Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ icon

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ




Скачати 475.73 Kb.
НазваПроект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ
Сторінка1/3
Дата08.11.2012
Розмір475.73 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні

на 2012-2021 роки


Вступ


Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування, структури і змісту системи освіти.

Її розробка зумовлена необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її в європейський і світовий освітній простір.

Освіта є пріоритетним напрямом державної політики України. Наша держава виходить з того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.

Національна стратегія визначає основні напрями і шляхи реалізації ідей і положень Національної доктрини розвитку освіти, здійснення реформування освіти упродовж найближчих 10 років в нових соціально-економічних умовах.


І. Мета і пріоритетні напрями Національної стратегії розвитку освіти


    1. Мета Національної стратегії розвитку освіти:


підвищення рівня і доступності освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки, сучасного розвитку суспільства і кожного громадянина.


1.2. Стратегічні напрями розвитку освіти


  1. Оновлення законодавчoї бази системи освіти.

  2. Оптимізація структури системи освіти.

  3. Модернізація змісту освіти.

  4. Забезпечення умов для розвитку та соціалізації дітей та молоді.

  5. Забезпечення безперервності та доступності освіти.

  6. Інформатизація освіти.

  7. Забезпечення наукової та інноваційної діяльності в освіті.

  8. Національний моніторинг системи освіти.

  9. Кадрове забезпечення освіти.

  10. Міжнародне партнерство.

  11. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення освіти.


ІІ. Сучасний стан розвитку освіти


^ 2.1. Аналіз сучасного стану національної системи освіти


За десять років реалізації Національної доктрини розвитку освіти розроблено нові, значущі для регулювання освітніх процесів, державні закони, внесені зміни до чинного законодавства стосовно різних ланок національної системи освіти. Закони України, якими регулюється діяльність в освіті: «Про освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про професійно-технічну освіту», «Про реабілітацію інвалідів в Україні, Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фізичну культуру і спорт», «Про соціальні послуги», «Про інноваційну діяльність» та інші.

Розроблено та затверджено Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації (МОН, АПН, 2004), Положення про екстернатну форму навчання (МОН, 2008), нову редакцію Концепції профільного навчання (МОН, 2009), Положення про освітній округ (КМУ, 2010), нова редакція Положення про загальноосвітній навчальний заклад (КМУ, 2010), Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (КМУ, 2011) та інші.

На урядовому рівні прийнято низку державних програм:

  • інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки;

  • інформатизації та комп'ютеризації професійно-технічних навчальних закладів на 2004-2007 роки;

  • інформатизації та комп’ютеризації вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на 2005-2008 роки;

  • Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006–2010 роки;

  • «Я у світі» (2009-2010 рр.);

  • забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін (2005-2011 рр.);

  • Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2010-2012 роки;

  • розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року;

  • розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року;

  • підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року;

  • розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 рр.;

  • впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій “Сто відсотків” (2011-2015 рр.);

  • «Шкільний автобус» на 2011-2015 рр.;

  • розвитку українського села на період до 2015 року;

  • впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року.


Національний характер освіти і національне виховання

Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Особливе занепокоєння викликає стан моральності зростаючої особистості, а також те, що підростаюче покоління дорослішає у ціннісно не визначеному суспільстві. Стара суспільна система з її цінностями зруйнована, нова перебуває в процесі становлення. Дотепер не сформульовано національну ідею, принципи та зміст моралі, які б сприяли консолідації українського народу у процесі розбудови громадянського суспільства і правової держави.


Стратегія мовної освіти

Національне законодавство і практика регулювання етнонаціональних процесів у галузі освіти формується відповідно до міжнародних норм та рекомендацій, викладених у Загальній декларації прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській Хартії регіональних мов або мов меншин, Гаазьких рекомендаціях Верховного комісара ОБСЄ щодо прав національних меншин на освіту та інших документах. Реалізація мовної стратегії здійснювалась шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, нормативно-правових, науково-методичних, роз'яснювальних заходів:

  • оновлено Державний стандарт початкової загальної освіти, у тому числі відповідну освітню галузь;

  • затверджено нові навчальні програми з української мови, мов національних меншин та літературного читання;

  • з 1 вересня 2012 року вивчення іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах розпочнеться вже з 1 класу;

  • розпочато роботу з оновлення Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти;

  • реалізується галузева Програма поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, що передбачає вдосконалення навчально-методичного забезпечення вивчення державної мови, підготовки та підвищення кваліфікації вчителів тощо;

  • забезпечено право представників національних меншин на задоволення освітніх потреб рідною мовою, збереження та розвиток етнокультури, її підтримку та захист державою: у 2010/2011 навчальному році в Україні функціонувало 1240 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою, 82 – румунською, 70 – угорською, 15 – кримськотатарською, 6 – молдовською, 5 – польською, 1503 – з двома чи трьома мовами навчання;

  • Директоратом Ради Європи з питань освітньої та мовної політики у Стасбурзі підтримано документ «Мовна освітня політика в Україні»

  • існує 90 культурно-освітніх центрів в Україні, в яких вивчають азербайджанську, афганську (пушту), білоруську, болгарську, вірменську, іврит, італійську, караїмську, корейську, кримчацьку, молдовську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, татарську, турецьку, чеську мови.


Освіта і фізичне виховання - основа для забезпечення здоров’я громадян

Сьогодні в Україні функціонує 1687 дитячо-юнацьких спортивних шкіл різних форм власності та підпорядкування, в яких налічується більше півмільйона вихованців віком від 6 до 18 років. До занять у спортивних школах також залучено 6,5 тис. дітей-інвалідів різних нозологій. 191 спортивна школа має статус спеціалізованої школи олімпійського резерву. Спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю діють у 13 регіонах країни (з них: 9 вищих училищ фізичної культури, 3 училища олімпійського резерву, 4 ліцеї-інтернати спортивного профілю та 2 школи-інтернати спортивного профілю). У спеціалізованих закладах культивується 37 олімпійських видів спорту і займається 5,5 тисяч спортсменів. Кожен п’ятий вихованець цих закладів входить до складу національних збірних команд України з олімпійських видів спорту.

Відповідно до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів з метою масового залучення дітей та підлітків до регулярних занять фізичною культурою і спортом та підвищення їхньої рухової активності систематично проводяться спортивно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи по всій Україні ("Старти надій", "Ігри Чемпіонів" та ін.).

Проблемним питанням залишається фінансування та сучасне оснащення спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, а також визначення нової методології фізичного виховання дітей та молоді.


Рівний доступ до здобуття якісної освіти

Серед вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації 197 університетів, 62 академій, 109 інститутів, 234 коледжів, 130 технікумів, 121 училище та 1 консерваторія.

З метою дотримання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів, у тому числі шляхом об'єктивного тестування, починаючи з 2008 року, для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які вирішили стати студентами вищих навчальних закладів, Українським центром оцінювання якості освіти проводиться загальнонаціональне зовнішнє незалежне оцінювання:

  • тестові завдання підготовлено з 12-ти навчальних предметів;

  • абітурієнтам створюються умови для складання тестів тією мовою, якою вони навчалися в загальноосвітніх школах: із 6-ти навчальних предметів тести перекладено російською, угорською, польською, румунською, молдовською та кримськотатарською мовами;

  • всього у 2011 році для проходження тестування зареєструвалося близько 258 тис. осіб (у 2010 році – 433,5 тис. осіб); успішно прийшли тестування з української мови та літератури понад 202 тис. осіб.

Виправдали себе зміни, що були внесені до Умов прийому до вищих навчальних закладів 2011 року щодо збільшення строків прийому заяв та документів на вступ, надання додаткових прав абітурієнтам, у тому числі – з інших держав, коригування рейтингових списків абітурієнтів та інші.

Відбулася первинна апробація експерименту «Електронний вступ 2011». Понад 10 відсотків абітурієнтів скористалися сервісом електронного вступу, що, безумовно, призвело до економії коштів родин абітурієнтів. За період вступної кампанії було зафіксовано понад 54 млн. відвідувачів з 99 країн світу. Вступну кампанію 2011 року супроводжували шість інформаційно-програмних комплексів, що були інтегровані в єдину базу (два сайти МОНмолодьспорту, сайти УЦОЯО, інформаційно-пошукової системи “Конкурс”, системи “Електронний вступ 2011” та Центру прикладних інформаційних технологій).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2011 році” обсяг державного замовлення для вищих навчальних закладів України становив:

  • за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста – 75,8 тис. місць, що на 9,4 відс. менше ніж у 2010 році (83,6 тис. місць);

  • за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра – 106,4 тис. місць, що на 19,4% Менше, ніж у 2010 р. (132,0 тис. місць).

  • державне замовлення на спеціаліста і магістра було визначено з урахуванням обсягу випуску бакалаврів і становило відповідно – 75,2 і 42,7 тис. місць.

За оперативними даними, до приймальних комісій вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, тобто для навчання за програмою бакалавра, було подано понад 869 тис. заяв (у 2010 р. – 1 млн.150 тис.). Всього вступників у 2011 році було понад 290 тис. (у 2010 р. – 310 тис.).

У 2011 році достатньо велику кількість заяв вступники подали і до приймальних комісій вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації – понад 252 тисячі, у тому числі 66 тис. заяв від випускників старшої школи, що, в основному, і створило конкурсну ситуацію, а отже, дало можливість здійснити якісний відбір першокурсників.

Важливою особливістю цьогорічної вступної кампанії стало збільшення конкурсів на технічні спеціальності, які стали популярнішими серед абітурієнтів, про що свідчить високий конкурсний рейтинг Національного університету України “Київський політехнічний інститут” та Національного університету “Львівська політехніка”.

На сьогодні потребує особливої уваги розвиток системи моніторингу і оцінки якості результатів реформування всіх підсистем та напрямків освіти.

^ У дошкільній освіті

Створено Базовий компонент дошкільної освіти (державний стандарт). затверджено Державну базову програму розвитку дитини «Я у світі», що реалізує ідею дитиноцентризму.

У 2009 р. дошкільна освітня мережа скоротилась на 37%, кількість дітей, що ній перебували, - на 50%. Охоплення дошкільними навчальними закладами дітей дошкільного віку становило 56% (у містах – 68%, селах – 33%). Не набула поширення практика відкриття дошкільних закладів недержавної форми власності, які складають 3,2% від загальної кількості. Дефіцит дошкільної освіти зумовлює негарантованість її якості.

Питання розвитку дошкільної освіти стало пріоритетним і в діяльності нинішнього Уряду України:

  • внесено зміни до Закону щодо обов'язкової дошкільної освіти дітей, які досягли 5-річного віку (як результат, охоплення дітей старшого дошкільного віку всіма формами дошкільної освіти складає майже сто відсотків);

  • затверджено Державну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року;

  • почала діяти програма розвитку дітей 5-річного віку «Впевнений старт»;

  • вперше в історії освіти не тільки України, а й усього пострадянського простору, було проведено І Всеукраїнський з'їзд педагогічних працівників дошкільної освіти, на якому схвалено програму її розвитку.

В Україні створено Всеукраїнську асоціацію працівників дошкільної освіти.


^ У загальній середній освіті

Зменшення кількості шкіл становить 7%, натомість учнів – 46% (у порівнянні з 1990р.). Водночас виникли нові типи закладів (гімназії, ліцеї, колегіуми, навчально-виховні комплекси). Заклади приватної власності не набули значного поширення (1,1% від загальної кількості навчальних закладів) і охоплюють 0,4% учнів.

За причин демографічного спаду мережа закладів загальної середньої освіти не зазнала необхідної оптимізації, що, у свою чергу, обумовлює труднощі з профілізацією, запровадженням новітніх технологій в навчально-виховний процес, особливо у сільській місцевості. Створення освітніх округів потребує удосконалення й подальшого розвитку.

Недостатнє розвинення ідеї компетентнісного підходу до організації навчання та оцінювання його результатів, нечіткість представлення в освітніх стандартах і навчальних програмах інваріантного компоненту окремих дисциплін, неузгодженість змісту навчальних курсів суміжних дисциплін, неналагодженість профілізації, неналежне забезпечення шкіл підручниками, навчальною літературою та навчальним обладнанням тощо не сприяють високим результатам навчання українських школярів (за міжнародними порівняльними дослідженнями TIMSS вони виявилися посередніми).

Система навчально-методичного забезпечення середньої школи потребує нових концептуальних підходів до її створення.

Екстремальні умови повернення до 11-річної школи змушують об’єднати навчальний зміст 2-х років навчання в один, що може призвести до перевантаження учнів.

^ В освіті дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку

На початок 2011 р. чисельність дітей-інвалідів становила 157 тис. (93 тис. у 1993 р.), частка дітей з особливостями психофізичного розвитку становить 12,4% населення дитячого віку. За останні роки дещо зменшилася чисельність спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та їх наповнюваність учнями. Натомість зросла частка дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані в загальноосвітні навчальні заклади, учнів-інвалідів та учнів з особливостями психофізичного розвитку у професійно-технічних навчальних закладах та студентів-інвалідів у вищих навчальних закладах.

На сьогодні в Україні:

  • визначено нову методологію розвитку спеціальної освіти, яка базується на демократичних, антидискримінаційних засадах;

  • функціонує система діагностики дітей з особливими потребами;

  • створено диференційовану мережу навчальних закладів різних типів для дітей з особливостями психофізичного розвитку.

На базі 24 навчальних закладів і навчально-реабілітаційних центрів України реалізується позитивний досвід інклюзивної практики у ході всеукраїнських науково-педагогічних та соціально-педагогічних експериментів із проблем комплексної медичної, психологічної, педагогічної, соціальної реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. З питань інклюзивного та інтегрованого навчання розглянуто та рекомендовано до використання 5 навчально-методичних посібників, підготовлено та видано тематичну національну наукову доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні».

Між тим донині частина дітей з особливостями психофізичного розвитку не отримує спеціальної соціальної допомоги, і ледь не половина випускників закладів спеціальної освіти зазнає істотних труднощів, вступаючи в самостійне життя.

^ У позашкільній освіті

Загалом з 1,2 млн. дітей, які відвідують 1493 позашкільні навчальні заклади, найбільше навчається у 33,7 тис. гуртках, групах та інших творчих дитячих і молодіжних об’єднаннях художньо-естетичного, 16 тис. – науково-технічного, 8,5 тис. – еколого-натуралістичного та 6,9 тис – туристично-краєзнавчого напрямів позашкільної освіти.

Проблемним залишається питання збереження, розширення, оптимізації мережі позашкільних навчальних закладів різних типів державної і комунальної форм власності, забезпечення кадрами із спеціальною вищою освітою.

^ У професійно-технічній освіті (далі - ПТО)

Недосконала, несистемна і непослідовна освітня політика щодо структурних та змістових змін ПТО призвела до втрати майже чверті навчальних закладів та скорочення учнівського контингенту на 36%. Водночас спостерігається тенденція зростання кількості професійно-технічних навчальних закладів (далі – ПТНЗ) приватної форми власності, які за відсутності належного кадрового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення випускають робітників, професійно-кваліфікаційний рівень яких не відповідає потребам сучасного ринку праці.

З метою оновлення змісту професійно-технічної освіти відповідно до потреб економіки, здійснення інтеграції технологічних дисциплін на сьогодні розроблено, затверджено та впроваджено в навчальний процес 190 Державних стандартів з конкретних робітничих професій, розроблено 10 стандартів професійно-технічної освіти з укрупнених широкопрофільних професій.

На сьогодні залишаються актуальними и такими, що потребують подальшого дослідження і вирішення, положення 14-16 відповідного розділу Національної доктрини розвитку освіти (від 17 квітня 2002 року № 347/2002).

Безперервність освіти, навчання впродовж життя

Актуальною є співпраця ОІППО з Національною академією педагогічних наук України, Університетом менеджменту освіти, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, регіональними університетами, громадськими організаціями, оскільки лише загальні зусилля сприятимуть забезпеченню ефективності професійного розвитку педагогів відповідно до потреб часу. Необхідно нормативно урегулювати дистанційну освіту: визначити норми начального часу та оплати праці вчителів щодо створення відповідних навчально-методичних комплексів для дистанційної освіти з урахуванням підготовки матеріалів та проведення вступного та вихідного діагностування, роботи з платформами, проведення занять у режимі он-лайн, перевірки завдань, індивідуальних консультацій тощо.

Сучасна освіта дорослих в Україні представлена переважно системою післядипломної освіти та системою професійного навчання на виробництві.

До основних категорій дорослих людей, що потребують навчання у дорослому віці, є безробітні, дорослі з особливими потребами, люди третього віку, працівники, які прагнуть до фахового та особистісного зростання.

До основних проблем у галузі безперервності освіти слід віднести відсутність відповідної нормативно-правової бази та недостатнє визначення взаємодії між державними установами, недержавними організаціями і соціальними партнерами у сфері освіти дорослих.

Інформаційні технології в освіті

Відповідно до завдань, визначених Законами України, Указами Президента України, упродовж останніх п’яти років у межах чинної Національної програми інформатизації виконуються завдання державних програм інформатизації та комп’ютеризації загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів.

Зросла кількість загальноосвітніх навчальних закладів, оснащених сучасними навчальними комп’ютерними комплексами до 94,6 % в цілому по Україні (у тому числі 93,2 % - у школах сільської місцевості). За період з 2000 по 2010 роки всього поставлено 19 002 навчальні комп’ютерні комплекси (далі - НКК), з них закуплено за кошти державного бюджету – 17 458 НКК, у тому числі 9704 НКК поставлені до 2005 року, що є фізично і морально застарілими і потребують оновлення.

Починаючи з 2009/2010 навчального року, до навчального процесу 9 класу включено вивчення інформатики як навчальної дисципліни у 5 254 школах України. Стан відповідного оснащення кабінетів інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІ ступенів на початок 2010/2011 навчального року становив близько 18 % від загальної потреби.

На початок 2011 року в цілому по Україні близько 85% загальноосвітніх навчальних закладів підключені до мережі Інтернет, відповідна частка шкіл сільської місцевості становить лише 55%.

У більш ніж 100 вищих навчальних закладах дистанційна форма навчання використовується як навчальна технологія.

Програма "Сто відсотків" забезпечує підключення ста відсотків шкіл до глобальних інформаційних ресурсів; сприятиме створенню умов для отримання повноцінної освіти, соціальної адаптації та реабілітації дітей з обмеженими можливостями.

У рамках проекту «Відкритий світ» передбачено створення національної інформаційно-комунікаційної мережі на основі бездротових технологій четвертого покоління, яка має бути використана, насамперед, для потреб шкільної освіти: 1,5 мільйони школярів стануть користувачами портативних комп’ютерів (нетбуків чи їх аналогів), а також отримають доступ до нових українських навчальних програмних продуктів і доступ до мережі Інтернет. Проект має на меті посилити загальну конкурентоспроможність українського суспільства та забезпечити умови для майбутнього технологічно-інноваційного прориву нашої держави.

Успішно реалізуються освітні програми корпорації Intel. Програма Intel «Навчання для майбутнього» передбачає навчання педагогів основам ІКТ. За 6 років підготовлено понад 180 000 вчителів. Проект «1 учень - 1 комп'ютер» передбачає забезпечення загального доступу учнів до електронних освітніх ресурсів шляхом використання персональних нетбуків.

За 2006–2010 роки на замовлення Міністерства освіти і науки України розроблено за державні кошти і впроваджено у навчальний процес 123 найменування педагогічних програмних засобів (далі — ППЗ) для закладів освіти: 7 навчальних комп’ютерних програм та 116 педагогічних програмних засобів (92 — для загальноосвітніх навчальних закладів, 13 — для професійно-технічних навчальних закладів та 11 — для вищих навчальних закладів).

У системі загальної середньої освіти:

  • затверджено план заходів щодо створення та впровадження електронного навчального контенту;

  • введено навчальний предмет «Сходинки до інформатики» як обов’язковий з другого класу у 2012/2013 навчальному році;

  • запроваджується вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 2011/2012 навчального року, курсу за вибором «Основи інфокомунікацій» для учнів 11 класу, розроблено та видано навчальний посібник та програму «Основи інфокомунікацій».

У системі професійно-технічної освіти:

  • у кожному новому стандарті ПТО передбачено вивчення предмета «Інформаційні технології»: первинна підготовка - 17 год, підвищення кваліфікації – 8 год;

  • у 45% ПТНЗ активно використовуються локальні мережі як у навчально-виховному, так і в адміністративно-управлінському процесі;

  • розроблено і активно використовується 20 електронних засобів навчального призначення, що забезпечують комп’ютерну підтримку навчального процесу у професійно-технічних навчальних закладах за п’ятьма різними напрямами.

У системі позашкільної освіти:

  • на базі 38 загальноосвітніх навчальних закладів 5-ти регіонів України здійснюється науково-пошуковий проект «Прикладна інформатика»;

  • з 2009 року в Україні впроваджується проект «Створення системи надання дистанційних послуг для підтримки навчально-виховного процесу загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу»;

  • проводяться Всеукраїнські Інтернет-олімпіади з 8 предметів; у 2011/2012 навчальному році започатковано проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» передбачено кошти обсягом 110 мільйонів гривень, на які у 2011 році заплановано розробити 17 програмних педагогічних засобів для загальноосвітніх навчальних закладів та поставити 1 045 навчальних комп’ютерних комплексів різної модифікації.


Управління освітою

Мережа вищих навчальних закладів у минулому навчальному році зменшилася на 7 закладів, тобто з 861 до 854: технікумів - на 6, училищ на - 6, інститутів - на 1, університетів - на 1. Кількість академій збільшилась на 4, коледжів - на 3. Кількість вищих навчальних закладів приватної форми власності збільшилась з 187 до 188 навчальних закладів.

Сьогодні існує нагальна необхідність дослідити питання централізації/децентралізації управління всіма підсистемами освіти, що має здійснюватися в умовах дефіциту бюджетних коштів на її утримання і передбачати подальше зменшення кількості центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів окремих підсистем освіти, з одного боку, і надання автономії окремим її підсистемам, структурним підрозділам – з іншого.

На сьогодні зростає роль громадсько-державного управління освітою, що зумовлює визначення її цілей та окремих функцій.

Досить високими темпами розвивається інформаційно-аналітична система управління освітою (автоматизація, розробка програмно-технологічних комплексів, інформаційних баз, технічний та програмний супровід Інтернет-серверів для учасників навчально-виховного процесу тощо).


Економіка освіти

За відсутністю фінансування у навчальних закладах окремих підсистем освіти не вистачає сучасного навчального обладнання і приладдя, зокрема інформаційно-комунікаційних засобів, припиняється будівництво закладів та розвиток важливих галузей освіти.

Середньостатистична заробітна плата освітян залишається неприпустимо низькою як у порівнянні із середньою у промисловості, так і за моральними нормами. Це негативно впливає на його соціальний статус і роль в інноваційному розвитку суспільства.

Незважаючи на тенденцію збільшення видатків на освіту з державного бюджету до 7,4% (у 2001 р. – 4,7%), система фінансування освіти в Україні не є оптимальною, а отже, ефективною. Насамперед це проявляється в централізації, розпорошенні видатків на освіту, недостатньому бюджетному стимулюванні якості освіти, економічній дезінтеграції професійної освіти та ПТО.

З метою розроблення ефективних механізмів фінансування освіти на сьогодні актуальним є дослідження шляхів залучення інвестицій в освіту від роботодавців, розвиток приватно-державного партнерства, більш широке використання програмно-цільового методу фінансування.

Освіта і наука

Здійснюється системне реформування структури вищої освіти через впровадження її трьох рівнів: освітньо-кваліфікаційних – бакалавр, магістр, освітньо-наукового – доктор філософії відповідних наук.

Протягом 2006-2010 років Урядом прийнято ряд постанов, якими визначено перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, молодшого спеціаліста і магістра відповідно. Реорганізується мережа вищих навчальних закладів з метою створення конкурентоспроможних сучасних ВНЗ через утворення навчально-наукових університетів, потужних регіональних університетських комплексів, які об’єднують ВНЗ різних типів, створення спільних з НАН України навчально-наукових підрозділів. Мережа вищих навчальних закладів приводиться у відповідність до потреб суспільства, запитів ринку праці і громадянина.

Наукові установи НАН і НАПН України активно створюють з вищими навчальними закладами спільні підрозділи, що дає змогу враховувати новітні здобутки науки у навчальному процесі, залучати провідних вчених до педагогічної роботи, а талановитих студентів – до участі у наукових пошуках і дослідженнях. На вирішення зазначених проблем націлені договори про співпрацю між МІНмолодьспорту, ІІТЗО, НАН та НАПН України, їх установами.

МОНмолодьспорту спільно з представниками названих вище установ і організацій розроблено та внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проект акта Кабінету Міністрів України щодо навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном.

Успішно реалізувалися державні програми, що були спрямовані на пошук талановитої молоді, залучення її до активної наукової роботи та підтримку у подальшій діяльності. Вирішенню цих завдань сприяють всеукраїнські і міжнародні студентські олімпіади і конкурси наукових робіт. Студентські команди України постійно виборюють призові місця на міжнародних олімпіадах з фундаментальних і прикладних наук.

Важливим на сучасному етапі розвитку є впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті і науці. За ініціативи Міністерства здійснено унікальний проект з підключення вищих навчальних закладів і наукових установ до світових електронних ресурсів та баз даних з використанням національної науково-освітньої мережі УРАН.

До експериментальної роботи в навчальних закладах залучено значне коло викладачів, шкільних психологів, соціальних педагогів, керівників усіх рівнів, представників батьківської громадськості. Сьогодні в Україні здійснюють дослідно-експериментальну роботу:

  • всеукраїнського рівня - 391 загальноосвітній та дошкільний навчальний заклад;

  • на регіональному рівні - близько 3000 загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів;

  • на базі 21 професійно-технічних навчальних закладів організована і проводиться експериментальна діяльність з розроблення та апробації інноваційних технологій навчання;

  • продовжується розроблення та апробація у загальноосвітніх навчальних закладах, які працюють за науково-педагогічним проектом «Росток», нових навчальних курсів та навчально-методичного забезпечення для основної і старшої школи: програм, підручників, методичних посібників.


Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників

На сьогодні в Україні підготовка педагогічних працівників здійснюється у 24 класичних, 25 педагогічних, гуманітарних і гуманітарно-педагогічних університетах, 2 академіях та 4 інститутах, а також 47 педагогічних коледжах та училищах і 9 індустріально-педагогічних технікумах.

Починаючи з 2007 року, випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали угоду на строк, не менший, як три роки, про роботу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, надається одноразова адресна грошова допомога в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

На сьогодні найбільш актуальними залишаються питання:

  • вдосконалення системи відбору молоді на педагогічні спеціальності, розширення цільового прийому та запровадження підготовки вчителя на основі договорів;

  • оптимізація мережі вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти з метою створення умов для безперервної освіти педагогічних працівників;

  • розробка системи заходів задля підвищення престижності педагогічної праці, визначення її пріоритету у державній політиці розвитку суспільства.

Міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти

Зроблено конкретні кроки щодо інтеграції вітчизняної вищої школи в міжнародний освітній простір:

у 2005 році Україна приєдналась до країн Європи, які підписали Болонську декларацію, спрямовану на створення єдиного європейського простору вищої освіти, розширення академічної мобільності студентів, викладачів, науковців;

розробляється Національна система професійних кваліфікацій, яка в основному відповідає європейській;

у педагогічну практику впроваджено кредитно-трансферну систему організації навчального процесу;

відбувся Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», результатом якого є спільне комюніке європейських держав; проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них (дошкільна освіта; «Спільна історія без розділових ліній»; толерантність; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ - освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи - новий європейський учитель»).

У 2011 році, вперше за часи незалежності України, на навчання та стажування у провідних вищих навчальних закладах з держбюджету виділено 44,1 млн. грн. У 2011/2012 навчальному році направляється на навчання в провідні вузи Західної Європи 300 осіб. Саме таку кількість в даний час дозволяють навчати за кордоном фінансові можливості держави.

Разом з тим, необхідно розробити та забезпечити реалізацію заходів щодо залучення іноземних студентів для навчання в Україні, передбачивши збільшення кількості навчальних програм для них у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти.

  1   2   3

Схожі:

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ icon2. Предмет та методи теорії управління 21
Основні складові національної стратегії переходу до сталого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні 7
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconМетодичні рекомендації для учителів фізики щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання у 2012 році
Одним із стратегічних напрямів розвитку української освіти на сучасному етапі визначено національний моніторинг системи освіти, а...
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconУказ президента україни №347/2002 Про Національну доктрину розвитку освіти
З метою визначення стратегії та основних напрямів дальшого розвитку освіти в Україні постановляю
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconЕкспертні висновки вченої ради філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка щодо «Концепції мовної освіти в Україні»
Проект «Концепції мовної освіти в Україні» з’явився для короткотривалого обговорення в суспільстві як логічне продовження нового...
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconРозпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року №680-р «Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи»
Стратегії соціально-економічного розвитку області на період до 2015 року, зокрема, в частині утверження інноваційної моделі розвитку...
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconКонцепція розвитку післядипломної освіти в Україні Вступ
України з питань освіти І науки, а також враховує міжнародний досвід управлінського та інформаційно-технологічного забезпечення окремих...
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconОсвіти в україні та її перспективи
Водночас реформування освіти в Україні здійснюють відповідно до європейських стандартів, які орієнтують на утвердження національної...
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconМетодичні рекомендації для вчителів української мови та літератури щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання у 2013 році
Національної стратегії розвитку освіти – розвиток системи державно-громадського управління освітою І контролю за якістю освітньої...
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconПро затвердження Державної програми розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки Кабінет Міністрів Українипостановля є
Затвердити Державну програму розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки (далі Програма), що додається
Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ iconІv блок-модуль. Спеціалізації: “Логопедія з історією логопедії”
Про освіту ”, “Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті”, державної національної програми “Діти України” та нових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи