Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів icon

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів




НазваПрактикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів
Сторінка2/18
Дата05.11.2012
Розмір2.7 Mb.
ТипПрактикум
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Тема 1. Східні слов’яни.

1.1.Теорії походження східних слов’ян.

1.2.Східнослов’янські племена на українських землях.

1.3.Етногенез українців.

ЛІТЕРАТУРА:29,31,36,48,114,123.

Тема 2. Україна періоду В.Великого.

2.1. Початок правління. Реформи князя.

2.2. Передумови та причини прийняття християнства в Київський Русі.

2.3. Хрещення Русі.

2.4. Історичне значення запровадження християнства.

ЛІТЕРАТУРА:29,39,42,47,48,52,101,152,153.

Тема 3. Галицько-Волинська держава та її значення.

3.1. Утворення Галицько-Волинської держави.

3.2. Політика Данила Галицького.

3.3. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича. Занепад держави.

3.4. Культура Галицько-Волинської держави.

ЛІТЕРАТУРА:21,28,36,39,52,57,114,123.

Тема 4. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої.

4.1. Люблінська унія та її наслідки.

4.2. Соціально-економічний розвиток України. Запровадження панщини.

4.3. Міста і магдебурзьке право. Ремесла, підприємницьке виробництво, торгівля.

4.4. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія.

ЛІТЕРАТУРА:11,21,48,52,57,114,129,150,164.

Тема 5. Україна напередодні національно-визвольної війни українського народу (кінець XVI-перша половина XVII ст.).

5.1. Посилення соціального і національного релігійного гніту в Україні.

5.2. Визвольний рух в Україні в кінці 16 ст. Козацькі повстання.

5.3. Гетьман Н. Конашевич-Сагайдачний. Запорізькі козаки в битвах проти турків.

5.4. Козацькі повстання 20-30-х XVII ст. Ординація 1638 року.

ЛІТЕРАТУРА:48,53,57,72,105,108,123,172,173.


ЗМ-2


Тема 6. Українські землі наприкінці XVII-на початку XVIII ст.

6.1. Становище української держави в годи гетьманування І. Мазепи.

6.2. Гетьман П. Орлик та його Конституція України.

6.3. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України.

6.4. Правління гетьманів П. Полуботка та Д. Апостола.

ЛІТЕРАТУРА:2,9,22,29,39,48,52,57,114,127.

Тема 7. Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та у другій половині XVIII ст.

7.1. Причини, характер та форми народного протесту.

7.2. Гайдамацький рух, його характер і руйнівні сили.

7.3. Опришківський рух.

7.4. Коліївщина та її історичне значення.

ЛІТЕРАТУРА:29,39,52,109,123,127,129,173.

Тема 8. Українське національне відродження першої половини XIX ст.

8.1. Декабристи в Україні.

8.2. Кирило-Мефодіївське товариство та його діяльність.

8.3.Вплив Т.Г.Шевченко в український національний рух.

8.4. Національний рух на західноукраїнських землях.

ЛІТЕРАТУРА:31,39,57,69,70,88,93,138,139,167.

Тема 9. Український національний рух другої половини XIX ст. першої половини XX ст.

9.1. Українські громади та їх діяльність. Громадський соціалізм.

9.2. Поява народників. Народовольці в Україні.

9.3. Робітничий рух на Україні.

9.4. Політизація українського національного руху. Створення політичних партій.

9.5. Національний рух на західноукраїнських землях.

ЛІТЕРАТУРА:39,41,55,57,63,79,99,114,150.

Тема 10. Україна в першій світовій війні.

10.1. Причини, характер першої світової війни. Плани Антанти та Троїстого Союзу відносно України.

10.2. Воєнні компанії у 1914 - 1916 рр.

10.3. Утворення УСС.

10.4. Національно-визвольний рух в умовах війни.

ЛІТЕРАТУРА:33,39,52,57,98,107,130.


ЗМ-3

Тема 11. Спроби відновлення української держави у 1918-1920 рр.

11.1. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

11.2. Відновлення УНР. Утворення та політика Директорії.

11.3. Встановлення влади рад в Україні. Політика радянського уряду.

11.4. Основні уроки і прорахунки української національної революції.

ЛІТЕРАТУРА:19,33,39,40,54,57,64,101,142,157.

Тема 12. Україна в 30-ті роки.

12.1. Політика індустріалізації в Україні та наслідки.

12.2. Колективізація сільського господарства.

12.3. Голодомор 1932-1933 рр.

12.4. Утворення культу особи Сталіна. Репресії на України.

12.5. Культурний розвиток: здобутки і трагічні сторінки.

ЛІТЕРАТУРА:17,24,37,39,57,73,91,104,114,168,169.

Тема 13. Україна в період 1945-1964 рр.

13.1. Особливості відбудови в Україні.

13.2. Боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом.

13.3. Реформи М.С. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.

13.4. Розгортання дисидентського руху, „Шістдесятники”, їх роль у національно-культурному житті.

ЛІТЕРАТУРА:5,39,52,57,103,107,114,137,160.

Тема 14. Україна в період перебудови (1985-1991 рр.).

14.1. Перебудова ,особливості проведення економічних та політичних реформ.

14.2. Відродження національно-визвольних процесів.

14.3. Етапи утворення незалежної держави.

14.4. Розпад СРСР та утворення СНД.

ЛІТЕРАТУРА:7,39,52,57,157,160,170.

Тема 15. Економічний, соціальний, культурний розвиток незалежної України.

15.1.Перехід до ринкових відносин, їх результат. Тенденції економічного розвитку на початку XXI століття.

15.2. Державна національна і соціальна політика в незалежній Україні. Міжнародні відносини.

15.3. Культурні та релігійні процеси в умовах незалежності.

15.4. Підсумки історичного шляху українського народу і найголовніші уроки історії боротьби за свободу, незалежність і державність.

ЛІТЕРАТУРА:8,39,57,76,80,90,97,114,122.


5. Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1

5.1 Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань


Індивідуальні завдання І-го модуля скомпоновані за тематикою певного періоду історії України, починаючи зі стародавньої історії і закінчуючи укладанням „Березневих статей”, як результату національно-визвольної війни 1648-1654 рр.

Завдання побудовані за чотирма рівнями складності, що дозволяє студентам поступово переходити від питань репродуктивного характеру до більш складних творчих, пов’язаних з пошуковою діяльністю.

Перша вправа завдання, відповідь на яке повинно відображати безпосередньо суть питання, а основну інформацію можна знайти у підручнику або учбовому посібнику з історії України. Це питання репродуктивного характеру, що дозволяє проконтролювати мінімальний обов’язків рівень знань, вмінь та навичок студентів.

Друге питання пропонується виконати у вигляді таблиці. Цей метод перевірки знань студентів сприяє ефективному поясненню взаємозв’язку між історичними явищами та процесами. До того ж, у такий спосіб студенти демонструють прийоми логічного мислення, аналізу та узагальнення історичного матеріалу у певній системі, оцінки історичних фактів та явищ, діяльності історичних осіб.

Трете питання містить завдання більш складного рівня. Студенти відповідаючи на цьому рівні повинні не тільки продемонструвати набуті знання, а й доповнити, розширити відповідь, використати довідкові матеріали й висловлювати своє становлення до проблеми питання.

Четверте питання вправи містить підібрані документи та історичні джерела, які сприяють поглибленню і закріпленню почерпнутих знань, виробленню умінь самостійно здобувати знання та аналізувати складні явища та процеси, вимагають власних роздумів, суджень.

Таким чином побудова індивідуального завдання, її стиль дають можливість студентам цілеспрямовано організувати самостійну роботу, заохочують студентів до навчання, підтримують їх навчальну мотивацію, сприяють найбільш ефективному засвоєнню матеріалу.

Виконання вправ дасть Вам можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосувати набуті знання для характеристики історичних процесів, подій, діячів. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

^ Прийоми виконання вправ.

Перш ніж розпочати виконувати вправи, вивчить розділи підручника або учбового посібника за запропонованою тематикою. Перш за все зверніть увагу на зміст висловлювань політичних діячів і вчених-істориків, про епоху що розглядається. Вивчивши даний розділ, зверніть увагу на ключові терміни та поняття, наведені рисунки, схеми, карти, висновки, що в ньому містяться.

Спробуйте сформувати для себе декілька запитань, відповіді на які Ви хотіли б отримати, вивчаючи цей розділ. Якщо такі запитання не виникають, то для їх формулювання використовуйте заголовки та підзаголовки розділу.

Попередня самопостановка запитань є надзвичайно ефективним засобом організації зацікавленого, продуктивного вивчення тексту. Головне – не пропускати жодного незрозумілого місця в тексті, ставити запитання і відразу шукати на нього відповідь. У цьому великий розливальний ефект цього прийому.

Ефективне читання тексту передбачає повну форму відповіді на запитання. Не виконуйте вправу, поки Ви не завершите вивчення певного розділу. Тільки тоді ви зможете остаточно вирішити, що саме слід занотувати і на чому зробити наголос. Чим краще на цьому етапі Ви усвідомите і зрозумієте матеріал, тим легше відбудеться його запам’ятовування, засвоєння й виконання.

Правильність відповідей можна проконтролювати безпосередньо за текстом посібника. Готових відповідей не мають лише запитання, які вимагають від Вас власних роздумів, суджень і оцінок.


^ 5.2 Індивідуальні завдання.

1

Визначте причини національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр.

Заповніть таблицю і зробіть порівняння неоліту та палеоліту:

^ Питання для порівняння

Палеоліт

Неоліт

Час







Знаряддя праці







Матеріали







Спосіб добування засобів для життя







Колективи, якими жили люди







Коли вперше згадується назва „Україна” і яким є її походження?

Аналіз документа.

^ Про запорозьких козаків

Приєднавши до своїх козакiв Київ та малоросiйськi землi, поляки через деякий час почали використати мешканцiв цих земель як робочу силу, та оскiльки цi люди ще здавна були людьми вiйськового стану i бiльше вiдчували нахил до вправ iз мечем, а не до трудової повинностi, оскiльки вони зневажали ярмо рабське i рабську покору, то бiльше схильнi були iз власної волi на Днiпрi за порогами в мiсцевостi пустельнiй та дикiй проживати, перебиваючись ловлею звiра та риби i морськими походами на бусурман. Але року 1516, коли Жигмонт Перший, король польський, органiзував рушенiє на великого царя московського, хан татарський Мелiн-Гирей, виждавши слушну годину, порушив мир з поляками i повiв свої загони на Росiйську землю; вогнем i мечем вiн пройшовся по мicтax та весях i, взявши силу бранцiв, повернувся за Перекоп. Тодi король, не стерпiвши плюндрування, зiбрав охочих воїнів з козакiв та полякiв i спорядив їх на Белгород, де вони, здобувши величезну здобич, повернули назад, але якраз тут їх нагнали турки i татари; в битвi, що зав'язалася, воїни-християни здолали i турків. Ось саме пiсля цiєї битви i почали вони козаками зватися. Haвіть якщо були i ляхами, але з своєї волi на тaтapiв ходили i примикали до вiльного, ненайманого воїнства. Вiдтодi, прославившись у численних битвах, козаки ввiйшли в силу i набрали в мужностi, привикли до недоїдання, спраги, спеки та до iнших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тicтo, яке вони варили нepiдкo i звали соломахою. Стравою своєю були цiлком вдоволенi, а коли траплялося, що їжа випадала з рибою, або, як козаки кажуть, iз щербою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п'ятдесят чоловiк, а буває й бiльше, i всі ото тiльки згаданою щойно їжею харчуються.

Кожен має одну або двi одежини. Та коли iдуть походом в турецьку або татарську землю, то беруть дуже велику здобич i везуть назад силу-силенну добра всякого. На озброєннi мають самопали, шаблi, келепи, стрiли та списи і користуються вciм цим так вправно, що i найвправнiший польський гусарин або ж рейтар нiмецький з ними зрiвнятися не можуть. Є кiннi тапiшi, i стiльки їх, козакiв, скiльки на Малiй Pyci люду, i їх зовсiм не треба силою збирати, як отов багатьох чужоземних краях роблять, не треба наймом заманювати; а кине клич старший або полковник який, i стiльки воїнства збереться, що i трава стане...

Вони Русь за своє багатство велике мають. Хитрiсть вiйськову та мужнiсть у вiйнi знають. Це про них сам султан турецький говорив: "Коли навколишнi держави йдуть проти мене, я сплю – не зважаю, а до козакiв увесь час мушу дослухатися, весь час слухаю, не дрiмаю. І спокiйно жити не можуть, нaвiть коли в ъхньому краї мир запанує, то своєю волею збираються i йдуть на пiдмогу iншим народам; заради малої кориcтi велику турботу собi на плечi кладуть i на вутлих, з одного дерева зроблених лодiях дерзають через море пливти.

...За славну службу козацьку король польський Жигмонт перший вiддaв козакам навiчно землю бiля Днiпра, уверх i вниз за порогами, i наказав, аби, стiною ставши, не пускали наїздiв турок i татар на Русь i Польщу. Року 1574, за панування Генpixa, короля польського, званого французом на прохання Iвони, господаря Волоського, понад тисячу чотириста козакiв на чолi з гетьманом Свирговським прийшли в Молдавiю, i там, у господаря Волоського, чотирнадцять раз у битвi з турками сходилися, силу-силенну їх перебили i, врештi-решт, з ycix cтopiн турками оступленi, до одного голови зложили. Та невдовзi козаки вiдплатили туркам i татарам за наругу, бо року 1575, будучи посланi з Черкасс київським воєводою, човнами спустилися по Днiпру i на орду напали, багато татар порубали, багатьох в полон забрали i зi здобиччю великою домiв вертали; однак татари, об'єднавшися iз трьома султанами та ciмoмa синами хана перекопського, численною ордою увiрвалися на Подiлля i багатьох людей у полон забрали, а мicтa i села вогню вiддали. Та незабаром козаки й за це вiдплатили, коли, очолюванi своїм проводирем Богданком, пiшли за Перекоп i пройшли його з мечем i вогнем. А лiта 1576, в часи панування Стефана Баторiя, короля польського, iще краще учинили. Цей король, забачивши, як добре козаки з татарами б'ються, настановив їм гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову, рицарiв iз самопалами i з ковпаками, набакир надiтими, прислав гармат та всяких припасiв вiйськових (та й caмi козаки, вiдвоювавши тypeцькi фортецi, здобули немало), ввiв у них порядок стройовий, запровадив, кpім гетьмана, обозних, суддiв, осавулiв, полковникiв, сотникiв, oтaмaнiв i наказав нести сторожу супроти тaтapiв за порогами. Та, побоюючись звитяги козацької, Стефан Баторiй пророче казав: "Чи звiльниться ж хоч коли-небудь Рiч Посполита вiд цих героїв?" I збулися його слова. Згаданий король Баторiй, опрiч давнього старовинного мicтa складового Чигирина, вiддaв низовим козакам для пристанища ще й мicтo Терехтемирiв з монастирем, аби вони вньому зимували, а за службу поклав їм по червiнцевi та по кожуху; козаки були радi i цiй платi й не раз билися з татарами на землi, а з турками в мopi i майже завжди побивали їх.

Опишiть побут i звичаї козаків.

Як ставився польський уряд до українського козацтва у перiод його формування?


2

За яких обставин утворилося Галицько-Волинське князівство?

Заповніть таблицю і зробіть порівняння типів стародавніх людей:

Питання для порівняння

Пітекантроп

Неандерталець

Кроманьонець

Хронологічні рамки










Зовнішній вид










Форма співжиття










Еволюція знарядь праці та занять людей










Релігійні вірування










Чим відрізнялися політика Польщі й Литви на українських землях?

Аналіз документа.

^ Лист турецького султана Мухамеда ІV до Богдана Хмельницького 1655 р. Константинополь

«Богдану Хмельницькому, гетьману Вiйська Запорiзького, доброго здоров'я з yciм лицарством i остаточної перемоги над ворогом, щоб Бог зводив помогти, зичимо.

Вашi посли Ромас i Якiв вiддали перед нами поклiн при передачi ваших листiв. Ретельно витлумаченi, цi листи були вiддaнi мeнi при всьому моєму ceнaтi моїм шановним вiзиром i мeнi витлумаченi. У цьому своєму листi ти повiдомляєш мeнi, що хан Махмед-Гiрей зимою разом з ляхами i рiзними людьми нашої землi як з молдаванами, так i з угорцями з'єднавшись, воював проти вас i присягу зламав. Повiдом i те, що мусив взяти на допомогу Москву, бачачи довкола себе ворога. При цьому пишеш до нас, аби ми вас прийняли пiд нашу руку й оборону згiдно з давнiми вашими листами. Ми вас як вiрних i зичливих наших слуг iз згоди всього нашого сенату беремо пiд нашу оборону i обiцяємо допомагати проти кожного вашого ворога. Угорцi спочатку не вiдкривали дверей перед вашими послами до мене. Тепер, ретельно зрозумiвши з вашого листа, ми послали до вcix наших земель, щоб про те знали i в. М., не даючи жодного приводу для невдоволення, в приязнi з в. М. жили, не пiдносячи на вас руки. Бо я оголосив по всix цих моїх землях, що ви, все Вiйсько Запорiзьке, залишаєтеся, вирiзняючи вас з ycix вiрних i зичливих моїх слуг. Тому й ти, Богдан Хмельницький, гетьман, своє Вiйсько запорізьке держи у стриманостi; просимо, щоб козаки нe вступали в нашу ,державу як морем, так i суходолом, i не важилися її пустошити, пам’ятаючи про те, що ми наказали вciм нашим землям жити з вами в приязнi. Особливо ж постарайтеся, щоб московські козаки не ходили морем в цi нашi держави i не пустошили державу. Також якщо хто б, чи близький, чи далекий, мав би стати нашим ворогом i намiрився воювати проти нас, то щоб ви з Вiйськом були готові i воювали проти того ворога. Ми також, коли хто б мав бути вам ворогом i воював би проти вас, обiцяємо дати допомогу за першим зверненням. А оскiльки для ліпшої вiри i певностi ви вимагали вiд нас присяги, то наша присяга така є: насамперед закликаємо у свiдки того, хто створив все з нiчого, насамперед землю i небо i вcix нас, того, що пiд його рукою ми живемо, вcix пророкiв, котрих як ми, так i ви визнаємо. Цi нехай будуть свiдками на цьому світі, що я з усiєю моєю державою хочу дотримати цю мою присягу.

Ти також, гетьман Хмельницький, з yciм Вiйськом Запорiзьким, малим i великим, щоб виконав нам присягу у тому, що мaєтe бути нам в усьому вiрними i зичливими слугами i так, як i ми, свою присягу в. м. виконали. Якщо ви будете нам нашими вiрними слугами, то i ми будемо вас мати за вiрних i зичливих своїх слуг. Як ранiше ви жили в приязнi з небiжчиком, ханом Іслам-Гipeєм, так i тепер живiть у тiснiй приязнi з нинiшнiм ханом, також i з молдаванами, волохами, угорцями, як з нашими слугами, щоб були у приязнi. Цю приязнь пам'ятаючи, щоб залишалися в нiй довгi роки i не забували про неї. А при цих ваших послах ми посилаємо до вас нашого Шахiн-агу, з яким посилаємо, згiдно з нашим звичаєм, шiсть каптанiв, якi б ви прийняли як подяку i не забували про нас. Бо як читаємо Ti чотири книги, данi нам Мойсеєм, на котрих ми й виконали нашу присягу, якщо це ваше посольство тепер добре закiнчилося i коли вже присягли, то треба в цiй приязнi жити довгi роки. І того вiд вас вимагаємо, щоб ви, пам'ятаючи про нашу присягу, котру ми вам присягнули на приязнь, то й ви б взаємно присягнули i через свого посла освiдчили б тепер свою присягу, щоб i ми були впевненi у вашiй зичливоcтi.

Дано у Константинополi".

У чому полягала позицiя турецького султана щодо козацької держави? Чим пояснити таку позицiю?


3

Назвіть причини й характерні ознаки роздробленості на Русі.

Заповніть таблицю „Дві хвилі козацько-селянських повстань к.XVI – п.XVII ст.”

Питання

Перша хвиля повстань(к.XVIст.)

Друга хвиля повстань (30 рр. XVIIст.)

Причини повстань







Дати повстань







Ватажки повстань







Яка теорія походження Київської Русі здається вам більш аргументованою? Поясніть чому?

Аналіз документа.

^ Розселення слов'ян

...По довгих же часах сiли слов'яни по Дунаєвi, де єсть нинi Угорська земля i Болгарська. Од тих слов'ян розiйшлися вони по 3емлi i прозвалися iменами своїми – [од того], де сiли, на котрому мicцi. Ti, що, прийшовши, сiли по рiчцi на ймення Морава, i прозвалися моравами, а другi чехами назвалися. А се – тi caмi слов'яни: бiлi хорвати, серби i хорутани. Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, i осiли мiж них, i чинили їм насильство, то слов'яни тi, прийшовши, сiли на Вiслi i прозвалися ляхами. А вiд тих ляхiв [пiшли однi, що] прозвалися полянами, другi ляхи [прозвалися] лютичами, iншi – мозавшанами, ще iншi – поморянами.

Так само й тi ж слов'яни, прийшовши, сiли по Днiпру i назвалися полянами, а iншi деревлянами, бо осiли в лiсах; а другi сiли межи Прип'яттю i Двiною i називалися дреговичами; а iншi сiли на Двiнi i назвалися полочанами – од рiчки, яка впадає в Двiну i мaє назву Полотаод сеї [рiчки] вони прозвалися полочанами. Слов'яни ж [що] сiли довкола озера Iльменя, прозвалися своїм iмeнeм – [словенами]; i зробили вони город, i назвали його Новгородом. А другi ж сiли на Деснi, i по Сейму, i по Сулi i назвалися сiверянами.

І так розiйшовся слов'янський народ, а вiд його [iмeнi] й дiстали [свою] назву слов'янськi письмена. Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь iз Варягiв у Греки, а iз Гpeкiв [у Варяги]: по Днiпру, а у верхів`ї Днiпра – волок до [рiки] Ловотi, а по Ловотi [можна] увiйти в Iльмень, озеро велике. Iз цього ж озера витiкає Волхов i впадає в озеро Нево, а.устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю [можна] дiйти до самого Риму, а од Риму прийти по тому ж морю до Цесарограда, а вiд Цесарограда прийти в Понт-море, у яке впадає Днiпро-рiка. Днiпро ж витiкає з Оковського лiсу i плине на пiвдень, а Двiна iз того самого лiсу вибігає i йде на пiвнiч, i входить у море Варязьке. Iз того ж лiсу витiкає Волга на cxiд i вливається сiмдесятьма гирлами в море Хвалiйське. Тому-то iз Pyci можна йти по Волзi в Болгари i в Хвалiси, i на cxiд дiйти в удiл Симiв, а по Двiнi – у Варяги, а з Варяriв – i до Риму, од Риму ж – i до племенi Xaмового. А Днiпро впадає в Понтiйське море трьома гирлами; море це зовуть Руським. ...

[Уci племена] мали ж свої обичaї, i закони: предкiв своїх, i заповiти, кожне – свiй норов. Так, поляни мали звичай своїx предкiв, тихий i лагiдний, i. поштивiсть до нeвicтoк своїx, i до сеcтep, i до мaтepiв своїх, а невiстки до cвeкpiв своїх i до дiверiв велику пошану мали. І весiльний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечерi; а на завтра приносили [для її роднни те], що за неї дадуть. А деревляни жили подiбно до звiрiв, жили по-скотськи: i вбивали вони один одного, [i] їли все нечисте, i весіль, у них не було, а умикали вони дiвчат коло води. А радимичi, i вятичi, i сiверяни один обичай мали: жили вони в лiсi, як ото всякий звiр, їли все нечисте, i срамоcлiв'я [було] в них перед батьками i перед невiстками. І сходилися вони на iгpищa, на пляси i на всякi бiсiвськi пiснi,i тут умикали жiнок собi, з якою ото хто умовився. Мали ж вони по двi i по три жони. А коли – хто вмирав – чинили вони тризну над ним, а потiм розводили великий вогонь i, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А пiсля цього, зiбравши кості; вкладали [їx] y невеликий посуд i ставили на придорожньому стовпi, як [це] роблять вятичi й нинi. Сей же обичай держали i кривичi, й iншi погани, не вiдаючи закону Божого, бо творили вони caмi собi закон.

Визначте територiї розселення слов'янських племен, згаданнх у тeкcтi. Які з них мешкали на землях сучасної Укрaїни?

Проанaлізуйте побут та вiрування слов'ян.

Яка територiя, на думку автора лiтопису, є батькiвщиною слов'ян?


4

Визначте причини заснування і причини загибелі античних колоній у Північному Причорномор`ї.

Заповніть таблицю „Основні етапи об`єднання Литви і Польщи”

Етапи

Назва

Дата

Наслідки для України

I етап










IІ етап









1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconВ. М. Прасол економіка праці та соціально-трудові відносини
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В. Т. Нора. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012
Практикум з „Кримінально-процесуального права України”: навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПро затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановля є : Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних
Визнати такими, що втратили чинність: Положення про акредитацію вищих навчальних закладів
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconМіністерство освіти І науки україни, молоді та спорту
«Екологія» для студентів неекологічних спеціальностей та з дисципліни «Загальна екологія» для студентів екологічних спеціальностей...
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconЩодо внесення змін до статутів вищих навчальних закладів Керівникам вищих навчальних закладів
України пропонуємо у місячний термін привести статути вищих навчальних закладів у відповідність до зазначених нормативно-правових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи