Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») icon

Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології»)




Скачати 256.98 Kb.
НазваПрограма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології»)
Дата04.05.2013
Розмір256.98 Kb.
ТипПрограма



МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Н.Тюхтенко

Проректор з навчальної і науково-методичної роботи, професор


ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

(МОДУЛЬ «НОВІТНІ ДОСЯГНЕННЯ ФІЛОЛОГІЇ»)


Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр


Спеціальність



Форма навчання

8.02030301. Українська мова і література*.


Денна, заочна




Схвалено науково-методичною радою

факультету філології та журналістики

протокол № 6 від 20.12.2012 р.


2012 – 2013 н. р.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Модуль комплексного державного екзамену «Новітні досягнення філології» для студентів спеціальності 8.02030301. Українська мова та література* на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» проводиться в письмовій формі за білетами.

Програма екзамену охоплює матеріал, пов`язаний з поглибленим вивченням тенденцій розвитку української літератури кінця XX — початку XXI століття, постмодернізму як основного напряму її постмодерної поезії та прози; із сучасними тенденціями розвитку мовознавства, дериваційного синтаксису, з позиціями функціонально-категорійної граматики.

Під час письмової відповіді студент повинен продемонструвати навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи, вміння вести спостереження над особливостями поетики постмодерних творів, аналізувати постмодерні поетичні та прозові тексти, порівнювати їх із творами різних жанрів класиків; послуговуватися філософськими та літературознавчими та мовознавчими термінами, зосереджувати увагу на новій інтерпретації частин мови, засвоїти види комунікатів та їх функцій. Випускник має подати наукове знання фактів і явищ сучасного дериваційного синтаксису, висловити власне бачення порушених у постмодерних художніх творах проблем, показати розуміння досягнень сучасного мовознавства та літературознавства у вивченні новітніх напрямів філологічної науки; бути ознайомленим із творами су­часних українських авторів, філософськими, психолого-педагогічними та літературознавчими працями, володіти різними моделями комунікації та навичками аналізу комунікатів різних типів, навичками системного аналізу мовних явищ, пов’язаних з дериваційними категоріями на сучасному рівні.

Питання білетів якнайповніше відображають розмаїття напрямів, методів, стилів, родів, жанрів, тем української постмодерної літератури; мовознавчих категорій, основних методів, прийомів наукового дослідження з синтаксису та тенденцій його розвитку; закономірності співвідношення зовнішніх (комунікативних) чинників, покладених в основу конструювання синтаксичних одиниць різних рівнів; внутрішні константи художнього тексту.

Критеріями оцінювання рівня підготовки студентів є знання фундаментальних загальнотеоретичних питань з дериваційного синтаксису та постмодерної української літератури.

Студенти повинні оволодіти системою наукових лінгвістичних методів вивчення природи творення синтаксичних конструкцій, умінням зводити в систему відомості про синтаксичну синоніміку і синтаксичну деривацію, специфіку одноярусних і між’ярусних відношень у системі синтаксичних одиниць, виявленні функціонально-текстотвірного потенціалу синтаксичних синонімів (ланцюговий зв'язок тощо), простежувати співвідношення понять синтаксичної синонімії, синтаксичної деривації, синтаксичної варіантності та їхньої корелятивності / некорелятивності зі стилістичними варіантами, з'ясувати напрями закріплення останніх за відповідними стилями української мови.

Головними критеріями оцінювання відповіді студента з української літератури є глибоке знання ним різних поглядів на лінгвістичні проблеми, тексту аналізованого твору та розуміння його, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття аналізованого твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв’язках із літературною традицією України і світу, а також уміння порівняти з типологічно подібними літературно-мистецькими явищами інших епох. Суттєвими є і глибоке знання студентів понять теорії літератури та вміння ці знання застосовувати до матеріалу конкретного літературного твору.

Важливим також є розуміння студентом духовної природи літературної творчості, вміння характеризувати й оцінювати духовний світ персонажів і їхні морально-етичні цінності, висловлювати й мотивувати власне бачення аналізованих питань мовознавства.

Готуючись до державних екзаменів, випускники мають пам`ятати про те, що необхідно знати не лише факти історії літератури, але і їх трактування сучасними літературознавцями, вміти аналізувати художні твори в єдності змісту і форми, розуміти їх естетичне значення, розкривати ті чи інші теоретичні питання, простежувати аналізовані мовні явища в системно-структурному вимірі.

Пропонована програма спрямована на виявлення рівня знань студентів з усього комплексу літературознавчих дисциплін, а саме:

  • з основних тенденцій у розвитку літературного процесу рубежу ХХ-ХХІ століття;

  • знань про творчість українських постмодерних та зарубіжних письменників;

  • удосконалення навичок аналізу художніх творів;

  • уміння опрацьовувати літературознавчі розвідки;

  • уміння студентів розкривати сутність явищ в українській та зарубіжній літературі, їх зумовленість змінами у житті суспільства та закономірностями розвитку світового літературного процесу;

  • удосконалення навичок наукового аналізу художніх творів, продовжувати формувати у студентів навички самостійної роботи, зокрема, умінь користуватися різними підручниками, посібниками, словниками та монографічними працями;

  • систематизувати відомості з історії та теорії літератури;

  • дати студентам-філологам наукове знання фактів і явищ сучасного українського письменства;

  • виробити вміння сприймати життєві факти і події, зображені в літературному творі, давати їм обґрунтовану оцінку з естетичних позицій;

  • вдосконалювати навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи;

  • підготувати студентів до практичної роботи у вищій школі.

Використання студентами під час проведення державного екзамену допоміжних джерел (підручників, хрестоматій, видань творів програмових авторів, антологій тощо) не допускається, оскільки через це може втратитися самостійність підготовки студента до відповіді, як також і об`єктивність перевірки його знань та оцінювання відповіді.

З метою підвищення ефективності програми як навчально-методичного документа, до неї також включені список рекомендованої літератури, списки художніх текстів, обов`язкових для прочитання.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Основними критеріями оцінювання знань студентів є:

  • характер і якість самостійної підготовки студента;

  • ступінь усвідомлення навчального матеріалу, розуміння того, про що повідомляється;

  • повнота, правильність і точність відповіді;

  • уміння застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;

  • письмове оформлення відповіді, дотримання орфографічних норм.


^ 90-100 балів – «відмінно» (А). Відповідь містить глибокі і міцні знання з теми. Студент дає розгорнуту аргументацію кожного з положень, вміє синтезувати знання по окремих параграфах, може чітко сформулювати дефініції, використовуючи відповідну термінологію, вміє застосовувати здобуті теоретичні та практичні знання у всіх видах лінгвістичного та літературознавчого аналізу. Відповідь повинна бути викладена літературною мовою, містити посилання на нову навчальну літературу.

^ 82-89 балів – «добре» (В). Студент має міцні ґрунтовні знання, але може допустити неточності у формулюванні, незначні помилки в наведених прикладах. Допускається одна неточність у використанні понятійного матеріалу. Студент допускає незначні погрішності в узагальненнях і висновках.

^ 74-81 бал – «добре» (С). Відповідь студента повна, але невичерпна за сумою головних положень, має скорочену аргументацію щодо їх висвітлення, має правильне, але неповне виконання практичного завдання. У відповіді допускаються порушення логіки і послідовності викладу матеріалу, теоретичні питання не завжди підкріплюються прикладами.

^ 64-73 бали – «задовільно» (D). Студент допускає порушення у викладі теоретичного матеріалу, викладає поверхневі і непереконливі теоретичні положення і висновки, порушує при відповіді послідовність і логічність. Хоча студент знає програмний матеріал повністю, але не вміє самостійно мислити. У відповіді допускаються стилістичні помилки, теоретичні питання зовсім не підкріплюються прикладами.

^ 60-63 бали – «задовільно» (Е). Відповідь містить неповне висвітлення всіх питань, порушення послідовності й логіки викладу матеріалу, поверхневу аргументацію положень теми, відсутність прикладів. Мова відповіді містить помилки, неправильне слововживання.

^ 35-59 балів – «незадовільно» (FX). Відповідь містить неправильне висвітлення питань, допускає неправильні посилання на факти та їх тлумачення. Студент не володіє термінологією, не вміє викладати програмний матеріал, допускає фактичні помилки при висвітленні даної теми.

^ 1-34 бали – «незадовільно» (F). Оцінка виставляється студенту, який зовсім не знає фактичного матеріалу, не розкриває зміст теоретичного завдання; неправильно витлумачує факти; подає помилкову аргументацію. Студент не вміє викладати програмний матеріал і виявляє слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.


^ Таблиця переведення оцінок з семибальної в 100-бальну шкалу


Семибальна система

Середній бал

100-бальна система

Семибальна система

Середній бал

100-бальна система

Відмінно

А

(5)

5

- 100 б.

Незадовільно

FX

(2)

2,9

- 59 б.

4,9

- 97 б.

2,8

- 56 б.

4,8

- 93 б.

2,7

- 53 б.

4,7

- 90 б.

2,6

- 50 б.

Добре

B

(4,5)

4,6

- 89 б.

2,5

- 47 б.

4,5

- 85 б.

2,4

- 44 б.

4,4

- 82 б.

2,3

- 41 б.

Добре

C

(4)

4,3

- 81 б.

2,2

- 38 б.

4,2

- 78 б.

2,1

- 36 б.

4,1

- 76 б.

2,0

- 35 б.

4,0

- 74 б.

Незадовільно

FX

(2)

1,9

- 34 б.

Задовільно

D

(3,5)

3,9

- 73 б.

1,8

- 29 б.

3,8

- 70 б.

1,7

- 23 б.

3,7

- 68 б.

1,6

- 18 б.

3,6

- 66 б.

1,5

- 13 б.

3,5

- 64 б.

1,4

- 8 б.

Задовільно

E

(3)

3,4

- 63 б.

1,3

- 4 б.

3,3

- 62 б.

1,2

- 3 б.

3,2

- 61 б.

1,1

- 2 б.

3,1

- 60 б.

1

- 1 б.

3,0

- 60 б.












ПРОГРАМА КУРСУ

^
РОЗДІЛ «ДЕРИВАЦІЙНИЙ СИНТАКСИС»

Предмет і завдання курсу синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації. Аспекти синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації. Синтаксична синоніміка і синтаксична деривація на сторінках періодичної літератури. Основні поняття й основні одиниці синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації.

Співвідношення/неспіввідношення синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації.

Контамінація і редукція в системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації.

Валентність в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації.

Модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації.

Загальнотеоретичні підходи до тлумачення синтаксичної синонімії.

Дериваційні відношення між одиницями одного рангу.

Синтаксична синоніміка в межах словосполучення і речення. Цілісні словосполучення в системі синтаксичної синоніміки.

Парадигма речення в системі синтаксичної синоніміки. Власне-семантична, семантико-синтаксична і формально-синтаксична інтерпретації двоскладності / односкладності. Синтаксична синонімія простих речень з обставинами умови і відповідними підрядними умови. Синтаксична синонімія простих речень з відокремленими прикладками зі складнопідрядними реченнями з підрядними означальними. Синтаксична синоніміка складнопідрядних присубстантивно-атрибутивних речень з формально неелементарними простими реченнями зі статичною напівпредикативністю. Неповні речення в системі синтаксичної синоніміки. Речення з кількома присудками у системі синтаксичної синоніміки. Граматична синоніміка: проблеми тлумачення, обсяги і структура.

Конденсація в системі синтаксичної синоніміки.

Дериваційні відношення між одиницями різних рангів. Дериваційна парадигма синтаксичних одиниць у системі синтаксичної деривації і синтаксичної синоніміки. Порівняльні звороти у системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації. Службові частини мови в системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації. Прийменник у системі синтаксичної синоніміки.

Авторизовані конструкції у системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації. Корелятивність / некорелятивність синтетичних / аналітичних синтаксичних форм головних і другорядних членів речення. Обставинна детермінація речення і тексту у системі синтаксичної синоніміки і синтаксичної деривації.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1958.

  2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993.

  3. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису. – К.: Наукова думка, 1993.

  4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища шк., 1985.

  5. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К: Наук. думка, 1992.

  6. Горяний В.Д. Синоніміка односкладних речень // Українська мова і література в школі. – 1970. – № 7. – С. 51-54.

  7. Гревцева Т., Надточій О. Алгоритмічний підхід до розв'язання складних питань орфографії // Дивослово. – 1998. – № 2. – С. 22-24.

  8. Гуйванюк II.В., Кобилянська М.Ф. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. Лабораторний практикум. – К.: Вища шк., 1989. – С. 147-1722.

  9. Гуц Л.М. Синтаксична синоніміка як один із засобів мовної експресії // Українська мова і література в школі. – 1973. – №6. – С.36-41.

  10. Девдера М.В. Укрупнені структури (блоки) у процесі вивчення мови // Українська мова і література в школі. – 1989. – № 6. – С. 57-67.

  11. Загнітко А.П. Синтаксична синоніміка і синтаксична деривація. Навчальний посібник. – Донецьк, 2003. – 145 с.

  12. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк: ДонНУ, 2001.

  13. Загнітко А.П.Український синтаксис. – Ч. 1. – К.: ІЗМН, 1996.

  14. Кадомцева І.Р. Функціональні різновиди речень з однорідними присудками // Мовознавство. – 1987. – № 3. – С. 17-22.

  15. Каранська М.І. Додатки. Різновиди додатків // Синтаксис сучасної української літературної мови. – К.: НМК ВО, 1992. – С. 74 - 76

  16. Ковтунова И.И. О синтаксической синонимике // Вопр. культури речи. – Вип. 1. – М., 1955.

  17. Кононенко В.И. Синонимика синтаксических конструкций в русском языке. – К.: Наукова думка, 1970.

  18. Котелова Н.З. Значение слова и его сочетаемость. – Л.: Наука, 1975. – 154с.

  19. Кучеренко І.К. Речення з кількома присудками // Мовознавство. – 1970. – № 6. – С. 56-67.

  20. Лабунець Н.Ф. Підрядні означальні речення // Українська мова і література в школі. – 1972. – № 9. – С.50 - 52.

  21. Лосев А.Ф. Языковая структура. – М.: Наука, 1983. – 342с.

  22. Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності. – Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1998. – 208с.

  23. Мельничайко В.Я. Робота над граматичними синонімами під час підсумкового повторення // Українська мова і література в школі. – 1968. – № 3. – С. 55-62.

  24. Мельничайко В.Я. Розгляд граматичної синоніміки складних речень // Українська мова і література в школі. – 1970. – № 1. – С. 66-72.

  25. Мурзин Л.Н. Синтаксическая деривация . – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1974.

  26. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.:Либідь, 1993. – 247с.

  27. Синонимика в синтаксисе современного немецкого языка. – Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1974.

  28. Сухотин В.П. Синтаксическая синонимика в современном русском литературном языке. – М., 1960.

  29. Сухотин В.П. Синтаксическая синонимика в современном русском язнке. – М.: Изд-во АН СССР, 1960. – 160 с.

  30. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук, думка, 1973. – 587 с.

  31. Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник / За ред. Пономарева. – К.: Либідь, 1994.

  32. Тараненко О.О. Контамінація як причина мовних змін і помилок // Українська мова і література в школі. – 1988. – № 3. – С. 44-47.

  33. Фоменко Ю.В. Типи синтаксических неразложимых словосочетаний в русском языке // Русский языцк в школе – 1981. – № . – С. 94-100.

  34. Чейф У.Л. Значение и структура языка. – М: Прогресс, 1975. – 482с.



РОЗДІЛ «^ ПОСТМОДЕРНА ЛІТЕРАТУРА»

Тенденції розвитку української літератури наприкінці ХХ – початку ХХІ століття. Зміна характеру розвитку літературного процесу. Пошук мовних естетичних способів моделювання й зображення дійсності.

Типи дискурсів у сучасній українській літературі (модерний, неомодерний, постмодерний та інші).

Постмодернізм як мистецько-культурний фе­номен кінця XX — початку XXI століття. Причини виникнення постмодернізму.

Роль у становленні і поширенні постмодернізму концепції філософів Мішеля Фуко, Жака Дерріди, Ролана Барта, Юлії Крістевої, Мерло Понті, Мартіна Гайдегера, літературознавців Тамари Гундорової, Со­ломії Павличко, Сергія Квіта та ін.

Національна своєрідність творів мистецтва, її ви­яв у постмодерністському творі (мова як первинна семіотична система, використання в тексті реконструйованих цитацій із національної культури; увага до проблем, що важливі для країни, яку представляє певна література, національний склад мислення та тип гумору).

Постмодерна українська література: теми, ідеї, поетика.

Особливості українського постмодернізму, його спрямування проти негативних явищ в українській культурі та політиці.

Літературні угрупування та об'єднання, їх лідери: Національна спілка письменників, АУЛ (Асоціація ук­раїнських письменників), асоціація «Нова літерату­ра»; «Бу-Ба-Бу», «Нова дегенерація», «Пропала гра­мота», «Західний вітер», «ЛуГоСад», «500», «Червона фіра»).

Основна тематика та естетичне спрямування постмодерної української поезії.

Художньо-естетичні пошуки українських поетів-постмодерністів (В.Неборак, Ю.Андрухович, О.Ірванець та ін.).

Художньо-естетичні пошуки поезії Оксани Забужко. Збірки «Травневий іній», «Диригент останньої свічки», «Апостол», «Новий закон Архімеда: Вибрані вірші 1980-1998».

Художні здобутки творчості Сергія Жадана (епатажні та пародійні тексти, мова творів). Збірки Сергія Жадана «Рожевий дегенерат», «Гене­рал Юда», «Цитатник», «Балади про війну та відбудову».

Віршові тексти Ростислава Мельниківа «Аристо­крати божевілля», «Місяць шпилить», «Останні дощі». Маска ліричного героя. Гра зі словом, опис гротескних ситуацій у текстах.

Філософія бунту у віршах Степана Процюка. Зміст «Маніфесту «Нової дегенерації». Збірки «На вістрі двох правд», «Апологетика на cвітанку».

Василь Слапчук. Збірка «Мовчання, адресоване мені». Збірка-трикнижжя «Мовчання, адресоване мені». Осмислення стану людської душі в поезіях у прозі «Осінній щоденник». Образи-символи. Домінанта метафори. Онтологічне та метафізичне «Я».

Юрій Андрухович. Роман «Рекреації». Смисл назви твору. Орієнтації на концепцію середньовічної «карнавальної культури й амбівалентності». Використання при­йомів розповіді української вертепної драми. Літературні алюзії у «Рекреаціях», їх доречність актуальність. Оцінка роману критикою.

Юрій Андрухович. Роман «Московіада». Мозаїко-карнавальна композиція, моно-міфологічна схема розгортання сюжету. Ремінісценції, інтертекстуальні перегуки. Антитоталітарний підтекст роману. Реконструкція символів імперії у текстах «Московіади». Мовна палітра твору.

Юрій Андрухович. Роман «Перверзія». Роман у романі — опера-буф «Орфей у Венеції», її роль у тексті «Перверзії». Символічний образ риби. Оцінка твору критикою.

Юрій Андрухович. Інтертекстуальність роману «Дванадцять обручів». Іронічне звучання твору. Проблеми національного культурного спадку.

Юрій Андрухович. Особливості композиції роману «Таємниця». Проблема мистецтва, мовна специфіка твору.

Особливості композиції та мовна специфіка прози О.Ірванця («Рівне/Ровно», «Очамимря», «Львівська брама» тощо.

Здобутки сучасної драматургії. Тематика та художня специфіка драматичних творів О.Ірванця.

Жанрова та стильова специфіка прози О.Забужко, оцінка її творчості українською та зарубіжною критикою.

Міфосвіт «Казки про калинову сопілку» О.Забужко.

Художні та філософські засади жіночої прози кінця ХХ – початку ХХІ століття (Є.Кононенко, О.Забужко, І.Роздобудько та ін.).

Художній світ прози М.Матіос: теми, ідеї, поетика.

Проблематика та художні особливості прози Є.Кононенко («Імітація», «Зрада» та ін.).

Проблематика та художні особливості прози Г.Пагутяк («Записки білого пташка», «Захід сонця в Урожі», «Радісна пустеля» та ін.).

Художні досягнення української постмодерної прози кінця ХХ – початку ХХІ ст. (В.Медвідь, Є.Пашковський, О.Ульяненко).

Загальний огляд творчості літературного покоління ХХІ століття (І.Карпа, Л.Дереш, С.Андрухович та ін.).

Сучасний український детектив та містичний трилер (А.Кокотюха, В.Шкляр, М. та С.Дяченки)

Загальний огляд творчості літературного покоління ХХІ століття (С.Пиркало, Т.Малярчук, С.Поваляєва та ін.).


^ Тексти для читання

  1. Ю.Андрухович. Романи «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця». Збірки поезій «Небо і площі», «Передмістя», «Екзотичні птахи і рослини», «Пісні для мертвого півня», цикли «Листи в Україну», «Індія».

  2. В.Неборак. «Введення у Бу-Ба-Бу», збірки поезій «Бурштиновий час», «Літаюча голова», «Alter Ego».

  3. О.Ірванець. Роман «Рівне / Ровно». Збірка прози «Очамимря», оповідання «Львівська брама», поетична збірка «Любіть!».

  4. О.Забужко. «Дівчатка», «Сестро, сестро», «Казка про калинову сопілку», «Інопланетянка», «Польові дослідження з українського сексу». Збірки поезій «Травневий іній», «Диригент останньої свічки», «Апостол», «Новий закон Архімеда: Вибрані вірші 1980-1998», «Книга буття».

  5. Є.Пашковський. Романи «Щоденний жезл», «Безодня». «Закрита палата», «Свято», «Книга буття»

  6. С.Процюк. «Інфекція»

  7. В.Медвідь. Романи «Льох», «Кров по соломі».

  8. О.Ульяненко. «Сталінка», «Дофін сатани», «Вогненне око».

  9. А.Кокотюха. «Шлюбні ігрища жаб», «Нейтральна територія», «Темна вода», «Повзе змія».

  10. В.Шкляр. «Ключ», «Кров кажана», «Елементал».

  11. М.Матіос. «Солодка Даруся», «Щоденник страченої», «Майже ніколи не навпаки», «Москалиця».

  12. Є.Кононенко. «Імітація», «Ностальгія», «Зрада», мала проза.

  13. Г.Пагутяк. «Записки білого пташка», «Захід сонця в Урожі», «Радісна пустеля»

  14. Софія Андрухович. «Літо Мілени», «Сьомга».

  15. С.Жадан. Збірки «Рожевий дегенерат», «Генерал Юда», «Цитатник», «Балади про війну та відбудову»

  16. Р.Мельників. «Аристократи божевілля», «Місяць шпилить», «Останні дощі»

  17. М. та С.Дяченки. «Дика енергія. Лана», «Vita nostra».

  18. І.Карпа. «Фройд би плакав», «5 хвилин трави».

  19. С.Пиркало. «Зелена Маргарита», «Не думай про червоне»

  20. І.Роздобудько. «Шості двері», «Дванадцять»


ЛІТЕРАТУРА

Основна література

  1. Харчук Р. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К., 2008.

  2. Антологія аль­тернативної української поезії зміни епох: Друга половина 80-х - початок 90-х років / Упоряд. Т.Доній, Ю.Лисенко. — Харків, 2001.

  3. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. — Львів, 2002.

  4. Антологія української поезії другої половини ХХ ст. / Упорядн. Ю.Ковалів. – К., 2001.

  5. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005.

  6. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Чарльза Є. та Віктора Є. Тейлора. – К., 2003.

  7. Жулинський М. Слово і доля: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2002.

  8. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм: Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств. – Харьков: Фолио; М.: Изд-во АСТ, 2000.

  9. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. Монографія. – К., 2006.

  10. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К., 2003.

  11. Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми: На карнавалі мертвих поцілунків. – Львів: Літопис, 1999.

  12. Іменник: Антологія дев'яностих / Упоряд. А.Кокотюха, М.Розумний. – К., 1997.

  13. Незнайома: Антологія української «жіночої» прози та есеїстки другої половини ХХ – початку ХХІ століть. – Львів, 2005.

  14. Плерома`98: Мала українська енциклопедія актуальної літератури. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.

  15. Харчук Р. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К., 2008.

Додаткова література

  1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. – К., 2003.

  2. Андрусів С. Модернізм / постмодернізм: ланки безконечного ланцюга історико-культурних епох // Світо-вид. – 1997. – Ч.1-2.

  3. Андрусяк І. «Тотем» без табу, або Фройд подався б у двірники // Народне слово. — 2005. — 9 грудня.

  4. Анісімова Н. Український поетичний авангард кінця ХХ ст. // Дивослово. – 2003. – № 5.

  5. Антонишин С. Інфекційний час у маргінальних душах: замість передмови до нових книг С.Процюка // Березіль. — 2003. — № 1-2. —С. 177–181.

  6. Баран Є. Українська поезія ХХ століття в іменах. – Івано-Франківськ, 2001.

  7. Бербенець Л. Текст-пастиш у творчості Юрія Андруховича // Слово і час. – 2007. — №2.

  8. Білоцерківець Н. Бу-Ба-Бу та ін. український літературний авангард // Слово і час. — 1991. — № 1. — С.42-44.

  9. Бондаренко А. Українська еліта: патогенез самотності // Слово і час. – 1998. — № 11. – С. 42-45.

  10. Бондар-Терещенко І. Впроти ночі до вітру: Про жанровий диморфізм В'ячеслава Медведя // Кур'єр Кривбасу. – 2001. – Ч.136.

  11. Бондар-Терещенко І. Ім'я троянди, або Гамбурзький рахунок Степана Процюка // Кур'єр Кривбасу. — 2002. — № 153. — С. 168–172.

  12. Боронь О. «Філологічна» проза С.Процюка // Слово і час. — 2002. — № 5. — С. 59-61.

  13. Бриних М. Льох для сільських аристократів (В'ячеслав Медвідь. Льох. – Львів: Кальварія, 2000) // Книжник review. – 2000. – Ч.2

  14. Ведмідь І. Три життєві уроки «Солодкої Дарусі» (Спроба акцентувати деякі проблеми роману Марії Матіос) // Дивослово. – 2007.-№ 6. – С.12-14.

  15. Габор В. Марія Матіос // Незнайома: Антологія української «жіночої» прози та есеїстки другої половини ХХ – початку ХХІ століть. – Львів, 2005. – С. 374-375.

  16. Гнатюк О. Авантюрний роман і повалення ідолів // Андрухович Ю. Рекреації. – К., 1997.

  17. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність. – К.: Критика, 2005.

  18. Голобородько Я. New Ukrainian Alternative (Знакові тексти помежів’я XX-XXI століть). – Харків: Вид. Група «Основа», 2005.

  19. Голобородько Я. Артеґраунд. Український літературний істеблішмент: Збірка статей. – К., 2006.

  20. Голобородько Я. В’ячеслав Медвідь. Обсервація слова. Рефлексії над збіркою «Лови: Вибрані твори» // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – №200.

  21. Голобородько Я. Психологізм… Епатажність… Феєричність… // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – № 5. – С.88-98.

  22. Голобородько Я. Психологічні натюрморти Оксани Забужко: Про збірку «Сестро, сестро» // Українська мова та література. – 2005. – Число 15 (415). – С.19-20.

  23. Грабович Г. Кохання з відьмами (Оксана Забужко. Польові дослідження з українського сексу. – К.: Згода, 1996) // Критика. – 1998. – № 2. – С.17.

  24. Груша Х. Дуже старий Медвідь // Голос України. – 2001. – 23 лютого.

  25. Ґудзь Ю. Доповнення до статутів мовчання (Спроба переосмислення деяких мітів)// //Світо-вид. – 1993. – Ч. 1.

  26. Ґудзь Ю. Наприпочатку ста літ самотності // Світо-вид. – 1995. – Ч.3.

  27. Даниленко В. Лісоруб у пустелі: Письменник і літературний процес. – К.: Академвидав, 2008.

  28. Демченко А. Українська постмодерна література: Юрій Андрухович. – Херсон, 2004. – 24 с.

  29. Жила С. «Трагедія адекватна історія»: роман Марії Матіос «Солодка Даруся» чи читацька конференція за цим твором // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 3. – С.6-12.

  30. Жінка як текст. Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко / Упоряд. Л.Таран. – К., 2002.

  31. Жулинський М. Подих третього тисячоліття. – Луцьк, 2000.

  32. Жулинський М. Українська література на межі тисячоліть / Жулинський М. Слово і доля: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2002.

  33. Зборовська Н. Два «любовних» романи українського кінця століття, або Юрій Андрухович проти Оксани Забужко // Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми: На карнавалі мертвих поцілунків. – Львів: Літопис, 1999. – С. 12-17.

  34. Зборовська Н. Романи Євгена Пашковського (поступ художнього пошуку) // Слово і час. – 1993. – № 7.

  35. Зборовська Н. Жіноча сповідь на тлі чоловічого «герметизму» // Слово і час. – 1996. – №8-9.

  36. Зборовська Н. Жіноче письмо на порубіжжі віків (Леся Українка, Оксана Забужко) // Слово і час. – 2004. – № 2. – С.32-47.

  37. Зборовська Н. Завершення карнавалу «Перверзії» Юрія Андруховича // Вітчизна. – 1997. – № 5-6. – С. 145-152.

  38. Зборовська Н. Заради короткої миті свободи слова: Сторінками сучасної авангардної прози // Літературна Україна. — 1993. — Ч.6. — 11 лютого.

  39. Зборовська Н. Криза жіночності на українському порубіжжі // Сучасність. – 2004. – № 3. – С.128.

  40. Зборовська Н. Про романи Євгена Пашковського // Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків. — Львів: Літопис, 1999. — С.144-159.

  41. Зборовська Н. Романи Євгена Пашковського (Поступ художнього пошуку) // Слово і час. — 1993. — Ч.7.

  42. Калинська Л. Синтез масового й елітарного (на матеріалі Ю.Андруховича) // Слово і час. – 1998. - № 2. – С. 18-22.

  43. Карасьов М. Сто років самотності Євгена Пашковського // Українська літературна газета – 2010. – №18.

  44. Квіт С. Вячеслав Медвідь та його роман «Кров по соломі» // Літературна Україна. – 2002. – Ч.3.

  45. Квіт С. Євген Пашковський: вільний муляр готичної вежі // С.Квіт. Свобода стилю: есеї та статті. – К., 1996.

  46. Квіт С. Світлі води В'ячеслава Медведя // Українські проблеми. – 1995. – Ч.3-4.

  47. Квіт С. Свобода стилю: есеї та статті. – К., 1996.

  48. Корабльова О. Сексуальність як вияв самотності у прозі О.Забужко // Слово і час. – 2003. – № 7. – С.76-83.

  49. Кравченко А. Молода українська проза. – К., 1990.

  50. Крупка М. Художні версії любовних драм у сучасному прозовому дискурсі (романи О.Забужко, І.Карпи, С.Пиркало) // Слово і час. – 2007. – № 7. – С.73-79.

  51. Кульчинська Л. Ризоматичні площини постмодерністських текстів: лабіринтами «Щоденного жезла» Є.Пашковського // Слово і час. – 2004. – № 11.

  52. Лобовик І. Диригент останньої свічки // Слово і час. – 1992. – № 5. – С. 149-154.

  53. Логвиненко Ю. Підстави для абсурду і втеча від абсурду: ранній український постмодернізм крізь оптику біблійної міфології // Слово і час. – 2008. – № 6. – С. 57-61.

  54. Масенко Л. Визначальні мотиви «Польових досліджень з українського сексу» // Слово і час. – 1997. – №2.

  55. Мельник В. Присмерк «імперії деградації» // Україна молода. – 2006. – №103.

  56. Мовчан Р. На сторожі пам’яті й сумління (Пагутяк Г. Господар. Роман, повість. – К., 1996. – 200 с.) // Дніпро. – 1987. – № 8. – С.117-119.

  57. Моренець В. Сучасна українська лірика: модель жан­ру // Сучасність. – 1996. – № 6.

  58. Найпростіше – не говорити так, як воно є (Розмовляв Михайло Браних) // Україна. – 1995. – Ч. 10.

  59. Несисюк О. «Енеїда» І.Котляревського та «Ре­креації» Ю.Андруховича як знакові твори української літератури // Українська мова та література. – 2000. – № 42. – С.1-2.

  60. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статі. – К., 1997.

  61. Павлюк П. «Мене сестриця з світу згубила...»: Фольклорна основа «Казки про калинову сопілку» Оксани Забужко // Українська мова та література. – 2007. – Число 2-4 (498-500). – С.68-72.

  62. Пахаренко В. Нарис української поетики // Українська мо­ва та література. – 2001. – № 29-32. – С.43.

  63. Пашковський Є. Справжність письменника визначається по тому, як переконливо він каже про старість, любов і дитинство // Книжник review. – 2001. – Ч.5.

  64. Погрібний А. Орієнтири 3-ї хвилі: Український по­етичний неоавангард // Українське слово. – К., 1994. – Кн.3. – С.656-658.

  65. Поліщук О. Позиція персонажа в українській постмодерній прозі // Слово і час. – 2003. – № 2.

  66. Поліщук О. У пошуках незайманого світу // Слово і час. – 2002. – №7.

  67. Проценко О. Євген Пашковський і його проза // Дивослово. – 2007. – №2.

  68. Рижкова Г.-П. Новітня «жіноча проза»: жанрові ознаки // Дивослово. – 2008. – № 3. – С. 56-58.

  69. Рижкова Г.-П. Жанрова природа прозопису Оксани Забужко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 3. – С.28-32.

  70. Савченко О. Міфологічне прочитання повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку» // Вивчаємо українську мову та літературу. –2007. – № 32. – С.33-39.

  71. Сипливець С. «Історія, яка ніколи не припиняє їхати колесами по людях..» (до вивчення твору Марії Матіос «Солодка Даруся») // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 3. – С.12-14.

  72. Сулима М. Дафніс у кухвайці // М.Сулима. Книжиця у семи розділах: Літературно-критичні статті й дослідження. – К.: Фенікс, 2006.

  73. Сулима М. Книжиця у семи розділах: Літературно-критичні статті й дослідження. – К.: Фенікс, 2006.

  74. Сулима М. На порозі авангардизму (Євген Пашковський. Вовча зоря. — К.: Молодь, 1991) // Слово і час. — 1992. — Ч.7.

  75. Тебешевська Т. Художні особливості «Щоденника страченої» Марії Матіос // Слово і час. – 2006. – № 2. – С. 54-62.

  76. Тебешевська-Качак Т. Автобіографія як принцип нарації та характеротворення у прозі Оксани Забужко // Слово і час. – 2004. – № 2. – С.39-47.

  77. Тебешевська-Качак Т. Художні особливості прози Галини Пагутяк (жанрово-стильовий аспект) // Слово і час. – 2006. – № 9. – С.51-58.

  78. Тендітна Н. Естетика смерті у прозі Є.Пашковського та О.Ульяненка : Автореф. дис… канд. наук: 10.01.01 — 2009.

  79. Тетянич Ю. Реєстри надвечірніх свідчень (Роман Євгена Пашковського «Вовча зоря» в контексті нової літератури) // Слово. — 1992. — Ч.10.

  80. Тубальцева Н. Дух під напругою: Кілька… інших вражень від творів В’ячеслава Медведя // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 85-86.

  81. Харченко А. Щоденник В’ячеслава Медведя в силовому полі українського модернізму // Слово і час. – 2006. – № 7. – С.44-48.

  82. Харчук Р. Юрій Андрухович не для дітей? // Дивослово. – 2006. – № 12. – С.27-32.

  83. Шевчук Т. Художня модель світу в антиутопії О.Ірванця «Очамимря» // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Випуск ХХХІІІ. – Херсон, Видавництво ХДУ, 2006. – С.79-85.

  84. Шовкопляс Г. Київський простір інтелектуальних детективів Євгенії Кононенко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 20 (207). – 2010. – Ч. ІІІ. – С. 175 – 182.

Інтернет-ресурси

  1. Стріха М. «Дзеркало доби імітацій». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=021. – Назва з екрану.

  2. Стус Д. «Зрадливе місто» Євгенії Кононенко (лист-прохання до авторки та її видавця). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=083. – Назва з екрану.

  3. Баран Є. «Той, що вміє бути самотнім…». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bookvoid.com.ua/reviews/books/ 2010/02/08/071445.html. – Назва з екрану.

  4. Баран Є. Базилевс: у царстві Стефаника. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bukvoid.com.ua/reviews/books/ 2010/03/18/. – Назва з екрану.

  5. Баран Є. Замах на Сфінкса. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2012/02/07/114738.html. – Назва з екрану.

  6. Громенко С. Чому Степан Процюк не пише детективи? – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/reviews/ books/2010/12/14/102237.html. – Назва з екрану.

  7. Євченко О. Класична антиутопія і роман О.Ірванця «Рівне/Ровно/ Стіна. Нібито роман». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.versii.com/telegraf. – Назва з екрану.

Схожі:

Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології»)
Державний екзамен з української мови та літератури для студентів спеціальності 02030301. Українська мова І література» на здобуття...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену (модуль «англійська мова»)
Зв'язок курсу лексикології з курсами граматики, фонетики та стилістикою. Методологічні принципи І методи лексикологічних досліджень...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену (модуль «документознавство»)
Рівень знань майбутніх фахівців визначається оптимальним поєднанням комплексу фахових знань, вмінь, навичок та високої професійної...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену (модуль «англійська мова з методикою її викладання»)
Зв'язок курсу лексикології з курсами граматики, фонетики та стилістикою. Методологічні принципи І методи лексикологічних досліджень...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену
Програма державного екзамену з дошкільної педагогіки містить у собі основні проблеми дошкільної педагогіки, які дозволяють уявити...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПояснювальна записка до організації та проведення комплексного державного екзамену з модуля «Теорія та практика образотворчого мистецтва»
Програма комплексного державного екзамену з модуля “Теорія та практика образотворчого мистецтва”
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconМіністерство освіти І науки украіни харківська національна академія міського господарства в. Ю. Світлична програма комплексного державного екзамену на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за фахом
Програма Комплексного державного екзамену на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за фахом (для студентів 4 курсу...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconН. А. Тюхтенко Програма комплексного державного екзамену дошкільна педагогіка та дитяча психологія
Програма державного екзамену з дошкільної педагогіки містить у собі основні проблеми дошкільної педагогіки, які дозволяють уявити...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену ( модуль «методика викладання англійської мови та зарубіжної літератури»)
Загальна характеристика системи освіти в Україні. Аналіз основних та допоміжних методів дослідження в методиці. Основні поняття та...
Програма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології») iconПрограма комплексного державного екзамену (модуль «загальне І спеціальне документознавство»)
У зв’язку з цим виникає необхідність підготовки фахівців, здатних професійно працювати у принципово нових умовах ринкових відносин,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи