Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги icon

Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги




Скачати 213.87 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги
Дата07.11.2012
Розмір213.87 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Мішуков О.В., Висоцький А.А.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ





ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАГИ

Головним завданням вивчення літератури у вищому навчальному закладі є підготовка високопрофесійної і творчої особистості, яка володіє методологією наукового аналізу й здатна адекватно оцінювати явища як культурної спадщини людства, так і досягнення сучасної культури. Цьому сприяє праця студентів у спеціальних семінарах, їхня активна участь у наукових студентських конференціях, написання рефератів, курсових і випускних робіт. Кожен із цих видів роботи має свої особливості.

Метою “Методичних рекомендацій до написання курсових робіт із зарубіжної літератури” є:

  • ознайомлення студентів з особливостями процесу написання курсової роботи;

  • формування у студентів уявлення про структуру курсової роботи та вимоги, що їх пред’являють до робіт подібного типу.

Залучення студентів до дослідницького пошуку під час написання курсових робіт сприяє набуттю та укріпленню навичок науково-дослідної роботи, стимулює подальший інтелектуальний і духовний розвиток. Курсова робота з літератури – це творча наукова робота студента, яка виконується самостійно та базується на знаннях, здобутих під час вивчення літератури у ВНЗ. Адже підготовка висококваліфікованого фахівця-філолога передбачає не лише засвоєння студентами знань у царині історії та теорії літератури, оволодіння іноземними мовами, вивчення історії, філософії, психології, культурології, педагогіки, етики, естетики й багатьох інших дисциплін, а й формування навичок самостійної наукової праці. Студент повинен уміти на практиці застосовувати методику наукового дослідження і правильно визначати проблематику роботи, самостійно опрацьовувати спеціальну наукову літературу, робити самостійні висновки на основі критичного опанування наукових джерел, чітко й послідовно репрезентувати результати дослідження. Звичайно ж, об’єм наших “Методичних рекомендацій до написання курсових робіт із зарубіжної літератури” не може охопити всіх деталей процесу написання роботи з того чи іншого періоду розвитку зарубіжної літератури, тому зупинимося на найзагальніших аспектах, а більш конкретні рекомендації по написанню курсової роботи з певного періоду студент може отримати, звернувшись до закріпленого за ним кафедрою світової літератури і культури наукового керівника.

Науковий керівник повинен надавати науково-методичні консультації, контролювати процес виконання курсової роботи, вносити у неї необхідні зміни, допомагати студентові у формулюванні теми дослідження, складанні її плану, підборі відповідних джерел.


^ ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Успіх наукової роботи залежить не тільки від високої теоретичної підготовки й уміння глибоко аналізувати те чи інше явище, а й вірного визначення аспекту наукового пошуку. Як і в будь-якій іншій галузі, наукове дослідження з філології розпочинається з вибору теми. Виняткове значення для чіткого формулювання теми має ясне уявлення про предмет дослідження, його мету й основні завдання.

Кожен студент має право самостійно обирати автора/авторів, чию творчість він збирається вивчати, а також конкретний художній твір для аналізу. Слід пам’ятати, що тема дослідження повинна бути або мало вивченою, або абсолютно новою, щоб уникнути підозр у плагіаті. Обираючи тему й напрям наукового пошуку, слід враховувати і нахили та інтереси студента-філолога. Тема повинна бути актуальною та перспективною, доступною пізнавальним можливостям студента, її вибір повинен спиратися на певну джерельну базу. Не можна обирати теми на кшталт “В. Скотт і В. Гюго”, “Джерела роману-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир”, “Історія створення й написання роману М. О. Булгакова “Майстер і Маргарита” тощо, бо вони спрямовують студента лише на реферування вже існуючих досліджень. Небажано обирати й тему типу “Вальтерскоттівські мотиви у творчості О. С. Пушкіна”, оскільки філологам-початківцям нелегко тримати у полі зору творчість двох великих письменників ХІХ століття, важко розібратися у всіх тонкощах ідіостилю, творчих пошуків не тільки цих двох митців, а й інших майстрів красного слова. У результаті студент опирається не на самостійне вивчення текстів, а сприймає на віру те, що вже було написано до нього, і курсова робота знову-таки перетворюється на більш-менш добросовісно написаний реферат. Мабуть, не слід брати за об’єкт самостійного дослідження такі твори, як “Одіссея” Гомера, “Гамлет” В. Шекспіра, “Гобсек” О. де Бальзака та деякі інші – через їхню вивченість у вітчизняному й зарубіжному літературознавстві, а також твори великого обсягу – “Історія Тома Джонса, знайди” Г. Філдінга, “Війна і мир” Л. Толстого, “Сага про Форсайтів” Д. Ґолсуорсі тощо. При написанні курсової роботи краще взяти за об’єкт аналізу одну повість чи роман (або кілька оповідань чи віршів) письменника, про якого є певні публікації, але в них його творчість висвітлена не до кінця. Це дозволить студентові зорієнтуватись у шляхах аналізу обраного твору, визначитися з літературним контекстом твору, а в деяких випадках дасть можливість вступити у полеміку зі своїми попередниками. Взагалі, кількість текстів для вивчення у курсовій роботі повинна бути у розумних межах, щоби ні в якому разі не постраждала якість літературознавчого аналізу.

Часто студент обирає нову тему за списком, підготовленим кафедрою.

Тематика випускних досліджень визначається розмаїттям напрямків сучасних літературознавчих пошуків і може бути різноманітною:

  • дослідження специфіки побудови образного світу твору (літературні персонажі, речовий і природний світ тощо);

  • розгляд прийомів розкриття внутрішнього світу героїв та автора-оповідача;

  • вивчення особливостей композиції, сюжетного розвитку, природи конфліктів;

  • міфопоетичний чи інтертекстуальний аналіз творів;

  • аналіз використаних автором типів оповіді тощо.

Під час роботи над обраною темою можуть з’ясуватися нові аспекти проблеми, які потребують додаткового аналізу, тому первісний план випускної роботи зазнаватиме змін, що, в свою чергу, викликатиме необхідність уточнення проблематики дослідження, а відтак і його структури.

Сучасна літературознавча наука має у своєму розпорядженні широкий діапазон методів та конкретних прийомів аналізу текстів художніх творів. Їх вибір залежить від конкретного об’єкта дослідження й цілей, що їх ставить перед собою молодий дослідник. Тут йому у пригоді стануть «Теория литературы» В. Є. Халізєва (М., 2004), «Введение в литературоведение» Є. Фаріно (СПб., 2004), «Основы теории литературы: В 2 ч.» О. Федотова (М., 2003), «Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов» Ю. Борєва (М., 2003), «Теория литературы: В 4 т.» (М., 2001 – 2003), «Литературная энциклопедия терминов и понятий» (М., 2001), «Основные понятия теории литературы» С. Кормілова (М., 1999), «Літературознавчий словник-довідник» (К., 2006), «Основи літературознавства» М. Моклиці (Тернопіль, 2002), «Теорія літератури» О. Галича, В. Назарця, Є. Васильєва (К., 2001), «Лексикон загального та порівняльного літературознавства» (Чернівці, 2001), праці С. Авєрінцева, Р. Барта, М. Бахтіна, В. Жирмунського, В. Тодорова, О. Лосєва, Ю. Лотмана, Ю. Манна, Є. Мєлєтинського, І. Смирнова, Б. Успенського, О. Фрейденберг, Дж. Фрезера та багатьох інших - залежно від обраної для дослідження проблеми.

Для того, щоб мати уявлення про новітні публікації, слід поцікавитися каталогом нових надходжень, що є в бібліотеках, а також звернутися до видань, які продовжуються, - літописів книг, журнальних і газетних статей, рецензій. Доцільно використати й покажчики статей, які розміщені наприкінці останнього числа періодичних видань кожного року. Студент опрацьовує необхідні джерела або у самостійно обраній послідовності, або в тій, яку йому запропонував науковий керівник.


^ СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з таких частин:

  • титульна сторінка;

  • зміст;

  • вступ;

  • основна частина, яка ділиться на 2 – 3 розділи й підрозділи;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки (за необхідності).

Важливим етапом роботи над курсовим дослідженням є складання його детального плану, який допоможе визначити магістральні напрямки роботи. Працюючи над планом, слід мати на увазі, що це – перелік найголовніших питань, що їх у логічні послідовності потрібно висвітлити у процесі дослідження обраної теми. Уявлення про структуру (композицію) курсової роботи формується під час вивчення першоджерел та науково-критичної літератури, коли уточнюється проблематика дослідження.

У Вступі автор аргументує вибір об’єкта курсової роботи, формулює її завдання, робить огляд наукової та науково-критичної літератури з обраної теми, указує на рівень її вивченості. Ця частина курсового дослідження сполучає елементи реферування та аналізу. Студент має продемонструвати розуміння того матеріалу, з яким йому доведеться працювати, показати літературний контекст цього матеріалу.

З’ясовуючи актуальність обраної теми, слід враховувати, що ця тема може мати значення не лише з суто наукової або суспільної точки зору, а й бути важливою на даний момент особисто для автора дослідження. На цьому теж варто акцентувати увагу у Вступі.

Наприклад, обравши об’єктом свого дослідження оповідання чи повісті якогось письменника, студент, спираючись на праці, у яких аналізується літературний процес за життя цього письменника, може поміркувати про тенденції, характерні для тогочасної прози в цілому, висловити свою точку зору з питання приналежності/неприналежності митця до тієї чи іншої школи (групи чи напряму), погодитися чи посперечатися з тими дослідниками, які пишуть про сполучання у творчості обраного прозаїка, скажімо, реалістичних та романтичних тенденцій і т. п. Природно, у цій частині роботи обов’язково повинен бути детальний аналіз наукової та науково-критичної літератури про творчість даного письменника. Проаналізувавши літературу з означеної теми й конкретизувавши проблематику роботи, студент у Вступі повинен вказати на те, як саме у літературознавстві розкриті проблеми, що його цікавлять, що, на його думку, потребує додаткового вивчення й уточнення, довести доцільність та своєчасність вирішення даного наукового завдання.

Не слід, висвітлюючи історію питання, захоплюватися відтворенням анотацій монографій та статей, що містять позитивні чи критичні відгуки. У Вступі необхідно схарактеризувати рівень вивчення проблеми, а не окремі наукові дослідження. Необхідно вказати, хто з дослідників звертався до питань, пов’язаних з темою курсової роботи, назвати відповідні праці, зазначити, які аспекти теми були в них розглянуті і наскільки повно й глибоко.

Аналіз наукової та науково-критичної літератури може бути репрезентований не тільки у Вступі, а й у першому розділі курсової праці (у більш розгорнутому вигляді, залежно від складності проблеми).

Характеризувати літературознавчий досвід своїх попередників можна в різній послідовності. Поширеним є хронологічний принцип. Спочатку слід проаналізувати праці вчених, які були першими серед тих, хто звернувся до обраної теми, потім дійти до останніх за часом праць. Можна характеризувати літературознавчі роботи за грунтовністю постановки проблеми: у першу чергу розглядаються роботи, які присвячені даній темі, а потім - у яких вона висвітлена побіжно. Якщо спеціальних робіт з теми випускного дослідження немає, однак деякі науковці зверталися до неї з різних кутів зору, то в даному випадку є сенс піти за тематичним принципом: показати, як різні питання, що мають відношення до теми, висвітлені у статтях та монографічних дослідженнях.

При написанні випускної роботи - на всіх її етапах - слід пам’ятати про етику науковця. Не можна замовчувати або недооцінювати внесок інших фахівців в обраній сфері. Неприпустимо перекручувати факти, висувати безпідставні ідеї, чужі думки видавати за свої.

^ Основна частина курсової роботи містить виклад етапів проведеного автором теоретичного і практичного дослідження. Структура, кількість і характер розділів основної частини залежать від своєрідності проблематики, концептуальної цілісності курсової роботи. Студент репрезентує свій аналіз літературно-художнього твору у контексті порушеної проблеми, оперуючи відповідними цитатами.

Неприпустимо під час написання курсового дослідження йти шляхом нагромадження цитат, вибудовувати його з неосмислених, переданих своїми словами чужих думок, що є свідченням поверхового підходу до літературознавчих монографій і статей. Для студента важливо уміти раціонально й вірно використовувати чужий текст. Цитата повинна підтверджувати або роз’яснювати висловлену думку. Важливо простежити також, щоб контекст не спотворював смисл цитованої фрази. Некритичне використання загальновідомих фактів веде до того, що курсове дослідження перетворюється на елементарний переказ, компіляцію.

Подеколи автори курсових досліджень вдаються до розлогих історичних екскурсів, докладно характеризують суспільну ситуацію, зловживають деталями з життя й творчості митця, забуваючи при цьому, що в науковій праці повинні використовуватися лише ті факти, які "працюють" на розкриття теми роботи, необхідні для дослідження суті художніх явищ, що ці факти необхідно осмислити в їх причинно-наслідкових зв’язках, розглянути з точку зору історичної та художньо-естетичної детермінованості й зробити узагальнення та висновки.

Під час написання випускної роботи важливо пам’ятати й про питання термінології.

Отож, студент повинен продемонструвати всі ті навички, які він здобув у процесі засвоєння курсу “Вступ до літературознавства”, методики літературознавчого аналізу, працюючи над аналізом текстів художніх творів на практичних заняттях з зарубіжної літератури.

Здійснений аналіз твору/творів повинен привести студента до певних висновків. Сформульовані наприкінці кожної глави, вони й утворюють зміст наведених у кінці курсової роботи висновків. Висновки дослідження містять узагальнені результати наукового пошуку. Необхідно звернути увагу на те, щоб висновки відповідали сформульованим меті та завданням роботи, були аргументованими, логічними, точними й конкретними.

Завершується випускна робота списком використаних джерел. До списку використаних джерел включаються не тільки ті видання, які цитуються в тексті роботи, а й усі видання, які знайомі випускникові і в тій чи іншій мірі були використані під час написання дослідження. Для курсової роботи допускається до 30 джерел. Джерела у списку подаються в алфавітному порядку прізвищ авторів чи заголовків. Список використаних джерел, окрім прізвищ та ініціалів авторів, назв робіт та їх вихідних даних, повинен включати відомості про кількість сторінок у кожному виданні або, якщо мова йде про публікації в журналах чи збірниках, вказівку на ті сторінки, де дані праці були уміщені.

За потреби до додатків включають допоміжний матеріал, що необхідний для максимальної повноти сприйняття роботи.


^

НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Науковим керівником курсової роботи кафедра призначає професора, доцента, старшого викладача, викладача чи асистента, який має досвід науково-педагогічної та практичної роботи. Студент обирає автора, чию творчість він вивчатиме, й конкретний твір (або твори), які він збирається аналізувати, після чого зустрічається зі своїм науковим керівником для обговорення й коригування теми та визначення мети й завдань курсового дослідження.

Студент самостійно добирає наукову й науково-критичну літературу за творчістю свого автора й призначеним для аналізу твором, знаходить необхідний для вивчення текст художнього твору. Бажано вести облік джерел на картках, де вказуватимуться автор, назва праці, її вихідні дані, загальна кількість сторінок (якщо це окреме видання) чи сторінки, які це джерело займає у збірнику або журналі.

Працюючи з бібліотечним фондами, доцільно звернутися до:

  • систематичного каталогу, в якому дані про джерела систематизовані за певними ознаками;

  • алфавітного каталогу, де назви творів розташовані в алфавітному порядку;

  • предметного каталогу, в якому репрезентовані дані про літературу з конкретних проблем і галузей.

Студент має можливість працювати з фондами бібліотеки Херсонського державного університету, обласної бібліотеки ім. О. Гончара, інших бібліотек міста, з літературою, яка надана йому кафедрою світової літератури і культури та науковим керівником, а також використовувати можливості Інтернету.

Склавши свою картотеку, підготувавши список наукових та науково-критичних джерел, студентові слід знову зустрітися з науковим керівником для остаточного узгодження списку джерел і визначення послідовності їх читання й конспектування.

Ознайомившись із джерелами, студент повинен з’ясувати, які аспекти проблеми лишаються мало чи зовсім не вивчені, і з урахуванням цього визначити мету роботи, специфіку її змісту. Зрозуміло, що, добираючи наукову інформацію, автор курсової роботи повинен аналізувати її, творчо опрацьовувати зібране. Студент повинен не тільки відтворювати набуті дані, а й доповнювати їх, продовжувати досвід своїх попередників, відштовхуючись від власних спостережень.

Студент самостійно аналізує науково-критичну літературу з теми й проблеми курсової роботи та репрезентує у вигляді письмового огляду результати аналізу, фіксуючи при цьому власні міркування, які виникають при роботі з літературою, аргументуючи власну точку зору. Потім, одержавши від керівника необхідні рекомендації, студент доопрацьовує цю частину курсової роботи.

Паралельно студент приступає до аналізу обраного літературно-художнього твору. Він робить необхідні для дослідження виписки з тексту твору й обговорює з керівником план і напрямки аналізу. Виписуючи відповідні цитати, необхідно одразу точно зазначати джерело.

Працюючи над курсовою роботою, студент повинен постійно консультуватися з науковим керівником, уточнюючи й поглиблюючи при цьому свої тлумачення. Не слід “полювати” на керівника у коридорі чи в інших місцях для отримання екстрених консультацій або наполягати на їх проведенні під час перерви між заняттями. Студент має з’являтися на консультації у строго визначений кафедрою час.


Якість глав курсового дослідження визначається логікою розвитку основної ідеї. Усі спостереження, зауваження, судження автора курсової роботи повинні бути поставлені у пряму залежність від загального ходу міркувань, сприяти досягненню поставленої мети. Розділи курсової роботи підпорядковуються цілісній авторській концепції, виходячи з взаємозв’язку досліджуваних проблем. Виклавши письмово у логічній послідовності хід своїх міркувань й висновки, студент представляє їх науковому керівникові.

Текст рукопису курсової роботи повинен бути читабельним, виконаним на аркушах паперу форматом А-4, мати широкі береги й міжрядковий інтервал, що потрібно для внесення зауважень і доповнень. Цитати в ньому повинні обов’язково мати посилання на джерела й не містити жодних скорочень.

Урахувавши зауваження й побажання наукового керівника, студент оформлює текст курсової роботи і список використаних джерел до неї відповідно до існуючих вимог. Завершивши оформлення, автор курсового дослідження готується до його усного захисту. Курсова робота в чистовому варіанті здається науковому керівникові для оцінки не пізніше квітня поточного навчального року. Захист курсових робіт відбувається відповідно до графіку захистів курсових робіт, що проводяться на кафедрі.


^ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оформлення роботи - важливий показник її якісного виконання. Мається на увазі охайність, грамотність, естетичне оформлення зовнішнього вигляду, списку використаних джерел, правильне подання цитат і посилань на наукову літературу.

Курсова робота може бути представлена як у рукописному варіанті (написаною чорнилом або пастою) так і надрукованою на машинці чи набраною на комп’ютері. Комп’ютерний варіант (Times New Roman 14) друкується на білому папері формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 інтервали, з книжною орієнтацією до 28 – 30 рядків на сторінці та 60 – 65 знаків у кожному рядку; кожна прогалина між словами – один знак. Нумерація сторінок у роботі наскрізна. Поля - стандартні. Абзацний відступ – 8-12 мм. Загальний обсяг курсової роботи – до 40 сторінок рукописного тексту або до 20 друкованих сторінок.

На титульному листі вказується назва вузу, кафедри, тема курсового дослідження, прізвище й ініціали автора, курс, спеціальність, науковий ступінь, звання, прізвище й ініціали наукового керівника, внизу титульної сторінки указують місто і рік захисту роботи.

Після титульної сторінки йде Зміст, який допомагає зорієнтуватися в роботі, указуючи на її структурні частини та номери їх початкових сторінок. Розділи курсової роботи повинні мати номер і назву, яка лаконічно виражає направленість дослідження в цьому розділі.

Кожен розділ курсової роботи починається з нової сторінки.

Виклад тексту починається з третьої сторінки (1-а - титульна, 2-га - зміст; ці сторінки не нумеруються). Науковий апарат курсової роботи повинен оформлюватися кваліфіковано й максимально точно. Цитати подаються в лапках і супроводжуються посиланнями в квадратних дужках на відповідні джерела із зазначенням конкретних сторінок. Крапка ставиться після квадратних дужок. Ці посилання надають можливість знайти потрібні документи, з’ясувати їх зміст, мову, обсяг, перевірити достовірність цитати. Якщо джерел, на які посилається студент, декілька, то їх записують у квадратних дужках через крапку з комою: [8, с.14; 9, с.26; 11, с.49].

При посиланні номер джерела повинен відповідати його бібліографічному опису в списку використаних джерел. Наприклад. Цитата в тексті: “Дія вальтер-скоттівських романів зазвичай відбувається у переломні моменти історії, коли конфлікт між старим, традиційним, яке відходить у минуле, з одного боку, і новим, що воно провіщає майбутнє, з іншого, досягає крайньої гостроти” [12, с. 191] (для джерел англійською мовою – [12, p. 191]). Опис у переліку використаних джерел: 12. Долинин А. История, одетая в роман: Вальтер Скотт и его читатели. – М.: Книга, 1988. – 318 с.

Ще один приклад, коли студент у своїй роботі пише: На думку О. Долініна, молоді історики вчилися у Вальтера Скотта перш за все мистецтву оглядати минуле “орлиним оком” – вчилися безпристрасності, широті й об’єктивності [12, с. 114]. У цьому прикладі маємо справу з посиланнями на думку сучасного дослідника творів шотландського романіста. Тому цю фразу в тексті роботи не слід брати в лапки, а наприкінці її в квадратних дужках необхідно вказати номер джерела у списку використаних джерел і відповідну сторінку. Отож, посилання дається не тільки після тексту в лапках (цитати), а й у тому разі, коли переказуються думки іншого дослідника. При непрямому цитуванні необхідно бути гранично точним у поданні думок автора, коректним щодо оцінювання результатів його роботи.

Цитування оформлюється з урахуванням наступних вимог:

  • в цитаті нічого не пропускається, не скорочується і не додається від себе;

  • слова не змінюються, не переставляються в реченнях;

  • наголоси, якщо вони проставлені, зберігаються;

  • текст цитати подається в авторському написанні;

  • скорочуючи цитату, на місці пропуску ставлять три крапки в кутових дужках: <...>.

Якщо студент запозичує фактичні дані, то перед вказівкою на джерело запозичення пишеться “Див.:” (рос. - См.:). Якщо в процесі роботи не вдається послатися на першоджерело через його недоступність, то потрібно застерегти: Цит. (тобто "цитую" - А.В.) за: (рос. - Цит. по:).

Посилаючись на монографію, вказують:

  • прізвище й ініціали автора;

  • назву монографії;

  • місце видання (скорочено, якщо книга видана в Києві (К.), Харкові (Х.), Москві (М.) чи Санкт-Петербурзі (СПб.) (Ленінграді (Л.)), чи повністю);

  • назва видавництва;

  • рік видання;

  • сторінка/сторінки, звідки взято цитований уривок.

Якщо посилання даються на статтю, яка вийшла в журналі чи збірнику, після назви статті ставляться дві косі риски, указуються назва журналу, рік його виходу, номер і сторінки, де знаходиться цитата (при цитуванні зі збірника повідомляється його назва, прізвище редактора чи упорядника й вихідні дані).

Курсова робота виконується українською мовою (або російською, якщо тема роботи пов’язана з російською літературою).

Остаточний варіант курсової роботи, узгоджений з науковим керівником, повинен бути представлений на кафедру у визначений регламентом термін й реєструється у спеціальному журналі.


ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ

^

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ І КУЛЬТУРИ

^


Курсова робота на тему

ТЕМА РОБОТИ




студента IV курсу

спеціальності...

______________Іванова Петра Сидоровича




^
Науковий керівник

_____ ___ к. ф. н., доцент Хома Т. В.


Херсон - 2007




ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБІЛОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ КУРСОВОЇ РОБОТИ


^ Тип

джерела

Оформлення

Монографії:

1) один, два або три автори


2) Чотири автори


3) П’ять та більше авторів


4) Багатотомні видання


5) Перекладні видання


6) Збірники наукових праць


7) Словники


8) Складові частини:

  • книги




  • збірника




  • журналу




  • енциклопедії,

енциклопедичного словника


9) Дисертації


10) Автореферати дисертацій


1) Плавскин З. И. Испанская литература XVII – середины ХІХ века. – М.: Высш. школа, 1978. – 286 с.

^ Крижановська О. О., Крижановський О. П. Істрія Середніх віків: Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 368 с.

Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.


2) История немецкой литературы / Н. А. Гуляев, И. П. Шибанов, В. С. Буняев, Н. Т. Лопырев; Под ред. Е. М. Мандель. – М.: Высш. школа, 1975. – 526 с.


3) Средние века / В. П. Буданова, М. С. Бобкова, И. Г. Коновалова и др. – М.: ОЛИСС, Эксмо, 2006. – 432 с.


4) История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом). – М.: Наука, 1982. – Т. 3. Расцвет реализма. – 876 с.


5) Винтерих Дж. Приключения знаменитых книг: Пер. с англ. – М.: Книга, 1979. – 159 с.


6) Проблемы Просвещения в мировой литературе: Сб. науч. статей. - М.: Наука, 1970. – 421 с.


7) Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Громяка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К.: ВЦ “Академія”, 2006. – 752 с.


8)


  • Аверинцев С. С. Судьбы европейской

культурной традиции в эпоху перехода от античности к Средневековью // Из истории культуры Средних веков и Возрождения. - М.: Наука, 1976. – С. 21 – 64.

  • Березинська З. І. Деякі особливості

художнього мислення середньовічних епічних авторів // Іноземна філологія. - К.: Наук. думка, 1976. - Вип. 43. - С. 70 - 73.

  • Штейн А. Проблема „безобразного” в

искусстве испанского барокко // Вопросы литературы. - 1969. - № 8. – С. 34 – 52.

  • Костенко Н. В. Вірш // УЛЕ. – К.: Голов.

ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. – Т. І: А–Г. – С. 332 – 333.

  • Аверинцев С. С. Георгий Победоносец //

Мифологический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1991. – С. 145 – 146.


9) Жиленко І. Р. Роман М. П. Арцибашева “Санін”. Проблематика і поетика: Дис. ... канд. філол. наук.: 10.01.02. – Х., 2006. – 184 с.


10) Шевченко В. І. Літературна творчість Е. І. Губера: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.02 / Харків. націон. педаг. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2006. – 19 с.



Приблизна тематика курсових робіт з зарубіжної літератури для студентів 4 курсів які виконуються на кафедрі світової літератури та культури


  1. Тема влади та митця у творчості М.О.Булгакова.

  2. Образ Петербурга у творчості Ф. М. Достоєвського.

  3. Ліричний герой М.Гумільова і його художня реалізація. Методи і прийоми вивчення в школі.

  4. Любов і смерть в поезії "срібного століття". Методика проведення позакласних заходів.

  5. Філософське осмислення влади золота в повісті О. де Бальзака "Гобсек".

  6. Доля жінки в драмах О.М.Островського 50-70-х років ХІХ століття.

  7. Еволюція ліричної героїні в поезії М.Цвєтаєвої. Методи і прийоми вивчення в школі.

  8. "Слово о полку Ігоревім" і поезія скальдів. Героїчний епос у шкільному вивченні.

  9. Сонет і його експериментально-ігрові можливості. Вивчення сонетної форми на уроках зарубіжної літератури.

  10. Традиції "байронізму" в романі М.Ю.Лермонтова "Герой нашого часу".

  11. Жіночі образи в творчості Стендаля.

  12. Історичний роман В.Гюго. Історична проза на шкільних уроках зарубіжної літератури.

  13. Морально-естетичний ідеал у "Різдвяній пісні" Ч. Діккенса.

  14. Античність в ліриці О. С. Пушкіна.

  15. Духовні цінності в художньому світі Е.Т.А.Гофмана.

  16. Жанр літературної казки у сучасній російській прозі (на прикладі творчості Л.Петрушевської).

  17. Іронія в малій прозі М.Зощенка (на матеріалі творів 20-30-х років).

  18. Риси фольклорної казки у творах жанру фентезі.

  19. Проблема "позитивно-прекрасної" людини в романах Ф.Достоєвського "Злочин і кара" та "Ідіот".

  20. Проблема моральної свободи в романі Ф.М.Достоєвського "Злочин і кара".

  21. Концепція особистості у художньому світі А. Камю.

  22. Тема самотності у ліриці М.Ю.Лермонтова.

  23. Образ Діоніса у поезії В. І. Іванова.

  24. Естетичні засади футуризму у художній свідомості В.Хлєбнікова.

  25. "Жиль Блас" А.Р.Лесажа й жанр авантюрного роману в російській літературі першої третини ХІХ ст.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Войтович І.Д. Перед серйозним іспитом // Науковий світ. – 2001. – №11. – Листопад. – С.18–20.

  2. Волинець І.М. Якою має бути МАНівська робота // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – №10. – С.10–12.

  3. Довідник здобувача наукового ступеня. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. За ред. Бойка Р.В. – К.: Толока, 2003. –71 с.

  4. Інформаційний кур’єр ректорату. Херсонський державний університет. Інформаційна збірка для службового користування.– Херсон, 2005. – Випуск ХХХ. - 122 с.

  5. Ісаєва О.О. Методичні рекомендації щодо підготовки і написання наукових досліджень із літератури в системі Малої академії наук України // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №10. – С.41–46.

  6. Лесин В.М. Як працювати з книгою: Метод. посіб. – К.: Вища шк., 1998. – 71 с.

  7. Мережинская А.Ю., Беляева Н.В., Храмова С.И. Методические указания к написанию дипломных работ по русской литературе. – К.: Киев. нац. ун-т имени Тараса Шевченко, 2004. – 22 с.

  8. Методические рекомендации к написанию курсовых работ по истории русской литературы. – К.: Изд.-полиграф. центр “Киевский университет”, 2006. – 20 с.

  9. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1997. – 56 с.

  10. Український правопис. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 151–152.

Схожі:

Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт для викладачів та студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт / укладач А. М. Куліш – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 75 с
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" зі спеціальності 030102 Психологія
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації для написання курсових робіт Підготувала Тетяна Борис
Тематика курсових робіт відповідає напрямам досліджень, науковим зацікавленням кафедри відповідного спрямування. Тему дослідження...
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт
Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт відповідає напрямам...
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації до написання курсових робіт для підготовки бакалаврів
Методична розробка складена відповідно до навчальних планів з підготовки за напрямом 030401 Право
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconВимоги до оцінювання курсових робіт з іноземної філології
Підготовлений за програмою написання курсових робіт матеріал оцінюється науковим керівником за наступними вимогами
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні вказівки для виконання курсових та маґістерських (дипломних) робіт з історії світової літератури
Методичні вказівки для виконання курсових та маґістерських (дипломних) робіт з історії світової літератури та національної літератури....
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації для написання курсових робіт з дисципліни " фінансовий менеджмент" для студентів ІV курсу денної форми навчання
Виконання курсової роботи складаеться з кiлькох етапiв, першим з яких є вибiр теми
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні рекомендації І тематика курсових робіт
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту
Методичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги iconМетодичні вказівки для написання курсових робіт
Методичні вказівки І тематика курсових робіт з дисципліни “Фінансовий облік” для студентів ІІІ курсу денної та заочної форм навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи