, в яких започатковано розв’язання даної проблеми.

Дослідженню взаємодії органів місцевого самоврядування та громадськості присвячені праці науковців В. Бакуменка, Є. Бородіна, Н. Грицяк, Ю. Кальниша, М. Логунової.

Заслуговують на увагу праці В. Олійника, М. Полонського, Б. Руснак, Т. Смірнової, А. Чемериса, М. Шевченка. Питаннями розвитку форм участі громадськості в ухваленні рішень на місцевому рівні, вивченням зарубіжного досвіду та його впровадження займаються І Бураковський, В. Куйбіда, В. Рубцов, В. Толкованов.

Разом з тим слід відмітити, що все ще малодослідженими залишаються питання визначення та аналізу факторів, які впливають на участь громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні.

^ Метою статті є визначення та обґрунтування факторів, які впливають на участь громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні.

Виклад основного матеріалу.

Для посилення системи демократичного самоврядування, розвитку місцевої демократії, покращення менеджменту управління та якості послуг, що надають­ся громадянам, для мобілізації і стимулювання діяльності усіх суб’єктів (центральних та місцевих органів влади, національних асоціацій органів місцевого самовряду­вання, громадських організацій, наукових установ, учбових закладів, широкого кола гро­мадськості тощо) Центром експертизи та реформування місцевого самоврядування РЄ було розроблено Європейську Стратегію інновацій та доброго врядування на місцевому рівні [4, с. 49].

Основними принципами Європейської Стратегії є:

  • чесне проведення виборів, представництво та участь, щоб забезпечити реальні і можливості для всіх громадян мати свій голос у вирішенні місцевих справ;

  • чутливість, щоб забезпечити відповідне реагування органів місцевої влади на законні очікування та потреби громадян;

  • ефективність і результативність, щоб забезпечити досягнення цілей і водночас найбільш раціональне використання ресурсів;

  • відкритість та прозорість, щоб забезпечити публічний доступ до інформації та полегшити розуміння щодо ведення суспільних справ;

  • верховенство права, щоб забезпечити справедливість та політичну нейтральність місцевої влади у своїй діяльності;

  • етична поведінка, щоб забезпечити перевагу суспільних інтересів над приватними;

  • компетентність та спроможність, щоб забезпечити здатність представників та посадових осіб місцевої влади виконувати свої обов’язки;

  • інновації та відкритість до змін, щоб забезпечити здобуття користі від нових рішень та кращих практик;

  • сталий розвиток та орієнтація на довгострокові результати, щоб враховувати інтереси майбутніх поколінь у збереженні національної (місцевої) спадщини;

  • надійний фінансовий менеджмент, щоб забезпечити ощадливе та продуктивне використання публічних фінансів та інших матеріальних коштів;

  • права людини, культурна різноманітність та соціальне згуртування, щоб забезпечити захищеність і повагу до усіх громадян;

  • підзвітність, щоб забезпечити відповідальність посадових осіб місцевої влади за свої дії.

Одним із принципів Європейської Стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні є чесне проведення виборів, представництво та участь, щоб забезпечити реальні можливості для всіх громадян мати свій голос у вирішенні місцевих справ.

Тому для більш дієвого впровадження принципу “Чесне проведення виборів, представництво та участь” є запровадження діагностичного інструменту Ради Європи щодо участі громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні (CLEAR).

Метою інструменту CLEAR є допомога місцевим та регіональним органам влади краще зрозуміти жителя громади для більш активного залучення до суспільно-політичного життя на місцевому рівні для розробки належних рекомендацій.

Понятійна структура СLEAR результат вивчення та дослідження заходів багатьох країн щодо заохочення участі громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні.

Відповідно до понятійної структури СLEAR є п’ять факторів, які впливають на участь громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні [4, с. 53].Зокрема:

^ С Можуть робити, а саме мають ресурси, вміння та знання для участі;

L Бажають, а саме мають відчуття приналежності, яке підсилює участь;

^ Е Уповноважені, а саме отримали можливість для участі;

А Запрошені, а саме мобілізовані для участі офіційними органами влади і або групами волонтерів;

R Відповідь, а саме бачать приклади того як їх думка береться до уваги. Розглянемо кожний фактор понятійної структури СLEAR.

Можуть робити, а саме мають ресурси, вміння та знання для участі.

Цей фактор містить у собі такі складові: рівень освіти, професійну діяльність, демографічні показники, ресурсне забезпечення та наявні знання та вміння. Кожна складова має важливе значення для посилення участі громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні. Адже питання освіти, її якість, наповненість та доступність, дієва реалізація освітніх здібностей є одним із пріоритетних напрямків здійснення державної політики всіх країн світу. Професійна діяльність, наявність проблем безробіття у даній місцевості, соціальна диференціація теж впливають на участь окремих представників громади у суспільно-політичному житті на місцевому рівні. Розглядаючи демографічний аспект, важливо звернути увагу на розріз населення громади за віком, якими мовами переважно розмовляють у даній місцевості, яка частина населення належить до етнічних меншин.

Складовою вищезазначеного фактору є ресурсне забезпечення. У широкому сенсі під ресурсом розуміють запаси чого-небудь, які можна використати в разі потреби: грошові цінності, джерело фінансових доходів або засіб, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності [5, с. 596]. Жоден загальнонаціональний інтерес та інтерес громади не може бути реалізований без ресурсного забезпечення. Залежно від того, як у громаді враховуються і використовуються наявні ресурси, можна судити про її перспективи. Ресурсна база включає в себе все, що громада може використати для цільового рішення відповідних завдань. Сюди входять усі наявні ресурси органів місцевого самоврядування, а також ресурси громадян у вигляді наявної у них важливої інформації, мотивації, рівня освіченості тощо.

Наявні знання та вміння передбачають рівень необхідних навичок для участі у суспільно-політичному житті, зокрема, вміння писати листи, організовувати заходи, вміти користуватися Інтернетом тощо.

Бажання, тобто відчуття приналежності, яке підсилює участь;

Цей фактор передбачає заохочення громадян до більш активної участі шляхом відчуття приналежності до відповідної громади. Адже спільна діяльність, спільна справа сприяє більшій готовності громадян до роботи на користь громади. Включає в собі такі аспекти як ідентичність, однорідність, довіру та почуття приналежності до певної громади.

Поняття ідентичності визначається, тим що є головними елементами для ідентифікації та самоідентифікації громадян: мікрорайон, регіон, місто, в якому вони проживають, наскільки жителі добре знають один одного. Однорідність визначається тим, наскільки стабільним є населення, тобто чи довго проживають на певній території, чи має громада свої традиції тощо.

Важливу роль відіграє наявність довіри. Адже, від рівня довіри один до одного, співвідношення свого власного інтересу до інтересів громади, рівня довіри до місцевої влади та її рішень щодо життя громади залежить і рівень її участі у суспільно-політичному житті на місцевому рівні.

Уповноважені, а саме отримали можливість для участі.

Зазначений фактор ґрунтується на тому, що як правило участь здійснюється через громадські організації, що характеризується поняттям громадська (суспільна) участь, під якою розуміється участь громадських організацій та окремих жителів в обговоренні й прийнятті рішень органами влади (у більшості випадків на місцевому рівні), а також контроль за їхнім виконанням. Крім того, до категорії громадської (суспільної) участі можна віднести і залученість громадян у діяльність громадських організацій, у рамках яких можливе рішення проблем і реалізація інтересів багатьох людей узагалі без звертання до влади чи її участі [6, с. 12 ].

В. П. Рубцов розглядає такі функції громадської(суспільної) участі: механізм обміну інформацією урядового й неурядового сектора; сприяння виявленню проблем, потреб і цінностей, важливих як для громадськості, так і для влади ; сприяння виробленню нових ідей, пошуку нових рішень проблем, оцінці альтернатив [6, с. 12].

Даний фактор визначається такими складовими як типи громадських організацій, громадські заходи та громадська інфраструктура.

Типи громадських організацій передбачають наявність громадських організацій у відповідній громаді, їх діяльність та впливовість, кількість членів організації, який вплив вони мають на ухвалення рішень, яке мають відношення до життя громади?

Заходи, які реалізують громадські організації показують наскільки активними є громадські організації, як вони прагнуть впливати на рішення, які приймаються місцевою владою, як висловлюють зацікавленість долучитись до процесу надання послуг населенню?

Запрошення як громадяни залучаються місцевою владою до суспільно-політичного життя на місцевому рівні.

Цей фактор означає мобілізацію громадян як важливий чинник забезпечення участі у суспільно-політичному житті. Включає в собі такі чинники як форми участі, стратегію, охоплення та розмаїття.

Форми участі передбачають інформування та залучення громадян до процесу прийняття рішення. Доцільно для прикладу використати функціонування молодіжних громадських консультативно-дорадчих структур, які виконують роль представництва прав і законних інтересів молоді при органах державної влади та органах місцевого самоврядування (молодіжні парламенти, молодіжні уряди, молодіжні ради, молодіжні клуби).

На місцевому рівні найбільш поширеними є такі форми молодіжних громадських консультативно-дорадчих структур як шкільні та молодіжні ради, молодіжні депутатські клуби.

^ Молодіжна рад громадська консультативно-дорадча структура, яка виконує роль представництва прав і законних інтересів молоді при органах місцевого самоврядування. До складу молодіжної ради можуть входити не лише представники громадських організацій, а й представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, молодь, яка працює, представники навчальних закладів тощо.

^ Молодіжний депутатський клуб – орган, який представляє інтереси молоді на місцевому рівні. Зокрема, у місті Комсомольську (Полтавська обл.) Молодіжний депутатський клуб здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України та чинного законодавства України. Основні завдання Клубу: розробляє проекти відповідно, прийнятій на Молодіжному Форумі “Програмі щодо реалізації молодіжної політики в м. Комсомольську” та надає їх міській раді, її виконавчому комітету чи будь-якій іншій урядовій чи неурядовій організації; готує проекти рішень на сесії міської ради, засідання виконавчого комітету щодо заходів реалізації молодіжної програми; вносить пропозиції міській владі щодо всебічного вирішення питань молодіжної політики; діє спільно з міською владою; залучає до реалізації програми молодіжні та інші громадські організації, висвітлює свою діяльність у ЗМІ.

Безумовно, для більш активного залучення громадян до участі важливо використовувати можливості Інтернету. З метою подальшого розвитку громадянського суспільства та участі громадян у формуванні і реалізації державної політики розпочато пілотний проект із впровадження інтерактивної системи зворотного зв’язку влади і громадськості. Користувачі Інтернету можуть бути громадськими експертами з визначення актуальності тих чи інших проблем та за допомогою оригінальної методики оцінити ефективність дій місцевих органів влади щодо їх вирішення. Пілотний етап проекту “Впровадження елементів електронного урядування: громадське обговорення проблем та формування пріоритетів розвитку Києва” передбачає, що вже зараз жителі міста Києва можуть взяти участь у визначенні першочергових проблем міста та стану їх вирішення, внести свої пропозиції або зауваження щодо їх проявів у різних сферах розвитку міста. Поширення згодом такого проекту на інші регіони дозволить визначити масштаби актуальних проблем для мешканців окремих регіонів та пріоритетність їх вирішення на центральному і місцевому рівнях [2].

Отже, від того які форми участі використовує місцева влада, яку стратегію обирає для залучення громадян до суспільно-політичного життя на місцевому рівні та наскільки охоплено усі категорії жителів громади, залежить якість мобілізації громадян.

Відповідь як місцева влада реагує на пропозиції громадян.

Фактор партисипативної демократії, тобто демократії участі, що забезпечує максимально повну можливість для безпосереднього волевиявлення народних мас і кожного громадянина окремо базується на ідеї того, що успіх залежить від того наскільки громадянин вірить, що участь має значення та приносить позитивні результати для життя громади [1].

Інформування громадян про діяльність органів місцевого самоврядування, надання їм можливості бути не просто спостерігачами, а й учасниками цієї діяльності, безумовно, позитивно впливає на роботу органів місцевого самоврядування, робить її прозорою та зрозумілою для більшості населення. Відкритість зміцнює репутацію та сприяє формуванню позитивного іміджу влади [3, с. 82].

Тому цей фактор залежить від таких чинників: слухання, баланс та пріоритетність, зворотній зв’язок та освіта.

Слухання визначається врахуванням думки громадян. Полягає в тому, що має бути відповідна процедура, яка забезпечує врахування думки жителі при ухваленні рішень, які стосуються життєдіяльності громади.

Баланс і пріоритетність окреслюється позицією громади та позицією експертів та професіоналів. Важливо, щоб посадові особи місцевого самоврядування та місцеві депутати розуміли і враховували при ухваленні рішень думки та позицію громадян.

Важливим чинником вищезазначеного фактору є зворотній зв’язок та освіта. Два елементи процесу участі громадськості, що ведуть до успіху, це ефективні взаємозв’язки між обома сторонами та здатність швидко реагувати на події. Влада потребує реальних зв’язків із громадськістю, яка відповідно реагує на урядові вимоги та рішення. Громадськість, відповідно, також намагається налагодити ефективні зв’язки з владою. Водночас, і демократична влада має відповідати на запити, погляди громадськості, надавати цьому перевагу. Ефективність управління знижується, якщо існують суттєві недоліки як у спілкуванні, так і/або у здатності реагувати відповідно до однієї із двох сторін: влади або громадськості. Із розвитком суспільства як громадськість, так і влада повинні намагатися зрозуміти важливість участі громадськості, формувати її завдання, а це, відповідно, потребує знаходження спільної мови для налагодження співпраці між обома сторонами. Громадськість є не лише основою для дій владних структур, а й джерелом знань та досвіду [3, с. 33].

Висновки. Отже, місцеве самоврядування – це дієвий соціальний механізм, здатний відповідати інтересам громади і дає можливість безпосередньо впливати на владу. Однією з передумов реформування системи місцевого самоврядування як в Україні, так і в інших європейських країнах є ухвалення Європейської стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні. Впровадження одного із принципу Європейської стратегії полягає в понятійній структурі СLEAR, яка означає п’ять факторів, які впливають на участь громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні, а саме: Можу робити, Бажання, Повноваження, Запрошення та Відповідь.

Завдяки наявності зазначених факторів, здійснюється розвиток громади шляхом навчання та забезпечення ресурсами відповідних груп або представників громади. Реалізація фактору “бажання” сприяє розбудові почуття добросусідства, відчуттю себе частиною громади для того, щоб брати активну участь у суспільно-політичному житті на місцевому рівні. Функціонування дієвих громадських організацій на місцевому рівні сприяє активній участі громадян, а також здійсненню конструктивного діалогу між владою та громадянами. Для реалізації фактору “запрошення” необхідні різні форми роботи з громадськістю. Слід відзначити, що різні категорії населення потребують різних форм мобілізації.

Постійне навчання, зворотній зв’язок, здатність відповідати на потреби громадян шляхом спеціальних заходів, використання факторів, які впливають на участь громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні, визначає відповідну діяльність місцевої влади.


Використані джерела інформації:

  1. Бирюков И., Ивашкина И. // Еще Раз о демократии // Сайт “Лефт Ру”. – Режим доступу : http://www.left.ru/2008/10/biriukov179.phtml

  2. Впровадження елементів електронного урядування: громадське обговорення проблем та формування пріоритетів розвитку Києва // Урядовий портал – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=243470110

  3. Залучення громадян до участі у місцевому самоврядуванні / за заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. – 96 с.

  4. Куйбіда В. С., Толкованов В. В. Збірник “Досвід впровадження стандартів доброго врядування на місцевому рівні в Україні та інших європейських країнах”/ В. С. Куйбіда, В. В. Толкованов – К., ТОВ “Поліграфічний Центр “Крамар”. – 2010. –

258 с.

  1. Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів / Л. І. Нечволод. – Х. : Торсінг плюс, 2008. – 768 с.

  2. Рубцов В. П. Засоби громадської участі науково-практичний збірник модельних місцевих нормативних актів / В. П. Рубцов ; – К. : Екософія, 2003. – 100 с.


Рецензент: Руденко О. М., к. держ. упр., доцент.


УДК 323.3

КарловаВ.В.,

к.держ.упр., доцент кафедри

соціальної і гуманітарної політики

Національної академії державного управління

при Президентові України,


^ НАЦІОНАЛЬНА ЕЛІТА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ


У статті досліджується роль національної еліти в процесах націє- і державотворення, формуванні та зміцненні національної самосвідомості сучасного українського суспільства, визначаються проблеми становлення та функціонування національної еліти в незалежній Україні.

В статье исследуется роль национальной элиты в процессах национального и государственного строительства, формировании и укреплении национального самосознания современного украинского общества, определяются проблемы становления и функционирования национальной элиты в независимой Украине.

The article examines the role of national elite in the processes of nation and state foundation, forming and strengthening of national consciousness of modern Ukrainian society. The article defines the problems of formation and functioning of national elite in independent Ukraine.


^ Постановка проблеми. Процес формування багатьох сучасних націй відбувався порівняно швидко і завершувався утворенням національних держав там, де існували стабільні і повноцінні в структурно-функціональному відношенні національні еліти. Там, де національна еліта була слабкою, асимільованою, неповною, націогенеза розтягувалась у часі, а утворення національних держав зіштовхувалося зі значними труднощами. Роль, суспільні функції і міра відповідальності національної еліти особливого значення набувають в перехідні періоди розвитку суспільства, оскільки потрібно сформулювати відповіді на виклики, поставлені змінами, показати суспільству шлях вирішення проблем, консолідувати його і повести за собою.

В умовах державної незалежності, коли виразно виявляється стратегічна невизначеність України, велика відповідальність за майбутнє нації і держави покладається на національну еліту, яка повинна виробити національно-державницьку ідеологію, консолідувати суспільство, спрямувати його енергію на розбудову держави.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід зазначити, що дослідженню різних аспектів проблеми еліти присвячені праці вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема типологізацію еліт розробляли такі вчені, як В.Парето, М.Вебер, Р.Міллс, С.Нейдл, П.Бірнбаум, Р.Арон та інші. Осмисленню ролі еліти як рушійної сили у державотворчому процесі присвячували свої праці відомі українські мислителі Д.Донцов, В.Липинський, І.Лисяк-Рудницький, Є.Маланюк, Ю.Русов, А.Свідзинський, М.Сосновський, Д.Чижевський. Окремі аспекти формування сучасної української еліти розглядаються у роботах таких відомих українських вчених, як В.Андрущенка, А.Бичко, І.Белебехи, В.Горського, В.Журавського, О.Забужко, Б.Кухти, М.Михальченка, І.Надольного, М.Пірен та інших.

^ Невирішені раніше частини загальної проблеми. Не зважаючи на значний внесок у дослідження даної проблематики зазначених вчених, потребує ґрунтовного дослідження місця української еліти в сучасних процесах державотворення, консолідації суспільства, формуванні та зміцненні національної самосвідомості. Метою статі є: уточнити поняття “національна еліта” та з’ясувати її роль в державотворчих процесах, визначити проблеми становлення і функціонування української національної еліти та напрями державної політики щодо її формування в сучасній Україні.

^ Виклад основного матеріалу. Аналіз літератури з зазначеної проблематики свідчить, що перші спроби обґрунтувати керівну роль у суспільстві, яка здійснюється невеликою групою людей або окремою особистістю, з’явилися ще в давні часи. Так, зокрема, відомий філософ Платон надавав великого значення проблемі формування правлячої еліти, яка полягає у відборі в еліту гідних, вихованих та освічених потенційних лідерів. Виходячи зі свого призначення, еліта діє відповідно до існуючого закону, вимоглива насамперед до себе, і в цьому суттєва відмінність еліти від інших людей, які піклуються тільки про особисту вигоду. Право управляти, на думку Платона, забезпечується тільки і, насамперед, дотриманням моральних норм [9, с. 14].

Засновниками чіткої системи поглядів на елітарні теорії стали наприкінці XІХ – поч. ХХ ст. Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс та інші вчені. Завдяки їхнім дослідженням поняття “еліта” набуло чіткості і визначеності. Інтерпретації еліти як “найкращих із родовитих”, “найкращих із заможних”, “найкращих із обдарованих”, Г.Моска і В.Парето замінили на “кращі з тих, хто піклується про благо держави і народу, що в ній живе”. На відміну від Конфуція, що поділяє суспільство на “шляхетних людей” (правлячу еліту) і “низьких людей” (простолюдинів) на підставі їхнього ставлення до моральних заповідей, головною умовою і найважливішим критерієм входження в еліту й подальший відбір у коло обраних Г.Моска та В.Парето, базуючись на досвіді спостереження за реальними політичними подіями, вважали наявність у кандидата в еліту знань про ментальність народу, його національний характер, здатність розуміти народні сподівання та ефективно управляти.

У працях західних вчених знаходимо й інші визначення еліти: це –люди, які займають високе становище в суспільстві, що допомагає їм впливати на суспільний процес (А.Дюпре); люди, які інтелектуально або морально переважають над масою, незалежно від статусу (Л.Боден); особи з найвищим почуттям відповідальності (Х.Ортега-і-Гасет); особи, які мають владу (А.Етціоні); меншість, яка виконує найважливіші функції в суспільстві (С.Келлер); люди, які мають здатність до лідерства (Л.Фройнд); харизматичні особи (М.Вебер); творча меншість суспільства, яка протистоїть нетворчій більшості (А.Тойнбі) тощо.

В теоріях еліт стверджується, що еліта як вища привілейована меншість здійснює функції управління державою, наукою, культурою, формує і демонструє еталони поведінки в даному суспільстві, спрямовує, організовує, ідеологізує головні сторони громадського життя. Залежно від сфери діяльності та відповідних функцій, які вона виконує, її поділяють на економічну, духовно-інтелектуальну, політичну, військову, управлінську тощо, на правлячу і контреліту, на еліту і антиеліту, на діючу і резервну, на панівну і опозиційну.

Поняття “національна еліта” більшість дослідників застосовує для означення провідної, національно свідомої верстви суспільства, яка метою своєї діяльності визначає побудову національної держави та реалізацію національних інтересів, несе особливу відповідальність за державотворчі завдання у конкретній історичній ситуації і найголовнішим своїм обов’язком визнає служіння народу і батьківщині. Національна еліта є носієм національної ідеї, ініціатором прояву національної активності, а тому виступає потужним чинником формування національної самосвідомості. Саме ці критерії визначають національну еліту будь-якої національної спільноти.

Вагомий внесок у визначення сутнісних ознак національної еліти зробили відомі українські мислителі В.Липинський та Д.Донцов. Так, зокрема, В.Липинський зауважував, що ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не захочемо бути. Вирішення цих завдань, на його думку, має забезпечити національна аристократія – “група найкращих у даний момент серед нації людей, які найкращі серед неї тому, що власне вони в даний момент являються організаторами, правителями і керманичами нації” [7, с. 131]. Без своєї власної національної аристократії, без такої меншості, яка була б настільки активна, сильна та авторитетна, щоб зорганізувати пасивну більшість нації всередині, і тим захистити її од ворожих наскоків ззовні – немає і не може бути нації, – зазначав вчений [7, с. 115].

Д.Донцов співвідносить еліту з аристократією, “владною кастою”, якій властиві шляхетність, мудрість, сміливість, мужність. Він тлумачить еліту як ініціативну меншість, яка повинна розробляти, упроваджувати національну ідею, звернену до серця нації – її волі, та мобілізувати народ на боротьбу за цю ідею. Мислитель проголошує, що визначальним є дух цієї верстви, який живить її, змушує діяти, допомагає бути твердою і невблаганною щодо себе самої, не піддаватися матеріальним спокусам, пристосуванню, ставити над усе поняття честі й обов’язку, безоглядно вірити у свою справу й у своє право [5, с. 16].

Усвідомлюючи залежність розгортання державотворчих процесів від ролі й місця національної еліти в суспільно-політичному житті, І.Франко свого часу звернувся до інтелігенції із закликом “витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя” [11, с. 404].
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   35

Схожі:

Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2012
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2/2012
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2012
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2/2011
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи