Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної icon

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної

Реклама:



НазваМетодичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної
Сторінка1/3
Дата03.11.2012
Розмір0.68 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет


Кафедра фізіології людини і тварин


Методика навчання біології

(розділи «Людина», «Біологічні

основи поведінки людини»)

методичні рекомендації

до проведення практичних занять

для студентів денної, заочної і екстернатної

форм навчання


Херсон - 2009

Методика навчання біології (розділи “Людина”, “Біологічні основи поведінки людини”) методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної і екстернатної форм навчання


Укладач: Щербина Т.І. – кандидат біологічних наук, доцент


Рецензенти: Шмалєй С.В. – доктор педагогічних наук, професор;

^ Гасюк О.М. – кандидат біологічних наук, доцент





Методичні рекомендації Рекомендовано до друку

схвалено навчально-методичною науково-методичною

комісією інституту природознавства радою університету

Протокол № 3 від 10.12.2008 Протокол № 6 від 09.04.09


ЗМІСТ

ВСТУП 4

Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології 5

ПРОГРАМА
з «Методика навчання біології» (розділи «Людина», «Біологічні основи поведінки людини») 6

^ ЗАНЯТТЯ №1 9

ЗАНЯТТЯ №2 12

ЗАНЯТТЯ №3 14

ЗАНЯТТЯ № 4 16

ЗАНЯТТЯ № 5 18

ЗАНЯТТЯ № 6 19

ЗАНЯТТЯ №7 22

ЗАНЯТТЯ № 8 24

ЗАНЯТТЯ № 9 27

^ ЗАНЯТТЯ № 10 29

ЗАНЯТТЯ №11 31

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ 33

Додаток 1
План аналізу програми: 33

Додаток 2
План аналізу підручника 34

Додаток 3
План аналізу робочого зошита 34

Додаток 4
План підготовки до уроку 35

Додаток 5
Планування навчально-розвивально-виховних задач уроку 37

Додаток 6
Структури уроків різних типів 38

Додаток 7
Структурні елементи уроку 39

Додаток 8
План аналізу уроку 41

^ ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
РОЗДІЛИ “ЛЮДИНА”, «БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ» 43

Література: 45


ВСТУП

Шкільний курс біології людини та методика викладання є складовою інваріантної частини навчального плану студентів спеціальності “Педагогіка та методика середньої освіти. Біологія” та напряму підготовки “Біологія*” і являє собою систему взаємопов’язаних тем, спрямованих на методичну підготовку майбутнього вчителя біології та завідувача предметним кабінетом.

Навчання з предмету “Методика викладання біології. Розділ “Людина” реалізується за модульно-розвивальним принципом. Увесь курс поділено на модулі. Вивчення матеріалу в кожному модулі починається цілісно узагальненим модулем на лекціях, які висвітлюють особливо складні, проблемні питання теми, найновітніші досягнення з методики викладання шкільного курсу біології. Далі триває самостійна навчальна робота, консультації та практичні заняття за опрацьованими джерелами. Організація практичного заняття включає декілька видів навчальної роботи (письмові роботи, усні співбесіди, дискусії за змістом опрацьованих завдань, ділові ігри тощо).

Таким чином, лекції створюють основи науково-теоретичних знань з предмета, а складові самостійної роботи студента є засобом практичного відтворення теоретичних знань та формування методичних вмінь. Закріплення та корекція вмінь проходить під час педагогічних практик.

Зміст курсу біології людини, який викладено у двох розділах шкільної програми і вивчається у 9 класі, слід розглядати в комплексі з іншими розділами шкільного курсу, що забезпечує системний підхід до формування і розвитку загальнобіологічних та спеціальних понять, і дозволяє поступово накопичувати методичні знання і вміння. Він розглядає організм людини на організменному та всіх доорганізменних рівнях організації живої матерії, в системі наук про людину і передбачає формування понять в основному за функціональним принципом. Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню з учнями процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати цілісність, системність його організації і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку.

Зміст розділів “Людина” і “Біологічні основи поведінки людини” пропонується вивчати за схематичним планом – логічно-опорними схемами тем розділів. Логічні схеми включають загальнобіологічні та спеціальні поняття шкільного курсу біології людини, показують логічні зв’язки та супідрядність понять, пропонують шляхи їх розвитку. Кожна з тем курсу має на меті пріоритетний розвиток певних загальнобіологічних понять, які у схемах виділені великими літерами. Спеціальні поняття, що є засобом розвитку загальнобіологічних понять, визначають місце в темі та логічну послідовність їх формування. Текст у дужках відображає план формування понять курсу і є основою освітніх завдань щодо розвитку понять.

Логічні схеми курсу допомагають з’ясувати його структуру та зміст, які розкривають освітні ідей курсу взагалі та кожної теми зокрема і представляють обов’язковий попередній тематичного та поурочного планування навчального матеріалу. Їх також використовують з метою навчального та оцінювального контролю та самоконтролю засвоєння навчальної програми курсу.

Елементи схем можна використовувати при доборі форм викладання змісту тем шкільного курсу біології людини (особливо на уроках узагальнення та систематизації знань, вмінь та навичок), складання дидактичного матеріалу.


^ Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології

За кваліфікаційною характеристикою вчителя біології

студенти, опанувавши курсом методики навчання біології людини, повинні знати:

  • зміст курсу в обсязі, достатньому для забезпечення сучасного рівня підготовки школярів, зафіксованого у державному освітньому стандарті з біології;

  • задачі, зміст, методи, засоби та організаційні форми, які забезпечують досягнення результатів вимог державного освітнього стандарту біологічної освіти відповідно обраним програмам та навчально-методичного забезпечення;

повинні вміти:

  • обґрунтувати свій вибір програм та навчально-методичного забезпечення; проводити заняття, спираючись на досягнення педагогічної, психологічної наук, вікової фізіології та шкільної гігієни, валеології та екології людини;

  • тематично оцінювати знання, вміння і навички учнів, готовити до підсумкової атестації;

  • запроваджувати різні форми організації учнів, методи та методичні прийоми при проведенні урочних, позаурочних та позакласних занять;

  • організувати роботу в кабінеті біології, використовувати обладнання і технічні засоби навчання, поповнювати дидактичну базу.



ПРОГРАМА
з «Методика навчання біології» (розділи «Людина», «Біологічні основи поведінки людини»)

^
Пояснювальна записка

Мета курсу:

Проаналізувати методичні прийоми встановлення взаємозв’язків між будовою та функціями організму людини, між організмом та оточуючим середовищем, між умовами антропогенезу та рівнем розвитку організму людини.


Завдання курсу:

  • методичні

розглянути основні дидактичні принципи і методичні прийоми побудови урочної та позаурочної форм роботи в курсі біології людини в школі;

  • пізнавальні

встановити причинно-наслідкові зв’язки між будовою, функціями, адаптацією до умов існування людини в шкільному курсі біології людини;

  • практичні

розібрати принципи аналізу шкільних програм, складання тематичних та поурочних планів в курсі біології людини.


Програма курсу:

Аналіз програми, діючого підручника, посібників, методичної літератури з шкільного курсу біології людини, їх розвиваючі функції. Дотримання загальнобіологічних принципів: інтегрованості, системності, науковості, доступності, логічності, зв’язку теорії з практикою.

Місце розділів ІХ “Людина” та Х “Біологічні основи поведінки людини” в шкільному курсі біології, їх валеологічне значення. Функціональний принцип вивчення організму, психофізіологічні особливості поведінки людини. Структура розділів, освітні, виховні задачі, основні змістовні лінії біологічної підготовки.

Біологічні поняття як елементи наукових знань. Теорія розвитку біологічних понять за Верзиліним. Етапи розвитку понять в шкільному курсі біології людини, критерії успішності їх засвоєння, методичні рекомендації. Форми біологічних знань. Характеристика загальнобіологічних понять розділу та спеціальних понять (цитологічних, гістологічних, анатомо-морфологічних, фізіологічних, психологічних, санітарно-гігієнічних, медичних, валеологічних).

Структурно-методичний аналіз тем курсу біології людини: мета, освітні, розвиваючі, виховні задачі; методика формування загальнобіологічних та спеціальних поняття теми; структурно-логічна схема розвитку понять; система внутрішньопредметних зв’язків розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільному курсі біології; міжпредметні зв’язки з науками про природу (хімією, фізикою, географією). Планування роботи вчителя в курсі біології людини, перспективні (річні) плани. Тематичний принцип структурування змістовного компоненту шкільного курсу біології. Тематичний план. Система уроків в темі. Тематичне атестування знань, вмінь і навичок учнів в курсі біології людини, критерії оцінювання.

Значення “Вступу” в шкільних програмах, прийоми встановлення понятійних зв’язків в курсі біології. Значення знань про організм людини для збереження здоров’я – мета курсу.

Дотримання принципу взаємозв’язку будови та функції при формуванні анатомо-морфологічних та фізіологічних знань та вмінь в темах розділу. Послідовність формування фізіологічних та валеологічних, гігієнічних, медичних, екологічних понять в темах розділу. Значення системи понять в курсі біології людини.

Методичні прийоми розвитку понять “організм – біологічна система”, “клітина”, “тканина”, “фізіологічні системи”, “функціональні системи”. Значення теми “Організм людини як біологічна система” в розвитку уявлень про рівневий принцип організації організму. Формування понять про “рефлекторний принцип діяльності нервової системи”, “гуморальний принцип діяльності ендокринної системи”.

Методичний аналіз теми ”Опора і рух”. Система цитологічних, гістологічних, анатомічних, морфологічних понять при вивченні будови органа та фізіологічної системи. Значення теми у формуванні мотивації на здоровий спосіб життя. Методика підготовки та проведення демонстрацій при формуванні фізіологічних понять. Особливості лабораторних робіт по вивченню гістологічних структур в курсі біології людини.

Методичний аналіз теми “Кров і лімфа”. Значення знань про внутрішнє середовище організму для пояснення імунного принципу регуляції життєдіяльності організму. Розвиток понять про інфекційні хвороби, фізіологічні механізми боротьби з інфекцією.

Методичний аналіз теми “Кровообіг і лімфообіг”. Основні вимоги до знань, вмінь і навичок учнів в темі. Організація самоспостереження за власним організмом. Методика використання муляжів, моделей під час засвоєння анатомо-фізіологічних понять. Значення теми у профілактиці “хвороб цивілізації”.

Значення теми “Дихання” у формуванні поняття про функціональні системи організму. Розвиток поняття “газообмін”. Методика формування санітарно-гігієнічних вмінь і навичок учнів засобами теми. Дотримання правил техніки безпеки при формуванні прийомів надання першої допомоги. Екологічні зв’язки теми.

Методика формування біохімічних та фізіологічних понять в темі “Харчування і травлення”. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки теми. Методика пробірочного та позапробірочного способів проведення лабораторної роботи в темі “Травлення”. Валеологічне значення теми. Шляхи розвитку понять “метаболізм”, “анаболізм”, “катаболізм”.

Особливості формування знань про шкіру як поліфункціональний орган. Застосування знань з шкільних курсів фізики та хімії при вивченні процесів терморегуляції. Валеологічне значення теми.

Методичний аналіз теми “Виділення”. Особливості формування поняття “гомеостаз” в темі. Методичні принципи встановлення внутрішньопредметних зв’язків між темами курсу біології людини при аналізі виділення як функціональної системи.

Методика формування понять в темі «Терморегуляція», співвідношення понять «теплопродукція», тепловіддача», «теплорегуляція». Поєднання знань про будову поліфункціонального органа шкіри і процеси теплообміну організму в цілому. Прикладне значення теми при формуванні валеологічних (загартування організму) і профілактичних навичок (запобігання виникнення порушень процесів терморегуляції).

Дидактичне значення виокремлення теми “Ендокринна регуляція функцій організму людини” з блоку знань про регуляційні системи. Розвиток поняття “гормони” в шкільному курсі біології. Особливості формування поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму.

Методичний аналіз теми “Розмноження та розвиток людини”. Біологічна та соціальна ролі людини на різних етапах онтогенезу. Розвиток понять “запліднення”, “онтогенез”, “ембріональний етап онтогенезу”, “постембріональний етап онтогенезу”. Зв’язок теми з курсом загальної біології. Значення теми у гігієнічному та валеологічному вихованні учнів.

Методичний аналіз теми “Нервова регуляція функцій організму людини”. Місце в шкільній програмі. Значення теми у формуванні спеціальних понять інших тем розділу. Шляхи розвитку понять “рефлекс”, "рефлекторна дуга”, “нейрогуморальна регуляція”, “цілісність організму”. Методика використання пластинчастих препаратів в темі.

Методичний аналіз теми “Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи”. Особливості розвитку понять про зв’язок організму із середовищем, “аналізатор”. Особливості структурування навчального матеріалу в темі. Організація самостійної роботи учнів при виконанні досліджень порогу слухової чутливості.

Змістовний зв’язок між розділами «Людина» і “Біологічні основи поведінки людини”. Значення тем “Формування поведінки і психіки людини” та “Мислення і свідомість” у розкриті біосоціальної сутності людини. Формування поняття “вища нервова діяльність”. Методика організації порівняння вищої нервової діяльності людини і тварин. Послідовність формування фізіологічних та психологічних понять в темі. Профілактика шкідливих звичок засобами теми. Нестандартні уроки: урок-конференція, урок–суд, урок-спектакль, урок-мандрівка, кіноурок тощо.

Методика проведення екскурсії до природничого музею в курсі біології людини. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні філогенетичного розвитку виду Людина розумна.

Екологічне і валеологічне виховання засобами теми.

Форми організації навчально-виховного процесу в курсі біології людини. Типи уроків. Підготовка вчителя до уроку. Основні вимоги до плану, плану-конспекту, розгорнутого конспекту уроку з розділів “Людина” і “Біологічні основи поведінки людини”. Вступні уроки, дидактична мета, структура, мотиваційна роль. Особливості уроку засвоєння нових знань, уроку вдосконалення знань, вмінь і навичок, уроку узагальнення і систематизації вивченого матеріалу, комбінованого уроку, уроку контролю і корекції знань, вмінь і навичок в курсі біології людини. Особливості узагальнюючих уроків, їхні відмінність від уроків повторення. Методичні правила складання узагальнюючих таблиць та схем. Види уроків. Організація позакласного читання з теми.

Вимоги до підготовки і проведення лабораторних робіт та практичних уроків в курсі біології людини. Репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий рівні проведення практичних робіт. Оцінювання знань, вмінь і навичок учнів на лабораторно-практичних уроках. Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту.

Методика використання наочності на уроках біології людини.

Аналіз уроків. Знайомство із досвідом планування і проведення різних форм організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах.


^ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Аналіз розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільних програмах, підручниках та посібниках.

Мета: проаналізувати структуру і зміст курсу біології людини за шкільною програмою, підручником та друкованим зошитом; встановити відповідність основним загальним та спеціальним дидактичним принципам.

Література: 4,5,8,10,22,26,29,33,34


Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань з навчального предмета, умінь та навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Підручник – книга, що включає основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою та вимогами дидактики.

Підручник з біології складається з структурних компонентів, які поділяються на два відділи: текст та позатекстовий компонент. Текст буває основний, додатковий і пояснювальний. Основний текст підручника включає систему головних понять курсу: загально біологічних, спеціальних, простих і складних. Додатковий текст складається із звернення до учнів, документально-хрестоматійного матеріалу, матеріалу для необов’язкового засвоєння. Пояснювальний текст містить примітки, пояснення, абетки, словники. Позатекстовий компонент об’єднує апарат організації засвоєння, ілюстрації та апарат орієнтування. До складу апарата організації засвоєння відносяться таблиці, питання, завдання, покажчики, відповіді. Ілюстрації представлені малюнками науково-прикладного характеру, технічними, картами, схемами, планами, діаграмами; фотографіями, репродукціями. Апарат орієнтування містить вступ, передмову, зміст, рубрикації та виділення, символи орієнтування.

^ Навчальний посібник – книга, в якій матеріал поширює межі підручника, містить додаткові, найновіші і довідкові відомості. До навчального посібника можна віднести друкований робочий зошит з біології. Робочий зошит – це система завдань для організації самостійної роботи учнів, який складено згідно з чинною програмою. Він охоплює зміст окремих шкільних курсів біології. При вивченні шкільного курсу біології людини робочий зошит допомагає системно проводити спостереження школярів за функціональним станом власного організму.


^ Блок-схеми заняття

Шкільний курс біології людини (105 год)

3 год/тиж.

Вступ 4 год.

Розділ 9. Людина

Т.1 Організм людини як біологічна система (4 год.)

Т. 2 Опора і рух (7 год.)

Т.3 Кров і лімфа (7 год)

Т.4 Кровообіг і лімфообіг (6 год.)

Т.5 Дихання (5 год.)

Т.6 Харчування і травлення (8 год.)

Т.7 Терморегуляція (3 год.)

Т.8 Виділення (3 год.)

Т.9 Ендокринна регуляція функцій організму людини (6 год)

Т.10 Розмноження і розвиток людини (6 год.)

Т.11 Нервова регуляція функцій організму людини (8 год.)

Т.12 Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи. (8 год.)

^ Розділ 10. Біологічні основи поведінки людини

Т.1 Формування поведінки і психіки людини (12 год.)

Т.2 Мислення і свідомість (8 год.)


Екскурсія до природничого музею. Походження людини.


Аналіз шкільної програми

1.загальна структура курсу

2.пояснювальна записка

3.аналіз структури і змісту за дидактичними принципами

4.методичні основи побудови

Аналіз підручника

1.Відповідність змісту основним дидактичним принципам:

  • принципу інтегрованості;

  • принцип системності;

  • принцип доступності та науковості;

  • принцип логічності;

  • принцип зв’язку теорії з практикою.

2. Структура підручника:

  • основні структурні компоненти;

  • відповідність структурі і змісту шкільної програми

3. Навчально-методичний апарат підручника:

  • види текстового компоненту;

  • апарат організації засвоєння;

  • ілюстративний матеріал.


Аналіз робочого зошита

  • відповідність структури і змісту шкільній програмі;

  • структурування навчального матеріалу;

  • вимоги до знань і вмінь учнів з кожної теми;

  • логічність роботи з термінам;

  • методичний апарат

  • характер питань на актуалізацію та засвоєння знань;

  • практична частина програми

  • методи і прийоми вивчення нового

  • загальне оформлення зошита.



Для аналізу програми, підручника та зошита рекомендується користуватися додатками 1,2,3,9.


План заняття

1.Проаналізувати структуру і зміст розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільній програмі за планом.

2.Дати аналіз діючого підручника за планом. Встановити відповідність підручника шкільній програмі для кожної теми. Записати свої рекомендації до цього підручника, користуючись переліком вимог до підручника.

3.Проаналізувати друковані зошити з біології людини за планом. Визначте їх позитивні елементи та недоліки. Розробити рекомендації щодо поліпшення методичної частини робочого зошита.

Питання для контролю і самоконтролю:

  1. Мета, завдання, змістовні лінії шкільного курсу біології людини.

  2. Яка різниця між типовою та робочою програмами?

  3. В чому полягає сутність лінійного, концентричного та спірального способів побудови навчальних програм? Характеристика побудови шкільної програми з біології людини.

  4. Вимоги до шкільної програми з біології людини з позиції розвивального навчання.

  5. Назвіть функції шкільного підручника та робочого зошита?

  6. Чим підручник відрізняється від посібника?

  7. Наведіть приклади системного підходу до вивчення організму людини у шкільних програмах.

  8. На прикладі показати реалізацію принципу валеологічної спрямованості вивчення організму людини в розділах “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».



^ ЗАНЯТТЯ №2

Тема: Розвиток біологічних понять в темах розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

Мета: визначити загальнобіологічні та спеціальні поняття тем розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”, навчитись встановлювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки при визначенні опорних знань.

Література:

1,2,4,5,8,10,22,23,26,29,33,34


Біологія людини, як будь-яка інша навчальна дисципліна, представляє собою систему понять, що складають її наукову основу .

Поняття – це основна одиниця змісту навчального матеріалу, яка виражає найбільш суттєві ознаки біологічного об’єкта або процесу і водночас є формою мислення учнів під час вивчення біології. Існують типи понять: спеціальні, локальні, загальнобіологічні. Складні поняття формуються в процесі їх розвитку шляхом узагальнення простих понять, злиття, інтеграції та взаємозв’язку з поняттями інших навчальних дисциплін.

Виділяють три етапи у формуванні і розвитку опорних понять:

  • І етап – накопичення, розвиток опорних знань (фактів, супідрядних понять) як основних елементів змісту визначаємого поняття;

  • ІІ етап – інтеграція, синтез елементів змісту і визначення на цій основі нового поняття;

  • ІІІ етап – використання сформованого поняття як цілісного елемента біологічних знань для закріплення, поглиблення, поширення, поєднання та порівнянні з іншими поняттями.

Формування і розвиток біологічних понять здійснюється не тільки за планом: сприйняття – уявлення – поняття – система понять, але й як накопичення опорних знань – визначення і закріплення понять – подальший розвиток понять в їх системі на базі навчального матеріалу.

Зміст розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” складають морфологічні, анатомічні, цитологічні, фізіологічні, екологічні, санітарно-гігієнічні, валеологічні та медичні поняття. Частина з них належить до загальнобіологічних.



^ Схема розвитку спеціальних понять в темах курсу біології людини



План заняття:

1. Визначити загальнобіологічні та спеціальні поняття обраної теми розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”, скласти логічну схему розвитку спеціальних понять, користуючись блок-схемами теми (додаток № 9).

2. З шкільної програми вибрати поняття, що є обов’язковими для засвоєння учнів. Заповнити таблицю:

Тема: (назва).

Різновиди наукових понять теми

Обов’язкові поняття теми

Загальнобіологічні поняття

Цитологічні поняття, біохімічні, гістологічні, анатомо-морфологічні, фізіологічні, санітарно-гігієнічні, валеологічні, медичні поняття)




3. Користуючись змістом шкільної програми з розділів біології 7 та 8 класів виявити опорні поняття, які необхідні для формування нових понять в темах розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”.

4*.Запропонувати систему питань на актуалізацію опорних знань з курсів фізики та хімії, які можна використати для формування біологічних понять обраної теми. Заповнити таблицю:


Міжпредметні зв’язки теми: (назва за шкільною програмою)

нові поняття теми ….

Опорні поняття інших тем (розділів) біології

Джерела опорних біологічних понять (розділи програми з біології)

Опорні поняття інших дисциплін

Джерела опорних понять інших дисциплін (розділи програми з хімії та фізики)


Блок контролю:

1.Підготувати теоретичні питання:

  • форми біологічних знань;

  • етапи формування понять;

  • загальнобіологічні та спеціальні поняття розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”;

  • логічна послідовність формування понять при вивченні організму людини.

2.Навести приклади застосування базових понять обраної теми як:

а) опорних при засвоєнні подальших тем розділів “Людина”, “Біологічні основи поведінки людини” та курсу загальної біології;

б) загальнобіологічних для встановлення внутрішньопредметних зв’язків в шкільному курсі біології.

3. Визначити відповідність нових та опорних понять будь-якої теми розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” за вибором викладача.

4.На конкретному прикладі продемонструвати послідовність формування валеологічних та санітарно-гігієнічних понять у розділах “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”.


^ ЗАНЯТТЯ №3

Тема: Календарно-тематичне планування уроків з розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”.

Мета: набувати вміння до тематичного розподілу навчального матеріалу з курсу біології людини відповідно принципам дидактики.

Література:

1,3,4,5,8,10,11,14,15,22,23,26,31,33,34


Основною структурною одиницею навчального змісту є тема, передбачена навчальною програмою. За обсягом тема може включати різну кількість годин – від 2 до 10 і більше. Вчитель може об’єднувати невеликі та розбивати значні теми за обсягом з урахуванням їх логічної структури та змісту. Перед складанням календарно-тематичного плану необхідно здійснити логіко-структурний аналіз змісту кожної теми програми, визначити базові поняття теми, основні вимоги до знань, умінь та навичок, якими мають оволодіти учні. До плану необхідно включити лабораторні та практичні роботи, що зазначені в темі. Таким чином, план передбачає систему уроків і логіку розвитку окремих тем курсу біології людини, при цьому вчитель осмислює послідовність розвитку біологічних понять, інтелектуальних та практичних вмінь та навичок, а також можливості виховання на навчальному матеріалі певного уроку. Система і логіка уроків в тематичному плані, який склав вчитель, може не співпадати з розміщенням матеріалу в навчальній програмі та підручнику.


^ Блок-схема заняття


Розділи “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”


№ теми

Назва теми

Основна освітня мета теми


^ Схема тематичного плану

Тема розділу: (номер, назва, загальна кількість годин)


№ п/п

Тема уроку*

Мета та освітні завдання уроку

Тип уроку і вид уроку

Демонстрації та обладнання

Домашнє завдання**


* Якщо на уроці проводяться лабораторна або практична робота, то вказати її номер і назву.

** Включити повторення опорних елементів знань на наступний урок.


^ План заняття:

1.Опрацювати зміст навчального матеріалу з біології людини за програмою та діючим підручником:

  • взаєморозміщення тем у розділах “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”;

  • зміст шкільного курсу біології людини обраної теми;

  • логічна послідовність викладення навчальної інформації.

2.Користуючись логічними схемами формування понять в темі з’ясувати логічну послідовність формування понять у “Вступі” та розділах “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”.

3.Розподілити навчальний матеріал кожної теми на окремі смислові частини відповідно кількості передбачених на тему годин, керуючись додатком 4.

4.Провести взаємоузгодженість практичної частини програми і теоретичних питань в кожній темі. Визначити у тематичному плані місце проведення демонстрацій, лабораторних та практичних робіт.

5.Визначити тип навчального заняття. Запропонувати вид уроку за основним методом навчання (див додатки 6,7).

6.Користуючись переліком рекомендованої наочності кабінету біології, спланувати необхідне поурочне обладнання. Визначити рекомендовані шкільною програмою демонстрації.

7.Користуючись підручником, додатком 9, визначити поурочне домашнє завдання і запропонувати форми його опрацювання; передбачити блок питань на актуалізацію опорних знань на наступний урок.


Блок контролю:

1.Які бувають типи планування роботи вчителя?

2.Обгрунтувати модульний принцип побудови тем розділу “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”.

2.Навести приклади реалізації дидактичних принципів при складанні календарно-тематичного плану.

3.Які типи уроків за дидактичною метою можна виділити під час вивчення курсу біології людини ?

4.Вміти скласти тематичний план до дванадцяти тем розділу ІХ “Людина” та двох тем розділу Х “Біологічні основи поведінки людини”.


^ ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: Методика проведення вступного уроку в курсі біології людини.

Мета: розкрити особливості змісту, структури і методів викладання різних тем розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини”.

Навчитися способам знаходження ефективних методів і способів навчання біології людини.

Література:

2,4,5,6,7,8,9,10,11,14,15,16,17,19,22,23,26,28,31,34


^ Вступний урок – це етап організації майбутнього сприйняття навчального матеріалу всієї теми або розділу. Широке залучання учнів до самостійного отримання знань, оволодіння вміннями та навичками і творчого відтворення знань на практиці неможливо без чіткої цілеспрямованої роботи, без визначення мети та завдань теми. Учні повинні уявляти очікуваний результат їх навчальної діяльності, знати, за що звітувати перед вчителем, спрямувати свою діяльність та відповідним чином спланувати її.

Вчителю необхідно:

  • перед початком вивчення теми довести до відома кожного учня: кількість уроків, відведених на дану тему; кількість практичних та лабораторних робіт і терміни їх проведення; орієнтовні питання до тематичної атестації; термін і форму проведення тематичної атестації;

  • заздалегідь продумати мету і задачі, практичну значущість для учнів нового матеріалу, навчальну проблему. Це зафіксувати у поурочному плані;

  • вміти чітко і однозначно сформулювати освітню мету теми для учнів, показати, чому вони потрібні навчитися, якими знаннями, вміннями та навичками оволодіти.

У багатьох випадках мету і задачі можна пояснити учням разом із об’явою теми. Оніщук В.А. зазначає, що це можна зробити у вигляді проблемного завдання, евристичного питання, пізнавальної задачі або на спеціальному стенді “Сьогодні на уроці”.

^ Завдання для самопідготовки:

  1. Опрацювати обрану тему розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини». Визначити базові поняття до кожної з тем.

  2. Визначити вимоги до знань та вмінь учнів з кожної теми розділу.

  3. Підготувати теоретичні питання:

  • дидактична мета, зміст “Вступу” (4 год.) до вивчення тем розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини»;

- структура та зміст обраної теми ;

  • способи створення мотивації для активізації пізнавальної діяльності учнів (підготувати на прикладі обраної теми);

  • дидактична мета вступних уроків;

  1. Скласти план вступного уроку. Особливо звернути увагу на визначення задач, методів та методичних прийомів, мотивацію навчальної діяльності учнів на період всієї теми.


Блок-схема заняття


Структура вступного уроку

1.організаційний етап;

2.етап мотивації учнів до активного усвідомленого засвоєння певної теми розділів «Людина», «Біологічні основи поведінки людини»:

- мотивація на вивчення всієї теми (показати необхідність знань теми для збереження здоров’я людини, висвітлити функції системи органів в життєдіяльності організму тощо);

- повідомлення учням мети і завдань всієї теми;

- ознайомлення з планом вивчення теми,

- надання орієнтовних питань на залік,

3.етап засвоєння нових знань: сприймання і усвідомлення фактичного матеріалу; осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого;

4.етап закріплення нових знань;

5.етап підсумків уроку, інформації учнів про домашнє завдання

Хід заняття:

1.Розробити поурочний план вступного уроку за обраною темою розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини», користуючись додатками 4,5,6,7,9.

2.Приділити увагу створенню мотивації учнів на активне сприйняття всієї теми шляхом викладання плану роботи над темою, визначення освітніх задач та обсягу роботи, загальним значенням опанування теми для збереження здоров’я людини.

3.Розробити орієнтовні завдання для тематичної атестації.

4.Передбачити завдання до етапу закріплення вивченого матеріалу.

5.Підготуватися до відтворення повного уроку або фрагментів вступного уроку.

6.Підготувати необхідну наочність, цікаві відомості про вивчаємий об’єкт.

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Структура вступного уроку, відмінність від уроків інших типів;

2. Характеристика етапів вступного уроку.

2.Сутність етапу підготовки учнів до активного засвоєння знань.

3.Запропонувати способи мотивації пізнавальної активності учнів на прикладі 2-3 тем розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

4.Назвати основні методи та методичні прийоми, які учитель може застосувати під час огляду матеріалу, який буде вивчатися в темі.

5.Обгрунтувати доцільність таких форм мотивації пізнавальної діяльності учнів як: а) повідомлення плану роботи над темою; б) створення проблемної ситуації та формулювання проблемного питання; в) надання орієнтовних питань на залік з теми.


^ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема: Проведення та аналіз вступного уроку з певної теми розділів “Людина” та «Біологічні основи поведінки людини».

Мета: провести вступний урок з певної теми розділів “Людина” або «Біологічні основи поведінки людини», в якому логічно пов’язати основні етапи уроку.

Дати аналіз уроку. Звернути увагу на проведення прийомів мотивації пізнавального інтересу, актуалізації опорних знань учнів та закріплення вивченого.

Література:

4, 5, 10, 22,25,26,32

Завдання для самопідготовки:

1.Розробити план-конспект вступного уроку.

2.Опрацювати план аналізу уроку (додатки 8,9).

3.Приготуватися до практичного відтворення уроку за розробленим конспектом.

Блок-схема заняття


Схема спостереження і аналізу уроку


І

Основні змістовні частини уроку

Види діяльності

Вчителя

Учня

+

-

+

-


ІІ

Час і структурні ланки уроку

Діяльність

Зауваження по уроку, шляхи усунення недоліків

вчителя

учнів



^ Хід заняття:

1.Провести вступний урок засвоєння нових знань за складеним планом-конспектом. Обов’язково відтворити наступні елементи уроку:

а) мотивація пізнавальної діяльності учнів;

б) актуалізація опорних знань учнів;

в) об’ява теми та освітніх завдань, що ставляться перед учнями;

г)розкриття змістовної частини етапу вивчення нового матеріалу в логічній послідовності;

д) зробити узагальнення вивченого матеріалу;

ж) провести закріплення нового матеріалу на репродуктивному рівні складності завдань;

з) надати інструктаж виконання домашнього завдання.

2. Прослідкувати за проведенням уроку, користуючись блок-схемою заняття. Зробити усний і письмовий аналіз уроку за планом (додаток 8).

3. Звернути увагу на методичну доцільність переводу триєдиної мети уроку в цільову настанову для учнів і як це вплинуло на формування кінцевого результату уроку.

4. Зазначити позитивні та негативні дидактичні моменти уроку.

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Що передбачає аналіз мети, змісту, методичної частини уроку?

2.Що є показником досягнення мети уроку?

3.Чому ефективність уроку залежить від системи методів і не можна ні один з них вважати універсальним?

4.Обгрунтувати виключну значущість наочності на уроках вивчення організму людини.

5.Пояснити важливість проведення аналізу та самоаналізу кожного уроку.


^ ЗАНЯТТЯ № 6

Тема: Методика уроку засвоєння нових знань з шкільного курсу біології людини.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати методичні особливості змісту, структури і методів викладання уроків засвоєння нового матеріалу з біології людини, проводити їх аналіз за наданим планом.

Література:

1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11, 14,15,1,17,19,22,23,26,27,28,31,32,33,34,35


Особливістю такого уроку є розгорнутий етап засвоєння нових знань. Всі інші етапи скорочені за обсягом.

Основною метою уроку є формування у учнів знань про будову, функції організму людини та шляхи збереження і примноження його здоров’я. Центральною ланкою уроку цього типу є така організація навчального процесу, яка сприяє самостійному засвоєнню знань під керівництвом учителя, хоча інформаційна діяльність викладача, пояснення нового повністю не може бути виключена.

У цього уроку існує багато різновидів: урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок теоретичних або практичних самостійних робіт (дослідницького типу).

Якщо вчитель використовує метод розповіді, лекції, пояснення, самостійної роботи учнів, то критерієм виконання дидактичної задачі може бути якість відповідей учнів на наступних етапах уроку.

При використанні методу евристичної бесіди, самостійної роботи з елементами бесіди, на програмованих машинах або з підручниками показниками ефективності засвоєння знань і вмінь є не тільки правильність відповідей, а й правильність дій, активна участь класу в проведенні підсумкової бесіди або самостійної роботи.

Завдання для самопідготовки:

1.Підготувати теоретичні запитання:

  • методичні особливості мети, структури та методів викладання уроку засвоєння нових знань в курсі біології людини;

  • основні базові поняття обраної теми уроку;

  • встановлення міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків при доборі та структуруванні навчального матеріалу;

2.Скласти поурочний план з теми на вибір з розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини». Основну увагу приділити конструюванню змісту етапу засвоєння нових знань. Передбачити логічні переходи від одного виду роботи з класом до іншого. Дібрати завдання для закріплення знань та вмінь учнів з теми уроку. Користуватись додатками 4,5,6,7,9.

3.Підготуватися до проведення уроку або його фрагментів в аудиторії.

^

Блок – схема заняття




Алгоритм процесу засвоєння нових знань:


  • початкове викладання матеріалу з урахуванням закономірностей процесу пізнання;

  • вказівка на те, що учням необхідно запам’ятати;

  • мотивація запам’ятовування і довготривалого збереження в пам’яті;

  • повідомлення або актуалізація техніки запам’ятовування (робота з опорними для пам’яті матеріалами, смислове групування);

  • первинне закріплення матеріалу під керівництвом вчителя шляхом безпосереднього повторення, часткових висновків;

  • контроль результатів первинного запам’ятовування;

  • регулярне систематичне повторення матеріалу спочатку через короткі, а потім через більш тривалі проміжки часу. При цьому урізноманітнювати вимоги щодо відтворювання, в тому числі з диференційованими завданнями;

  • внутрішнє повторення, використання набутих знань і навичок для формування нових знань і вмінь;

  • часткове включення опорного матеріалу для запам’ятовування до контролю знань, регулярна оцінка результатів запам’ятовування та застосування знань.


Хід заняття:

1.Аналіз складених конспектів поурочного плану за наступними позиціями:

  • формулювання мети та задач уроку;

  • вибір методів та методичних прийомів вивчення нового;

  • добір необхідних засобів навчання, виготовлення саморобного унаочнення;

  • відповідність типу і виду уроку його структурі;

  • мотивація навчальної діяльності учнів;

  • різноманітність видів і форм роботи на уроці (з підручником, таблицями та муляжами, вологими препаратами або натуральними органами, моделювання фізіологічних процесів, демонстрації дослідів, письмові роботи по складанню схем і таблиць, робота з термінами і поняттями, тестування тощо);

  • завдання для закріплення знань та умінь учнів.

2.Відтворити урок або його фрагменти в аудиторії. В якості учнів – студенти, які виконують всі розпорядження студента-учителя.

3.Дати аналіз та самоаналіз уроку, користуючись блок-схемою заняття № 5 та додатком 8. Аналізуючи зміст уроку, звернути увагу а) на рівень науковості навчального матеріалу і в одночасно рівень доступності для дев’ятикласника;

б) логічність побудови матеріалу: співвідношення загального і часткового, однозначність термінологій тощо;

в) цілісність і комплексність навчального матеріалу.

Аналізуючи методичну сторону уроку, звернути увагу на те, який внесок зроблено кожним методом у формування базових понять, усвідомлення закономірних зв’язків між фізіологічними процесами, засвоєння учнями життєво важливих вмінь та навичок.

^ Питання для контролю та самоконтролю:

1.Місце уроків засвоєння нових знань в системі уроків по темі.

2.Чому уроки засвоєння нових знань недоцільно класифікувати як уроки повідомлення нових знань?

3.Основні вимоги до визначення триєдиної мети уроку засвоєння нових знань.

4.Назвати умови досягнення позитивних результатів уроку засвоєння нових знань.

5.Побудувати логічну низку послідовності формування понять при вивченні таких тем розділу “Людина”: «Опора і рух», “Кров і лімфа», «Кровообіг і лімфообіг”, ”Терморегуляція»”, “Сприймання інформації нервовою системою. Сенсорні системи”; та розділу “Біологічні основи поведінки людини”.

6.Відтворити на конкретному прикладі етапи: а) мотивації навчальної діяльності учнів, б) закріплення і корекції знань.


^ ЗАНЯТТЯ №7

Тема: Методика лабораторного уроку в курсі біології людини.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати особливості методики уроків розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини» із застосуванням лабораторної роботи. Розробити план-конспект уроку, звернувши увагу на етапи підготовки, проведення та оцінювання роботи учнів.

Література:

3,4,5,9,10,11,14,15,16,17,22,37


В шкільному курсі біології людини лабораторні роботи виконують певну дидактичну задачу: вони є методом формування навчально-лабораторних вмінь і навичок. Їх зміст стосується: роботи з мікроскопом; вивчення будови тканин і органів за об’ємною наочністю та препаратами, роботи з лабораторним обладнанням та приладами; підготовки і демонстрування фізіологічних дослідів та спостережень на власному організмі.

В якості самостійної позаурочної роботи з біології людини учням можна пропонувати виготовлення тимчасових гістологічних препаратів; підготовки і демонстрування фізіологічних дослідів та спостережень на тваринах, на ізольованих органах, на біологічних рідинах (кров, слина, шлунковий сік), утримання лабораторних тварин і догляд і ними; розпізнавання органів та їхніх частин на натуральних об’єктах, муляжах; визначення топографії органів на власному організмі.

Урок з проведенням лабораторної роботи сприяє організації самостійної роботи учнів, поглибленню теоретичного матеріалу і виконується, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу.


Завдання для самопідготовки:

1.Опрацювати зміст обраної теми, виділити базові поняття, встановити причинно-наслідкові зв’язки, вимоги програми до знань і вмінь учнів.

2.Визначити триєдину мету уроку з проведенням лабораторної роботи та дидактичну мету лабораторної роботи, поєднати з певним теоретичним матеріалом розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

3.Методику організації і проведення роботи розробити на репродуктивному рівні засвоєння знань.

4.Обрати форму діяльності учнів на етапі самостійного виконання лабораторної роботи (фронтальну, групову або індивідуальну).

5.Скласти інструктивну картку, що включає алгоритм роботи.

6.Скласти план-конспект уроку з проведенням лабораторної роботи, користуючись додатками 4,5,6,7,9.


Блок – схема заняття


Етапи лабораторної роботи

  1. повідомлення учням теми та мети роботи;

  2. відтворення учнями знань, вмінь та навичок, які необхідні для виконання запропонованих досліджень;

  3. перевірка теоретичного засвоєння алгоритму виконання лабораторної роботи, інструктаж з техніки безпеки;

  4. показ виконання окремих етапів алгоритму, проба повторення дій учнями фронтально або індивідуально;

  5. самостійна робота за інструктивними картками під доглядом вчителя;

6. перевірка результатів виконаних завдань, обговорення та корекція висновків або формулювання проблеми з послідуючим її вирішенням на послідуючих етапах уроку.


^ Зразок інструктивної картки

Змістовні частини

Методичні рекомендації до їх відтворення

Лабораторна робота №

Тема

Мета


Обладнання і матеріали

Хід роботи


Висновок

Номер вказується за навчальною програмою.

Тема вказується за навчальною програмою.

Формулюється освітня мета, що повідомляється учням (може розроблятися ними самостійно залежно від теми роботи)

Перелічити лабораторні засоби навчання

пропонується зробити у формі таблиці

Що роблю

Що спостерігаю

Скласти алгоритм здійснення обраної методики реалізації мети роботи. Запропонувати форму письмового звіту, зобразити найбільш суттєві частини досліду, основні частини органу, схему фізіологічного процесу тощо. Інструктаж включити у відповідні пункти алгоритму.





Формулюється на основі мети роботи. Можна запропонувати 1-3 питання, відповіді на які будуть теоретичним обґрунтуванням тих фізіологічних процесів, які спостерігали учні.


^ Хід заняття:

1.Обговорення плану-конспекту лабораторного етапу уроку:

- поєднання триєдиної мети уроку з дидактичною метою лабораторної роботи;

  • створення мотивації на активну пізнавальну діяльність учнів;

  • питання для актуалізації опорних знань та вмінь учнів;

  • план вивчення теоретичного матеріалу із включенням лабораторної роботи;

  • інструктаж класу перед виконанням лабораторної роботи;

  • зміст роботи за інструктивною карткою з методичним аналізом її виконання;

  • форма організації класу при проведенні лабораторної роботи.

2.Провести обговорення плану-конспекту лабораторного уроку в аудиторії за наступними питаннями:

- загальний план організації лабораторної роботи;

  • розподілення робочого часу на її підготовку, проведення і підсумок;

  • наскільки чітко сформульована мета лабораторної роботи для учнів;

  • наскільки ефективно обрана форма проведення роботи, яка частка самостійної роботи учнів;

  • функції вчителя під час проведення роботи;

  • чи мала робота логічне завершення;

  • на якому рівні (репродуктивному або продуктивному) була проведена робота.

Питання для контролю і самоконтролю:

1.Роль лабораторної роботи в курсі біології людини.

2.Визначити місце лабораторних робіт в системі теоретичних знань розділів “Людина”, «Біологічні основи поведінки людини».

3.Методика використання таблиць, муляжів, вологих препаратів на лабораторних заняттях в курсі біології людини.

4.Обгрунтуйте функції вчителя при підготовці та проведенні лабораторної роботи.

5.Методика проведення лабораторних робіт з мікроскопами та лупами в шкільному курсі біології людини.

6.Методика проведення пробірочного та позапробірочного варіантів лабораторної роботи в темі “Харчування і травлення”.

7.Методика використання підручника на лабораторній роботі.
  1   2   3

Додати документ в свій блог або на сайт
Реклама:

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації до практичних занять для студентів всіх спеціальностей денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації схвалено Рекомендовано до друку на навчально-методичній раді науково-методичною радою Інституту природознавства...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації щодо проведення практичних занять
Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з дисципліни “Ринок фінансових послуг” для студентів денної та заочної форм...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації до практичних занять для студентів ІІ курсу напряму підготовки 010105. Корекційна освіта (за нозологіями), (денної, заочної та екстернатної форм навчання)
Запрошені: Лаврикова О. В., декан факультету природознавства, здоров’я людини і туризму

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації до написання випускних робіт для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання спеціальності «Українська...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації щодо проведення практичних занять
Методичні вказівки щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни „Фінанси 1” для студентів денної та заочної форм навчання...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації до практичних занять з курсу " Навчання та виховання дітей з особливими потребами" для студентів спеціальності 010100 Дефектологія
Навчально-методичні рекомендації до практичних занять з курсу “Навчання та виховання дітей з особливими потребами” для студентів...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації щодо проведення практичних занять
Методичні вказівки щодо підготовки до практичних занять з вивчення навчальної дисципліни „Податки в системі бухгалтерського обліку”...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМіністерство освіти І науки україни кременчуцький державний політехнічний університет методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з дисципліни „податкова система”
Методичні рекомендації щодо практичних занять з курсу „Податкова система” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 050104...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні рекомендації для індивідуальної роботи з неорганічного та органічного синтезу для студентів IV-V курсів спеціальності "Хімія" денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Навчально-методичні рекомендації для індивідуальної роботи з неорганічного та органічного синтезу для студентів IV-V курсів спеціальності...

Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної iconМетодичні вказівки щодо проведення практичних занять
Методичні вказівки щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни Бюджетний менеджмент" для студентів денної І заочної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи