Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання icon

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання




НазваНавчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Сторінка1/8
Дата07.11.2012
Розмір1.05 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Херсонський державний університет


Інститут філології та журналістики


Кафедра української мови та соціолінгвістики


Гайдученко Г.М.

Карабута О.П.

Мартос С.А.


Навчально-методичний посібник

МАТЕРІАЛИ ДО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ЗНАНЬ З КУРСУ

«СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА»

(МОРФОЛОГІЯ)

для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання


Херсон – 2008

Навчально-методичний посібник «Матеріали до моніторингу якості знань з курсу «Сучасна українська літературна мова» (Морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання.-Херсон: Видавництво ХДУ, 2008.


УКЛАДАЧІ:

Гайдученко Г.М. — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та соціолінгвістики

Карабута О.П. — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та соціолінгвістики

Мартос С.А. —кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та соціолінгвістики


РЕЦЕНЗЕНТ: Руденко Л.М. – доктор філологічних наук, професор



Розглянуто на засіданні навчально-методичної комісії інституту філології та журналістики

Протокол № 3 від 14.02.2008

Рекомендовано до друку науково-методичною комісією університету


Протокол № 2 від 28.05.2008




^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Основними напрямками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції, сформульованими у Болонській декларації, визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті та науці.

Ключовою вимогою Болонської декларації є введення кредитно-модульної технології навчання, яка базується на індивідуалізації та диференціації навчання, зміні методик навчання, використанні активних методів та сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі, посиленні ролі самостійної роботи студентів, підвищенні якості освіти. Оцінка якості знань з курсу «Сучасна українська літературна мова» базується не на довготривалості та змісті навчання, а на тих знаннях, вміннях та навичках, які одержали студенти.

Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру.

Один з видів контролю – тестування.

Тестування знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу з курсу «Сучасна українська літературна мова». Мета і завдання поточного тестування зводяться до того, щоб виявити обсяг, глибину і якість засвоєння матеріалу, що вивчається; визначити недоліки у знаннях; виявити рівень опанування матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання.

Підсумкове тестування знань є завершальним етапом вивчення усієї дисципліни або її розділів і має на меті перевірку знань студентів з теорії і виявлен­ня навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних зав­дань, а також навиків самостійної роботи з навчальною і науковою літера­турою.

Якщо поточний контроль проводимо лише з метою діагностики рівня знання тем розділів, то підсумковий контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш тривалий період і охоплює більший за обсягом матеріал.

При викладанні курсу «Сучасна українська літературна мова» знайшла широке застосування тестова методика з альтернативним вибором відповідей. Метод альтерна­тивного вибору відповідей полягає у тому, що ставляться запитання і од­ночасно пропонуються варіанти відповідей, правильність яких потрібно оцінити.

Система тестового контролю включає декілька рівнів. При виконанні завдань першого рівня студенту пропонується з п’яти варіантів відповіді обрати правильний і записати його цифровий код (номер варіанта відповіді). Позитивним є те, що за допомогою цих тестів протягом короткого проміжку часу можна перевірити рівень знань студентів, а недоліком є можливість вгадування правильної відповіді.

При виконанні завдань другого рівня необхідно мотивувати варіанти відповідей, окремі завдання вимагають доповнення дефініцій, побудови власних зв’язних відповідей, здійснення лінгвістичного аналізу.

Матеріал посібника сформовано відповідно до програми з курсу «Сучасна українська літературна мова» (Київ РНМК Міносвіти України, 1988 р.). Він охоплює теоретичний і практичний матеріал таких розділів: «Граматика. Іменник», «Прикметник. Числівник. Займенник», «Дієслово. Дієслівні форми», «Службові частини мови». У даному посібнику подано тестові завдання для підсумкового контролю знань.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Завдання першого рівня, рівня репродукції знань, оцінюються 3 балами кожна правильна відповідь. Максимальна кількість балів — 60. Завдання другого рівня, рівня застосування знань, умінь і навичок, оцінюються 8 балами кожна правильна відповідь. Максимальна кількість балів — 40. Отже, максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, становить 100.



1-24 балів — 2

^ Початковий рівень

25-35 балів — 3

36-49 балів — 3,5

Середній рівень


50-74 бали — 4

Достатній рівень

75-94 балів — 4,5

95-100 балів – 5

Високий рівень

^ РОЗДІЛ «ГРАМАТИКА. ІМЕННИК»

І РІВЕНЬ

І ВАРІАНТ

1. Продовжіть визначення: «Граматика — це …»

  1. «… розділ мовознавства, який вивчає структуру слова за способом творення його».

  2. «… розділ мовознавства, який вивчає будову і форму слова та речення».

  3. «… розділ мовознавства, який вивчає будову і форму слова».

  4. «… розділ мовознавства, який вивчає особливості будови слів і творення їх форм».

  5. «… розділ мовознавства, який вивчає особливості будови слів і словосполучень

^ 2. У якому рядку слова мають різне граматичне значення

  1. Читати, писати, лежати, учити, думати.

  2. Читав, писав, малював, думав, ходив.

  3. Сяду, сів, ходила, пишу, малюю.

  4. Стіл, ніч, брат, дуб, тінь.

  5. Малюю, малюєш, малює, малюєте, малюють.

^ 3. Продовжіть речення: "Морфологія — це..."

  1. "...словниковий склад мови".

  2. "...розділ науки про мову, що вивчає звукову будо­ву мови".

  3. "...розділ науки про мову, що вивчає слово як час­тину мови".

  4. "...розділ науки про мову, що вивчає речення, йо­го будову та способи об'єднання слів у словосполу­чення та речення".

  5. "...система правил уживання розділових знаків на письмі".

^ 4. У якому рядку названо всі службові частини мови?

  1. Іменник, сполучник, прикметник.

  2. Сполучник, прийменник, частка.

  3. Прикметник, дієслово, числівник,

  4. Займенник, частка, сполучник.

  5. Прикметник, іменник, дієслово.

^ 5. Знайдіть речення, до складу якого входять лише са­мостійні частини мови.

  1. О, що за мова! Лиш торкнешся слова - І заспіва воно... (М. Браун).

  2. Давид відказав, що фронтів тепер нема (А.Головко).

  3. Мова - найбільше духовне багатство народу (О. Гончар).

  4. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь й свого не цурайтесь (Т.Шевченко).

  5. А для мене, мово, Ти мов синє море, У якому тоне І печаль і горе (Ю. Рибчинський).

^ 6. У якому рядку всі подані слова — іменники?

  1. Рух, бігати, читати, завдання, радість.

  2. Звертання, синява, сміливість, радість, читання.

  3. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.

  4. Змагання, дорога, дорогий, відділ, відділяти.

  5. Залізо, віск, проміння, променіти, восковий.

^ 7. У якому рядку всі іменники належать до назв неістот?

  1. Птах, листя, дерева, вітер, товариш.

  2. Книга, хата, ніж, одяг, осінь.

  3. Дощ, небо, ягоди, батько, мати.

  4. Яблука, груші, сливи, вишні, садівник.

  5. Праця, працівник, учитель, учень, учениця.

^ 8. У якому рядку всі іменники - жіночого роду?

  1. Соло, рагу, шасі, депо, таксі.

  2. Канікули, Суми, Чернівці, столи, друзі.

  3. Степ, кір, Сибір, біль, шимпанзе.

  4. Місіс, мадам, леді, путь, Беатріче.

  5. Куниця, сорока, гусінь, білуга, поні.

  1. У якому реченні виділений іменник має форму лише однини?

  1. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива...(Т.Шевченко)

  2. І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої... (Т.Шевченко)

  3. Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі Із нашої України! (Т.Шевченко)

  4. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати... (Т.Шевченко)

  5. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись (Т.Шевченко).

^ 10. У якому рядку не всі виділені слова є іменниками?

  1. Ліс стояв, наче молода під вінцем (І.Нечуй-Левицький ).

  2. Висока молода береза спустила до самого долу роз­кішні тонкі гілки (І.Нечуй-Левицький).

  3. Дорога спускалася в глибокий вузький яр, знову піднімалася на горба (І.Нечуй-Левицький).

  4. Ні одна картина природи влітку не може порівня­тися до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими (І.Нечуй-Левицький ).

  5. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна (І. Нечуй-Левицький ).

^ 11. На яке питання відповідають іменники — назви неістот?

  1. Що?

  2. Хто?

  3. Що робить?

  4. Який?

  5. Чий?

12. У якому рядку всі іменники — середнього роду?

  1. Життя, ледащо, поле, дівча, зілля.

  2. Рілля, президія, сирота, читання, видавництво.

  3. Коріння, змагання, відкриття, суддя, сузір'я.

  4. Листя, селище, око, завдання, гілля.

  5. Поле, вогнище, дріб, біль, насип.

^ 13. У якому реченні всі виділені іменники вжито в мно­жині?

  1. Київ! Мати міст руських у сиву давнину (Е. Костюк).

  2. Огляньте затишні площі, завітайте у зелені парки, постійте на дніпровських кручах, пройдіть вулицями, садами! (Е. Костюк).

  3. Сонцем сяють куполи Софійського собору (Е. Костюк).

  4. На бульварі Шевченка шелестять тополі (Е. Костюк).

  5. На Хрещатику цвітуть каштани (Е. Костюк).

^ 14. Що називається відмінюванням іменників?

  1. Зміна лексичного значення.

  2. Зміна за відмінками.

  3. Зміна наголосу.

  4. Зміна будови слова.

  5. Зміна синтаксичної ролі у реченні.

^ 15. У якому рядку не всі іменники належать до твердої групи І відміни?

  1. Білка, липа, шапка, Микола, собака.

  2. Сторінка, пуща, загадка, круча, тиша.

  3. Доброта, віра, малина, Микита, дума.

  4. Вишивка, бійка, блузка, хустка, обручка.

  5. Помилка, бригада, береза, повага, лопата.

^ 16. Скільки відмінків в сучасній українській мові?

  1. Чотири.

  2. П'ять.

  3. Шість.

  4. Сім.

  5. Вісім.

17. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?

  1. Правнук, вихователь, подорожник, вишивка, зліт.

  2. Синочок, передзвін, сестричка, Прикарпаття, довідка.

  3. Верболози, димар, чайник, розклад, вибори.

  4. Законодавство, вихід, складач, доказ, передвечір'я.

  5. Вовчиха, селище, квіточка, рученька, пісняр.

18. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника: Не раз ми ходили в дорогу, не раз ми вертались до хати і знову брели від порогу — правдивої цілі шукати. (П. Грабовський)

  1. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родо­вому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

  2. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, істота, чоловічого роду, II відміни, у назив­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

  3. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, не­істота, чоловічого роду, III відміни, у родовому від­мінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

  4. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, у даваль­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

  5. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому від­мінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

^ 19. У якому рядку всі іменники належать до II відміни?

  1. Віра, душа, малина, суддя, надія.

  2. Ніч, любов, повість, радість, мати.

  3. Дівча, теля, ім'я, сім'я, хлоп'я.

  4. Світ, січень, віконце, щастя, школяр.

  5. Волосся, пароль, мораль, гість, котеня.

^ 20. Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.

  1. Бра, Торонто, какаду, алое, журі.

  2. Кенгуру, садок, Дюма, Ігор, зерно.

  3. Кашне, струмок, Гете, гурток, кафе.

  4. Гроші, переговори, духи, макарони, Альпи.

  5. Душанбе, колібрі, замок, колосок, куток.


ІІ ВАРІАНТ

^ 1. Продовжіть визначення: «Граматичне значення — це …»

  1. «… додаткове, абстрагуючи значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводять його основний зміст».

  2. «…певне відображення предмета, явища або відношення у свідомості»

  3. «…конкретно-індивідуальний зміст слова, який являє собою відображення або тільки вираження та фіксацію в свідомості позначуваного словом елемента дійсності».

  4. «…значення, що виражає різні відношення слова».

  5. «…узагальнене значення, розчленоване на ряд грамем і виражене системою спеціалізованих граматичних форм».

^ 2. Граматичне значення слова виражається:

  1. Аналітично, синтетично.

  2. Аналітично, морфологічно, синтаксично.

  3. Аналітично, синтетично, аналітико-синтетично.

  4. Флективно-аналітично, синтаксично.

  5. Морфологічно.

^ 3. Яка частина мови не входить ні до повнозначних, ні до службових?

  1. Іменник.

  2. Сполучник.

  3. Дієслово.

  4. Частка.

  5. Вигук.

^ 4. Продовжіть речення: "Частини мови — це..."

  1. "слова, різні за звучанням, але однакові або близь­кі за значенням".

  2. "слова протилежні за значеннням".

  3. "скорочені слова".

  4. "особливі групи слів, що характеризуються лек­сичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю у реченні".

  5. "запозичені з інших мов слова".

^ 5. Продовжіть визначення іменника як частини мови: "Іменником називається частина мови, що означає..."

  1. "...назву предмета і відповідає на питання хто? що? ".

  2. "...називає ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? чий?".

  3. "...число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? який? котрий?".

  4. "...дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити?"

  5. "...додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово".

^ 6. У якому реченні всі виділені слова — іменники?

  1. Пам'ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду (В. Сосюра).

  2. Вони тихо доспівали пісню (В. Сосюра).

  3. Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна (В.Сосюра).

  4. Я знаю силу слова — воно гостріш штика і швид­ше навіть кулі, не тільки літака (В.Сосюра).

  5. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і тра­ви, і води... (В. Сосюра).

^ 7. У якому рядку всі іменники належать до назв неістот?

  1. Вишня, нагорода, сім'я, син, робота.

  2. Шахта, береза, бджола, лелека, долоня,

  3. Мрія, казка, думка, сторона, пісня.

  4. Легінь, царівна, сирота, дорога, весна.

  5. Робітник, робота, заробітчани, праця, працівник.

^ 8. У якому рядку всі іменники — жіночого роду?

  1. Україна, Київ, Англія, донька, кора.

  2. Країна, вітрюга, Настуся, Дніпро, Біла Церква.

  3. Доповідь, сирота, життя, Україна, сім'я.

  4. Дівчисько, голова, капризуля, дідуля, горличка.

  5. Наталка, матуся, Сахара, дівчина, путь.

^ 9. У якому рядку не всі іменники мають форму і одни­ни, і множини?

  1. Гори, річки, ходіння, Київ, озера.

  2. Дитина, гілка, комаха, будинок, слово.

  3. Книга, читач, пісня, вірш, викладач.

  4. Країна, держава, серце, козак, гребля.

  5. Садочок, вишня, дерево, поле, море.

^ 10. Знайдіть речення, в якому всі виділені слова — іменники.

  1. За одного битого дають два небитих, та й то не беруть (Народна творчість).

  2. Пішла селом, плаче Катерина. Як тополя стала в полі при битій дорозі (Т. Шевченко).

  3. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнсь­ка добра ласка в неї за плечима (В.Симоненко).

  4. Дитинству все казковим видається, - не збіднюй­те ж душі його красу! (І. Низовий).

  5. Є слова, як жар пекучі, І отруйні, наче чад... В чарівне якесь намисто Ти нанизуєш їх в ряд (О. Олесь).

^ 11. На яке питання відповідають іменники — назви істот?

  1. Що?

  2. Хто?

  3. Що робить?

  4. Який?

  5. Чий?

12. У якому рядку всі запозичені іменники — чоловічого роду?

  1. Шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро.

  2. Місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру.

  3. Бюро, жюрі, метро, какаду, Сахара.

  4. Кашне, кіно, меню, озеро Онтаріо, місто Сочі.

  5. Острів Борнео, річка Конго, аташе, колібрі, муха цеце.

^ 13. У якому реченні всі виділені іменники вжито в однині?

  1. Не поговоривши з головою, не беру руками.

  2. Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш.

  3. Ліпше без вечері лягати, та без ворогів уставати.

  4. До доброї криниці стежка протоптана.

  5. Грушки й яблука на одній гілці не ростуть.

^ 14. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?

  1. За родом та закінченням у називному відмінку.

  2. За числами.

  3. За приналежністю до істот чи неістот.

  4. За приналежністю до загальних чи власних назв.

  5. За лексичним значенням.

^ 15. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи І відміни?

  1. Скриня, буря, земля, доля, Марія.

  2. Наталя, станція, робітниця, доля, мрія.

  3. Анастасія, Індія, голова, пісня, тиша.

  4. Зоря, сім'я, колія, стаття, криниця.

  5. Суддя, долоня, легеня, баддя, праця.

^ 16. Який відмінок називається прямим?

  1. Називний.

  2. Родовий.

  3. Давальний.

  4. Місцевий.

  5. Орудний.

17. У якому рядку всі іменники утворені складанням основ або слів?

  1. Побережжя, бездушшя, суперклас, недоля, напад.

  2. Заголовок, контрнаступ, чорноморець, всюдихід, мореплав.

  3. Важкоатлет, дощомір, землетрус, життєпис, водограй.

  4. Дітвора, слухання, півгодини, Прикарпаття, спів­розмовник.

  5. Жар-птиця, піднебесся, підземелля, ключик, татусь.

^ 18. Знайдіть правильний варіант морфологічного роз­бору виділеного іменника:

Мова, наша мова — мова кольорова, в ній гроза травнева і тиша вечорова. (Ю.Рибчинський)

  1. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

  2. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

  3. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

  4. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки одни­ни; у реченні виконує роль головного члена.

  5. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, істота, жіночого роду, І відміни, мішаної гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки мно­жини; у реченні виконує роль головного члена.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова (фонетика. Лексикологія. Фразеологія. Морфеміка. Словотвір)»
Навчально-методичний посібник «Матеріали до моніторингу якості знань з курсу «Сучасна українська літературна мова (Фонетика. Лексикологія....
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсів «історія української літератури (Х хх століття)»
Навчально-методичний посібник «Матеріали до моніторингу якості знань з курсів “Історія української літератури (Х – ХХ століття)»,...
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс з курсу «Інженерна та комп’ютерна графіка. Частина», для студентів денної та заочної форм навчання...
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу Етика для студентів денної та заочної форм навчання
Навчально-методичний комплекс з курсу “Етика” для студентів денної та заочної форм навчання / Уклад.: В. А. Малахов. – К.: Мсу, 2000....
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconПрограма навчального курсу Сучасна українська літературна мова з
Сучасна українська літературна мова з практикумом (фонетика. Фонологія. Лексикологія. Фразеологія)
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» денної І заочної форми навчання
Музичне оформлення вправ класичного екзерсису. Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форм навчання: Напрям підготовки:...
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації до написання випускних робіт для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання спеціальності «Українська...
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів екстернатної форми навчання
...
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації з курсу "Практична граматика німецької мови" Змістовні модулі "Die Satzreihe", "Das Satzgefüge". Для студентів спеціальності 010103 "пмсо. Мова І література (німецька, англійська)" денної та екстернатної форм навчання
Для студентів спеціальності 010103 “пмсо. Мова І література (німецька, англійська)” денної та екстернатної форм навчання
Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconХарьковская национальная академия городского хозяйства соціологія навчально-методичний посібник
Соціологія: Навчально-методичний посібник (для студентів 3 курсу заочної форми навчання всіх спеціальностей академії). Авт.: Бєлова...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи