Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності icon

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності




Скачати 402.86 Kb.
НазваНаціональний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності
Сторінка1/2
Дата24.12.2012
Розмір402.86 Kb.
ТипДокументи
  1   2





Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова


Нарійчук Микола Деонисович


УДК 37.013.42


Соціально-педагогічні умови становлення

самооцінки особистісних моральних якостей

студентів медучилища у позанавчальній діяльності


13.00.05 –соціальна педагогіка


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук


Київ 2003


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України

^ Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Вайнола Ренате Хейкіївна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, доцент кафедри

соціальної педагогіки.

^ Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний педагогічний

університет імені І.Франка, завідувач

кафедри педагогіки;


кандидат педагогічних наук, доцент

^ Поліщук Віра Аркадіївна,

Тернопільський державний педагогічний

університет імені В.Гнатюка, декан

соціально-педагогічного факультету

^ Провідна установа : Запорізький державний університет,

кафедра управління та соціальної педагогіки,

Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 17 квітня 2003 року о 16.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.09 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул..Пирогова,9.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул..Пирогова,9.


Автореферат розіслано “ 13 “ березня 2003 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. Г.Кобернік

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Національно-духовне відродження нашої держави неможливе без переосмислення теорії та практики виховання як соціально особистісного феномена. Саме тому проблеми, пов’язані з особистісним становленням молодого покоління, зокрема студентства, постійно перебувають у центрі науково-педагогічних досліджень.

Актуальність проблем виховання молоді пов’язана із глибокими та швидкоплинними соціальними змінами, зокрема із зміною ідеологічних орієнтирів у вихованні студентської молоді і посиленням дії стихійних чинників, що впливають на становлення сучасного студента як соціальної особистості. Тому головною метою педагогів навчального закладу 1-2 рівня акредитації є створення умов для саморозвитку особистості. Складовими цієї мети є підтримка, стимулювання студентства до розвитку їх загальнолюдських цінностей.

Проблемам ціннісних орієнтацій особистості у процесі соціалізації достатньо уваги приділяють у працях І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.С.Булах, В.Вичев, С.Шардлоу, І.А.Зязюн, М.І.Кравченко, А.В.Мудрик, О.М.Олексюк, В.О.Сухомлинський, Л.А.Філоненко та ін. Останнім часом до них все частіше звертаються як педагоги-теоретики (А.П.Аранов, О.В.Киричук та ін.), так і педагоги-практики (А.Й.Капська, В.А.Караковський, М.О.Коберник, В.О. Сухомлинський та інші).

Водночас є низка питань, які стосуються розширення, поглиблення і, певною мірою, вирішення в нових умовах розвитку освіти в Україні, - це, в першу чергу, питання становлення моральної особистості молодого громадянина, яке потребує свого вирішення. Не вивчена, зокрема, структура, зміст, система становлення школярів і студентської молоді як соціальної особистості, яка несе в собі певні риси моральності і виконує відповідні функції громадянина нової держави.

Слід підкреслити, що особливості входження студентської молоді у соціальне життя, яке потребує від неї прояву нових якостей і на новому рівні, зокрема розвитку її моральності, потребувало нових підходів до вирішення цих проблем. Відповідно до сучасних концептуальних положень, щодо виховання молоді активно розробляється методологія соціального виховання студентської молоді у структурі їх професійної підготовки (І.С.Кон, М.Ф.Головатий, С.М.Іонникова та інші); вивчаються і досліджуються різні аспекти розвитку студентської молоді в умовах їх багатогранної життєдіяльності (В.Г.Бочарова, Т.Д.Дем’янюк, А.Й.Капська, Л.С.Нечепоренко та інші); особливості соціалізації молоді (В.Т.Куєвда, О.А.Кузьменко, Л.І Міщик та інші ); громадянського виховання особистості ( П.Р.Ігнатенко, М.А.Карпенко, В.А.Потужний, М.В.Савчин та інші).

Предметом серйозної уваги педагогічної науки стають особливості становлення механізму саморегуляції й активності особистості в юнацькому віці, динаміки духовного саморозвитку старшокласників і студентів різного рівня навчальних закладів (Л.А.Аза, В.О.Білоусова, Р.Х.Вайнола, М.Г.Казакіна, М.Ю.Красовицький, І.К.Матюша, Л.В.Терехова та інші).

Розглядаючи наявні підходи до розвитку моральних ціннісних орієнтацій у працях В.Т. Афанасьєва, О.А. Бодальова, А.С.Макаренка, І.К.Матюшина та інших, ми виявили, що сучасні підходи до розвитку самоцінності як моральної особистості є досить багатофункціональними, набувають ознак складної системи. Саме тому в педагогічній науці сформувалася як наукова, так і практична потреба щодо комплексного дослідження змісту, форм і методів розвитку самооцінки моральних цінностей як передумови становлення соціальної особистості.

Якраз тому переосмислення змісту і форми виховання студентської молоді в сучасних умовах є результатом переосмислення системного підходу до розгляду проблеми становлення самооцінки молодого покоління. Найважливішим у змісті й організації цієї роботи має стати суб’єктивне і розумне залучення студентської молоді до оволодіння суспільними цінностями, розвитку у них потреб самовиявлення, самореалізації, самоствердження, і ці процеси можуть реалізуватись у контексті суспільних зв’язків, стосунків. Відомо, що саме ці зв’язки, стосунки є необхідною умовою і причиною появи у людини складної системи потреб, мотивів, цілей життєдіяльності, її домагань.

Загальновизнаним є той факт, що у процесі морального становлення особистості поряд з розумовими й емоційними значну роль відіграють і вольові компоненти самосвідомості, зокрема – самосвідомість волі. Інтеріоризація соціальних норм означає, перш за все, забезпечення самоуправління і автономії молодої людини. Це можливо лише за умови достатнього рівня розвитку навичок самоаналізу, які дозволяють юнаку чи дівчині оцінювати власні вчинки, свої особистісні якості, у тому числі й моральні.

Окреслений стан проблеми, недостатність її дослідження зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності”.

^ Об’єктом дослідження є процес становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентської молоді як однієї із складових соціальної орієнтації.

^ Предметом дослідження є соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей, суть яких полягає у педагогічній діагностиці особистісних моральних якостей студентів медучилища і системи їхніх морально-ціннісних орієнтацій.

^ Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування, розробка і практична реалізація можливостей педагогічних умов становлення самооцінки особистісних моральних якостей у сприянні моральному самовдосконаленню студентів.

У ході дослідження перевірялась гіпотеза, побудована на припущенні, що педагогічно орієнтовані умови сприяють становленню самооцінки моральних якостей, якщо враховується взаємозв’язок і одночасність протікання процесів становлення самооцінки і системи морально – ціннісних орієнтацій студентів при їх прояві суб’єктної позиції і забезпечується формування у них базових умінь здійснення самоаналізу морального самовдосконалення, а також формується готовність педагога до проведення педагогічної діагностики рівня розвитку системи морально – ціннісних орієнтацій і власних самооцінок моральних якостей студентів.

Відповідно до предмету і мети дослідження визначено основні його завдання:

  1. здійснити теоретичний аналіз проблеми взаємозв’язку системи морально-ціннісних орієнтацій і самооцінки особистісних моральних якостей студентів та обґрунтувати основні лінії цього взаємозв’язку;

  2. розробити методику педагогічної діагностики першого рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій самооцінок моральних якостей студентів училища та виявити зв’язки динаміки окремих самооцінок моральних якостей і параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій;

  3. визначити педагогічні умови становлення адекватної самооцінки особистісних моральних якостей студентів;

  4. виявити ефективність соціально-педагогічної діяльності, яка сприяє позитивній динаміці власних самооцінок особистісних моральних якостей студентів .

Методологічною і теоретичною основою дослідження виступають: теорія про соціальну зумовленість виховання особистості (М.Й.Боришевський, П.Р.Ігнатенко, О.В.Киричук, К.К.Платонов, М.В.Савчин); філософські та психологічні положення про особистість як суб’єкт життєдіяльності і саморозвитку (І.Анциферова, І.Д.Бех, З.І.Білоусова, Г.С.Костюк, Я.О.Пономарьов , В.С.Шубінський ); принципи діалектичної єдності індивідуального і соціального (В.М.Васильков,В.А.Глухов, М.П.Лукашевич, Л.І.Міщик, Ю.М.Орлов, Л.А.Філоненко); теоретичні засади виховання (Б.П.Бітінас, Л.І.Божович, В.Н.Зінченко, О.В.Киричук, Б.Т.Лихачов); методики виховної діяльності (В.В.Бочарова, О.А.Дубасенюк, А.С.Макаренко, Т.І.Сущенко, Н.Є.Щуркова); Державна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття).

Для вирішення поставлених завдань застосовувався комплекс різних методів дослідження:

  • теоретичних: вивчення й аналіз філософської та психолого – педагогічної літератури з теми дослідження, аналіз планів виховної роботи навчальних закладів різного рівня акредитації, теоретичне осмислення й узагальнення педагогічного досвіду;

  • емпіричних: констатуючий і формуючий педагогічний експеримент, контент-аналіз творчих робіт студентів, анкетування, рейтинг, спостереження, методи математично-статистичної обробки.



^ Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалась упродовж 1994 – 2002 років на базі Одеського базового медичного училища першого рівня акредитації. Всього дослідженням було охоплено 427 студентів, 37 педагогів та 108 батьків. У формуючому експерименті брали участь 29 студентів, 18 педагогів училища, 12 працівників медичних установ, 14 спеціалістів соціальних служб для молоді і громадських організацій.

^ Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у:

  • науковому обґрунтуванні доцільності та необхідності впровадження у практику соціально-педагогічної роботи системи становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у взаємодії з процесом становлення системи морально-ціннісних орієнтацій;

  • розробці критеріїв рівня розвитку самооцінки особистісних моральних якостей студентів у позанавчальній діяльності та параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій;

  • визначенні педагогічних умов, які сприяють становленню самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища і включають такі компоненти: теоретичні основи та методику діагностики рівня розвитку системи морально – ціннісних орієнтацій студентів; методику діагностики власних самооцінок моральних якостей; методику корекції самооцінки і системи морально-ціннісних орієнтацій студентів;

  • уточненні змісту понять “самооцінка”, “моральні особистісні якості”, “норми моральної поведінки”, “ціннісні орієнтації”; у науковому осмисленні та обґрунтуванні методики формування самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища.

^ Практичне значення дослідження полягає у розробці й апробації педагогічної діагностики рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій та самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища; розробці навчально-тренінгового курсу “ Пізнай себе ”для студентів, а також курсу для кураторів груп по формуванню у них навичок самооцінки і соціально-моральної орієнтації; виявленні і конкретизації соціально-педагогічних особливостей та умов становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів у позанавчальній діяльності.

^ Особистий внесок автора полягає у вирішенні проблеми розробки науково-методичних матеріалів на допомогу педагогам - кураторам під час проведення навчально-тренінгового курсу “ Пізнай себе” для студентів училища та анкетного питальника для створення банку даних на кожного студента з метою їх використання при диференціації педагогічних підходів у процесі формування самооцінки моральних якостей; розробці виховних методик щодо становлення самооцінки особистісних моральних якостей та систем ціннісно-моральних якостей і системи ціннісно-моральних орієнтацій студентів.

^ Вірогідність висновків: результати дослідження забезпечуються обґрунтованим методологічним підходом до розв’язання проблеми, вивченням і узагальненням педагогічного досвіду у сфері виховання студентської молоді, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету і завданням, застосуванням апробованої методики, кількісною і якісною обробкою результатів експерименту.

^ Апробація і впровадження результатів здійснювалась шляхом публікацій статей, виголошення доповідей на конференціях і методичних семінарах для педагогів-кураторів, у яких популяризувалися основні ідеї формування становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів як однієї із передумов їхнього соціального становлення.

Основні положення дисертації були репрезентовані і одержали схвалення на засіданні обласної Координаційної ради по вихованню молоді (м. Одеса, 1996 р.), на конференції працівників навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації з проблем виховання (м. Миколаїв, 1997 р.); міжнародних конференціях “Дитинство України: права, гарантії, захист” (м. Київ, 2000 р.); “Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в освітньому просторі України” (м. Ялта, 1998 р.); “Українська система виховання: проблеми, перспективи (м. Ужгород, 1998 р.); під час проведення у медичному училищі спецсемінару “Моральні якості спеціаліста у стосунках з клієнтом” (1998–2000 рр.); на наукових конференціях у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова з проблем соціально – педагогічної роботи з дітьми та молоддю (1997 – 2001 рр.) на Всеукраїнській науково-практичній конференції “ Проблеми гендерного виховання в навчальних закладах” ( м.Вінниця,2002 р.), на науково-практичній конференції ” Гендер в освіті” заступників директорів з гуманітарної освіти та виховання вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації (м. Одеса, 2002 р.). Впровадження відбулося в Одеському базовому медичному училищі ( довідка № 212/186 від 21.11.2001р.); Котовському медичному училищі Одеської області ( довідка № 26 від 21.12.2001 р. ); Білгород-Дністровському медичному училищі Одеської області ( довідка № 3 від 4.01.2002 р. )

Публікації. Результати дослідження автора висвітлені у 8 публікаціях, з них 8 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг наукових публікацій з теми дисертаційного дослідження становить 3,2 друкованих аркушів.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками по кожному з них, загальних висновків, списку використаних джерел із 195 найменувань та 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 12 таблиць на 8 сторінках.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання ,розкрито методологічні основи і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі “ Теоретичні засади формування самооцінки особистісних моральних якостей студентської молоді” запропоновано теоретичний аналіз таких категорій як “ самосвідомість”, “ самооцінка “, “ ціннісні орієнтації “ . Результати аналізу дозволили дійти висновку ,що необхідно враховувати тісний зв’язок процесу формування самооцінки з явищами соціально-історичними, соціально-економічними, політичними, психологічними, що надають різного змістового звучання означеним поняттям – залежно від реальних умов життєдіяльності конкретного суспільства, етапів розвитку держави, ціннісних установок суспільного ладу.

У такому складному явищі, як становлення самооцінки особистісних моральних якостей, своєрідним домінантом є поняття “ціннісні орієнтації”. Розглянуто багатоаспектність даної категорії, яка знаходиться у витоках загальної аксіологічної концепції розвитку особистості і яка дає можливість методично правильно уявити складний процес орієнтації студентської молоді на загальнолюдські цінності, і в першу чергу – морального плану.

Поняття “цінність” є центральним в аксіології (теорії цінностей), яка сформувалась на початку ХХ століття на основі неокантіанських учень (В.Віндельбанд, Г.Ріккерт) і в подальшому розроблена рядом німецьких і американських учених (М.Шеллер, Н.Гартман, Р.Перрі, С.Пеппер).В основу нашого дослідження було покладено загальну теорію Р.Перрі і таких відомих вчених, як Т.Беккер, Д.Дьюї, К.Льюіс, Т.Парсонс та інших.

У дослідженнях сучасних філософів (С.А.Анісімова, Л.Б.Буєвої, І.А.Зязюна, М.С.Кагана та інших) теорія цінностей аналізується з позицій сьогодення. Ними використовується категоріальний апарат, який включає в себе поняття “цінність”, “ціннісне ставлення”, “оцінка”, “ціннісні орієнтації”.

Істотну роль в теорії цінностей відіграє оцінка. Тому залучення індивіда до матеріальних і духовних цінностей передбачає не лише інформацію про них, але і їх оцінку. Зокрема, Т.М.Андреєва наголошує, що у процесі оцінки визначається цінність того чи іншого об’єкта для особистості, цінність при цьому виступає як єдність об’єктивного і суб’єктивного, формою відносин чи взаємодії між суб’єктом і об’єктом .Можна сказати, що цінність є об’єктивною оцінкою, оцінка – суб’єктивним відображенням цінності. Це цілком дозволяє нам стверджувати, що в основі формування моральної особистості як виховання відповідних потреб лежать ціннісні орієнтації, оскільки поява цінностей пов’язана, з одного боку, з очікуваною діяльністю, здатною задовольнити певні потреби людини, а з другого – цінність виступає як судження, в якому виражається оцінка реальної діяльності у зв’язку з задоволенням потреб людини.

Говорячи про ціннісну орієнтацію як категорію і про ту реальність, яка за нею знаходиться, можна стверджувати, що у філософсько-соціологічних дисциплінах вона співвідноситься з категоріями “норма” і “цінності”, у конкретних соціологічних – з категоріями “мотивації” та “управління” діяльністю людей, у соціально-педагогічних і психологічних - з категоріями, які описують механізми поведінки і діяльності людини та їх регуляції.

Погоджуючись з визначенням М.Й.Боришевського, ми вважаємо ціннісні орієнтації одним із найважливіших утворень у структурі свідомості й самосвідомості людини що зумовлюють цілий ряд її суттєвих характеристик як особистості. Цілком зрозуміло, що такі характеристики значною мірою спричинені тим, чим є система цінностей конкретної особи, який спектр орієнтацій у ній представлено щодо змісту, спрямованості аксіологічної вагомості, зокрема у контексті моральності та гуманізму.

Розглядаючи структуру ціннісних орієнтацій, ми виявляємо такі три компоненти: когнітивний – переконання, погляди, цінності; емоційний – переживання індивідом його зацікавленості в даному об’єкті; поведінковий (операційний) – виражає готовність практично діяти у напрямку того ставлення до об’єкта, яке пов’язане з когнітивним і емоційним компонентами.

Наші підходи щодо сприйняття трьохкомпонентної структури ціннісних орієнтацій базується на теорії зарубіжних та вітчизняних вчених (І.С.Кон, В.Вичев, М.Й.Боришевський, О.В. Киричук, Т.В.Приходько, В.М.Піча та ін.). Тому включення ціннісних орієнтацій у структуру особистості дозволяє помітити найбільш загальні соціальні детермінанти мотивації поведінки, витоки якої варто шукати у соціально-економічній природі суспільства, його моралі, ідеології, культурі.

Ми поділяємо думку таких авторів, як Л.І.Божович, А.Й.Капська, О.В.Пономаренко, М.І.Шилова про те, що моральна спрямованість є найбільш адекватним критерієм моральної вихованості. Саме цей критерій найбільш глибоко і найбільш чітко відображає моральну специфіку людини, основні особливості її мотиваційної структури.

Глибокий критичний аналіз праць цих авторів дозволяє сказати, що типологія рівнів моральної спрямованості, запропонована А.В.Засимовським, є для нашого дослідження цілком прийнятною. Це пояснюється тим, що у даній типології визначено три позитивні різновиди моральної спрямованості (несталий, стійкий і досить стійкий) та три різновидності негативних ціннісних орієнтацій (адекватні рівневі показники).

Ґрунтовний аналіз різних аспектів діалектико-матеріалістичної теорії цінностей і психолого-педагогічних підходів до цієї категорії дозволяє нам дати робоче визначення категорії “ціннісна орієнтація”: це інтегративне утворення, яке характеризує цілісну особистість, її спрямованість. Ціннісні орієнтації відображають ціннісне ставлення особистості до соціально– моральних явищ, що свідчить про усвідомлення і переживання нею об’єктивних цінностей як потреб, які мотивують її сьогоднішню і майбутню поведінку.

Нами визначено ,що процес становлення системи морально-ціннісних орієнтацій може відбуватися у два етапи. Перший етап - етап вироблення студентом власної позиції у відношенні до певного набору моральних цінностей. Другий етап – процес інтеріоризації, привласнення студентом духовних цінностей, оволодіння ними.

Здійснений нами аналіз соціальної ціннісної спрямованості студентів свідчить про багатоаспектність даного феномена, а це потребувало виокремлення його компонентів: змісту, форми прояву, ознак, показників.

Враховуючи наявні теоретичні положення і наше розуміння цього процесу, ми розробили теоретичну модель соціально-морального становлення студентської молоді в умовах навчального закладу першого рівня акредитації. Така модель не лише дозволяє систематизувати усю роботу щодо створення педагогічних умов для розвитку ціннісної моральної спрямованості, а й допомагає впроваджувати нові технології ( діагностичні, організаційні, корекційні, педагогічної оцінки) та форми виховної роботи ( ігри, змагання, конкурси творчих робіт, рефератів, диспути, тренінг-курси), в основу яких закладено навчання студентів вмінню проектувати власну соціально-моральну діяльність.

А це все дає підстави стверджувати, що самооцінка соціально-моральної готовності студентів є невід’ємною складовою їхньої професійної підготовки до роботи з людьми. При цьому у структурі особистості медика моральні якості можна розглядати як базовий компонент, який впливає на рівень розвитку майбутнього спеціаліста саме як соціальної особистості.

Розглядаючи самосвідомість у структурі особистості як передумову формування самооцінки особистісних моральних якостей, ми зазначаємо, що вона виступає своєрідним внутрішнім регулятором поведінки і необхідною умовою подальшого розвитку особистості.. Нами розглянуто зміст трьох взаємопов’язаних процесів – самопізнання, самоставлення і саморегуляції, що утворюють і структуру, й основні функції самосвідомості.

Виходячи із результатів аналізу більшості сучасних гуманістичних виховних концепцій і Концепції національного виховання , ми стверджуємо, що до основних рис особистості молодої людини слід віднести здорову самоповагу, яка включає такі характеристики: реальне знання себе, реальну оцінку власних здібностей, нахилів, мотивів; самосприйняття; автономність; відкритість у спілкуванні, використання адекватних захисних заходів; використання зворотного зв’язку з тим, щоб вчитися і визначати власну поведінку; активну спонтанність і самовираження; бажання використовувати нові способи ставлення до інших.

Дослідження, проведене нами серед батьків старшокласників і студентів медучилища першого року навчання з метою виявлення основних орієнтацій їхніх дітей, показали, що у відповідях була віддана перевага трьом типам орієнтації молодого покоління: соціальній комфортності, самоповазі, альтруїзму (63%; 41%; 40%). При цьому привертає увагу те, що серед особистісних якостей, які забезпечують орієнтацію на соціальну комфортність, така якість, як самоконтроль, займає центральну позицію.

Проведений аналіз як літератури, так і практики у навчальних закладах І – ІІ рівня акредитації показав ті прогалини у процесі стихійного розвитку самосвідомості та самооцінки власного “Я”, які повинні бути доповненими спрямованою виховною роботою у державному навчальному закладі. Насамперед це стосується створення альтернативних форм соціально– педагогічної роботи з метою розвитку у студентів самооцінки власних моральних якостей.

Тому метою нашого дослідження було визначення ефективних виховних установок, специфічних соціально-педагогічних умов організації, взаємодії і спілкування педагогів і студентів у процесі навчально-виховної роботи, які сприяють становленню моральної самооцінки студента медучилища, його самооцінки особистісних моральних якостей.

Для вирішення завдань нашого дослідження, яке потребує врахування єдності свідомості і поведінки, є важливими положення, розроблене А.С.Макаренком, який доводив необхідність формування морального досвіду у процесі розвитку особистості.

Ми розглядатимемо індивідуальну моральну свідомість як вищу форму психічного відображення соціального середовища, за умови чого формується і проявляється ставлення особистості до людей, які її оточують, до моральних знань і особливо до моральних норм мікро- і макросоціуму, і також усвідомлюється особистий моральний досвід дотримання суспільних норм, виробляється готовність особистості до відповідної поведінки.

Спеціально організована дослідницько-експериментальна робота щодо вивчення процесу свідомої самооцінки моральних якостей поведінки студентів була спрямована на вивчення як усталеної практики, так і конструювання нової системи, яка дозволяє ефективно вирішувати найбільш актуальні завдання. При цьому основою розробленої системи розвитку усвідомленої самооцінки моральних якостей і адекватної поведінки стала ідея про те, що лише соціально значуща діяльність спроможна сформувати повноцінну, багатогранно розвинену особистість.

Вивчення й аналіз взаємозв’язку різних компонентів, які сприяють становленню самооцінки особистісних моральних якостей, та її взаємозв’язку з системою моральних ціннісних орієнтацій стали одними із важливих умов організації і проведення експериментальної роботи в навчальному закладі І–ІІ рівня акредитації.

Виходячи із завдань нашого дослідження, ми вважали за доцільне дати робоче визначення поняття “самооцінка моральних особистісних якостей”, яке ми розглядаємо як окремий вид самооцінки особистості, що характеризує її соціально–моральну спрямованість і є структурним елементом самосвідомості, так як тісно пов’язаний із системою морально-ціннісних орієнтацій.

У відповідності з метою нашого дослідження ми вважаємо за доцільне сказати, що зміст моральної спрямованості можна розглядати як інтегративне особистісне утворення, яке складається з певних компонентів. Спираючись на дослідження І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, Е.О.Помиткіна, Н.Є.Щуркової, ми вичленили три структурні компоненти: пізнавальний (актуальні життєві потреби, цільові установки, ціннісні орієнтації, основні переконання), мотиваційно–орієнтований (ставлення людини до суспільства, людей, діяльності, самої себе), поведінковий (практична і морально – психологічна готовність проявляти моральну соціально–громадянську спрямованість, наявність соціально–цінного життєвого досвіду, знань, умінь і навичок, необхідних для утвердження в реальних умовах принципів, норм, правил, права і моралі).

Розвиток усіх трьох компонентів соціально–моральної спрямованості свідчить, що вони тісно пов’язані між собою, оскільки при її характеристиці вони розглядаються як єдине ціле. Тому будь–яке послаблення щодо розвитку одного з них неодмінно відіб’ється на двох інших, а також на загальному рівні сформованості самооцінки соціально–моральних якостей.Взаємозв’язок, який наявний між компонентами, сприяє тому, що посилення одного із них буде одночасно збагачувати інші.

Нами виявлено основні суперечності, які є притаманними процесу соціального становлення особистості і прояву самооцінки особистісних якостей. Зокрема, це може стосуватися прояву таких суперечностей: між вимогами сучасної загальнолюдської моралі і сформованою соціально - моральною позицією молоді; між об’єктивними умовами посилення вимог до соціально - моральних якостей особистості студента і відсутністю вивчення їх індивідуальних якостей; готовністю студента до оволодіння комплексом знань і умінь і відсутністю бажання підпорядкувати суб'єктивні інтереси і вміння соціальним вимогам, тощо.

Подолання цих суперечностей можливе за умови створення динамічної системи виховання студентів у структурі їх професійної і спеціальної підготовки до виховної діяльності як особистості з чітко сформованою соціально-громадянською орієнтацією, яка (ця система) водночас буде сприяти усуненню низки суперечностей у навчально-виховному процесі.

У ході проведеного дослідження нами виявлено три важливі психолого-педагогічні передумови, які визначають можливість формування самооцінки моральних якостей особистості: наявність у них знань про сучасне суспільство, людину, її стиль і норми поведінки; залучення студентів до соціально–виховної діяльності; накопичення студентами позитивного досвіду взаємодії, спілкування з людьми різного віку, різного статусу та зі своїми ровесниками.

Зміст педагогічного процесу щодо формування самооцінки моральності ми розглядаємо як оволодіння студентами соціально цінним життєвим досвідом за певними моральними нормами. В даному випадку ми цілком поділяємо думку вчених, котрі визначають досвід особистості як суб'єктивований результат різноманітної діяльності особистості, сукупність її суб'єктивних відносин, єдність індивідуального та засвоєного соціального досвіду - суспільного, групового і мікрогрупового ( Н.М.Ануфрієва, О.В.Киричук А. Н. Леонтьєв).

Тому в нашому дослідженні суть педагогічного процесу щодо формування самооцінки соціально - моральної позиції особистості ми розглядаємо як організацію і стимулювання студентської молоді до оволодіння досвідом моральних взаємовідносин у різних мікро – і макросоціумах.

У зв'язку з цим ми розглядаємо соціально-виховну позааудиторну діяльність студентів як діяльність, яка залучає молодих людей до реального процесу, де кожен із них є активним учасником взаємодії з різними людьми. Такий вид соціальної діяльності, усвідомлений і пережитий його учасниками як діяльність в ім’я інших, формує відчуття духовної єдності різних поколінь, а в цілому сприяє соціально – моральному становленню.

Виходячи із нашого розуміння соціально – моральної спрямованості, в процесі дослідження були визначені показники моральної спрямованості студента ; і як основний ми називаємо такий показник сформованості пізнавального комплексу соціально - моральної спрямованості, як самооцінка відповідності особистісних моральних якостей вимогам суспільства до соціальної ролі спеціаліста, людини.

У другому розділі “Соціально-педагогічні умови розвитку у студентів самооцінки особистісних моральних якостей “ нами передбачена необхідність діагностування реального стану об’єкта дослідження. Результати було отримано за допомогою розробленої методики діагностики рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій і структури власних самооцінок особистісних моральних якостей студентів. Також були отримані результати розрахунків сили кореляційних зв’язків динаміки самооцінок і окремих параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій.

Це дозволило нам визначити ряд педагогічних умов, які, на нашу думку, можуть сприяти становленню власних самооцінок особистісних моральних якостей студентів, а саме: взаємозв’язок процесів становлення самооцінки особистісних моральних якостей і системи морально-ціннісних орієнтацій педагога і студента; суб’єктна позиція студента по відношенню до власного морального становлення; готовність педагога до проведення педагогічної діагностики рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій ; вироблення у студентів навичок самоаналізу і соціальної орієнтації .

Нами було визначено два основні завдання діагностики системи морально-ціннісних орієнтацій студентів училища:

1) виявлення рівня її відповідності тенденціям розвитку суспільства;

2) виявлення чинників, які можуть впливати на динаміку її розвитку.

Виходячи з класифікації ціннісних орієнтацій, розроблених М.Т.Казакіною , ми розглядали при педагогічному аналізі структури ціннісних орієнтацій чотири групи цінностей, які лежать в їх основі (цінності-соціально-моральні якості; цінності-моральні якості людини; естетичні цінності; інтелектуально-культурні цінності).

Перші дві групи досить близькі як у семантичному плані, так і за критерієм змістовних ознак, і були об’єднанні в одну. І в такому варіанті (перша група – цінності – моральні явища і особистісні якості, друга – естетичні цінності, третя – інтелектуальні цінності) вона стала основою для класифікації відповідних ціннісних орієнтацій у процесі проведення нашого дослідження.

Це дозволило визначити такі параметри системи ціннісних орієнтацій, які б відображали ці характеристики даного феномена : діапазон системи ціннісних орієнтацій, який характеризує її змістовний аспект, і міру переважання системи морально-ціннісних орієнтацій у всій структурі ціннісних орієнтацій, яка характеризує її динамічний аспект.

Показником міри переважання системи морально-ціннісних орієнтацій є відношення числа всіх морально-ціннісних орієнтацій до тієї кількості морально-ціннісних орієнтацій студента, які були виявлені у ході дослідження.

На наступному етапі нашого експерименту студентам були запропоновані тестові завдання з метою об’єктивної оцінки наявності у кожного зі студентів певних моральних якостей. Під час цього етапу діагностування ми виявляли міру адекватності самооцінок студентів (експертний етап). Водночас було використано питальник для батьків студентів. Такий трьохвимірний підхід допоміг нам у виявленні реальної картини морального розвитку студента, яка і дозволила створити оптимальне поле для діяльності і подальшого розвитку кожної особистості. На підставі цього ми визначали одну узагальнену експертну оцінку .

У ході діагностики (контент-аналізу) ми мали змогу вичленити як найбільш значущі, так і другорядні ціннісні орієнтації – моральні особистісні якості і явища, що дозволяє говорити про наявність у студентів диференційованої системи морально-ціннісних орієнтацій. Нами була розроблена рейтингова шкала морально-ціннісних орієнтацій – особистісних якостей (табл.1):

Таблиця 1

№ п/п

Ціннісні орієнтації – моральні особистісні якості

Рангове місце

1

Простота, скромність

1



18

Вимогливість до себе

12


Всього у студентів експериментальної групи у ході діагностичного експерименту було зафіксовано 18 ціннісних орієнтацій – особистісних моральних якостей. Серед них за визначеним рангом найбільш високі місця посідають такі якості, як скромність, готовність надати допомогу, доброта, вірність; середні рангові місця – чесність, щирість; низькі рангові місця – безкорисність (альтруїзм), любов до тварин, здатність прощати, працелюбність.

Із означених ціннісних орієнтацій для подальшого дослідження ми вважали за доцільне вибрати морально-ціннісні орієнтації, які займали різні рангові місця: із групи високого рангового місця – скромність, доброту і вірність; із групи середнього рангового місця – чесність; із низького – працелюбність.

Математичне відображення рівня розвитку двох параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій надало нам можливість визначити кількісні маргінальні показники трьох рівнів розвитку кожного із цих двох параметрів.

Ми визначили три рівні міри переважання системи морально-ціннісних орієнтацій у всій структурі ціннісних орієнтацій та три рівні діапазону системи морально-ціннісних орієнтацій. Застосування рівневої градації дозволило нам розподілити студентів по дев’яти підгрупах, які диференціюються за рівнем розвитку двох параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій: за мірою переважання і діапазоном морально-ціннісних орієнтацій.

З метою подальшого проведення експериментального дослідження усі дев’ять підгруп студентів були розділені на дві групи: група А – включала респондентів з достатнім рівнем розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій; група В включала студентів з недостатнім рівнем розвитку морально-ціннісних орієнтацій. Для студентів групи А притаманні широкий і середній діапазони ціннісних орієнтацій – моральних явищ і особистісних якостей та висока чи середня міра їх переважання у всій структурі ціннісних орієнтацій. Студентів групи В характеризують або вузький діапазон моральних ціннісних орієнтацій, або низька міра їх переважання, або ж поєднання низьких показників за цими двома параметрами.

Таким чином, нами було виявлено, що лінійні кореляційні зв’язки між динамікою самооцінок особистісних моральних якостей і рівнем розвитку окремих параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій студентів досить різні за своєю силою. Причому , вони часто мають протилежну спрямованість як у випадках аналізу самооцінок різних особистісних моральних якостей, так і самооцінок студентів, які ми відносимо до різних за рівнем розвитку систем морально-ціннісних орієнтацій груп. Виявлено наявність достовірного нелінійного зв’язку між динамікою самооцінок і параметрами системи морально-ціннісних орієнтацій.

Проведене у ході експериментальної роботи діагностування дозволяє висловити думку, що всі отримані дані переконливо підтверджують наявність зв’язку між динамікою самооцінки і рівнем розвитку окремих параметрів системи морально – ціннісних орієнтацій особистості студента. Ми підтвердили гіпотезу про наявність такого зв’язку, оскільки ще й сьогодні більшість педагогічних виховних технологій повною мірою не враховують, хоч і не заперечують цього факту.

У ході дослідження ми виявили й охарактеризували такі педагогічні передумови становлення власних самооцінок особистісних моральних якостей студента:

а) готовність педагога до процесу корекції самооцінки особистісних

моральних якостей і системи морально - ціннісних орієнтацій

студента;

б) готовність самого студента до взаємодії з педагогом з метою

розвитку самооцінки і корекції особистісних моральних якостей.

З метою забезпечення достатнього рівня готовності педагога був розроблений експериментальний курс підготовки педагогів училища до виховної роботи з використанням запропонованої нами методики діагностики рівня самооцінки морально-ціннісних орієнтацій і самооцінок особистісних моральних якостей студента. Даний курс розрахований на 24 години і передбачає розкриття таких теоретичних і практичних питань: педагогічна аксіологія, аксіологічний (соціально-ціннісний) підхід до проблеми виховання, ціннісні засади моральності, самооцінка у структурі внутрішнього “Я”, діагностика системи морально-ціннісних орієнтацій студенті. Головна мета запропонованого курсу - дати педагогам теоретичну основу для педагогічної діяльності щодо морального виховання студентів, яка базується на досягненнях гуманітарної педагогічної культури, що тісно пов’язана з визнанням самооцінки людської індивідуальності, і яка у ході педагогічного процесу використовує такі внутрішні фактори розвитку особистості, як рушійні сили й особистісні мотиваційні аспекти студента. Особливе значення у запропонованій програмі мають ті теми курсу, які несуть у собі практичну спрямованість. Окрім того, ми передбачали, щоб результатом засвоєння цих тем стали розроблені слухачами моделі організації діяльності педагога з окремими студентами, групою, спрямовані на корекцію самооцінок студента та структури їхніх ціннісних орієнтацій.

Метою останнього етапу експериментальної роботи було формування уже у студентів власного способу морально ціннісної орієнтації і самооцінювання. Як процес він повинен складатися із трьох компонентів: когнітивного, операційного і мотиваційного. Когнітивним компонентом є система засвоєних студентами морально-ціннісних знань, понять, норм, оцінок; мотиваційним компонентом – особистісний смисл, який вкладає студент у засвоєні моральні цінності і власне ставлення до них; операційним компонентом є система соціальних прийомів пізнавальної діяльності (прийом актуалізації особистісних цінностей, соціальної орієнтації, самопізнання і самооцінювання).

Важливим засобом у технології актуалізації педагогічних умов, які сприяють становленню самооцінки особистісних моральних якостей, ми розглядаємо навчально-педагогічний тренінговий курс. Проектуючи тренінг – курс для студентів “Пізнай себе”, ми прагнули максимально використати можливості соціально-психологічного тренінгу, ділових і організаційно-діяльнісних ігор, включаючи їх елементи у структури занять. Все це загалом дозволило залучити студентів в активне пізнання соціальної дійсності з метою збагачення їхніх знань про процеси, зміни у моральних нормах суспільства, їх вплив на сферу морально ціннісних відносин між людьми, про актуальні тенденції у сфері моральних цінностей сучасного молодіжного мікросоціуму. Розробляючи зміст даного курсу, ми передбачали необхідність, окрім надання теоретичної інформації, створювати умови для осмислення студентами суті і особливостей їхніх професій та їх ролі у суспільстві. Запропонований нами педагогічно спрямований тренінг для студентів “Пізнай себе”, який ми проводили з експериментальною групою, став певною домінантою у ході формування професійної, особистісної моралі, оскільки саме у змісті цього тренінгу сконцентрована увага на всіх основних (виокремленних студентами) моральних якостях.

З метою посилення ефективності запланованих занять у ході їх реалізації ми звертали увагу на дотримання таких умов: наявність дидактично обумовленого планування; врахування логіки зв’язків окремих розділів курсу і цілісності його змісту; визначення мети кожного заняття; рекомендації літератури, яка може зацікавити студентів саме у вирішенні окресленої проблеми – виховання особистісних моральних якостей та їх самооцінка.

Формуючий експеримент дав нам змогу виявити складність і труднощі деяких аспектів педагогічної роботи. Зокрема, це стосується технологій формування морально значущих цінностей студентів училища. В основу практичних занять протягом чотирьох років ми закладали різні завдання, змінюючи і коригуючи їх залежно від конкретних студентів. Нами було змодельовано й апробовано низку ігор ,проведено командні змагання, вправи, творчі роботи. В ході тренінг-курсу і після нього було використано такі організаційні форми виховної роботи: мозковий штурм, написання рефератів, круглий стіл, дискусія. У запропонованій нами програмі передбачені індивідуальні заняття із студентами. Спрямованість цих занять залежить від характеристик самооцінок (завищені / занижені) і особливостей системи морально – ціннісних орієнтацій студента.

Програми позанавчальної роботи, запропоновані нами, передбачали здійснення корекції окремих самооцінок і системи морально – ціннісних орієнтацій: по–перше, узгодження змісту й засобів педагогічної роботи з закономірностями формування моральних переконань; по–друге, застосування студентами теоретичних знань і прийомів самооцінної діяльності; по–третє, створення умов для усвідомленої узгодженості суспільних і особистісних інтересів, реалізації особистісних цінностей; по–четверте, реалізацію принципу індивідуалізації виховання, яка досягається завдяки використанню діагностичної методики визначення рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій і визначення міри адекватності самооцінок особистісних моральних якостей кожного студента.

З метою підтвердження достовірності одержаних результатів студентам було запропоновано два завдання – тести. Водночас було проведено заміри і другого діагностичного компонента – діапазону. На підставі результатів виконання студентами другого завдання ми здійснювали заміри діапазону особистісно значущих орієнтацій як одного із параметрів системи морально-ціннісних орієнтацій. Це дозволило виявити маргинальні величини діапазону значущих особистісних моральних якостей для даної групи студентів. Потім ми визначали умовні межі для трьох рівнів даного показника – вузький, середній і широкий. Результати проведеного виміру після формуючого експерименту дозволяють стверджувати, що кількість адекватних власних самооцінок у всій групі студентів виросла з 27 до 43 одиниць, а, отже, кількість неадекватних самооцінок дещо змінилась. Так, скажімо, у групі А завищених самооцінок зменшилось з 12 до 9,4 відсотка, а в групі В – 38 до 6,6 відсотка, при цьому привертає увагу показник у групі В щодо занижених самооцінок, який змінився з 68 до 28,9 відсотків.

Ми припустили, що у процесі зростання міри переважання системи морально-ціннісних орієнтацій у всій структурі ціннісних орієнтацій можна очікувати наближення до адекватності занижених самооцінок таких якостей, як чесність, доброта, скромність, особливо у студентів другого – третього року навчання, рівень розвитку яких було охарактеризовано нами як недостатній.

Всі ці дані у своїй сукупності, на нашу думку, підтверджують одне із головних припущень нашої гіпотези про взаємозв’язки системи морально-ціннісних орієнтацій самооцінки і свідчать про правомірність висновків, зроблених на основі вивчення теоретичних передумов і результатів констатуючого діагностичного експерименту.

Перелік зазначених моральних якостей свідчить про достатнє усвідомлення студентами медучилища важливості моральних якостей для них як в особистісному плані, так і в професійному. 84% із опитаних вважають, що заняття навчально-тренінгового курсу допомогли їм правильно оцінювати свої вчинки, особистісні якості, показали необхідність здійснювати самоаналіз як для себе сьогоднішнього, так і для майбутнього; вони набули достатньої впевненості в собі, у своїх можливостях, причому не лише у сфері морального самовдосконалення, а й у майбутній професійній діяльності.

У ході корекції ми враховували прояв окремих якостей, які притаманні саме випускнику медичного училища: ставлення до болісних проблем соціального середовища; ставлення до хворих і знедолених людей ;ставлення до власного сумління; рефлективність емоційність стану.

У дослідну роботу було закладено також проведення опитування батьків, що дозволило нам після формуючого експерименту виявити, що батьки також підтверджують позитивний вплив експериментального навчально-тренінгового курсу на стиль взаємовідносин юнаків і дівчат зі старшими людьми у сім’ї. Окрім того, і педагоги, і батьки відзначають, що студенти навчились більш активно і впевнено аргументувати свою думку, свою позицію, з більшою увагою ставитися до думки батьків, старших за віком людей, не відкидаючи відразу ту чи іншу позицію.

Висновки:

Підводячи підсумки аналізу соціально-педагогічних умов розвитку самооцінки особистісних моральних якостей студентської молоді, можна зробити такі висновки:

1.Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студента, щоб бути ефективними, мають враховувати особливості розвитку системи його морально-ціннісних орієнтацій.

Головним засобом актуалізації педагогічних умов становлення самооцінки особистісних моральних якостей студента може бути спеціальний навчально-тренінговий курс для студентів. У результаті засвоєння цього курсу, зміст якого враховує тісний зв’язок власних самооцінок особистісних моральних якостей і системи морально-ціннісних орієнтацій, студент може виробити свій стиль самооцінки і морального самовдосконалення.

2.Становлення самооцінки особистісних моральних якостей відбувається успішно, якщо спеціально орієнтована навчально-виховна робота органічно поєднується з цілями навчально-виховного процесу загалом і посилюється роботою педагогів-предметників, яка спрямована на активізацію всіх видів оцінної діяльності студентів на заняттях. Одержані дані дозволяють вважати за доцільне використати гіпотетично висловлене припущення про зв’язок окремих характеристик системи морально-ціннісних орієнтацій та самооцінки особистісних моральних якостей як робочу гіпотезу, спроможну активізувати подальше вивчення проблеми становлення самооцінки особистісних моральних якостей і забезпечення соціально-педагогічних умов, які сприятимуть цьому процесу.

3.Результати формуючого експерименту дають підстави для ствердження, що студенти оволоділи базовими навичками самоаналізу і соціальної орієнтації. Матеріали дослідження підтверджують, що становлення самооцінки студента і системи морально-ціннісних орієнтацій – складний, багатофакторний процес, у якому взаємопов’язані зовнішні і внутрішні умови і для якого може бути плідною спеціально організована педагогічна взаємодія педагога і студента. Формуючий експеримент показав позитивну динаміку: підвищення рівня розвитку системи морально – ціннісних орієнтацій і кількість адекватних власних самооцінок особистісних моральних якостей у переважної більшості студентів експериментальної групи.

4.Проведений експеримент дозволив довести цінність для практичної педагогіки запропонованих нами певних соціально-педагогічних умов, які сприяють становленню самооцінки особистісних моральних якостей студента. Такими умовами є:

  • наявність взаємозв’язку й одночасності процесів становлення самооцінки особистісних моральних якостей і системи морально-ціннісних орієнтацій під час взаємодії педагога і студента;

  • суб’єктна позиція студента щодо відношення до власного морального становлення є результатом оволодіння ним базовими навичками самоаналізу і соціальної орієнтації, вироблення власного стилю самооцінки і морального самовдосконалення;

  • готовність педагога до проведення педагогічної діагностики рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій і врахування результатів цієї діагностики у педагогічній діяльності;

  • здійснення навчання студентів навичкам самоаналізу і соціальної орієнтації не лише на спеціальних заняттях, але й на заняттях всіх предметних галузей.

Проведене дослідження не вичерпує всього кола питань, пов’язаних з досліджуваною проблемою. Подальшої розробки вимагають питання розвитку самооцінки особистісних моральних якостей майбутніх медиків у процесі фахової практики; динаміка розвитку ціннісних орієнтацій студентів у процесі навчання у вищому навчальному закладі, інтернатурі; застосування методів педагогічної оцінки рівня сформованості характерологічних якостей особистості медичного працівника.

  1   2

Схожі:

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconНаціональний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова янченко тамара василівна удк 37. 013. 42 (09) проблеми соціально-педагогічної підтримки дітей, які потребували захисту, в україні
Робота виконана у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconМіністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Наукова бібліотека Кафедра загальної фізики Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут
Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут: Біобібліографія / Упоряд. Н.І. Тарасова; Національний педагогічний університет...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconМіністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Наукова бібліотека Кафедра загальної фізики Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут
Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут: Біобібліографія / Упоряд. Н.І. Тарасова; Національний педагогічний університет...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconМіністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Іван Борисович Чорний Київ-2009 Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, протокол №2 від 30...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності icon«туризм як фактор розвитку регіону»
Михайла Коцюбинського, Київський національний педагогічний університет імені Драгоманова, Львівський національний університет імені...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут розвитку дитини московський міський педагогічний університет
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова запрошує до участі у роботі ІІІ міжнародної науково-практичної конференції...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconЯковецький Микола Олександрович
Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності,...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconВ роботі з кризовою особистістю національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут соціальної роботи та управління
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова – О. Б. Мельничук
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconПроблематика формування особистості у процесі фізичного виховання
...
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Нарійчук Микола Деонисович удк 37. 013. 42 Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності iconНаціональний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова Наукова бібліотека
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за 2000—2007 роки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи