О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика icon

О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика




Скачати 59.19 Kb.
НазваО. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика
Дата07.11.2012
Розмір59.19 Kb.
ТипДокументи

О.Карабута


УДК 81’373. 46

СУЧАСНА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА



На початковому етапі розвитку кожна наука відштовхується від понять побутового мислення. Тому майже у кожній терміносистемі в ролі термінів використовуються загальновживані слова. Термінологічні значення цих слів історично нові й закріплюються за знаками з початком розвитку системи наукових знань, виникаючи або внаслідок семантичного довантаження слів, або при повторному використанні, тобто в актах вторинної номінації.

У кожну епоху термінологія взагалі, а суспільно-політична зокрема, прагне до єдності, бути однаково прийнятою для всіх класів суспільства. Саме суспільно-політичний термін — виразник суспільно-політичного поняття розкриває його суть у результаті того, що за кожним стоїть певне визначення, пов’язане з відповідною ідеологічною концепцією.

Під суспільно-політичною термінологією розуміємо відкриту систему номінативних одиниць різних за походженням, які спеціалізовані лексично (створені або запозичені терміни), семантично (загальновживані слова, що отримали термінологічне значення) і фразеологічно (новостворені словосполучення номінативного характеру) для вираження понять, що відбивають сферу суспільно-виробничого, політичного життя.

Суспільно-політична термінологія української мови характеризується певними особливостями, що викликані суто лінгвістичними факторами і які відрізняють її від наукової і технічної термінологічної лексики. Їй не властива така стильова закріпленість, замкненість, яка спостерігається в інших терміносистемах. Участь широких мас народу в політичному житті країни, у громадській діяльності сприяє тому, що багато суспільно-політичних термінів поступово входить до складу загальновживаної лексики. Власне, між цими двома лексичними групами визначити певну чітку межу, що їх розділяє, дуже важко, а то й зовсім неможливо.

Генетично суспільно-політична лексика сягає ще в період Київської Русі, але, розвиваючись, разом із суспільством, постійно змінюється. Ці зміни зафіксовано у писемних джерелах, зокрема у словниках. Першим словником, який поряд із військовими, медичними та біологічними назвами подає суспільно-політичні, є «Лексикон славено-латинський» Епіфанія Славинецького, написаний у 1649 році. У 1851 році у Відні виходить словник юридично-політичної термінології для слов’янської мови Австрії під назвою «Iuridisch politische Terminologie fur die slawischen Sprachen Osterreihs Dentschruthenische Separatausgable» у співавторстві Я.Головацького з Ю.Вислободським та М.Шашкевичем. Словник містив українські терміни права й політики, пропоновані для вживання. Цього ж року виходить «Словник юридично-політичної термінології німецько-український». Він фіксує не лише слова типові для Західної України (так як підготовлений за сприяння кафедри української мови Львівського університету), а й терміни, що вживалися на східних територіях.

Систематична термінологічна робота почалася з середини ХІХ ст. У всіх країнах вона мала і має однакові проблеми і однакові напрями. Частково проблем формування, функціонування та розвитку суспільно-політичної термінології у своїх працях торкнулися Я.Головацький, П.Житецький, В.Виноградов, М.Жовтобрюх. Багато років вона залишалася об’єктом дослідження Т.Панько. Але, слід зазначити, що далеко не всі питання відомі і розв’язані, бо існування суспільно-політичної лексики, її сучасний стан — все це пов’язано з ідеологією суспільства, яка змінювалась разом із зміною влади. Все це спричинило інтерес дослідити сучасну суспільно-політичну лексику, але не просто, а на матеріалі підручника з історії України для 9-го класу (автор Сарбей В.Г.).

Ми виявили семантично споріднені з суспільно-політичною лексикою, хоч і більш термінологізовані, тематичні групи, які об’єднують слова на позначення спеціальних понять із сфери різних суспільних наук. Тому між ними не можна провести чітку межу. Наприклад: Словник української мови подає такі значення лексемі

  1. Монополія — «виключне право на виробництво чи продаж чого-небудь, а також виключне користування чим-небудь. Отримати монополію на зовнішню торгівлю»;

  2. Монополія — «велике капіталістичне об’єднання, що виникає на основі концентрації виробництва та капіталу з ціллю встановлення панування в певній галузі господарства та отримання максимального прибутку. Монополістичний капітал» (СУМ, Т.4: 797).

Досліджена сучасна українська суспільно-політична лексика за своїм походженням неоднорідна. В її складі функціонують питомі терміни (україножер, паровишник, найманець, просвітник, загарбник), східнослов’янські (декабрист, дворянин, сподвижник, посол, вотчинна). Російська мова стала основним джерелом поповнення суспільно-політичної термінології, що, як правило, українською мовою не перекладається, а лише підпадає її фонетичному й граматичному освоєнню (музикант, акціонерний, асигнування, лозунг, девіз, бюлетень, авангвард, агент).


Разом з тим у складі сучасної суспільно-політичної лексики української мови велика кількість термінів належить до слів іншомовного походження. Запозичені вони переважно з латини (сепаратист, аматор, депутат, губернатор, імператор, колоніст, економія, субсидія, релігія, ритуал, адміністрація, документ, конфесія), з французької (режисер, жандорм, міністр, шеф, індустрія, мандатор, реформа, фінанси, партія, мемуар), з грецької (антисеміт, демократ, українофіл, москвофіл, християнин, архімандрит, самодержавство, пафос), з німецької (музикант, агітатор, агент, рейхстаг), з польської (міщанин, сейм, влада, гурток).

Серед розглянутих номінативних одиниць ми виділили дві групи: одну — утворює активно вживана лексика, інша — позначена пасивним вживанням у мовленні. Проте між ними немає сталої, неперехідної межі. Між цими шарами лексики існує найтісніший взаємозв’язок і відбувається постійна взаємодія.

Проаналізувавши сучасну суспільно-політичну лексику, ми виявили наявність як похідних, так і непохідних термінів. Так, з погляду семантико-словотвірних зв’язків терміни дворянин, громадянин, кантоніст, колоніст, контрабандист, просвітник, капіталіст, чиновник, урядовець, музикант, банкір, царизм, месіанізм, монархія, агітація, товариство є похідними, оскільки виявляють мотиваційний зв’язок відповідно з термінами двір, громада, кантон, колонія, контрабанда, «Просвіта», капітал, чин, уряд, музика, банк, цар, месія, монарх, агітувати, товариш. Але серед дослідженої термінології ми виділили і суто непохідні терміни, хоч і в невеликій кількості: шеф, пристав, чумак, аматор, центр, культура.

Більшість суспільно-політичних термінів є словами похідними, створеними за законами афіксального словотвору (просвітник, міщанин, кріпацтво, монополізація, марксизм, ініціатор, капіталіст, реорганізація, архімандрит, контратака, сподвижник).

Виділяємо також терміни — складні слова (композити) (філософія, товарообіг, працевлаштування), терміни — складносокрочені назви-абревіатури (ГУР, профспілка), терміни — слова з міжнародними компонентами-блоками (етнографія, авіапарк) терміни — складні слова (юкстапозити) (інженер-фортифікатор),

Залежно від того до якої морфологічної одиниці належить стрижневе слово, словосполучення поділяються на три групи моделей: дієслівні, іменні, прислівникові. Серед розглянутих термінів-словосполучень суспільно-політичної лексики наявні іменні субстантивні сполуки, які складаються з :

  1. Іменника у непрямому відмінку без прийменника (тактика терору, диктатура пролетаріату);

  2. Прикметником (присяжний засідатель, національна незалежність).

Серед простих двочленних термінологічних сполучень наявні дві моделі:

  1. «Прикметник + іменник»: соціальний шар, міжнаціональний конфлікт, програмний документ, національне самовизначення, регулярна армія, періодична преса, приватна власність .

  2. «Іменник + іменник »: тактика терору, диктатура пролетаріату.

Серед складних термінологічних сполучень розглянутої суспільно-політичної лексики наявне лише тричленна конструкція, яка має таку структуру: «прикметник + прикметник + іменник» (монархічно-диспотичний політичний режим, автономний адміністративно-управлінський апарат).

Дванадцять відсотків суспільно-політичної термінологічної лексики, використаної при написанні підручника з історії України для 9-го класу, становлять терміни-словосполучення, а решта — терміни-слова. Це пов’язано з тим, що, хоча термінологічні сполучення, як і терміни-слова дають найменування предметам і явищам, однак терміни-слова відтворюються з його значенням для потреб побудови речення, а синтаксичне словосполучення кожного разу утворюється за певною моделлю на основі різних лексичних одиниць для реалізації конкретних смислів конкретного повідомлення. Саме ця ознака термінів-словосполучень зумовлює їх меншу вживаність у порівнянні з термінами-словами.

Отже, досліджуючи сучасну суспільно-політичну лексику на основі підручника з історії України для 9-го класу хотіли б зазначити, що термінологічна лексика української мови широко використовується у всіх сферах суспільного життя.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство.-Львів, 1994.

  2. Сарбей В.Г. Історія України (ХІХ — початок ХХ століття).-К., 1994.

  3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4-х т.-М., 1986

Схожі:

О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconУдк 81’373. 7 Карабута о
Останнім часом з’являється все більше наукових студій, що висвітлюють актуальні питання розвитку мови. Чільне місце серед них займають...
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconЗразок удк 811. 161. 2’373: 159. 942 Т. І. Вавринюк емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів ліни костенко)
Вавринюк Т. І. Емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів Ліни Костенко)
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика icon“затверджую”
Грецькі колонії Північного Причорномор’я: розташування, суспільно-економічний розвиток, політична організація
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconПрограма фахових вступних випробувань сучасна українська мова
Лексика української мови з погляду її походження. Етимологічні словники. Словники іншомовних слів
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconМіністерство освіти І науки України
Поясніть у чому полягає історико-краєзнавча та суспільно-політична роль будівельної індустрії
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconУдк 811. 161. 2’373. 46 Експлікація валентностей ітеративних І неітеративних дієслів пересування
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 41-47 Ser. Philologi. 2004. №. 34. Vol. I. P. 41-47
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconУдк ’81 373. 611 Світлана Климович препозитивні елементи іншомовного походження : критерії визначення їх статусу
У статті проаналізовано морфемний статус префіксоїдів, описано визначальні особливості морфем перехідного типу порівняно з кореневими...
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconПоточна суспільно-політична ситуація в Україні
Ключові індикатори соціального життя свідчать про те, що подальше вдосконалення політичної, економічної, демографічної ситуації в...
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconПоточна суспільно-політична ситуація в Україні
Ключові індикатори соціального життя свідчать про те, що подальше вдосконалення політичної, економічної, демографічної ситуації в...
О. Карабута удк 81’373. 46 Сучасна суспільно-політична лексика iconУдк 373 016: 82 Колеснікова Дар’я
За вказаних умов дедалі більшої актуальності набуває вибір вчителем-словесником такого шляху аналізу твору, який би відповідав сучасному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи