До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом icon

До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом




Скачати 387.23 Kb.
НазваДо лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом
Сторінка1/3
Дата18.08.2012
Розмір387.23 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національна металургійна академія України

Кафедра металургії чавуну




Методичний посібник

ДО ЛАБОРАТОРНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни


ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ФАХОМ


за спеціальністю 7.050401 "Металургія чорних металів"


Затверджено на засіданні навчально-методичної ради

протокол № 15 від 24 червня 2011 р.




Дніпропетровськ

2012


Методичний посібник для самостійної роботи студентів з дисципліни "Дослідження за фахом" за спеціальністю 7.050401 „Металургія чорних металів ” // Ковшов В.М., Чістяков В.Г. – Днепропетровськ: НМетАУ, 2012. – 39 с.


Укладачі: професор, д.т.н. Ковшов В.М.

доцент, к.т.н. Чістяков В.Г.

Відповідальний за випуск:

професор, д.т.н. Тараканов А.К.


Зміст

1. Лабораторні роботи…………………………………………………4

1.1. Відшукання в інтернеті технічної літератури по темам обраних науково-дослідних робіт по узгодженню з керівником…………………. …4

1.2. Визначення газопроникності різних доменних шихт різноманітного гранулометричного складу……………………………………………………6

1.3. Дослідження впливу систем завантаження на використання газового потоку, та газопроникність шару шихти…………………………..8

1.4. Дослідження впливу хімічного складу залізорудної шихти

на процеси відновлення при різних температурах………….……………..11

1.5. Визначення температури плавлення первинних,

проміжних та кінцевих шлаків доменної плавки

при різних технологічних умовах……………………………………………15

1.6. Визначення в’язкості первинних, проміжних

та кінцевих шлаків доменної плавки при

різних технологічних умовах……………………………………………...…17

1.7. Дослідження впливу різноманітних умов на формування циркуляційних зон в горні доменної печи…………………….……………20

1.8. Дослідження впливу довжини циркуляційних зон на розподіл ліній току в шахті доменної печи………………………………………….………23

2. Практичні заняття………………………………………………….25

2.1. Написання рефератів та обзора літератури по вибраній темі………...25

2.2. Розрахунок газопроникності руди, агломерату,

окатишів та коксу при різній кількості газу………………………………..26

2.3. Розрахунок розподілу шихти по радіусу колошника

різними завантажувальними пристроями…………………………………..27

2.4. Розрахунки процесів відновлення шихтових матеріалів……………...29

2.5. Розрахунок температури плавлення і в’язкості кінцевих шлаків доменної плавки при застосуванні математичних моделей………………31

2.6. Розрахунок довжини циркуляційних зон в шахті доменної печи

при застосуванні детермінованих математичних моделей ………………..33

Список посилань……………………………………………………… 35


1. Лабораторні роботи

1.1. Відшукання в інтернеті технічної літератури по темам обраних науково-дослідних робіт по узгодженню з керівником

1.1.1. Аналіз впливу різних чінників на газопроникність різних шихт у доменній печі.

1.1.2. Дослідження впливу систем завантаження на використання газового потоку, та газопроникність шару шихти в доменній печі.

1.1.3. Дослідження впливу хімічного складу залізорудної шихти на процеси відновлення в доменній печі.

1.1.4. Аналіз впливу температури плавлення шлаків доменної плавки на техніко-економічні показники доменної плавки.

1.1.5. Дослідження впливу в’язкості первинних, проміжних та кінцевих шлаків доменної плавки на газопроникність нижньої зони доменної печі.

1.1.6. Дослідження впливу різноманітних умов на формування циркуляційних зон в горні доменної печі.

1.1.7. Дослідження впливу довжини циркуляційних зон на розподіл газового потоку в нижній зоні доменної печи.

1.1.8. Аналіз заходів, що забезпечують зниження питомої витрати коксу при виплавці чавуну.

1.1.9. Дослідження процесів відновлення в доменних печах при використанні різних видів сировини.

1.1.10 Аналіз роботи доменних печей на підвищеному тиску газу на колошнику.

1.1.11. Дослідження впливу кількості окатишів у шихті на роботу доменної печі.

1.1.12. Ефективність розподілу шихти на колошнику доменної печі при використанні двуконусного завантажувального пристрою.

1.1.13. Особливості завантаження і розподілу шихти безконусним завантажувальним пристроєм.

1.1.14. Обґрунтування економічної доцільності застосування замінників коксу у доменній печі.

1.1.15. Дослідження й оптимізація режиму дуття сучасної доменної плавки.

1.1.16. Дослідження впливу пульсації тиску газів на роботу доменної печі.

1.1.17. Аналіз досліджень розподілу шихти різними завантажувальними пристроями.

1.1.18. Порівняльна оцінка різних методів десульфурації чавуну.

1.1.19. Використання природного газу в доменній печі.

1.1.20. Удосконалювання конструкції повітряних фурм доменної печі з метою підвищення їхньої стійкості і зниження втрат тепла.

1.1.21. Аналіз теплової роботи доменної печі в умовах використання пиловугільного палива.

1.1.22. Високотемпературні процеси прямого одержання рідкого металу.

1.1.23.Аналіз впливу температури, основності, складу і кількості шлаку на процеси десульфурації чавуну.

1.1.24. Аналіз процесів шлакоутворення й оптимізація шлакового режиму доменної плавки.

1.1.25. Аналіз методів розрахунку й оптимізація кількості фурм.

1.1.26. Аналіз охолоджувальних систем доменної печі і вибір найбільш раціональної.

1.1.27. Аналіз і удосконалювання процесів рідкофазного відновлення заліза.

1.1.28. Застосування комбінованого дуття з метою поліпшення техніко- економічних показників доменної плавки.

1.1.29. Аналіз теплового стану доменної печі в різних сировинних умовах.

1.1.30. Дослідження методів регулювання теплового стану доменної печі.

1.1.31. Шляхи підвищення стійкості шахт доменних печей.

1.1.32. Дослідження розподілу газових потоків на колошнику доменної печі з метою їхньої оптимізації.

1.1.33. Дослідження факторів визначальних розмірів фурмених зон доменної печі.

1.1.34. Дослідження й аналіз розподілу газових потоків у нижній частині

доменної печі.

1.1.35. Аналіз факторів, що впливають на нижній перепад тиску з метою його мінімізації.

1.1.36. Дослідження впливу факторів завантаження і якості залізорудних матеріалів на верхній перепад тиску з метою інтенсифікації плавки.

1.1.37. Аналіз досліджень утворення зон когезії і впливи їх на роботу доменної печі.

1.1.38. Аналіз алгоритмів ведення доменної печі і вибір найбільш раціональних.

      1. Проблеми автоматичного керування тепловим станом доменної плавки.

1.140. Порівняльний аналіз роботи доменної печі, що виплавляє низько кремнистий малосірковий чавун, з роботою при виплавці звичайного чавуну з наступною внепічною обробкою.

Примітка. Студент може вибрати й інші теми, не зазначені в представленому списку, за домовленістю з керівником.


^ 1.2. Визначення газопроникності різних доменних шихт різноманітного гранулометричного складу.

1.2.1. Загальні відомості

Сипке середовище, яким є шар шихтових матеріалів в доменній печі, характеризується рядом фізичних властивостей. Властивості, що визначають рух газу в шарі, вважаються газодинамічними властивостями сипких середовищ. Найважливішими газодинамічними властивостями є розмір шматків, їх форма, порозність і питома поверхня. Ці властивості обумовлюють також теплообмін і кінетику відновних процесів, тому визначення їх з необхідною точністю має велике значення для вивчення доменного процесу в цілому.

1.2.2. Визначення розмірів шматків і порозности

шихтових матеріалів

Шматки шихтових матеріалів доменної плавки мають неправильну форму, тому їх розмір не можна визначити апріорі. Для визначення розмірів шматків висипу існує ряд методик, які дані в технічній літературі. У справжній роботі користуватимемося простим і ефективним методом просіювання. Середній розмір осередків верхнього і нижнього сита – є середній розмір фракції, що просівається. Якщо шихта складається з декількох фракцій, то середній діаметр визначається по формулі

dср =, (1.1)

де di – середній розмір i-той фракції, частка якого в загальній масі висипу аi, n – кількість фракцій.

Якщо необхідно підрахувати еквівалентний діаметр шару шихти dэкв (багатофракційний висип замінюється як би однокомпонентним з такою ж загальною поверхнею), то він підраховується по виразу

dэкв = , (1.2)

Під порозностю е шару сипких матеріалів мають на увазі відношення об'єму міжкускових просторів до загального об'єму, займаного шаром шихти.

, (1.3)

а якщо дослідницькою ємкістю є газодинамічний циліндр, то

е = 1 – (1.4)

де M – маса шихти, кг;

D – діаметр циліндра, м;

Н – висота шару шихти в циліндрі, м.

1.2.3. Опис установки

Лабораторна робота виконується на газодинамічній установці, що є прозорим циліндром 1, виконаним з плексигласу, в нижній частині якого закріплені грати 2. Повітря в циліндр подається вентилятором 3 типи ВВД-5. Витрата повітря визначається за допомогою шайби 4 і записується на приладі 5. Тиск після шайби контролюється манометром 6, а по висоті шару в циліндрі похилим манометром 7 типу МНН-240. Регулювання кількості дуття проводиться засувкою 8 (рис.1.I).



Ріс.1.1. Схема газодинамічної установки.


1.2.4. Порядок проведення роботи

Дослідженню підлягає агломерат фракцій 0,5-1,5 мм, 2-4 мм і 5-7 мм і кокс 3-5 мм,6-8 мм і 9-10 мм.

Шихтовий матеріал зважується і завантажується в дослідницький циліндр, заміряється висота шару. Всі ці дані записуються в таблицю. Після того, як шихта завантажена в установку, за допомогою засувки 8 встановлюємо мінімально можливу витрату газу, записуємо витрату і перепад тиску в шарі шихти в таблицю. Збільшуємо кількість повітря і доводимо до максимально можливого, коли шихта починає "закипати", кожного разу фіксуючи витрату і перепад тиску в шарі, потім міняємо шихту.

1.2.5. Обробка результатів

Отримані результати, занесені в таблицю, є первинними даними, на підставі яких підраховуються газодинамічні характеристики і заносяться в таблицю. Будуємо графіки залежності перепаду тиску ДР від газодинамічних характеристик і кількості дуття з подальшим їх поясненням.


^ 1.3. Дослідження впливу систем завантаження на використання газового потоку, та газопроникність шару шихти.

1.3.1. Загальні відомості

Розподіл шихтових матеріалів на колошнику в значній мірі визначає продуктивність і економічність роботи доменної печі.

При конусних засипних апаратах, що існують в даний час, шихтові матеріали по горизонтальному перетину колошника розподіляються нерівномірно, що приводить іноді до небажаного формування газового потоку.

Радіальний розподіл шихтових матеріалів повинен бути раціонально нерівномірним. Ідеальним був би такий розподіл матеріалів і газів, при якому в будь-якому перетині печі одиниця залізорудного матеріалу оброблялася б однаковою кількістю газу. Проте розподіл матеріалів на колошнику визначає безліч чинників: порядок завантаження, величина подачі, рівень засипу матеріалів, відстань між стінкою колошника і кромкою великого конуса та ін. У цій лабораторній роботі якісно визначається вплив основних чинників завантаження (величини подачі, порядку скипів і рівня засипу) на розподіл подачі по радіусу колошника.

1.3.2. Опис установки

Установка для вивчення розподілу матеріалів є плоскою моделлю доменної печі об'ємом 1386м3 в масштабі 1:20 (ріс.1.2).

Шихта завантажується в приймальну воронку малого конуса 1. При опусканні малого конуса 2 матеріали потрапляють в чашу великого конуса 3, яка в нижній частині закрита великим конусом 4. Набрана на великий конус подача при його відкритті потрапляє у верхню циліндрову частину печі – колошник 5.

На моделі в області нижньої частини сурми в днищі є три отвори (два на периферії і одне в центрі), які перекриті шестернями 6, насадженими на вал, сполучений з електромотором 7. При обертанні шестерень шихтові матеріали прокидаються в бункер 8, розташований під моделлю. За рахунок видалення матеріалів забезпечується рух шихти в моделі.



Ріс.1.2. Плоска модель доменної печі

1.3.3. Вплив величини подачі

Зважені малі порції шихтових матеріалів (100 г коксу і 200 г руди) завантажуємо в модель доменної печі при рівні засипу 80 мм і порядку завантаження РРКК↓. Набираємо дві порції руди на великий конус і опускаємо їх в пекти. У такій же послідовності завантажуємо кокс. Після опускання всієї подачі на колошник, рівень засипу встановлюється на тому ж рівні (80 мм), за допомогою опускання шихти. Для цього включаємо електромотор, а коли рівень засипу досягне заданого значення, вимикаємо його.

Після завантаження 2-х – 3-х малих подач переходимо до завантаження 2-х – 3-х великих подач (200 г коксу і 400 г руди). Матеріали завантажуємо в модель при рівні засипу 80 мм і порядку завантаження РРКК↓. Порівнюємо, як розподілився матеріал і проводимо замалювання шарів руди і коксу при малій і великій подачі.

1.3.4. Вплив порядку завантаження

Зважуємо великі порції шихтових матеріалів 200 г коксу і 400 г руди і завантажуємо їх в модель доменної печі при рівні засипу 80 мм і зворотному порядку завантаження ККРР↓. Завантажені за системою ККРР↓ 2 - 3 подачі порівнюємо із завантаженими раніше подачами за системою РРКК↓, звернувши увагу на розподіл руди в периферійній зоні. У звіті проводимо зарисовку шарів руди і коксу для прямої і зворотньої подачі.

1.3.5. Вплив рівня засипу

У модель доменної печі засипаємо кокс до рівня засипу 50 мм. Зважуємо порції шихтових матеріалів (100 г коксу і 200 г руди) і завантажуємо в модель при прямому порядку завантаження РРКК↓ .

Розподіл матеріалів, отриманий при завантаженні 2-3 малих подач при цьому рівні, порівнюємо з розподілом матеріалів, отриманим при завантаженні малих подач при рівні засипу 80 мм. Звернути увагу на розташування гребеня при різних рівнях засипу. Замальовуємо розташування матеріалу при рівні засипу 50 і 80 мм

У звіті проводимо замалювання шарів руди і коксу і пояснюються отримані закономірності.


^ 1.4. Дослідження впливу хімічного складу залізорудної шихти

на процеси відновлення при різних температурах.

1.4.1. Загальні відомості

Відновлення оксидів металів вуглецем є одним з найбільш поширених типів металургійних процесів. Наприклад, в доменній печі відновлення заліза з його оксидів здійснюється не тільки газом (СО і Н2), але і твердим вуглецем коксу. Відновлення за допомогою газу називається непрямим (посереднім), а процес взаємодії оксидів заліза з вуглецем коксу прийнято називати прямим. Реакції першого типу протікають при помірних температурах (до 900-950°С) і виділяють в газ СО2 і Н2О.

У загальному вигляді механізм прямого відновлення зводиться до двохкільцевої схеми:

МеО + С = Ме + СО2 (1.5)

СО2 + С = 2 СО_ (1.6)

МеО + С = Ме + СО

Тобто, відновлення оксиду металу здійснюється газоподібним оксидом вуглецю, а роль твердого вуглецю зводиться до регенерації СО із СО2. Звідси витікає, що початок помітного розвитку процесу прямого відновлення визначається температурами, при яких можливий перебіг реакції СО2 + С = 2 СО . Для умов доменної печі ці температури 950-1000°С і більш.

В області низьких температур реакція (1.6) неможлива по термодинамічних причинах і тому пряме відновлення не має помітного розвитку.

До чинників, що визначають швидкість прямого відновлення, слід віднести, перш за все, температурно-теплові умови процесу. Крім того, на хід процесу робить великий вплив металеве залізо, що утворюється при відновленні, яке значно прискорює газифікацію вуглецю вуглекислим газом або водяною парою. Хід процесу прямого відновлення у великій мірі залежить і від складу доменного газу.

У даній лабораторній роботі розглядається лише вплив температурного чинника на кінетику цього процесу.

1.4.2. Опис установки

Весь кисень, що віднімається від оксиду заліза в ході прямого відновлення, відаляється з реакційної зони у вигляді двох газів – СО і частково СО2. Тому за кінетикою процесу можна стежити шляхом вимірювання в часі сумарної кількості обох газоподібних продуктів реакції.

Схема лабораторної установки приведена на ріс.1.3. Установка складається з двох основних частин: печі з реакційною трубкою, обладнаною системою регулювання температури, і системи контролю кількості газів, що виділяються з реакційної зони.

У нагрівальну піч 1, що включена в електричну мережу через амперметр 2 і реостат 3 (призначені для підтримки необхідної температури в печі), вставляється фарфорова трубка 4, що служить реакційним простором. Трубка 4 з'єднується з балоном 5, в якому збирається газ, що виділяється при відновленні оксиду заліза твердим вуглецем. Балон 5 може відключатися від печі краном 6 і з’єднаний гнучким гумовим шлангом з балоном 7, призначеним для відбору води, що витісняється з балона 5 при заповненні його газом, що поступає з реакційного простору. Визначення кількості газу, що поступає в балон 5, проводиться по кількості витисненої води, вимірюваної за спеціальною шкалою на балоні 5. Балон 7 встановлений на підйомному столику 8, що допускає зміну положення рівня балона 7. Тиск газу в системі контролюється манометром 9. Залізорудний матеріал і кокс вводяться в реакційний простір в човнику 10. Реакційний простір може бути сполученим з атмосферою краном 11 і трубкою 12. Температура в печі контролюється платинородієвою термопарою, сполученою з гальванометром 13.






Ріс.1.3. Схема лабораторної установки

1.4.3. Порядок проведення дослідів

Включити піч для її нагріву до заданої температури. Необхідно нагрів печі проводити поступово (біля 30°С за хвил.), щоб фарфорова трубка, що представляє реакційний простір, не лопнула. Повільний нагрів досягається поступовим виведенням реостата.

Підготувати шихту для дослідів. Маса коксу в навішенні (Рк) визначається виходячи із заданого хімічного складу залізорудних матеріалів і коксу по рівнянню:

Рк = (12 Р ж.м. / Ск) * (З Fе2О3 / 160 + FеО / 72), г (1.7)

де Рж.м. – маса залізорудного матеріалу, узята в навішенні, грам (задається викладачем);

2O3 і FеО – вміст відповідних оксидів в залізорудному матеріалі, долі од;

Ск – вміст вуглецю в органічній масі коксу, долі од.

Навішення подрібнених коксу і залізорудного матеріалу ретельно перемішуються і завантажуються у фарфоровий човник.

При розігрітій печі (до заданої температури) відкрити пробку на вільній стороні реакційної трубки і ввести човник з навішенням в ізотермічну зону. Після цього трубку необхідно знову закрити пробкою, а кран 6 поволі відкрити. Початок реакції виявляється по зростанню тиску в установці, контрольованого манометром 9. Кран 11 повинен бути закритий. За допомогою штатива рівень води в балоні 7 слід підтримувати весь час на 10 мм нижче, ніж в балоні 5. Користуючись шкалою на балоні 5, проводять відлік виходу кожних 100 см3 газу (по
кількості витисненої води). Досвід продовжують протягом 30-40 хвил., підтримуючи при цьому задану температуру в робочому простірі. В ході досвіду фіксують час, відповідний виходу кожних 100 см3 газу.

Після закінчення досвіду відкрити кран 11; підняти балон 7 вище за балон 5 (чим створюється позитивний тиск в системі) і підпалити газ на виході трубки 12. Після спалювання газу човник витягують з реакційного простору на вогнетривку підставку і проводять відновлення наступного навішування відповідно до завдання.

1.4.4. Обробка експериментальних даних

Ступінь відновлення залізорудного матеріалу визначається по формулі:

W = (Oi / Ou) *100% (1.8)

де Oi – кількість кисню, що перейшов у газ із залізорудного матеріалу, грам;

Ou – кількість пов'язаного із залізом кисню, грам

Оi = 0,000257 Р V/ (273 + t), г., (1.9)

де V – вихід газу, см3;

Р – барометричний тиск в лабораторії, мм.рт.ст;

t – температура повітря в лабораторії °С.

O2 = [48/112 (Fеобщ. – (56 / 72) FеО) + (16/72) FеO] q, г., (1.10)

де Fе0бщ, FеО – зміст заліза і його закису в залізорудному матеріалі,%;

q – масса залізорудного матеріалу в навішенні, грам.

Результати вимірів і розрахунків зводяться в таблицю

Умови досвіду:

Час від

Вихід

Кількість О2

Ступінь

температура

початку досвіду

газу

см3

що перейшов в газ

відновлення

вид матеріалу і т.п . д.

досвіду, сек

V, см3

з навішення, Oi, грам

від початку досвіду, w,%

За даними таблиці будуються графіки і пояснюються отримані залежності.

  1   2   3

Схожі:

До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження електростатичних полів методом зонда"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження електростатичних полів методом...
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " дослідження дифракції світла на вузькій щілині "
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дифракції світла на вузькій щілині”...
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження дисперсії світла у склі за допомогою гоніометра"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дисперсії світла у склі за допомогою...
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних та практичних робіт з дисципліни «Дослідження за фахом» для студентів
Містять методичні вказівки до виконання лабораторних та практичних робіт з дисципліни «Дослідження за фахом», а також основні параметри...
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconЗвіт з лабораторної роботи №16 Дослідження інтерференції світла за допомогою кілець Ньютона 1 студента групи дата
Уважно ознайомитися з установкою та попередніми розділами методичних вказівок до даної лабораторної роботи
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки до лабораторної роботи «дилатометричний метод дослідження властивостей металів»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дилатометричний метод дослідження властивостей металів» з курсу «Фізичні властивості...
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження штучного виробничого освітлення" з курсу "Охорона праці" для студентів економічних спеціальностей
Методичні вказівки до лабораторної роботи “Дослідження штучного виробничого освітлення” з курсу "Охорона праці" / Укладач А. Ф. Денисенко....
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки до лабораторної роботи «дослідження температури різання при точінні» з курсу «Теорія різання» для студентів спеціальностей
Методичні вказівки до лабораторної роботи «Дослідження температури різання при точінні» з курсу «Теорія різання» /Укладачі: В. О....
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи «дослідження процесу хонінгування отворів»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дослідження процесу хонінгування отворів» / Укладачі: В.І. Савчук, А. В. Євтухов....
До лабораторної та практичної роботи студентів з дисципліни дослідження за фахом iconЗвіт з лабораторної роботи №21 дослідження теплового випромінювання студента групи дата Підпис 1 мета роботи 1 Експериментально вивчити основні закони теплового випромінювання
Ознайомитися з установкою та відповідними розділами методичних вказівок до даної лабораторної роботи. Записати величину площі поверхні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи