Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Дата04.11.2012
Розмір334 Kb.
ТипПротокол

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

Херсонський державний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ

Н.Тюхтенко

Проректор з навчальної та науково-

педагогічної роботи,

голова науково-методичної ради

«____»_________2011 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА

з комплексної науково-педагогічної практики


Інститут природознавства

Кафедра органічної та біологічної хімії

Галузь знань 0401 Природничі науки

Напрям підготовки 8.040101 Хімія*

Курс V

Форма навчання денна


Херсон – 2011


Програма розроблена:

Речицьким Олександром Наумовичем, завідувачем кафедри органічної хімії, доцентом, кандидатом хімічних наук

Решновою Світланою Федорівною, доцентом, кандидатом педагогічних наук


Затверджена на засіданні кафедри

органічної та біологічної хімії

Протокол № 2 від «3» жовтня 2011 р.

Завідувач кафедри ________________Речицький О.Н.


Схвалено науково-методичною радою інституту природознавства


Протокол №______ від «_____»________2011 р.

Голова ради

________________________ Вишневська Л.В


^ Виробнича (педагогічна) практика

ВСТУП

Комплексна науково-педагогічна практика (КНПП) є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, яка проводиться для студентів денної форми навчання на V курсі на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” або “спеціаліст”.

Комплексна науково-педагогічна практика проводиться в два етапи: перший етап (педагогічна практика) здійснюється на базі старших класів загальноосвітньої школи, другий етап (науково-педагогічна практика) проходить на базі кафедр органічної та біологічної і загальної та неорганічної хімії ХДУ.

Базою для проходження КНПП магістрантів можуть бути також інші навчальні заклади, які мають I-IV рівень акредитації, але лише за наявності тристороннього договору, в якому зазначено, що база практики гарантує магістранту подальше працевлаштування по закінченню ВНЗ.

Всі завдання, що передбачені програмою КНПП магістрантів, виконуються ними на базі академічних груп студентів І курсів.

Практика проводиться в 10 семестрі. Тривалість практики 9 тижнів: 30.01.12 – 30.03.12. Перший етап (педагогічна практика) проводиться з 30.01.12 по 24.02.12, другий етап (науково-педагогічна практика) проводиться з 27.02.12 по 30.03.12.

Магістранти зобов’язані проходити комплексну науково-педагогічну практику за строками, визначеними у наказі по університету. Зміна терміну проходження КНПП з поважних обставин або продовження терміну практики проводиться за рішенням кафедри, погодженим з керівництвом інституту, яке затверджується розпорядженням першого проректора університету.


^ МЕТА І ЗАВДАННЯ І ЕТАПУ КНПП

Перший етап (педагогічна практика) КНПП має на меті закріплення і вдосконалення базових професійно значущих вмінь та формування навичок, що необхідні при виконанні функцій вчителя хімії та класного керівника у загальноосвітніх закладах всіх типів І-ІІІ ступенів.

^ Основними завданнями на даному етапі КНПП є:

  • практична підготовка до самостійної роботи в якості вчителя хімії й класного керівника;

  • ознайомлення з сучасними методами, формами та засобами навчання в галузі майбутньої професії, з досвідом роботи фахівців за спеціальністю;

  • оволодіння сучасними технологіями навчання;

  • формування та поглиблення професійних умінь і навичок, необхідних для успішної діяльності у сфері соціальної роботи, набуття досвіду власної творчої діяльності;

  • збір матеріалів для продовження виконання досліджень з тематики випускної кваліфікаційної роботи.

Завдання першого етапу КНПП з хімії

1. Поглиблення і закріплення знань, одержаних в університеті, застосовування цих знань на практиці у навчально-виховній роботі з учнями.

2. Ознайомлення з інноваційними технологіями в роботі вчителя.

3. Підготовка до проведення різного типу уроків із застосуванням різноманітних методів, методичних прийомів.

4. Формування вмінь проведення різних типів уроків з хімії та різних форм позакласної роботи із застосуванням різноманітних методів і прийомів навчання.

5. Використання різноманітних форм і методів керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів

6. Здійснення тематичного контролю навчальних досягнень школярів згідно рівнів засвоєння знань.

7. Організація роботи в кабінеті хімії, використання, зберігання і поповнення матеріальної бази.

8. Здійснення науково-дослідної роботи з методики викладання хімії.

9. Наробка матеріалу для виконання випускних робіт.

10. Виконання індивідуальних завдань.

Завдання психолого-педагогічної складової практики

Під час педагогічної практики студент-практикант має оволодіти такими професійно-педагогічними вміннями:

  • визначення і розв’язання конкретних навчально-виховних завдань, виходячи з загальної мети навчання і виховання з врахуванням вікових та індивідуальних особистостей учнів та особистостей учнівського колективу;

  • оволодіння студентом системою конкретних виховних вмінь: розробити сумісно з учнями перспективу майбутньої діяльності, спланувати роботу, розподілити обов’язки між учнями, організувати контроль, взаємоконтроль й самоконтроль школярів, визначити місце даного виду діяльності в загальній системі виховної роботи, використовувати систему виховних принципів, здійснювати вплив на учнів відповідно вікових та індивідуальних особливостей;

  • здійснення й планування наукової діяльності;

  • використання різноманітних методів керівництва навчально-педагогічною діяльністю;

  • організація учнівського колективу для виконання поставлених мети і завдань;

  • працювати згідно з планами класного керівника;

  • вміння залучати батьків до співробітництва в навчально-виховному процесі;

  • вміння використовувати ефективні методи розвитку пізнавальних інтересів та пізнавальної діяльності учнів на уроках та позакласній роботі;

  • вироблення вмінь педагогічних досліджень тих проблем, які вони виявляють в зв’язку з підготовкою дипломних робіт, наукових статей, конференцій.;

  • вміння підготовки і проведення виховних заходів з учнями класу;

  • формування соціальної гнучкості в період адаптації до нового соціально-педагогічного середовища;

  • вміння готувати наочність, володіти засобами навчання.


Для виконання програми першого етапу КНПП магістрант повинен знати:

1. Актуальні проблеми шкільної хімічної освіти на сучасному рівні. Тенденції розвитку хімічної освіти у світлі нової філософії освіти: інтеграція, диференціація, гуманізація, гуманітаризація, інтенсифікація, екологізація.

2. Вимоги до змісту шкільного курсу та до процесу навчання хімії.

3. Аналіз типових, альтернативних програм, програм для класів з поглибленим вивченням хімії, підручників і методичних посібників з хімії.

4. Система форм навчання хімії. Урок – основна організаційна форма навчання хімії. Індивідуалізація навчання. Позакласна робота з обдарованими учнями, її планування. Факультативні заняття з хімії, шкільні наукові товариства. Робота хімічного гуртка. Організація масових заходів.

5. Планування роботи вчителя. Планування уроку. Вибір типу, структури і змісту до теми конкретних уроків з хімії. Планування хімічного експерименту. Реалізація принципу науковості і доступності при плануванні уроку.

6. Особливості уроків узагальнення, інтегрованих уроків. Нетрадиційні форми уроку: урок-диспут, урок-конференція, урок-ділова гра.

7. Методи як функціональні елементи процесу навчання. Система методів навчання. Проблемне навчання, використання елементів проблемного навчання на уроках. Дослідницьке навчання, використання елементів дослідницького навчання на уроках. Програмоване навчання. Комп’ютерні технології. Використання програмованого навчання на уроках.

8. Перевірка знань і вмінь учнів. Диференційований підхід до складання завдань для перевірки знань згідно рівнів засвоєння хімічних знань.

9. Методика вивчення неорганічної та органічної хімії.

10. Заключні узагальнюючі знання про неорганічні та органічні речовини.
^

11. Науково-дослідна робота з методики викладання хімії


12. Педагогічні технології навчання хімії.

13. Моделювання процесу навчання. Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії. Прийоми керівництва навчально-виховним процесом. Нетрадиційні форми уроків.


За наслідками проходження першого етапу КНПП магістранти повинні набути наступні вміння:

Конструктивні:

— планувати навчальну й виховну роботу;

— відбирати, аналізувати й синтезувати навчальний програмовий матеріал, здійснювати дидактичну переробку складного матеріалу;

— творчо й обґрунтовано будувати організаційно-педагогічну і логіко-педагогічну структуру уроку;

— планувати систему перспективних ліній у розвитку окремої особистості та колективу;

— здійснювати індивідуальну програму навчання та виховання учня.

Організаторські:

— виявляти й організовувати актив класу, керувати ним у різних умовах;

— організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності учнів, розвивати їхню активність;

— здійснювати контроль і допомогу в розумовому розвитку учнів;

— здійснювати контроль і допомогу у виконанні доручень учнями;

— здійснювати педагогічне керівництво учнівськими організаціями;

— організовувати роботу з батьками та громадськістю.

Комунікативні:

— встановлювати педагогічне доцільні відносини з учнями, батьками, учителями;регулювати внутрішньоколективні та між колективні відносини;

— знаходити потрібні форми спілкування з учнями й батьками;

— передбачати результат педагогічної дії на відносини  з учнями,

Дослідницькі:

— вивчати індивідуальні особливості учнів та колективу;

— критично оцінювати свій досвід,  результати своєї діяльності;

— усвідомлено вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту та самовиховання;

— використовувати в роботі психолога-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід;

— прогнозувати використовувані засоби і методи роботи.

Прикладні:

— володіти технічними засобами навчання;

— виготовляти дидактичні засоби навчання;

— готувати обладнання та реактиви до уроку.

^ ЗМІСТ І ЕТАПУ КНПП

Упродовж першого тижня студент-практикант:

- отримує настанови в університеті та загальноосвітньому закладі, закріплюється за класами старшої школи, знайомиться з документацією з практики (завдання-звіт, індивідуальний план, залікові відомості), вивчає документацію навчального закладу (плани урочної та позакласної роботи з хімії, план проведення робіт в кабінеті хімії, план роботи класного керівника, особові справи учнів класу) і складає на її основі індивідуальний план практики у старших класах, який обов’язково затверджується груповим керівником, з’ясовує наявність і відповідність засобів навчання змісту уроків та інших форм роботи з учнями (знайомство з обладнанням шкільного кабінету з хімії, бібліотеки тощо): відвідує всі уроки та всі позакласні заходи у класі, на базі якого проходить практику.

Протягом другого-четвертого тижнів студент:

  • виконує всю роботу вчителя-хіміка і класного керівника в своєму класі; проводить уроки хімії за розкладом, веде облік оцінок за уроки, проводить виховні заходи, керує кабінетом хімії, проводить тематичну годину зі спеціальності; відвідує уроки студентів-практикантів та бере участь в їх обговоренні. проводить виховну годину з педагогіки, бере участь у проведенні батьківських зборів, складає психолого-педагогічну характеристику на класний колектив, виконує групове та індивідуальне завдання зі спеціальності, веде документацію.

  • По 2 уроки зі спеціальності вважається заліковими, облік оцінок залікових уроків ведеться тільки керівниками від університету на сторінках для залікових заходів. Теми залікових уроків студент узгоджує з керівником від інституту і бази практик.

Студент приймає участь у підсумковій конференції в школі, де обговорюються наслідки першого етапу практики.


Зміст психолого-педагогічної складової практики

Для успішного досягнення мети, виконання завдань педагогічної практики важно зберегти наступність в проходженні всіх видів практик в одній і тій же базовій школі і в тому ж закріпленому класі (якщо це можливо)

Реалізація поставлених завдань педагогічної практики, пов’язана з виконанням великого обсягу навчально-виховної роботи в школі (або в іншому навчальному закладі).


Зміст програми і освітньої діяльності

Організаційні заходи щодо виконання навчальної роботи

Система навчально-виховної роботи в школі: навчально-матеріальна база школи, діяльність педагогічного колективу, методичних об’єднань вчителів, класних керівників, педагогічної ради, розклад навчальних занять. Системи навчальної і позакласної роботи з предмету. Навчальні програми, теоретичні і наукові плани вчителя; загально шкільний план позакласної роботи з учнями.

Вивчення навчально-матеріальної бази загальноосвітнього закладу. Ознайомлення з режимом роботи загальноосвітнього закладу та розкладом навчальних занять. Вивчення педагогічного досвіду школи. Ознайомлення з роботою методичного об’єднання вчителів, класних керівників, педагогічної ради. Опрацювання навчальних програм, навчальних та виховної роботи планів учителів, загальношкільного плану позакласної роботи з учнями. Планування роботи на термін проходження педагогічної практики.


Формування колективу, його вплив на виховання особистості. Учні і учнівський колектив класу. Діалектика розвитку колективу. Чинники розвитку колективу. Учнівське самоврядування в школі та класі. Формальні та неформальні групи. Дитячі та громадські організації. Педагогічні закономірності розвитку особистості, психічних станів учнів, взаємовідносини у колективі. Мотиви поведінки. Професійні інтереси.

Спостереження за учнівським колективом. Вивчення особливостей міжособистісного спілкування членів учнівського колективу. Вивчення досвіду гурткової роботи у навчальному закладі. Вивчення досвіду роботи учнівського самоврядування в школі, класі. Проведення бесіди з активом класу. Підготовка та проведення соціометричного та стратометричного дослідження учнівського колективу. Опрацювання та аналіз результатів дослідження. Визначення типу поведінки у конфліктній ситуації. Підготовка та проведення класної години з профорієнтаційної тематики.

Програма вивчення учнівського колективу. Складання психолого-педагогічної характеристики учнівського колективу. Психологічні аспекти навчально-виховної діяльності (особливості пізнавальної діяльності учнів, врахування мотивації, особливості педагогічного спілкування і мікроклімату на уроці).

Вивчення схеми психолого-педагогічної характеристики учнівського колективу. Підготовка та проведення тестових методик з дослідження учнівського колективу. Опрацювання та аналіз результатів проведених тестових методик з дослідження учнівського колективу. Написання психолого-педагогічної характеристики учнівського колективу.

Класний керівник. Основні завдання та пріоритетні напрями роботи класного керівника. Функції класного керівника. Напрями і форми роботи класного керівника. План виховної роботи. Варіанти структури плану роботи класного керівника. Аналіз виховного заходу. Самоаналіз діяльності вчителя при підготовці та проведенні виховного заходу. Критерії оцінювання ефективності виховного процесу. Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів.

Узагальнення досвіду виховної роботи класного керівника. Виконання функціональних обов’язків класного керівника у закріпленому класі старшої ланки. Складання плану роботи на термін проходження практики. Ведення шкільної документації. Складання самоаналізу на залікові виховні заходи. Організація та проведення батьківських зборів. Відвідування учня на дому.


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час практики студент цілком самостійно виконує всі обов’язки учителя по спеціальності і класного керівника.

Для повного і якісного виконання вимог практики студентами необхідно:

-опрацювати документацію школи: план роботи школи, педагогічної ради, методичних об’єднань вчителів - предметників, класного керівника;

-вивчити зміст програми і разом з учителем своєї спеціальності, розробити систему уроків, вивчити їх тип та структуру і готуватись до проведення їх у своєму класі.

Виконуючи обов’язки учителя за спеціальністю студент поглиблює свої уміння і навички:

-планувати роботу на термін практики;

-планувати свої уроки і складати на кожний з них конспект, підбирати до уроку фактичний матеріал;

-оволодіти методами, прийомами і технікою проведення уроків різних типів;

-підготувати дидактичні матеріали до уроків;

-користуватися наочністю і технічними засобами навчання, які стимулюють інтерес і активність учнів по засвоєнні знань;

-організовувати навчання на рівні сучасних дидактичних вимог і наукових досягнень з хімії;

-користуватися різноманітними сучасними формами і методами організації навчально-пізнавальної діяльності (проблемне, дослідницьке навчання, інтерактивні уроки тощо);

-при підготовці і проведенні позакласних заходів обов’язково враховувати зв’язок з навчальним матеріалом, спонукати учнів до читання наукової та науково-популярної літератури.


Як вчитель хімії студент-практикант повинен здійснювати:

  • викладання хімії як навчального предмета згідно програми навчання,

  • підготовку конспекту уроку, підготовку демонстрацій до уроку,

  • допомогу в організації позакласних заходів з предмету,

  • допомогу при підготовці учнів до хімічних олімпіад, в організації екскурсій школярів, що передбачені програмою предмету, в організації роботи предметних гуртків,

  • роботу з журналом класу.

Як завідувач кабінету студент-практикант повинен здійснювати:

  • підтримку обладнання кабінету у робочому стані,

  • зберігання обладнання у визначному тематичному порядку,

  • оснащення кабінету новими наочними посібниками,

  • створення картотеки наочних посібників,

  • створення позаурочної картотеки,

  • створення банку роздавальних матеріалів, дидактичних матеріалів, контрольних робіт, довідкових матеріалів тощо,

  • оформлення кабінету,

  • організацію тематичних виставок,

  • забезпечення рівня техніки безпеки для роботи в кабінеті.

Як класний керівник студент-практикант повинен здійснювати:

  • контроль за роботою учнів у класі,

  • організацію і проведення позаурочних форм роботи,

  • ведення документації,

  • ведення щоденника успішності,

  • організацію чергування у класі і школі.


Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з хімії

З метою формування вмінь і навичок самостійного опрацювання окремих проблем і задач педагогічного процесу студенти виконують індивідуальні завдання (оформлення індивідуального завдання: дискета і надрукований примірник):

  • індивідуально-диференційований підхід до організації навчання хімії;

  • дидактична розробка нетрадиційних уроків з окремих тем шкільного курсу хімії;

  • розробка нових видів наочних посібників з окремих тем шкільного курсу хімії;

  • розробка методів і форм активізації пізнавальної діяльності учнів;

  • дидактична розробка змісту екологічного навчання та виховання до окремих тем шкільного курсу хімії;

  • паспортизація кабінету хімії;

  • складання комп’ютерних навчальних та навчально-контролюючих програм з окремих тем шкільного курсу хімії;

  • профорієнтаційна робота з учнями.

Індивідуальні завдання психолого-педагогічної складової

З метою набуття студентами під час педагогічної практики умінь і навичок самостійного розв’язання навчально-виховних, організаційних та наукових проблем методисти кафедри педагогіки та психології, викладачі фахової кафедри по узгодженню з груповим керівником педпрактики, включають в програму практики індивідуальні завдання, приблизно такого характеру:

  • вивчити і описати передовий педагогічний досвід вчителя (за фахом) або класного керівника, вихователя;

  • вивчити і описати досвід використання засобів української народної педагогіки у навчально-виховному процесі;

  • провести експериментальне дослідження, пов’язане з виконанням теоретичного і методичного розділів випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з педагогіки;

  • вивчити стан роботи дитячих (юнацьких) об’єднань та угрупувань у школі;

  • вивчити та описати педагогічний досвід вчителя, вихователя;

  • вивчити і описати стан внутришньошкільного контролю;

  • підготувати доповідь на наукову студентську конференцію (“Академія пізнавального інтересу на уроці”, “Нові педагогічні технології”, “Нестандартні підходи вчителя до викладання знань учням”, “Активні форми заохочення учнів до самостійної роботи”, “Методична робота в школі”, “Робота методичних об’єднань вчителів”, “Робота методичних об’єднань класних керівників”, “Демократичні форми внутришньошкільного контролю”. “Досвід роботи з формування виховуючого колективу” і т.п.);

  • описати досвід педагогічного управління сімейним вихованням;

  • описати спортивні досягнення школи;

  • вивчити і описати трудові об’єднання учнів в ПТУ, школі;

  • вивчити і описати індивідуальний підхід тренера до вихованців в процесі навчально-тренувальної виховної роботи;

  • позакласна (позаурочна) робота учнів з технічної творчості;

  • описати свій досвід “Як я організував роботу гуртка технічної творчості під час педпрактики в школі (ПТУ тощо)”.

Виконання індивідуальних завдань активізує діяльність студентів, розширює їх світогляд, підвищує ініціативу і робить проходження педпрактики конкретним і цілеспрямованим. Матеріали індивідуальних завдань стануть надбанням кафедри педагогіки та психології, фахових кафедр, їх можуть використати викладачі як наочність на заняттях з педагогіки, методики виховної роботи та педагогічної майстерності.


Рекомендована література

1. Буринська Н.М. Методика викладання хімії. Теоретичні основи. – К.: Вища школа, 1987.

2. Зайцев О.С. Методика обучения химии. – М.: ГИЦ “Владос”, 1999.

3. Журнали “Хімія і біологія”, “Химия в школе”.

4. Шкільні підручники:

а) Буринська Н.М. Хімія, 8 кл. – К.: Перун.

б) Буринська Н.М. Хімія, 9 кл. – К.: Перун.

в) Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 10 кл. – К.: Перун.

г) Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 11 кл. – К.: Перун.

5. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Хімія, 8-11 класи. – К.: Перун, 2000.

6. Шмалєй С.В., Бойко В.М., Вишневська Л.В., Іванищук С.М. Карташова І.І. Організація педагогічних практик студентів інституту природознавства: Методичний посібник студентам ІV, V курсів. – Херсон: 2003. – 48 с.

7. Казанчан А., Мішуков О. Ділова документація у вищій школі: Навчально-методичний посібник. – Херсон, Айлант, 1999.- 246 с.

8. Закон України про вищу освіту.

9. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

10. Концепція педагогічної освіти.- К., 1998.

11. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти.

12. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти.

13. Сім’я і родинне виховання (Концепція).

14. Концепція превентивного виховання дітей і молоді.

15. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (Проект).

16. Концепція громадянської освіти в Україні (проект).

17. Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України.

18. Робоча книга вихователя (випуск 1) / Укладачі Тимчишин В.І., Уруський С.А. – Тернопіль: ТОІППО, 2000. – 300 с.

19. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія й методика. – Тернопіль, 1998. – 262 с.

20. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

21. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. – К.: В.В.П. “Компас”, 1997.

22. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: ІН ТЕЛ, 1995. – 168 с.

23. Нісемчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: Просвіта, 2000.- 368 с.

24. Оцерий Л.П. Основы системы контроля качества обучения. – К., 1995.


^ ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

За діяльністю студентів у школі здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюють керівники практики від школи та методисти від кафедр. Він полягає в перевірці і затвердженні індивідуального плану, планів-конспектів уроків, позакласних заходів; у відвідуванні та аналізі уроків, позакласних заходів студентів, у перевірці взаємовідвідувань практикантів.

Щоденний облік відвідування школи практикант здійснює в індивідуальному завданні-звіті за підписом керівника від бази практики.

Підсумковий контроль за виконанням програми практики здійснюється керівниками від університету, які перевіряють індивідуальну та групову звітну документацію, та під час проведення диференційного заліку. Основною формою контролю є підсумкова конференція, що проводиться в кінці практики.


Критерії оцінювання результатів виробничої (педагогічної) практики студентів

  • ступінь виконання студентами завдань практики;

  • якість педагогічних знань, проявлених під час практики та їх відображення у звітній документації;

  • рівень сформованості умінь та навичок практичної роботи студентів як майбутніх фахівців.

Вимоги до звіту

Після закінчення педагогічної практики студент здає:

  1. Завдання-звіт студента-практиканта.

  2. Конспекти 4-х залікових уроків.

  3. Розробка тематичного заходу з хімії.

  4. Методична розробка двох виховних заходів з педагогіки.

  5. Психолого-педагогічну характеристику на колектив класу.

  6. Матеріали індивідуального завдання.

Староста групи здає:

  1. Відомості на оплату працівникам школи.

  2. Звіт про проведену роботу групи за весь період педпрактики (письмово та у вигляді інформаційного листка тощо).


Зміст критеріїв оцінювання результатів педагогічної практики:

Оцінка 5 «відмінно» - всі завдання практики виконано в повному обсязі, виявлено вміння студента застосовувати і творчо використовувати педагогічні та методичні знання, пов’язані з особливостями і засобами педагогічної діяльності. Виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття з застосуванням інноваційних технологій педагогічної діяльності, будувати стосунки з учнями та вчителями. Також продемонстрована активність та ініціативність у підготовці та проведенні занять з учнями. Звіт подано у встановлений термін, який містить всі структурні елементи. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. Характеристика-відгук позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «відмінно».

Оцінка ^ 4,5 «дуже добре» - завдання виконані правильно, але недостатньо повно. Виявлено вміння студента застосовувати педагогічні та методичні знання, пов’язані з особливостями і засобами педагогічної діяльності. Виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття, але заняття шаблонні, не виявлено творчого, індивідуального підходу. Виявлено вміння встановлювати контакт з учнями та вчителями. Звіт подано у встановлений термін, який містить всі структурні елементи. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. Характеристика-відгук позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «дуже добре».

Оцінка 4 «добре» - завдання практики виконано, але неповно, в ході виконання завдань, зокрема підготовка до уроків, допускалися незначні помилки. Виявлено вміння проводити лекційні та практичні заняття, але заняття шаблонні. Звітна документація оформлена згідно вимог. У щоденнику студента-практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, підписи керівника від бази та університету завірені печаткою. Характеристика-відгук позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «добре».

Оцінка 3,5 «задовільно» - завдання практики виконано в неповному обсязі, в ході виконання завдань допускалися помилки. Звітна документація недооформлена або оформлена з помилками. Щоденник не вірно оформлено. У характеристиці-відгуку оцінка керівника за практику від бази – «задовільно».

Оцінка 3 «достатньо» - завдання виконано з помилками. Всі завдання практики виконувалися, але допущені неточності. Документація оформлена неповно, з помилками. Щоденник недоооформлено. У характеристиці-відгуку оцінка керівника за практику від бази – «задовільно».

Оцінка 2 «незадовільно» - завдання невиконані. Виявлені проблеми встановлення контакту, не сформовані вміння проводити відповідні види педагогічної діяльності. Звітна документація оформлена з помилками. Відсутній щоденник, характеристика-відгук.


^ МЕТА І ЗАВДАННЯ ІІ ЕТАПУ КНПП

Мета ІІ етапу КНПП: набуття знань і вмінь для здійснення наукової та викладацької діяльності у навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації.

Завдання ІІ етапу КНПП:

  • поглиблення і закріплення у виробничих умовах теоретичних знань зі спеціальних дисциплін, застосування їх у вирішенні конкретних завдань практики;

  • оволодіння методикою розробки навчально-методичних матеріалів, призначених для використання при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” і “спеціаліст”;

  • формування практичних умінь і навичок для виконання професійних завдань та обов’язків інноваційного характеру у якості асистента чи викладача;

  • вивчення передового практичного досвіду;

  • вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування сучасних технологій і методів, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності студента;

  • формування умінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

  • виховання у магістрів морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю професійної діяльності, потреби в самоосвіті;

  • розвиток професійно значущих якостей особистості;

  • вироблення творчого, дослідницького підходу до майбутньої професійної діяльності;

  • поглиблення та закріплення теоретичних знань студентів щодо організації наукових досліджень з хімії чи методики її викладання;

  • вдосконалення умінь практичної реалізації наукового та методичного дослідження, форм і видів педагогічного експерименту;

  • оволодіння навичками кваліфікованого наукового дискутування;

  • формування вмінь користуватися сучасними інформаційними засобами;

  • розвиток творчого ставлення до професії хіміка, прагнення постійного професійного самовдосконалення.

За наслідками проходження другого етапу КНПП магістранти повинні набути наступні вміння:

Конструктивні:
—    планувати навчальну й виховну роботу;
—    відбирати, аналізувати й синтезувати навчальний програмовий матеріал, здійснювати дидактичну переробку складного матеріалу;
—    творчо й обґрунтовано будувати організаційно-педагогічну і логіко-педагогічну структуру лекцій та лабораторних занять;
—    планувати систему перспективних ліній у розвитку окремої особистості та колективу;
—    здійснювати індивідуальну роботу зі студентами.
Організаторські:
—    виявляти й організовувати актив академічної групи, керувати ним у різних умовах;
—    організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності студентів, розвивати їхню активність;
—    організовувати роботу з батьками.
Комунікативні:
—    встановлювати педагогічне доцільні відносини з студентами; регулювати внутрішньоколективні та міжколективні відносини;
—    знаходити потрібні форми спілкування з студентами;
—    передбачати результат педагогічної дії на відносини  з студентами,
Дослідницькі:

—    обґрунтовувати тему дослідження;

—    визначати актуальність дослідження;

—    визначати об’єкт та предмет наукового дослідження;

—    на основі теоретичного аналізу проблеми і оцінки стану їх розв’язання визначати завдання дослідження;

—    оцінювати матеріальну базу необхідну для виконання роботи;

—    проводити підбір та аналіз наукової літератури по обраній темі дослідження;

—    проводити вибір шляху синтезу найбільш економічного і простого по виконанню, але в той же час найбільш раціонального з точки зору виходу та чистоти цільового продукту;

—    проводити синтез органічних речовин за вибраною методикою;

—    проводити очищення, ідентифікацію та встановлення будови синтезованих речовин;

—    проводити біохімічні дослідження за допомогою методів вивчення обміну речовин, фізико-хімічних й імунологічних методів досліджень;

—    здійснювати пробоотбір і пробопідготовку хіміко-технологічного та біохімічного процесів;

—    здійснювати за обраними методиками хіміко-аналітичні, хіміко-технологічні та біохімічні дослідження;

—    здійснювати планування, проведення та аналіз результатів педагогічного експерименту;

—    проводити обробку експериментальних даних хімічного, біохімічного або педагогічного експерименту;

—    роботи висновки по проведеному дослідженню;

—    здійснювати підготовку та представляти доповідь по проведеному дослідженню.

Прикладні:

—    вивчати індивідуальні особливості студентів та групи;
—     критично оцінювати свій досвід,  результати своєї діяльності;
—    усвідомлено вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту та самовиховання;
—     використовувати в роботі психолога-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід;

—     прогнозувати використовувані засоби і методи роботи;

—    володіти технічними засобами навчання;

—    виготовляти дидактичні засоби навчання;

—    готувати обладнання та реактиви до занять.


^ ЗМІСТ ІІ ЕТАПУ КНПП

У період ІІ етапу КНПП виконується наступна робота:

  • систематизація теоретичних знань для якісного виконання поставленої у темі випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” науково-практичної задачі,

  • вивчення і узагальнення літературних джерел за темою випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”;

  • виконання експерименту для написання випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”;

  • виконання індивідуального науково-практичного завдання, критичне осмислення теоретичної бази з метою якісного виконання випускної кваліфікаційної роботи та її захисту;

  • підготовка до друку наукової статті;

  • підготовка доповідей і виступів на методичних семінарах, симпозіумах, наукових конференціях;

  • проведення методичного аналізу навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння студентами;

  • вивчення наукової методичної літератури з метою теоретичного осмислення і оптимізації реального навчального процесу.

Перелік основних видів навчальної роботи:

  • проведення семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • проведення консультацій з навчального предмету;

  • проведення індивідуальних занять зі студентами;

  • відвідування занять провідних викладачів кафедри та своїх однокурсників з подальшим їх аналізом;

  • перевірка контрольних робіт, що передбачені навчальним планом.

Перелік основних видів методичної роботи:

  • розробка конспектів лекцій, підготовка навчально-методичних матеріалів до семінарських, практичних лабораторних занять і самостійної роботи студентів;

  • ознайомлення з робочими навчальними планами і робочими навчальними програмами дисциплін відповідних напрямів підготовки;

  • складання завдань для проведення модульного та підсумкового контролю, завдань для проведення тестового контролю;

  • розробка і впровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання;

  • вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу.

^ Перелік основних видів організаційної роботи:

— участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора академічної групи;

— участь у профорієнтаційній роботі;

— участь у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, у роботі МАН;

— участь в організації та проведенні організаційно-виховних заходів;

— ознайомлення з планом організаційно-виховної роботи інституту (факультету), ліцею, училища, технікуму, коледжу, випускової (фахової) кафедри;

— участь у роботі засідань випускової (фахової) кафедри інституту (факультету);

— ознайомлення з принципами управління діяльністю структурного підрозділу університету;

— ознайомлення з правилами оформлення виробничої документації.


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ІІ ЕТАПУ КНПП


Магістрант повинен:

  • до початку другого етапу КНПП одержати від керівника практики консультації щодо її проходження і оформлення всіх необхідних документів;

  • у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою ІІ етапу КНПП магістрантів;

  • засвоїти і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

  • вести щоденник проходження ІІ етапу комплексної науково-педагогічної практики;

своєчасно оформити всі документи з комплексної науково-педагогічної практики і скласти залік;

Методичні особливості виконання робіт зумовлені специфікою наукового напрямку, над яким безпосередньо працює студент-практикант.

Практика починається з настановчої конференції, на якій керівники практики та завідувач фахової кафедри розкривають перед студентами мету практики, знайомлять їх з основними завданнями, порядком проходження практики та оформленням звітної документації. Звертається увага на необхідність виконання студентами правил охорони праці і протипожежної безпеки з обов’язковим проходженням ними інструктажів. У подальшому – виконання видів робіт у відповідності зі змістом науково-дослідного та асистентського періодів практики.

Порядок виконання викладених видів робіт визначається керівником практики від фахової кафедри за узгодженням із завідувачем кафедри.

За період проходження асистентської практики на базі академічних груп студентів І курсу магістрант повинен:

1. Провести 1 семінарське, 1 практичне, 1 лабораторне, 1 індивідуальне заняття зі студентами та 2 консультації з відповідної хімічної дисципліни.

2. Відвідати 3 заняття провідних викладачів кафедри та всі заняття своїх однокурсників з подальшим їх аналізом;

3. Перевірити всі контрольних роботи, що передбачені навчальним планом.

4. Розробити 1 конспект лекцій з хімії.

5. Підготувати навчально-методичні матеріали до проведених семінарських, практичних, лабораторних занять і самостійної роботи студентів з відповідної хімічної дисципліни.


Індивідуальні завдання

У ході виконання індивідуальних завдань студенти повинні вдосконалити уміння і навички самостійного розв’язання наукових, організаційних завдань.

Зміст індивідуальних завдань коригується науковим керівником студента у залежності від необхідної деталізації напрямку дослідження згідно теми випускної роботи (за умови якщо науковий керівник не є керівником практики від фахової кафедри). Можливі такі завдання: проведення дослідження (синтезу, аналізу, дослідження хімічних властивостей та біологічної активності), організація і проведення педагогічного експерименту, статистична обробка результатів та їх інтерпретація.

Матеріали, отримані студентом під час виконання індивідуального завдання, використовуються для виконання випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», для підготовки доповіді, статей, тез доповідей або для інших цілей по узгодженню з керівником від фахової кафедри (науковим керівником).

Рекомендована література

  1. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высшая школа. – 1988. – 670 с.

  2. Бочков А.Ф., Смит В.А. Органический синтез. – М.: Наука. – 1987. – 304 с.

  3. Буринська Н.М., Величко Л.П., Липова Л.А. та ін. Методика викладання шкільного курсу хімії. – К.: Освіта. – 1991. – 350 с.

  4. Васильева Н.В., Смолина Т.В., Тимофеева В.К. и др. Органический синтез.—М.: Просвещение. – 1986. – 368 с.

  5. Гитис С.С., Глаз А.И., Иванов А.В. Практикум по органической химии. Органический синтез. – М.: Высшая школа. – 1991. – 303 с.

  6. Горбатенко І.Ю., Івашина Г.О. Основи наукових досліджень. – К.: Вища школа. – 2001. 92 с.

  7. Костюк В.Н. Методология научного исследования. – Киев – Одеса: Вища школа. – 1976. – 179 с.

  8. Моррисон Р., Байд Р. Органическая химия. – М.: Мир. – 1974. – 1122 с.

  9. Найдан В.М., Грабовий А.Н. Використання засобів навчання на уроках хімії. – К.: Радянська школа. – 1988. – 220 с.

  10. Романенко В.Н., Орлов А.Г., Микитина Г.В. Книга для начинающего исследователя химика. – Л.: Химия. – 1987. – 280 с.

  11. Рузавин Г.И. Методы научного исследования. – М.: Мысль. – 1974. – 237 с.

  12. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. – М.: Высшая школа. – 1986. – 623 с.

  13. Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа. – Л.: Химия. – 1984. – 168 с.



^ ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Критерії оцінювання результатів практики

  • ступінь виконання студентами завдань практики;

  • якість знань, проявлених під час практики та їх відображення у звітній документації;

  • рівень сформованості умінь та навичок практичної роботи студентів як майбутніх фахівців.


Зміст критеріїв оцінювання результатів комплексної науково-педагогічної практики

Оцінка 5 «відмінно»:

  • знання та вміння розробляти посадову інструкцію за відповідною посадою;

  • наявність звіту та щоденника практики;

  • відмінна оцінка в характеристиці керівника від бази практики;

  • знання та розуміння всього програмного матеріалу практики в повному обсязі;

  • здатність самостійно проводити експеримент, обирати адекватні методи дослідження показників;

  • статистична обробка експериментальних даних;

  • здатність узагальнювати результати дослідження та формулювати висновки.

Оцінка 4 «добре»:

  • наявність звіту та щоденника практики;

  • добра характеристика студента керівника від бази практики;

  • знання та розуміння всього програмного матеріалу практики в повному обсязі;

  • завдання практики не виконано частково;

  • здатність проводити експеримент;

  • часткова статистична обробка експериментальних даних;

  • часткова здатність узагальнювати результати дослідження та формулювати висновки.

Оцінка 3 «достатньо»:

  • наявність звіту та щоденника практики;

  • неохайне оформлення звітної документації;

  • поверхове знання та розуміння основного програмного матеріалу;

  • здатність проводити лише окремі етапи експерименту;

  • фрагментарна статистична обробка експериментальних даних;

  • висновки не відповідають фактичним експериментальним даним.

Оцінка 2 «незадовільно»:

  • грубе порушення трудової та виконавчої дисципліни;

  • невиконання програми практики;

  • відсутність звіту та щоденника практики;

  • негативний відгук з місця практики;

  • нездатність до постановки та проведення експерименту;

  • обрання неадекватних методів дослідження показників;

  • статистична обробка експериментальних даних відсутня.


Поточний та підсумковий контроль здійснює керівник від фахової кафедри (науковий керівник). Щоденний облік відвідування бази практикантами здійснює староста групи. Підсумковий контроль за виконанням програми практики здійснює керівник від фахової кафедри, який перевіряє звітну документацію.

^ Вимоги до звіту

Після закінчення переддипломної практики кожний студент повинен здати:

  1. Оформлений відповідним чином завдання-звіт з характеристикою і оцінкою роботи магістранта.

  2. Щоденник практики.


^ ЩОДЕННИК КОМПЛЕКСНОЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

______________________________________________________________

(П.І.Б. студента-практиканта)

Дата

Вид роботи

Відмітка про виконання

Примітка

самооцінка

оцінка керівника від фахової кафедри






















  1. Результати виконання індивідуального завдання.

  2. Конспект лекції та розроблені методичні матеріали.


^ Підведення підсумків КНПП

По закінченні КНПП проводиться підсумкова конференція, на якій студенти звітують про виконану роботу, а також висловлюють свою думку щодо змісту та організації практики.

Захист підсумків комплексної науково-педагогічної практики магістрантів здійснюється під час проведення заліку, який планується протягом п’яти днів після її завершення.

Оцінка за проходження комплексної науково-педагогічної практики виставляється з урахуванням відзивів і запропонованих оцінок керівників від бази практики, відповідей на запитання під час проведення заліку та якості оформлення звітної документації.

Оцінка магістранта за комплексну науково-педагогічну практику враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатами підсумкового контролю.

Підсумкова конференція з комплексної науково-педагогічної практики магістрантів проводиться в інститутах і на факультетах після проведення заліку.

Магістранти несуть повну відповідальність за виконання робочої програми комплексної науково-педагогічної практики. Магістрант, який не виконав у повному обсязі програму КНПП або отримав негативну залікову оцінку з практики, відраховується з університету за поданням директора інституту чи декана факультету.

У разі невиконання повного обсягу програми комплексної науково-педагогічної практики з поважної причини магістранту за поданням його заяви на ім'я ректора університету з доданням відповідних документів може бути надане право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених університетом.

Підсумки проведення комплексної науково-педагогічної практики магістрантів обговорюються на засіданні кафедри екології та географії і на вченій раді інституту природознавства.


Підведення підсумків практики

Після закінчення практики студент складає залік комісії з практики за модулями:

    1. Теоретичний рівень підготовки.

    2. Практичний рівень підготовки.

    3. Психолого-педагогічний розділ.

    4. Оформлення документації педпрактики.

За результатами модулів студент отримує підсумкову оцінку, що оформлюється у зведену відомість та кредитну залікову книжку студента як диференційований залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, відраховується з університету.

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconПриродознавства
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconПриродознавства
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Назва першого підрозділу
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки україни, молоді та спорту україни херсонський державний університет
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет факультет перекладознавства затверджую
Державний екзамен з англійської мови та методики її викладання складається з двох модулів
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет інститут іноземної філології затверджую
Державний екзамен з англійської мови та методики її викладання складається з двох компонентів
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Завідувач кафедри органічної та біологічної хімії доцент О. Речицький
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Управління освіти І науки Херсонської облдержадміністрації Херсонський державний університет Факультет
Всеукраїнська науково-практична конференція «Теорія І практика вдосконалення машин: проблеми та перспективи»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки України Херсонський державний університет Кафедра соціальної роботи І соціальної педагогіки Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту Херсонський обласний центр соціальних служб для сім'ї,
Головне управління праці та соціального захисту населення Херсонської облдержадміністрації
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
У відповідності до сучасних соціальних замовлень підготовка фахівців вищої освіти повинна ґрунтуватися на методологічній основі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи