Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія icon

Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія




Скачати 214.17 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія
Дата06.11.2012
Розмір214.17 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний педагогічний університет

Кафедра хімії


Речицький О.Н., Решнова С.Ф.


Навчальна практика з екологічної хімії


Методичні рекомендації

для студентів спеціальностей

ПМСО. Хімія і біологія

ПМСО. Біологія і хімія

Екологія. ПМСО. Географія


Херсон 2002


Н


авчальна практика з екологічної хімії (методичні рекомендації для студентів спеціальностей ПМСО. Хімія і біологія, ПМСО. Біологія і хімія, Екологія. ПМСО. Географія)


Укладачі: Речицький О.Н. – кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії, Решнова С.Ф. – старший викладач кафедри хімії.


Рецензенти: Івашина Г.О. – кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії ХДПУ, Вишневська Л.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хімії ХДПУ.


Методичні рекомендації Схвалено науково-методичною

обговорено на засіданні комісією психолого-природничого

кафедри хімії факультету

(протокол № 7 від 18. 03. 2002р.) (протокол № 3 від 25. 02. 2002р.)


Рекомендовано до видання вченою радою психолого-природничого факультету (протокол № 4 від 25. 03. 2002р.)


Вступ

Н

авчальна екологічна практика є продовженням лекційних та лабораторних курсів з неорганічної та аналітичної хімії.

Введення екологічної практики в навчальний план обумовлено екологічним станом навколишнього середовища в Україні і Херсонській області. Наявність екологічних знань і вмінь у вчителя хімії – це потреба сучасної школи. Вчитель повинен володіти не тільки теоретичною підготовкою. На уроці хімії у учнів повинні формуватися практичні вміння рішення проблем екології.

Крім того, частина випускників працює в лабораторіях міста та області. Тому студенти повинні навчитися проводити деякі лабораторні дослідження стану навколишнього середовища.

^ Можливі бази практики та їх особливість

1. Науково-дослідна лабораторія кафедри хімії ХДПУ

У лабораторії визначаються 23 хімічних показників з метою встановлення якості стічних вод підприємств м. Херсона. За рік відбирається 320 проб стічних вод і здійснюється 360 аналізів. Працівники лабораторії мають високу кваліфікацію, великий досвід роботи, приймають участь у керівництві науковою роботою студентів.

2. Очисні споруди м. Херсона

На очисних спорудах м. Херсона студенти мають можливість ознайомитись з технологією очистки вод біохімічним методом.

3. Лабораторія екобезпеки Херсонської області

Лабораторія займається проблемами моніторингу навколишнього середовища: визначає ступінь забруднення повітря, води, грунтів.

Розділ 1

Мета і завдання практики

Мета: формування екологічних вмінь на основі міждисциплінарного підходу до узагальнення найважливіших екологічних знань з різних курсів хімії та біології.

Завдання: 1. Сформувати переконаність у необхідності раціонального та економного використання ресурсів.

2. Ознайомити з санітарними вимогами до якості питної та природних вод, з способами очищення стічних вод.

3. Оволодіти методикою визначення деяких показників якості води.

4. Визначити вміст нітратів(V), нітратів(ІІІ), хлоридів, йонів феруму, сульфідів, твердості, кислотності, лужності у питній та природних водах різних районів м. Херсона.

5. Зробити аналіз якості питної і природних вод деяких районів м. Херсона та стічних вод деяких підприємств м. Херсона.

6. Запропонувати шляхи поліпшення якості питної води у м. Херсоні.
^

Основні обов’язки студентів і керівників


Студент зобов’язаний відвідати всі види занять, додержуватися правил техніки безпеки та санітарії, виконати програму практики.

Керівники зобов’язані забезпечити виконання всіх завдань практики відповідно до програми та вимог техніки безпеки і санітарії.
^
Розділ 2
Зміст практики




Дні



Назва заходу

Місце проведення

Розрахунок часу (год.)

1 день

1.


2.

Настановча конференція

Знайомство з програмою практики, метою, задачами, темами індивідуального завдання, правилами техніки безпеки.

Лекція “Якість води у місті Херсоні та методи її визначення.”

ХДПУ, кафедра хімії


ХДПУ, кафедра хімії

2


2

2 день

1.

Екскурсія у науково-дослідну лабораторію кафедри хімії ХДПУ Ознайомлення з методами визначення фізичних показників, хімічного складу і санітарно-біологічних характеристик води.

Науково-дослідна лабораторія кафедри хімії ХДПУ

4

3 день

1.

Відбір проб питної та природних вод в різних районах м. Херсона Визначення вмісту нітратів(V), нітратів(ІІІ) в стічних та природних водах.

Науково-дослідна лабораторія кафедри хімії ХДПУ

4

4 день

1.

Визначення твердості, вмісту йонів феруму у питній та природних водах.

Науково-дослідна лабораторія кафедри хімії ХДПУ

4

5 день

1.

Ознайомлення з методами очистки води від забруднення. Екскурсія на водоочисні споруди м. Херсона.

Водоочисні споруди

м. Херсона

4

6 день

1.

Визначення вмісту хлоридів, кислотності та лужності води.

Науково-дослідна лабораторія кафедри хімії ХДПУ

4

7 день

1.

Визначення вмісту сульфідів у природних, питній та стічних водах.

Науково-дослідна лабораторія кафедри хімії ХДПУ

4

8 день

1.

Заключна науково-практична конференція

Доповіді результатів дослідження вмісту деяких хімічних речовин у питній, природних та стічних водах м. Херсона. Вплив цих речовин на живі істоти та методи очистки води від забруднення.

Кафедра хімії

3



^ Теми індивідуальних завдань

Визначення вмісту: а) хлоридів;

б) сульфідів;

в) йонів феруму;

г) нітратів(ІІІ);

д)нітратів(V);

ж) карбонатів;

з) твердості;

и) кислотності;

і) лужності;

у природних, пітній та стічних водах деяких підприємств м. Херсона.

^ Організаційні форми навчального процесу практики

Лекції: перед початком практики по темі “Якість води у місті Херсоні та методи її визначення”.

Екскурсії: ознайомлення з методиками визначення якості води у науково-дослідній лабораторії кафедри хімії ХДПУ та з технологією очистки стічних вод на водоочисних спорудах м. Херсона.

Лабораторні заняття: визначення деяких показників якості води.

Практична робота: узагальнення результатів дослідження та пошук раціональних методів очистки води від забруднення.

^ Організація практики

Студенти поділяються на групи по 4 – 5 чоловік. Кожна група отримує свій варіант індивідуального завдання (один аналіз у 6 – 7 пробах води), над виконанням якого працює на протязі практики. В останній день практики група робить звіт про результати дослідження.

Розділ 3

Форми і методи контролю

1. Контроль уміння визначити показник якості води по достовірності отриманих результатів.

2. Контроль науковості звітної доповіді і її наочного оформлення.

3. Контроль науковості і естетичності оформлення звіту.

Всі види робіт оцінюються окремо. Після заключної конференції ставиться підсумкова оцінка.

В результаті проходження навчальної практики студент повинен:

1) вміти вибирати найбільш раціональний метод визначення показників якості води на основі переваг і недоліків кожного з відомих методів;

2) набути вміння по визначенню деяких показників якості води;

3) навчитися на основі аналізу результатів дослідження робити висновки про якість питної і природних вод на основі знань про ГДК показників якості;

4) практично ознайомитися з технологією очистки вод на очисних спорудах м. Херсона;

5) підготувати звіт і доповідь про вміст і вплив на живі істоти досліджуваних речовин та методи очистки води від забруднення.

^ Методичні рекомендації для виконання програми і здачі заліку з навчальної екологічної практики

Загальні положення

1. До початку навчальної практики кожен студент повинен засвоїти правила з техніки безпеки та санітарії.

2. Ознайомлення з правилами техніки безпеки кожен студент підтверджує розписом у спеціальному журналі.

3. При легких пораненнях, захворюваннях та інших нещасних випадках потерпілому оказується медична допомога. При необхідності потерпілий направляється у медичний пункт чи у лікарню.

4. Порушення правил техніки безпеки є безумовним доведенням професійної непридатності до подальшого проходження навчальної практики.

^ Правила техніки безпеки

при проведенні екскурсій та

під час знаходження на базі практики

1. Всі студенти учбової підгрупи повинні бути проінструктовані викладачем про правила техніки безпеки під час екскурсій:

а) вказівки керівника групи повинні виконуватись безумовно;

б) пересування учбової групи чи підгрупи повинні бути компактними, щоб забезпечити візуальний та голосовий зв’язок між студентами;

в) відлучки з маршруту без дозволу керівника забороняються.

2. Під час роботи в хімічній лабораторії студенти виконують типові положення правил техніки безпеки, розроблені на кафедрі хімії.

^ Методичні рекомендації

щодо виконання програми екологічної практики

За час проходження екологічної практики студент повинен:

1. На настановчій конференції отримати індивідуальне завдання.

^ Теми індивідуальних завдань

Визначення вмісту: а) хлоридів;

б) сульфідів;

в) йонів феруму;

г) нітратів(V);

д) нітратів(ІІІ);

ж) карбонатів;

з) твердості;

и) кислотності;

і) лужності.

у природних, питній та стічних водах деяких підприємств м. Херсона.

2. Ознайомитися з вимогами до якості питної, природних і стічних вод та всіма можливими методами визначення заданого показника якості.

3. На основі аналізу всіх методик вибрати найбільш раціональну.

4. Освоїти методику визначення заданого показника якості.

Для цього:

а) підготувати обладнання;

б) реактиви та їх розчини;

в) практично освоїти методику.

5. Провести відбір 6-7 проб питної, природних та стічних вод з різних районів та деяких підприємств м. Херсона.

6. Здійснити дослідження якості води шляхом визначення заданого показника.

7. Ознайомитися з впливом показника якості на живі істоти та шляхи очищення води при перевищенні ГДК заданої хімічної речовини.

8. Оформити звіт з екологічної практики і підготувати доповідь на заключну конференцію з використанням схем, графіків, таблиць, гістограм, які б наочно ілюстрували наслідки досліджень.

^ Зразок оформлення звіту


Титульний лист:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІМІЇ


^
Визначення вмісту хлоридів

у питній та природних водах м .Херсона


Звіт про проходження

екологічної практики


студента 341 групи

________________

________________

________________


Херсон – 2002

Друга сторінка:

Зміст
^
Розділ 1. Літературний огляд

1.1. Хлориди у питній і природних водах:

а) джерела;

б) ГДК;

в) ...

1.2. Вплив хлоридів на живі істоти

1.3. Методи очистки води від хлоридів

Розділ 2. Експериментальна частина

2.1. Методики визначення хлоридів

2.2. Дослідження вмісту хлоридів у питній, природних та стічних водах деяких підприємств м. Херсона

2.3. Аналіз результатів

Висновки

Література


Вимоги до оформлення звіту

1. Листки звіту вкладаються у файли і зшиваються у папку.

2. Звіт пишеться від руки, але охайно.

Література

  1. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ. / Под редакцией Денисовой А.И. – К.: Наукова думка, 1989. – 210 с.

  2. Драчев С.В. Очистка природних и сточных вод. // Водоснабжение и санитарная техника. – 1981. - №2. – С.11-13.

  3. Каргохина Т.А. Химия и микробиология воды. – М: Стройиздат, 1986. – 145 с.

  4. Кульский Л.А. Основы химии и технологи воды. – К.: Наукова думка, 1991. – 185 с.

  5. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. – М.: Химия, 1984. – 448 с.

  6. Методы анализа сточных вод. – М.: Наука, 1977. – 135 с.

  7. Нежиховский Р.А. Гидролого-экологические основы водного хозяйства. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 228 с.

  8. Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами. – №1166 от 16.05.1974.

  9. Сенявин М.М. Биологические основы очистки воды. – М.: Гидрометеоиздат, 1980. – 240 с.

  10. Справочник по гидрохимии. / Под редакцией Никанорова А.М. – К.: Техника, 1983. – 110 с.

  11. Справочник по свойствам, методам анализа и очистки воды. – К.: Наукова думка, 1980. – т. 1-2. – 1344 с.

  12. Человек и водные ресурсы. – М.: Знание, 1988. – 96 с.

  13. Яковлев С.В. Биохимические процессы в очистке сточных вод. – М.: Стройиздат, 1980. – 245 с.

Розділ 4

Методики визначення показників якості води

Визначення кислотності, вільної та агресивної карбонатної кислоти

Кислотність природних вод з рН більш 4,5 обумовлена наявністю вільної карбонатної кислоти та інших слабких органічних кислот, з рН меншим за 4,5 – сильними кислотами та солями сильних кислот і слабких основ. Розрізняють загальну кислотність, вільну кислотність, кислотність, що залежить від слабких нелетких кислот, вільну карбонатну кислоту, агресивну карбонатну кислоту.

^ Загальна кислотність

Реактиви та матеріали:

розчин натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3); розчин фенол­фталеїну ((ф-ф)=0,1%); нейтралізований розчин натрій гідроксиду до блідо-рожевого забарвлення.

Посуд та прилади: піпетки (100 см3), колби (250 см3), бюретки (25 см3).

^ Хід визначення: відібрати пробу об’ємом 100 см3, помістити у конічну колбу, додати 5-10 крапель розчину фенолфталеїну і титрувати розчи­ном натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3), до появи слабо-рожевого забарвлення розчину.

Розрахунки:

, де

- загальна кислотність, мг/дм3;

- молярна концентрація еквіваленту розчину натрій гідроксиду, моль/дм3;

- об’єм розчину натрій гідроксиду, що пішов на титрування, см3;

- об’єм проби, що взятий для аналізу, см3;

- молярна маса еквіваленту протону, г/ моль.

^ Вільна кислотність

Реактиви та матеріали:

розчин натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3); розчин метило­вого оранжевого ((м-о)=0,1%), розчин сегнетової солі (=50%).

^ Посуд та прилади: піпетки (100 см3), колби конічні (250 см3), бюретки (25 см3).

Хід визначення: відібрати пробу об`ємом 100 см3, помістити у конічну колбу, додати 3 краплі розчину метилового оранжевого і титрувати розчином натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3) до зміни червоного кольору в золотисто-рожевий. Якщо при додаванні до проби індикатора розчин стає жовтим, то вільна кислотність дорівнює нулю.

Розрахунки:

, де

- вільна кислотність, мг/дм3;

, , , - дивись вище.

Кислотність, що залежить від слабких нелетких кислот

Реактиви та матеріали:

розчин натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3), розчин фенол­фталеїну ((ф-ф)=0,1%).

Посуд та прилади: піпетки (100см3), колби конічні (250см3), бюретка (25 см3), електроплитка.

^ Хід визначення: відібрати пробу об’ємом 100 см3, яка нейтралізована за метиловим оранжевим, помістити у конічну колбу та кип’ятити 2хв, швидко охолодити, додати 5-10 крапель фенолфталеїну і титрувати розчином NaOH (=0,1 моль/дм3) до появи стійкого рожевого забарвлення.


Розрахунки:

, де

- кислотність, що обумовлена слабкими кислотами, мг/дм3;

, , , - дивись вище.

Вільна карбонатна кислота

Реактиви та матеріали:

розчин натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3); розчин фенол­фталеїну ((ф-ф)=0,1%).

Посуд та прилади: мірні колби (100 см3), бюретки (25 см3).

^ Хід визначення:

За допомогою мірної колби відібрати пробу об`ємом 100 см3, додати в колбу 10 крапель фенолфталеїну і титрувати розчином натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3) до появи стійкого на протязі 2-3хв рожевого забарвлення.

Розчин натрій гідроксиду додавати малими порціями, закриваючи кожен раз колбу пробкою і ретельно перемішуючи її вміст. При точному аналізі визначення повторюють, зразу вливаючи в колбу з пробкою майже весь об`єм розчину NaOH, що був визначений при першому титруванні.

Розрахунки: , де

- вміст вільної карбонатної кислоти, мг/дм3;

, V(NaOH), Vпр, , , - дивись вище.


^ Визначення лужності води

Визначення загальної лужності та її компонентів

Загальна лужність

Реактиви та матеріали: розчин хлоридної (=0,1 моль/дм3) чи сульфатної (=0,1 моль/дм3) кислоти, розчин метилового оранжевого ((м-о)=0,1%).


Посуд та прилади:

піпетки (100 см3), бюретки (25 см3), колби конічні (250 см3).

^ Хід визначення: відібрати пробу об`ємом 100 см3, помістити у конічну колбу, додати 2-3 краплі метилового оранжевого і титрувати розчином кислоти до переходу забарвлення з жовтого в золотисто-рожеве.

Розрахунки:

, де

- загальна лужність, мг/дм3;

V1(HCl) – об`єм розчину хлоридної кислоти, що пішов на титрування, см3;

Vпр - об`єм проби, см3;

- молярна маса еквіваленту гідроксид-іонів, г/моль.

При загальній лужності води нижче 0,4 мг/дм3 пробу титрують розчином хлоридної кислоти (=0,05 моль/дм3).
^

Визначення гуматної лужності

Реактиви та матеріали:

розчин натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3); розчин фенол­фталеїну ((ф-ф)=0,1%).


Посуд та прилади: піпетки (100 см3), колби конічні (250 см3), бюретки (25 см3), електроплитка.

^ Хід визначення: Після визначення загальної лужності до відтитрованої проби додати 1 см3 розчину хлоридної кислоти (=0,1 моль/дм3), кип`ятити 2-3 хв та швидко охолодити. Проби титрувати розчином натрій гідроксиду (=0,1 моль/дм3) в присутності фенолфталеїну.

Розрахунки:

, де

- молярна концентрація еквіваленту розчину натрій гідроксиду, моль/дм3;

V2(NaOH)- об`єм розчину натрій гідроксиду, що пішов на титрування, см3;

, Vпр. – дивись вище.

Визначення гідрогенкарбонатної, карбонатної та гідратної лужності
^

Реактиви та матеріали:

розчин хлоридної кислоти (=0,1 моль/дм3), розчин фенол­фталеїну ((ф-ф)=0,1%).


Посуд та прилади: піпетки (100 см3), бюретки (25 см3), колби конічні (250 см3), електроплитка.

^ Хід визначення: Відібрати пробу об`ємом 100 см3, вмістити в конічну колбу, додати 5-10 крапель розчину фенолфталеїну і титрувати розчином хлоридної кислоти (=0,1моль/дм3) до знебарвлення розчину.

Крім того визначити лужність води за метиловим оранжевим С(ОН-)м-о (звичайно приймають, що вона дорівнює ), загальний вміст солей (чи сухий залишок), рН та температуру води (для розрахунків по номограмам).

Розрахунки:

, де

- лужність води за фенолфталеїном, мг/дм3;

V3(HCl) – об`єм розчину хлоридної кислоти, що пішов на титрування, см3;

, Vпр - дивись вище.

Розрахунки гідрогенкарбонатної, карбонатної та гідратної лужності виконуються по таблицям і номограмам [13, С. 288-290].
^

Визначення твердості води


Реактиви та матеріали:

розчин трилона Б (=0,05 моль/дм3), розчин хлорид­ної кислоти (=0,1 моль/дм3), індикатор еріохром чорний Т, амоніачний буферний розчин (рН=8 – 10).

^ Посуда та прилади: колби конічні (250 см3), піпетки (5 та 100 см3), бюретки (25 см3), електроплитки.

Хід визначення: Відібрати пробу об`ємом 100 см3, додати розчин хлоридної кислоти, що еквівалентний лужності води, та 5 см3 буферного розчину, невеликими порціями індикатор еріохром чорний до появи винно-рожевого забарвлення розчину. Суміш нагріти до температури 400С і титрувати робочим розчином трилона Б до переходу забарвлення в фіолетово-синє.

Розрахунки:

, де

- загальна твердість води, ммоль/дм3;

- молярна концентрація еквіваленту розчину трилона Б, моль/дм3;

- об`єм трилона Б, що пішов на титрування, см3;

V(H2О)- об`єм води, що взятий для аналізу, см3.
^

Визначення вмісту йонів феруму

Реактиви та матеріали:

розчин амоній хлориду (=2 моль/дм3), розчин амоній гідроксиду ((NH4OH)=12,5%), розчин сульфосаліцилової кислоти ((HO3SC6H3(OH)COOH)=20%), розчин нітратної кислоти (=1,4 г/см3), стандартний розчин залізоамонійних галунів (С(Fe3+)=0,1 мг/см3), робочий розчин залізоамонійних галунів (розчинити 50,0 см3 стандартного розчину залізоамонійних галунів в мірній колбі об`ємом 500 см3).


^ Посуд та прилади: фотоколориметр КФК-2, мірні колби (100 см3,

500 см3), піпетки (1, 2, 10, 20, 50, 100 см3), лійки для фільтрування, фільтрувальний папір, хімічні стакани (250 см3), електроплитки.

^ Хід визначення: пробу об`ємом 100 см3 ( чи меншого об`єму, але доведеного до 100 см3 дистильованою водою), що містить 0,01÷1,0 мг йонів феруму, помістити у хімічний стакан, додати 0,5 см3 концентрованої нітратної кислоти і упарити на електроплитці, приблизно вдвічі. Концентрований розчин розбавити водою і відфільтрувати, збираючи фільтрат у мірну колбу об`ємом 100 см3. Фільтр промити, а фільтрат у колбі довести до об`єму близько 80 см3. До обробленої таким чином проби прилити піпетками 2 см3 розчину амоній хлориду, 2 см3 розчину сульфосаліцилової кислоти, 2 см3 розчину амоній гідроксиду, перемішати суміш і дистильованою водою довести об`єм у мірній колбі до 100 см3, знову перемішати. Через 5 хв виміряти оптичну густину за відношенням до холостої проби, вибравши відповідний світлофільтр.
^

Побудова калібрувальної кривої


У ряд стаканів різними піпетками точно виміряти 0; 1,0; 2,0; 10,0; 20,0; 40,0; 60,0; 80,0; 100,0 см3 робочого стандартного розчину, що відповідає концентрації 0; 0,1; 0,2;....10 мг феруму в 1 дм3. У еталонах визначити йони феруму методом, що описаний вище. Оптичну густину визначити при вибраному світлофільтрі по відношенню до холостої проби (холостою пробою є перший розчин еталонної серії, куди стандартний розчин феруму не вводили). За одержаними даними побудувати графік в координатах “оптична густина – масова концентрація феруму”.

Розрахунки:

, де

- масова концентрація йонів феруму, що знайдена за калібрувальним графіком, мг/дм3;

- об’єм мірної колби, у якій велось визначення, см3;

- об’єм проби води, взятої для аналізу, см3.

^ Визначення вмісту хлорид-іонів

Реактиви та матеріали:

розчин гідраргірум(ІІ) нітрату (С(1/2Hg(NO3)2)=0,05 моль/дм3), розчин нітратної кислоти (С(1/1HNO3)=2 моль/дм3), змішаний індикатор (дифенілкарбазон та бромфеноловий синій).

^ Посуд та прилади: піпетки (100 см3, 1 см3) бюретки (25 см3), колби конічні (250 см3), лійки для фільтрування, фільтрувальний папір.

Хід визначення: відібрати профільтровану пробу об’ємом 100 см3, вмістити у конічну колбу і додати 0,3 см3 індикатора та декілька крапель розчину нітратної кислоти до переходу забарвлення з синє-зеленого в жовте. Після цього додати ще 0,25 см3 кислоти. Потім тітрувати пробу розчином гідраргірум(ІІ) нітрату до переходу забарвлення в фіолетове. Кількість гідраргірум(ІІ) нітрату, необхідну для зміни забарвлення індикаторів, визначають в холостому досліді з бідистилятом. До сильно кислих розчинів додають розчин натрій гідроксиду (С(1/1NaOH)=0,1 моль/дм3) до появи синє-зеленого забарвлення та розчин нітратної кислоти, як вказано вище.

Розрахунки:

, де

- вміст хлорид-іонів, мг/дм3;

- молярна концентрація еквіваленту розчину гідрар­гірум(ІІ) нітрату, моль/дм3;

- об’єм розчину гідраргірум(ІІ) нітрату, що пішов на титрування проби, см3;

- об’єм розчину гідраргірум(ІІ) нітрату, що пішов на титрування холостої проби, см3;

- молярна маса еквіваленту хлорид-іонів, г/моль;

- об’єм проби, що взятий для аналізу.

^ Визначення сульфідів

Реактиви та матеріали:

розчин цинкум ацетату ((Zn(CH3COO)2)=10%) або кадмій хлориду ((CdCl2)=10%), розчин натрій гідроксиду ((NaOH)=25%), розчин йоду (С(І2)=0,1моль/дм3), стандартний розчин натрій тіо­­суль­фату (=0,01 моль/дм3), розчин крохмалю ((крохмаль)=0,5%), розчин хлоридної кислоти (1:1).

Посуд та прилади: конічні колби (250 см3), мірні колби (200 см3), піпетки (5 см3), бюретки (25 см3).

^ Хід визначення: Відібрати за допомогою мірної колби пробу об’ємом 200 см3, перенести в конічну колбу і додати 1 см3 розчину солі цинкуму або кадмію та 0,5 см3 розчину натрій гідроксиду. Вміст колби перемішати і чекати, доки випаде осад. Надосадну рідину обережно злити (весь осад повинен залишитися у колбі). До вмісту колби додати 5 см3 розчину йоду та 10 см3 розчину хлоридної кислоти і залишити колбу в темному місці на 5 хв. Після завершення реакції йод, що залишився, відтитрувати стандартним розчином натрій тіосульфату до слабо жовтого забарвлення, додати 1 см3 крохмалю і продовжити титрування до знебарвлення рідини.

Потім таким ж чином титрувати 5 см3 розчину йоду, розбавленого до 200 см3 дистильованою водою.

Розрахунки:

, де

- вміст сульфід-іонів у воді, мг/дм3;

- молярна концентрація еквіваленту стандартного роз­чину натрій тіосульфату, моль/дм3;

- молярна маса еквіваленту сульфід-іонів, г/моль;

- об’єм розчину натрій тіосульфату, що пішов на титрування надлишку йоду після його реакції з сульфідами, см3;

- об’єм розчину натрій тіосульфату, що пішов на титрування 5 см3 розчину йоду, см3;

- об’єм проби води, що узята для аналізу.

^ Визначення вмісту нітратів(V)

Реактиви та матеріали: стандартний розчин калій нітрату (C(NO3-)=0,1 мг/см3), робочий розчин калій нітрату (C(NO3-)=0,01 мг/см3), розчин натрій гідроксиду та сегнетової солі (400 г NaOH і 60 г сегнетової солі в 1 дм3 розчину), розчин саліцилової кислоти (1 г кислоти в 100 см3 етилового спирту), суспензія алюміній гідроксиду (125 г алюмокалієвих галунів в 1 дм3 води + 55 см3 розчину амоніаку концентрованого), сульфатна кислота.

^ Посуд та прилади: фотоколориметр КФК-2, мірні колби (50, 100, 1000 см3), піпетки (1, 2, 5, 10 см3), випарні чашки, водяна баня, фільтри.

Хід визначення: після відповідної обробки проби об’ємом 100 см3, відібрати для аналіза 0,5-1,0 см3, в залежності від концентрації нітрат-іонів в воді, але так, щоб у відібраній аліквоті містилось не більше 0,03 мг NO3- і помістити у фарфорову чашку для випаровування. В чашку додати 2 см3 розчину саліцилової кислоти і випарити досуха. Після охолодження сухий залишок перемішати з 2 см3 сульфатної кислоти та залишити на 10 хв. Потім вміст чашки розбавити 10-15 см3 дистильованої води, додати приб­лизно

15 см3 розчину натрій гідроксиду та сегнетової солі, перенести кількісно в мірну колбу об’ємом 50 см3, обмиваючи стінки чашки дистильованою водою, охолодити колбу в холодній воді до кімнатної температури, довести дистильованою водою до мітки і зразу виміряти оптичну густину забарвленого розчину в кюветах з товщиною шару 2 см по відношенню до холостого розчину, вибравши відповідний світлофільтр.

^ Побудова калібрувальної кривої

У випарні фарфорові чашки відібрати аліквоти робочого розчину нітрат-іонів об’ємом від 0,5 до 4,0 см3 з вмістом 0,005; 0,01; 0,02; 0,03; 0,04 мг нітрат-іонів в об’ємі відібраної проби. У чашки додати по 2 см3 розчину саліцилової кислоти і далі діяти вже як описано вище. Оптичну густину визначити при вибраному світлофільтрі по відношенні до холостої проби (холостою пробою є перший розчин еталонної серії, куди стандартний розчин нітрат-іонів не вводили). За одержаними даними побудувати графік в координатах “оптична густина – масова концентрація нітра-іонів”.

Розрахунки:

, де

- вміст нітрат-іонів в досліджуваній пробі, мг/дм3;

- вміст нітрат-іонів, що знайдений за калібрувальним графіком, мг/дм3;

- об’єм проби води, взятої для аналізу, см3;

- об’єм мірної колби, у якій велось визначення, см3.



Схожі:

Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з органічної хімії
Методичні рекомендації до самостійної роботи з органічної хімії для студентів спеціальностей 010103 пмсо. Хімія І біологія, 010103...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМетодичні рекомендації до лабораторних робіт з оргбіохімії для студентів спеціальностей
Для студентів спеціальностей 010103. Пмсо. Біологія. Психологія. Спеціалізація: практична психологія, 010103. Пмсо. Географія. Біологія,...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМетодичні рекомендації до лабораторних занять з фізико-хімічних методів аналізу
Методичні рекомендації для студентів спеціальності 010103. Пмсо. Хімія. Аналітичний контроль навколишнього середовища та лікарських...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМіністерство освіти І науки україни
Спеціальність пмсо. Мова та література (англійська, іспанська), пмсо. Мова та література (англійська, французька), пмсо. Мова та...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМетодичні рекомендації з курсу "Практична граматика німецької мови" Змістовні модулі "Die Satzreihe", "Das Satzgefüge". Для студентів спеціальності 010103 "пмсо. Мова І література (німецька, англійська)" денної та екстернатної форм навчання
Для студентів спеціальності 010103 “пмсо. Мова І література (німецька, англійська)” денної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconХарківська національна академія міського господарства біологія І екологія людини частина Загальна біологія Методичні вказівки з організації самостійної роботи
Біологія І екологія людини. Ч. Загальна біологія: Методичні вказівки з організації самостійної роботи (для студентів 1 – 2 курсів...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з курсу "Загальна фізика" для студентів спеціальності 010103. Пмсо трудове навчання та спеціальності 010104. Професійне навчання
Методичні рекомендації обговорено на засіданні навчально – методичної комісії інженерно – технологічного факультету (протокол №4...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconПрограма соціолінгвістичної практики для студентів факультету філології та журналістики спеціальності 010103 «пмсо. Українська мова І література»
Для студентів факультету філології та журналістики спеціальності 010103 «пмсо. Українська мова І література» у уі семестрі проводиться...
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconМетодичні рекомендації для студентів спеціальностей Хімія, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Хімія*, Біологія* денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту природознавства
Методичні рекомендації для студентів спеціальностей пмсо. Х імія І біологія пмсо. Біологія І хімія Екологія пмсо. Г еографія iconБіологія І екологія людини частина Загальна біологія Методичні вказівки до виконання курсової (розрахунково-графічної) роботи
Біологія І екологія людини. Ч. Загальна біологія: Методичні вказівки до виконання курсової (розрахунково-графічної) роботи (для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи