Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії icon

Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії




Скачати 254.15 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії
Дата02.11.2012
Розмір254.15 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Міністерство освіти і науки України


Херсонський державний університет

Факультет дошкільної та початкової освіти

Кафедра природничо-математичних дисциплін та логопедії


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ ВИПУСКНИХ РОБІТ (ДИПЛОМНИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ) З

ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ І ЛОГОПЕДІЇ


Херсон-2010

ПЕРЕДМОВА


Специфіка навчання у вищій школі вимагає продуманої організації самостійної роботи студентів, спрямованої на успішне оволодіння не тільки обов'язковим програмним матеріалом, але і його поглибленням і розширенням, що пов'язане з навичками дослідження, творчої діяльності. У зв'язку з цим, важливе значення, набувають такі форми самостійної учбової діяльності студентів, як виконання дипломних і магістерських робіт, основу яких складає організація науково педагогічного дослідження.

Виконання студентами самостійних робіт науково-дослідного характеру вимагає володіння такими навичками як:

- самостійної організації дослідження, розробки його методики і експериментальної перевірки для вирішення конкретних проблем і питань;

- систематизації теоретичних знань, використання їх у процесі вирішення конкретних наукових і технічних завдань;

- впорядкування інформації досягнення в певній логічній послідовності, відповідно меті і завдань дослідження;

- докладно формулювати свої думки, аналізувати літературні дані і результати власних досліджень, аргументувати висунуті положення і висновки, висувати пропозиції і рекомендації щодо їх використання.

Методичні рекомендації допоможуть студентам організувати самостійну науково-дослідну роботу під час підготовки дипломних і магістерських робіт. Рекомендації складені відповідно існуючих вимог до змісту і оформлення студентських робіт науково-дослідного характеру.


^ ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ДИПЛОМНИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ


Відповідно до учбових планів напрямів підготовки „Початкове навчання” та „Дошкільне виховання”, спеціалізацій „Логопедія” і „Основи інформатики”, затверджених Міністерством освіти і науки України, дипломні і магістерські роботи з дисциплін природничо-математичного циклу і логопедії є обов'язковою складовою процесу професійної підготовки. Науково-дослідна робота є однією з форм підсумків учбової роботи студентів, важливим видом їх науково пізнавальній діяльності, завершальним етапом в системі професійно педагогічної підготовки майбутніх педагогів.

Основними завданнями дипломних і магістерських робіт є:

- поглиблення теоретичних знань;

- розширення наукового кругозору студентів;

- оволодіння основами розробки методології і методики наукового дослідження;

- оволодіння практичними уміннями і навиками, необхідними для удосконалення професійно педагогічній діяльності;

- оволодіння навичками самостійної роботи з літературними джерелами, експериментальними і емпіричними даними.

Виконання дипломних і магістерських робіт з дисциплін педагогічного циклу під час підготовки фахівців з дошкільній освіти сприяють формуванню творчого підходу до педагогічної діяльності, інтересу до педагогічної професії, стимулює самовиховання і самоосвіту майбутніх педагогів, становлення дослідницької позиції в професійній діяльності.

Дипломна і магістерська роботи - це самостійні дослідження, в процесі яких студент:

  • вивчає досвід вирішення досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці

  • встановлює ступінь розробки проблеми в історичному та сучасному соціокультурному аспектах, використовуючи різноманітні методи дослідження

  • організовує систематичну роботу з дослідження, знаходить шляхи рішення конкретних завдань, аналізує і узагальнює результати своєї діяльності.

^ До випускних робіт висувається ряд вимог, основні з них такі:

1) наукова робота обов'язково повинна бути написана державною мовою;

2) кожний студент виконує наукову роботу індивідуально;

3) наукова робота повинна бути самостійною працею студента, в якому подається критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з вибраної теми;

4) під час написання роботи студент повинен посилатися на автора і джерело, звідки запозичає матеріал або окремі результати, не допускаючи плагіату;

5) оформлення наукової роботи має відповідати вимогам, які висуваються до друкарських робіт;

6) будь-яка наукова робота має свою специфіку і її деталі необхідно погоджувати з науковим керівником.

У сучасних умовах особливого значення набуває чітка організація науково-дослідної роботи студента, використання комплексної методики дослідження, в яку входять теоретичні і емпіричні методи.


^ Основними етапами в підготовці дипломної і магістерської робіти є:

- вибір і затвердження теми дослідження;

- визначення об'єкту, предмету, мети, завдань дослідження

- розробка плану роботи;

- складання бібліографії з теми;

- аналіз і узагальнення даних з теми за літературними джерелами;

- розробка логіки експериментальної роботи і її методики;

- проведення констатувального і формувального експерименту;

- обробка результатів дослідження;

- оформлення роботи.

Керівниками дипломних робіт призначаються професори, доценти, старші викладачі; магістерських робіт - професори і доценти кафедри.

У виборі теми увагу слід звертати на її актуальність, прагнути того, щоб дипломна і магістерська роботи були не тільки засобом виконання вимог учбового плану професійної підготовки, а могли б використовуватися в практичній роботі майбутнього педагога.

На вибір теми може впливати:

- інтерес студента до певного напряму учбової і виховної роботи;

- можливість вивчення досвіду роботи кращих педагогів, проведення досвідченої роботи.

Теми науково-дослідних робіт затверджуються на засіданнях кафедр і Раді факультету.

Після вибору і затвердження теми дослідження, студент самостійно добирає літературу, аналізує її, розробляє план роботи, методику дослідження, складає графік роботи і показує все науковому керівнику для затвердження.

Розробка плану роботи - важливий етап. План дасть можливість систематизувати і упорядкувати всю подальшу роботу. Він виникає поступово, складається зазделегіть, але може бути уточнений. Проте ніж більш чітко він буде розроблений, тим більше зрілим буде дослідницький задум.

Оформлення плану - важливий момент. Звичайно план може змінюватися в процесі поглиблення в тему. Але все таки зручніше дотримуватися наперед підготовленого варіанту і не відхилятися від нього. Це виховує дисципліну розуму.

Для контролю за написанням дипломних і магістерських робіт пропонується наступний графік, який допоможе студенту розподілити свій час від затвердження теми роботи до її захисту, який поданий в таблиці 1.


^ Таблиця 1

Графік і етапи підготовки науково-дослідної

(дипломної, магістерської ) роботи



п/п

ЗАХОДИ

Термін виконання

1.

Вибір наукового керівника і затвердження теми

до 30 вересня


2.

Отримання завдання для проведення дослідження

до 15 жовтня


3.

Підготовка календарного плану виконання роботи і затвердження його науковим керівником

до 15 жовтня

4.

Підготовка і узгодження розширеного плану-конспекту роботи

до 30 жовтня

5.

Підготовка першого варіанту теоретичної частини роботи

до 20 грудня

6.

Підготовка першого варіанту експериментальної частини роботи

до 1 березня

7.

Виправлення зауважень, представлення першого варіанту всієї роботи

до 15 березня

8.

Попередній захист роботи

до 30 березня

9.

Представлення роботи на рецензію

до 10 квітня

10.

Написання відгуку науковим керівником, подання роботи завідувачу кафедри

до 15 квітня

11.

Допуск роботи до захисту завідувачем кафедри

до 17 квітня

12.

Подання роботи на рецензію науково-методичної ради факультету (дипломної роботи), університету (магістерської роботи)

до 10 травня


до 7 травня



Практика підтверджує доцільність складання такого графіка. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на підбір літератури з теми і її вивчення, організацію і проведення спостережень, постановку експерименту, аналіз і обробку одержаних результатів, літературне і технічне оформлення роботи і її підготовку до захисту.

Обсяг дипломної роботи має складати 60-65 сторінок друкованого тексту, магістерської - 80-85 сторінок.

Список використаних джерел повинен включати у дипломній роботі - 45-50 джерел, магістерській роботі - 75-100 джерел.


^ ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ


Специфіка виконання дипломних і магістерських робіт студентами вузу полягає в тому, що в процесі їх підготовки до захисту здійснюється досягнення науково-дослідних і учбових цілей. Студенти більш глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, висловлювати власні думки, аргументувати їх, формулювати висновки, оволодівають навичками користування науковими методами дослідження. Опрацьовуючи тему роботи, студент повинен добре вивчити праці видатних учених, педагогів, методистів, нормативні документи органів освіти, досвід кращих педагогів.

У процесі такої роботи студент повинен пройти нелегкий шлях творчих пошуків, який включає у себе ряд взаємозв'язаних етапів.

^ Підготовка дипломної та магістерської роботи умовно розділяється на такі етапи:

Перший етап - включає обгрунтовування теми, вибір об'єкту, предмету і визначення мети дослідження.

^ Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми, яка має суспільне значення і недостатньо повно представлена в теорії і практиці освіти.

^ Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і вибрані для вивчення.

Предмет дослідження - звичайно відповідає темі дослідження і відображає ті істотні зв'язки і відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначаючими в конкретному дослідженні.

При вивченні предмету дослідження важливо чітко конкретизувати, хто є суб'єктами того або іншого дослідження. Навчання і виховання передбачають спільну діяльність учнів і педагогів. Проте основним суб'єктом дослідження повинне бути щось одне: або діяльність дітей, їх особливості, можливості, інтереси, потреби, характер поведінки, внутрішні суперечності становлення особи, рівень їх вихованості і тому подібне, або вчителя - педагогічні чинники і засоби, характер педагогічних вимог і впливів, особливості відносин педагогів і вихованців або батьків.

^ Мета дослідження - це запланований результат. Результат повинен бути конструктивним, тобто направленим на вироблення суспільно корисного продукту з краще, ніж було раніше показниками якості або процесу і її досягнення.

^ Завдання дослідження представляють логічну послідовність пізнавальних кроків, які потрібно здійснити, щоб досягти певної мети дослідження

Визначення теми, об'єкту, предмету і мети дослідження складає єдиний пізнавальний процес, який йде від визначення загального простору дослідження до конкретизації в меті і завданнях.

^ Другий етап - пов'язаний з конкретизацією предмету і мети дослідження на основі літературного огляду полягання проблеми, яка вивчається під кутом зору його відповідності темі дослідження і його мети.

^ Звичайно завдання дослідження включають у себе наступні кроки:

1. Рішення певних теоретичних питань, які входять в загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення єства біологічного поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів і умов вживання і тому подібне);

2. Всебічне , у тому числі, й експериментальне вивчення практики рішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду. (Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обгрунтованих в процесі спеціального дослідження учбово-виховного процесу в даному напрямі);

Обгрунтовування необхідної системи заходів для вирішення певної проблеми (це обгрунтовування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, одержані автором в процесі рішення першого завдання свого дослідження, а з другого - на матеріали аналізу практики учбово-виховного процесу);

Експериментальну перевірку запропонованої системи заходів з погляду відповідності її критеріям оптимуму, тобто досягнення максимальне можливих у відповідних умовах результатів рішення певної проблеми при певних витратах часу і зусиль (це завдання може відноситися автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності всіх необхідних умов її реалізації);

Розробку методичних рекомендацій і пропозицій щодо використовування результатів дослідження в учбово-виховному процесі.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його професійної підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу і матеріально-технічного забезпечення. Всі ці, а також інші чинники враховують студент і свій науковий керівник при формулюванні завдань дослідження в рамках дипломної або магістерської роботи.

^ Третій етап включає розробку програми і методики експериментального дослідження і його проведення.

Програма - це план, в якому предсталено послідовність і зміст вирішуваних завдань впродовж експериментального етапу дослідження.

Методика дослідження містить опис показників і методів, які будуть використані для їх дослідження. Вона повинна відповідати на питання: як, яким способом спостерігатимуться явища, які вивчаються.

Правильно підібрана методика є заставою успішного виконання дослідження, непродумана - призводить до помилок, в результаті яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити конкретні висновки.

Методика дослідження містить: характеристику предмету (явища), який досліджуватиметься, виклад методів дослідження, вказівка на кількість зрізів (експериментів) з погляду необхідності їх точності і надійності, наголошує на умовах проведення експериментальних досліджень (лабораторні, в обстановці природного спілкування і ін.), приладах, апаратурі; порядок проведення експерименту і запис його результатів; способи обробки експериментальних даних.

Методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї або іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає результативність дослідження, форми організації роботи.

Метод можна розглядати, як певний систематизований комплекс дій, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження. Його нерідко розглядають також як сукупність дій щодо практичного або теоретичного усвідомлення педагогічної дійсності, підлеглих рішенню конкретного завдання у сфері освіти, комплекс інтелектуальних дій, логічних процедур, за допомогою яких автор прагне встановити істину, перевірити або спростувати її.

На цьому ж етапі проводиться формувальний експеримент, який грає основну роль в педагогічному дослідженні. Він організовується на основі попереднього вивчення полягання проблеми і аналізу результатів констатуючого експерименту. Тому, правомірно розглядати формувальний (творчий) і констатуючий (попередній) експерименти як послідовні етапи єдиного педагогічного експерименту.

^ Четвертий етап включає обробку і аналіз результатів експериментального дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за наслідками дослідження.

П'ятий етап - літературне оформлення дипломної (магістерської) роботи і підготовка її до захисту.


^ РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЗБІР ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ


Виходячи з мети і завдань дослідження, студент розробляє його методику, визначає кількість експериментальних зрізів і склад випробовуваних. Як правило, в педагогічних дослідженнях по проблемах дошкільного виховання і освіти беруть участь не менше 20 дітей різних вікових груп або двох груп (експериментальної і контрольної). Якщо завдання дослідження базуються на виявленні індивідуальних особливостей дитини, то кількість випробуваних можна скоротити до 5-7 осіб.

Раніше, ніж приступити до експерименту, студент повинен підготувати всі необхідні матеріали: форми протоколів, інструкції випробовуваним, анкети і т.п. В протоколах фіксується хід експерименту.

Після цього, студент безпосередньо приступає до дослідження. Спочатку проводиться пробний експеримент з 2-3 дітьми. Його мета - перевірка надійності методики, доступності інструкції і експериментального матеріалу, уточнення кількості серій, критеріїв аналізу результатів дослідження, кількість випробовуваних. Зі всіх цих питань студент консультується з науковим керівником.

Вибір адекватних методів дослідження - одне з самих складних питань.

^ У педагогічних дослідженнях звичайно використовують наступні методи:

- спостереження;

- самоспостереження;

- метод масового опитування (анкетування, бесіди, інтерв'ю);

- вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду;

- вивчення продуктів діяльності випробуваних;

- тестування;

- експеримент (констатувальний, формувальний);

- метод узагальнення незалежних характеристик (за К.К.Платоновим).

Розглянемо лише один з методів психолого-педагогічного дослідження.

У педагогічній діяльності важливе місце належить методу вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду. Особливо важливий він для студентів, які вибрали теми з дошкільної педагогіки і професійних методик. Такі наукові роботи вимагають вивчення і узагальнення досвіду вчителів, вихователів, керівників, а також власного досвіду навчання і виховання.

У передовому педагогічному досвіді розрізняють два напрями: педагогічна майстерність і педагогічне новаторство. Суть першого полягає в умілому, раціональному і комплексному упровадженні в практику виховання і навчання досягнень і рекомендацій педагогічної науки. Педагогічне новаторство передбачає власні знахідки, нові ефективні прийоми, методи і форми в учбово-виховній роботі. Тому найцікавішим і корисним є вивчення педагогічного новаторства.

Звичайно, виявлення передового педагогічного досвіду, свій аналіз і узагальнення, вимагають певної системи і підготовки. Крім того, необхідно враховувати критерії передового педагогічного досвіду, які визначені ученими. Головні з них такі:

1. Новизна в діяльності педагога, яка може виявлятися в дуже широкому діапазоні: від розробки нових наукових положень до ефективного вживання вже відомих досягнень педагогічної науки і раціоналізації окремих сторін учбово-виховного процесу.

2. Висока результативність і ефективність (якості знань, рівня розвитку і вихованості).

3. Відповідність сучасним досягненням педагогіки і методики.

4. Стабільність, тобто стійкість позитивних результатів при деяких змінах умов і впродовж довгого часу.

5. Можливість творчого використання досвіду іншими педагогами.

Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду дозволяють лише констатувати хід явищ і процесів, які вивчаються. Тому більш широко застосовуються різноманітні види психолого-педагогічного експерименту, в процесі якого дослідник актинію впливає на хід явищ, які вивчаються, і змінює звичні умови, тобто цілеспрямовано вводить нові, знаходить певні тенденції, оцінює якісні і кількісні результати, встановлює і підтверджує достовірність знайдених закономірностей.

У процесі формувального експерименту дослідник проводить коректування припущень і організує їх перевірку, вводячи нові умови і вивчаючи вплив цих умов (або чинників) на підвищення ефективності навчання або виховання. Щоб довести раціональність експериментально створених дослідником умов, проводиться робота з достатньо великою кількістю осіб відразу в декількох експериментальних і контрольних групах. При цьому передбачається, що нова умова вводиться в досвідчених (експериментальних) групах, а в контрольних - йде по традиційній методиці (навчання або виховання).

Для забезпечення надійності результатів експерименту і репрезентативності висновків дуже важливо порівняти за всіма показниками (склад, вік, успішність, обсяг завдань, кількість вправ і т.д.) експериментальні і контрольні групи, окрім єдиної відмінності, пов'язаної з введенням в експеримент нової умови. В цьому випадку різниця в результатах роботи експериментальних і контрольних груп може бути пояснена якраз цією умовою.


^ ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ


Аналіз зібраних під час експериментального дослідження фактів є не менше складною і відповідальною справою, ніж їх нагромадження. Підготовкою до такого аналізу служить систематизація одержаного фактичного матеріалу і його обробка. Наступне усвідомлення і зіставлення систематизованого і пропрацював матеріалу дозволяє досліднику зробити узагальнення і відповідні висновки.

Систематизація і обробка зібраних фактів полегшується, якщо процес їх нагромадження проводився не механічно і дані експерименту постійно фіксувалися і супроводжувалися необхідними коментарями.

Систематизацію, обробку і аналіз фактичного матеріалу, одержаного при виконанні дипломної, магістерської роботи, не слід відкладати "в довгий ящик", оскільки критичне усвідомлення одержаних фактів, як позитивних, так і негативних, в ході дослідження нерідко приводить до необхідності їх доповнення, проведення додаткових наглядів або експериментів.

Обробка фактичного матеріалу, одержаного за допомогою експерименту і інших методів дослідження, починається з розгляду окремих фактів і виявлення особливостей досліджуваного явища. Потім проводиться порівняння результатів виконання різними особами одних і тих же завдань і їх варіацій, аналізуються факти, одержані в різних умовах і в різних досліджуваних групах, встановлюються зв'язки між створюваними умовами або педагогічними діями і якісними і кількісними змінами, які відбуваються в явищах, які вивчаються.

Під час виконання дипломних і магістерських робіт ради досягнення об'єктивності широко застосовуються математичні методи, які допомагають знайти не тільки кількісні зміни, що відбуваються з досліджуваними об'єктами, але і якісні характеристики цих змін. Наприклад: порівняння результатів констатувального або формувального експерименту у відсотках дозволяє визначити наскільки кількість явищ (показників, ознак), які спостерігаються, наближаються до максимальної величини - 100%. Узагальнення даних за визначенням середнього арифметичного дозволяє порівняти наскільки результати контрольної і експериментальної групи відрізняються по загальній величині (силі) і проявом певної ознаки (показника).

Використання методів обчислення коефіцієнта варіації і середнього квадратичного відхилення дозволяє визначити типовість проявів, які спостерігаються у обстежуваних, ступінь їх наближеності (або віддаленості) до певних середніх для групи значень. Ступінь зв'язку між різними явищами, які спостерігаються, можна знайти за допомогою або кореляційного аналізу чинника. Тобто використання статистичних методів дозволяє абстрагуватися від безпосереднього сприйняття явищ і спостерігати їх зміни формально як зміна кількості або якості.

Приклад: Визначення середнього арифметичного:



де - кожне помічене значення ознаки

n - кількість наглядів

Більш докладно про використання математичних методів в науковому і зокрема педагогічному дослідженні можна ознайомитися в літературі, що рекомендується.


^ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ


Оформлення дипломної і магістерської роботи є важливим елементом її виконання і є одним з багатьох чинників, які враховуються комісією при оцінюванні роботи під час її захисту.

Перш за все, звертається увага на змістовну сторону викладу матеріалу: логічність і послідовність, повноту і репрезентативність, широту використання наукових джерел, відповідність стандартам і прийнятим правилам, тексту роботи, списку літератури і доповнень, а також на зовнішнє оформлення титульної сторінки.

Кожну з робіт рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті (перший варіант). Дозволяється вносити в текст необхідні зміни і доповнення, як за ініціативою самого автора, так і у зв'язку із зауваженням керівника.

Оскільки кожна з робіт, як правило, об'ємна, то практикується розподіл всього матеріалу на змістовні частини, які відділяються заголовками. Найпоширенішим є розподіл на розділи ( глави) і підрозділи (параграфи).

Розділи і підрозділи нумерують арабськими цифрами. Підрозділи нумерують відповідно розділу до складу якої вони входять.

Позначення розділів (глав) і свої порядкові номери пишуть окремим рядком над відповідними заголовками. Після позначення крапка не ставиться, порядкові номери параграфів розташовують в один рядок з їх заголовками, в кінці крапка також не ставиться.

До формулювань заголовків (назв), розділів (глав) і підрозділів (параграфів) дипломної і магістерської робіт ставляться такі вимоги: стислість, чіткість, послідовне і точне відображення змісту завдань і логіки роботи.

На титульній сторінці наголошуються: міністерство, назва педагогічного вузу, в якому виконувалася дипломна (магістерська) робота, прізвище і ініціали студента-дипломника, повна назва теми дипломної (магістерської) роботи, прізвище, ініціали, вчено звання і ступінь керівника, рік і місце виконання роботи.

До змісту дипломної (магістерської) роботи, окрім текстової частини, входить різноманітний графічний і ілюстративний матеріал. Щоб не перенавантажувати надмірно описову частину, рекомендується частинку такого матеріалу виносити в доповнення.

Доповнення оформляються на окремих листах. Кожний з них в правом верхньому куті має напис "Доповнення" з вказівкою порядку за буквами алфавіту і свій тематичний заголовок. Якщо доповнення мають тексти допоміжного характеру (розробки і конспекти уроків, методичні рекомендації і тому подібне), то вони можуть бути подані в окремій теці, зошиті або брошурі.

Ілюстрації, які приводяться в тексті роботи, мають загальну нумерацію (арабськими цифрами) і відображаються словом "Рис." (малюнок). Наприклад: "Рис. 1", "Рис. 3" і т.д. В тексті, до якого відноситься інша ілюстрація, робиться посилання на неї в дужках "(Мал. 5)" або без них: "Рис. 4".

У разі, коли посилання робиться на ілюстрації, які вже згадувалися раніше, додають слово "дивися" (скорочено) з вказівкою сторінки, на якій розміщена дана ілюстрація. Наприклад: (див. мал. 2, с.15).

Кожна ілюстрація повинна мати точну і стислу назву.

Аналогічні позначення використовуються і для таблиць дипломної (магістерської) роботи, в яких подається відповідний цифровий матеріал. Написи "Таблиця 1", "Таблиця 3" і т.п. з позначенням номерів арабськими цифрами без знаку № розміщуються над заголовком таблиці в правому верхньому куту.

У тексті на всі таблиці повинні бути посилання. Слово "Таблиця" пишеться в тексті повністю, якщо таблиця одна, і скорочено, якщо вона розміщена під певним номером, наприклад: (в табл. 4).

Заголовна частина кожної таблиці складається з назв граф (колонок), які визначають їх зміст, і відділяються від змісту граф потовщеною або подвійною горизонтальною лінією. Заголовки (назви) граф повинні бути короткими, починатися з великої букви.

У першій зліва графі (колонці) указується назва відповідних горизонтальних рядків таблиці, в наступних графах додаються заголовки інформаційних даних, які приводяться. Заголовна частина таблиці може розділятися на додаткові ділянки (по горизонталі), в яких розміщуються підзаголовки граф. При необхідності перенесення частин таблиці на другу сторінку, повторюється заголовок таблиці з написом вгорі: "Продовження табл. 2". Тематичний заголовок таблиці при цьому не повторюється.

Записи цифр в таблицях проводяться з дотриманням наступних правил:

  • у кожній з граф класи чисел повинні знаходитися один під одним;

  • частини цілого повинні виражатися в десяткових дробах;

  • у одній і тій же графі всі числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків;

  • заміна повторюваних цифр або знаків не допускається; якщо в таблиці відсутні цифрові або інші дані, то в графі ставиться прочерк;

  • всі дані, які приводяться в таблиці, аналізуються.


Високі вимоги ставляться не тільки до змісту і результатів дипломної (магістерської) роботи, але і до її літературного і зовнішнього оформлення. Робота повинна бути написана в логічній послідовності, грамотно, літературним язиком. Під час підготовки чернетки слід звернути увагу на зміст кожної пропозиції, на вибір слів, які найбільш чітко, коротко і доступно відображають єство речей. Не варто вживати складні синтаксичні конструкції, а також надмірно короткі, лаконічні фрази, слабо зв'язані між собою логічно, з наявним подвійним тлумаченням і т.п.

У дипломній (магістерської) роботі не рекомендується вживати слова і вирази-штампи типу "на всі сто процентів", "на даний момент" і т.п. Слід уникати частих повторень слів або словосполучень. Разом з тим необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. В тексті допускаються загальноприйняті скорочення (з. - сторінка, ст. - стаття, і т.д. - і так далі, і ін. - і інші).

У дипломній (магістерської) роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: ("Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку)" або множини: ("Ми одержуємо", "Ми спостерігаємо", "Ми маємо"). Допускаються обороти із збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник "ми", тобто уживаються отмечено-личные пропозиції: "спостерігаємо", "встановлюємо", "маємо у вигляді і ін.

У окремих випадках можна використовувати вирази "на наш погляд", "на нашу думку", або "на думку автора дипломної (магістерської) роботи", або "вивчення передового педагогічного досвіду свідчить про те, що...", або "на основі зробленого аналізу можна затверджувати...", або "проведені дослідження підтвердили...", або "...дают підстави вважати, робити висновки..." і т.п.

При згадці в тексті прізвищ (учених-дослідників, вчителів) їх ініціали, як правило, відносяться перед прізвищем (К.Д.Ушинській, а не Ушинский К.Д., як це прийнято в списках літератури).

Виконану в чорновому варіанті дипломну (магістерську) роботу студент дає на перегляд керівнику. З урахуванням зроблених ним зауважень автор вносить необхідні зміни і доповнення.

Після остаточного узгодження з керівником чернетки дипломної (магістерської) роботи можна оформляти чистий варіант.

Увага! Перш ніж передруковувати чернетку дипломної (магістерської) роботи, його слід ще раз старанно перевірити, уточнити назви розділів (глав), підрозділів, таблиць і малюнків, послідовність розміщення матеріалу, перевірити цифрові дані, обгрунтованість і чіткість формулювань, висновків і рекомендацій.

Таблиці, малюнки, схеми, графіка, креслення, фотографії і інші ілюстративні матеріали, як в тексті роботи, так і в доповненнях виконуються на стандартних листах. Формули можна вписувати від руки розбірливо чорною пастою.

Всі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків, повторів або буквених доповнень. Першою сторінкою вважається титульна сторінка, але на ній цифра 1 не відноситься, на наступній сторінці проставляється цифра 2 і далі по порядку.

Порядковий номер сторінки проставляється в правому верхньому полі сторінки.

Дипломна (магістерська) робота відкривається титульною сторінкою. На наступній сторінці розміщується зміст або план роботи з вказівкою сторінок, на яких починається кожний з елементів роботи. В роботі вступ, кожний розділ, висновки, список літератури починається з нової сторінки і заголовка.

Висновки і практичні рекомендації повинні бути всесторонньо обгрунтовані в тексті роботи (в розділах або завершальній частині). Вони повинні стисло, але докладно резюмувати результати проведеного дослідження. Основна вимога до завершальної частини - не повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених в розділах.


^ ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ


Оформлену за стандартами роботу студент подає на кафедру. До цього автор дипломної (магістерської) роботи повинен одержати письмовий відгук наукового керівника і рецензію від ведучого фахівця даної або іншої кафедри або практичного працівника - вихователя дитячого закладу, вчителі школи, де проводився експеримент.

Відгук наукового керівника дипломної (магістерської) роботи складається в довільній формі. В ньому відзначають: рівень підготовки дипломника до виконання професійних функцій; ступінь самостійності у виконанні роботи; уміння використовувати літературу; ступінь оволодіння методами дослідження; навиками експериментувати; пропозиція щодо оцінки роботи (позитивно оцінюючи або негативно).

Рецензія складається в довільній формі. Особливу увагу надається визначенню актуальності теми для учбово-виховного процесу; доцільності використаної методики дослідження; новизні поставлених питань і оригінальності їх рішення; облиште і якості розробки теми; логічності, послідовності, аргументованості, письменності викладання матеріалу. Поряд з позитивними рисами наголошуються недоліки; можливість практичного вживання роботи або її окремих частин; висновки, пропозиції і рекомендації. Рецензент оцінює роботу за чотирьохбальною шкалою.

Завершена дипломна (магістерська) робота разом з письмовим відгуком керівника і рецензента подається завідувачу кафедрою, який ухвалює рішення про її допуск до захисту і відповідним чином реєструє в документах кафедри.

^ У Державну екзаменаційну комісію для захисту дипломної (магістерської) роботи подаються такі документи:

1) довідка деканату факультету про виконання студентом учбового плану і оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, учбової практики;

2) дипломна (магістерська) робота;

3) відгук наукового керівника;

4) рецензія на роботу.

На розгляд ДЕКу подаються інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність дипломної (магістерської) роботи (друкарські статті з теми дослідження, тези наукових докладів, акти упровадження результатів роботи в практику і ін.).

Для захисту дипломної (магістерської) роботи перед Державною екзаменаційною комісією студент готує доклад.

Доклад може мати довільну форму, але в ній доцільно освітити такі питання дипломної (магістерської) роботи:

  • обгрунтовування актуальності теми дослідження;

  • мета, завдання, предмет дослідження;

  • результати дослідження, яке вдалося встановити, знайти, довести;

  • якими методами цього досягнуто;

  • з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження.

Доклад не повинен перевищувати за часом 10-12 хвилин. В ньому повинні міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника і рецензента.

Після докладу, студенту ставлять питання члени ГЕК і присутні. Питання можуть бути пов'язані з темою дипломної роботи, а можуть бути значно більш широкі від теми роботи, оскільки захист має мету знайти не тільки знання з теми дослідження, але і рівень загальної підготовки випускника вибраної спеціальності.

Хід захисту фіксується в протоколі ДЕК.

Оцінка за захист виставляється на закритому засіданні ДЕКу і оголошується її головою всім присутнім на відкритому засіданні.

Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурси і виставки, на конференції, а також до друку в студентських збірках.






Схожі:

Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconСучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу” (21-22 березня 2012 року)
За підсумками обговорення проблем та перспектив навчання дисциплін природничо-математичного циклу конференція “сучасні проблеми та...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconМетодичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисциплін кафедри природничо-математичних дисциплін та логопедії херсон-2010
Кс для надання допомоги студентам факультету дошкільної та початкової освіти у виконанні курсових робіт. Рекомендації комплексу покликані...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconКонкурс на краще шкільне методичне об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу
Перші місця завоювали методичні об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу: зош І-ІІІ ст с. Вашківці...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconМетодичні вказівки до виконання та захисту магістерських дипломних робіт для студентів V курсу всіх форм навчання
Методичні вказівки до виконання та захисту магістерських дипломних робіт для студентів V курсу всіх форм навчання спеціальності «Банківська...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconМетодичні вказівки до виконання та захисту магістерських дипломних робіт для студентів V курсу всіх форм навчання
Методичні вказівки до виконання та захисту магістерських дипломних робіт для студентів V курсу всіх форм навчання спеціальності «Банківська...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconІі всеукраїнська науково-практична конференція «сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу»
Запрошуємо Вас взяти участь у ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconРегламент підготовки магістерських дипломних робіт
Організація збору заяв студентів із визначеними темами магістерських дипломних робіт
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconМетодичні рекомендації для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями
Методичні рекомендації для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» І «магістр» денної та заочної...
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconРегламент роботи кафедри по організації підготовки магістерських дипломних робіт
Ознайомлення студентів з переліком підприємств, організацій та установ для проходження практики І виконання дипломних робіт
Методичні рекомендації до виконання випускних робіт (дипломних та магістерських) з дисциплін природничо-математичного циклу І логопедії iconМайстер-клас «Організація підготовки школярів до І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з предметів природничо-математичного циклу» з методистами рмк/ммк та тренерами природничо-математичних дисциплін
Року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області проведено майстер-клас «Організація підготовки школярів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи