Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма icon

Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма




НазваПоліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма
Сторінка1/5
Дата04.05.2013
Розмір1 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ

О.Мішуков

Перший проректор, професор,

голова науково-методичної ради

«____» ___________ 2010 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА

З ФІЛОСОФІЇ

(Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство)

Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук

Спеціальність/напрям підготовки

6.070801. Екологія та охорона навколишнього середовища. Спеціалізація: екологічний менеджмент та екологічний аудит; 6.010100. ПМСО. Біологія і географія; 6.010200. Фізична реабілітація; 6.010100. ПМСО. Хімія і біологія; 6.010100. Дефектологія. Спеціалізація: фізична реабілітація дітей з особливими потребами та логопедія; 6.020303. Філологія, 6.030301. Журналістика, 6.030102. Психологія. Спеціалізація: художня культура, режисура шкільних театрів; 6.020205. Образотворче мистецтво*. Спеціалізація: художня культура, комп’ютерний дизайн. Спеціалізація: художня культура, декоративне мистецтво. 6.020202. Хореографія*. Спеціалізація: художня культура, народно-сценічна хореографія. Спеціалізація: художня культура, сучасна хореографія. 6.020204. Музичне мистецтво*. Спеціалізація: художня культура, вокально-хорове мистецтво. Спеціалізація: художня культура, інструментально-виконавська майстерність.


Курс ІІ

Форма навчання денна


Херсон – 2012


Робоча програма з філософії для студентів

за напрямом підготовки _________________, спеціальністю ________________. „___” ________, 20__ року- __ с.


Розробники: Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії

та соціально-гуманітарних робіт.

Протокол від 3вересня 2012 року № 2

Завідувач кафедри доц. Поліщук І.Є.

_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року


^ Методи навчання


Реалізація навчально-виховних завдань потребує комплексного використання різноманітних методів навчання, які мають забезпечити взаємопов’язану та цілеспрямовану діяльність педагога й студентів. Методи навчання реалізуються через систему прийомів та засобів навчальної діяльності. Вони мають забезпечити взаємозв’язок трьох компонентів: мотиваційного, організаційно-ділового і контрольно-оцінного. У першому випадку треба використовувати методи, спрямовані на формування у студентів інтересу до пізнавальної діяльності. У групі організаційно-ділового компоненту виділяють методи організації і забезпечення мисленнєвої діяльності (індуктивний, дедуктивний, репродуктивного та пошукового характеру). Такі методи називають словесними, наочними і практичними. У групі контрольно-оцінного компонента визначають методи пов’язані з контролем за навчальною діяльністю студентів.

До словесних методів навчання належать: розповідь, пояснення, бесіда, лекція. Ці методи використовуються під час лекційних та семінарських занять з дисципліни «Україна в Європі та світі».

Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форму розкриття навчального матеріалу з метою спону­кання студентів до створення в уяві певного образу.

Пояснення — вербальний метод навчання, за допомогою яко­го педагог розкриває сутність певного явища, закону, процесу. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мислен­ні з використанням попереднього досвіду студентів.

Бесіда передбачає використання попереднього досвіду сту­дентів з певної галузі знань і на основі цього приведення їх за до­помогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтво­рення вже наявних. З цього погляду виділяють два види бесіди: евристичну й репродуктивну. За місцем у навчальному процесі розрізняють вступну, поточну й підсумко­ву бесіди.

Лекція — це метод, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, ло­гічно пов’язаних, об’єднаних загальною темою.

Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностя­ми пізнання і психологічними особливостями сприймання. Наочні методи передбачають насамперед використання демонстрації та ілюстрації. При цьому варто зауважити, що ці методи можуть за­стосовуватись як прийоми реалізації вимог інших методів.

Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці.

Ілюстрація — метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (світлини, ма­люнки, схеми, графіки та ін.).

Досить суттєвим у використанні наочних методів навчання є володіння технологією і технікою виготовлення й використання засобів демонстрації та ілюстрації. Особливої уваги потребує ви­користання технічних засобів навчання, й зокрема комп’ютер­ної техніки. Зазначений метод відіграє значну роль в процесі організації самостійної роботи студентів.

Під час виконання самостійної роботи використовуються інтерактивні методів навчання (робота в малих групах, мозковий штурм, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань). Окрім того з метою активізації розумової діяльності студентів застосовуються: проблемний виклад навчального матеріалу, частково-пошуковий метод.

^ Проблемний виклад передбачає створення викладачем про­блемної ситуації, допомогу студентам у виділенні та «прийнятті» проблемного завдання, використанні словесних методів (лекції, пояснення) для активізації мисленнєвої діяльності студентів, спрямованої на задоволення пізнавального інтересу шляхом отри­мання нової інформації.

^ Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шля­хів, прийомів і засобів розв´язання пізнавального завдання. Для забезпечення дієвості цього методу необхідно створити проблем­ну ситуацію і спонукати студентів до розуміння і «прийняття» пізнавального завдання; керувати ходом пошукової мисленнєвої діяльності студентів з використанням системи логічно вмотиво­ваних запитань; стимулювати і схвалювати пізнавальну діяль­ність студентів у процесі розв´язання навчальних завдань; ана­лізувати успіхи і помилки, труднощі.


^ Методи контролю

Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.

Використовуються такі методи контролю (усного, письмового), які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. З метою об’єктивної перевірки знань на семінарських заняттях застосовуються усне опитування, письмові контрольні роботи, тестовий контроль. Самостійна робота перевіряється шляхом написання рефератів, тестів, а також усного опитування.

Для перевірки навчальних досягнень студентів пропонуються закриті тести (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, з однією неправильною відповіддю) та відкритті тести

1.Що є предметом філософії?

а)людина та її сутнісні виміри;

б)суспільство і його історія;

г)людина - світ;

д)природа у всій її багатоманітності.

2.Філософське вчення про змінюваність і плинність сущого та закономірності змін.

а)діалектика;

б)герменевтика;

в)метафізика;

г)отологія.

3.Філософська концепція Конфуція пов’язана, в першу чергу, з проблематикою:


а)космологічною;

б)соціальною;

в)містичною;

г)гносеологічною;

д)мистецькою.


^ Пояснювальна записка

Мета курсу:

Вивчення дисципліни “Філософія” спрямована на сучасну концепцію філософської освіти студентів вищих навчальних закладів України, основою якої є ґрунтовна історико-філософська підготовка у поєднанні з орієнтацією на світоглядно-філософські проблеми сьогодення. Метою курсу є ознайомлення з філософією як теоретичною основою духовної культури.

Завдання курсу:

Теоретичні:

Виклад історії світової філософської думки спрямований на розуміння логіки виникнення найбільш відомих філософських вчень, їх функціонування в суспільній свідомості, на осмислення характеру та етапів становлення сучасних некласичних філософських систем, їх ґрунтування на досягненнях природничих та гуманітарних наук. Завданням курсу є розгляд таких проблем як філософське розуміння світу, суспільства та людини, що становлять основу теоретичної підготовки майбутніх фахівців. Програма включає і важливі питання етики, естетики та релігієзнавста, спрямовує студентів на вивчення сучасної духовної культури в світі в цілому і в Україні зокрема.

Практичні:

Формування та розвиток логічного та критичного мислення, формування теоретичного рівня світогляду.

Запропонована побудова викладу матеріалу сприятиме засвоєнню студентами філософії як цілісної системи людських знань, осмисленню проблем, що породжені сучасною суспільною практикою.

Перелік знань та умінь студентів:

Знати: основний зміст розділів даної дисципліни, які насьогодні склалися, зокрема основні етапи розвитку світової філософської думки, основні проблеми сучасної філософії.

Вміти: на основі теоретичного знання в галузі філософії виробити самостійний критичний стиль мислення, формувати власну світоглядну та громадянську позицію, застосувати набуті філософські знання в подальшій практичній діяльності.

Міждисциплінароні зв’язки. Курс філософії органічно пов'язаний як з дисциплінами природничого спрямування, так і з різноманітними галузями соціально-гуманітраного знання, що складають зміст навчального процесу всіх напрямів підготовки ХДУ. Світоглядна підготовка для засвоєння філософських знать здійснюється за допомогою дисциплін «Історія України» та «Історія української культури». Філософське знання в подальшому виконую методологічну роль та водночас конкретизується в курсі «Соціологія», служить фундаментом для розуміння спеціалізованого курсу для магістрантів «Філолсофія та методологія науки».


^ Програма курсу:


І. ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ.СВІТОВИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС


  1. Предмет філософії


Історичні типи світогляду (міфологія, релігія). Філософія як світогляд. Філософія і наука. Основні теми філософствування. Основні розділи і напрями філософії. Функції філософії.

2. Філософія Стародавнього Сходу

Давньоіндійська філософія. Упанішади. Ортодоксальні школи: веданта, міманса, санкх’я, вайшешика, йога, ньяя. Неортодоксальні школи: джайнізм, буддизм, чарвака. Давньокитайська філософія: конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм. Внесок давньоіндійської та давньокитайської філософії у формування європейської філософської свідомості.

3. Філософія Стародавньої Греції

Рання давньогрецька філософія. Мілетська школа. Геракліт Ефеський. Піфагор та піфагорійці. Елейська школа. Емпедокл. Анаксагор. давньогрецькі атомісти: Левкіпп, Демокріт. Давньогрецька філософія класичного періоду: софісти, Сократ, сократичні школи. Платон. Арістотель.

^ Філософія елліністичного періоду: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.

4. Філософія доби Середньовіччя та Відродження

Західна і східна апологетика. Ідея Бога. Есхатологія. Патристика. Августин. Схоластика. Номіналізм та реалізм. Фома Аквінський. Значення номіналізму для розвитку європейської науки.

^ Філософська думка доби Відродження. Гуманістичні ідеї. Натурфілософія. М. Кузанський, Дж. Бруно. Соціально-філософські погляди. Н. Макіавеллі.

5. Філософія Нового часу

Передумови формування філософії Нового часу. Проблема методу. Емпіризм та раціоналізм. Ф.Бекон, Р.Декарт, Б.Спіноза, Дж. Локк, Г. Лейбніц, Д. Юм, Дж. Берклі. Механістичний характер філософії Нового часу.

Філософська думка доби Просвітництва. Людина, суспільство, мораль (Ж. Ж. Руссо, Д.Дідро, Вольтер, Ш. Л. Монтеск’є).

6. Класична німецька філософія

І. Кант – родоначальник класичної німецької філософії (гносеологія, етика). Філософія Г.В.Ф.Гегеля (діалектика, абсолютний ідеалізм). Філософія І.Г.Фіхте (проблема людського «Я»). Філософія Ф.В.Й.Шеллінга. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Значення класичної німецької філософії для розвитку європейської філософської свідомості.


7. Некласична філософія ХІХ століття.


Розвиток ірраціоналізму. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше. А. Бергсон. Зародження філософії екзистенціалізму (С. К’єркегор).


8. Сучасна світова філософська думка.


Позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм. Екзистенціалізм (німецький, французький, російський). Релігійна філософія: неотомізм, християнський еволюціонізм (Тейяр де Шарден), персоналізм, протестантська філософія. Психоаналіз. Неофрейдизм. Філософська антропологія (М. Шелер). Феноменологія (Е. Гуссерль). Герменевтика. Структуралізм. Неокантіанство. Філософія постмодерну (Ж. Дерріда).


9. Українська філософія.


Джерела української філософської думки. Філософська думка Києво-Руської держави. Формування неоплатонізму (ХІV – ХVІ ст.). Агіографія, ісихазм, ареопагітизм. Братські школи. Острозький культурно-освітній центр. Українські полемісти. Філософія професорів Києво-Могилянської академії. Ф. Прокопович. Г. Сковорода – основоположник української класичної філософії. Академічна філософія ХІХ ст. П. Юркевич. Філософія української діаспори (Д.Чижевський, В. Липинський). Українська філософія ХХ ст. Відродження 60-х років. П. Копнін, В. Шинкарук, М. Попович.


ІІ. ОСНОВНІ РОЗДІЛИ ТА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ


1. Філософська онтологія.


Основні онтологічні категорії: існування, буття, світ, субстанція. Основні форми буття. Людське буття. Світ «повсякденності» - світ людського існування. Матерія як філософська категорія. Сучасні філософські та наукові підходи до матерії.

Матерія і рух. Рух і спокій. Рух і розвиток. Форми руху матерії. Принципи класифікації форм руху матерії. Простір і час як форми буття. Поняття соціального простору і часу.


2. Феноменологія.


Природничі засади свідомості. Соціальні аспекти свідомості. Функції свідомості. Структура свідомості. Самосвідомість та її функції.

Проблема ідеального. Мислення і мова. Суспільна свідомість та її форми.


3. Гносеологія. Епістемологія.


Проблема пізнання в історії філософії. Пізнання і практика. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання. Емпіричний і раціональний рівні наукового пізнання. Логіка наукового пізнання. Етапи наукового пізнання (факт, проблема, наукова ідея, гіпотеза, теорія). Методи наукового пізнання. Теорія істини. Критерії істини. Істина абсолютна та відносна. Конкретність істини. Істина об’єктивна та суб’єктивна.

4. Логіка. Предмет логіки


Поняття. Судження. Умовивід. Закони логіки. Гіпотеза. Доведення спростування. Сучасна логіка. Класична логіка. Некласична логіка.


5. Філософська антропологія.


Проблема людини в історії філософії. Філософські аспекти антропосоціогенезу. Людина як космічна істота. Біологічне та соціальне в людині.

Критика біологізаторських та соціологізаторських підходів до людини.

Сенс життя. Проблема життя, смерті та безсмертя.

Філософія особистості. Свобода особистості.


  1. Соціальна філософія.

Основні підходи до розуміння суспільства в історії філософії.

Сучасні філософські концепції суспільства. Суспільство як система, що сама розвивається. Основні сфери життєдіяльності суспільства.

Матеріальне виробництво. Соціальна структура. Поняття соціальної групи.

Суспільство як система соціальних відносин. Історичні типи спільності людей.


7. Філософія культури та науки.

Поняття «культура» в історії філософії. Діяльнісний підхід до культури. Проблема культурного прогресу.

Поняття «цивілізація». Поняття традиційного і техногенного суспільства. Основні цінності традиційного та техногенного суспільства.

Культура і цивілізація сучасного світу. Перспективи цивілізаційного розвитку. Специфіка науки. Етика науки.


8. Аксіологія.


Цінності як визначальні характеристики людського буття. Основні сучасні аксіологічні теорії. Структура цінностей. Базові цінності. Ціннісні орієнтації. Проблема ідеалу. Глобальні проблеми людства. Стратегія майбутнього.


ІІІ. ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО.


1. Етика.


Предмет етики. Сутність, структура і функції моралі. Основні етапи розвитку етичної думки. Основні категорії етики: добро, зло, сенс життя, щастя, совість, сором. Шлюб і сім’я.


2. Естетика.


Предмет естетики. Основні етапи розвитку естетичної думки. Естетична свідомість та естетична діяльність. Категорії естетики. Мистецтво як специфічна форма відображення світу.


3. Релігієзнавство.


Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання. Сутність релігії. Філософські концепції природи релігії. Структура релігії. Суспільні функції релігії. Класифікація релігій. Історична ґенеза релігії. Світові релігії. Релігії в Україні.


^ Структура навчальної дисципліни

^ Назви змістових модулів і тем



кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

Змістовий модуль 1. Предмет філософії. Історія світової філософії

(VIст.до н.е.- XVIII ст..н.е.)

Тема 1. Предмет філософії

4

2

2

-

-

-

Тема 2. Філософські школи Стародавньої Індії

1

-

-

-

-

1

Тема 3. Філософія Стародавнього Китаю

1

-

-

-

-

1

Тема 4. Філософія Стародавньої Греції

4

2

2

-

-

-

Тема 5. Неоплатонізм

2

-

-







2

Тема 6. Філософія Стародавнього Риму

1

-

-

-

-

1

Тема 7. Філософія Середньовіччя та доби Відродження

4

2

2

-

-

-

Тема 8. Натурфілософія XVI ст.

1

-

-

-

-

1

Тема 9. Філософія Нового часу

2

2

-

-

-

-

Тема 10. Західноєвропейська філософія доби Просвітництва

2

-

-

-

-

2

Тема 11. Філософська думка Києво-Руської держави

1

-

-

-

-

1

Тема 12. Гуманістичні та реформаційні ідеї в філософській думці України (к. XV – XVII ст.)

2

-

-

-

-

2

Тема 13. Класична німецька філософія

4

2

2

-

-

-

^ Разом за змістовим модулем 1

29

10

8

-

-

11

Змістовий модуль 2

Європейський історико філософський процес

(XІХ – XX ст.)

Тема 1. Філософія марксизму

2

-

-

-

-

2

Тема 2. Ірраціоналізм

2

2

2

-

-

-

Тема 3. Позитивізм та його істині форми

4

2

2

-

-

-

Тема 4.Сучасна релігійна філософія. Екзистенціалізм.

4

2

2

-

-

-

Тема 5. Інтуїтивізм А. Бергсона

1

-

-

-

-

1

Тема 6. Феноменологія Е. Гуссерля

2

-

-

-

-

2

Тема 7. Герменевтика

1

-

-

-

-

1

Тема 8. Російська релігійна філософія ІІ пол. ХІХ ст. В. Соловйов

1

-

-

-

-

1

Тема 9. Російська релігійна філософія І пол. ХХ ст. М. Бердяєв,

П. Флоренський

1

-

-

-

-

1

Тема 10. Філософські аспекти психоаналізу

1

-

-

-

-

1

Тема 11. Неофрейдизм

2

-

-

-

-

2

Тема 12. Філософія Г.Сковороди та П.Юркевича

2

-

-

-

-

2

^ Разом за змістовим модулем 2

25

6

6







13

Всього за семестр

54

16

14







24

Змістовий модуль 3

Основні розділи та проблеми сучасної філософії

Тема 1. Філософська онтологія та феноменологія

2

2

-

-

-

-

Тема 2.Проблема буття в історії філософії

1

-

-

-

-

1

Тема 3.Проблема буття в філософії ХХ ст.

1

-

-

-

-

1

Тема 4.Сучасні наукові підходи до матерії та її будови

1

-

-

-

-

1

Тема 5.Основні онтологічні категорії

2

-

2

-

-

-

Тема 6.Суспільна свідомість та її форми

1

-

-

-

-

1

Тема 7.Теорія пізнання

4

2

2

-

-

-

Тема 8.Предмет логіки

2

2

-

-

-

-

Тема 9.Сутність і види понять

2

-

2

-

-

-

Тема 10. Судження. Умовивід.

2

-

2

-

-

-

Тема 11. Філософська антропологія

2

2

-

-

-

-

Тема 12. Свобода особистості

1

-

-

-

-

1

Тема 13. Соціальна філософія

2

2

-

-

-

-

Тема 14. Політична організація суспільства

1

-

-

-

-

1

Тема 15. Культура та цивілізація

1

-

-

-

-

1

Тема 16. Цінності. Структура цінностей.

1

-

-

-

-

1

Тема 17. Аксіологічні ідеї в історії філософії

1

-

-

-

-

1

^ Разом за змістовим модулем 3

27

10

8

-

-

9

Змістовий модуль 4.

Етика та естетика. Релігієзнавство

Тема 1. Етика як галузь філософського знання

2

2

-

-

-

-

Тема 2. Категорія етики

2

-

2

-

-

-

Тема 3. Основні етапи розвитку етичної думки

2

-

-

-

-

2

Тема 4.Поняття совісті і сорому

1

-

-

-

-

1

Тема 5. Шлюб і сім’я

1

-

-

-

-

1

Тема 6. Естетика та її категорії

4

2

2

-

-

-

Тема 7. Основні етапи розвитку естетичної думки

1

-

-

-

-

1

Тема 8. Естетична діяльність та її форми

1

-

-

-

-

1

Тема 9. Релігія у філософському вимірі

2

2

-

-

-

-

Тема 10. Історична ґенеза релігії

2

-

2

-

-

-

Тема 11. Християнство

2

2

-

-

-

-

Тема 12. Буддизм

1

-

-

-

-

1

Тема 13. Іслам

2

-

-

-

-

2

Тема 14. Релігії в Україні

2

-

2

-

-

-

Тема 15. Філософський зміст поняття «свобода совісті»

1

-

-

-

-

1

Тема 16. Правове забезпечення свободи, совісті в Україні

1

-

-

-

-

2

^ Разом за змістовим модулем 4

27

8

8

-

-

11

Всього за семестр

54

18

16

-

-

20

Всього за рік

108

34

30

-

-

44
  1   2   3   4   5

Схожі:

Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconПоліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма
«бакалавр», найважливіших питань соціологічної науки. Соціологія дає можливість студентам зрозуміти сутність та особливості соціальних...
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconЗбірка авторських навчальних програм дисциплін із гуманітарної та методологічної підготовки
Поліщук І.Є. – завідувач кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, доцент, кандидат філософських наук
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconМетодичні рекомендації з дисципліни «Філософія та методологія науки» для магістрантів усіх спеціальностей університету
Укладачі: Поліщук І.Є. – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconГудзеляк Ірина Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії. робоча програма
Географія, спеціальністю 070502 економічна і соціальна географія. – Львів, 2010. – 10 с
Поліщук Ірина Євгенівна, доцент, кандидат філософських наук робоча програма iconГудзеляк Ірина Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії. робоча програма
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри економічної і соціальної географії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи