Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки icon

Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки




Скачати 369.23 Kb.
НазваРобоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки
Дата03.05.2013
Розмір369.23 Kb.
ТипРобоча програма

Херсонський державний університет

Кафедра органічної та біологічної хімії


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної та

науково-педагогічної роботи

професор Тюхтенко Н.А.

“___”________________2012 року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ХІМІЯ БІООРГАНІЧНА

напрям підготовки 6.040102. Біологія* (ІІІ курс)


спеціалізація Ботаніка і мікологія. Імунологія і біохімія.


факультет біології, географії і екології


Херсон-2012 рік


Робоча програма Біоорганічна хімія

для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки 6.040102. Біологія*


Розробники:

Решнова Світлана Федорівна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри органічно та біологічної хімії

Протокол від “3” вересня 2012 року № 1

Завідувач кафедри органічної та біологічної хімії

____________________(доцент Речицький О.Н.)


Схвалено науково-методичною радою факультету природознавства здоров’я людини і туризму

Протокол від. “____”________________2012 року № ___

Голова _____________ (доцент Вишневська Л.В.)

“_____”________________2012 року


^




Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0401. Природничі науки

Нормативна


Напрям підготовки

6.040102. Біологія*

Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

_______________


^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

3-й

3-й

Загальна кількість годин – 108

Семестр

5-й

5-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента - 60

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

16 год.

6 год.

^ Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

32 год.

6 год.

^ Самостійна робота

60 год.

96 год.

Вид контролю:

екзамен (5)



Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1,25

для заочної форми навчання – 1:8


^ Пояснювальна записка

Мета курсу: Сформувати поняття про групи органічних речовин.


Завдання курсу:

  • Теоретичні

1. Дати знання про будову речовин, які складають групи (білки, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, ліпіди, вітаміни, ферменти, гормони) на основі знань про класи сполук.

2. Сформувати поняття про класифікацію речовин у групах, їх номенклатуру, основні властивості, біологічне значення, якісні реакції.

  • Практичні

  1. Сформувати вміння досліджувати властивості та ідентифікувати органічні речовини.

  2. Сформувати вміння проводити кількісне визначення органічних речовин у біологічних об’єктах.

  3. Сформувати вміння аналізувати одержані результати експерименту.


^ Перелік знань та умінь студентів

Студент повинен знати:

- історію розвитку хімії біоорганічної;

- значення біоорганічної хімії для розвитку біології, медицини, сільського господарства, промисловості переробки рослинної і тваринної сировини;

- хімічний склад організмів: постійно і деколи зустрічаючі елементи в складі живої матерії, поняття про макро-, мікро- і ультрамікроелементи, закономірності розповсюдження елементів в живій природі, залежність між біологічною роллю елементів і їх положенням в періодичній системі Д.І.Мендєлєєва, потреба організмів в хімічних елементах.

- ліпіди: загальна характеристика класу ліпідів, класифікація ліпідів: прості ліпіди – жири, воски і стерини; складні ліпіди – фосфоліпіди і гліколіпіди, фосфатіділгліцерини, локалізація ліпідів в клітці і їх біологічне значення, жири (тригліцериди), їх структура і різновидність в природі по якісному складу і співвідношенню вищих жирних кислот; воски, їх склад (перелік вищих жирних кислот і вищих спиртів) і будова, біологічна роль восків, стериди. Їх склад і будова, фізичні і хімічні властивості, фосфоліпіди, структура їх молекул, гліколіпіди, їх склад і будова.;

- вуглеводи:загальна характеристика вуглеводів та їх класифікація., прості вуглеводи: номенклатура, ізомерія, конформація, властивості, представники (рибоза, глюкоза, галактоза, фруктоза, седогептулоза), складні вуглеводи, дисахариди: сахароза, мальтоза, целобіоза, лактоза., полісахариди: класифікація, хімічна структура, властивості, найважливіші представники (крохмаль, глікоген, клітковина, декстрин, хітин, гіалуронова кислота, хондроітинсульфат, гепарин), біологічне значення полісахаридів;

білки: елементарний склад білків, методи виділення білків із біологічного матеріала, молярна маса білків, поняття про хімічне і фізичне значення молярної маси білків, методи визначення молярної маси білків, форма білкових молекул і методи її вивчення (подвійне променепереломлення в потоці, ультрацентрифугування, електронна мікроскопія, рентгеноструктурний аналіз), амінокислотний склад білків, методи гідролізу білку до амінокислот (кислотний, лужний, ферментативний, на йоннообмінних смолах), селективний гідроліз білку до пептидів, якісне і кількісне визначення амінокислот в гідролізатах білків, амфотерність і реакційна здібність білків, ізоелектричний стан білкової молекули, спосіб зв’язку амінокислот в білковій молекулі, структура білкової молекули: первинна, вторинна, третинна структури білків, поняття про конформації поліпептидного ланцюгу, параметри альфа-спіралі, сили, що утримують поліпептидний ланцюг у спіралі, ступінь спіралізації ланцюгів білків, типи зв’язків, що забезпечують стабілізацію третинної структури, динамічність третинної структури білків, самоорганізація третинної структури, четвертинна структура білків: субодиниці та епімолекули, конкретні приклади четвертинної структури інсуліну та гемоглобіну, денатурація та ренатурація білків, поняття про нативний білок, класифікація і номенклатура білків;

- нуклеїнові кислоти: хімічний склад нуклеїнових кислот, характеристика пуринових і піримідинових основ, які входять в склад нуклеїнових кислот, склад ДНК та РНК. ДНК: молярна маса, форма молекул, нуклеотидний склад, правила Е.Чаргаффа, первинна структура: поліпуринові та поліпіримідинові фрагменти у молекулах, вторинна структура ДНК( модель Дж.Уотсона і Ф.Кріка), принцип комплементарності азотистих основ, типи хімічних зв’язків, третинна структура, сучасні уявлення про структуру гену, рибонуклеїнові кислоти, їх класифікація, порівняльна характеристика видів РНК за молярною масою, нуклеотидному складу, локалізації і функціям, первинна структура тРНК, вторинна структура тРНК, функціональне значення деяких ділянок, третинна структура тРНК за даними рентгеноструктурного аналізу;

- вітаміни: історія відкриття, авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози. Класифікація і номенклатура вітамінів, вітамерія, характеристика жиророзчинних (А, Д, Е, К) та водорозчинних (тіамін, рибофлавін, пантотенова кислота, нікотинова кислота, піридоксин, аскорбінова кислота) вітамінів, участь вітамінів в утворенні коферментів та характеристика їх дії;

- ферменти: каталітична функція білків, порівняння дії біокаталізаторів і каталізаторів іншої природи, будова ферментів: ферменти – протеїни та ферменти – протеїди, коферменти, типи зв’язків між коферментами та апоферментами, будова каталітичного центру, поняття про субстратний та алостеричний центри в молекулі фермента, механізм дії ферментів, властивості ферментів: термолабільність, залежність активності від значення рН середовища, специфічність, активатори і інгібітори ферментів, номенклатура і класифікація ферментів, характеристика класів та основних підкласів ферментів;

- гормони: історія розвитку науки про гормони, номенклатура і класифікація гормонів, стероїдні гормони: будова, властивості і функціональна активність кортикостерону, альдостерону, тестостерону, естрадіолу, пептидні гормони, структура і функції (окситоцин, вазопресин, гастрин, глюкагон, інсулін та ін.), інші гормони: адреналін, тироксин, ауксин; їх структура, механізм дії, біосинтез.

^ Студент повинен вміти:

- досліджувати властивості жирів: розчинність, гідроліз, відношення до окисників;

- досліджувати властивості вуглеводів: а) відношення до фелінгової рідини;

б) реакція Селіванова; в) реакція Барфеда; г) гідроліз сахарози; д) гідроліз крохмалю;

- ідентифікувати вуглеводи;

- проводити якісні реакції білків і амінокислот: біуретову, нінгідринову, Паулі, Адамкевича, ксантопротеїнову;

- здійснювати реакції осадження білків;

- визначати рибонуклеопротеїди в дріжджах;

- визначати вміст вітамінів С та Р у біологічному матеріалі;

- досліджувати загальні властивості ферментів:специфічність дії, вплив температури, рН середовища, дію активаторів і інгібіторів;

- визначати активність каталази за А.Н.Бахом і А.І.Опаріним у різних рослинних об’єктах.


^ Міждисциплінарні зв’язки: біологія, анатомія, гістологія, цитологія, мікробіологія, фізіологія рослин.


Зміст дисципліни


Вступ

Біооргхімія – наука про якісний склад, кількісний вмісті сполук, які утворюють живу матерію. Історія розвитку біохімії.

Значення біооргхімії для розвитку біології, медицини, сільського господарства, промисловості переробки рослинної і тваринної сировини. Впровадження ферментативних методів синтезу в хімічне виробництво.

^ Хімічний склад організмів

Постійно і деколи зустрічаючі елементи в складі живої матерії. Поняття про макро-, мікро- і ультрамікроелементи. Закономірності розповсюдження елементів в живій природі. Залежність між біологічною роллю елементів і їх положенням в періодичній системі Д.І.Мендєлєєва. Потреба організмів в хімічних елементах.

Характеристика основних класів хімічних сполук, які входять в склад живої матерії.

Ліпіди

Загальна характеристика класу ліпідів. Класифікація ліпідів: прості ліпіди – жири, воски і стерини; складні ліпіди – фосфоліпіди і гліколіпіди. Нові види ліпідів (діяльні ліпіди). Фосфатіділгліцерини. Локалізація ліпідів в клітці і їх біологічне значення.

Жири (тригліцериди), їх структура і різновидність в природі по якісному складу і співвідношенню вищих жирних кислот. Прості і змішані тригліцериди.

Воски. Їх склад (перелік вищих жирних кислот і вищих спиртів) і будова. Біологічна роль восків.

Стериди. Їх склад і будова, фізичні і хімічні властивості.

Фосфоліпіди, структура їх молекул.

Гліколіпіди, їх склад і будова.

Вуглеводи

Загальна характеристика вуглеводів та їх класифікація. Прості вуглеводи: номенклатура, ізомерія, конформація, властивості, представники (рибоза, глюкоза, галактоза, фруктоза, седогептулоза).

Складні вуглеводи. Дисахариди: сахароза, мальтоза, целобіоза, лактоза. Полісахариди: класифікація, хімічна структура, властивості, найважливіші представники (крохмаль, глікоген, клітковина, декстрин, хітин, гіалуронова кислота, хондроітинсульфат, гепарин).

Біологічне значення полісахаридів.

Білки

Елементарний склад білку. Методи виділення білків із біологічного матеріалу.

Молекулярна маса білків. Поняття про хімічне і фізичне значення молекулярної маси білків. Методи визначення молекулярної маси білків.

Форма білкових молекул і методи її вивчення (подвійне променепереломлення в потоці, ультрацентрифугування, електронна мікроскопія, рентгеноструктурний аналіз).

Амінокислотний склад білків. Методи гідролізу білку до амінокислот (кислотний, лужний, ферментативний, на іоннообмінних смолах). Селективний гідроліз білку до пептидів. Якісне і кількісне визначення амінокислот в гідролізатах білків. Амфотерність і реакційна здібність білків. Ізоелектричний стан білкової молекули. Спосіб зв’язку амінокислот в білковій молекулі.

Структура білкової молекули. Первинна структура білків. Схема встановлення первинної структури. Характеристика первинної структури інсуліну.

Вторинна структура білків. Поняття про конформації поліпептидного ланцюгу. Параметри альфа-спіралі. Сили, що утримують поліпептидний ланцюг у спіралі. Ступінь спіралізації ланцюгів білків.

Третинна структура білків. Типи зв’язків, що забезпечують стабілізацію третинної структури. Динамічність третинної структури білків. Самоорганізація третинної структури.

Четвертинна структура білків: субодиниці та епімолекули. Конкретні приклади четвертинної структури інсуліну та гемоглобіну.

Денатурація та ренатурація білків. Поняття про нативний білок. Класифікація і номенклатура білків. Характеристика деяких простих та складних білків.

^ Нуклеїнові кислоти

Хімічний склад нуклеїнових кислот. Характеристика пуринових і піримідинових основ, які входять в склад нуклеїнових кислот. Склад ДНК та РНК.

ДНК: молярна маса, форма молекул, нуклеотидний склад. Правила Е.Чаргаффа. Первинна структура: поліпуринові та поліпіримідинові фрагменти у молекулах. Вторинна структура ДНК( модель Дж.Уотсона і Ф.Кріка). Принцип компліментарності азотистих основ. Типи хімічних зв’язків. Третинна структура. Сучасні уявлення про структуру гену.

Рибонуклеїнові кислоти, їх класифікація. Порівняльна характеристика видів РНК за молярною масою, нуклеотидному складу, локалізації і функціям. Первинна структура тРНК. Вторинна структура тРНК, функціональне значення деяких ділянок. Третинна структура тРНК за даними рентгеноструктурного аналізу.

Вітаміни

Історія відкриття. Авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози. Класифікація і номенклатура вітамінів. Вітамерія.

Характеристика жиророзчинних (А, Д, Е, К) та водорозчинних (тіамін, рибофлавін, пантотенова кислота, нікотинова кислота, піридоксин, аскорбінова кислота) вітамінів. Участь вітамінів в утворенні коферментів та характеристика їх дії.

Ферменти

Каталітична функція білків. Порівняння дії біокаталізаторів і каталізаторів іншої природи. Будова ферментів: ферменти – протеїни та ферменти – протеїди. Коферменти. Типи зв’язків між коферментами та апоферментами. Будова каталітичного центру. Поняття про субстратний та алостеричний центри в молекулі фермента.

Механізм дії ферментів. Властивості ферментів: термолабільність, залежність активності від значення рН середовища, специфічність. Активатори і інгібітори ферментів.

Номенклатура і класифікація ферментів. Характеристика класів та основних підкласів ферментів.

Гормони

Історія розвитку науки про гормони. Номенклатура і класифікація гормонів.

Стероїдні гормони: будова, властивості і функціональна активність кортикостерону, альдостерону, тестостерону, естрадіолу.

Пептидні гормони, структура і функції (окситоцин, вазопресин, гастрин, глюкагон, інсулін та ін.).

Інші гормони: адреналін, тироксин, ауксин; їх структура, механізм дії, біосинтез.


^ Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Будова ліпідів, вуглеводів, білків

Тема 1. Вступ.




2




2

0,6

7
















12

Тема 2. Ліпіди




2




4

0,6

7
















12

Тема 3. Вуглеводи




2




6

0,6

8




4




4

0,6

12

Тема 4. Білки




2




6

0,6

8
















12

Разом за змістовим модулем 1

56

8




18

2,4

30

56

4




4

0,6

48

Змістовий модуль 2. Будова нуклеїнових кислот, вітамінів і ферментів

Тема 1. Нуклеїнові кислоти




4




2

0,8

10




2




2

0,6

16

Тема 2. Вітаміни




2




4

0,8

10
















16

Тема 3. Ферменти




2




8

0,8

10
















16

Разом за змістовим модулем 2

52

8




14

2,4

30

52

2




2

0,6

48
^

Усього годин


108

16




32

4,8

60

108

6




6

1,2

96



^
Змістові модулі навчального курсу

I семестр


Змістовий модуль 1. Будова ліпідів, вуглеводів, білків


Лекційний модуль


1. Вступ до біооргхімії (2 год.).

2. Ліпіди (2 год.).

3. Вуглеводи (2 год.).

4. Білки (2 год.).


Лабораторний модуль




1

Вступ.

Організація лабораторного практикуму та техніка безпеки.


2

2

Жири.

Дослідження властивостей: розчинність, гідроліз, відношення до окисників.

2

3

Реакції на складні жири

2

4

Вуглеводи.

Дослідження властивостей вуглеводів:

а) відношення до фелінгової рідини;

б) реакція Селіванова; в) реакція Барфеда; г) гідроліз сахарози; д) гідроліз крохмалю



4

5

Ідентифікація вуглеводів (експериментальна задача)

2

6

Білки.

Дослідження якісних реакцій білків і амінокислот: біуретової, нінгідринової, Паулі, Адамкевича, ксантопротеїнової.



2

7

Дослідження реакцій осадження білків.

2

8

Кількісне визначення альбуміну в сироватці крові.

2


^ Модуль самостійної роботи

1. Ліпіди, вуглеводи.




Глава І “Вуглеводи” [6]

Глава 6 ”Ліпіди” [6]

1

1.3

2.1

3.1

4.1

1.1

4.4

2.1

3.1

2

1.4

2.2

3.2

4.2

1.2

4.7

2.2

3.2

3

1.5

2.3

3.3

4.3

1.3

5.1

2.3

3.3

4

1.6

2.4

3.1

4.4

1.5

5.2

2.4

4.7

5

1.7

2.5

3.2

4.5

1.6

5.4

1.1

2.5

6

1.8

2.1

3.3

4.6

1.7

4.1

1.2

2.6

7

1.9

2.2

3.1

4.7

2.1

3.3

1.3

2.7

8

1.3

2.3

3.2

5.1

2.2

3.2

1.5

2.8

9

1.4

2.4

3.3

5.2

2.4

3.1

1.6

2.9

10

1.5

2.5

3.1

5.4

2.5

1.1

1.9

2.1

11

1.6

2.1

3.2

5.1

2.7

1.2

1.8

2.9

12

1.7

2.2

3.3

5.2

3.1

1.3

1.7

2.8

13

1.8

2.3

3.1

5.4

3.2

1.5

1.6

2.7

14

1.9

2.4

3.2

4.6

3.3

1.6

1.5

2.6

15

1.3

2.5

3.3

4.7

4.1

1.7

1.4

2.5

2. Білки.





Глава І “Білки”[6]

1

1.1

1.22

4.9

5.1

1.18

3.2

4.5

5.4

2

1.2

1.23

4.6

5.3

1.20

3.3

4.10

5.6

3

1.3

1.24

4.4

5.4

1.21

3.4

5.1

5.26

4

1.4

2.1

4.3

5.5

1.22

3.5

5.4

5.13 а

5

1.5

2.2

4.2

5.6

1.23

3.6

5.5

5.13 б

6

1.6

2.4

4.1

5.1

1.24

3.7

5.6

5.13 в

7

1.7

2.5

3.11

5.3

2.12

3.8

4.1

5.6

8

1.8

2.6

3.10

5.4

2.13

3.11

4.2

5.8

9

1.9

2.7

3.9

5.5

2.14

1.18

4.3

5.9

10

1.10

2.8

3.8

5.6

2.16

1.20

4.4

5.1

11

1.11

2.10

3.7

5.5

2.17

1.21

4.5

5.4

12

1.12

2.11

3.6

5.4

2.18

1.22

4.6

5.6

13

1.13

2.14

3.5

5.3

2.20

1.23

4.7

5.5

14

1.15

2.17

3.4

5.1

3.1

1.24

4.8

5.4

15

1.16

2.18

3.1

4.10

3.9

1.1

4.9

5.1



Підсумкова тека: усний контроль.


Змістовий модуль 2. Будова нуклеїнових кислот, вітамінів, ферментів


Лекційний модуль

1. Нуклеїнові кислоти (4 год.).

2. Вітаміни (4 год.).

3. Ферменти (4 год.).


Лабораторний модуль


1

Нуклеїнові кислоти.

Якісне визначення рибонуклеопротеїдів в дріжджах.


2

2

Вітаміни.

Кількісне визначення вітаміну С у біологічному матеріалі.


2


3

Кількісне визначення вітаміну Р у рослинному матеріалі


2

4

Ферменти.

Дослідження загальних властивостей ферментів:

специфічності дії, впливу температури, рН середовища, дії активаторів і інгібіторів.

4

5

Кількісне визначення активності амілази слини за Вольгельмутом

2


6

Кількісне визначення активності каталази за А.Н.Бахом і А.І.Опаріним у різних рослинних об’єктах.

2


^ Модуль самостійної роботи

  1. Будова нуклеїнових кислот




Нуклеїнові кислоти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1.2

1.3

1.5

1.1

1.7

1.10

1.25

1.26

1.28

1.2

1.3

1.5

1.1

1.7

1.10

2.2

2.4

2.6

2.7

2.8

2.11

2.12

2.15

2.16

2.4

2.2

2.15

2.8

2.16

2.6

4.1

4.2

4.3

4.4

4.1

4.2

4.3

4.4

4.1

4.2

4.3

4.4

4.1

4.2

4.3

1.28

1.11

2.1

2.2

2.3

1.28

1.11

1.10

1.7

1.6

1.5

1.4

1.3

1.2

1.1

2.6

2.7

2.11

2.15

2.18

2.5

2.7

2.6

2.9

2.8

2.5

2.4

2.28

2.3

2.2

3.1

3.2

3.3

3.6

3.7

3.1

3.2

3.3

3.6

3.7

3.1

3.6

3.3

3.2

3.1


2.Вітаміни, ферменти


Умови задач:

  1. Визначте клас ферментів і наведіть приклад дії ( схему реакції).

  2. Дайте всі можливі назви ферментам, що каталізують наведені перетворення.

  3. Напишіть формулу коферменту. Охарактеризуйте дію ферментів до складу яких входить цей кофермент.

  4. Характеристика якого вітаміну наводиться. Напишіть формулу цього вітаміну.

  5. Поясніть причину виникнення захворювання. Розкрийте біохімічну роль вітамінів у цих процесах.


Варіанти задач:




1.

2.

З.

1

гексокіназа

H2N-CO-NH2 + H2O CO2 + 2 NH3

ФМН

2

карбоксипептидаза

ЩОК ПВК + СО2

ТПФ

3

кіназа

УДФ-глюкоза УДФ-галактоза

НАДФ

4

декарбоксилаза

Ацетил-КоА + гліцин

N-ацетилгліцин + КоА

СоА

5

фосфотрансфераза

S-аденозилметіонін + гістамін

S-аденозилгомоцистеїн + 1-метилгістамін

НАД

6

мутаза

2 Н2О2 → 2 Н2О + О2

піридоксальфосфат

7

ендопептидаза

лактат + НАД+ ПВК + НАДН + Н+

^ НАДФН + Н+

8

трипсин

2-фосфо-D-гліцерат → 3-фосфо-D-гліцерат

ФАДН2

9

дегідрогеназа

АТФ + ПВК + СО2 → АДФ + Н3РО4 + ЩОК

ТПФ

10

амінопептидаза

фумарова кислота → яблучна кислота

НАДН + Н+

11

фумаритгідратаза

АТФ + НАД+ НАДФ+ + АДФ

СоА

12

рацемаза

УДФ-глюкоза + D-фруктозо-6-фосфат

УДФ + сахароза-6-фосфат

ФМН

13

глікозидаза

Ацетил-КоА + глутамінова кислота →

HS-CoA + N-ацетилглутамінова кислота

ФАД

14

естераза

аспарагінова кислота → фумарова кислота

НАД

15

екзопептидаза

яблучна кислота → ЩОК

ФАДН + Н+


Задача №4


  1. Під назвою метіонін застосовується у медицині.

  2. Синтез цього вітаміну може бути здіснений шляхом окиснення нікотину нітратною кислотою.

  3. Глюкоза – вихідна речовина для синтезу цього вітаміну.

  4. Вітамін має дуже довгий вуглеводневий „хвіст”.

  5. Молекула вітаміну має піримідинове та тіазольне кільця.

  6. Терміном об’єднано три сполуки: піридоксин, піридоксаль, піридоксамін.

  7. Фактор росту дріжжів.

  8. Активність цього вітаміну вища в тих субстратах, що містять жовті пігменти.

  9. Входить до складу коферментів первинних дегідрогеназ.

  10. Входить до складу коферментів вторинних дегідрогеназ.

  11. Входить до складу коферменту, що здійснює перенос ацильних груп.

  12. Входить до складу простетичної групи ферментів переамінування.

  13. Приймає участь у біосинтезі жирних кислот, пуринових основ та інших реакціях переносу карбоксильних груп.

  14. Антиксерофтальмічний фактор.

  15. Захищає ліпіди клітинних мембран від окиснення.


Задача №5


  1. Порушення зсідання крові.

  2. Дистрофія м’язів.

  3. „Куряча” сліпота.

  4. Цинга.

  5. Розм’якшення кісток.

  6. Пелагра.

  7. Бері-бері.

  8. Ксерофтальмія.

  9. Ацидоз крові.

  10. Зміни функцій нервової системи, захворювання шкіри.

  11. Уповільнення росту.

  12. Збільшення виведення амінокислот з сечею.

  13. Зниження імунітету.

  14. Посилений розпад білків, затримка росту.

  15. Порушення проведення нервових імпульсів.



Підсумкова тека: письмовий контроль.


Методи навчання

При викладанні хімії біоорганічної використовується методи навчання:

1.За джерелом передачі та характером сприйняття інформації:

- словесні;

- наочні;

- практичні.

2. За розв’язком основних дидактичних завдань:

- набуття знань;

- формування вмінь та навичок;

- застосування знань;

- застосування творчої діяльності;

- засвоєння знань;

- перевірка знань.

3. За характером пізнавальної діяльності при засвоєнні змісту дисципліни:

- пояснювально-ілюстративний;

- репродуктивний;

- дослідницький;

- евристичний.

4. За поєднанням методів:

- інформаційно-повідомлюючий і виконуючий;

- пояснювальний і репродуктивний;

- інструктивно-практичний і продуктивно-практичний;

- пояснювально-спонукаючий і частково-пошуковий;

- спонукаючий і пошуковий.

Використовуються засоби реалізації методів навчання:

  1. загальнолюдські (інструкція, аналіз, синтез, дедукція, аналогія);

  2. засоби хімічного дослідження (спостереження, хімічний експеримент, моделювання, опис, метод теоретичного дослідження);

  3. загальнопедагогічні засоби (виклад, бесіда, самостійна робота).

Види контролю, які використовуються у процесі викладання дисципліни:

^ 1. Поточний тематичний контроль

- перед лабораторною роботою – це контроль рівня теоретичної підготовки студента до проведення дослідів у формі письмової відповіді чи розв’язку задачі за 3-5 хвилин (письмовий контроль);

- після виконання лабораторної роботи – це оцінювання рівня виконання експерименту (практичний контроль).

^ 2. Проміжний блочний контроль – це контроль за виконанням індивідуальних завдань з розв’язування задач або тестів (письмовий тестовий або усний тестовий контроль).

3. Підсумковий блочний контроль – це здача модулів у формі колоквіуму (усний контроль) чи розв’язування задач або тестів (письмовий контроль).

^ 4. Дисциплінарний контроль – це перевірка засвоєння матеріалу всієї дисципліни у формі заліку або екзамену (усний або письмовий контроль).


Критерії оцінювання знань та вмінь студенів

5 балів

Відповідь повна і правильні на основі вивчених теорій, матеріал викладено у повній логічній послідовності літературною мовою.

Лабораторна робота виконана повністю, правильно, отримані наукові результати, оформлена робота правильно.

Експеримент виконано за планом з дотриманням техніки безпеки і правил роботи з речовинами та обладнанням.

При розв’язуванні експериментальних завдань план розв’язування складено правильно, правильно здійснений підбір реактивів та приладів, відсутні помилки в записах і висновках. Задача розв’язана раціональним шляхом.

Самостійна робота виконана повністю, без помилок.

4,5 балів

Відповідь чи результат роботи відповідає вимогам до “5”, але містить одну несуттєву помилку, яка виправляється самостійно після зауваження викладача.

4 бала

Відповідь повна правильна на основі вивчених теорій, матеріал викладено у певній логічній послідовності, при цьому допущено дві-три несуттєві помилки, які виправлені самостійно за вимогою викладача.

Лабораторна робота виконана правильно, спостереження і висновки наукові, але допущенні несуттєві помилки в роботі з речовинами і обладнанням.

План лабораторної роботи виконано повністю. при розв’язуванні експериментальної задачі допущені одна дві несуттєві помилки в оформленні, але відповідь правильна. задача розв’язана раціональним шляхом.

Самостійна робота містить одну дві несуттєві помилки.

3,5 бала

Відповідь чи результат роботи відповідає вимогам до “4”, але несуттєві помилки не виправлено після вказівок викладача.

3 бала

Відповідь або неповна, без логічної послідовності, або допущено одна-дві суттєві помилки.

План лабораторної роботи виконано на 75%, допущено помилки в оформленні.

План розв’язування експериментальної задачі складено правильно, але відповідь містить одну суттєву помилку. При розв’язуванні розрахункової задачі допущена суттєва помилка.

Самостійна робота виконана не менше, як на 50%, допущена одна суттєва і при цьому дві-три несуттєві помилки.

2 бала

Відповідь містить більше двох суттєвих помилок, які не виправляються після зауваження викладача.

План лабораторної роботи виконано менше, як на 50%, спостереження і висновки містять наукові помилки.

План розв’язування експериментальної чи розрахункової задачі складено правильно, але відповідь неправильна.

Самостійна робота виконана менше, як на 50% або містить декілька суттєвих помилок.

1 бал

Відповідь відсутня.

Лабораторна робота не виконана.

Експериментальна чи розрахункова задача не розв’язані.

Самостійна робота не виконана.

Список рекомендованої літератури


Основна література

1.Біохімія: Підручник / М.Є.Кучеренко та ін. – Київ: Либідь – 1995. – 464 с.

2. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. – М.:Высшая школа – 1986. – 623 с.

3. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія. – Київ: Вища школа – 1995. – 536 с.

4. Кононский А.Ч. Биохимия животных. – К.: Вища школа – 1984. – 430 с.

5. Филиппович Ю.Б. и др. Практикум по общей биохимии. – М.: Просвещение – 1982. – 311 с.

6. Филиппович Ю.Б. и др. Упражнения и задачи по биологической Химии. – М.: Просвещение – 1986. – 144 с.

7. Биохимия. Сборник задач и упражнений /Н.Е.Кучеренко и др. – Киев: Вища школа – 1988. – 104 с.

8. Шевряков М.В., Яковенко Б.В., Явоненко О.Ф. Практикум з біологічної хімії. – Суми: ВТД Університетська книга. – 2003. – 204 с.

9.Решнова С.Ф. Методичні рекомендації до лабораторних робіт з оргбіохімії. – Херсон: Айлант – 2001. – 48 с.


Додаткова література

1. Ленинджер А. Биохимия. – М.: Мир – 1976. – 957 с.

2. Уайт и др. Основы биохимии. – М.: Мир – 1981.

3. Мецлер Д. Биохимия. – М.: Мир – 1980. – т.Ι 407 с. – т.ΙΙ 606с.

4. Агоя В.И. и др. Молекулярная биология. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с.

5. Шабарова З.А., Богданова А.А. Химия нуклеиновых кислот и их компонентов. – М.: Химия, 1978. – 582 с.

6. Дюга, Пенни К. Биоорганическая химия. – М.: Мир – 1983. – 512 с.

7. Диксон М., Уэббэ. Ферменты. – М.: Мир – 1982. – 1118 с.

8. Харбарн Дж. Введение в экологическую биохимию. – М.: Мир – 1985. – 502 с.


Зміни та доповнення до робочої програми


______________ н.р.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Протокол № ___ Протокол № ___

від «___» _______200_р. від «___»________200_р.


Завідувач кафедри __________ Голова НМР факультету __________

природознавства,

здоров’я людини і туризму


______________ н.р.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Протокол № ___ Протокол № ___

від «___» _______200_р. від «___»________200_р.


Завідувач кафедри __________ Голова НМР факультету __________

природознавства,

здоров’я людини і туризму

Схожі:

Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconРобоча програма Хімія біоорганічна для студентів ІІ курсу за напрямом підготовки
Решнова Світлана Федорівна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconРобоча програма навчальної дисципліни
Робоча програма розроблена на основі типової програми “Біологічна та біоорганічна хімія. Програма навчальної дисципліни для студентів...
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма Курсу біоорганічна хімія
Біоорганічна хімія знаходиться у щільному зв'язку з біохімією, молекулярною біологією, біофізикою та іншими медико-біологічними дисциплінами....
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та Робоча програма навчальної дисципліни "Хімія" (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 170202...
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та Робоча програма навчальної дисципліни "Хімія." Модуль 1 "Загальна хімія" (для студентів 1 – 2 курсів денної та 1 – 3...
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconЗатверджую” Проректор з науково-педагогічної І виховної роботи Мамчур З.І. “ ” 2010 р. Робоча програма навчальної дисципліни хімія ґрунтів
Хімія ґрунтів. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040104 – Географія
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни
Хімія." Модуль 1 "Загальна та неорганічна хімія" (для студентів 1 – 3 курсів заочної форми навчання за напрямом підготовки 040106...
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та Робоча програма навчальної дисципліни "Хімія" (для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601...
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та Робоча програма навчальної дисципліни "Харчова хімія" (для студентів 1 – 2 курсів денної та заочної форм навчання за...
Робоча програма Біоорганічна хімія для студентів ІІІ курсу за напрямом підготовки iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та Робоча програма навчальної дисципліни "Хімія" (для студентів 1 – 2 курсів денної та 1 – 3 курсів заочної форм навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи