Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання icon

Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання




Скачати 405.1 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Сторінка1/3
Дата07.11.2012
Розмір405.1 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Херсонський державний університет


Інститут філології та журналістики


Кафедра української мови та соціолінгвістики


Олексенко В.П.

Гайдученко Г.М.


Методичні рекомендації


до написання випускних робіт з української мови


для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання


спеціальності «Філологія. Українська мова і література»


Херсон — 2007

Методичні рекомендації до написання випускних робіт для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання спеціальності «Українська мова і література»/Укладачі: В.П.Олексенко, Г.М.Гайдученко.-Херсон: Вид-во ХДУ, 2006


УКЛАДАЧІ: Олексенко В.П.

Гайдученко Г.М.


РЕЦЕНЗЕНТИ:

^ Загнітко Анатолій Панасович — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Донецького національного університету.

Валюх Зоя Орестівна — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри філологічних дисциплін Полтавського державного педагогічного університету ім..В.Короленка


Розглянуто на засіданні навчально-методичної комісії інституту філології та журналістики

Протокол № 3 від 15.02. 2007

Схвалено навчально-методичною комісією університету


Протокол № 5 від 26.02.2007



Рекомендовано до друку

Вченою радою університету

Протокол № 7 від 5.03.2007



ПЕРЕДМОВА


Важливим складником професійної підготовки майбутніх словесників є науково-дослідна робота. Вона, з одного боку, дає змогу студентові реалізувати на практиці знання та навички, набуті під час вивчення мовознавчих дисциплін, з другого — зорієнтована на власний науковий пошук студента. До науково-дослідних робіт належать курсові та випускні (дипломні й магістерські) роботи.

Випускні роботи студенти виконують на завершальному етапі навчання. Основною їх метою є підготовка студентами науково-творчих робіт, які б дали змогу оцінити:

  • готовність випускників до наступної професійної діяльності;

  • ступінь їх навичок до самостійної роботи з урахуванням сучасних інформаційних технологій;

  • ступінь відбиття сучасного стану науки;

  • уміння застосовувати знання, вміння і навички до наукового дослідження;

  • актуальність тематики;

  • узагальнення й аналіз матеріалів літературних джерел, монографій, наукових і методичних журналів, періодичних видань, архівних документів.

Залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти розрізняють два види випускних робіт, що виконуються студентами вузів IV рівня акредитації: 1) дипломна робота спеціаліста; 2) дипломна робота магістра. Вони відрізняються і за обсягом, і за постановкою проблеми, і за рівнем заглиблення у тему дослідження, і за ступенем наукової новизни тощо.

Дослідження випускників з української мови полягає в розробці актуальної для сучасної лінгвістики проблеми й передбачає досягнення таких результатів, які б становили певний науковий інтерес і могли б бути використані в подальших мовознавчих студіях і у вузівському та шкільному викладанні. Якість дослідження, а отже, і вагомість отриманих даних зумовлена характером його підготовки, котра має специфічні особливості. На їх урахуванні базуються пропоновані методичні рекомендації, які визначають шляхи раціональної організації дослідницького процесу й розкривають закономірності створення оптимального варіанта опису його результатів. У ньому містяться поради щодо вибору теми, обґрунтування актуальності роботи, формулювання мети й завдань, структурування наукового дослідження, збирання й опису фактичного матеріалу, опрацювання наукової літератури.

У методичних рекомендаціях подаються також вимоги щодо літературного й технічного оформлення студентської наукової роботи.


^ ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИПУСКНИХ РОБІТ


Наукове дослідження випускника завжди повинне носити творчий характер, наповнений постійним пошуком і експериментуванням. У науковому дослідженні хоч щось повинно бути новим, повинні бути висновки й узагальнення на основі власноруч одержаних результатів.

Кожне дослідження починається не на голому місці. Воно не може бути ізольоване від усього того, що вже було зроблено раніше дослідниками. Використання вже опублікованих матеріалів інших авторів без посилання на використані джерела є порушенням авторських прав.

Наукове дослідження повинне бути потрібним, актуальним, спиратись на об'єктивні і перевірені дані. У своєму кінцевому результаті воно повинне передбачати розв’язання конкретної й актуальної задачі.

Наукове дослідження випускника повинне бути плановим. Планомірність наукової роботи дисциплінує її виконавців. Вдало сплановане дослідження надає їм натхнення, творчих зусиль і впевненості у своїх можливостях. Плановість наукового дослідження зовсім не заперечує можливості внесення у його зміст та етапи виконання певних коректив. Тому необхідність у змінах і доповненнях плану дослідження не є недоліком.

У науковому дослідженні повинні об'єктивно і критично оцінюватись будь-які його результати. Кожний дослідник повинен уміти критично оцінювати свою діяльність і результати роботи своїх попередників, правильно та неупереджено відноситись до критики.

Випускна робота повинна передбачати глибоке вивчення досліджуваної проблеми. Належне місце відводиться вивченню проблеми з позицій історії її виникнення та розвитку.

Виклад матеріалу повинен будуватися на засадах логічної послідовності й безперервності. Наступна думка має витікати з попередньої. Неприпустимим є використання прикладів без їх аналізу.

Робота має бути написана грамотно, з дотриманням усіх норм наукового стилю української літературної мови, добре вичитана, бездоганно оформлена.

Текст наукової роботи не повинен містити риторичних запитань, вигуків, розмовних конструкцій на зразок „між іншим", „принагідне зауважимо", „хочеться додати до сказаного" тощо. Не допускається виклад матеріалу від першої особи: „Я спостерігав", „Я вважаю", „Мені здається", „На мою думку".

Підготовка наукового дослідження передбачає такі найголовніші етапи: вибір теми; з'ясування об'єкта і предмета; визначення мети і завдань дослідження; бібліографічний пошук і вивчення літератури з проблеми; збирання мовного матеріалу, його систематизація; складання плану роботи; написання тексту; літературне й технічне оформлення роботи. Після цього здійснюється її рецензування і захист.


^ ВИБІР ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ


Обґрунтоване вирішення питання вибору теми або проблеми дослідження значною мірою визначає результативність усієї роботи.

Вибір теми дослідження — перший і дуже відповідальний крок у науковій роботі. Студент, який виконує дипломну роботу, повинен критично оцінити рівень своїх знань і філологічних навичок, з'ясувати коло найближчих інтересів. У науковій роботі дуже важливо, щоб тема дослідження відповідала нахилам студента, подобалася йому, викликала інтерес. Вибір теми має бути вмотивованим. Для цього треба мати хоча б приблизні уявлення про неї. Перед вибором теми необхідно проконсультуватися з науковим керівником, окреслити можливі напрямки дослідження.

Важливим критерієм вибору теми дослідження може стати наявність у самих дослідників достатнього досвіду та творчого потенціалу для її розв’язання. Цілком очевидно, що у такому разі повинна враховуватись і наявність потрібної для майбутнього дослідження матеріальної бази, можливості університетської чи іншої доступної бібліотеки.

Обрана і сформульована на першому етапі назва теми чи проблеми дослідження надалі може уточнюватись.


^ СТРУКТУРА ВИПУСКНОЇ РОБОТИ


Якість наукової роботи залежить не лише від вдалого вибору теми, а й чіткої організації, систематичності й послідовності викладу, правильного оформлення наукового апарату. Тому важливим етапом у підготовці наукової роботи є складання її плану, продумування композиції.

У плані повинні відображатися основні структурні частини роботи, кожна з яких має свої цілі та зміст.

Незалежно від обраної теми, у практиці виконання студентських наукових робіт склалися певні вимоги щодо наявності в них обов'язкових елементів.

Зміст є другою сторінкою випускної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Заголовок структурної частини «ЗМІСТ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.


ЗРАЗОК

^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Х Е Р С О Н С Ь К И Й Д Е Р Ж А В Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е Т

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ


ЗАТВЕРДЖУЮ

до захисту в ДЕК

Перший проректор університету

професор О.В.Мішуков


^ СТИЦЬКО ЯНІНА СЕРГІЇВНА


ХРОНОЛОГІЧНО МАРКОВАНА ЛЕКСИКА

В СУЧАСНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


8.010103 ПМСО. Українська мова і література


Випускна робота освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»


ПОГОДЖЕНО


Директор інституту Науковий керівник

професор В.П.Олексенко доцент Г.М.Гайдученко


Завідувач кафедри української Рецензент

мови та соціолінгвістики професор В.П.Олексенко

доцент Г.М.Гайдученко


Херсон – 2007

^ ЗМІСТ


Перелік умовних скорочень……………………………………………..3

Вступ………………………………………………………………………..4

Розділ 1. Публіцистичний стиль як один із функціональних

стилів літературної мови………………………………………………..6

1.1. Поняття «масова інформація»…………………………………...…....8

1.2. Жанрові різновиди публіцистичного стилю ……………………… 15

1.3. Мовне оформлення засобів масової інформації………………..…...18

1.3.1. Проблема логічності мови ЗМІ………………………………….....18

1.3.2. Загальна характеристика лексичних особливостей

мас–медійного тексту………………………………………………….......21

Розділ 2. Структурно – семантична характеристика

хронологічно маркованої лексики у ЗМІ…………...……………….....32

2.1. Зміни в лексичному складі інформаційних текстів………………...32

2.1.1. Загальна характеристика неологізмів як пасивних лексичних

елементів сучасної української мови……………………………...……..36

2.1.2. Шляхи поповнення лексики ЗМІ…………………………………..39

2.2. Словотвір інновацій у мові сучасних мас-медіа………………........50

2.2.1. Морфологічний спосіб творення неологізмів…………………….51

2.2.2. Лексико-семантичне словотворення в мас-медійних текстах…...63

Висновки…………………………………………………………………..68

Список використаних джерел………………………………………......71

Після змісту подається перелік умовних позначень, скорочень і термінів (за необхідністю) у вигляді окремого списку. Заголовок структурної частини друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа — їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.


ВСТУП

Заголовок структурної частини "ВСТУП" друкують без лапок великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Орієнтовний обсяг вступу 2-4 сторінки.

У Вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, формулюють мету й завдання роботи, визначають об'єкт і предмет дослідження.

Вступ до випускної роботи має починатися з обґрунтування актуальності вибраної теми.

Актуальність (лат. асtиаlis — дієвість) теми — це важ­ливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяль­ності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з цієї проблеми вже відомо і що досліджується здобувачем уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробниц­тва мають цінність наукові результати роботи. (Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник.— К.: Знання-Прес, 2003.-С.178).

Обґрунтування актуальності вибраної теми випускної роботи свідчить про те, як автор уміє вибра­ти важливу для теорії і практики тему. Актуальність теми характеризує наукову обізнаність і професійну підготовленість випускника.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти:

  • сутність проблеми дослідження;

  • доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відо­мими розв'язаннями проблеми;

При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літерату­ри, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкри­та лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подаль­шої розробки. Якщо такого висновку випускник не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти обрану тему.

Щоб ув'язати роботу із загальним ходом лінгвістичних досліджень, мовознавці говорять: розгорнулася широка робота, набуває першочергового значення, помітно (значно) зріс (посилився, пожвавився) інтерес (увага), спостерігається пожвавлення (повороту) інтересу, значну увагу приділяють, особливу увагу привертають, все ширше розвивається вчення, характеризується посиленою увагою, однією з найважливіших проблем є тощо. Зрозуміла річ, про це ви зможете написати, коли опрацюєте відповідну фахову літературу.

Ось, наприклад, як обґрунтувала актуальність дослідження Жук Т.В.: «Актуальність теми визначається об'єктивною суспільною потребою культурологічного підходу до вивчення національної мови в Україні, а також необхідністю створення теоретичних засад етнолінгвістики, важливим аспектом якої є з'ясування ролі текстотвірних засобів, властивих жанрові народної казки. Актуальним є й питання про такі специфічні засоби, як лексичний і синтаксичний повтор, функції якого, хоч і привертали увагу дослідників художнього тексту, але не досліджувалися в аспекті репрезентації лексичної та граматичної семантики як текстотвірного засобу в українській народній казці».

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом і шля­хом його досягнення. Кінцевий результат дослідження пе­редбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослі­дження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

У науковій лінгвістичній роботі є своя специфіка у фор­мулюванні мети й завдань. Ключовими словами у формулюванні мети виступають або дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т.ін.), або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис, вивчення, розкриття тощо). Оскільки мета — це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживаються означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення). Намагайтеся мету формулювати якомога компактніше, а при визначенні завдань не повторювати вже сказане.

Наявність поставленої мети випускної роботи дозволяє визна­чити завдання дослідження, які можуть включати такі скла­дові:

  • вивчення й аналіз літератури з даної проблеми;

  • розв’язання певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження;

  • безпосередній аналіз дібраних мовних фактів;

Формулювання завдань може починатися сполуками: розробити засади, з’ясувати статус, обґрунтувати теоретичні засади, визначити межі поширення, з’ясувати семантику, дослідити походження, проаналізувати структуру, описати функціонування, простежити еволюцію, визначити специфіку тощо.

Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, а й поставити їх у певному порядку, так, щоб перед читачем розгорталася програма дій науковця.

Наводимо приклад формулювання мети та завдань дослідження Жук Т.В. «Лексичний та синтаксичний повтор в українській народній творчості»:

«Мета дослідження полягає у з'ясуванні функцій лексичного і синтаксичного повтору як структурно-семантичного засобу організації тексту української народної казки.

Завдання дослідження:

  1. З'ясувати поняття повтору на лексичному і синтаксичному рівнях.

  2. Виявити особливості будови, семантичну і граматичну зумовленість використання лексичного повтору в структурі казкового тексту.

  3. Охарактеризувати логіко-смислові параметри синтаксичного повтору в українській народній казці.

  4. Визначити функції лексичного і синтаксичного повтору.

  5. З'ясувати типологію й стилістичні особливості повтору в референційно-інформаційному змісті висловлювання».

Об'єктом дослі­дження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослід­ника інформації.

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом із тим предмет визначає аспект роз­гляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом — те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта до­слідження — це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослі­дження (Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник.—К.: Знання-Прес, 2003.-С.121).

Наприклад, дослідниця конфесійної лексики у творчості українських поетів 60-80-х років ХХ століття Браїлко Ю.І. так визначає об’єкт та предмет дослідження:

«Об’єкт дослідження — мова поезії репресованих українських митців 60-80-х років ХХ століття.

Предметом дослідження є конфесійна лексика онімного й відонімного складу, а також мотивовані конфесійними лексемами онімні й відонімні індивідуально-авторські новації, уживані в українській поезії 60-80-х років ХХ століття».

У вступі також вказують на джерела, звідки дібрані мовні факти. При потребі дається загальна характеристика цих джерел.

Якщо в роботі не будуть розглядатися деякі аспекти теми, про це також зазначається у вступі.

Обов'язковим елементом вступу має бути розкриття стану вивчення обраної теми (0,5-1,5 сторінки), а тому огляд наукової літератури у вітчизняній (зарубіжній) лінгвістиці повинен засвідчити ґрунтовне ознайомлення дослідника з проблематикою дослідження, уміння критично осмислювати надбання попередників у цій царині, виокремлювати суттєве, визначати головне для подальших досліджень.

Завершує вступну частину короткий виклад структури наукової роботи. Наприклад: Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи: освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» — 60+10 сторінок, освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» — 80+10 сторінок, список використаної літератури для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» — 50+10 бібліографічних джерел, для освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» — 70+ 10 бібліографічних джерел.


^ ОСНОВНА ЧАСТИНА

Основна частина дослідження — це головний її підрозділ, який розкриває основний зміст дослідження. Тут викладається опис фактів, явищ, закономірностей, а також узагальнення вже відомих даних з інших наукових позицій або аспектів. Бажано, щоб матеріал містив дискусійні питання, пов’язані з переглядом усталених уявлень, оригінальні погляди випускника на розв’язанняпроблеми.

Основна частина випускної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Як приклад, в узагальненому вигляді основна частина може складатися з наступних розділів: теоретичного, аналітичного. Залежно від спеціальності та теми дипломного проекту (роботи) розділи основної частини дипломного проекту (роботи) можуть мати й інші заголовки.

Кожний розділ повинен складатися не менш, як із двох підрозділів, і починатись із нової сторінки зі слова РОЗДІЛ (без лапок), яке друкують великими літерами симетрично до тексту, далі записують його порядковий номер арабськими цифрами, після чого крапку не ставлять. Потім із нового рядка великими літерами друкують заголовок розділу симетрично до тексту без крапки в кінці заголовка. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Назву кожного заголовку розділу треба сформулювати таким чином, щоб вона не виявилась ширшою за тему за обсягом змісту і бути рівновеликою їй, бо розділ являє собою тільки один з аспектів теми, і назва повинна віддзеркалювати цю підпорядкованість.

У першому розділі, як правило, розкривається історія питання, визначається понятійний апарат дослідження (термінологія, якою оперуватиме дослідник). Це своєрідний реферативний виклад наукових здобутків у тій чи тій галузі, проте він не зводиться лише до переказу думок учених, виконавець випускної роботи має зіставляти різні погляди, заперечувати чи стверджувати їх і обов’язково окреслити коло нерозв'язаних питань, розкрити теоретичні передумови вивчення проблеми.

Неприпустимим є анотування праць за темою роботи без викладу власної позиції дослідника. Якщо автор наукової праці не погоджується з позиціями попередників, то треба не тільки відхиляти їх, а й давати обґрунтовані докази неправильності підходів, і навпаки, якщо він поділяє думку когось із мовознавців, приєднується до неї, йому необхідно це також аргументувати.

При згадуванні в тексті прізвищ учених-дослідників ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (А.П.Загнітко, а не Загнітко А.П., як це прийнято в списках використаних джерел).

Інші розділи присвячені описові фактичного матеріалу. Усі положення, висунуті в роботі, треба добре аргументувати, підкріплювати достатньою кількістю мовних фактів із залученням думок інших авторів. У кінці кожного розділу формулюють короткі висновки.

  1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт для викладачів та студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт / укладач А. М. Куліш – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 75 с
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної
Методика навчання біології (розділи “Людина”, “Біологічні основи поведінки людини”) методичні рекомендації до проведення практичних...
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Теоретична фонетика англійської мови. Методичні рекомендації для студентів спеціальності “Початкове навчання. Спеціалізація : Англійська...
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Хімія*, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації для індивідуальної роботи з неорганічного та органічного синтезу для студентів IV-V курсів спеціальності "Хімія" денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Навчально-методичні рекомендації для індивідуальної роботи з неорганічного та органічного синтезу для студентів IV-V курсів спеціальності...
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації з курсу "Практична граматика німецької мови" Змістовні модулі "Die Satzreihe", "Das Satzgefüge". Для студентів спеціальності 010103 "пмсо. Мова І література (німецька, англійська)" денної та екстернатної форм навчання
Для студентів спеціальності 010103 “пмсо. Мова І література (німецька, англійська)” денної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до практичних занять для студентів всіх спеціальностей денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації схвалено Рекомендовано до друку на навчально-методичній раді науково-методичною радою Інституту природознавства...
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „ Історія української культури для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів денної та заочної форм...
Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації для студентів денної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології Херсон 2006

Методичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до практичних занять для студентів ІІ курсу напряму підготовки 010105. Корекційна освіта (за нозологіями), (денної, заочної та екстернатної форм навчання)
Запрошені: Лаврикова О. В., декан факультету природознавства, здоров’я людини і туризму
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи