Удосконалення підготовки фахівців за напрямом “Металургія” в контексті Болонського процесу
Скачати 126.64 Kb.
|
|
УДОСКОНАЛеННЯ підготовки фахівців за напрямом “Металургія” в контексті Болонського процесу За рішенням міністерства освіти та науки України з 2004 року в Національній металургійній академії України (НМетАУ) проводиться експеримент з впровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи підготовки фахівців (КМСПФ). Включаючись до експерименту, науково-педагогічний колектив НМетАУ чітко усвідомлює, що сама по собі кредитно-модульна система є необхідною, але, безсумнівно, не достатньою умовою успіху на шляху приєднання української освіти до загальноєвропейської. Без реального підвищення якості навчання, спрямованності на підготовку фахівців, які є конкурентноздатними на вітчизняному, європейському та світовому ринках праці, без продуманої політики щодо науково-педагогічних кадрів ніякі системи не здатні забезпечити досягнення мети, яка в цілому передбачається Болонським процесом. Виходячи з цього, ми маємо формулювати задачу таким чином: Необхідно скористатись можливостями, що їх дає експеримент, для суттєвого поліпшення якості підготовки фахівців-металургів й реального наближення сутнісного змісту освіти до рівня провідних європейських ВНЗ. При цьому слід враховувати як основні положення кредитно-модульної системи підготовки фахівців (КМСПФ) та європейської системи перезарахування кредитів (ЄСПК), так і вимоги українського законодавства у сфері освіти. Вводячи новації, бажано у максимальній мірі, наскільки це можливо, дотримуватись тих засад, на яких вітчизняна освіта базувалась досі, оскільки багато з них вдаються не тільки звичними, але й досить зручними з огляду на планування навчального процесу. Тим більше, що Болонська конвенція, як відомо, проголошує прихильність до збереження своєрідності змісту і форм викладання освітніх програм, а, отже, і національної та місцевої академічної автономії. Початку роботи з впровадження КМСПФ передував ретельний аналіз підготовки фахівців-металургів в європейських ВНЗ та порівняння її з власною освітньо-професійною програмою (ОПП) підготовки бакалаврів з напряму “Металургія”. Результати цього аналіз наведені в табл.1. ^
Наведені дані показують, що тривалість навчання студентів, які проходять підготовку за програмою бакалавра-металурга, складає 3 – 4 роки (здебільшого 3,5 роки). Кількість кредитів, які засвоює студент за період навчання становить 110-239. Загальний обсяг підготовки фахівців у НМетАУ, університетах Польщі та Швеції складає 110-116 кредитів (33-37 кредитів на рік), що не відповідає вимогам ЄСПК (60 навчальних кредитів на рік). В університетах Європи порівнянно з НМетАУ суттєво більша фундаментальна підготовка і значно менша гуманітарна складова навчання, яка складає 6-13 % проти 31,7% в НМетАУ (рис.1), а в Королівському технічному університеті Швеції вона зовсім відсутня. Зрозумілою є необхідність перегляду структури діючого навчального плану і приведення його до європейського розуміння забезпечення високої якості навчання з урахуванням в тому числі вимог ЄСПК. Для цього перед усім слід визначитись з кредитами ЄСПК та їх співвіднесенням з кредитами освітянської системи України, бо саме від цього у визначальній мірі залежить подальше приведення системи навчання у відповідність до вимог КМСПФ. ^ Р  исунок 1 – Структура існуючого навчального плану напряму “Металургія”за циклами підготовки (а) та за фактичним змістом (б): кр.у. – український освітянський кредит; гум - гуманітарний та соціально-економічний; фунд – природничо-науковий; проф – професійно-практичний; внз – за вибором вищого навчального закладу; студ – за вибором студента Освітянська система України визначає кредит як обсяг навчального матеріалу, який засвоюється студентом протягом 54 годин навчального часу (сума годин аудиторної та самостійної роботи студента за тиждень). Така прив'язка тривалості українського освітянського кредиту (кр.у.) до тривалості навчального тижня вдається дуже зручною з огляду на планування навчального процесу. Тривалість навчання студента протягом календарного року не повинна перевищувати 44 тижнів (по суті 44 кр.у.), у НМетАУ - 41-42 тижня (41-42 кр.у.) ЄСПК, як відомо, передбачає, що еквівалентом одного року навчання за денною формою є 60 кредитів. Вказується також, що тривалість одного єврокредита (кр.є.) відповідає у різних країнах 25-30 астрономічним годинам навантаження студента. Виходячи з наведеного, вдається за доцільне прийняти як вихідний норматив відповідність одного єврокредиту 36 академічним годинам (27 астрономічним годинам), тобто встановити співвідношення 1 кр.є.= 2/3 кр.у. Тоді необхідна тривалість навчального року у тижнях (або у кр.у.) становить 60 кр.є.  2/3 = 40 кр.у.,що цілком укладається у діючий норматив тривалості навчання в Україні. На рис.2 наведений рекомендований графік навчального процесу підготовки бакалаврів за напрямом «Металургія», за яким загальна тривалість підготовки становить 3,5 роки, а за вилученням часу канікул та державних іспитів – 144 кр.у. (216 кр.є.) Якщо не враховувати час, який відводиться на вивчення дисциплін гуманітарно-економічного циклу – 24 кр.у (36 кр.є), загальний термін навчання бакалавра складатиме 120 кр.у. (180 кр.є)., що цілком відповідає вимогам ЄСПК, за якими тривалість підготовки бакалаврів повинна складати 180-240 кр.є. Т  аким чином, 3,5-річний термін бакалаврату дає змогу водночас витримати вимоги КМСПФ і ЄСПК з тривалості підготовки фахівців 1-го рівня (180 кр.є.) та в рекомедованому Міністерством освіти і науки обсязі зберегти у вітчизняних навчальних планах гуманітарну складову підготовки. ^ підготовки бакалаврів у тижнях:  Наведений на рис.2 графік навчального процесу передбачає 4-семестровий режим навчання студентів протягом року, який в порядку експерименту введений на 1-му курсі в НМетАУ і за яким навчаються студенти Королівського технічного університету в Стокгольмі. До того ж, чотирисеместровий графік навчання дає змогу зменшити кількість дисциплін, що вивчаються студентом водночас, та здійснювати заходи щодо активізації роботи студента протягом семестру. Проте, такий графік навчального процесу не виключає звичайний 2-семестровий навчальний рік. За таким підходом присутність гуманітарного циклу в програмі підготовки бакалаврів являє національну відмінність освітянської системи України. Його вивчення є обов’язковим лише для громадян України, а іноземні студенти мають змогу отримати в Україні повний обсяг бакалаврської підготовки за вимогами ЄСПК. Облік кредитів з кожної навчальної дисципліни має вестись з урахуванням часу, необхідного для підготовки та проведення заходів підсумкового контролю (складання матеріалу змістових модулів або іспиту з окремої дисципліни). Виконання цієї роботи може передбачатись як в сесійний період, так і в період теоретичного навчання протягом семестру. Пропонується вважати цю роботу складовою самостійної роботи студента і відвести на неї 25% часу від загального обсягу дисципліни. Європейська система не передбачає обов’язкових сесій, але негайне вилучення їх з вітчизняної освітянської практики не є необхідним. Та очевидно, варто залишити студентам можливість доздати академічні борги або покращити свої показники, що отримані за результатами складання окремих модулів протягом семестру. При цьому тривалість сесійного часу може визначатись навчальним закладом довільно з огляду на міркування доцільності. На рис.3 наведено приклад розподілу навчального часу між окремими дисциплінами з урахуванням часу самостійної роботи студента з підготовки та складання матеріалу змістових модулів або іспитів (часу самостійної роботи з підсумкового контролю знань).  ^ дисциплінами в програмі 1-го навчального року За такою схемою тривалість одного семестра становить 10 кр.у. (15 кр.є.). Зауважимо, що час вивчення будь-якої дисципліни протягом семестру дорівнює такій кількості академічних годин, яка є кратною 27 годинам (1/2 кр.у.) Тобто процедура складання навчальних планів в умовах КМСПФ майже не відрізняється від існуючої. Приклади розподілу навчального часу на вивчення окремих дисциплін в залежності від їхнього обсягу наведені в табл.2. ^
При плануванні аудиторної роботи беруть до уваги наступне:
Виходячи з наведеного, складання навчального плану підготовки бакалаврів в умовах КМСПФ має вестись з урахуванням наступних вимог:
В табл.3 наведений розроблений в НМетАУ відповідно до вищенаведених підходів експериментальний навчальний план підготовки бакалаврів з напряму «Металургія». Його аналіз, з огляду на відповідність змісту навчання підходам провідних європейських ВНЗ (рис.4), показує, що в ньому суттєво покращена змістовна складова підготовки. Разом з тим, в ньому збережена відповідність вітчизняним підходам, якщо не враховувати сесійний час та час виробничої практики (рис.5), доля вибіркової частини в загальному обсязі підготовки становить 32%, доля дисциплін вільного вибору студентів становить 50% обсягу вибіркової частини.  ^ бакалаврів напряму “Металургія”за циклами підготовки (а) та за фактичним змістом (б): гум - гкманітарний та соціально-економічний; фунд – природничо-науковий; проф – професійно-практичний; внз – за вибором вищого навчального закладу; студ – за вибором студента Таблиця 3 – Експериментальний навчальний план підготовки бакалаврів напряму «Металургія»   ^ бакалаврів напряму “Металургія”за циклами підготовки (без урахування часу на підготовку і складання модулів або іспитів та практики) Звертає на себе увагу, що в наведеному навчальному плані зміст циклу дисциплін вільного вибору студента містить блоки фундаментальної підготовки і навчальних дисциплін спеціальності або спеціалізації. В порівнянні з діючою навчальною програмою підготовки бакалаврів-металургів в експериментальній програмі доля фундаментальних дисциплін збільшена з 33,5 % до 44,4%, дисциплін професійної спрямованності - з 34,8% до 38,9%, що в більшій мірі відповідає навчальним програмам підготовки у провідних університетах Європи і, безумовно, сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців. Таким чином, запропонована цілісна система заходів з впровадження КМСПФ, яка забезпечує дійсне наближення змісту підготовки фахівців до європейських підходів, у повній мірі відповідає базовим положенням КМСПФ та ЄСПК, враховує всі існуючі вимоги і нормативи вітчизняної системи освіти, легко пристосовується до існуючих відпрацьованих методів планування навчального процесу у ВНЗ України. Всі наведені кількісні показники в цій системі визначаються діючими нормативами, є результатом арифметичних розрахунків або виходять з простих логічних міркувань. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Удосконалення підготовки фахівців за напрямом “Металургія” в контексті Болонського процесу За рішенням міністерства освіти та науки України з 2004 року в Національній металургійній академії України (НМетАУ) проводиться експеримент... | | Удосконалення підготовки фахівців за напрямом “Металургія” в контексті Болонського процесу За рішенням міністерства освіти та науки України з 2004 року в Національній металургійній академії України (НМетАУ) проводиться експеримент... |
| Удосконалення підготовки фахівців за напрямом “Металургія” в контексті Болонського процесу За рішенням міністерства освіти та науки України з 2004 року в Національній металургійній академії України (НМетАУ) проводиться експеримент... | | Удосконалення підготовки фахівців за напрямом “Металургія” в контексті Болонського процесу За рішенням міністерства освіти та науки України з 2004 року в Національній металургійній академії України (НМетАУ) проводиться експеримент... |
| Програма державного екзамену «українська мова з методикою її викладання» Проблема врегулювання розвитку вищої освіти в Україні у контексті Болонського процесу надзвичайно актуальна. Вона вимагає підготовки... | | Чебакова Ю. Г. Стратегічні завдання вдосконалення вищої освіти україни в контексті болонського процесу постановка проблеми Стратегічні завдання вдосконалення вищої освіти україни в контексті болонського процесу |
| Стратегічні завдання вдосконалення вищої освіти україни в контексті болонського процесу постановка проблеми Стратегічні завдання вдосконалення вищої освіти україни в контексті болонського процесу | | А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми Болонського процесу, який розпочався у 1999 році та за головну мету має створення відкритої європейської зони освіти та професійної... |
| Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу Постановка проблеми Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу | | Року 33-10-39 Модернізація вищої освіти в контексті Болонського процесу / До Дня знань. Кн виставка |