Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів icon

Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів




НазваМетодичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів
Сторінка1/17
Дата13.04.2013
Розмір2.79 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Інститут реклами


ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


Методичні рекомендації щодо написання розділу

магістерської дипломної роботи


Для студентів

освітньо-кваліфікаційних рівнів

«спеціаліст» і «магістр»


Київ-2013

Методичні рекомендації розроблені відповідно до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та переліку робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого цим наказом Типового положення "Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці" (НПАОП 0.00-4.12-05), типовими навчальними програмами нормативних дисциплін "Охорона праці в галузі" та "Цивільний захист" для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст" і "магістр", які, у свою чергу, розроблені відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 № 969/922/216 "Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 року за № 1057/18352. Зазначеним наказом (п. 4.6) запроваджено також вимогу включати до ЛУ дипломних проектів спеціалістів і магістрів окремий розділ (далі - розділ) "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" (далі - ОПБНС)., виконання якого консультує та оцінює викладач дисципліни «Охорона праці»

Рекомендації розроблені відповідно до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр» та призначені для надання допомоги студентам Інституту реклами у виконанні дипломної роботи згідно з чинним законодавством України.

Вони містять основні вимоги до змісту та оформлення обов'язкового розділу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, а також розкривають особливості організації та виконання ОПБНС дипломних робіт.

Методичні рекомендації враховують специфіку організації робочого процесу та специфіку рекламної діяльності, як це і передбачено п.1 "Загальні положення" Типової навчальної програми нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" та Типовою навчальною програмою нормативної дисципліни "Цивільний захист".


Методичні рекомендації містять загальні вказівки щодо написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» магістерських дипломних робіт, структуру розділу, список рекомендованої літератури та додатка.

Видання призначене освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр» галузі знань усіх форм навчання.


Рецензенти:


Розглянуто та схвалено Вченою радою Інституту реклами МАУП, протокол № від « » 2013 року.


Розробники: доцент кафедри управління персоналом Швець Неллі Григорівна проф. МКА


^ РЕКОМЕНДОВАНИЙ ЗМІСТ

розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

в дипломному проекті

(магістерській роботі) напряму підготовки


Завдання для розділу видає керівник проекту (роботи).

Загальний об'єм розділу складає 10-15 % від загального обсягу проекту (роботи). Розділ складається з двох підрозділів

^ Підрозділ «Охорона праці» (об'єм - 70 % від об'єму розділу – до 20 сторінок для напряму підготовки «менеджмент та маркетинг» та 10-15 сторінок для напрямів підготовки «дизайн».

Додатки не мають обмежень. Висновки по розділу об’єднуються з загальними висновками по дипломній роботі

^ Підрозділ «Безпека в надзвичайних ситуаціях» (об'єм - 30 % від об'єму розділу - до 10 сторінок ); з загальними висновками

Зміст підрозділу «Охорона праці» (об'єм - 70 % від об'єму розділу) для менеджерів та маркетологів.

Перелік варіантів питань, які рекомендовано до розгляду у цьому підрозділі. Вибір варіанту провадження згідно останньої цифри номера у заліковій книжці.

Для умов конкретних підприємців. Які були прикладом в дипломній роботі необхідно провести аудит діяльності системи управління охороню праці (СУОП) по питанням її основним завданням, які є варіантом питань підрозділу «охорона праці».

1. Аудит виконання завдань та аналіз ризиків.

2. Ідентифікація та аналіз ризиків.

3. Аналіз стану факторів санітарії та гігієни праці.

4. Вимоги безпеки охорони праці при роботі з відіодисципліними терміналами.

5. Вимоги ергономіки при використанні комп’ютерних технологій.

6.Нормативно-правова основа атестації робочих місць.

7.Заходи з пожежної безпеки.

8. Світовий досвід управління умовами праці.

9. Економічні важелі управління охороною праці.

10. Формування освітлення робочих місць.

Для виконання дипломної роботи по напряму «дизайн» та «рекламна діяльність», запропоновані наступні завдання, вибір номеру, яки має бути узгодженні з керівником дипломного проекту або розрахувати по формулі: остання цифра номеру залікової книжки плюс 10.

11. Візуальне оформлення теми «Управління охороню праці».

12. Візуальне оформлення теми «Управління ризиками».

13. Естетичні засади безпеки праці.

14. Роль кольору, як засобу попередження в безпеці праці.

15. Візуальне оформлення символів в безпеці праці.

16. Візуальне оформлення кутка охорони праці.

17. Охорона праці (СН 181-70). Кольорове оформлення виробничого обладнання .

18. Реклама ідей менеджменту безпеки праці.

19. пропозиції щодо візуального оформлення теми: « Методи надання першої долікарняної допомоги».

Завдання до підрозділу «Безпека праці в надзвичайних ситуаціях».

Виконання цього підрозділу потребує знання вимог до дій персоналу у надзвичайних ситуаціях – пожежах, замінуванні та інших. Відповідні вимоги є в інструкціях по охороні праці кожної конкретної посади як в редакціях так і на підприємствах поліграфічної галузі.

Виконання завдання можливо в наступних варіантах, вибір яких узгоджується з консультантом по розділу «Охорона праці».

Варіант №1 – Розрахунки плану та термінів евакуації.

Варіант №2 – Засоби індивідуального та колективного тзахисту в аварійних ситуаціях.

Варіант №3 – Правила користування вогнегасниками та дії персоналу при пожежі.

Варіант №4 – Розробка та впровадження процедур реагування при аварійній ситуації.

Показники оцінки якості виконання ІV розділу

№п/п

Характеристика виконання

Оцінка

1


Використання тільки інформаційно-методичних рекомендацій

Добре

С

2


Самостійне дослідження літератури та нормативних вітчизняних джерел


Дуже добре


В

3

Використання інформації міжнародних стандартів

Відмінно

А

Інформація щодо управління охороно ю праці та ризиком за міжнародними стандартами може бути отримана в кн.. авт.. Гогіашвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. – «Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами»; К.–-2007. або в результаті ознайомлення з: Міжнародними стандартами OHSAS 18001-2007. Системи менеджменту охорони праці.

  • Конвенція МОП- 187 «Про основи, що сприяють безпеці й гігієні праці».

  • Рекомендації МОП №120, «97, №155.

Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення

Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49), належні, безпечні й здорові умови праці (ст. 43). Відповідно до ст.12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права кожна людина має правона медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Серед основних трудових прав працівників ст. 2 Кодексу законів про працю України вказує на право на здорові та безпечні умови праці. Ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я закріплює право на охорону здоров'я, що передбачає серед інших право на безпечні й здорові умови праці.

Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб (ст. 5 Основ законодавства України про охорону здоров'я). Зазначаючи необхідність створення безпечних і здорових умов праці в процесі трудової діяльності працівників, наукова та навчальна література з трудового права завжди користувалася терміном "охорона праці". При цьому термін "охорона праці" вживається в двох значеннях: широкому й вузькому. Як вказує В.І. Прокопенко, в широкому розумінні до поняття "охорона праці" відносяться "ті гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового законодав­ства" (Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - X.: Фірма "Консум", 1998. - С. 360). У широкому значенні під охороною праці розуміється сукупність правових норм, що охоплюють увесь комплекс питань застосування праці й приналежних до різних інститутів трудового права (трудового договору, робочого часу і часу відпочинку та ін.). До них належать норми, які забороняють необгрунтовану відмову в прийнятті на роботу, обмежують переведення та звільнення працівників, встановлюють граничну тривалість робочого часу, регламентують час відпочинку, та багато інших, спрямованих на створення сприятливих загальних умов трудової діяльності.

^ Терміном "охорона праці" у вузькому розумінні завжди визначалося створення для працівників здорових та безпечних умов праці. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в ст. 1 так визначає охорону праці: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно- технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи". Виходячи зі змісту закону та інших зазначених вище нормативно-правових актів, більш доцільно, на нашу думку, замість терміна "охорона праці" у вузькому розумінні вживати термін "охорона здоров'я працівників на виробництві", оскільки фактично метою таких заходів є саме охорона здоров'я працівника, збереження його працездатності на виробництві під час виконання трудових обов'язків.

Останнім часом вимоги з охорони здоров'я часто не дотримуються підприємствами різних організаційно-правових форм, які використовують працю найманих працівників. Чимало керівників підприємств безвідповідально ставляться до обов'язків щодо створення здорових і безпечних умов праці, часто розглядають ці питання як другорядні.

Такий стан охорони здоров'я на виробництві пояснюється передусім важким економічним становищем держави, а також іншими об'єктивними і суб'єктивними причинами, які полягають у зносі основних виробничих фондів, у тому, що немає зацікавленості власників у поліпшенні умов і безпеки праці, в некомпетентності більшості персоналу в питаннях охорони здоров'я, в низькій трудовій і технологічній дисципліні, в недостатній ролі органів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю й охорону здоров'я у процесі праці. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює понад 3,4 млн чоловік. Забезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту не перевищує 40—50%. Щорічні виплати на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю працюючих, сягають 400 млн грн. Особливу тривогу викликає зростання кількості аварій з груповими нещасними випадками. Під час аварій у 2006 р. було травмовано 712 працівників, з-поміж яких 279 — смертельно.

безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів діяльності (далі — підприємство), фізичних осіб, які, відповідно до законодавства, використовують найману працю, та на всіх громадян, які працюють за наймом.

Закон не відмінив жодної з діючих норм і дозволив:

  • створити органи управління охороною праці та систему органів нагляду за охороною праці;

  • створити власну нормативну базу з охорони праці;

  • забезпечити гласність з питань охорони праці;

  • ввести економічні важелі управління охороною праці;

4 • визначити роль колективних договорів;

  • увести нові інститути управління і нагляду за охороною праці на підприємстві (уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці);

  • розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці. Розглянемо основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

« пріоритет життя і здоров'я працюючих, відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці;

  • комплексне вирішення завдань охорони праці на основі створення національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

  • соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;

  • встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності;

організація навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці.

^ 3. Порушення вимог законодавства про охорону праці

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи .займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи.

Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина — суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу.

Визнання особи потерпілим не залежить від того, перебуває особа в трудових відносинах з об'єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним Іншими відносинами — адміністративними (учні, студенти – практиканти, відряджені), цивільно-правовими. Водночас не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину особи, не пов'язані з даним виробництвом, зокрема представники контролюючих органів, громадяни, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації, де з ними стався нещасний випадок, замовники продукції чи послуг, особи, які мешкають поблизу підприємства. Заподіяння шкоди таким особам у зв'язку з діяльністю виробничого підрозділу залежно від конкретних обставин справи дає підстави кваліфікувати вчинене як злочин у сфері службової діяльності, злочин проти життя та здоров л особи, проти довкілля.

Об'єктивна сторона характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч. 1 ст. 271 і або загибелі людей чи Іншими тяжкими наслідками (ч, 2 ст. 271). 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборонені відповідними правилами (наприклад, вказівка про проведення певних робіт у шкідливих для здоров'я умовах чи з використанням неналежного обладнання, інструментів). Переважно цей злочин характеризується бездіяльністю, що має місце при невиконанні дій, які особа повинна була вчинити відповідно до існуючих нормативних вимог (наприклад, незабезпечення індивідуальними засобами захисту, відсутність контролю за проведенням робіт і дотриманням , при цьому правил безпеки праці підлеглими працівниками, допуск до роботи осіб, які не мають відповідної підготовки чи не проінструктовані з питань охорони праці).

Під законодавчими та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, вимоги яких порушуються при вчиненні цього злочину, слід розуміти Закон України "Про охорону праці", КЗП. інші закони України, міжнародні договори, укази Президента України, постанови КМ, відомчі нормативно-правові акти (інструкції, положення, правила), а також нормативні акти підприємств (накази, розпорядження керівників підприємств, установ, організацій з питань охорони праці), ст. 271 охоплюється порушення так званих загальних правил охорони праці — тих, які стосуються всіх працівників і спрямовані на попередження заподіяння шкоди будь-яким особам, пов'язаним з виробництвом. Порушення спеціальних правил безпеки (які стосуються виконання робіт з підвищеною небезпекою, діють на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, ядерної або радіаційної безпеки) цією статтею не охоплюються і, за наявності підстав, потребують кваліфікації за ст. ст. 272-274.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 271 сконструйована як бланкетна, то призастосуванні цієї статті слід встановлювати не лише те, які саме нормативно- правові акти порушено при вчиненні цього діяння, а й конкретно визначити, вимоги яких саме статей, пунктів, параграфів не дотримано винним, а також розкрити суть допущеного порушення.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення. Ним є місце, де здійснюється виробництво,— підприємство, установа, організація або підприємницька діяльність громадянина — суб'єкта такої діяльності. Про поняття такого місця див. коментар до ст. 272

Наслідки у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого мають місце при заподіянні особі легкого або середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Про поняття таких тілесних ушкоджень див, коментар до ст., ст. 122, 125. Аналогічні порушення за відсутності передбачених ст 271 наслідків тягнуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст 41 або за ст. 93 КАП.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого,

Суб'єкт злочину спеціальний. Крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме: 1) є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК; 2) несе спеціальні обов'язки а охорони праці. Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, випливають із займаної посади чи в зв'язку із попередньою діяльністю. Наприклад, такі обов'язки має керівник підприємства, який особисто взявся керувати виконанням певних робіт. Громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності несуть обов'язки з охорони праці найнятих ними працівників на підставі закону.

Порушення вимог законодавства про охорону праці службовими особами, на яких не покладено спеціальні обов'язки по охороні праці, чи службовими особами, які працюють у невиробничій сфері (в освіті, науці, медицині), за наявності підстав слід кваліфікувати за відповідними статями розділу XVII Особливої частини КК. Якщо ж такі порушення допущено рядовими працівниками (не службовими особами), то вони, за наявності відповідних наслідків та інших обов'язкових ознак, можуть бути кваліфіковані за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини: до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи — необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків — тільки необережно.

У випадку, коли особа не передбачала можливості настання наслідків, вказаних у ч. ч.І і 2 ст. 271, у справі має бути доведено, що вона повинна була і могла їх передбачати (наприклад, була своєчасно ознайомлена з новими стандартами щодо охорони праці).

Кваліфіковані види злочину (ч. 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки.

Поняття загибель людей означає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належить заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

До інших тяжких наслідків не належить заподіяння матеріальної шкоди незалежно від її розміру (якщо порушення вимог законодавства про охорону праці супроводжується виробничими аваріями), оскільки зі змісту відповідних нормативних актів випливає, що вони спрямовані на охорону лише особи, її життя та здоров'я. Заподіяння шкоди майнового характеру має отримувати самостійну кримінально-правову оцінку.

При встановленні наявності причинного зв'язку слід мати на увазі, що в ряді випадків нещасні випадки на виробництві можуть бути викликані порушеннями правил безпеки чи інших вимог охорони праці самими потерпілими (використання заборонених знарядь праці чи прийомів виконання певних робіт для їх полегшення чи прискорення). Це може вказувати на відсутність причинного зв'язку між діяннями службової особи чи громадянина — суб'єкта підприємницької діяльності і шкодою, яка настала внаслідок цього. Водночас злочин, передбачений ст. 271, має місце і у вказаних випадках, якщо службова особа чи підприємець були зобов'язані контролювати виконання робіт і попередити порушення виконавців робіт.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації до написання дипломної роботи бакалавра для студентів напряму підготовки «менеджмент» 030. 601 денної форми навчання
Методичні рекомендації до написання дипломної роботи бакалавра для студентів напряму підготовки «менеджмент» 030. 601 денної форми...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМіністерство освіти І науки україни пвнз «херсонський економічно-правовий інститут» Кафедра обліку І аудиту Реєстр. № Методичні рекомендації щодо виконання, оформлення та підготовки до захисту дипломної роботи
Методичні рекомендації щодо виконання, оформлення та підготовки до захисту дипломної роботи для студентів спеціальності 050106 «Облік...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для підготовки фахівців за окр «магістр»
Методичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для студентів спеціальності 03050901 «Облік і аудит»...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації до виконання дипломної роботи для підготовки фахівців за окр „спеціаліст
Методичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для студентів спеціальності 03050901 „Облік і аудит”...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо підготовки дипломної роботи маґістра з економіки для студентів зі спеціальності
...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для студентів спеціальності 03050901 «Облік І аудит»
Методичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для студентів спеціальності 03050901 «Облік і аудит»...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо підготовки дипломної роботи маґістра з економіки для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності
Методичні рекомендації щодо підготовки дипломної роботи маґістра з економіки для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Методичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт для викладачів та студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт / укладач А. М. Куліш – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 75 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи