Затверджую icon

Затверджую




Скачати 174.73 Kb.
НазваЗатверджую
Дата06.11.2012
Розмір174.73 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПРИРОДОЗНАВСТВА, ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ І ТУРИЗМУ


ЗАТВЕРДЖУЮ


________________Н.Тюхтенко

Проректор з навчальної та науково-

педагогічної роботи, голова науково-

методичної ради


ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З психології дітей з вадами розвитку

освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»

спеціальність: 7.01010501 Корекційна освіта


СХВАЛЕНО


Науково-методичною радою

факультету природознавства,

здоров’я людини і туризму

протокол №3 від 17 листопада 2011 р.


^

Херсон – 2011

Пояснювальна записка


Загальні питання психології дітей з вадами розвитку

Характеристика спеціальної психології як самостійної галузі науки та практики. Предмет і завдання спеціальної психології. Поняття про психопрофілактику, психодіагностику, психокорекцію, психологічну реабілітацію, психологічну компенсацію, психологічну адаптацію та інтеграцію. Основні розділи спеціальної психології: олігофренопсихологія, логопсихологія, сурдопсихологія, тифлопсихологія, психологія дітей з порушеннями опорно-рухової системи, з порушеннями поведінки.

Характеристика методів спеціальної психології. Методи збору інформації: вивчення документації на дитину, продуктів її діяльності, спостереження, бесіда, експеримент, тестування. Вимоги до підбору завдань і методик для психодіагностичного дослідження різних категорій дітей з особливими потребами. Методи обробки інформації. Методи психопрофілактики та психокорекції.

Сучасні уявлення про нормальний та аномальний розвиток. Причини виникнення порушень психічного розвитку. Класифікація психічного дизонтогенезу. Загальні закономірності дизонтогенезу. Вплив локалізації та часу ураження на характер аномального розвитку. Поняття про первинний та вторинний дефекти. Вчення про компенсацію.

^ Психодіагностика та відбір дітей у спеціальні заклади

Предмет, задачі, теоретико-методологічні основи психолого-педагогічної діагностики. Місце психодіагностики в психолого-педагогічному супроводі дітей з порушеннями розвитку. Задачі психодіагностики: виявлення дітей з проблемами у розвитку, визначення їх освітніх потреб: визначення шляхів колекційної роботи та компенсації порушення; визначення оптимального педагогічного впливу. Теоретико-методологічна основа психодіагностики. Вчення Л.С.Виготського, А.Р.Лурія, В.І.Лубовського на проблему вивчення порушень розвитку.

Принципи психодіагностики: комплексність, системний аналіз порушень, динамічне вивчення, якісно-кількісний аналіз результатів. Роль психодіагностики на різних етапах розвитку дитини. Прогностичне значення психодіагностики в порушеннях розвитку.

Методи психодіагностики порушення розвитку у дітей. Психологічні засоби. Основні методи ПД – спостереження, експеримент. Додаткові методи – аналіз документації, бесіда, анкетування, тестування, аналіз продуктів діяльності дитини. Спостереження. Природний психолого-педагогічний експеримент. Патопсихологічний експеримент. Навчаючий експеримент. Експериментально-психологічні методики вивчення пізнавальної діяльності та особистості. Методи вивчення мовлення.

Диференціальна психометрія. Тестування: репрезентативність, надійність, валідність тестів. Нейропсихологічне вивчення дітей. Проективні тести: їх місце в при вивченні дитини з відхиленнями у розвитку.

Психодіагностична процедура. Нормативні вимоги до організації та проведення обстеження дітей з відхиленнями у розвитку. Методичне забезпечення психодіагностичного процесу. Заключення за результатами психологічного вивчення дітей. Особливості обстеження дітей в залежності від віку та характеру порушення (сенсорного, моторного, мовленнєвого).

Педагогічне вивченні дітей з відхиленнями у розвитку в умовах освітніх закладів. Психолого-педагогічна характеристика на дитину з порушеннями у розвитку: її призначення, вимоги до складання, використання на практиці в освітніх закладах.

Психодіагностика в системі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями розвитку. Психодіагностика та її значення для організації психокорекцій них, психопрофілактичних заходів, психолого-педагогічного консультування та підтримки сім’ї, яка виховує дитину з порушенням розвитку.

Психолого-медико-педагогічна консультація (ПМПК). Мета, задачі, склад, організація роботи. Обладнання для обстеження дітей. Документація. Особливості вивчення дітей в ПМПК. Психолого-педагогічний діагноз. Шкільна психолого-медико-педагогічна комісія: склад, задачі, організація, діяльність, документація.

Диференціальна діагностика. Поняття «подібні стани», «диференціально-діагностичні критерії». Задачі диференціальної діагностики. Значення диференціальної діагностики для комплектування спеціальних освітніх закладів та організація корекційно-розвиваючого процесу.

Особливості диференціального діагнозу при інтелектуальних, мовленнєвих, сенсорних, моторних порушень, при складних (комплексних) дефектах. Відмежування розумової відсталості від подібних до неї станів як найважливіша задача диференціальної діагностики. Основні критерії відмежування розумової відсталості від подібних до неї станів.

^ Психологія розумово відсталих дітей і дітей із затримкою психічного розвитку.

Предмет і завдання олігофренопсихології. Теоретичне і практичне значення визначення поняття «розумова відсталість». Аналіз істотних ознак цього поняття. Становлення наукових уявлень про особливості психічного розвитку розумово відсталої дитини.

Завдання вивчення курсу олігофренопсихології: розкриття своєрідності психічного розвитку, причини відхилень, їх вплив на ступінь, форму розумової відсталості та відмежування від схожих станів.

Причини виникнення розумової відсталості. Олігофренія, її особливості, що відрізняють від інших груп розумової відсталості. Ступені олігофренії залежно від тяжкості дефекту. Вплив часу дії патогенних факторів на подальший розвиток дитини-олігофрена. Поняття деменції. Причини її виникнення. Прогредієнтна та непрогредієнтна форми деменції. Форми олігофренії згідно класифікації М.С.Певзнер, їх клініко-психологічна характеристика: неускладнена, ускладнена порушенням нейродинамічних процесів, з психопатоподібною поведінкою, з грубими порушеннями особистості, з грубими порушеннями аналізаторів. Склад учнів допоміжної та їх психолого-педагогічна характеристика: діти-дебіли, дементні діти, які перенесли травму головного мозку та захворювання на менінгоенцефаліт; діти з біжучими захворюваннями (епілептики, шизофреніки, гідроцефали, з ревматичними ураженнями центральної нервової системи, з сифілісом головного мозку).

Поняття анамнезу, збір анамнезу. Методи вивчення дитини. Структура психологічної характеристики розумово відсталої дитини. Особливості вищої нервової діяльності дітей зі стійкими порушеннями пізнавальної діяльності: слабкість замикальної функції кори головного мозку, недостатня диференціація умовно-рефлекторних зв’язків; переважання охоронного гальмування; інертність нервових процесів; порушення взаємодії першої і другої сигнальних систем. Основні типи учнів допоміжної школи.

Л.С.Виготський про розвиток психіки розумово відсталої дитини та необхідність попередження вторинних ускладнень в дошкільному віці, співвідношення навчання і розвитку. Структура первинного і вторинного дефектів.

Види діяльності. Причини, що зумовлюють недоліки діяльності розумово відсталих дітей. Особливості залучення дітей до різних видів діяльності: ігрової. навчальної, трудової.

Особливості відчуття і сприйняття РВД. Уповільненість та вузькість сприйняття. Недоліки диференціації відчуттів і сприйняття. Особливості сприйняття наочності (картин). Розвиток сприйняття.

Розвиток мовлення РВД. Етіологія розладів мовлення . Уповільнений темп, бідність словника, недоліки оволодіння значенням слів. Особливості монологічної та діалогічно мови.

Особливості пам’яті РВД. Уповільненість формування нових умовних зв’язків як основна причина труднощів засвоєння навчального матеріалу. Швидкість забування та неточність відтворення. Забудькуватість як прояв виснажуваності та гальмування кори головного мозку. Опосередковане запам’ятовування.

Конкретний характер мислення - головний недолік мислення РВД. Перехід від конкретного до узагальненого. Непослідовність мислення. Некритичність суджень. Розвиток мислення РВД.

Причини порушень розвитку особистості РВД значення правильного формування потреб у РВД. Роль соціального середовища та звичок у формуванні характеру і потреб. Особливості самооцінки в РВД.

Особливості емоційно-вольової сфери. Залежність почуття від потреб. Співвідношення інтелекту і почуттів у РВД. Прояви у РВД патологічних особливостей настрою. Відсутність ініціативи, нездатність керувати власними вчинками, долати перешкоди. Навіюваність і впертість. особливості мотивів.

Характеристика затримки психічного розвитку як особливого типу психічного дизонтогенезу. Поняття про психофізичний та психічний інфантилізм. Класифікація ЗПР за походженням: конституційна, соматогенна, психогенна, церебро-органічна. Особливості структури дефекту при ЗПР різного генезу.

Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із ЗПР, характеристика уваги, пам’яті, сприйняття, розумових операцій, мислення. Розвиток особистості, емоційно-вольової сфери дітей із ЗПР. Характеристика специфічних утруднень у формуванні навчальної діяльності.

Диференційна психодіагностика розумової відсталості та ЗПР.

^ Психологія дітей з вадами мовлення.

Загальна характеристика мовленнєвих порушень в дитячому віці. Диференціація фізіологічних і патологічних, органічних і функціональних, центральних і периферичних вад мовлення.

Групи дітей з вадами мовлення: з фонетико-фонематичними порушеннями, із загальним недорозвитком мовлення, з порушеннями темпо-ритмічної сторони мовлення або голосу. Психолого-педагогічна характеристика цих груп. Загальні закономірності психічного розвитку дітей з порушеннями мовлення.

Сенсорний розвиток дітей з мовленнєвими вадами. Порушення фонематичного сприйняття, зв’язок між розладами мовнорухового та мовнослухового аналізаторів. Особливості зорового сприйняття: недостатня сформованість цілісного образу предмета, порушення оптико-просторового гнозису. Тактильне сприйняття: порушення орального та пальцевого стереогнозу.

Особливості уваги при мовленнєвих порушеннях: нестійкість, знижений рівень довільності, утруднення при плануванні дій. Відмінності між характером зосередження в умовах словесної і зорової інструкції. Утруднення в розподілі уваги між мовленням і практичною діяльністю.

Пам’ять дітей із загальним недорозвитком мовлення. Відмінності в обсягу зорової та слухової пам’яті. Зв’язок структури розладів пам’яті з домінантністю правої або лівої півкулі.

Особливості мислення при мовленнєвих порушеннях. Групи дітей із ЗНМ за рівнем розвитку мислення: з первинними порушеннями інтелекту, з нормальним інтелектом, з пізнавальними здібностями на рівні нижньої межі норми. Недорозвиток мовлення як причина утруднень у формуванні наочно-образного мислення, в оволодінні аналізом, синтезом, порівнянням, класифікацією, виключенням зайвого поняття, умовиводами за аналогією. Збіднення уяви при наявності мовленнєвих вад. Порушене розуміння метафор, переносних значень слів. Утруднення у виконанні завдань творчого спрямування.

Особливості моторики при мовленнєвих порушеннях: моторній алалії, дизартрії, моторній афазії, заїкуванні. Взаємозв’язок стану загальної, дрібної та артикуляційної моторики.

Характеристика соціального розвитку дітей з вадами мовлення. Особливості спілкування та співпраці з дорослими, міжособистісних стосунків з однолітками. Вплив недорозвитку мовлення на формування особистісних рис і самооцінки дитини.

Психологічні особливості дітей і підлітків з порушеннями темпо-ритмічної сторони мовлення. Заїкування як комплексна невропатологічна, логопедична, психологічна проблема.

Особливості психодіагностики дітей з вадами мовлення. Методики виявлення рівня інтелектуального розвитку при наявності вираженого загального недорозвитку мовлення.

^ Психологія дітей з вадами слуху.

Характеристика психічного розвитку глухих і слабочуючих дітей як дизонтогенезу за дефіцитарним типом. Соціальний характер дефекту слуху за Л.С.Виготським.

Класифікації вад слуху за Л.В.Нейманом, Р.Х.Боскіс, Б.С.Преображенським. Загальна характеристика груп дітей з вадами слуху: з природженою або ранньою глухотою, з пізньою глухотою, слабочуючі.

Роль слухового сприйняття в пізнанні навколишнього світу. Звук як джерело інформації про оточуючий світ, регулятор поведінки і діяльності, засіб емоційно-естетичного розвитку. Значення слуху для формування мовлення.

Закономірності психічного розвитку дітей в умовах слухової сенсорної депривації. Зниження здатності до прийому, переробки, зберігання та використання інформації. Утруднення словесного опосередковування, уповільнення формування понять. Диспропорційність розвитку окремих психічних процесів. Вплив особистісних якостей і корекційно-розвивального впливу на рівень психічного розвитку.

Особливості стану нервової системи дітей з вадами слуху. Розсіяна неврологічна симптоматика, невротичні явища та психопатологічні особливості.

Характеристика розвитку дітей з вадами слуху в ранньому віці. Зниження пізнавальної активності, затримка розвитку предметних дій, обмеження засвоєння соціального досвіду, порушення мовленнєвого розвитку. Особливості контакту з дорослими. Затримка формування основних рухів внаслідок порушення рухової чутливості, можливої дефіцитарності вестибулярного аналізатора. Вплив оточення на формування компенсаторних механізмів.

Загальна характеристика розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами слуху. Вплив недорозвитку мовлення на становлення інтелектуальної діяльності. Інертність, недостатня рухомість домовленнєвого мислення.

Особливості сприйняття у дітей з вадами слуху. Компенсаторне значення наочно-образного відображення дійсності. Недоліки сприйняття, обумовлені недостатньою вербалізацією: невміння виділяти головні ознаки, несформованість сенсорних еталонів, порушення цілісного та просторового сприйняття. Значення вібраційної чутливості як компенсуючого засобу.

Характеристика уваги дітей з вадами слуху. Вплив підвищеного навантаження на зір на динаміку працездатності. Труднощі переключення уваги, залежність продуктивності уваги від образності матеріалу. Затримка формування довільної уваги.

Характеристика пам’яті дітей з вадами слуху. Залежність образів предметів у пам’яті від яскравості та контрастності ознак. Недостатність системної організації пам’яті. Особливості словесної пам’яті, стадії її розвитку.

Особливості розумових операцій і мислення дітей з вадами слуху. Відставання в розвитку аналізу та синтезу. Утруднення порівняння, класифікації та абстрагування. Відставання в розвитку наочного мислення в дошкільному та молодшому шкільному віці. Затримка формування словесного мислення. Групи школярів з вадами слуху за співвідношенням стану наочного та понятійного мислення.

Психологічні особливості формування мовлення при наявності вад слуху. Зв’язок ступеня і часу настання порушення слуху і стану мовлення дитини. Загальна характеристика продуктивних і рецептивних видів мовлення дітей з вадами слуху. Дактильна мова, жестова мова: національна та калькуюча. Механізм полісенсорного сприйняття усного мовлення особами з вадами слуху. Залежність успішності сприйняття мовлення від стану звуковимови.

Фактори, що обумовлюють особливості емоційної сфери дітей з вадами слуху: утруднення засвоєння соціального досвіду, обмеженість сприйняття емоційно важливих стимулів, недостатнє усвідомлення власних і чужих емоційних станів. Уважність дітей з вадами слуху до виразної сторони емоцій. Емоційні порушення у дітей з вадами слуху різного віку.

Загальна характеристика соціального розвитку дітей з вадами слуху. Особливості соціальних знань, комунікативної та інтерактивної сфер, самооцінки та мотивації дітей з вадами слуху. Вплив особливостей сімейного виховання та соціального оточення на психічний розвиток дітей з вадами слуху. Біолого-медична та соціокультурна концепції глухоти в сучасній сурдопсихології.

Особливості психодіагностики дітей з вадами слуху. Принципи психолого-педагогічного вивчення глухих і слабочуючих: комплексний і всебічний характер вивчення, врахування віку дитини, вивчення в динаміці, індивідуальний підхід, якісний аналіз результатів обстеження. Визначення рівня інтелектуального розвитку глухих і слабочуючих дітей.

^ Психологія дітей з вадами зору.

Характеристика психічного розвитку дітей з вадами зору як дизонтогенезу за дефіцитарним типом. Групи дітей з вадами зору: з природженою та набутою сліпотою, слабозорі.

Роль зорового аналізатора в пізнанні оточуючого світу. Закономірності психічного розвитку дитини за умов зорової сенсорної депривації. Компенсаторні процеси при наявності порушень зору. Значення інших аналізаторів та мовлення як засобів компенсації.

Особливості соматичного стану дітей з вадами зору. Вплив вад зору на розвиток загальної та дрібної моторики, орієнтування в навколишньому середовищі.

Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами зору. Якісно нова структура міжаналізаторних зв’язків, специфічні риси образів пам’яті та уяви. Стан основних психічних процесів: сприйняття, уваги, пам’яті. Характеристика розумових операцій і мислення.

Розвиток мовлення та комунікативної сфери сліпих і слабозорих дітей. Компенсаторне значення мовлення при наявності вад зору. Вербалізм знань як можливий наслідок недостатності зв’язків між словесно-логічним мисленням і чуттєвим пізнанням.

Розвиток емоційно-вольової сфери та особистості дітей з вадами зору. Можливі прояви емоційного неблагополуччя у сліпих і слабозорих дітей різного віку. Самооцінка і рівень домагань дітей і підлітків з вадами зору.

Психодіагностичне дослідження дітей з вадами зору. Диференціація норми інтелекту, ЗПР та розумової відсталості у сліпих і слабозорих дітей.

^ Психологія дітей з вадами опорно-рухового апарату.

Загальна характеристика структури дефекту при порушеннях опорно-рухового апарату як різновиду дефіцитарного типу дизонтогенезу.

Групи дітей з вадами опорно-рухового апарату: з дитячими церебральними паралічами, наслідками поліомієліту, прогресуючими нервово-м’язовими захворюваннями, з природженими або набутими деформаціями або недорозвитком кістково-м’язової системи. Групування за тяжкістю рухового дефекту: тяжкий, середній, легкий.

Дитячі церебральні паралічі (ДЦП) як найбільш поширена патологія рухової функції у дітей. Структура дефекту при ДЦП. Характеристика рухових порушень. Вікова динаміка розвитку дитини з ДЦП. Особливості фізичного і психічного розвитку дітей при різних клінічних формах ДЦП: спастична диплегія, гіперкінетична, геміпаретична, атоніко-астатична форми, подвійна геміплегія.

Біологічні та соціальні фактори, що визначають своєрідність психічного розвитку при ДЦП. Порушення взаємозв’язку сенсорного та пізнавального розвитку. Обмеженість у дослідницьких можливостях. Психологічні наслідки тривалого перебування в лікарні. Складність відносин з батьками, однолітками, соціальним оточенням в цілому.

Сенсорний розвиток дітей з ДЦП. Порушення сприйняття в цілому як результат дефіцитарності інтегративної функції мозку. Особливості дотику і стереогнозу. Порушення аналітичної функції в слуховому сприйнятті, зниження слуху при ДЦП. Особливості зорового сприйняття: обмеження руху очей, поля зору, зниження гостроти зору. Відхилення в зорово-моторній координації, утруднення просторового сприйняття.

Особливості розвитку мовлення у дітей з ДЦП. Уповільнення формування первинних голосових реакцій, порушення артикуляції, контролю за диханням. Характер порушення мовлення при різних клінічних формах ДЦП: псевдобульбарна, мозочкова, гіперкінетична дизартрія, алалія.

Специфічні умови розвитку розумових процесів при ДЦП: утруднення прийому та переробки інформації, недостатність уваги, пам’яті, інтелекту, загальна пасивність та підвищена стомлюваність. Диспропорційність розвитку вербальних і зорово-просторових функцій.

Фактори, що впливають на розвиток особистості дітей з ДЦП: реакція на усвідомлення фізичної неповноцінності, рання соціальна депривація, ставлення оточуючих, характер сімейного виховання.

Можливі особливості емоційно-вольової сфери та характеру дітей з ДЦП: незрілість, підвищена навіюваність, егоцентризм, несамостійність, неадекватність самооцінки. Психопатологічні варіанти особистості при ДЦП: невропатичний, цереброастенічний, органічний інфантилізм.

Психологічна діагностика дітей і підлітків з ДЦП. Напрямки діагностики: вивчення розвитку моторних, сенсорних, мнемічних, інтелектуальних функцій, сфери мотивацій і потреб, індивідуально-особистісних характеристик. Важливість якісного аналізу отриманих результатів, визначення научуваності і працездатності дитини. Диференціація норми інтелекту, ЗПР та розумової відсталості при ДЦП.

^ Психологія дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери та поведінки.

Психічний розвиток дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери та поведінки як дисгармонійний тип дизонтогенезу. Загальна характеристика порушень поведінки у дітей і підлітків. Прояви відхилень у поведінки: аморальні та асоціальні звички, звички невротичного та інтоксикаційного генезу. Причини порушень поведінки, біологічні та соціальні.

Параметри оцінки ступеня відхилення поведінки від норми: соціально-вікові нормативи, особливості життєвих обставин і соціокультурного оточення, ступінь вираження і частота проявів відхиленої поведінки, ситуаційна специфічність симптомів, характер вікової динаміки поведінки.

Порушення емоційно-вольової сфери та поведінки в дошкільному віці: розлади настрою, розлади поведінки, порушення психомоторики. Агресивність, гіперактивність, повільність, порушення міжособистісних стосунків у дошкільників.

Типологія відхилень емоційно-вольової сфери та поведінки у школярів. Неузгодженість між мотиваційною та операційною сферами, між компонентами операційної сфери, між компонентами мотиваційної сфери, між зовнішніми умовами та внутрішнім ставленням дитини до них, між компонентами психосоматичної сфери. Шкільна дезадаптація, фактори її виникнення, прояви, критерії виявлення.

Характерологічні та патохарактерологічні реакції підліткового віку. Порівняльна характеристика психопатій та акцентуацій характеру. Психопатоподібні стани. Патологічне формування особистості, його різновиди. Варіанти порушень афективно-вольової сфери у підлітків.

Методи діагностики та вивчення порушень поведінки дітей і підлітків різного віку. Завдання і методи психологічного супроводу дітей і підлітків з порушеннями емоційно-вольової сфери та поведінки.

Характеристика синдрому раннього дитячого аутизму (РДА) як важкого порушення психічного онтогенезу за типом перекрученого розвитку. Основні прояви РДА: аутизм як такий, стереотипність у поведінці, специфічні порушення розвитку мовлення.

Патологічні фактори, що обумовлюють особливості психічного розвитку аутичної дитини: порушення можливості активної взаємодії зі світом, зниження афективного дискомфорту в контактах з оточенням.

Особливості моторного розвитку, мовлення, поведінки дітей із РДА. Групи дітей з РДА за тяжкістю афективної патології. Порушення поведінки при РДА: негативізм, стереотипність, агресія та аутоагресія, страхи.

Діагностика рівня психічного розвитку при аутизмі. Напрямки і методи комплексного психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з РДА.


Література


  1. Абрамова Г. С. Практикум по возрастной психологии. – М.: Академия, 2001.

  2. Антонян Н. П. Воспитание и обучение глухого ребёнка. – М., 2003.

  3. Богданова Т.Г. Сурдопсихология. – М.: Академия, 2002.

  4. Бодалева А. А. Общая психодиагностика. – М., 1987.

  5. Выготский Л. С. Основы дефектологии. - СПб.: Лань, 2003.

  6. Выготский Л.С. Диагностика развития и педагогическая клиника трудного детства// Собр.соч.: В 6т.- М., 1984.

  7. Галанов А. С. Психодиагностика детей. – М.: Сфера, 2002.

  8. Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика. – М.: ВЛАДОС, 2001.

  9. Ермаков В. П. Основы тифлопедагогики. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. – М.: ВЛАДОС, 2000.

  10. Забрамная С. Д. Наглядный материал для психолого-педагогического обследования детей в медико-педагогических комиссиях. – К.: Радянська школа, 1988.

  11. Забрамная С.Д. От диагностики к развитию. – М., 1998.

  12. Забрамная С.Д. Психолого-педагогическая диагностика умственного развития детей. – М., 1995.

  13. Зайцева Г.Л. Жестовая речь. Дактилология. – М.: ВЛАДОС, 2000.

  14. Защиринская О. В. Психология детей с задержкой психического развития. - Санкт-Петербург, 2003.

  15. Кольцова М. М. Медлительные дети. – СПб.: Речь, 2003.

  16. Лебединский В. В. Нарушения психического развития в детском возрасте. – М.: Академия, 2001.

  17. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика. – М., 200.

  18. Липа В. А. Психологические основы педагогической коррекции. - Д.: Лебедь, 2000.

  19. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. – М., 1998.

  20. Мамайчук И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии. – Речь, 2003.

  21. Матвєєва М. П. Спеціальна психологія частина 1. – Кам’янець-Подільський, 1999.

  22. Матвєєва М. П. Спеціальна психологія частина 2. – Кам’янець-Подільський, 2001.

  23. Методы обследования речи у детей / Под ред. И.Т. Власенко. – М., 1996.

  24. Миронова С.П. Психолого–педагогічні основи корекційної роботи в спеціальній школі. - Кам’янець-Подільський, 2004.

  25. Никольская О. С. Аутичный ребенок. – М., 2000.

  26. Никольская О.С., Баенская Е.Р., Либлинг М.М. Аутичный ребенок. Пути помощи. – М.: Теревинф, 2000. – 336 с.

  27. Петрова В. Г. Психология умственно отсталых школьников. – М.: Академия, 2002.

  28. Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия. - М.: ЧеРо, 2002. (2 тома)

  29. Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития. – СПб.: Питер, 2001.

  30. Психолого-педагогическая диагностика / Под ред. И.Ю. Шевченко, С.Д. Забрамной. – М., 2005.

  31. Психолого-педагогическая диагностика развития детей дошкольного возраста / Под ред. Е.А. Стребелевой. – М., 1998.

  32. Речицкая Е.Г., Пархалина Е.В. Готовность слабослышащих детей школьного возраста к обучению в школе. – М.: ВЛАДОС, 2000.

  33. Смирнова Е. О. и др. Межличностные отношения дошкольников. – М.: ВЛАДОС, 2003.

  34. Татенко В. А. Раняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. – К., 1989.

  35. Трошин О.В., Жулина Е.В. Логопсихология. – М.: ТЦ Сфера, 2005.

  36. Шипицына Л. М. Дети социального риска. – СПб.: Дидактика Плюс, 2003.

  37. Шипицына Л. М. Комплексное сопровождение детей дошкольного возраста. – СПб.: Речь, 2003.

  38. Шипицына Л.М. Детский церебральный паралич. – СПб.: Дидактика Плюс, 2001.

Схожі:

Затверджую icon«затверджую» «затверджую» Проректор з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»

Затверджую icon«затверджую» «затверджую» Проректор з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка»

Затверджую iconФорма навчання навч
Дисципліна Загальна гідрологія „затверджую” „затверджую”
Затверджую iconФорма навчання навч
Дисципліна Меліорація птк „затверджую” „затверджую”
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Примітка: послідовність занять залежать від наявності тематичних хворих в клініці
Затверджую iconЗатверджую» Декан медичного ф-ту №1 Проф. Івнєв Б. Б. «Затверджую»
Графік консультацій викладачами кафедри дерматовенерології у (8) семестрі 2011-2012 н р
Затверджую iconЗатверджую Директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Г.І. Білянін Затверджую
Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін
Затверджую iconЗатверджую затверджую
Б. Б. Івнєв проф. А. Г. Джоджуа 2011 р. 2011 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи