Удк 81’373. 7 Карабута о icon

Удк 81’373. 7 Карабута о




Скачати 49.12 Kb.
НазваУдк 81’373. 7 Карабута о
Дата07.11.2012
Розмір49.12 Kb.
ТипДокументи

УДК 81’373.7 КАРАБУТА О.


СПЕЦИФІКА БАГАТОЗНАЧНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ

У сучасних умовах становлення України як незалежної держави основою відтворення її інтелектуального й духовного розвитку має стати українська мова — мова, яка є рідною для українців усього світу. Останнім часом з’являється все більше наукових студій, що висвітлюють актуальні питання розвитку мови. Чільне місце серед них займають дослідження, присвячені різним проблемам фразеології.

Активно досліджуються вченими явища полісемії та синонімії у фразеологічних одиницях. Якщо раніше в наукових працях подекуди траплялися твердження, що фразеологізми тим і відрізняються від слова, що їм не властива багатозначність, то з часом практика опрацювання фразеологізмів у словниках дала яскраві приклади еволюції семантики фразеологічних одиниць, зокрема тих, що функціонально співвідносні з словом. Автор «Словника української мови» П.Білецький-Носенко (час укладання — середина ХІХ ст.) прагнув розкрити зрушення в семантиці окремих сталих зворотів: докласти воза, дропака утяти, жижки дружать та ін.

Полісемія фразеологізмів знайшла відображення і в деяких статтях «Словаря української мови» за редакцією Б.Грінченка, зокрема таких, як: нема заводу, слинку ковтати тощо.

Подвійний семантичний план — прямий і образно-переносний — у прислів’ях та приказках часто відтіняє І.Франко в збірці «Галицько-руські народні приповідки» (Не помажеш — не поїдеш; Не конче той б’є, хто жменю плює).

Увага до полісемії у сфері фразеології стала одним із наукових принципів сучасної лексикографії. Це явище знайшло своє відображення в лексикографічних працях, лексичних та фразеологічних картотеках, над якими працюють лексикографи, слідкуючи за численними зрушеннями семантики слова і фразеологічної одиниці, виявляючи фактори, які сприяють появі нових значень та зумовлюють переходи від полісемії до омонімії.

Фразеологічні одиниці, як і слова вільно вжитку, функціонують у мові в тісному зв’язку з іншими мовними одиницями, сполучаючись із ними. Але сполучуваність їх не є такою багатою й різноманітною, як у слів. Це пояснюється багатьма причинами, однією з яких є те, що за своєю природою фразеологізми — складніші утворення, ніж слова й вільні словосполучення. Їх будова становить наявність не менше двох компонентів. Сполучуваність фразеологізмів з іншими мовними одиницями залежить певною мірою від їх структури. Не випадково фразеологічні одиниці зі структурою предикативних сполук мають значно менші можливості сполучатися з іншими мовними одиницями, їх функціонування в мові залежить також і від значення стійкої словосполуки.

Значення фразеологічних одиниць — результат переносного вживання вільного словосполучення. Поява нових значень зумовлюється тим, що вільне словосполучення, вживаючись у різному словесному оточенні, набуває різноманітної семантико-синтаксичної сполучуваності й нових семантичних зрушень, повторних метафоризацій. Багатозначність, як зазначають мовознавці, і базується на основі повторних переосмислень. Так, наприклад, вираз аж гуде (гуло) має такі значення:

  1. Немає грошей: «У кишені пусто, аж гуло» (І.Котляревський);

  2. Багато людей: «Аж гуде, З усіх усюд народу йде...» (Т.Шевченко);

  3. Боліти (переважно від перевтоми): «...Вже аж гуде голова — Іздите скрізь, роззявляєте рота На європейські «дива» (С.Олійник).

Наведені різні типи значень мають різну предметно-логічну віднесеність, а це свідчить про те, що об’єктом метафоризації стали різні ознаки того самого явища. Сам процес метафоризації відбувався не поступово, а міг здійснюватися паралельно.

Переважна більшість фразеологічних одиниць сягає своїм корінням вільних словосполучень, що має істотне значення для розуміння механізму розширення їх семантичного обсягу. Послідовно-залежний розвиток значення можна проілюструвати семантичною еволюцією вислову без пам’яті. Свого часу цей фразеологізм мав значення «надзвичайно сильно, до самозабуття», пізніше вислів почав вживатися із значенням «збожеволіти, втратити розум»: «Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе він був» (М.Вовчок).

Окремі значення полісемічного фразеологізму виникають щоразу на основі переосмислення, викликаного актом метафоризації того самого змінного словосполучення. Внаслідок цього смислова структура багатозначного фразеологізму характеризується певною однорідністю, рівноцінністю своїх окремих значень, тому в більшості випадків важко або завсім неможливо визначити, яке значення є основним, а яке похідним.

Фразеологізм медовий місяць може вживатися в значеннях:

  1. Перша пора шлюбного життя: «— Пан Купа з Роксоланою побралися недавно,- тривав іще ... медовий місяць» (О.Ільченко);

  2. Найкраща пора чого-небудь, щасливий початок чого-небудь: [«^ Щасний:] Настав тоді (після смерті батька) Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату (до своєї мачухи), собака» (Ю.Збанацький).

Слова, за допомогою яких витлумачуються значення полісемічних фразеологізмів, виражають різні поняття й свідчать про паралельність метафоризації. Окремі значення фразеологізмів відрізняються одне від одного не природою, а різним ступенем метафоризації, різним ступенем семантичної з’єднаності компонентів.Так, із двох значень фразеологізму на ноги поставити («допомогти в чому-небудь, діяти в якомусь напрямі» та «вилікувати») ступінь метафоризації більший в останньому значенні.

У фразеології, як і в лексиці, мають місце випадки індивідуального використання фразеологічних одиниць. Індивідуальне розуміння фразеологізму може стати в майбутньому свідченням окремих етапів еволюції його семантики: те, що в один період функціонування сприймається лише як індивідуальне, у наступний період може стати загальновживаним, закріпленим суспільною мовною практикою.

Полісемія у сфері фразеології розкривається ще яскравіше, коли одночасно з визначенням зв’язків фразеологічної одиниці з оточенням береться до уваги і її синтаксична роль у реченні. Показовим у цьому плані може бути функціонування фразеологізму на всю губу, що може вживатися в ролі обставини чи означення. Найчастіше цей вираз поєднується з іменниками з семантикою особи типу пан, пані, багатир, багатий, дука, господар, господиня, хазяїн тощо: « ... — Отак тепер зажив Чіпка! От собі й удайся таким. Сказано: дука на всю губу» (П.Мирний).

Є чимало контекстів, у яких фразеологізм на всю губу стосується дієслів чи дієслівних словосполучень на зразок «запанувати, погуляти, запити»: «Віддаю на тиждень вольну: Погуляй на всю губу» (Б.Олійник).

Факт сполучуваності цієї фразеологічної одиниці з різними частинами мови свідчить про неоднаковість її синтаксичної ролі. На цій підставі можна виділити в даному фразеологізмі принаймні дві найзагальніші семантичні рубрики, що можуть мати свої розгалуження:

  1. Який? — у поєднанні з іменниками — значний, великий, багатий, справжній, відомий;

  2. Як? — у поєднанні з дієсловіами — дуже, нестерпний, без упину.

Полісемія фразеологічних одиниць порівняно з полісемією лексичною, значно менше поширена. Пояснюється це насамперед тим, що фразеологізм, якому властива метафоричність і високий ступінь абстракції, уже за своєю природою менше, ніж слова, піддаються витворенню в ньому нового переносного значення, бо воно має бути більш образним і абстрактним від попереднього. Розвиток полісемії у фразеології гальмується також тим, що фразеологічні одиниці є менш значущими в процесі комунікації.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Авксентьев Л.Г Сучасна українська мова. Фразеологія.-К., 1988.

  2. Прадід Ю.Ф. Структурно-граматичні типи фразеологізмів та їх різновиди//Українське мовознавство.-К., 1989.-Вип.16.

  3. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія /За заг.ред.І.Білодіда.-К., 1973.

  4. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: У 2-х т.-К., 1984.

Схожі:

Удк 81’373. 7 Карабута о iconО. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика
Термінологічні значення цих слів історично нові й закріплюються за знаками з початком розвитку системи наукових знань, виникаючи...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconУдк 811. 161. 2’373. 46 Експлікація валентностей ітеративних І неітеративних дієслів пересування
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 41-47 Ser. Philologi. 2004. №. 34. Vol. I. P. 41-47
Удк 81’373. 7 Карабута о iconУдк ’81 373. 611 Світлана Климович препозитивні елементи іншомовного походження : критерії визначення їх статусу
У статті проаналізовано морфемний статус префіксоїдів, описано визначальні особливості морфем перехідного типу порівняно з кореневими...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconУдк 373 016: 82 Колеснікова Дар’я
За вказаних умов дедалі більшої актуальності набуває вибір вчителем-словесником такого шляху аналізу твору, який би відповідав сучасному...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconУдк 373 091. 2 О. В. Литвиненко
У статті розглянуто сутнісні ознаки професійно-педагогічного проектування. Визначено основні етапи та практичні дії зі створення...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconУдк 37. 034 : 373. 3 А. В. Задорожній
У статті зроблено спробу висвітлити розвиток поняття «духовність» у структурі ціннісно-смислової картини світу. Розкрито структурні...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconУдк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку
Визначено психологічну структуру допитливості підлітків, розкрито рівні її розвитку за показниками інтенсивності та варіативності....
Удк 81’373. 7 Карабута о iconЖитомирський державний університет імені івана франка гуцал людмила антонівна удк 373. 1: 50(477. 4)“18”/“19”(043) розвиток шкільної природничої освіти на правобережній україні
Робота виконана в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconПроблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький
З’ясовано роль І місце трьох типів термінів росіянізмів, англіцизмів та інтернаціоналізмів у різних терміносистемах сучасної української...
Удк 81’373. 7 Карабута о iconЗразок удк 811. 161. 2’373: 159. 942 Т. І. Вавринюк емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів ліни костенко)
Вавринюк Т. І. Емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів Ліни Костенко)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи