Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства icon

Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства




Скачати 455.78 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Сторінка2/4
Дата06.11.2012
Розмір455.78 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4
^

СuО – в надлишку.


Додаткове співвідношення фізичних величин за рівнянням реакції:



Числова підстановка: mтеор.(альд.)=0,6 моль·44 г/моль=26,4 г

η(альд.)=


3. При гідруванні 1,3-бутадієну масою 8,1 г отримали суміш бутану і 1-бутену. При пропусканні цієї суміші крізь розчин брому утворився 1,2-бромбутан масою 10,8 г. Визначити масові частки вуглеводнів в отриманій суміші.

Основні співвідношення різних величин:

w(C4H8) =

w(C4H10) = 1– w(C4H8)

Додаткові співвідношення фізичних величин:

С4Н62 С4Н8

С4Н6+2Н2С4Н10

СН2 – СН = СН – СН2 + Br2 → CH2BrCHBrCH2CH3
















Числова підстановка:













w(C6H8)==0,326 або 32,6%

w(C4H10)=1 – 0,326 = 0,674 або 67,4%


^ 4. Спалили суміш метану та етилену об’ємом 30 л. На реакцію витрачений кисень об’ємом 70 л. Знайти об’єм метану та етилену у вихідній суміші.





Співвідношення об’ємів по першому рівнянню:

або



Співвідношення об’ємів по другому рівнянню:

або



Внаслідок підстановки отримуємо:

60 – 2х = 70 – 3х

х = 10

V(С2Н4) = 10 л

V(СН4) = 20 л


^ ЗАПИСИ ПРИ РОЗВ’ЯЗУВАННІ РОЗРАХУНКОВОЇ ЗАДАЧІ

Записи при розв’язуванні розрахункової задачі мають вигляд:

№ розрахункової задачі (якщо він відсутній – текст задачі).


Дані умови задачі*

^ Відповідне задачі РЗФВ, відповідна задачі система

РЗФВ, а при їх відсутності вихідне задачі РЗФВ,

Шукана чи шукані* чи відповідна задачі система РЗФВ; перше чи перші

додаткові РЗФВ, …, останнє додаткове чи додаткові

Додаткові дані* РЗФВ; виведене відповідне задачі РЗФВ чи відповідна

задачі система РЗФВ.**

Рівняння хімічної реакції складається за потребою.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Відповідне задачі РЗФВ чи відповідна задачі

система РЗФВ з розмірами фізичних величини і

результатом обчислення.



Шукані фізичні величини з розмірами в числове значення знаходиться в межах 0,1-1000.****

Якщо ж згідно умови задачі слід визначити якісну

ознаку, то записати назву чи символ ознаки.*


* Не слід писати слова “дано”, “знайти”, “додаткові дані”, “відповідь”. На них вказую відповідні лінії.

** Якщо в РЗФВ входять індекси хімічних формул, коефіцієнти рівнянь або стехіометричних схем хімічних реакцій, то одразу ж під РЗФВ повинні бути написані відповідні формули, рівняння, схеми.

*** Пунктирна лінія розмежовує розв’язування задачі в загальному вигляді від розв’язування у числовому вигляді.

**** Розмір відносних фізичних величин(w,α,η…) у відповіді, як і в умові задачі повинен виражатись у відсотках(%), а при розрахунках – в частині від одиниці.


^ НЕДОЛІКИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УЧНІВ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ


Одним із завдань навчання хімії в школі вважається навчити учнів розв’язувати розрахункові задачі з хімії. Таке завдання зайве. Адже вміння розв’язувати розрахункові задачі з будь-якої галузі наук, а отже і з хімії, учні набували до вивчення хімії. Необхідним же є належне вивчення хімічних РЗФВ без яких не може бути розв’язана розрахункова задача з хімії. Які ж РЗФВ і в якому місці змісту навчання мають вивчатись витікає із визначення поняття “рівняння зв’язку фізичних величин”.

РЗФВ – це математичний вираз закономірностей чи понять. Тому повинні вивчатися ті РЗФВ, які є виразом тих закономірностей і понять, що включені в зміст навчання і в тому місці змісту навчання в якому знаходяться ці закономірності і поняття.

Відсутність терміну “хімічні рівняння зв’язку фізичних величин” чи його синоніму – “рівняння зв’язку фізичних величин речовин і процесів їх перетворення” в навчанні хімії ще не свідчить про те, що вони не вивчаються. В шкільному підручнику Буринської Н.М. [1] вони називаються математичними формулами, в посібнику з методики розв’язування розрахункових задач Єригіна Д.П., Шишкіна Є.О. [2] – алгебраїчними рівняннями, в посібнику Шаповалова А. І. [3] – просто формулами. Однак, крім неправомірності назв (математичні, алгебраїчні формули –– це рівняння зв’язку абстрактних, а не фізичних величин), вивчення хімічних РЗФВ і їх застосування не можна вважати задовільним. Не завжди в школі вивчення закономірностей і понять завершується вивченням відповідних РЗФВ. Прикладом тому є вивчення закону збереження мас, поняття “розчинність речовини” і ін. І в той же час трапляється, коли приводиться математичний вираз певної закономірності чи поняття без попереднього вивчення самої закономірності чи поняття. Так, у шкільному підручнику [1] наводиться один з виразів закону сталості складу , а сам закон не вивчається. Мають місце випадки, коли не вивчаються ні закономірності, ні їх математичний вираз, а для розв’язування розрахункових задач використовуються словесні сурогати РЗФВ. Прикладом цьому є такі надзвичайно важливі стехіометричні закони хімії як закон сталості співвідношення маси речовини і її складових та закон сталості співвідношення мас речовин у хімічній реакції та математичні вирази цих законів.

Сьогодні немає або майже немає навчально-методичної літератури з хімії, де б не було більше чи менше недоліків у кількісних характеристиках об’єктів. Через це вони неоднозначні і спричиняють непорозуміння та інші небажані наслідки.

Такий стан не може бути виправданий будь-якими методичними міркуваннями. Бо той незначний виграш завдяки їх впровадженню не вартий того великого програшу, що виникає завдяки формуванню неправильних понять про кількісні характеристики.

Для складання правильної кількості характеристики об’єкта, а також виявлення і усунення недоліків слід керуватися лише: а) чинними стандартами [4, 5, 6, 7]; б) довідниками, що складено на їх основі [8, 9, 10,]; в) статтями фахівців із стандартизації [11]. Будь-яка інша література з цього питання не може бути гарантом безпомилковості. Кількісна характеристика об’єкта є чіткою системою зв’язків і позначень (назв, символів) її елементів. Елементами кількісної характеристики об’єкта є: 1) фізична величина, якою характеризується об’єкт; 2) об’єкт, який характеризується фізичною величиною; 3) відповідність фізичної величини (рівність чи нерівність) об’єкта можливому її розміру; 4) числове значення; 5) одиниця фізичної величини.

Елементи кількісної характеристики об’єкта складають три групи:

І. Фізична величина об’єкта.

ІІ. Відповідність фізичної величини об’єкта можливому її розміру.

ІІІ. Розмір фізичної величини об’єкта.

Елементи кожної з цих трьох груп нерозривні ( рис. 3).

Без позначення будь-якого з п’яти елементів чи наявності порушення зв’язків між ними кількісна характеристика об’єкта не може вважатися правильною, що чітко регламентовано чинними стандартами [4, 5, 6, 7].

^ К
Кількісна характеристика об’єкта

ількісна характеристика об’єкта може бути: а) словесна; б) символічна; в) словесно-символічна.





Фізична

величина


Відповідність фізичної величини об’єкта можливому її розміру


Розмір фізичної величини






^ Фізична

величина

Об’єкт


Числове значення

фізичної

величини

Одиниця

фізичної

величини







Рис. 3. Схема системи зв’язків між елементами кількісної характеристики об’єктів


Розглянемо приклад:

« Маса натрій хлориду дорівнює двадцяти грамам ».


^ Фізична величина

Об’єкт

Відповідність

Числове значення

Одиниця

Розмір фізичної величини

Аналіз навчально-методичної літератури показує, що найчастіше трапляються такі групи недоліків у кількісній характеристиці об’єктів:

  1. відсутність назви чи символу одного з елементів кількісної характеристики об’єкта;

  2. невідповідність чинним Державним стандартам назв чи символів елементів кількісної характеристики об’єкта;

  3. зайві доповнення;

  4. порушення послідовності зв’язків елементів кількісної характеристики об’єкта;

  5. невідповідність фізичної величини об’єкта;

  6. нераціональність кількісної характеристики об’єкта.

Розглянемо конкретні приклади недоліків у кількісній характеристиці об’єктів, що трапляються в сучасній навчально-методичній літературі з хімії.


    1. ^ ВІДСУТНІСТЬ ДЕЯКИХ ЕЛЕМЕНТІВ КІЛЬКІСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ’ЄКТА


1. 1. Відсутність назви фізичної величини


Неправильно Правильно

«10 г суміші магнію та магній оксиду «Суміш магнію та магній оксиду

обробили надлишком хлоридної кис- масою 10 г обробили надлишком

лоти. В результаті виділилося 4,45 л хлоридної кислоти. В результаті

газу…» виділився газ об’ємом 4,45 л…»


Відсутня назва фізичних величин суміші ( маса) і газу (об’єм).

Внаслідок цього виникає уявлення, ніби надлишком хлоридної кислоти обробляли не суміш, а його об’єм – 4,45 л.


^ Неправильно Правильно

«Об’єм 20 г газу…» «Об’єм газу масою 20 г…»


Відсутня назва фізичної величини газу – маса. Розмір маси (20 г), як і маса (фізична величина), не має об’єму.


^ Неправильно Правильно

«Маса 1,5 л розчину…» «Маса розчину об’ємом 1,5 л…»


Розмір об’єму (1,5 л), як і об’єм (фізична величина), не має маси.



  1. ^ 2.Назва фізичної величини замінена назвою групи

фізичних величин


Неправильно Правильно

«Концентрація кислоти становить «Молярна концентрація кислоти

3 моль/л » становить 3 моль/л».


Відсутня назва фізичної величини – молярна (а може, молярна еквівалента) концентрація. Вона замінена на групову назву – концентрація. Посилання на те, що можна здогадатися (мовляв, що у школі молярна концентрація еквівалента не вивчається неприпустимі, бо порушується основний принцип світових стандартів – однозначність, і відповідно порушується перший принцип навчання – науковість).


^ Неправильно Правильно

«Обчисліть теплоту згорання графіту». «Обчисліть молярну (або питому,

об’ємну) теплоту згорання

графіту».

Відсутня назва фізичної величини – молярна чи об’ємна теплота згорання.


  1. ^ 3. Відсутність назви чи символу об’єкта


Неправильно Правильно

«Обчислити число атомів ( молекул) «Обчислити число атомів (моле-

у певній кількості речовини і кількос- кул) у сполуці певної кількості

ті речовини за числом атомів (моле- речовини і кількості речовини

кул) ». сполуки за певною кількістю

атомів (молекул) ».

Відсутня назва об’єкта – сполука. Адже кількість речовини – це фізична величина, яка не може містити в собі атоми (молекули).


^ Неправильно Правильно

«Обчислення за хімічним рівнянням «Обчислення за хімічним рівнянням

кількості речовини, яка бере участь кількості речовини одного з реагент-

у реакції за відомою кількістю іншої тів за відомою кількістю речовини

реагуючої речовини». іншого».


Відсутня назва об’єкта – реагент. Фізична величина – кількість речовини – не може брати участь у реакції.

^ Неправильно Правильно

М = ; М(А) = ;

DH2; D(А/Н2);

^ Н = - 1300 кДж/моль; ∆Н2Н2 згор.) = - 1300 кДж/моль;

М = 28 г/моль; М(N2) = 28 г/моль;

m = 28 г; m(N2) = 28 г;

V = 22,4 л. V(N2) = 22,4 л.

Відсутні символи чи назви об’єктів, які обов’язково повинні бути біля символів фізичних величин у дужках.


  1. ^ ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

(НАЗВ, СИМВОЛІВ) ЕЛЕМЕНТІВ КІЛЬКІСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ′ЄКТА


2. 1. Нестандартне позначення фізичних величин і об’єктів


Неправильно Правильно

«Скільки азоту ( у відсотках за «Яка об’ємна частка азоту була в

об’ємом) було в цій суміші? » цій суміші? »

Стандартна назва фізичної величини «у відсотках за об’ємом» - об’ємна частка.


^ Неправильно Правильно

«Процентна концентрація», «концен- «Масова (об’ємна, молярна) част-

трація в процентах». ка», «масова (молярна, молярна

еквівалентів) концентрація».


Використання термінів «процентна концентрація», «концентрація в процентах» призводить до непорозумінь. Процент (відсоток) – одна з одиниць групи фізичних величин – частка, в яку входять фізичні величини – масова, об’ємна і молярна частки. Концентрація – це назва групи фізичних величин, в яку входять такі фізичні величини, як масова, молярна, молярна еквівалентів, молярність та інші, кожна з яких (за винятком молярної і молярної еквівалентів) має свої, відмінні від інших, одиниці. Отже поєднання слів «процент» і «концентрація» викликає ряд запитань: Якщо під процентною концентрацією розуміти частку, то яку? Масову, об’ємну, молярну? Якщо ж концентрацію, то знову ж яку і до чого тут процентна? Адже жодна з концентрацій не має одиниці процент (відсоток).


^ Неправильно Правильно

ω(H2SO4) w(H2SO4)

Смас.(NaOH) ρ(NaOH)


Масова концентрація позначається літерою «ро», а не «це». Коли ж у тексті йдеться одночасно про масову концентрацію і густину чи розчинність, які також позначаються літерою «ро», дозволяється справа знизу вказувати, символом якою фізичної величини є літера «ро» (ρ мас. , ρ розч. , ρ густ.).


^ Неправильно Правильно

70% об. О2; φ (O2) = 70%

D (O2 + O3 / Н2). D (O2, O3 / Н2).


Компоненти суміші слід розділяти комою, а не знаком «плюс», який у хімії символізує взаємодію. Символ об’єкта треба вказувати в дужках справа від символу фізичної величини, яку він характеризує. Винятком є символіка атомної фізики, наприклад: .


^ Неправильно Правильно

m1 = 100 г; m(H2SO4, Н2О)′ = 100 г;

ω1 = 20 %; w(H2SO4)′ = 20 %;

m2 = 50 г; m(H2SO4, Н2О)″ = 50 г;

ω2 = 32 % w(H2SO4)″ = 32 %;




ω3 - ? w(H2SO4)′″ - ?


Не існує різних мас (m1, m2), різних масових часток (w1, w2). Існують різні розміри маси, масової частки чи будь-якої іншої фізичної величини, що вказується штрихом, а не цифрою, справа зверху після дужок, в які взято позначення символу – об’єкта, який характеризується даною фізичною величиною.


^ Неправильно Правильно

Молярність Молярна концентрація

Нормальність Молярна концентрація еквівалента

Мольна частка Молярна частка

1 М НСl С(НСl) = 1 моль/л

2 н H3PO4 С( 1/3 H3PO4) = 2 моль/л


Згідно з чинними стандартами неправильні застарілі позначення вилучено із вжитку.


^ Неправильно Правильно

«Сіль кількістю 2 моль». «Сіль кількістю речовини 2 моль».


«Сіль кількістю 2 моль» - це скорочена назва фізичної величини.

У тексті в умові задачі і у відповіді на неї масова чи будь-яка інша частка (об’ємна, молярна, вихід продукту від теоретичного тощо)повинні виражатися у процентах, проміле чи мільйонних частках залежно від числового значення фізичної величини, але не в частці від одиниці. Разом з тим при розрахунках частка повинна виражатися у частках від одиниці. Це спрощує розрахунки, а отже, ймовірність появи помилок.


2. 2. Порушення основного правила наближеного обчислення


Похибка результату обчислення не може бути меншою від похибки однієї з вихідних величин з найбільшою похибкою.

1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації для індивідуальної роботи з неорганічного та органічного синтезу для студентів IV-V курсів спеціальності "Хімія" денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Навчально-методичні рекомендації для індивідуальної роботи з неорганічного та органічного синтезу для студентів IV-V курсів спеціальності...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації до практичних занять для студентів всіх спеціальностей денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації схвалено Рекомендовано до друку на навчально-методичній раді науково-методичною радою Інституту природознавства...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з органічної хімії
Методичні рекомендації до самостійної роботи з органічної хімії для студентів спеціальностей 010103 пмсо. Хімія І біологія, 010103...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації "Державна атестація студентів з хімії" для студентів IV-V курсів спеціальності Хімія денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Державна атестація студента – це визначення фактичної відповідності його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації до написання випускних робіт для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання спеціальності «Українська...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної І екстернатної
Методика навчання біології (розділи “Людина”, “Біологічні основи поведінки людини”) методичні рекомендації до проведення практичних...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації до практичних занять для студентів ІІ курсу напряму підготовки 010105. Корекційна освіта (за нозологіями), (денної, заочної та екстернатної форм навчання)
Запрошені: Лаврикова О. В., декан факультету природознавства, здоров’я людини і туризму
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconМетодичні рекомендації для студентів денної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології Херсон 2006

Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconКурс лекцій для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології Частина ІІ херсон 2006
Курс лекцій для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства iconКурс лекцій для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології Частина І херсон
Курс лекцій для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи