Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант icon

Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант




Скачати 162.29 Kb.
НазваМетодика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант
Дата09.11.2012
Розмір162.29 Kb.
ТипДокументи




МЕТОДИКА ГРУПУВАННЯ КРАЇН СВІТУ ПРИ АНАЛІЗІ СВІТОВОГО РУХУ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ

Є.І. Войнова, аспірант

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Анотація В статті ставиться проблема неможливості проведення єдиного цілісного аналізу міжнародної інвестиційної активності світу. Поставлену проблему автор вирішує за допомогою створення класифікації країн світу за інвестиційною ознакою. Автор пропонує власну методику розроблення класифікації, яка базується на багатофакторному аналізі статистичних даних 215 країн та державних територій світу по прямим іноземним інвестиціям і має назву «Методика «ПлЮС».

^ Ключові слова інвестиційна класифікація світу, прямі іноземні інвестиції, «Методика «ПлЮС»

  1. Вступ

В сучасних умовах розвитку світової економіки велика увага приділяється іноземному інвестуванню як одному з ключових факторів розвитку економік країн. Особливість аналізу іноземного інвестування полягає в тому, що незважаючи на його масштаб (аналіз окремої країни, регіону або всього світу) він визначає місце певної країни в світовому розподілі капіталу, а це, в свою чергу, вимагає знання ситуації, яка склалася на міжнародному ринку капіталу, що охоплює біля двох сотень країн.

На сьогодняшній день знання динаміки руху світових інвестиційних процесів обмежені, що стає недопустимим в умовах росту інтенсивності світових змін та активізації глобалізаційних процесів. Така обмеженість пов’язана з тим, що відсутня розроблена «інвестиційна» класифікація світу (класифікація країн світу за інвестиційною ознакою), а існуючі класифікації [1, С. 26], наприклад, за регіональною ознакою або за рівнем розвитку економіки країни, не надають можливості науковцям охопити всі країни, і це призводить до концентрації робіт на дослідженнях інвестицій лише певних груп країн, а інші країни зовсім випадають з інвестиційного аналізу.

Серед вітчизняних науковців, роботи яких тією чи іншою мірою присвячені дослідженню світового ринку капіталу, є В.П. Божко, В.М. Геєць, О.О. Гертнер, О.А. Джусов, А.П. Дука, К.Є. Кузницька, В.С. Локшин, І.Ю. Матюшенко, В.Є. Новицький, О.І. Рогач, З.И. Романова, І.Л. Сазонець, О.М. Сазонець, О.В. Товстиженко, С.О. Якубовський. З-поміж інших іноземних науковців, які безпосередньо проводять аналіз світових тенденцій руху капіталу, можна виділити спеціалістів світових організацій Джеральда Т. Веста, Ентоні Зампарутті, Джонатана Клавенса, Франка Садера, Етель І. Таразону, Гордона Х. Хансона.

  1. ^ Постановка завдання

Для вирішення проблеми обмеженості автор пропонує наступну методику групування країн світу при аналізі світового ринку іноземного капіталу, на базі якої і буде побудована «інвестиційна» класифікація світу.

Cтворення такої методики базується на наступних передумовах:

По-перше, вона побудована на аналізі статистичних даних, що виключає розрив теоретичної бази з практичними реаліями. Під статистичними даними розуміються дані з прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які є найбільш доступними з точки зору одержання інформації.

По-друге, незважаючи на те, що джерел, які надають інформацію про ПІІ досить багато, аналіз базується на даних ЮНКТАД. Це обумовлено тим, що вказана база даних є офіційною та постійно оновлюється.

По-третє, з погляду постійного оновлення статистичної бази, дані не є константами, тож в методиці за основу взята статистика в редакції 2007 року.

База даних ЮНКТАД [2] надає доступ до інформації по 215 країнам та державних об’єднаннях, але по багатьох з них вона є обмеженою. Тому методика сегментування буде мати багаторівневий характер. Для подальшої зручності її умовно можна назвати «Методика «ПлЮС» (П - прямі іноземні інвестиції, Ю - ЮНКТАД, С - дві тисячі сьомий рік) або «МЕТО+».

Головні принципи, на яких будується методика, - це зв’язок певних показників країн із відповідними світовими показниками, перехід від складного до простого, використання єдиних матриць, використання єдиного способу присвоєння назви групі країн.

Перший принцип реалізується в тому, що, по-перше, в аналізі беруть участь не власні показники припливу та відпливу ПІІ країн, а їх частка у світовому обсязі відповідних потоків (як відношення значення припливу (відпливу) ПІІ до країни до світового припливу (відпливу) ПІІ перемножене на 100%), і, по-друге, визначається, наскільки приплив (відплив) ПІІ коррелює з (залежить від) світовими тенденціями, шляхом визначення коефіцієнтів кореляції.

Другий принцип реалізовується в тому, що з кожним рівнем відбору країн іх аналіз стає все більш спрощеними. Так спочатку в аналізі беруть участь чотири показники (коефіцієнти кореляції (в нашому випадку, число, яке показує ступінь відхилення динаміки показників певної країни від динаміки показників світу) по притоку та відтоку ПІІ та частки країн в світовому обсязі притоку та відтоку ПІІ), а надалі цих показників стає все менше.

Третій принцип втілюється за допомогою побудови однотипних матриць для аналізу всіх країн.

Четвертий принцип означає, що всі назви груп враховують характеристику відбору країн до групи, та незалежно від складності рівнів відбору назви вибрані в єдиному ключі.

Першим рівнем «МЕТО+» є кореляційна диференціація країн (розподілення світу на групи країн, враховуючи коефіцієнт кореляції). Вибір даного типу аналізу обумовлений тим, що він найбільш повно відображає наскільки рух капіталу до країни та з неї залежить від світової коньюнктури. Разом з тим, при цьому виникає подвійна ситуація: високий рівень залежності може означати або те, що країна створює світову інвестиційну коньюнктуру, або те, що країна інвестиційно залежна від світової коньюнктури. І, щоб це визначити, існує другий, спрощений рівень аналізу з використанням відносного значення –частки країни в світовому обсязі притоку і відтоку капіталу.

  1. Результати

Тож перейдемо безпосередньо до розгляду методики.

Коефіцієнти кореляції припливу та відпливу прямих іноземних інвестицій відповідно до світового рівня отримані за допомогою статистичного пакету SPSS під час аналізу доступних щорічник даних з 1970 по 2006 роки. Така вибірка в 36 періодів є значною, що робить коефіцієнти досить достовірним показником.

Першим рівнем групування є виокремлення тих країн, для яких програма одночасно визначила коефіцієнт як по припливу, так і по відпливу ПІІ. Таких країн виявилось 75. Саме цю групу країн проаналізуємо у першу чергу.

Діапазон значень коефіцієнтів кореляції за припливом ПІІ становить від 0,93 до -0,30, а за відпливом – від 0,95 до -0,39 (чим більше значення коефіцієнту наближається до одиниці, тим більше динаміка потоку ПІІ окремої держави повторює світову. Наближення значень до нуля можна разцінювати як незалежність потоків ПІІ від кон’юнктури світового ринку, а від’ємне значення означає протилежну тенденцію світовій). Для диференціювання розіб’ємо ці значення для країн по діапазонах: І. більше 0,8; ІІ. від 0,8 до 0,6; ІІІ. від 0,6 до 0,4; ІV. від 0,4 до 0,2; V. від 0,2 до 0; VI. від 0 до –0,2; VII. від –0,2 до –0,4; VIII. менше -0,4. З’єднаємо ці два коефіцієнти у матрицю (умовно назвемо її “корел-матриця”), в якій по горизонталі будуть діапазони по відпливу ПІІ, а по вертикалі – по припливу ПІІ. В матрицю буде зараховуватись кількість країн, які набрали відповідні значення коефіцієнту кореляції. Таким чином корел-матриця має розмір 7*7 і має 49 комбінацій.

Для групування цього забагато, тому використаємо наступний рівень – згрупуємо ці країни за часткою участі в світовому розподілі руху капіталу на 2006 рік. Аналіз статистичних даних показує, що частки країн у світовому обсязі припливу ПІІ лежать в діапазоні від 13,43% до –0,5%, а відпливу – від 17,81% до 0%. Проводимо маніпуляції подібні до корел-матриці та створюємо нову матрицю згідно з цими показникам (умовно назвемо її “долсвіт-матриця”). Діапазони розмежуємо таким чином: 1) більше 1%, 2) від 1% до 0, 3) рівний 0%, 4) менше 0%. Тож долсвіт-матриця має розмір 3*4, тобто 12 комбінацій. Значення матриці теж становлять кількість країн, частки припливу капіталу яких у світовому обсязі входять у визначені діапазони.

І, нарешті, накладаємо ці дві матриці одна на одну за кількістю країн. Найкращим варіантом здійснення цього є графічне накладення долсвіт-матриці на корел-матрицю, враховуючи перелік країн. Як варіант, на корел-матриці виділяється відповідна кількість країн певним коліром з долсвіт-матриці.

Здійснивши цю операцію, переходимо безпосередньо до кінцевого групування країн. Обов’язково треба враховувати той факт, що в цих двох матрицях виділення діапазонів мало умовний характер. Цей факт дає право чітко не дотримуватись визначених кордонів. Окрім того, щоб групування було порівняним, приблизна кількість країн в групах повинна бути рівна, а кількість груп – невелика.

При безпосередньому групуванні країн ситуація склалась таким чином, що груп, які знаходяться в одному діапазоні за вищеназваними двома ознаками дуже багато з відповідно невеликою кількістю учасників, а деякі країни об’єднати в групи навіть немає можливості. Виходом з такого становища є групування шляхом врахування цього нюансу в назві груп.

Відповідно серед першої групи «двосторонньо відкритих 75 країн світу» (суть назви полягає в тому, що завдяки доступності їх статистичних даних з руху прямих іноземних інвестицій програма дозволила здійснити одночасний двосторонній (по припливу та відпливу інвестицій) кореляційний аналіз) виділяємо такі підгрупи:

  1. інвестиційні керівники, які формуються з трьох осередків корел-матриці і, відповідно, складаються із спільних інвестиційних керівників (Канада, Франція, Великобританія, Іспанія, США) - при найвищій частці в світовому двосторонньому русі інвестицій країни задають тенденцію цього руху (коефіцієнт кореляції більший 0,8 як по припливу ПІІ, так і по відпливу); інвестиційних керівників припливу (Ізраїль, Італія, умовно можна віднести ще Нідерланди, хоча частку припливу займають на рівень нижче за інші країни) – при інших рівних умовах за відпливом інвестицій мають більше відхилення від світових тенденцій (коефіцієнт кореляції за відпливом лежить в діапазоні від 0,8 до 0,6); інвестиційних керівників відпливу (Німеччина, Швеція, Швейцарія) – ситуація зворотня до інвестиційних керуючих припливу.

  2. інвестиційні олігополісти, які формуються з чотирьох осередків корел-матриці і, відповідно, складаються із спільних інвестиційних олігополістів (Австрія, Данія, Єгипет, Естонія, Угорщина, Латвія, Португалія, Фінляндія – хоча займає незначну долю в світі за відпливом ПІІ) - при позитивній (діапазон від 1% до 0%) частці в світовому двосторонньому русі інвестицій ці країни і залежать від нього (коефіцієнт кореляції знаходиться в діапазоні від 0,8 до 0,6 як по припливу ПІІ, так і по відпливу); інвестиційних олігополістів припливу (Кіпр, Норвегія, з меншою залежністю від світових тенденцій за відпливом – Чехію, та Марокко, які на додаток мають більш значну світову частку) – за інших рівних умовх по припливу інвестицій мають більшу залежність від світових тенденцій (коефіцієнт кореляції за припливом більший 0,8); інвестиційних олігополістів відпливу: зворотніх (Польша, Литва, та з незначною часткою відпливу ПІІ – Алжир, Гана, Судан та Туніс) – за інших рівних умов по відпливу інвестицій мають більше відхилення від світових тенденцій (коефіцієнт кореляції за відпливом лежить в діапазоні від 0,6 до 0,4) та прямих (ПАР) – на відміну від обернених має місце процес перевищення повернення вкладених інвестицій у порівнянні з самими вкладеннями;

  3. залежні реципієнти, які формуються з чотирьох осередків корел-матриці і, відповідно, складаються з прямо залежних реципієнтів (Конго, Малі, Маврікій, Гвінея, Сейшельські о-ви разом з Танзанією та Лесото – відрізняються найбільшою залежністю від світової кон’юнктури припливу ПІІ – коефіцієнт кореляції більший 0,8, хоча остання країна має незначну частку світового припливу інвестицій, та Нова Зеландія з Нігерією, які мають більшу частку світового інвестування порівняно з іншими країнами даної групи) - при позитивній (діапазон від 1% до 0%) долі в світовому залученні інвестицій ці країни і залежать від нього (коефіцієнт кореляції знаходиться в діапазоні від 0,8 до 0,6 по припливу ПІІ), і при незначній долі світового інвестування в додаток мають дуже низьку позитивну залежність від світових тенденцій відпливу капіталу); зворотньо залежних реципієнтів (Мадагаскар, Капо Верде, Кот Д’Івуар, Екваторіальна Гвінея, Мальта, Чад, Буркіна Фасо – відрізняється незначною часткою припливу капіталу) – на відміну від першої підгрупи, залежність від світових тенденцій відпливу капіталу зворотня;

  4. незалежні інвестиційні учасники, які формуються з дев’яти осередків корел-матриці, де коефіцієнти кореляції лежать в діапазоні від 0,6 до 0 і, відповідно, складаються із спільних незалежних інвестиційних учасників (Бельгія – частка в світових потоках інвестицій більша 5%, Люксембург - частка в світовому припливі 2,24%, а у відпливі – 0,18%, Бермуди та Ісландія – частки світового руху капіталу трохи більші 0,3%, - у всіх цих країн коефіцієнти кореляції знаходяться в діапазоні від 0,4 до 0,2; Маврітанія - залежність від світових тенденцій ще нижча, та Республіка Конго - майже незалежна від світової кон’юнктури) – в цих країнах рівні умови як по припливу так і по відпливу капіталу; незалежні інвестиційні учасники відпливу (Ботсвана та Бурунді мають значну долю світового припливу інвестицій – більше нульвого рівня, а коефіцієнт відпливу лежить в діапазоні від 0,4 до 0,2; Ліван та Словакія мають значні долі двостороннього світового руху капіталу, і на відміну від них Бенін та Сенегал – нульові частки, а разом в цих чотирьох країнах залежність від світових тенденцій відпливу ще нижча ніж у попередніх двох; Австралія – частка в світовому русі капіталу більша одиниці та Кенія – частка нульова, - разом переходять ще на нижчий щабель залежності від світових тенденцій) – характеризуються тим, що залежність від світових тенденцій припливу є на порядок вищий ніж по відпливу; незалежні інвестиційні учасники припливу (Японія – в 2006 році 4,13% світового інвестування та -0,5% світового припливу інвестицій, Греція зі Словенією (частка менша 1%, а залежність по відпливу на щабель вища, ніж по припливу) та Ірландією (частка більша 1%, а залежність по відпливу на два щаблі вища, ніж по припливу); Ангола – загальна залежність від світових тенденцій знижується, а частка припливу має навіть від’ємних характер разом з позитивною часткою відпливу) – характеризуються тим, що залежність від світових тенденцій відпливу є на порядок вищий, ніж по припливу;

  5. зворотні інвестори – ця група складається з трьох підгруп: двосторонньо зворотні інвесторитільки Коморські о-ви, які займають майже нульову частку світового припливу капіталу, але їх тенденції протилежні світовим (коефіцієнти кореляції мають від’ємне значення); зворотні донори, які формуються з шести осередків корел-матриці і відповідно складаються з зворотніх донорів незначних інвестицій (Камерун, Гвінея Бісу, Сьера Ліоне, ЦАР, Нігер) – характеризуються тим, що залежність від світових тенденцій відпливу має від’ємне значення на фоні трьохрівневої позитивної мінімальної залежності від світового рівня, хоча вони й займають незначне місце в світовому русі капіталу; зворотніх донорів значних інвестицій (Того з середньою залежністю від світових тенденцій по припливу інвестицій та мінімальною оберненою залежністю від відпливу та Габон – з мінімальною позитивною залежністю від світового припливу, та значною зворотньою залежністю від світового відпливу) – ці країни займають частку світового припливу капіталу менше 1%, а відпливу – на рівні 0; зворотні реципієнти, які формуються з двох осередків корел-матриці та характеризуються позитивною мінімальною залежністю від світового рівня відпливу капіталу і негативною залежністю від світового припливу капіталу. Цими країнами є Ліберія та Руанда. В Ліберії залежність від тенденцій світового відпливу на щабель вища, що простежується паралельно із значною часткою світового обсягу інвестування (більше 0%) та від’ємним значенням залучення інвестицій, а в Руанді обсяг руху капіталу зовсім незначний.

Таким чином, 75 країн першої вибірки розділені на п’ять підгруп. Переходимо до аналізу наступних 140 країн. Серед них виділяємо групу «94 країн - відкритих реципієнтів» та «34 країн - відкритих донорів» (суть назви полягає в тому, що обмежена доступність їх статистичних даних з руху прямих закордонних інвестицій дозволила програмі вирахувати коефіцієнти кореляції по припливу інвестицій тільки для 94 країн, а по відпливу - для 34 країн). При аналізі цих двох груп країн використовуємо ту саму методику, що і для 75 попередніх країн світу, але дещо у спрощеній формі. У даному випадку здійснюється поєднання корел-матриці та долсвіт-матриці в єдину КД-матрицю, а саме: в колонках визначаються діапазони відповідного напрямку руху капіталу з корел-матриці, а в рядках визначаються діапазони вибраного попередньо напрямку руху капіталу з долсвіт-матриці. Таким чином КД-матриця має розширення 4*8.

Заповнюємо КД-матрицю по припливу ПІІ і на базі цього виділяємо п’ять груп країн:

  1. повністю залежні реципієнти, які формуються з трьох осередків КД-матриці, де коефіцієнт кореляції більше 0,8 і, відповідно, складаються з повністю залежних реципієнтів-лідерів припливу (Бразилія, Китай та Мексика), доля яких в світовому припливі капіталу більше 1%; повністю залежних масових реципієнтів (Ангілья, Бангладеш, Камбоджа, Чилі, Коста Ріка, Домініканська Республіка, Еквадор, Гамбія, Гренада, Гондурас, Ямайка, Республіка Корея, Нікарагуа, Сент-Кітс і Невіс, Сирія, Тайвань, Трінідад і Тобаго, Уганда) – частка яких в світовому припливі капіталу знаходиться в діапазоні від 1% до нуля; повністю залежних нульових реципієнтів (Мальдіви) – доля настільки незначна, що можна вважати її нульовою.

  2. частково залежні реципієнти, які формуються з трьох осередків КД-матриці, де коефіцієнт кореляції знаходиться в діапазоні від 0,8 до 0,6 і, відповідно, складаються з частково залежних реципієнтів-лідерів припливу (Індія, Турція), доля яких в світовому припливу капіталу більше 1%; частково залежних масових реципієнтів (Антигуа та Барбуда, Аргентина, Багами, Беліз, Болівія, Кайманові о-ви, Колумбія, Джибуті, Ефіопія, Йорданія, Ліван, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакістан, Панама, Перу, Катар, Свята Люсія, Сант Вінсент и Гренадіни, Шри Ланка, Уругвай та Замбія) – доля яких в світовому припливі капіталу знаходиться в діапазоні від 1% до нуля; частково залежних нульових реципієнтів (Малаві) – частка настільки незначна, що можна вважати її нульовою; частково залежних зворотніх реципієнтів (Венесуела) – тенденції реінвестування в якій у 2006 році перевищували процеси вкладення капіталу до країни;

  3. напівзалежні реципієнти, які формуються з двох осередків КД-матриці, де коефіцієнт кореляції знаходиться в діапазоні від 0,6 до 0,4 і, відповідно, складаються з напівзалежних масових реципієнтів (Аруба, Бахрейн, Британські Віргінські о-ви, Бруней, Ель Сальвадор, Гібралтар, Гватемала, Гаяна, Гаїті, Ірак, Лаос, Макао, Оман, Парагвай, Сурінам, Об’єднані Арабські Емірати) – доля яких у світовому припливі капіталу знаходиться в діапазоні від 1% до нуля; напівзалежних нульових реципієнтів (Барбадос, Домініка, Фолклендські о-ви, Гваделупа, Майотте, Палестина, Сан Томе і Прінсіпі) – частка настільки незначна, що можна вважати її нульовою;

  4. повністю незалежні реципієнти, які формуються з п’яти осередків КД-матриці, де коефіцієнт кореляції знаходиться в діапазоні від 0,4 до 0 і, відповідно, складаються з повністю незалежних реципієнтів-лідерів припливу (Саудівської Аравії), доля якої в світовому припливі капіталу більше 1%; повністю незалежних масових реципієнтів (Іран, Кувейт, Сомалі та Індонезія, коефіцієнт кореляції якої наближається до нуля) – частка яких в світовому припливі капіталу знаходиться в діапазоні від 1% до нуля; повністю незалежних нульових реципієнтів (Афганістан, Бутан, Пуерто Ріко, Свазіленд, о-ви Туркс і Кайкос, Зімбабве та з наближенням до нульового значення коефіцієнту: Мартініка, Непал та Нідерландські Антили) – частка настільки незначна, що можна вважати її нульовою.

  5. зворотні реципієнти, які також формуються з п’яти осередків КД-матриці, де коефіцієнт кореляції менший нуля. До цієї групи належать КНДР, єдина держава групи, яка має ненульову світову частку припливу капіталу, Куба, Ерітрея, коефіцієнт кореляції яких наближається до нуля, Французька Гаяна та Реюньйон, тенденції припливу капіталу до яких ще в більшій мірі стають протилежні світовим, до них відноситься і Ємен, але з тією відмінністю, що у нього тенденції реінвестування в 2006 року перевищували процеси вкладання капіталу до країни, і останні країни: Монсерат і Свята Олена, коефіцієнт кореляції яких менший -0,4.

Переходимо до аналізу групи країн за відпливом за аналогічною методикою до попередньої групи зі спільними характеристиками. Також виділяємо п’ять груп країн:

  1. повністю залежні донори, до групи яких належить тільки Вануату з нульовою долею світового експорту капіталу;

  2. частково залежні донори, які складаються з частково залежних донорів-лідерів припливу (Росія), частково залежних масових донорів (Малайзія та Сингапур), частково залежних нульових донорів (Ньюе);

  3. напівзалежні донори, які складаються з напівзалежних масових донорів (Азербайджан, Хорватія, Сербія та Чорногорія, Тайланд та В’єтнам), напівзалежних нульових донорів (Албанія, Вірменія, Киргизстан, Нова Каледонія, Самоа та Соломонові о-ви);

  4. повністю незалежні реципієнти, які складаються з повністю незалежних масових донорів (Болгарія та Філіпіни), повністю незалежних нульових донорів (Французька Полінезія, Македонія та з наближенням до нульового значення коефіцієнту: Білорусія, Боснія та Герцеговина, Маршалові о-ви, Молдова, Румунія), повністю незалежних зворотніх донорів (Україна);.

  5. зворотні донори, до яких відносяться Папуа Нова Гвінея, Тонга, о-ви Кука, Чехословакія, Фіджі, Грузія, Палао та Казахстан, тенденції повернення інвестицій якого в 2006 року перевищували процеси вкладання капіталу до інших країн.

За методолюгією «МЕТО+» в нас залишилась остання група країн, коефіцієнти кореляції для яких програма не визначила. Назвемо їх «12 закритих учасників світового ринку капіталу». Їх згрупувати можна лише за часткою участі у світовому русі капіталу. Всі ці країни на 2006 рік мають нульову частку світового відпливу та припливу капіталу. Серед них: Мікронезія, Науру, Північні Маріанські о-ви, Східний Тімор, Токелау, Тувалу, о-ви Валлі та Футунал, Югославія. Окрім цих країн до цієї групи відносяться М’янмар, Таджикистан, Туркменистан та Узбекистан, які виокремлюються тим, що доля припливу інвестицій ненульова.

  1. Висновки

Таким чином, розроблена методика «МЕТО+» побудована за принципом матричного дворівневого аналізу та базується виключно на аналізі статистичних даних руху міжнародного капіталу. Завдяки ній проведене багаторівневе групування країни світу, яке дозволить вподальшому проводити дослідження руху міжнародного капіталу в світовому масштабі.

Так, за цією методикою побудована нова «інвестиційна класифікація» країн світу, а саме:

1. «Двосторонньо відкриті 75 країн світу»:

1.1. інвестиційні керівники (спільні інвестиційні керівники, інвестиційні керівники притоку, інвестиційні керівники відтоку);

1.2. інвестиційні олігополісти (спільні інвестиційні олігополісти, інвестиційні олігополісти притоку, інвестиційні олігополісти відтоку: зворотні, Інвестиційні олігополісти відтоку: прямі);

1.3. залежні реципієнти (прямо залежні реципієнти, зворотньо залежні реципієнти);

1.4. незалежні інвестиційні учасники (спільні незалежні інвестиційні учасники, незалежні інвестиційні учасники відтоку, незалежні інвестиційні учасники притоку);

1.5. зворотні інвестори (двосторонньо зворотні інвестори, зворотні донори (зворотні донори незначних інвестицій, зворотні донори значних інвестицій), зворотні реципієнти).

2. «94 країни - відкритих реципієнтів»:

2.1. повністю залежні реципієнти (повністю залежні реципієнти-лідери припливу, повністю залежні масові реципієнти, повністю залежні нульові реципієнти);

2.2. частково залежні реципієнти (частково залежні реципієнти-лідери припливу, частково залежні масові реципієнти, частково залежні нульові реципієнти, частково залежні зворотні реципієнти);

2.3. напівзалежні реципієнти (напівзалежні масові реципієнти, напівзалежні нульові реципієнти);

2.4. повністю незалежні реципієнти (повністю незалежні реципієнти-лідери притоку, повністю незалежні масові реципієнти, повністю незалежні нульові реципієнти);

2.5. зворотні реципієнти

3. «34 країни – відкритих донорів»

3.1. повністю залежні донори

3.2. частково залежні донори (частково залежні донори-лідери притоку, частково залежні масові донори, частково залежні нульові донори);

3.3. напівзалежні донори (напівзалежні масові донори , напівзалежні нульові донори);

3.4. повністю незалежні реципієнти (повністю незалежні масові донори, повністю незалежні нульові донори, повністю незалежні зворотні донори);

3.5. зворотні донори

4. «12 закритих учасників світового ринку капіталу»

Окрім того, результати виділення країн в групи за даною методикою ставлять багато питань, які до цього не виникали. Так, наприклад, постає питання, як можна порівнювати Корею з Угандою, які разом опинились в одній групі повністю залежних масових реципієнтів? Такого порівняння раніше просто не могло і виникнути. В цьому і сила даної методики – вона дозволяє по новому подивитись на особливості світових потоків капіталу.

Більш того, в умовах росту інтенсивності змін інвестиційної активності держав склад держав визначених груп класифікації буде змінюватись. З часом, для підтримання зв’язку класифікації із світовими реаліями, можуть навіть змінюватись самі назви та кількість груп. Залишиться незмінною лише методика, на базі якої і будуть здійснюватись відповідні зміни.


Література

  1. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран: Учебник. 2-е издание. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А, 2001. – 492 с.

  2. UNCTAD, Interactive data, World Investment Report 2007/ http://stats.unctad.org/FDI/ReportFolders/ReportFolders.aspx



Войнова Є.І. Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу // Економіка: проблеми теорії та практики. – Випуск 236: В 5 т. – Т.IV. – 2008. – С. 935-946

Схожі:

Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconУдк 339. 727. 22: 330. 341. 1 Войнова Є.І. Порівняльна характеристика впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн снд
Аннотация. У статті проведене порівняння показників впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн cнд, за допомогою використання...
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconВойнова Є.І. Порівняльна характеристика інноваційного розвитку країн європи, США та японії
Сша та Японії, на базі трирівневого порівняння місць та показників країн у європейському «аналізі 25» та світових – «аналізі 12»...
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconЗакономірності бухгалтерського обліку капіталу
Мета дослідження полягає у розкриті змісту закономірностей обліку руху капіталу з метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків,...
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconІ.І. Мечникова методика визначення рівня залежності інноваційного розвитку країни від іноземного капіталу
На сучасному етапі розвитку світової економіки одними з головних факторів, які формують імідж країни та забезпечують високу її конкурентоздатність...
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconПитання на екзамен з дисципліни «Міжнародна економіка»
Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconМає понад 100 наукових та навчально-методичних праць, серед яких
А. О. Лібералізація руху капіталу в ході євроінтеграції: досвід країн Центральної Європи: Монографія / А. О.Єпіфанов, С. М. Козьменко,...
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconМає понад 100 наукових та навчально-методичних праць, серед яких
А. О. Лібералізація руху капіталу в ході євроінтеграції: досвід країн Центральної Європи: Монографія / А. О.Єпіфанов, С. М. Козьменко,...
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconПерелік питань щодо поточного І підсумкового контролю знань студентів з науки “міжнародна економіка”
Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconПерелік питань щодо поточного І підсумкового контролю знань студентів з науки “міжнародна економіка”
Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй і Світового Банку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи