Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon

Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми




Скачати 245.76 Kb.
НазваТривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми
Дата04.11.2012
Розмір245.76 Kb.
ТипДокументи

4 Диференціальна діагностика інфекційних (вірусні гепатити, лептоспіроз, тропічна малярія, сепсис, єрсиніози, інфекційний мононуклеоз, паразитарні та гельмінтні ураження печінки) та неінфекційних жовтяниць (медикаментозні, токсичні гепатити, алкогольна хвороба печінки, неалкогольний стеотогепатоз, холестатичні жовтяниці, надпечінкові жовтяниці)



Тривалість – 6 годин.


1 Актуальність теми. Питання диференціальної діагностики жовтяниць набувають особливого значення у зв'язку зі зростанням захворюваності за усіма нозологічними формами, пов'язаними із різноманітними видами холестазу. Цей синдром спостерігається у 32% хворих жовчнокам'яною хворобою (ЖКХ), 53% хворих злоякісними новоутвореннями гепатопанкреатобіліарної системи (ГПБС), 50% хворих цирозом печінки (ЦП), 67% хворих гострими вірусними гепатитами (ГВГ), 16% хворих хронічними гепатитами (ХГ).

Жовтяниця з’являється у хворих на інші інфекційні захворювання: лептоспіроз, малярію, псевдотуберкульоз, єрсиніози тощо. Є велика група гемолітичних жовтяниць.

В останні роки поширюються токсичні гепатити, зумовлені економічними негараздами. У кожному випадку, коли лікар зустрічається синдромом жовтяниці, необхідно провести диференціальний діагноз для своєчасної діагностики хвороби і призначення адекватної терапії.


2 Навчальні цілі заняття (із зазначенням рівня засвоєння, що планується)

2.1 Студент повинен знати:

  • клініко-епідеміологічні особливості інфекційних та неінфекційних жовтяниць;

  • лабораторну діагностику інфекційних та неінфекційних жовтяниць;

  • специфічні та біохімічні маркери вірусних гепатитів;

  • диференціальну діагностику інфекційних та неінфекційних жовтяниць;

  • принципи лікування інфекційних та неінфекційних жовтяниць;

  • принципи профілактики інфекційних та неінфекційних жовтяниць.

2.2 Студент повинен вміти:

• дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого;

• зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

• обстежити хворого і виявити основні симптоми та синдроми захворювання, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасної госпіталізації хворого у стаціонар;

• провести диференціальну діагностику інфекційних та неінфекційних жовтяниць;

• скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

• інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

• скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, тяжкості стану, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

• скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

• дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценцїї.


^ 3 Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна

Знати

Вміти

Основні дисципліни

1

2

3

Мікробіологія

Властивості

Інтерпретувати

1

2

3




збудників,

методи специфічної діагностики захворювань з синдромом жовтяниці

результати специфічних методів діагностики вірусних гепатитів

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники

лабораторного обстеження в нормі (загальний аналіз крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо)

Оцінити дані лабораторного обстеження

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при

патологічних станах різного ґенезу

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами клінічного та

лабораторного обстеження

Імунологія та алергологія


Основні поняття предмета, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини

Оцінити дані імунологічних досліджень

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передавання) при вірусних гепатитах та інших захворюваннях із синдромом

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції

1

2

3




жовтяниці




Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого із синдромом жовтяниці


Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Проаналізувати отримані дані

Клінічна фармакологія



Фармакокінетику та фармакодинаміку, побічні ефекти засобів

патогенетичної та симптоматичної терапії

Призначити лікування залежно від ступеня тяжкості перебігу, індивідуальних особливостей хворого.

Виписати рецепти


Список рекомендованої літератури

Основна

1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби / Ж.І. Возіанова. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 633 – 657.

2. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007 – С. 248 – 284.

3. Руководство по инфекционным болезням / под ред. Ю.В. Лобзина – СПб.: Фолиант, 2003. – 940 с.

4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни / Е.П. Шувалова – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 759 с.

Допоміжна

5. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна. – Суми: СумДУ, 2002. – С. 86 – 94.

6. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування [Текст]: навч. посіб. / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна. В.В Захлєбаєва, І.0. Троцька. - Суми: СумДУ, 2010. - 272 с.

7. Інфекційні хвороби: вірусні гепатити, токсоплазмоз / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна. – Суми: СумДУ, 2001. – С. 1 – 27.

8. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: руководство для врачей. – СПб.: Фолиант, 2001. – 384 с.


3.2 Матеріали для самоконтролю

3.2.1 Питання для самоконтролю

1 Диференціальний діагноз інфекційних та неінфекційних жовтяниць.

2 План обстеження хворого з інфекційними та неінфекційними жовтяницями.

3 Методи специфічної діагностики. Інтерпретація результатів лабораторного дослідження.

4 Допомога хворим із інфекційними та неінфекційними жовтяницями на догоспітальному рівні.

5 Терапія інфекційних та неінфекційних жовтяниць.

6 Правила виписування реконвалесцентів зі стаціонару.

7 Профілактика та заходи в осередку.


3.2.2 Тести для самоконтролю

Вибрати правильні відповіді.

Варіант 1

1 З якими захворюваннями проводять диференціальну діагностику вірусних гепатитів при больовому синдромі:

а) з холециститом;

б) з гострим панкреатитом;

в) з цукровим діабетом;

г) з цирозом печінки;

ґ) з псевдотуберкульозом?


2 Назвіть диференціально-діагностичні ознаки вірусного гепатиту та механічної жовтяниці при калькульозному холециститі:

а) всі перелічені відповіді правильні;

б) больовий синдром;

в) підвищення температури;

г) лейкоцитоз;

ґ) відсутність продрому.


3 Назвіть основні клінічні диференціально-діагностичні ознаки паренхіматозної та гемолітичної жовтяниць:

а) спленомегалія;

б) анемія;

в) усі перелічені відповіді правильні;

г) кал та сеча не змінюють свого забарвлення;

ґ) тахікардія.


4 Для якого захворювання характерні гарячка, інтоксикація, жовтяниця, м'язові болі; в сечі – циліндри, білок, у крові – лейкоцитоз, прискорення ШОЕ:

а) вірусного гепатиту;

б) лептоспірозу ;

в) жовтої гарячки;

г) механічної жовтяниці;

ґ) інфекційного мононуклеозу.


5 Жовтяниця при лептоспірозі з'являється:

а) на 3 – 5-й день хвороби;

б) у першу добу;

в) на 8 – 10-й день хвороби;

г) наприкінці 2-го тижня;

ґ) у період реконвалесценції.


6 Хворий В., моряк, госпіталізований у дуже тяжкому стані. Початок захворювання гострий: t тіла 40 0С, озноб, жар, пітливість. Об’єктивно: адинамічний, склери, шкіра жовтого кольору, сеча темна, діурез – 250 мл. Попередній діагноз: тропічна малярія. Призначте лабораторне обстеження хворого для підтвердження діагнозу:

а) ЕКГ;

б) мікроскопія мазка та товстої краплі крові;

в) шкірно-алергічна проба;

г ) бактеріологічне дослідження калу;

ґ) вірусологічне дослідження крові.


7 Сантехнік госпіталізований на 7-й день хвороби у тяжкому стані: загальмований, інтенсивна жовтяниця, температура – 39,5 0С, біль у литкових м’язах. При лабораторному обстеженні виявлено протеїнурію, гематурію; в крові підвищений уміст сечовини, креатиніну. Попередній діагноз: лептоспіроз. Який імовірний прогноз захворювання:

а) розвиток гострої надниркової недостатності;

б) розвиток гострої серцевої недостатності;

в) розвиток гіповолемічного шоку;

г) розвиток гострої ниркової недостатності;

ґ) розвиток міокардиту?


8 Вагітна жінка, 30 тижнів вагітності, доставлена в інфекційну лікарню з діагнозом гострий гепатит В зі скаргами на різку слабість, повторне блювання, виражену жовтяницю. При перкусії над печінкою тимпаніт. Яке дослідження необхідно терміново виконати разом із печінковими пробами:

а) ПЛР HBV;

б) HBsAg, aHBc;

в) HBeAg, aHBe;

г) протромбіновий індекс;

ґ) посів блювоти?


9 Стан хворого на лептоспіроз тяжкий (інтенсивна жовтяниця, гострий біль у шиї, м’язах

гомілок, спині, кістках, суглобах), діурез знижений. Найбільш значимий показник при оцінці тяжкості стану?

а - показники електрокардіограми;

б - показники інтенсивності жовтяниці;

в- показники кров’яного тиску;

г - показники електроенцефалограми;

д - показники функції нирок.


10 Хворий 21 рік, лікувався упродовж двох тижнів у невропатолога з приводу радикуліту крижово-поперекового відділу хребта, одержував анальгетики, новокаїнові блокади, але стан не покращувався, почали з’являтися помірні болі в інших суглобах, погіршав апетит. Відмічено крайову субіктеричність склер. Печінка незначно рівномірно збільшена. Три місяці тому хворий лікувався у хірургічному відділенні, де йому проводили переливання крові. Поставте попередній діагноз:

а) гострий гепатит В;

б) токсичний гепатит;

в) ревматоїдний артрит;

г) крижово-поперековий радикуліт;

ґ) остеоартроз.


^ Еталони правильних відповідей

1 - а; 2 - а; 3 - в; 4 - б; 5 - а; 6 - б; 7 - г; 8 - г; 9 - ґ; 10 - а.


Варіант 2

1 Хворий, 17 років скаржиться на слабість, погіршення апетиту, нудоту, відчуття тяжкості у правому підребер’ї, ломоту в тілі, темний колір сечі, підвищення t тіла до 37,8 0С. Встановлено, що молодша сестра хворого 1,5 міс. тому перенесла жовтяницю. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові оболонки жовтяничні. Нижній край печінки пальпується на 1,5 см нижче реберної дуги. Нечітко пальпується край селезінки. Ваш попередній діагноз:

а) псевдотуберкульоз;

б) вірусний гепатит В;

в) інфекційний мононуклеоз;

г) лептоспіроз;

ґ) вірусний гепатит А .


2 У хворого 16 років упродовж 2 днів до появи жовтяниці спостерігалася підвищена t до 38,5 0С, турбували головний біль, ломота у всьому тілі, мала місце гіперемія шкіри. Назвіть варіант переджовтяничного періоду вірусного гепатиту у даного хворого:

а) псевдогрипозний;

б) астеновегетативний;

в) артралгічний;

г) диспепсичний;

ґ) алергічний?


3 У хворого, 39 років, гострий початок хвороби, t – 39,5 0С, біль у м’язах (особливо литкових), гепатоспленомегалія, жовтяниця, геморагічний висип, олігурія, ригідність м’язів потилиці. Який найбільш імовірний діагноз:

а) грип;

б) лептоспіроз;

в) інфекційний мононуклеоз;

г) вірусний гепатит;

ґ) геморагічна гарячка з нирковим синдромом?


4 У крові хворого підвищений рівень прямого білірубіну, в сечі – велика кількість білірубіну і є уробілін, у калі – сліди стеркобіліну. Який тип жовтяниці у хворого:

а) транспортна;

б) гемолітична;

в) паренхіматозна;

г) шунтова;

ґ) механічна?


5 Хвора, 20 років, лікувалася з приводу гострого респіраторного захворювання упродовж 5 днів. Останні 2 дні температура нормальна, однак зник апетит, з’явився біль в епігастрії, збільшилося загальне нездужання, потемніла сеча. Про яку хворобу можна підозрювати:

а) вірусний гепатит;

б) інфекційний мононуклеоз;

в) псевдотуберкульоз;

г) лептоспіроз;

ґ) грип?


6 Хвора, 28 років, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї, слабість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує упродовж 2 тижнів. Вживає наркотичні речовини у вигляді ін’єкцій. Під час огляду: жовтяничність шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал знебарвлений. Попередній діагноз:

а) лептоспіроз;

б) ВІЛ-інфекція;

в) вірусний гепатит В;

г) токсичний гепатит;

ґ) кишковий ієрсиніоз.


7 У хворого Л.,19 р., вірусний гепатит В. Після порушення дієти та нервового стресу стан хворого погіршився: збільшилася інтенсивність жовтяниці, пульс – 110 уд. за хв., АТ 80/50 мм рт. ст., було блювання кавовою гущею, зменшилися розміри печінки, при пальпації вона стала болючою. Про яке ускладнення необхідно підозрювати:

а) гостру печінкову недостатність;

б) гостру ниркову недостатність;

в) гостру наднирникову недостатність;

г) гемолітичну кризу;

ґ) інфекційно-токсичний шок?


8 Хворого прийнято до інфекційного стаціонару на 7-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури, головний біль, біль у м’язах, особливо литкових. Шкірні покриви і склери жовтяничні, на шкірі геморагічний висип. Сеча кров’яниста. Два тижні тому їздив на риболовлю. Діагноз:

а) бруцельоз;

б) трихінельоз;

в) лептоспіроз;

г) сальмонельоз;

ґ) єрсиніоз?

9 Лікар запідозрив у хворого, 18 років, гепатит А, безжовтяничну форму. Пацієнта турбують упродовж 1 тижня загальна слабість, підвищена температура тіла до 38 0С, нудота, тяжкість у правому підребер’ї, сухість в ротовій порожнині. З епіданамнезу відомо, що у школі були випадки цього захворювання. Який метод специфічної діагностики необхідно призначити:

а) ПЛР на RNA-HA;

б) ІФА (антиHAV IgG);

в) ІФА (антиHВsAg, HBeAg);

г) УЗД органів черевної порожнини;

ґ) ІФА (анти HAV IgM)?


10 У хворого 36 років, зі скаргами на біль у шиї, м’язах гомілок, спині, суглобах, кістках, жовтяничність, знижений діурез, запідозрений лептоспіроз. Які дослідження підтверджують діагноз:

а) копрологічні;

б) біохімічні методи;

в) вірусологічні методи;

г) серологічні методи;

ґ) електрокардіографічні?


^ Еталони правильних відповідей

1 - д; 2 - а; 3 - б; 4 - в; 5 - а; 6 - в; 7 - а; 8 - в; 9 - ґ; 10 - г.


Варіант 3

1 Хвора, 23 роки, захворіла 9 днів тому. Скаржиться на слабість, відсутність апетиту, нудоту, повторне блювання, біль у правому підребер’ї, порушення сну, жовтяничність шкіри та склер, носову кровотечу. В анамнезі – вживання ін’єкційних наркотиків. Стан тяжкий. Яке лабораторне дослідження характеризує тяжкість стану хворої:

а) протромбіновий індекс;

б) АлАТ;

в) гемоглобін;

г) цукор крові;

ґ) тимолова проба?


2 Хворий К., 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на озноб, підвищення температури тіла до 40 0С, сильний головний біль, запаморочення, значну слабість, виражені міальгії, які є найбільш інтенсивними у литкових м'язах. Захворів гостро, з епідеміологічного анамнезу відомо, що 5 днів тому купався у ставку, ловив рибу. Ваш попередній діагноз:

а) бруцельоз;

б) лептоспіроз;

в) гострий міозит;

г) системна склеродермія;

ґ) вірусний гепатит А.


3 У 30-річного мешканця Перу, доставленого у стаціонар на 4-й день хвороби, відмічається кров’яне блювання, носова кровотеча, жовтяничність шкіри, на шкірі петехії. Під час дослідження сечі виявлено еритроцити, білок. Кількість сечі зменшилася. Попередній діагноз:

а) жовта гарячка;

б) гарячка Денге;

в) гарячка Ласса;

г) малярія;

ґ) Ку-гарячка?


4 У 33-літнього чоловіка 3 тижні тому виявлений гострий гепатит В. Збільшилася вираженість жовтяниці. Сьогодні хворий втратив свідомість: хворого превели у реанімаційне відділення. Діагноз: – печінкова недостатність. Які вірусні гепатити частіше усього ускладняються таким станом:

а) вірусний гепатит С;

б) вірусний гепатит В;

в) вірусний гепатит Д;

г) вірусний гепатит;

ґ) інфекційний мононуклеоз?

5 У хворого, якого прийнято до стаціонару, за клініко-епідеміологічними показниками підозрюється гарячка Ласса. Які з наведених клінічних показників не є характерними для цього захворювання:

а) кон’юнктивіт;

б) генералізована лімфаденопатія ;

в) гемолітична жовтяниця;

г) виразковий фарингіт;

ґ) сечокам’яна хвороба?


6 Дівчинка, 13 років, перебувала влітку в Узбекистані у своїх родичів. Через кілька днів після повернення підвищилася температура тіла, погіршилося самопочуття, згодом з’явилися ознаки жовтяниці, анемія, сеча цегляно-червоного кольору. Ваш діагноз:

а) вірусний гепатит Е;

б) залізодефіцитна анемія;

в) нефротичний варіант гострого гломерулонефриту;

г) синдром Жільбера;

ґ) вірусний гепатит А?


7 Для захворювання характерні гарячка, інтоксикація, жовтяниця, м'язові болі; у сечі – циліндри, білок, у крові – лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Що це за захворювання:

а) лептоспіроз;

б) вірусний гепатит;

в) жовта гарячка;

г) механічна жовтяниця;

ґ) інфекційний мононуклеоз?


8 У хворого скарги на біль у шиї, м’язах гомілок, спині, суглобах, кістках, жовтяницю, знижений діурез. Запідозрений лептоспіроз. Підтвердіть діагноз:

а) біохімічні методи;

б) серологічні методи;

в) вірусологічні методи;

г) копрологічні;

ґ) електрокардіографічні.


9 Хвора Р., 45 років, упродовж останнього тижня відчуває постійну загальну слабість, зниження апетиту, нудоту, помірні болі у правому підребер’ї. У хлібопекарні, де вона працює, за останні 3 тижні зареєстровано 3 випадки захворювання вірусним гепатитом А. Виявлення якого серологічного маркера дозволить підтвердити діагноз вірусного гепатиту А у цієї хворої:

а) антиHAV-Ig M;

б) HBs Ag, анти HAV-Ig G;

в) антиHAV-Ig G;

г) антиHBc-Ig M, HBs Ag;

ґ) антиHBc-Ig M?


10 Хвора, 28 років, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї, слабість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує упродовж 2 тижнів. Приймає наркотичні речовини у вигляді ін’єкцій. Під час огляду: жовтянияність шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал знебарвлений. Попередній діагноз:

а) вірусний гепатит В;

б) ВІЛ-інфекція;

в) лептоспіроз;

ґ) токсичний гепатит?


^ Еталони правильних відповідей:

1 - а; 2 - б; 3 - а; 4 - б; 5 - в; 6 - а;7 - а; 8 - б; 9 - а; 10 - а.


3.2.3 Задачі для самоконтролю

Задача 1

Хворий М., 28 років, 4 грудня звернувся до лікаря на 7-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. З анамнезу: вважає, що захворів 7 днів тому, коли підвищилася температура тіла до 37,9 0С, погіршився апетит, з'явилися нудота, блювання, відчуття тяжкості у правому підребер'ї. На 5-й день хвороби потемніла сеча, пожовтіли шкіра та слизові оболонки, знебарвився кал. Через один день загальний стан хворого поліпшився, апетит нормалізувався, зникла нудота. Хворий відзначає, що за 4 тижні до того, як з'явилися перші прояви хвороби, він спілкувався з другом, у якого були вищезгадані симптоми. Об'єктивно: жовтяничність шкіри, склер та слизових оболонок, порожнини рота, в легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні, живіт м'який, при пальпації відзначається болючість у правому підребер'ї, нижній край печінки на 3 см нижче правої реберної дуги. У клінічному аналізі крові: ер. –4,5х1012/л; Нb – 126 г/л; лейк. – 5,6х109/л; ШОЕ – 10 мм/год ; тр. – 300х109/л. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний 94 – мкмоль/л; прямий – 68 мкмоль/л; непрямий – 26 мкмоль/л; АлАТ – 340 ОД/л, АсАТ – 300 ОД/л; загальний білок – 80 г/л: α1 – 6%; α2 – 12%; β – 14%; γ – 31%, тимолова проба – 10 ОД.

1 Сформулювати діагноз.

2 Скласти план обстеження хворого.

3 Скласти план лікування.


Задача 2

Хвора М., 20 років, звернулася до лікаря на 7-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. З анамнезу: вважає, що захворіла 4 дні тому, коли підвищилася температура тіла до 37,5 0С, погіршився апетит, з'явилися нудота, блювання, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. На 3-й день хвороби потемніла сеча, пожовтіли шкіра та слизові оболонки, знебарвився кал. Загальний стан залишився без змін. Один місяць тому повернулася з відрядження з Індії. Об'єктивно: стан хворої середнього ступеня тяжкості. У легенях дихання везикулярне. Тони серця ритмічні. Живіт м'який, болючий при пальпації, нижній край печінки на 5 см нижче правої реберної дуги. У клінічному аналізі крові: ер. – 4,5х1012/л; Нb – 124 г/л; лейк. – 5,6х109/л; тр. – 300х109/л; ШОЕ – 10 мм/год. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний – 94 мкмоль/л; прямий – 68 мкмоль/л; непрямий – 26 мкмоль/л; АлАТ – 340 ОД/л; АсАТ – 220 ОД/л; загальний білок – 80 г/л: α1 – 6%; α2 – 12%; β – 14%; γ – 31%.

1 Сформулювати діагноз.

2 Скласти план обстеження хворого.

3 Скласти план лікування.


Задача 3

В інфекційну лікарню доставили хворого С., 18 років, у тяжкому стані, який звернувся до лікаря на 6-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. З анамнезу: вважає, що захворів 6 днів тому, коли підвищилася температура тіла до 38,9 0С, погіршився апетит, з'явилися нудота, блювання, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. На 4-й день хвороби потемніла сеча, пожовтіли шкіра та слизові оболонки, знебарвився кал. Через один день загальний стан хворого поліпшився, апетит нормалізувався, зникла нудота. Хворий відзначає, що за 4 тижні до того, як з'явилися перші прояви хвороби, він спілкувався з подругою, у якої були вищезгадані симптоми. Об'єктивно: жовтяничність шкіри, склер, слизових оболонок, порожнини рота, в легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні, живіт м'який, при пальпації відзначається болючість у правому підребер'ї, нижній край печінки на 6 см нижче правої реберної дуги. У клінічному аналізі крові: ер. – 4,5х1012/л; Нb – 120 г/л; лейк. – 5,6х109/л; ШОЕ – 10 мм/год.; тр. – 300х109/л. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний – 211 мкмоль/л; прямий – 168 мкмоль/л; непрямий – 43 мкмоль/л; АлАТ – 370 ОД/л, АсАТ – 386 ОД/л; загальний білок – 80 г/л: α1 – 6%; α2 – 12%; β – 14%; γ – 31%, тимолова проба – 10 ОД.

1 Сформулювати діагноз.

2 Скласти план обстеження хворого.

3 Скласти план лікування.


Задача 4

Хвора М., 29 років, звернулася до лікаря на 8-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. З анамнезу: вважає, що захворіла 3 дні тому, коли підвищилася температура тіла до 38,5 0С, погіршився апетит, з'явилися нудота, блювання, відчуття тяжкості в правому підребер'ї. На 3-й день хвороби потемніла сеча, пожовтіли шкіра та слизові оболонки, знебарвився кал. Загальний стан залишився без змін. Один місяць тому повернулася з відрядження з Індії. Об'єктивно: стан хворої середнього ступеня тяжкості. У легенях дихання везикулярне. Тони серця ритмічні. Живіт м'який, болючий при пальпації, нижній край печінки на 7 см нижче правої реберної дуги. У клінічному аналізі крові: ер. – 4,5х1012/л; Нb – 124 г/л; лейк. – 5,6х109/л; тр. – 300х109/л; ШОЕ – 10 мм/год. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний – 294 мкмоль/л; прямий – 268 мкмоль/л; непрямий – 26 мкмоль/л; АлАТ – 390 ОД/л; АсАТ – 290 ОД/л; загальний білок – 80 г/л: α1 – 6%; α2 – 12%; β – 14%; γ – 31%.

1 Сформулювати діагноз.

2 Скласти план обстеження хворого.

3 Скласти план лікування.


Задача 5

Хвору Б., 30 років, непокоять напади гарячки, ознобу, профузної пітливості, що повторюються кожен третій день. Хворіє 2 тижні. Склери та шкіра інтенсивно жовтяничні. Печінка та селезінка збільшені. Один рік тому працювала в Африці.

  1. Поставити діагноз.

  2. Який механізм передавання захворювання?

  3. Тривалість інкубаційного періоду.

  4. Які препарати доцільно призначити?


Еталони відповідей до задач

Задача 1

1 Гострий вірусний гепатит А, жовтянична форма, середньої тяжкості.

2 Клінічні аналізи крові, сечі, калу. Біохімічний аналіз крові (білірубін, фракції, АлАТ, АсАТ, ЛФ). ІФА сироватки крові (IgM до ВГА).

3 Дієта № 5, режим, вітаміни, поліфепан, силібор.


Задача 2

1 Гострий ВГЕ, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості.

2 Клінічні аналізи крові, сечі, калу. Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін, фракції, АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТ). ІФА сироватки крові (IgM до ВГЕ).

3 Дієта № 5, дезінтоксикаційна терапія, ентеросорбенти, гепатопротектори, антиоксиданти, вітаміни.


Задача 3

1 Гострий вірусний гепатит А, жовтянична форма тяжкого ступеня.

2 Клінічні аналізи крові, сечі, калу. Біохімічний аналіз крові (білірубін, фракції, АлАТ, АсАТ, ЛФ), ІФА сироватки крові (IgM до ВГА).

3 Дієта № 5, режим, вітаміни, поліфепан, силібор, інфузійна терапія.


Задача 4

1 Гострий ВГЕ, жовтянична форма тяжкого ступеня .

2 Клінічні аналізи крові, сечі, калу. Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін, фракції, АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТ). ІФА сироватки крові (IgM до ВГЕ).

3 Дієта № 5, дезінтоксикаційна терапія, ентеросорбенти, гепатопротектори, антиоксиданти, вітаміни.


Задача 5

  1. Чотириденна малярія.

  2. Трансмісивний, трансплацентарний, гематрансфузійний.

  3. 20 – 40 діб.

  4. Делагіл, примахін.

4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

  • оволодіти методикою обстеження хворого з жовтяницею;

  • провести курацію хворого;

  • провести диференціальну діагностику захворювань, що супроводжуються жовтяницею;

  • скласти план лабораторного обстеження;

  • інтерпретувати результати специфічного обстеження;

  • скласти план лікування хворого;

  • оформити медичну документацію.


4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики вірусних гепатитів

Завдання

Послідовність виконання

^ Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1

2

3

Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на вірусні гепатити

І Скарги хворого


Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- диспептичний;

- грипоподібний;

- астеновегетативний;

- артралгічний




ІІ Анамнез

хвороби


Звернути увагу на початок, термін, послідовність виникнення симптомів, їх динаміку:

- жовтяниця;

- гіпертермія;

- слабість;

- гепатомегалія


1

2

3




ІІІ Анамнез життя

Виявити перенесені хвороби.

ІV Епіданамнез


Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму

передавання.

Вживання хворим недостатньо оброблених харчових продуктів, сирої води

Провести курацію хворого

Провести об’єктивне обстеження


Пам’ятати: вираженість, динаміку симптомів, зумовлених терміном і тяжкістю перебігу хвороби

Загальний огляд


Звернути увагу на:

- колір, стан шкіри, видимих слизових оболонок

Травна система


Звернути увагу на:

- слизову оболонку порожнини рота;

  • метеоризм;

  • колір калу;

розміри печінки

Нервова система


Звернути увагу на:

загальну слабість

Серцево-судинна система


Звернути увагу на:

- приглушення тонів серця;

  • тахікардію

Дихальна

Звернути увагу на:

1

2

3




система

- збільшення частоти дихання

Призначити лабораторні і додаткові дослідження

1 Загальний аналіз крові



Звернути увагу на:

- лейкопенію, відносний лімфоцитоз, тромбоцитопенію, незмінену ШОЕ

2 Загальний аналіз сечі

Білірубін


3 Серологічне дослідження крові

Наявність анти-HAV IgM



5 Матеріали післяаудиторної самостійної роботи

Тематика УДРС та НДРС:

• Особливості перебігу вірусних гепатитів у сучасних умовах.

• Сучасні методи специфічної діагностики та профілактики вірусних гепатитів.

• Проблеми лікування хронічних вірусних гепатитів.


Схожі:

Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconI. Актуальність теми
Гх на початку її розвитку. Тому правильна діагностика та вміння призначити ефективне лікування є практичною необхідністью, яка визначає...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconДиференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми
Особливості діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передавання (тропычна малярія, арбовірусні...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconАбсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми
Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconРани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми
Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconВступ актуальність теми
Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний І інформаційний простір...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon12 провідні віл-індикаторні інфекції. Діагностика І лікування Тривалість
Актуальність теми. Опортуністичні інфекції при віл/сніді – унікальна група захворювань, які розвиваються на фоні імунодефіцитного...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Актуальність теми. Генерування штучного світла є одним із найбільш важливих досягнень людства. Через зір люди одержують більше 80%...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconВступ вступ розкриває сутність І стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності: Актуальність теми
Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності...
Тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconМісцеві порушення кровообігу. Тромбоз. Емболія. Актуальність теми
Актуальність теми : Місцеві порушення кровообігу артеріальне та венозне повнокрів’я, стаз крові, кровотеча та крововилив, тромбоз,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи