Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів icon

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів

Реклама:



НазваПрактикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів
Сторінка9/18
Дата05.11.2012
Розмір2.7 Mb.
ТипПрактикум
джерело
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18
ТЕМА: «Директорія»

МЕТА

Дати студентам уявлення про політичні заходи Директорії, їхню ідейну й соціальну спрямованість; розвивати вміння пояснювати, аналізувати й узагальнювати в певній системі основні положення програмних документів політичних сил.

^ ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Декларації Української Директорії» (грудень 1918 р.)

«До повного вирішення земельної реформи Директорія Української Народної Республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванні попередніх їх власників непорушними, а решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян...

Директорія одмінила всі закони і постанови гетьманського уряду в сфері робітничої політики. Відновлено восьмигодинний робочий день. Знов установлено колективні договори, право коаліцій і страйків, а також усю повноту робітничих фабричних комітетів.

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Одержавши на час боротьби силу й право управління державою від першого джерела революційного права, трудящого народу, Директорія передасть свої повноваження тому ж самому народові.

Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам, що добували цю владу своєю кров'ю.

Конгрес трудового народу має вирішити форми влади як на місцях, так і в центрі.

До Конгресу Директорія верховною владою своєю насамперед поверне селянству ті контрибуції, які було зібрано з нього поміщиками.

Всі форми спекуляції Директорія нищитиме безпощадно, не зупиняючись перед карами військового часу.

Соціалістичні партії та групи всіх соціалістичних напрямів і всіх національностей Директорія кличе поставитися з повним розумінням важності моменту і всі свої сили направити на правильну та достойну трудового народу організацію волі його, на організацію порядку й ладу по всій землі трудової Республіки».

З «Універсалу Директорії Української Народної Республіки» (січень 1919 р.)

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно - Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Завдання А. Визначте основні політичні заходи Директорії і порівняйте їх з політикою Центральної Ради й Гетьманату. Зробіть загальні висновки.

Завдання Б. Користуючись таблицею, проаналізуйте політику Директорії в по

рівнянні з політикою інших державних утворень, а потім на основі аналізу зробіть загальні висновки.


Центральна Рада

Гетьманат

УСРР

Директорія

Час існування (чи утворення)

Лідери

Основні напрями політики

Державна влада

Земельне питання

Робітниче питання

Права людини

Соціальна база


Завдання В. Користуючись таблицею із завдання Б, порівняйте політику Гетьманату й політичні наміри Директорії. Зробіть загальні висновки.

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Цю роботу, як і попередню, найкраще поєднати з повторювально-узагальню-вальним уроком або провести її як практикум. Можливі варіанти індивідуальної, групової або колективної форми виконання роботи.


^ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

ТЕМА: «Політика генерала А.Денікіна в його деклараціях»

МЕТА

Дати уявлення студентам про політику генерала А.Денікіна на окупованих територіях; розвивати в них уміння аналізувати джерела й розкривати мотиви дій історичних осіб.

^ ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Положення про Особливу нараду при головному керівникові Добровольчої армії» (18 серпня 1918 р.)

«1. Особлива нарада має на меті:

а) розроблення всіх питань, пов'язаних з відновленням органів Державного управління і самоуправління в місцевостях, на які поширюється влада і вплив Добровольчої армії;

б) обговорення і підготовку тимчасових законопроектів в усіх галузях державного устрою як місцевого значення, так і в широкому державному масштабі відновлення Великодержавної Росії в колишніх межах...»

Зі спогадів Антона Денікіна про його політику (1924 р.)

«Наприкінці квітня у зверненні до російського народу я визначив політичні завдання боротьби Добровольчої армії. На початку травня з дозволу генерала Алексєєва було дано наказ представникам армії, надісланий у різні місця для загального керівництва:

І. Добровольча армія бореться за порятунок Росії шляхом:

1) сильної, дисциплінованої і патріотичної армії;

2) нещадної боротьби з більшовизмом;

3) встановлення в країні єдності державного і правового порядку.

II. Прагнучи до спільної праці з усіма російськими людьми, які мислять державно, Добровольча армія не може прийняти партійного забарвлення.

III. Питання про форми державного ладу будуть наступним етапом і відображатимуть волю російського народу після визволення його від рабської неволі й стихійного божевілля.

IV. Ніяких стосунків ні з німцями, ні з більшовиками. Єдине, що припустиме: відхід за межі Росії перших і роззброєння та здача других.

V. Бажане прилучення військових сил слов'ян на основі їхніх історичних сподівань, що не порушують єдності й цілісності Російської держави».

«Передусім до складу українського уряду входили люди різних напрямів. Для одних самостійність України була метою, для інших — засобом. Де — у засобах та завданнях — пролягала межа між власними мотивами, класовими, партійними і, можливо, своєрідно сприйнятими національно-державними, нам було і лишається незрозумілим. Та вся сукупність фактів української дійсності приводила нас до незмінного переконання в безпринципності української політики.

Збереження російської державності було символом віри генерала Алексєєва, моїм і усієї Добровольчої армії. Символом ортодоксальним, що не допускав ні сумнівів, ні вагань, ні компромісів. Ідея неможливості пов'язати свою долю із запроваджувачами більшовизму й творцями Брест Литовського миру була беззаперечною в наших очах не тільки з моральних мотивів, а й з погляду державної доцільності».

Перелік правових актів, затверджених А.Денікіним у 1919 році

Січень — рішення про скасування постанови Тимчасового уряду щодо обмеження земельних угідь.

Березень — «Тимчасове положення про цивільне правління», яке встановлювало адміністративний поділ, зокрема передбачало створення Харківської, Київської, Новоросійської областей на чолі з «главноначальствующими», фактично генерал-губернаторами;

- «Правила проведення виборів гласних до міських дум», якими встановлювався майновий ценз і надавалося право через суд виключати з виборчих списків небажаних осіб.

Квітень - Декларація про восьмигодинний робочий день;

- Декларація про землю, у якій проголошувався захист інтересів трудящих і збереження права на землю за власниками;

- рішення про скасування хлібної монополії.

Липень - «Закон про збирання врожаю 1918 року», що передбачав передачу поміщикам третини зібраного хліба й шостої частини овочів;

- рішення про створення бригад Державної варти.

^ Жовтень - «Положення про профспілки», яким заборонялося ставити за мету профспілкової діяльності «протизаконні дії».

Листопад - «Проект земельного закону», яким передбачалося повернути землю селянам за викуп (протягом семи років) залишаючи водночас поміщикам 150-400 десятин землі.

З ноти Директорії до держав Антанти й держав усього світу (7 жовтня 1919 р.)

«Генерал Денікін, беручи за зразок реакційні закони старого часу, немилосердно нищить українську культуру, позбавляє нас права й змоги вчитись в українській школі, забороняє вживати української мови в церкві, закриває наші культурні інституції, пищить українські книжки. Ворожість та ненависть до всього українського дійшла до того, що адміністрація Добровольчої армії нищить і ліквідує навіть українське Товариство Червоного Хреста».

Завдання А. Визначте основні напрями політики А.Денікіна, її позитивний і негативний вплив на події в Україні.

Завдання Б. Спираючись на аналіз документів, дайте характеристику політики А.Денікіна в Україні за таким планом:

1. Загальноросійський державний устрій і місце в ньому України.

2. Ставлення до українського руху.

3. Ставлення до більшовиків.

4. Земельне питання.

5. Робітниче питання. Загальні висновки.

Завдання В. Користуючись завданням Б, дайте відповіді на 3 пункти плану за вашим власним вибором.

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При організації цієї роботи треба враховувати, що вивчення політики А.Денікіна в Україні становить лише частину змісту уроку, присвяченого боротьбі з його арміями. Тому за часом робота не може займати цілу пару. Отже, найдоцільніше в такому разі — домашнє дослідження з наступним висновками.


^ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

ТЕМА: «Російсько-українські відносини (1918 - 1922 рр.)»

МЕТА

Розкрити причини надання Україні статусу незалежної держави з боку РСФРР, ознайомити з резолюцією VIII Всеросійської партконференції «Про радянську владу на Україні»; розвивати в студентах уміння пояснювати історичні факти на основі різнобічного вивчення джерел і застосування історичних знань.

^ ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Інструкції агітаторам-комуністам в Україні», складеної Левом Троцьким (1920р.)

«Ні для кого не секрет, що не Денікін змусив нас залишити межі України, а грандіозне повстання, що підняло проти нас сите українське селянство. Комуну, чрезвичайку, продовольчі загони, комісарів... зненавидів український селянин до глибини своєї душі. У ньому прокинувся вільний дух запорозького козацтва й гайдамаків, що спав сотні років. Це страшний дух, що кипить, вирує, ніби грізний Дніпро на своїх порогах і змушує українців творити чудеса хоробрості.

Пам'ятайте також, що так чи інакше, а нам потрібно повернути Україну Росії. Без України немає Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі. Чорного моря Росія існувати не може: вона задихнеться, а з нею і радянська влада, і ми з вами. Ідіть же на роботу, важку, відповідальну роботу.

Конкретно ваше завдання полягає ось у чому:

Не нав'язувати українському селянинові комуни доти, доки наша влада там не зміцніє.

Обережно запровадити її в колишніх маєтках під назвою артілей або товариств.

Твердити, що і в Росії немає комуни.

На противагу самостійникові Петлюрі та іншим говорити, що Росія теж визнає самостійність України, але з радянською владою, а Петлюра продає Україну буржуазним державам...

Якщо будуть випадки грабунків у Червоній Армії, то їх потрібно скидати на повстанців, махнівців і петлюрівців, яків лилися до Червоної Армії.

Оскільки уряд Росії змушений вивозити хліб з України, то ваш обов’язок, товариші, пояснити селянам, що хліб візьмуть лише в куркулів, і не для Росії, а для найбіднішого українського селянства...

10. Використати всі заходи, щоб на Всеукраїнський з'їзд Рад не потрапили такі представники від волостей, які можуть приєднатись до наших ворогів на з'їзді.

Ні на хвилину не забувайте, що Україна повинна бути нашою, а нашою вона буде тільки тоді, коли буде радянською, а Петлюра викинутий з пам'яті народу назавжди.

Бажаю вам повного успіху і щасливої дороги».

З «Резолюції ЦК РКП (б) про радянську владу на Україні», складеної Володимиром Леніним (2 грудня 1918 р.)

«...4. Зважаючи на те, що українська культура (мова, школа і т. д.) протягом віків придушувалися царизмом і експлуататорськими класами Росії, Центральний Комітет Російської Комуністичної партії ставить в обов'язок всім членам партії всіма засобами сприяти усуненню всіх перешкод до вільного розвитку української мови й культури. Оскільки на ґрунті багатовікового гноблення серед відсталої частини українських мас спостерігаються націоналістичні тенденції, члени Російської комуністичної партії зобов'язані ставитися до них з найбільшою терпимістю і обережністю, протиставляючи їм слово товариського роз'яснення тотожності інтересів трудящих мас України й Росії. Члени російської комуністичної партії на території України повинні на ділі проводити право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою, всіляко протидіючи спробам штучними засобами відтиснути українську мову на другий план, прагнучи, навпаки, перетворити українську мову в знаряддя комуністичної освіти трудових мас.

Негайно ж повинні бути вжиті міри, щоб в усіх радянських установах була достатня кількість службовців, які володіють українською мовою, щоб далі всі службовці вміли говорити українською мовою...

6. Зважаючи на те, що на Україні ще в більшій мірі, ніж у Росії переважну масу населення становить селянство, завданням радянської влади на Україні є завоювання до себе довір'я з боку не тільки селянської бідноти, але й широких верств середнього селянства, які своїми справжніми інтересами якнайтісніше зв'язані з радянською владою. Зокрема, зберігаючи основні принципи продовольчої політики (державна заготівля хліба по твердих цінах, примусова розкладка), необхідно способи її проведення уважно пристосувати, до умов українського села.

Найближчим завданням продовольчої політики на Україні повинно бути відбирання хлібних надлишків тільки в строго обмеженому розмірі, необхідному для української бідноти, робітників і Червоної Армії...

Завданням земельної політики на Україні повинно бути:

Повна ліквідація відновлюваного Денікіним поміщицького землеволодіння з передачею земель безземельним і малоземельним.

Радянські господарства будувати тільки в строго необхідних розмірах, зважаючи на життєві інтереси навколишнього селянства.

В справі об'єднання селян у комуни, артілі й т. п. суворо проводити політику партії, яка не допускає в цьому відношенні ніякого примусу, прокладаючи це виключно на вільне вирішення самих селян і суворо караючи за всякі спроби внести в цю справу початки примусу».

З таємного листа Йосифа Сталіна до Володимира Леніна (22 вересня 1922 р.)

«...Зважаючи на інтервенцію, ми змушені були демонструвати лібералізм Москви в національному питанні і встигли виховати поза своїм бажанням справжніх і послідовних соціал-незалежників, які вимагають дійсної незалежності і розцінюють втручання ЦК РКП як обман і лицемірство з боку Москви»72.

Завдання А. Проаналізуйте документи і назвіть справжні причини визнання незалежності УСРР з боку РСФРР. Визначте основні напрями радянської політики в Україні та її цілі. Поясніть ваші висновки. Спираючись на джерела, спрогнозуйте склад радянських органів в Україні.

Завдання Б. Критично проаналізуйте документ за таким планом:

1. Причини визнання незалежності УСРР.

2. Спрямованість політики Рад в Україні: а) в галузі культури; б) у пропаганді; в) серед селянства.

3. Загальні тенденції політики більшовиків в Україні. Висловіть свою думку щодо щирості резолюції ЦК РКП(б).

Завдання В. Проаналізуйте документи й дайте відповіді на питання:

1. Чим викликане визнання незалежності УСРР? Наскільки щирою ви вважаєте резолюцію ЦК РКП(б)?

2. Якими методами повинні були діяти більшовики в Україні? Яка була їхня мета? Узагальніть свої висновки й запишіть їх у зошити.

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Пропонована робота складна, потребує знань з попередньої історії України (зокрема, варто нагадати студентам лабораторно-практичну роботу, присвячену столипінській аграрній реформі).

Зміст роботи виводить студентів на важливі узагальнення, конче потрібні в дальшому вивченні української і світової історії. Тому підбиття підсумків бажано провести в активній формі (дискусія, семінар тощо). Щоб допомогти учням дійти правильних висновків, викладач може ознайомити їх з думками відомих дослідників. Російський філософ Микола Бердяєв у праці «Витоки і сенс російського комунізму» наголошував: «Увесь стиль російського і світового комунізму вийшов з війни... Більшовизм скористався з усього для свого тріумфу. Він скористався з безсилля ліберально-демократичної влади, з непридатності її символіки для скріплення збунтованої маси. Він скористався з об'єктивної неможливості далі вести війну, пафос якої був безнадійно втрачений, небажанням солдатів продовжувати війну, і він проголосив мир. Він скористався з невлаштованості й невдоволенням селян і передав усю землю селянам, зруйнувавши залишки феодалізму й панування дворян. Він скористався з російських традицій деспотичного управління згори і, замість незвичної демократії, для якої не було навичок, проголосив диктатуру, більше подібну до давнього царату».

Англійський історик Арнольд Тойнбі твердить: «Марксизм не визнає кордонів між націями або між суспільствами по вертикалі, але проводить чіткі горизонтальні лінії, поділяючи суспільства на класи, які, своєю чергою, не мають міжнаціональних і культурних кордонів. Подібно до історичних світових релігій марксизм уміщує в себе якесь всесвітнє існування... Але сталінська Росія продемонструвала унікальний історичний досвід диктатури пролетаріату. Як першопроходець, вона спробувала пристосувати марксистську ідеологію виключно для себе... Отже, першість у соціальній революції знову дала Росії можливість заявити про свою унікальну долю, відродити ідею, яка своїм корінням сягає російської культурної традиції. До слов'янофілів вона перейшла від російської православної церкви... Російська комуністична доктрина містить у собі ідею російської першості».


^ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

ТЕМА: «Нестор Махно і селянський повстанський рух на півдні України»

МЕТА

Ознайомити студентів з ідеями анархізму, які запроваджував на практиці Нестор Махно, і виявити причини їхнього впливу на селянське середовище; розвивати в студентів уміння аналізувати різноманітні джерела й систематизувати здобуту інформацію.

^ ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

Зі спогадів Нестора Махна (19291934рр.)

«В душі виникло владне жадання шляхом волі й зусиль самого трудового народу створити в Україні новий лад життя:

^ Где не было би ни рабства, ни лжи ,ни позора!

Ни презренных божеств, ни цепей,

Где не купить за злато любви и простора;

Где лишь правда и правда людей...

Такий лад за нинішнього часу, я думав, цілком можливий у формі вільного радянського устрою, коли вся Україна й Росія, всі інші країни світу мають вкритися мережами місцевих, зовсім самостійних, господарських і громадських самоврядувань або Радами трудівників, що одне й те ж.

Через свої районні, обласні й загальнонаціональні з'їзди ці місцеві, господарські й громадські органи самоврядування налагоджують спільну схему порядку й трудової взаємності між собою. Засновують обліково-статистичне, розподільне й посередницьке федеративне бюро, навколо якого тісно об'єднуються й за допомогою якого, в інтересах країни, всього її вільного трудового народу, узгоджують, а ниві всебічного соціально-громадського будівництва, свою роботу».

З проекту декларації революційної Повстанської армії України (махновців) (20 жовтня 1919 р.)

«Ми глибоко переконані, що надання народові повної можливості вільно використовувати форми свого господарського й суспільного життя природно і неминуче приведе до встановлення переважною трудовою більшістю народу соціалістичних форм співжиття... Ми обмежуємо нашу роль простою ідейною й організаційною допомогою трудовому народові у вигляді викладу наших думок і поглядів, у вигляді простої пропозиції, вказівки, роз'яснення або вказівки. Ми вважаємо, що народ повинен мати повну можливість вислухати всі погляди й вказівки, але застосовувати їх у житті й будувати життя повинен сам, самостійно й вільно, без партій, диктатора і влади.

Суть справжнього радянського ладу повинна, на нашу думку, бути такою:

Для організаційного налагодження нового господарського й суспільного життя вільні селяни та робітники, звичайно, створюють усюди на місцях свої суспільно-економічні організації, сільські комітети або ради, всіляки спілки, кооперативи... Вони організуються за необхідністю на вільних засадах. Вони в жодному разі не є політичними установами, якими керують ті чи інші політичні діячі або партії, що диктують свою волю і здійснюють «під маскою радянської влади» свою політичну владу. Вони лише дорадчо-виконавчі органи, що регулюють живу господарську діяльність на місцях. Правосуддя має вершитися не спеціалістами-урядовцями на стороні, а живими місцевими суспільними силами, що заслуговують на довіру, за широкої участі населення і цілковитої відсутності наперед визначених форм покарання.

Так само самооборона населення має бути побудована на засадах вільної організації охорони живими місцевими силами, але не повинна бути справою спеціалістів міліціонерів.

У суспільстві, побудованому на засадах вільного об'єднання соціально-трудових організацій, культурно-освітня справа стає не монопольним починанням держави й того чи іншого уряду, а вільною творчою справою осіб і організацій, що віль­но й природно поєднані між собою».

Зі спогадів сучасників про дії Нестора Махна та махновців

«Одним з перших кроків Махна в галузі політики було те, що він запропонував катеринославцям «самоорганізуватися».

- Ми - військове командування, наше діло - бити кадетів, а цивільну владу, якщо без влади обійтися не можете, створіть собі самі.

Минуло два-три тижні, населення встигло звикнутись з махнівцями... життя почало входити майже в нормальну колію. Здавалося, що так може тривати довго».

«Під прапором анархізму вступив цього разу Махно до Катеринослава. Передусім він звернувся до своєї армії з відозвою «довести, що вони чесні повстанці» і не грабувати населення. І справді, «чесні повстанці» батька Махна виявились щодо цього значно милостивішими за «шкурівців» (козаків генерала Шкура), за Денікіна. Такого повального грабунку як за добровольцях, за Махна не було. Велике враження на населення справила власноручна розправа Махна з кількома грабіжниками, яких спіймали на базарі: він тут-таки розстріляв їх з револьвера».

З промови Лева Троїцького «Наше військове будівництво і наші фронти» на VII Всеросійському з з’їзді Рад (7 грудня 1919р.)

«Україна повинна бути і буде самостійною країною надбанням українських робітників і селян... Український пролетаріат і селянство свою волю матимуть змогу виявити у своїй радянській державній, господарській і культурній творчості, і оскільки ця творчість розвиватиметься у формі національної української культури, українською мовою, зрозуміло, що ніхто з нас не намагався покласти камінь на шляху розвитку вільної Радянської України...

Проте цього питання не можна сплутувати з питанням про партизанство. Товариші українці, питання про партизанство - це не питання про національну культуру чи мову, це - питання військової доцільності. Немає різниці для нас між партизанами в Україні, у Сибіру, на Північному Кавказі. Якщо ми дозволимо українському партизанству застоятися в надії, що з нього буде складено українську армію, ми вдруге втратимо Україну - цього разу надовго».

Зі щоденника невідомого повстанця (1920р.)

«З листопада, Гуляйполе. Скучно й невесело. Мучить і не дає спокою думка «А що ж буде далі?» Білогвардійщина буде розчавлена, а що далі буде з повстанською армією? У командному складі відчувається втома. Сам Махно дихає втомою, немає ніякої наміченої мети у армії і певного плану, а також нема культурних працівників. Я один, і відчуваю себе на острові. Не відчуваєш у собі ні мети, ні волі. Хоча б швидше приїхали наші хлопці з Харкова, спільними силами, може, що-небудь і вирішили б, накреслили б план наступної роботи. Боюсь, що комуністи оголосять нас поза законом і тоді знову почнеться пролиття трудової крові. Ці головотяпи не можуть зрозуміти, що у них розкладається Червона Армія і перейде на наш бік. Весь наш трагізм полягає у відсутності культурних сил. Махно теж утримується від роботи. Я відчуваю, що він втомився».

З листа селянина до газети (1921 р.)

«...Махнівці розсипалися і почали розправу, не розбираючи з ким і за що. Рубали першого стрічного, не розбираючи, не питаючи. Відрубали руки, у вже мертвого вирубали серце і його ще кришили. Ми ще не бачили такого звіра. За якийсь час порубали на вулицях 15 чоловік, як не рахувати поранених. Потім пішли по хатах».

Зі звіту ВУЧК VI з'їздові Рад України (1921р.)

«За приблизними підрахунками вбито отаманів — 112, розстріляно — 9, заарештовано — 84, добровільно з'явилося — 169, усього ліквідовано отаманів — 444, рядових бандитів убито — 9444, розстріляно — 510, заарештовано — 1035, добровільно з'явилося — 9357, усього ліквідовано — 29 622 рядових бандити».

Завдання А. Олесь Гончар у романі «Собор» так описує роздуми Н.Махна про своє місце в історії: «Ти перший, ти обранець свободи на арені степів... А хто ж ти насправді на цій арені? Гладіатор чи клоун? Керманич стихій чи блазень у її величності історії, комедіант ярмарковий? Свобода, вічний абсолют - тільки й чуєш від вошивих своїх теоретиків, а самі повзають, як рептилії, від погляду твого терпнуть... Вічний абсолют! А чому ж кров бризками летить від твоїх тачанок на всю Україну?..» А як ви оцінюєте цю постать? Проаналізуйте джерела й використайте результати дослідження, щоб обґрунтувати власну думку щодо особи Н.Махна та його руху.

Завдання Б. Проаналізуйте документи, звертаючи увагу на спрямування й методи дій Н.Махна, з'ясуйте, у чому були розбіжності махнівців з більшовиками та які їхні причини. Зробіть загальний висновок. Поміркуйте над процитованими словами з роману Олеся Гончара «Собор». Як би ви їх прокоментували?

Завдання В. Ретельно вивчіть джерела й дайте відповіді на питання

1. У чому суть анархічної ідеї Н. Махна (у галузі економіки, політики, військової та культурно-освітньої справи)?

2. У чому основні розбіжності поглядів Н.Махна і більшовиків?

3. Яку загрозу вбачали більшовики в махновщині? (проаналізуйте промову Л.Троїцького). Зробіть загальні висновки. Чи можна, на вашу думку, вважати Нестора Махна героєм громадянської війни?

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Програма приділяє небагато уваги повстанському рухові. При якнайретельнішому плануванні на вивчення дій зеленівців, махновців і григор'ївців, а також політики більшовиків, що спричинила ці рухи, вчитель може відвести одну годину. Однак, зважаючи на те, що для південно-східних теренів України локальний опір такого типу мав дуже велике значення, вчитель не повинен відмовлятися від проведення студентського дослідження. Крім того, матеріал цієї роботи можна використати й для пізнавальних завдань.


^ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА 16

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18

Реклама:

Схожі:

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconВ. М. Прасол економіка праці та соціально-трудові відносини
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В. Т. Нора. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012
Практикум з „Кримінально-процесуального права України”: навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПро затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconПоложення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах Кабінет Міністрів України постановля є : Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних
Визнати такими, що втратили чинність: Положення про акредитацію вищих навчальних закладів

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconМіністерство освіти І науки україни, молоді та спорту
«Екологія» для студентів неекологічних спеціальностей та з дисципліни «Загальна екологія» для студентів екологічних спеціальностей...

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів

Практикум з історії україни для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів iconЩодо внесення змін до статутів вищих навчальних закладів Керівникам вищих навчальних закладів
України пропонуємо у місячний термін привести статути вищих навчальних закладів у відповідність до зазначених нормативно-правових...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи