Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт icon

Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт




Скачати 336.71 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт
Дата04.05.2013
Розмір336.71 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації для написання курсових робіт

Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт відповідає напрямам досліджень, науковим зацікавленням кафедри відповідного спрямування. Тему дослідження студент вибирає із запропонованого переліку або пропонує свою.

Написання курсової роботи вимагає дотримання чітких правил. При виборі теми дослідження варто уникати надзвичайно довгої назви (не більше дев’яти слів) чи надто складних термінів. Тема курсової роботи не повинна починатись такими словами: проблема, дослідження, деякі шляхи, деякі питання, деякі проблеми, до питання тощо. Перш ніж визначитись з темою дослідження, необхідно ознайомитись з наявністю літератури, ступенем розроблення цієї тематики. А вже обравши тему курсової роботи, студент опрацьовує літературу (першоджерела, монографії, посібники тощо). Далі студент складає план дослідження і узгоджує його з керівником. Курсова робота повинна засвідчити, що студент уміє вести самостійних науковий пошук, зіставляти та аналізувати певні проблемні ситуації.

^ Структура курсової роботи: зміст (план), вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури.

У вступі студент розкриває сутність і стан досліджень з певної проблематики, розробленість і популярність її у філософських дослідженнях, обгрунтування необхідності дослідження. Саме у вступі формулюються мета (яка тісно пов’язана з назвою дослідження) та основні завдання курсової роботи, а також вказується предмет, об’єкт і методи дослідження, його науково-теоретична основа. Поставлені завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов’язано з назвами основних розділів.

Вступна частина є найбільш теоретичним і методологічним розділом, бо саме тут обґрунтовується спосіб аналізу певних проблем, що розв'язуються у дослідженні, чи проводиться історичний екскурс щодо певної проблематики чи питання. Рекомендований обсяг вступу – до 5 сторінок.

^ Основна частина дослідження складається з 2-3 розділів та, за потреби, кількох підрозділів; пункти та підпункти повинні бути приблизно однакового обсягу.

Доцільним є висвітлення сучасного стану розробленості цього питання (проблеми, ідеї тощо). Автор курсової роботи повинен проаналізувати всі концепції, провести порівняльну роботу, визначити спільні елементи, і показати відмінні моменти. В курсовій роботі автор відстоює власну позицію щодо аналізу цих проблем, можливі способи її розв’язання.

Висновки, як заключний розділ курсової роботи, можна оформити у вигляді чітких тез, що стосуються розділів роботи. Рекомендований обсяг висновків – до 3 сторінок.

^ Список використаної літератури (в алфавітному порядку, не менше 30 опрацьованих джерел) записується вкінці всього тексту, після висновків і додатків.


Приклади технічного оформлення див. у рекомендаціях до написання випускних робіт.


^ Критерії оцінювання якості виконання курсової роботи


У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента в досліджуваній галузі менеджменту, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. Узагальнені критерії оцінювання захисту курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Параметри та критерії оцінювання курсової роботи

Параметри оцінювання

Діапазон оцінки, балів

Критерії оцінювання за бальною шкалою

^ Оцінювання якості курсової роботи

0 - 75




  1. Відповідність змісту курсової роботи темі та затвердженому плану

0-15

0 – зміст жодного з параграфів курсової роботи не відповідає затвердженому плану

5 – зміст одного параграфу курсової роботи відповідає затвердженому плану

10 – зміст двох параграфів курсової роботи відповідає затвердженому плану

15 – зміст усіх параграфів курсової роботи відповідає затвердженому плану

  1. Ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження, та коректність використання понятійного апарату

0-15

0 – понятійний апарат не сформовано; теоретичні аспекти проблеми не розкриті

5 – понятійний апарат сформовано, але теоретичні аспекти проблеми не розкриті

10 – понятійний апарат сформовано, теоретичні аспекти проблеми розкриті частково

15 – понятійний апарат сформовано, теоретичні аспекти проблеми розкриті

  1. Наявність критичних співставлень та узагальнень різних точок зору та підходів до постановки та розв’язання проблеми

0-15

0 – критичні співставлення та узагальнення відсутні

10 – критичні співставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні

15 – критичні співставлення наявні та супроводжені коректними узагальненнями

  1. Ступінь використання фактологічного матеріалу; висвітлення особливостей прояву та розв’язання досліджуваної проблеми у практиці вітчизняних підприємств

0-10

0 – фактологічний матеріал не використаний

5 – залучений фактологічний матеріал, особливості прояву та розв’язання проблеми на вітчизняних підприємствах не висвітлені

10 – залучений фактологічний матеріал, досвід вітчизняних підприємств висвітлений

  1. Обсяг та адекватність використаних при написанні роботи першоджерел та дотримання етики посилань

0-10

0 – залучені матеріали лише навчальних підручників та посібників (до 10 джерел), етика посилань не дотримана

5 – залучені матеріали навчальних підручників та посібників, періодичних видань (11-15 джерел), етика посилань дотримана частково

10 – залучені матеріали навчальних підручників та посібників, монографій, статистичних збірників та довідників, періодичних видань та мережі Internet (більше 15 джерел), етика посилань дотримана

  1. Відповідність оформлення курсової роботи встановленим вимогам

0-10

0 – текст курсової роботи оформлено з суттєвими порушеннями встановлених вимог

5 - текст курсової роботи оформлено з незначними порушеннями встановлених вимог

10 - текст курсової роботи оформлено у відповідності до встановлених вимог

^ Оцінювання захисту курсової роботи

0 – 25




  1. Вміння чітко та стисло викласти основні результати дослідження

0-10

0 – студент неспроможний чітко та стисло викласти основні результати дослідження

5 – студент невпорядковано викладає основні результати дослідження

10 – студент спроможний чітко та стисло викласти основні результати дослідження

  1. Використання роздаткового ілюстративного матеріалу

0-5

0 – роздатковий ілюстративний матеріал не використано

5 – доповідь супроводжена роздатковим ілюстративним матеріалом

  1. Повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання

0-10

0 – студент неспроможний надати відповіді на поставлені питання

5 – студент надає неповні, поверхові, необґрунтовані відповіді на поставлені питання

10 – студент надає повні, глибокі, обґрунтовані відповіді на поставлені питання


Остаточне оцінювання рівня виконання, презентації та захисту курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, що враховує:

1)       попереднє оцінювання якості курсової роботи науковим керівником –   0-75 балів;

2)       оцінювання захисту курсової роботи – 0-25 балів.

Після чого дані 100-бальної шкали оцінювання переводяться в 4-бальну та шкалу за системою ECTS за критеріями, наведеними в табл. 2.


Таблиця 2. Критерії оцінювання знань студентів

Оцінка за шкалою ESTS

Визначення

За національною системою

За системою ДонДУУ

А

Відмінно – відмінне виконання роботи або відповідь без помилок

5 (відмінно)

90-100

В

Дуже добре – виконання роботи з незначними помилками (до 5%)

4 (добре)

82-89

С

Добре – взагалі правильна робота, відповідь з кількома незначними помилками (до 10%)

75-81

Д

Задовільно – непогано, але з певною кількістю помилок, які не заважають достатньо повному висвітленню питання, відповіді (до 25%)

3 (задовільно)

69-74

Е

Достатньо – виконання робіт задовольняє мінімальні критерії для позитивної оцінки (до 40%)

60-68

FX

Незадовільно – потрібно додатково попрацювати для отримання позитивної оцінки

2 (незадовільно)

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота для отримання позитивної оцінки

1-34


Рішення щодо оцінки курсової роботи оголошується в той самий день, після чого оцінка записується на титульному аркуші курсової роботи та проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ БАКАЛАВРСЬКОЇ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ


Остаточна оцінка за бакалаврську дипломну роботу виставляється за результатами її захисту перед ДЕК. Захист бакалаврської дипломної роботи оцінюється за національною шкалою, за 5-бальною шкалою та за шкалою ECTS.

^ При виставленні остаточної оцінки за бакалаврську дипломну роботу члени ДЕК повинні обов'язково враховувати такі моменти:

1) відповідність змісту бакалаврської дипломної роботи вимогам до її написання;

2) оцінку рецензента бакалаврської дипломної роботи;

3) оцінку наукового керівника бакалаврської дипломної роботи;

4) виконання індивідуального графіка написання бакалаврської дипломної роботи;

5) захист бакалаврської дипломної роботи її автором перед членами ДЕК.


Таблиця 1 – Критерії оцінювання бакалаврської дипломної роботи

Оцінка

За національною

Шкалою

За 7 бальною

шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою

ECTS

Відмінно

5

90-100

A

Добре

4,5

82-89

В

4

75-81

C

Задовільно

3,5

69-74

D

3

60-68

E

Незадовільно

2

35-59

FX

1

1-34

F


Оцінка «відмінно» (за системою ECTS – А) може бути виставлена лише у тому випадку, якщо на захисті студент показав вільне і глибоке володіння змістом бакалаврської дипломної роботи, використовував ілюстративний матеріал, точно і повно відповів на всі задані запитання членів ДЕК, вільно володіє науковою термінологією.

Оцінка «добре» (за системою ECTS –В) виставляється, якщо на захисті студент показав вільне і глибоке володіння змістом бакалаврської дипломної роботи, використовував ілюстративний матеріал, проте, при відповіді на запитання студентом, були допущені незначні неточності, які він не зумів повністю виправити після того, як на них було звернуто увагу з боку членів ДЕК, в основному володіє науковою термінологією.

Оцінка «добре» (за системою ECTS –С) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він в основному володіє змістом бакалаврської дипломної роботи, під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, при відповіді на запитання студентом були допущені незначні неточності, які він однак так і не зумів повністю виправити після того, як на них було звернуто увагу з боку членів ДЕК, в основному володіє науковою термінологією. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, в якому теж були деякі помилки та неточності.

Оцінка «задовільно» (за системою ECTS – D) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він в основному володіє змістом бакалаврської дипломної роботи, проте, доповідь містить несуттєві помилки. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, в якому теж були деякі помилки та неточності. Відповіді на запитання членів ДЕК були не зовсім чітко сформульовані. Деякі наукові терміни студент вживав не за їх точним призначенням.

Оцінка «задовільно» (за системою ECTS – Е) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він в основному володіє змістом бакалаврської дипломної роботи, проте, доповідь була побудована нелогічно і містить помилки. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, в якому теж були деякі помилки та неточності і при коментуванні якого студент наражався на певні труднощі, що важко долав. Відповіді на запитання членів ДЕК були нечітко сформульовані. Деякі наукові терміни студент ВИКОРИСТОВІВАВ не за їх точним призначенням.

Оцінка «незадовільно» (F, FX) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він не володіє частиною змісту бакалаврської дипломної роботи, його доповідь нелогічна і містить серйозні помилки, а ряд висновків неправильно обґрунтовуються чи взагалі є неправильними. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, але змістовно прокоментувати його студент не міг. Відповіді на запитання членів ДЕК були нечіткими і поверховими. Знання наукових термінів незадовільне, за пунктами 1–4 середня оцінка не перевищила «3».


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ


Якісними критеріями оцінювання опитування студентів з теоретичного матеріалу в усній чи письмовій формі є:

  1. Повнота відповіді або виконання завдання:

  • Елементарна;

  • Фрагментарна;

  • Повна;

  • Неповна.

  1. Рівень сформованості логічних умінь:

    • елементарні дії;

    • операція, правило, алгоритм;

    • правила визначення понять;

    • формулювання законів і закономірностей;

    • структурування суджень, умовиводів, доводів, описів.

Якісними критеріями оцінювання виконання практичних завдань студентами є:

  1. Повнота виконання завдання:

  • Елементарна;

  • Фрагментарна;

  • Неповна;

  • Повна.

  1. Рівень самостійності студента

    • під керівництвом викладача;

    • консультація викладача;

    • самостійно.

  1. Рівень навчально-пізнавальної діяльності

    • Репродуктивний;

    • Алгоритмічний;

    • Продуктивний;

    • Творчий.




За шкалою ECST

Рівень навчальних досягнень студентів

Оцінка

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

А

^ Високий рівень


5

Відповідь або завдання відзначається повнотою виконання без допомоги викладача.

Студент володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; вміє застосовувати вивчений матеріал для внесення власних аргументованих суджень у практичній педагогічній діяльності.

Студент має системні, дієві здібності у навчальній діяльності, користується широким арсеналом засобів доказу своєї думки, вирішує складні проблемні завдання; схильний до системно-наукового аналізу та прогнозування явищ; уміє ставити та розв'язувати проблеми.

В

Високий рівень

4,5

Відповідь і завдання – повні з деякими огріхами, виконані без допомоги викладача.

Студент вільно володіє вивченим матеріалом, зокрема, застосовує його на практиці; вміє аналізувати і систематизувати наукову та методичну інформацію. Використовує загальновідомі доводи у власній аргументації, здатен до самостійного опрацювання навчального матеріалу; виконує дослідницькі завдання, але потребує консультації викладача.

С

Достатній рівень


4

Відповідь і завдання відзначаються неповнотою виконання без допомоги викладача.

Студент може зіставити, узагальнити, систематизувати інформацію під керівництвом викладача; знання є достатньо повними; вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних педагогічних ситуаціях. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Здатен на реакцію відповіді іншого студента, опрацювати матеріал самостійно, вміє підготувати реферат і захистити його найважливіші положення.

D

Середній рівень


3,5

Відповідь і завдання відзначаються неповнотою виконання за консультацією викладача.

Студент володіє матеріалом на початковому рівні (значну частину матеріалу засвоює на репродуктивному рівні). З допомогою викладача здатен відтворювати логіку наукових положень; має фрагментарні навички в роботі з підручником, науковими джерелами; має стійкі навички роботи з конспектом, може самостійно оволодіти більшою частиною навчального матеріалу. Може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати і робити висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена

Е

Початковий рівень


3

Відповідь і завдання відзначаються фрагментарністю виконання за консультацією викладача або під його керівництвом.

Студент володіє навчальним, матеріалом, виявляє здатність елементарно викласти думку.

Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів; з допомогою викладача виконує елементарні завдання; контролює свою відповідь з декількох простих речень; здатний усно відтворити окремі частини теми; має фрагментарні уявлення про роботу з науково-методичним джерелом, відсутні сформовані уміння та навички

Х

Низький


2

Відповідь і завдання відзначаються фрагментарністю виконання під керівництвом викладача.

Теоретичний зміст курсу засвоєно частково, необхідні практичні уміння роботи не сформовані, більшість передбачених навчальною програмою навчальних завдань не виконано.



^ Критерії оцінювання самостійної роботи студентів

Якісними критеріями оцінювання виконання індивідуальних завдань студентами є:

1.Повнота виконання завдання:

  • Елементарна;

  • Фрагментарна;

  • Повна;

  • Неповна.

2. Рівень самостійності студента

    • під керівництвом викладача;

    • консультація викладача;

    • самостійно.

3. Сформованість навчально-інформаційних умінь (роботи з підручником, володіння різними способами читання, складання плану, рецензій, конспекту, вміння користуватися бібліотекою, спостереження, експеримент тощо)

4. Сформованість навчально-інтелектуальних умінь (визначення понять, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, абстрагування, вміння відповідати на запитання, виконувати творчі завдання тощо);

5. Рівень сформованості фахових методичних вмінь (вміння застосовувати на практиці набуті знання):

  • низький – володіння умінням здійснювати первинну обробку навчальної інформації без подальшого її аналізу;

  • середній – уміння вибирати відомі способи дій для виконання фахових завдань;

  • достатній – застосовує набуті знання у стандартних практичних ситуаціях;

  • високий – володіння умінням творчо-пошукової діяльності.




^ За шкалою ECST

Рівень навчальних досягнень студентів

Оцінка

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

А

^ Високий рівень


5

.▪ Завдання відзначається повнотою виконання без допомоги викладача.

▪ Визначає рівень поінформованості, потрібний для прийняття рішень. Вибирає інформаційні джерела, адекватні цілі проекту.

▪ Користується широким арсеналом засобів доказу своєї думки, вирішує складні проблемні завдання методичного характеру; схильний до системно-наукового аналізу та прогнозування педагогічних явищ; уміє ставити та розв’язувати проблеми

▪ Робить висновки і приймає рішення у ситуації невизначеності. Володіє уміннями творчо-пошукової діяльності.

В

Високий рівень

4,5

▪ Завдання – повні, з деякими огріхами, виконані без допомоги викладача.

▪ Планує інформаційний пошук; володіє способами систематизації інформації;

▪ Використовує загальновідомі доводи у власній аргументації, здатен до самостійного опрацювання навчального матеріалу; виконує дослідницькі завдання, але потребує консультації викладача.

▪ Робить висновки і приймає рішення у ситуації невизначеності. Володіє уміннями творчо-пошукової діяльності.

С

Достатній рівень


4

▪ Завдання відзначається неповнотою виконання без допомоги викладача.

▪ Інтерпретує отриману інформацію у контексті своєї діяльності. Критично ставиться до отриманої інформації; наводить аргументи

▪ Студент може зіставити, узагальнити, систематизувати інформацію під керівництвом викладача; вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних педагогічних ситуаціях.


D

Середній рівень


3,5

▪ Завдання відзначається неповнотою виконання за консультацією викладача.

▪ Застосовує запропонований вчителем спосіб отримання інформації з декількох джерел; має фрагментарні навички в роботі з підручником, науковими джерелами; має стійкі навички роботи з конспектом.. Усвідомлює, якою інформацією з питання він володіє, а якою – ні;

▪ Може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати і робити висновки, може самостійно оволодіти більшою частиною навчального матеріалу.

▪ Вибирає відомі способи дій для виконання фахових методичних завдань.


Е

Початковий рівень


3

▪ Завдання відзначається фрагментарністю виконання за консультацією викладача або під його керівництвом.

▪ Усвідомлює недостатній обсяг інформації. Застосовує запропонований викладачем спосіб отримання інформації з одного джерела; має фрагментарні уявлення про роботу з науковим джерелом.

▪ Демонструє розуміння отриманої інформації. Демонструє розуміння висновків з певного питання. Відсутні сформовані уміння та навички.

▪ Володіє умінням здійснювати первинну обробку навчальної інформації без подальшого її аналізу.





Низький


2

Завдання відзначається фрагментарністю виконання під керівництвом викладача.

Необхідні практичні уміння роботи не сформовані, більшість передбачених навчальною програмою навчальних завдань не виконано.



^ Критерії оцінювання знань студентів на заліку


Характеристики критеріїв оцінювання знань

За державною (національною) шкалою

^ За шкалою ECST

За 100 бальною шкалою

Характеризується знаннями суттєвих ознак, понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними. Студент самостійно засвоює знання у стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом, узагальненням, порівнянням, абстрагуванням), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки.

навчальна діяльність позначена уміннями самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особистісну позицію.

Зараховано




60-100


Незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння застосувати теоретичні положення при розв’язанні практичних задач.

^ Не зараховано

з можливістю повторного складання заліку



35-59

Незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння орієнтуватися при розв’язанні практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.

^ Не зараховано

з обов’язковим повторним вивченням навчальної дисципліни

F

1-34



Критерії оцінювання відповіді студента на екзамені/диф.заліку


^ Характеристики критеріїв оцінювання знань

За державною (національною) шкалою

За шкалою ECST

За 100 бальною шкалою

^ Високий рівень

Характеризується глибокими, міцними, узагальненими, системними знаннями – з предмета, уміннями застосувати знання, творча, навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена уміннями самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особистісну позицію.

5

А

90-100

^ Високий рівень

Характеризується глибокими і міцними знаннями – з предмета, уміннями застосувати знання, творча, навчальна діяльність має частково дослідницький характер, позначена уміннями самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особистісну позицію.

4,5

В

82-89

^ Достатній рівень

Характеризується знаннями суттєвих ознак, понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними. Студент самостійно засвоює знання у стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом, узагальненням, порівнянням, абстрагуванням), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки.

4

С

75-81

^ Середній рівень

Знання неповні, поверхневі. Студент відновлює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не вміє самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний вирішувати завдання за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

3,5

D

69-74

^ Початковий рівень

Відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, обумовлюється початковим уявленням про предмет вивчення.

3

E

60-68

Незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння застосувати теоретичні положення при розв’язанні практичних задач.


^ 2 / Не зараховано

з можливістю повторного складання заліку



35-59

Незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння орієнтуватися при розв’язанні практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.

1 / Не зараховано

з обов’язковим повторним вивченням навчальної дисципліни

F

1-34



^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ САМОСТІЙНИХ РОБІТ

(реферати)

Реферат — короткий виклад (огляд) змісту однієї або декількох наукових робіт або книг з певної тематики. Найчастіше складають інформативний реферат, який якнайповніше розкриває зміст теми, основні теоретичні та фактичні відомості. Розширений, або зведений (за декількома джерелами, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість робіт з одної темі, викладені у вигляді добре структурованого тексту.

Реферат — перший ступінь на шляху освоєння навиків проведення науково-дослідної роботи, оскільки він є однією з початкових форм подання наукових результатів письмово. Це робота теоретичного характеру із джерелами інформації по аналізу, порівнянню і узагальненню даних, одержаних іншими дослідниками обраної темі. Важливо, що в процесі написання реферату формується власний погляд на проблему.

1. Основні етапи роботи над рефератом

Робота над рефератом принесе користь його авторові, а сам реферат може викликати зацікавленість — однокурсників, викладачів тощо, — якщо студент поставиться до його підготовки серйозно, дотримуючись усіх необхідних вимог.

В організаційному плані написання реферату є процесом, розподіленим в часі по етапах. Всі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і завершальний.

^ Підготовчий етап містить пошуки літератури з певної теми, коли використовуються різні бібліографічні джерела; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для подальшої роботи над темою. Приступати до підбору і вивчення наукових джерел необхідно після ознайомлення і з'ясування основних ідей, проблем і тез по темі реферату. Література може бути рекомендована керівником роботи або підібрана самим студентом.

Джерелами інформації можуть стати:

• підручники і навчальні посібники з даної проблеми і книги з тематики, близької до змісту роботи. В них можна знайти складену авторами прикнижкову бібліографію;

• наукові роботи;

• довідники, енциклопедичні словники;

• періодичні видання, реферативні журнали;

• бібліотечні каталоги, предметні покажчики.

Серед них має бути література за останні 5 років, а також публікації, які не втратили своєї актуальності і значущості.

^ Виконавський етап включає читання книг (інших джерел), ведення записів прочитаного.

Роботу із джерелами треба починати з ознайомлювального читання, тобто проглянути текст, виділяючи його структурні одиниці. При ознайомлювальному читанні закладками визначаються ті сторінки, які вимагають уважнішого вивчення.

Залежно від результатів ознайомлювального читання обирається подальший спосіб роботи із джерелом. Якщо для вирішення поставленої задачі потрібно вивчити деякі фрагменти тексту, то використовується метод вибіркового читання. Якщо в книзі немає докладного змісту, слід звернути увагу на предметні та іменні покажчики.

Зрозуміло, що вміння таким чином працювати з текстом приходить далеко не одразу. Найкращий спосіб навчитися виділяти головне в тексті, усвідомлювати проблематичний характер тверджень, давати оцінку авторської позиції — це порівняльне читання, в ході якого студент знайомиться з різними думками стосовно якогось одного питання, порівнює вагомість і доказовість аргументів сторін і робить висновок про найбільшу переконливість тієї або іншої позиції.

Завершальний етап включає обробку здобутих матеріалів і написання реферату; складання списку використаної літератури.

У рефераті студент має показати вміння самостійно працювати з книгою, творчо обробляти і оцінювати досліджуваний матеріал, а також стисло, логічно та аргументовано викладати думки з використанням загальнонаукової і спеціальної термінології. Відібраний для реферату матеріал має бути оброблений, систематизований і, згодом, правильно оформлений.

2. Оформлення і структура реферату

Суворих та конкретних правил його розробки немає, але бажано дотримуватися деяких рекомендацій по оформленню.

Обсяг реферату визначає сам референт. Оптимальним вважається обсяг у 10-15 сторінок друкарського тексту. Кількість сторінок залежить від об'єктивної складності розкриття теми і доступності літературних джерел. Формат паперу — А4, кегль — 14, міжрядковий інтервал — 1,5. Поля: ліворуч — 3 см, справа — 1,5 см, зверху –2,0 см, знизу — 2,0 см. . Times New Roman, 14. Абзац 1,25 см.

Структура. Якість оформлення реферату значно підвищується, якщо він має титульний аркуш (співпадає з оформленням титульного аркуша до контрольної роботи, див. Додаток 1), зміст, короткий список використаної літератури, який розміщується на останній сторінці рукопису реферату.

На останній сторінці рукопису реферату ставиться підпис його автора і дата закінчення роботи.

Слід додати, що викладач може на свій розсуд скоректувати як форму, так і зміст підготовки реферату відповідно до конкретного завдання.

3. Критерії оцінки реферату

Приступаючи до написання реферату, здобувши багатий і різноманітний матеріал, студент має пам'ятати головне: якими вимогами потрібно керуватися, за якими критеріями оцінюватиметься робота людьми, які її читатимуть або слухатимуть (йдеться не про оцінку в балах!).

Звичайно реферати в рамках навчального процесу у вузі оцінюються за наступними головними критеріями:

  • уміння підібрати наукову літературу по темі;

  • інформаційна насиченість, новизна, оригінальність викладу питань;

  • простота і дохідливість викладу;

  • структурна організованість, логічність, граматична правильність і стилістична виразність;

  • переконливість, аргументованість, практична значущість і теоретична обґрунтованість пропозицій і висновків, зроблених в рефераті.

Слід застерегти студентів від бездумного списування тексту, повного подання літературного джерела. Наукові праці є особливо складними при їхньому необдуманому представленні письмово, а важливо, щоб студент розумів матеріал реферату, осмислив його, наповнив особистою позицією, — інакше цей вид навчальної роботи не виконає своїх функцій.


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ САМОСТІЙНИХ РОБІТ

(контрольні роботи)


Контрольна робота є обов'язковим видом самостійної роботи студентів-заочників. Її виконання формує навчально-дослідницькі навики, закріплює вміння самостійно працювати з першоджерелами, допомагає засвоєнню важливих розділів курсу. Вона здійснюється студентом самостійно по більшості дисциплін, що ним вивчаються, і є формою проміжного контролю знань студентів згідно робочому навчальному плану і відповідно до вказівок кафедри. Тематика контрольних робіт і основна література по кожній з тем розробляється кафедрою. Пошук додаткової літератури, що дозволяє повніше розкрити окремі питання теми, студенти мають здійснювати самостійно.

Завдання для виконання контрольних робіт видаються студентам на попередній сесії.

Термін виконання та здачі контрольних робіт встановлюється до початку наступної сесії, але у будь-якому випадку не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. Контрольні роботи, які не були здані за місяць до початку екзаменаційної сесії, до розгляду не приймаються.

Методист заочної форми навчання реєструє одержані контрольні роботи у відповідному журналі, передає викладачеві на рецензію і фіксує в журналі результати перевірки контрольної роботи. Оцінка виконання контрольної роботи студента фіксується письмово і повертається до методиста разом з роботою. Результати перевірених контрольних робіт оцінюються як "зараховано" або не "зараховано". Не зараховані контрольні роботи разом з рецензією повертаються студенту-заочнику на доопрацювання. Невиконання студентом до початку сесії визначених навчальним планом контрольних робіт виключає можливість участі його в заліково-екзаменаційній сесії.

З усіх змістовних питань, які виникають в ході виконання контрольної роботи, студент звертається до провідного викладача, а з організаційних питань представлення роботи, термінів і процедур звітності і оформлення — до методистів деканату.

1. Оформлення контрольної роботи

Культура виконання роботи передбачає її відповідність таким вимогам.

  • Робота надається в друкарському або рукописному варіанті. Обсяг роботи визначається складністю і характером теми, але він має складати не менше 23-24 аркушів рукописного тексту або 15 сторінок друкарського тексту.

  • Рукописно виконана робота має бути написана акуратно, розбірливо.

  • Текст роботи набирається на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу формату А4. Розмір шрифту — 14 пунктів з інтервалом 1,5. Times New Roman, 14. Абзац 1,25 см. Дозволяється використовувати можливості акцентування уваги на визначеннях, термінах, важливих особливостях, застосування шрифтів різної гарнітури, виділення за допомогою рамок, розрядки, кольору, підкреслення та ін.

  • Текст контрольної роботи слід друкувати, дотримуючись таких розмірів полів: ліве — не менше 30 мм, праве — не менше 15 мм, верхнє — не менше 20 мм, нижнє — не менше 20 мм.

  • Для позначок рецензента слід залишити поля шириною 3-4 см.

  • Сторінки слід нумерувати; необхідно встановити в роботі загальну нумерацію сторінок. Першою сторінкою контрольної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. Другою сторінкою є план роботи. Титульний аркуш не нумерують, на наступних листах номер проставляють на верхньому полі в правому кутку без крапки у кінці.

2. Структура контрольної роботи

  • На першій сторінці (або обкладинці зошиту) вказується назва навчального закладу, факультету; кафедри; предмету, з якого написана контрольна; курс, група; прізвище, ім'я і по батькові студента (див. Додаток 1).

  • робота починається з назви, далі йде план, якому має відповідати зміст роботи.

  • вступ — обсягом в 1-2 сторінки (актуальність даного питання, зв'язок із сучасністю і перспективами розвитку психологічних знань).

  • головний зміст роботи, що включає 2-4 питання (реферативний, тезовий виклад питань контрольної роботи).

  • закінчення (у формі висновків) обсягом 1-2 сторінки (можливість використання вивчених понять у подальшій практичній діяльності студента).

  • наприкінці контрольної роботи наводиться список використаної літератури, ставиться особистий підпис студента і дата виконання.

  • література в списку наводиться за абеткою. Вона має включати всі джерела, які використовуються при підготовці контрольної роботи. Літературі слід надати правильний бібліографічний опис.

  • структура контрольної роботи визначається індивідуальною метою і конкретною темою роботи. Структура роботи вважається обґрунтованою, якщо в її рамках є можливим досягнення повного розкриття обраної теми.

  • доопрацювання по зауваженнях рецензента виконується окремо на аркушах за кожним зауваженням і розташовується у кінці роботи.

3. Критерії оцінки контрольної роботи

До контрольних робіт пред'являються наступні вимоги:

1. Самостійність розробки теми на основі поглибленого вивчення першоджерел і літератури до неї.

2. Чіткість і послідовність викладення матеріалу відповідно до самостійно складеного плану; у текстовій частині кожне питання плану (завдання) має бути виділено окремо.

3. Правильність оформлення наведених у роботі цитат і виносок.

4. Наявність узагальнень і висновків, зроблених на основі вивчення літератури загалом.

5. Наявність і правильне оформлення списку літератури (з точними бібліографічними даними), яку студент вивчив і використав при написанні контрольної роботи.

У контрольній роботі мають бути відображені головні питання теми і показано вміння:

  • відбирати найважливіший матеріал, що стосується теми;

  • переконливо обґрунтовувати і аргументувати головні положення роботи;

  • викладати питання грамотно, стисло, ясно, послідовно, робити правильні логічні висновки та узагальнення.



^ СИСТЕМА ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ, КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом проведення двох модульних контролів та тематичних контрольних робіт протягом семестру; підсумковий контроль знань студентів проводиться шляхом складання іспиту.

^ Завдання та форми контролю знань студентів

Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До основних завдань контролю знань належать:

  • підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

  • систематизація знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;

  • недопущення розриву між завданнями, що виносяться для контролю і програмою дисципліни;

  • відкритість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

  • подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань та іспитів у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання;

  • забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

Під час вивчення дисциплін застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі іспиту. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й зорганізуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.

^ Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

^ Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

^ Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.


^ Поточний контроль знань студентів денної форми навчання

В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу (презентації) певних питань дисципліни.

Об’єктами поточного контролю знань студента є:

  • систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

  • виконання завдань для самостійного опрацювання;

  • виконання модульних завдань.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного заняття за дозволом декана. Порядок такого контролю визначає викладач.

Результати поточного контролю знань вносяться до екзаменаційної відомості і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

^ При контролі систематичності і активності роботи студента на практичних заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття; результати експрес-тестування тощо.

^ При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; виконання домашніх завдань; виконання індивідуальних аналітично-розрахункових ситуаційних завдань; виконання індивідуальних робіт з елементами наукового дослідження в галузі мікроекономічного аналізу; підготовка рефератів, есе, аналітичних і бібліографічних оглядів тощо.

Поточний модульний контроль здійснюється двічі за семестр:

  • І модуль здійснюється на 8-9 тижні;

  • ІІ модуль здійснюється на 16-17 тижні.

Форми проведення модульного контролю:

  • тематичне тестування;

  • письмова контрольна робота;

  • колоквіум.

Склад завдань модульного контролю та їх структура визначаються лектором потоку (відповідальним по спеціальності) з урахуванням форми навчання, особливостей спеціальності тощо. Тематичний контроль базується переважно на закритих тестах та нескладних розрахункових завданнях. До складу письмової модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, ступінь підготовленості та активності групи, продемонстрованих на практичних заняттях, можуть включаться (у різній кількості та співвідношенні):

  • теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру;

  • тестові завдання;

  • аналітичні завдання;

  • практично-виконавські завдання.



Критерії оцінки вистави і мініатюри

- Характерність і емоційність виконавців;

- Перевтілення акторів;

- Дієвість акторів на сцені;

- Музичне та художнє оформлення вистави або мініатюри.

Критерії оцінки монологу:

- Характерність і емоційність виконання;

- Перевтілення, «входження в образ» актора;

- Смислова завершеність і донесення до аудиторії основної ідеї.


Критерії оцінювання виразного читання (з листа і напам'ять)

I. Загальна техніка мовлення:

- Дихання

- Сила голосу (діапазон)

- Тон (діапазон)

- Дикція

- Дотримання орфоепічних норм

II. Інтонування читання:

- Гучність (адекватність змісту)

- Дотримання логічних і психологічних пауз

- Логічні наголоси

- Темпоритм

- Мелодика (рух голосу по звуках)

- Вибір емоційного тону

- Темброва забарвлення

III. Невербальні засоби виразності:

- Жести

- Міміка

- Поза


Критерії оцінювання докладного переказу:

1. Помилки у змісті

- Пропуск важливого смислового ланки

- Пропуск декількох смислових ланок

- «Стиснення» тексту

- Фактичні перекручування

- Порушення логічної послідовності (перестановки)

2. Граматичне і мовне оформлення

- Утруднення з початком переказу

- Відсутність граматичного завершення тексту

- Відсутність (порушення) зв'язків між пропозиціями і частинами

- Граматичні помилки

- Мовні помилки

3. Загальне враження

- «Безадресовість» переказу

- Невиразність переказу

Схожі:

Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні рекомендації для написання курсових робіт Підготувала Тетяна Борис
Тематика курсових робіт відповідає напрямам досліджень, науковим зацікавленням кафедри відповідного спрямування. Тему дослідження...
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт для викладачів та студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт / укладач А. М. Куліш – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 75 с
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні рекомендації до написання курсових робіт із зарубіжної літератури попередні зауваги
Цьому сприяє праця студентів у спеціальних семінарах, їхня активна участь у наукових студентських конференціях, написання рефератів,...
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні вказівки для написання курсових робіт
Методичні вказівки І тематика курсових робіт з дисципліни “Фінансовий облік” для студентів ІІІ курсу денної та заочної форм навчання...
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" зі спеціальності 030102 Психологія
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні рекомендації з написання курсових І дипломних робіт Курсова (дипломна) робота є складовою навчального плану
Під час захисту студент стисло викладає завдання, яке перед ним стояло, І якою мірою воно було реалізоване в процесі роботи. Особливо...
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconВимоги до оцінювання курсових робіт з іноземної філології
Підготовлений за програмою написання курсових робіт матеріал оцінюється науковим керівником за наступними вимогами
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconІнформація для студентів ІІ курсу Центру підвищення кваліфікації та післядипломної освіти Загальні вимоги до дипломних та курсових робіт Вимоги до курсової роботи Курсова робота
Курсова робота Курсова робота це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі отримання...
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconМетодичні рекомендації І тематика курсових робіт
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту
Методичні рекомендації для написання курсових робіт Курсова робота є одним з перших самостійних наукових досліджень, які виконують студенти. Тематика курсових робіт iconТематика самостійних робіт з методів наукових досліджень (для іноземних громадян) Самостійна робота №1 Тема
Тема: Методи дослідження, які застосовуються у практиці фізичного виховання І спорту
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи