Затверджую icon

Затверджую




Скачати 253.04 Kb.
НазваЗатверджую
Дата06.11.2012
Розмір253.04 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПРИРОДОЗНАВСТВА, ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ І ТУРИЗМУ


ЗАТВЕРДЖУЮ


________________Н.Тюхтенко

Проректор з навчальної та науково-

педагогічної роботи, голова науково-

методичної ради


ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З дефектології з основами психопатології,

основами шкільних дисциплін та їх викладання


освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

напрям підготовки: 6.010105 Корекційна освіта


СХВАЛЕНО


Науково-методичною радою

факультету природознавства,

здоров’я людини і туризму

протокол №3 від 17 листопада 2011 р.


^ Херсон – 2011


Обговорено на засіданні кафедри корекційної освіти,

протокол № 3 від 7 листопада 2011 р.

Завідувач кафедри __________ С.Яковлева

^

Пояснювальна записка

Поняття про дефектологію як науку. Система навчання та виховання дітей з особливими потребами в Україні


Предмет і завдання дефектології. Міжпредметні зв’язки дефектології. Загальне поняття про норму та аномалію психічного та фізичного розвитку. Поняття “дитина з особливими потребами”.

Історія становлення поглядів на завдання і зміст суспільної допомоги особам з обмеженими можливостями. Основні етапи ставлення суспільства до осіб з відхиленнями в розвитку: усвідомлення необхідності допомоги, усвідомлення можливості навчання, усвідомлення необхідності навчання, створення диференційованої системи спеціальної освіти, виникнення інтеграційних тенденцій.

Психофізіологічні та психологічні основи дефектології. Теорія О.Р.Лурії про мозкову організацію вищих психічних функцій. Динамічний підхід до розгляду дефекту, створений Л.С.Виготським. Ідеї Л.С.Виготського про первинні та вторинні порушення, зону найближчого розвитку, соціальну реалізацію дефекту. Вивчення закономірностей психічного розвитку дітей з особливими потребами Р.М.Боскіс, Л.В.Занковим, К.С.Лебединською, В.І.Лубовським, М.С.Певзнер, Ж.І.Шиф. Становлення класифікації видів дизонтогенеза в роботах Л.Каннера, Г.Є.Сухарєвої, В.В.Ковальова, В.В.Лебединського.

Сучасна система навчання та виховання дітей з особливими потребами в Україні. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами в Україні. Характеристика варіантів навчання дітей з особливими потребами: загальноосвітня підготовка, корекційно-розвивальне, компенсаторно-адаптаційне та абілітаційне навчання.

Виробничі функції дефектолога. Вимоги до особистісних якостей і професійної підготовки дефектолога, протипоказання та шкідливі виробничі фактори.

Актуальні проблеми сучасної вітчизняної дефектологічної науки та практики. Диференціація і вдосконалення діючої мережі спеціальних закладів. Дослідження, спрямовані на пошук шляхів підвищення ефективності корекційно-педагогічної діяльності. Провідне значення раннього корекційного втручання. Інтеграція дітей з особливими потребами в загальний освітній і соціокультурний простір.

^ Закономірності нормального та аномального психічного розвитку

Характеристика психічного розвитку дитини як біосоціального процесу. Рушійні сили та основні напрямки психічного розвитку. Тенденції психічного розвитку: збільшення довільності, становлення аналітико-синтетичної діяльності мозку, поступова інтелектуалізація. Зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на становлення психічних функцій. Поняття про критичні періоди розвитку, значення критичних періодів у дефектології.

Структура нормального розвитку дитини: сенсорний, психомоторний, афективний, пізнавальний, соціальний розвиток.

Сенсорний розвиток дитини в ході нормального онтогенезу. Розвиток уваги і пам’яті. Динаміка моторного розвитку дитини при нормальному психічному онтогенезі. Рівнева організація системи афективної регуляції. Міжлінійні зв’язки в ході психічного онтогенезу. Розвиток діяльності дитини в ранньому, дошкільному та шкільному віці. Формування ведучих видів діяльності як необхідна передумова нормального психічного розвитку. Значення поняття «ведучий вид діяльності» в дефектології.

Причини аномалій психічного розвитку, їх класифікація. Роль спадковості у виникненні аномалій психічного розвитку. Ознаки, які вказують на можливу спадкову природу вад розвитку.

Поняття про структуру дефекту. Залежність структури дефекту від функціональної локалізації та характеру порушення. Параметри психічного дизонтогенезу. Поняття про загальний та специфічний дефект. Часовий параметр дизонтогенезу. Недорозвиток і пошкодження. Вікові особливості реагування організму на несприятливі впливи. Співвідношення між первинним дефектом і вторинними відхиленнями. Порушення міжфункціональних взаємодій в ході дизонтогенезу.

Класифікація дизонтогенезу за В.В.Лебединським. Характеристика видів дизонтогенезу: стійкий недорозвиток, затриманий розвиток, пошкоджений розвиток, дефіцитарний розвиток, перекручений розвиток, дисгармонійний розвиток.

Загальна характеристика процесу компенсації недорозвинених або пошкоджених функцій. Умови, необхідні для успішного протікання компенсаторних процесів. Надкомпенсація. Псевдокомпенсація. Декомпенсація, її причини та прояви.

Особливості взаємовідношення біологічного та соціального в ході аномального розвитку. Соціальна депривація, її причини та наслідки. Значення корекційно-педагогічного впливу для розвитку дитини з особливими потребами. Поняття про корекційно-педагогічну діяльність, її основні напрямки. Раннє корекційне втручання, його значення для забезпечення максимальної реалізації потенціальних можливостей психічного розвитку дитини з особливими потребами.
^

Загальна характеристика груп дітей з особливими потребами


Розумово відсталі діти: загальна психолого-педагогічна характеристика. Класифікація розумової відсталості за МКБ-10. Особливості структури дефекту при неускладненій олігофренії; олігофренії, ускладненій нейродинамічними порушеннями, психопатоподібною поведінкою, локальними ураженнями кори головного мозку. Навчальні заклади для розумово відсталих дітей.

Загальна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку. Структура дефекту при ЗПР різного генезу: конституційному інфантилізмі, соматогенній ЗПР, психогенній ЗПР, ЗПР церебро-органічного походження. Організація навчання дітей із затримкою психічного розвитку.

Групи дітей з порушеннями мовлення. Загальна психолого-педагогічна характеристика дітей з фонетико-фонематичними порушеннями, із загальним недорозвитком мовлення, недоліками темпо-ритмічної та мелодико-інтонаційної сторони мовлення. Структура психічного дизонтогенезу при наявності тяжких вад мовлення. Система спеціальних закладів для дошкільників і школярів з вадами мовлення.

Загальна характеристика дітей з вадами зору за групами: сліпонароджені, осліплі, слабозорі. Вплив порушення зору на психічний розвиток дитини. Компенсаторні процеси в психічному онтогенезі при зоровій сенсорній депривації, значення інших аналізаторів, мовлення, корекційно-розвивального впливу. Організація спеціального навчання дітей з вадами зору.

Вплив порушення слуху на психічний розвиток дитини. Загальна психолого-педагогічна характеристика дітей з вадами слуху за групами: з природженою або ранньою набутою глухотою, з пізньою глухотою, слабочуючі. Навчальні заклади для дітей з вадами слуху.

Особливості засвоєння соціального досвіду дитиною при наявності зорової або слухової сенсорної депривації порівняно з нормою. Використання для навчання таких дітей специфічні культурні системи: жестової і дактильної мови, азбуки Брайля.

Загальна характеристика дітей і підлітків з порушеннями поведінки. Організація корекційної допомоги при порушеннях поведінки. Загальна характеристика дітей з вадами опорно-рухового апарату. Навчання дітей з руховими вадами. Діти зі складним дефектом: загальна характеристика, особливості організації навчання та виховання.

Поняття про дітей зі складним (комплексним) дефектом. Причини виникнення складних дефектів. Сліпоглухі діти. Закономірності психічного розвитку сліпоглухих дітей. Особливості пізнання оточуючого світу за умов виключення двох основних аналізаторних систем. Компенсаторні можливості дітей зі сполученням вад слуху та зору. Характеристика дітей зі сполученням розумової відсталості з вадами слуху або зору. Особливості диференційної діагностики даної категорії дітей. Особливості організації навчання та виховання дітей зі сполученням сенсорних та інтелектуальних вад. Характеристика дітей зі сполученням мовленнєвих та інтелектуальних вад. Диференційна діагностика первинних вад мовлення та інтелекту. Психолого-педагогічна характеристика дітей зі сполученням вад опорно-рухової системи та інтелекту. Напрямки і методи корекційної роботи з ними.

Особливості навчання та виховання дітей зі складними дефектами на різних вікових етапах. Навчання в реабілітаційних центрах, спеціальних класах (групах) шкіл (дитячих садків) для дітей з вадами слуху, зору, мовлення, опорно-рухової системи, надомне навчання. Складання індивідуальних корекційних програм. Використання нетрадиційних методів корекції
^

Основи психопатології


Психопатологія як наука. Зв’язок психопатології з іншими предметами медико-біологічного циклу: дефектологією, психологією, фізіологією людини, фізіологією вищої нервової діяльності. Поняття здоров’я. Поняття психічного здоров’я. Складові психічного здоров’я: біологічний, психологічний та соціальний рівні. Поняття психічної рівноваги та критерії психічного здоров’я: властивості особистості, психічні стани, психічні процеси, ступінь інтегрованості, самоуправління, соціальне здоров’я. Поняття психічного дискомфорту. Поняття про симптом та синдром психічних розладів. Поняття про нозологію. Комплексний підхід до проблеми діагностики психічних порушень.

Розвиток вітчизняної психопатології. Перші організовані психологічні лабораторії, експериментальні методики. Задачі, предмет та об’єкт дослідження психопатологічної науки. Роль В.М.Бєхтєрєва, І.М.Сєченова, С.С.Корсакова, А.І.Сербського. Г.І.Россолімо у науковій спадщині психопатології. Вплив експериментів Л.С.Виготського на науковість психопатології.

Психічна та рефлекторна діяльність нервової системи. Вища нервова діяльність. Нейронна організація кори півкуль головного мозку. Поняття системи внутрішньокоркових асоціативних зв’язків та пластичності структур головного мозку. Системна організація діяльності головного мозку. Типи психічної діяльності. Теорія П.К.Анохіна про випереджаюче відбиття як цілісна система уявлення про системні процеси.

Психофізіологія функціональних станів. Участь вищих нервових центрів у модуляції функціонального стану кори великих півкуль головного мозку. Функціональний стан та здійснення психічної діяльності та поведінки. Індикатори функціонального стану.

Біологічні потреби, соціальні потреби, духовні потреби, мотивації. Сенсорні системи, властивості, їх диференціація, багатоканальність та багатошаровість. Психофізіологія відчуття та тимчасові асоціації. Розлади відчуття та уяви. Розлади чуттєвого пізнання: сенестопатії, адгезії, анестезії, гіперстезії, синестезії. Зорове сприйняття та зорова адаптація. Сприйняття простору. Розлади сприйняття: ілюзії, галюцинації різних видів, псевдогалюцинації, дереалізація. Програми та типи рухів. Координація рухами. Розлади м’язево-рухових функцій та їх етіологія. Розлади схеми тіла. Перебіг розладів відчуття. сприйняття та уяви в дитячому віці, особливості. Розлад гностичних функцій. Види агнозії. Значення агнозії в дитячому віці.

Психофізіологія та патологія мислення та мовлення. Мозкова організація мовлення. Центри мови. Функції мови. Дослідження мовлення (експресивного, автоматизованого, повторного). Мислення як психічний процес. Організація міжцентральної взаємодії при мислительній вербальній діяльності. Розлади мовлення: алалія, афазія та її форми, парафазія, вербигерація, дизартрія, заїкування, дислалія, логоклонія, олігофагія, шизофагія, інкогеренція, символічне мовлення, криптолалія, логорея, ехолалія, мутизм, неологізми. Розлади мислення: розлади асоціативного процесу, зверхцінні ідеї, ідеї марення, нав’язливі стани.

Психофізіологія пам’яті. Види пам’яті. Класифікація пам’яті та її порушення: амнезії, парамнезії, криптомнезії, конфабуляції. Багаторівнева мозкова організація пам’яті та інтелекту. Психофізіологія та типи розладів інтелекту: деменція, розумова відсталість, органічний енцефалопатичний синдром.

Психофізіологія свідомості, функції. Розвиток свідомості, етапи. Зв’язок свідомості з вищими нервовими структурами. Порушення свідомості: дезорієнтації, амнезія, симптоми затьмареної свідомості, подвійне орієнтування, анозогнозія, розгубленість, симптоми ніколи не баченого, гіперметаморфоз. Симптоми виключеної свідомості: оглушення, обнубіляція, сопор. Симптоми потьмареної свідомості: делірій, галюцинації, онейроїдне затьмарення свідомості, фуги, транси, абсанси. Поняття самосвідомості. Порушення самосвідомості.

Психофізіологія уваги. основні властивості уваги та структурно-функціональна організація уваги. Психологічні та фізіологічні методики дослідження уваги. Електрофізіологічні кореляти уваги. Розлади уваги. Психічна регуляція поведінки. Поняття волі та етапи вольової діяльності. Вольові якості: самостійність, рішучість, настирливість, витримка, цілеспрямованість, ініціативність, організованість, дисциплінованість, сміливість, ретельність. Порушення волі: абулія, гіпобулія, гіпербулія, парабулія. Порушення потягів: булімія, анорексія, полідіпсія, парорексія, порушення інстинкту самозбереження, ослаблення рефлексу само збереже. Імпульсивні потяги та дії: дромоманія, дипсоманія, піроманія, клептоманія, копролалія, міфоманія. Порушення вольової діяльності.

Психофізіологія споживчо-емоційної сфери. Емоції, види: позитивні, негативні, стенічні, астенічні, афект, настрій. Взаємовідношення кори та підкірки. Онтогенез емоцій. Порушення емоцій: експлозивність, емоційне застрягання, амбівалентність, відчуття втрати почуттів. Симптоми розладів настрою: гіпертімія, ейфорія, гіпотімія, дисфорія, тривога, емоційна слабкість, хворобливе психічне безчуття, апатія, емоційна монотонність, афективна тупість, амімія, парамімія. Синдроми емоційних розладів: депресивний (анакліктична депресія, маскована депресія, апатична депресія, депресивні еквіваленти), маніакальний (весела манія, непродуктивна манія, манія з дурашливістю). Патофізіологічні механізми розладів емоційної сфери.

Психологія діяльності. Психофізіологічні аспекти діяльності. Раціональна організація учбового процесу. Поняття адаптації. Етапи фізіологічної адаптації. Працездатність, її фізіологічна основа. Періоди та фази працездатності. Ознаки втоми. Фізіологічні типи працездатності.

Регуляція руху. Формування психомоторики. Симптоми утруднення рухової активності: каталепсія, симптом повітряної подушки, симптом капюшона. Негативізм, мутизм, імпульсивність, стереотипії, ехопраксії та ін. Порушення мовлення, пов’язані з психомоторикою. Психомоторне збудження та ступор. Синдром гіперактивності та рухові припадки. Великий судомний припадок та його фази.

Психофізіологія несвідомого. Поняття несвідомого. Невротичні та психопатичні розлади. Психопатії та акцентуації характеру, причини виникнення, форми прояву, вплив навколишнього середовища на формування психопатії. Класифікація психопатій. Групи психопатій: конституціональна, шизоїдна, епілептоїдна, циклоїдна, психастенічна, нестійка, збудлива, істероїдна.

Вчення про неврози. Форми та прояви неврозів. Схема формування неврозів. Їх класифікація та загальні клінічні прояви. Значення типів вищої нервової діяльності для проявів неврозів. Неврози дитячого віку.

Причини і характеристика психічного недорозвитку. Особливості соматичних і психоневрологічних розладів розумово відсталих дітей.

Вплив на розвиток плоду різних інфекцій і патологічних станів матері на: високий АТ, нефропатія, крові матері та дитини за резусом-фактором та ін. Ступені зниження розумового розвитку. Хвороба Літтля та її перебіг. Особливості психіки дітей, хворих на ДЦП.

Судомний (епілептичний) та астенічний синдроми. Причини виникнення, прояву, наслідки для дитини. Гідроцефальний синдром. Причини виникнення, значення для виховання та навчання. Синдром рухової розгальмованості (тяжкої поведінки), причини виникнення, прояву, значення для виховання та навчання. Синдром раннього дитячого аутизму, причини виникнення, прояви значення для виховання та навчання.

Психічні розлади на фоні інфекційних захворювань; їх значення для розвитку дитини. Психічні порушення на фоні інтоксикацій. Токсикоманії. Психічні розлади на фоні травми черепа. Симптоми гострої травми; надання першої допомоги постраждалому, догляд та лікування. Значення вікового аспекту при травмах черепа.

Епілепсія. Форми прояву судомних приступів та особливості особистості і мислення хворих, значення для навчання. Шизофренія. Клінічна характеристика шизофренії, динаміка розвитку та вихідні стани.

Психосоматози. Поняття про психосоматичні цикли. Класифікація психосоматозів. Функціональні психосоматози: функціональна дисфагія, синдром психогенної нудоти і блювоти, синдром психогенної гастралгії, синдром подразненої товстої кишки.
^

Математика з методикою викладання


Завдання та зміст курсу методики математики в допоміжній школі. Зв’язок методики математики з навчальними дисциплінами психологією РВД та ЗПР, олігофренопедагогікою, математикою як наукою.

Освітні, виховні, корекційно-розвивальні і практичні завдання вивчення математики в допоміжній школі. Структура навчального курсу математики, розміщення навчального матеріалу по концентрам в програмі з математики для допоміжної школи.

Зв’язок навчального курсу математики з іншими навчальними предметами в допоміжній школі. Особливості засвоєння математичних знань учнями з порушеннями інтелекту. Об’єм першочергових математичних знань, умінь і навичок учнів, які приходять до першого класу.

Принципи та методи навчання математики в допоміжній школі. Форми організації навчання математиці. Види уроків математики залежно від мети уроку. Структура уроків. Диференціація вимог до окремих груп учнів з різним рівнем розвитку пізнавальної діяльності, різними можливостями у засвоєнні матеріалу. Домашня робота, позакласна робота з математики, її особливості. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики.

Зміст та навчання пропедевтичного періоду вивчення математики. Основні методи роботи вчителя в цей період.

Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи. Взаємозв’язок вивчення геометричного та арифметичного матеріалу. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основам геометричних знань. Завдання та зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі. Організація роботи і вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи (точки, лінії кута; круга і кола; трикутника; квадрата , прямокутника; геометричних тіл: кулі, паралелепіпеда, куба).

Формування знань про властивості геометричних фігур та тіл в учнів в старших класів допоміжної школи (кутів; кола і круга; трикутника; квадрата і прямокутника; геометричних тіл).

Завдання вивчення першого концентру. Наочність, що використовується для вивчення чисел у І класі. Утворення чисел першого десятку. Позначення предметної множини цифрою. Послідовність знайомства з написанням цифр. Місце числа в числовому ряду. Рахунок в прямій і зворотній послідовності. Порівняння множин і чисел. Додавання і віднімання в межах 10.

Завдання вивчення другого концентру. Навчання нумерації в межах 20 (усній та письмовій). Додавання і віднімання в межах 20 без переходу та з переходом через розряд.

Завдання вивчення третього концентра. Вивчення нумерації круглими десятками. Нумерація чисел від 21 до 99. Додавання та віднімання в межах 100 (без переходу та з переходом через розряд). Порядок виконання дій ( з використанням дужок і без них).

Навчання нумерації в межах 1000. Усна письмова нумерація. Методика вивчення арифметичних дій в межах 1000. Додавання та віднімання з переходу та без переходу через розряд, множення і ділення в межах 1000.

Навчання нумерації багатозначних чисел. Знайомство з новими розрядами. Знайомство з новими розрядами, одиницями, рахунок в межах 1млн, запис чисел в межах 1 млн. Знайомство з поняттям класу одиниць і класу тисяч. Рахунок сотнями, десятками, одиницями до 10 000. Аналіз тисяч, дії з багатозначними числами.

Методика вивчення звичайних дробів. Необхідна наочність. Утворення дробів. Правильні та неправильні дроби. Змішане число. Перетворення дробу. Перетворення змішаного числа у неправильний дріб. Основна властивість дробу. Скорочення дробів. Зведення дробів до найменшого спільного займенника. Виконання арифметичних дій з дробами.

^ Українська мова зі спецметодикою викладання

Закономірності навчання розумово відсталих учнів рідної мови. Методи дослідження результатів мовної діяльності дітей з вадами інтелекту. Своєрідність розвитку усного мовлення у зв’язку з вивченням предметів і явищ навколишньої дійсності. Труднощі у сприйманні і розумінні прочитаних творів і граматичного матеріалу. Реалізація загальнодидактичних і корекційних прийомів навчання.

Завдання та зміст навчання розумово відсталих школярів української мови. Корекційна спрямованість предмету. Практичне спрямування навчання рідної мови. Етапи навчання української мови в допоміжній школі.

Характеристика сучасного методі навчання грамоти розумово відсталих учнів. Основні напрямки і методи роботи в добукварний період. Прийоми звуково аналізу та синтезу в період навчання грамоти. Формування графічних навчок учнів у букварному періоді. Прийоми вивчення звуків і букв. Засоби збагачення лексичного запасу розумово відсталих учнів. Методика навчання граматики і правопису в допоміжній школі. Значення граматичних знань для оволодіння навичками мовлення і розвитку мислення. Розвиток зв’язного мовлення на різних етапах навчання української мови. Структура уроку письма, читання, української мови в допоміжній школі. Підбір вправ для опрацювання окремих розділів курсу, текстів для переказів. Аналіз творчих робіт учнів. Робота над художніми творами, діловими паперами і науково-пізнавальними статтями в допоміжній школи. роль позакласного читання. Планування навчальної роботи з української мови в допоміжній школі.

Застосування принципів і прийомів корекційної роботи на уроках мови в допоміжній школі.
^

Природознавство зі спецметодикою викладання


Методика навчання природознавства як педагогічна наука і як навчальна дисципліна в педвузі. Методика і методологія. Структура методики навчання. Зв’язок методики навчання природознавства з педагогікою, психологією, віковою фізіологією та біологією.

Основні питання методики: “Чому вчити?”, “Кого вчити?”, “Навіщо вчити?”, “Як вчити?”. Методи дослідження. Вимоги до постановки та проведення методичних спостережень і експерименту. Констатуючий і формуючий експеримент. Основні етапи методичного дослідження.

Розвиток природознавчих методичних ідей в Україні. Еволюційно-біологічний напрям шкільного природознавства. Роль педагогічних досліджень О.Я. Герда в розвитку методики природознавства.

Значення праць В.В. Половцева в становленні вітчизняної методики природознавства. Погляди Д.Н. Кайгородова та Л.С. Севрука на вивчення природи. Райков Б.Є., його роль для методики природознавства. Експериментально-дослідницька робота – нове явище в практиці школи.

Особливості шкільного природознавства в першій половині ХХ ст. Зв’язок природознавства з життям, і зокрема з сільськогосподарським виробництвом. Юнатський рух. Розвиток позакласної роботи. Робота шкіл за комплексною системою та методами проектів.

Розвиток методики викладання біології у другій половині ХХ ст. Розробка теорії розвитку понять, диференційованого навчання та міжпредметних зв’язків, екологічної освіти, трудового навчання засобами навчального предмета. Використання ТЗН, елементів програмованого та проблемного навчання біології. Значення теоретичних праць Н.М. Верзиліна, Б.В. Всесвятського, М.А. Рикова, В.Ф. Шалаєва, В.А. Тетюрева, В.М. Корсунської, І.Д. Звєрєва, В.Н. Федорової, Н.В. Падалко, Є.П. Брунтовт, Захлєбного та інші.

Перебудова системи біологічної освіти в Україні в умовах незалежної держави. Реформування змісту та структури, розробка концепцій та стандартів шкільної біологічної освіти.

Проблема цілей шкільної біологічної освіти в методиці викладання біології. Цілі шкільної біологічної освіти. Стратегічна ціль шкільної біологічної освіти – формування природничо-наукової картини світу та стратегії поведінки людини у природі.

Завдання шкільної біологічної освіти: світоглядні, методологічні, теоретичні, практичні.

Державний стандарт біологічної освіти. Змістовні лінії навчального предмета “Природознавство”. Провідні ідеї шкільного курсу природознавства та їх реалізація в змісті окремих розділів.

Структура та основні компоненти змісту шкільної біологічної освіти. Рівні біологічних знань та принципи побудови їх системи в сучасній спеціальній загальноосвітній школі.

Зв’язок викладання природознавства з трудовим і політехнічним навчанням, дослідною роботою на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці. Міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки шкільного курсу природознавства.

Природа як фактор виховання. Формування в процесі навчання наукового світогляду учнів, зв’язок його з пізнанням природи.

Шкільний курс природознавства як система найважливіших загальнобіологічних і спеціальних біологічних понять. Теорія формування і розвитку понять, їх класифікація і умови утворення. Взаємозв’язок між поняттями, уявленнями і мисленням. Міжпредметні, внутрішньопредметні і послідовні зв'язки, спрямовані на формування понять. Процес формування уявлень і понять у системі навчання природознавства в V-ІХ класах. Розвиток умінь і навичок в процесі формування понять. Система повторення. Наступність у формування і розвитку біологічних понять.

Проблема методів навчання у дидактиці та методиці викладання природознавства. Класифікація методів навчання природознавства за джерелом знань (словесні, наочні, практичні) та за ступенем пізнавальної самостійності (ілюстративно-репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі).

Взаємозв’язок різних груп методів у процесі навчання природознавства.

Методичні прийоми як складова частина методу. Класифікація прийомів навчання. Відбір і поєднання методів і методичних прийомів при розв’язуванні конкретних навчально-виховних завдань.

Поняття про засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання на уроках природознавства.

Наочні засоби навчання. Сучасна класифікація навчально-наочних посібників з природознавства. Натуральні навчально-наочні посібники: живі об’єкти (рослини і тварини, взяті безпосередньо з природи або вирощені в кутку живої природи, а також рослини і тварини акваріума та тераріуму); неживі об’єкти (гербарний матеріал, колекції рослин і тварин, вологі й сухі препарати, опудала та скелети).

Зображувальні навчально-наочні посібники (таблиці, схеми, діаграми, опорні конспекти, портрети, фотознімки, моделі, муляжі, дидактичні картки). Методика їх використання. Екранні посібники (діафільми, діапозитиви, кінофільми, відеофільми, комп’ютери). Функції навчально-наочних посібників, та методика їх використання.

Комп’ютеризація навчання. Створення навчальних комп’ютерних програм. Врахування при складанні навчаючої програми вікових особливостей учнів. Організація роботи учнів з друкованими посібниками (підручники, хрестоматії, робочі зошити, довідники та ін.). Комплексне використання засобів навчання біології.

Поняття “форми навчальних занять” та “форми навчальної діяльності учнів”. Різноманітність організаційних форм навчання в сучасній школі.

Навчально-практичні заняття з природознавства. Сутність, функції та класифікація навчаль­но-практичних занять. Особливості методики проведення навчально-практичних занять. Інші форми організації навчання: урок-залік, урок-конференція, урок панорама, урок - рольова гра та інші.

Позаурочна робота учнів – важлива форма організації виконання обов'язкових завдань навчальної програми в позаурочний час за індивідуальними і груповими завданнями вчителя: фенологічні спостереження, закладання дослідів, виконання літніх завдань. Практичні заняття в кутку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці, в природі та використання одержаних результатів на уроках і позакласних заняттях.

Екскурсії з природознавства їх місце і значення в системі біологічної освіти. Підготовка і організація, методика проведення екскурсій в природу, музеї, сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарські виставки, науково-дослідні установи.

Позакласна робота з природознавства. Форми і види позакласної pоботи. Індивідуальна, групова і масова робота, її значення, зміст, організація та методика проведення.

Позашкільна робота. Її відмінності від позакласної роботи. Особливості натуралістичної роботи станцій юннатів району, міста, області.

Значення матеріальної бази у навчанні природознавства. Загальна характеристика навчально-матеріальної бази з природознавства.

Кабінет з природознавства. Вимоги до приміщення біологічного кабінету. Клас-лабораторія, препараторська кімната, куток живої природи та їх обладнання. Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання кабінету.

Система дидактичних засобів з природознавства. Комплексне використання їх на уроках. Виготовлення саморобних наочних посібників. Навчально-методичний комплекс (НМК) з природознавства.

Куток живої природи та його значення у викладанні природознавства. Організація і обладнання кутка живої природи. Позаурочні заняття учнів у куточку живої природи.

Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка. Значення її в навчально-виховній роботі з учнями. Положення та вимоги до організації типової навчально-дослідної земельної ділянки в школі. Зв’язок навчальних занять на ділянці з уроками природознавства.
^

Історія зі спецметодикою викладання


Мета і завдання вивчення дисципліни стосовно майбутньої спеціальності. Характеристика предмета спеціальної методики викладання історії, роль та місце дисципліни в системі підготовки вчителя-дефектолога.

Аналіз навчальної програми з історії для допоміжної школи. Знайомство з пояснювальною запискою до програми з історії та її основними завданнями. Реалізація основних принципів навчання в шкільній програмі з історії. Пропедевтика вивчення історичного матеріалу. Особливості розуміння історичних понять, історичного часу, причинно-наслідкових зв’язків учнями зі стійким порушенням інтелектуальної сфери. Педагогічні шляхи удосконалення формування історичних знань в учнів допоміжної школи. Форми і методи вивчення історичного матеріалу. Характеристика словесних, наочних і практичних методів. Види наочності. План розгляду та аналізу історичного предмета, предметної чи сюжетної картини. Використання художніх творів на уроках історії, робота з історичними документами, історичною картою.

Організація самостійної роботи з історії в навчальному процесі допоміжної школи. Місце дидактичних вправ та ігор під час формування пізнавальної активності учнів на уроках історії. Принципи та форми позакласної роботи з історії в допоміжній школі, її загальні та специфічні завдання, шляхи їх розв’язання. Краєзнавча робота в школі.

Правове навчання й виховання учнів зі стійким порушенням пізнавальної сфери – важливий етап формування соціально зрілої особистості, громадянина правової держави. Зміст правового навчання. Завдання правового виховання. Особливості засвоєння правових знань учнями допоміжної школи. Значення юридичних та соціальних інститутів суспільства в розв’язанні проблем правового статусу аномального підлітка.

Урок історії в допоміжній школі – основна форма навчально-виховної роботи з формування історичних знань. Етапи підготовки вчителя історії до уроку. Зміст підготовки до викладання всього курсу. Календарно-тематичне планування. Розробка конспекту уроку. Основні типи уроків залежно від дидактичної мети. Структура, основні вимоги до уроку історії в допоміжній школі. Аналіз структури уроку. Зміст програми початкового курсу історії України в 7-9 класах допоміжної школи.
^

Географія зі спецметодикою викладання


Мета, предмет та завдання вивчення курсу спеціальної методики викладання географії в допоміжній школі. Труднощі в дітей зі стійким порушенням пізнавальної сфери щодо засвоєння історичних та географічних знань.

Принципи, методи навчання географії учнів з вадами інтелектуальної діяльності. Урок як основна форма вивчення географічного матеріалу в допоміжній школі. Типи уроків, їх структура.

Пропедевтика вивчення географічного матеріалу, її зміст та завдання. Особливості сприймання географічних понять у пропедевтичний період. Форми проведення занять у пропедевтичний період.

Методика вивчення напрямку течії у молодших класах допоміжної школи. Методика навчання читанню умовних географічних знаків.

Значення краєзнавчої роботи у формуванні географічних знань.

Зміст вивчення географії в 6 – 9 класах, історії України та елементів правознавства в 7 – 9 класах допоміжної школи.

Особливості програмного матеріалу з географії та історії в 6-9 класах допоміжної школи порівняно з масовою.

Робота з зошитом на уроках географії. Застосування мовних засобів на уроках географії під час навання розумово відсталих дітей.

Позакласні форми навчання розумово відсталих школярів географії.

Диференційований та індивідуальний підхід до учнів спеціальної школи на уроках з географії.

Зміст та основні завдання вивчення курсу «Географія світу». Структура подачі матеріалу та структура практичних занять при вивченні курсу «Географія світу». Розкрити тематичне планування розділу «Європа».

Аналіз уроку географії в спеціальній школі. Формування основних навичок в учнів спеціальних шкіл на уроках географії.

Зміст та основні завдання вивчення курсу географії України. Наочні засоби та методи вивчення курсу.

Річний план занять з географії в 9 класі із зазначенням наочності та корекційної роботи.

Міжпредметні зв’язки при вивченні географічного матеріалу в спеціальній школі. Робота з текстом географічного змісту.

Формування просторових уявлень в учнів з вадами інтелекту на уроках географії.

Корекційна спрямованість вивчення географії в допоміжній школі.



Література


  1. Арнольдов М. А. Самостоятельная работа учащихся на уроках истории // Дефектология. – 1972. - №2.

  2. Астапов В. М. Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития. – СПб., 2001.

  3. Бондар В. І. Методичні рекомендації щодо удосконалення процесу навчання на уроках історії в допоміжній школі. – К., 1985.

  4. Бондар В. І. Спеціальна освіта в Україні: погляди в майбутнє. – К., 2004.

  5. Вимоги до уроку в спеціальній школі для дітей з вадами інтелекту / Укл. Миронова С.П. // Методичні рекомендації. – Кам`янець- Подільський, 1998. – 24 с.

  6. Воспитание и обучение детей во вспомогательной школе /Под ред. В.В. Воронковой. – М.: Школа-пресса, 1994. – 416 с.

  7. Выготский Л. С. Основы дефектологии. - СПб.: Лань, 2003.

  8. Выготский Л.С. Избранные произведения. – М., 1984. – Т. 5. – 368 с.

  9. Гонеев А.Д. и др. Основы коррекционной педагогики. – М.: Академия, 1999.

  10. Драчёва З.Н. Нервные и психические болезни. – К.:Высшая школа.1986.

  11. Егоров А. Ю. Психопатология детского возраста /Хрестоматия/. – СПб.: Дидактика Плюс, 2002.

  12. Еременко И.Г. Олигофренопедагогика. – К.: Вища школа, 1985. – 328 с.

  13. Забрамная С.Д. Отбор умственно отсталых детей в специальные учреждения. – М.: Просвещение, 1988. – 96 с.

  14. Зейгарник Б.В. Патопсихология. - М., 1976

  15. Зміст та корекційна спрямованість вивчення географії в допоміжній школі. – К.: ІЗМН, 1996. – с.37-42.

  16. Капустин А. И. Методика преподавания истории. – Славянск: СГПИ, 1992.

  17. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997. – 304 с.

  18. Крылова.Н.В., Искренко И. А. Мозг и проводящие пути. Анатомия человека в схемах и рисунках. - М., 2000.

  19. Кубатько Б.И. Физиология человека и животных ч.1. - Херсон, 1999

  20. Лебединский В. В. Нарушения психического развития в детском возрасте. – М.: Академия, 2004.

  21. Липа В.А. Методические рекомендации по повышению эффективности использования картографических пособий во вспомогательной школе. – К: НИИП, 1980.

  22. Липа В.А. Основы коррекционной педагогики. - Донецк: Лебідь, 2002.

  23. Липа В.А. Психологические основы педагогической коррекции. - Донецк.: Лебедь, 2000.

  24. Логопедия / Под ред. Л.С.Волковой. – М.: ВЛАДОС, 1989.

  25. Лубовский В. И. Дефектология. – М.: Педагогика, 1985.

  26. Ляпидевский С.С. Невропатология: естественнонаучные основы специальной педагогики. – М.: ВЛАДОС, 2000.

  27. Мамайчук И.И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии. – СПб.: Речь, 2003.

  28. Марилов В. В. Общая психопатология. – М.: Академия, 2002.

  29. Миронова С.П., Матвєєва М.П. Реалізація індивідуального підходу до дітей з вадами інтелекту: Методичні рекомендації. - Кам`янець-Подільський, 2001. – 28 с.

  30. Морозов Г.В., Ромасенко В.А. Нервные и психические болезни с основами медицинской психологии.- М.: Медицина, 1986.

  31. Никольская О. С. И др. Аутичный ребенок: пути помощи. – М., 2000.

  32. Обучение детей с нарушением интеллектуального развития: (олигофренопедагогика): Учеб. Пособие // Б.П. Пузанов, Н.П. Коняева, Б.Б. Горскин и др.; Под ред. Б.П. Пузанова. – М.: Академия, 200. – 272 с.

  33. Опыт преподавания истории во вспомогательной школе. / Под ред. М. И. Кузьмицкой. – М.: Просвещение, 1964.

  34. Основи спеціальної дидактики / За ред.. І.Г. Єременка. – К.: Рад. Школа, 1986. – 200 с.

  35. Основи спеціальної дидактики / Під ред. І. Г. Єременка. – К.: Рад. школа. – С. 117-121.

  36. Основи спеціальної дидактики / Під ред.. І.Г.Єременко. – К.:Рад. Школа , 1986.

  37. Основы коррекционной педагогики / Под ред. В.А. Липы. – Донецк: Лебідь, 2002. – 327 с.

  38. Основы психофизиологии / Под. ред.Ю.И.Александрова) - М.: Инфрам,1998.

  39. Положення про зональну та централізовану психолого-медико-педагогічну консультації // В збірнику законодавчих та нормативних актів про освіту. – Вип.. 2. – К., 1994. – С. 138 - 144.

  40. Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку // В збірнику законодавчих та нормативних актів про освіту. – Вип.. 2. – К., 1994. – С. 14 – 36.

  41. Пороцкая Т.И. Обучение географии во вспомогательной школе. – М.: Просвещение, 1977.

  42. Практикум по общей и экспериментальной психологии. (Под ред. А.А.Крылова) – Л, 1987.

  43. Програми допоміжної школи. Початковий курс історії України (7-9 класи) – К., 1996.

  44. Програми з географії для 6-9 класів допоміжної школи. – К., 1996.

  45. Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия. - М.: ЧеРо, 2002. (2 тома)

  46. Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития. – СПб.: Питер, 2001.

  47. Синев В. П. Изучение причинно-следственных связей между историческими событиями в старших классах вспомогательной школы // Дефектология. – 1986. - №4.

  48. Синев В.Н. Стожок Л.С.Коррекционная робота на уроках географии и естествознания во вспомогательной школе . – К.: Рад школа, 1977. – 86 с.

  49. Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології. - К.: Вища школа, 1994.

  50. Спеціальна психологія. Тексти / За ред.. М.П. Матвєєвої, С.П. Миронової – Кам`янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. – Ч. І. – 158 с.

  51. Спеціальна психологія. Тексти / За ред.. М.П. Матвєєвої, С.П. Миронової – Кам`янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2001. – Ч. ІІ. – 140 с.

  52. Стражев А. И. Методика преподавания истории. – М.: Просвещение, 1964.

  53. Увага дитини / Упоряд.: С.Максименко, Л.Терлецька, О.Главник. – К.: Главник, 2004.

  54. Фишман М.Н. Интегративная деятельность мозга детей в норме и патологии. – М.: Педагогика, 1989.

  55. Шипицына Л. М. Комплексное сопровождение детей дошкольного возраста. – СПб.: Речь, 2003.

  56. Шипицына Л.М. Детский церебральный паралич. – СПб.: Дидактика Плюс, 2001.

Схожі:

Затверджую icon«затверджую» «затверджую» Проректор з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»

Затверджую icon«затверджую» «затверджую» Проректор з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»

Затверджую iconФорма навчання навч
Дисципліна Загальна гідрологія „затверджую” „затверджую”
Затверджую iconФорма навчання навч
Дисципліна Меліорація птк „затверджую” „затверджую”
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую» Декан медичного ф-ту №1 Проф. Івнєв Б. Б. «Затверджую»
Графік консультацій викладачами кафедри дерматовенерології у (8) семестрі 2011-2012 н р
Затверджую iconЗатверджую Директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Г.І. Білянін Затверджую
Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Б. Б. Івнєв проф. А. Г. Джоджуа 2011 р. 2011 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи