Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon

Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми




Скачати 208.11 Kb.
НазваДиференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми
Дата04.11.2012
Розмір208.11 Kb.
ТипДокументи


6 ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ З ТРАНСМІСИВНИМ МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАВАННЯ (ТРОПЫЧНА МАЛЯРІЯ, АРБОВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ, ГЕМОРАГІЧНІ ГАРЯЧКИ ДЕНГЕ, ПАПАТАЧІ, ЛАССА, МАРБУРГА, ЕБОЛА). ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА РИКЕТСІОЗІВ. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБИ ЛАЙМА


Тривалість – 6 годин.


1 Актуальність теми

Малярія реєструється майже у 100 країнах. Найбільш поширена триденна малярія, однак 98% усіх летальних наслідків зумовлено тропічною малярією. Ареал овале-малярії невеликий, він займає частину Західної і Центральної Африки, спостерігається спорадично в країнах західної частини Тихого океану. Активні осередки малярії є в Узбекистані, Таджикистані, Азербайджані. Завдяки проведенню широкого комплексу протиепідемічних заходів на території України після 1951 року малярія практично не виявлялась. Однак ситуація з цією інфекцією у світі залишається напруженою і останніми роками погіршується. Частішають випадки завезення малярії в нашу країну, а також трапляються випадки виникнення місцевої малярії.

Арбовірусні інфекції значно поширені в Південній Європі, на Балканах, на Східному Середземномор’ї, у тому числі на Кіпрі, уздовж Чорноморського узбережжя, в Іраку, Ірані, Пакистані, Афганістані та Індії. Значною проблемою стає завезення москітних гарячок туристами та військовими, що повертаються з ендемічних регіонів.

Висипний тиф і нині спостерігається на всіх континентах, але частіше його реєструють у країнах, де продовжують залишатися низькими соціально-культурний та матеріальний рівні життя населення.

За останні роки хворобу виявляють у країнах Африки (Марокко, Бурунді, Руанда, Туніс, Лівія, Алжир), Латинської Америки (Колумбія, Мексика, Чилі, Болівія, Еквадор, Перу) й Азії (Малайзія тощо). Згідно з матеріалами ВООЗ (1976–1986), у багатьох із цих країн спостерігалися епідемічні спалахи хвороби.

Паразитування кліщів на одному з найближчих супутників людини - собаці створює можливість легкого інфікування й людини марсельською та Ку-гарячками.


2 Навчальні цілі заняття (із зазначенням рівня засвоєння, що планується)

2.1 Студент повинен знати:

  • клінічні прояви тропічної малярії;

  • диференціальну діагностику малярії;

  • лабораторну діагностику малярії;

  • клініко-епідеміологічні особливості арбовірусних інфекцій;

  • диференціальну діагностику геморагічних гарячок ;

  • диференціальну діагностику рикетсіозів.

  • клініко-епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу;

  • лабораторну діагностику Лайм-бореліозу;


2.2 Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого;

  • зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми хвороби, обґрунтувати клінічний діагноз;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію, провести диференціальний діагноз;

  • скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • правильно оцінити результати специфічних методів діагностики;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в період реконвалесценції.


^ 3 Матеріали доаудиторної самостійної роботи

    1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна

Знати

Вміти

1

2

3

Мікробіологія

Властивості різних збудників трансмісивних інфекцій, особливості індикації серологічної відповіді залежно від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики

Проводити забір матеріалу для паразитологічного, серологічного дослідження, інтерпретувати результати отриманих даних

Біологія

Структуру та цикл розвитку комарів, кліщів, вошей






1

2

3

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого за органами і системами, виявити клінічні ознаки патології. Проаналізувати отримані дані

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передавання) малярії,

геморагічних гарячок, рикетсіозів, бореліозів, поширеність патології в Україні і світі

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести аналіз відповідності епідеміологічних та

клінічних даних

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмета, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти ускладнень



Оцінити дані імунологічних досліджень

1

2

3

Фізіологія



Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (загальні аналізи крові, сечі, спинно-мозкової рідини, біохімічне дослідження крові, параметри КОС, електролітів тощо)

Оцінити дані лабораторного обстеження

Неврологія

Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки менінгіту, енцефаліту, токсичної енцефалопатії

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням ЦНС. Здійснювати люмбальну пункцію



Клінічна фармакологія

Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти протипаразитарних препаратів, засобів патогенетичної терапії

Призначити лікування залежно від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим приймання та дозу препарату, виписати рецепти



1

2

3

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

- набряк мозку (малярійна кома);

- гостра дихальна недостатність;

- гостра ниркова недостатність;

- гемоглобінурійна гарячка

Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

- набряк мозку (малярійна кома);

- гостра дихальна недостатність;

- гостра ниркова недостатність;

- гемоглобінурійна гарячка

^ Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення малярії, геморагічних гарячок, рикетсіозів, бореліозів. Особливості клінічного перебігу малярії залежно від збудника. Принципи профілактики і лікування

Проводити диференціальну діагностику малярії, геморагічних гарячок, рикетсіозів, бореліозів з іншими інфекційними хворобами. Розпізнати малярію, геморагічні гарячки, рикетсіози, бореліози ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі


Список рекомендованої літератури

Основна

1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: у 3 т. / Ж.І. Возіанова. – К: Здоров’я, 2002. – Т. 2 – С. 8–17, 355–416.

2. Андрейчин М.А. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / М.А. Андрейчин. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – С. 289 – 297.

3. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування [Текст]: навч. посіб. / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна. В.В Захлєбаєва, І.0. Троцька. - Суми: СумДУ, 2010. - 272 с.

Допоміжна

4. Богадельников И.В. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней у детей / И.В. Богадельников. – Симферополь, 2007. – С. 603 – 604.

5. Андрейчин М.А. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб. / М.А. Андрейчин – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 56-57.


3.2 Матеріали для самоконтролю

3.2.1 Питання для самоконтролю

1 Поняття про ранні та пізні рецидиви при малярії.

2 Гемограма хворого на малярію у розпалі хвороби.

3 План обстеження хворого при підозрі на малярію.

4 Етіотропна терапія малярії. Дози, шляхи введення, тривалість призначення.

5 Класифікація арбовірусних інфекцій.

6 Клінічна картина арбовірусних інфекцій.

7 Методи діагностики арбовірусних інфекцій.

8 Диференціальний діагноз гарячок.

9 Класифікація рикетсіозів.

10 Клінічна картина висипного тифу.

11 Диференціальний діагноз рикетсіозів.

12 Специфічна терапія рикетсіозів: дози, тривалість лікування.

13 Основні клінічні синдроми Лайм–бореліозу.

14 Диференціальний діагноз Лайм–бореліозу.

15 Методи специфічної діагностики. Інтерпритація результатів лабораторного обстеження.


3.2.2 Тести для самоконтролю

Вибрати правильні відповіді

1 Збудник малярії відносять до:

а – найпростіших;

б – вірусів;

в – рикетсій;

д – бактерій?


2 Скільки видів плазмодіїв паразитує у людині:

а – три;

б – два;

в – чотири;

г - більше чотирьох?


3 Через скільки часу перебування у слинних залозах самки комара спорозоїти набувають інфекційності:

а - шість тижнів;

б - кілька днів;

в – 1 місяць;

г - два тижні?

4 Вид малярійних плазмодіїв, що викликають тропічну малярію:

а - pl. falciparum;

б - pl. malariae;

в - pl. ovale;

г - pl. vivax.


5 Вид малярійних плазмодії, у яких утворюється найбільша кількість тканинних шизонтів:

а - pl. malariae;

б - pl. falciparum;

в - pl. ovale;

г - pl. vivax.


6 У двох медичних сестер, які доглядали хворих із гарячкою у стаціонарі на півдні Судану, з’явилися гарячка, головний біль, біль у м’язах, суглобах, животі, загальна слабість і пронос. На 4-й день хвороби на тілі з'явився макуло-папульозний висип, на 5-й день – кривава блювота, мелена, гіпотонія, глухість серцевих тонів. Стан дуже тяжкий. Поставте попередній діагноз.

а - Ку-гарячка;

б - висипний тиф;

в - гарячка Ебола;

г – лептоспіроз.


7 Хворий П., 27 р., 3-й день хвороби, захворів гостро. Скаржиться на озноб, інтенсивний головний біль, біль у м’язах та попереку, нудоту, блювання. Об’єктивно: гіперемія та одутлість обличчя, шиї, грудної клітки, петехії, “кролячі очі”, іктеричність склер, фотофобія, сльозотеча. Ps 110 уд. за хв. Гепатомегалія. Хворий приїхав із Заїру. Ваш діагноз:

а - вірусний гепатит;

б – грип;

в – лептоспіроз;

г - жовта гарячка.


8 Симптоми початкового періоду гарячки Ласса:

а - астенія, біль у м'язах;

б - усі відповіді правильні;

в - гіперемія шиї та обличчя, одутлість лиця;

г - кон'юнктивіт, ін'єкція судин склер, тремор повік.


9 Симптоми з’являються на 4–6-й день у хворих на гарячку Марбурга, крім:

а - гіперемії шиї та обличчя;

б - плямисто-папульозного висипу, петехій;

в - можливої ниркової недостатності з олігурією;

г - геморагічного синдрому.

10 Характерний симптом при геморагічній гарячці Ебола:

а - відносна брадикардія;

б - біль у литкових м'язах;

в - кал у вигляді рисового відвару;

г - крововиливи в кон'юнктиву.


11 Хворий К., 42 р., захворів гостро: виникла гарячка, виражений головний біль, безсоння. Об’єктивно: набряклість і гіперемія обличчя, почервоніння очей, висип на перехідній складці кон’юнктиви нижньої повіки, енантема на слизовій оболонці м’якого піднебіння та язичка, статичний тремор. Діагноз: висипний тиф. Переносник інфекції при цій хворобі:

а - головна воша, рідше платяна і лобкова;

б - платяна воша, рідше головна і лобкова;

в - лобкова воша, рідше платяна і головна;

г - комарі, кліщі.


12 Хворий Н., 25 р., захворів гостро. Скаржиться на розлитий головний біль, безсоння. Об’єктивно: гіперемія обличчя і кон’юнктив, статичний тремор, симптоми Розенберга, Кіарі-Авцина, Говорова-Годельє, t - 40 0С, на шкірі тулуба, згинальних поверхнях кінцівок розеольозно-петехіальний висип, що нагадує “зоряне небо”. Який механізм зараження при цьому захворюванні:

а - трансмісивний;

б - трансплацентарний;

в - вертикальний;

г - аліментарний?


13 Хвора, 65 р., циганка, без постійного місця проживання, звернулася до лікаря на 6-й день від початку захворювання зі скаргами на головний біль, слабість, гарячку, наявність висипань на шкірі. Під час огляду t – 39 0С, збуджена, виявлені воші. Обличчя гіперемоване, набрякле. Виражені гепатоспленомегалія, крововиливи в кон’юнктиви. На шкірі грудної клітки та внутрішній поверхні плечей розеольозно-петехіальний висип. Язик сухий, посіпується при висуванні, обкладений білим нальотом. Задишка, тахікардія, гіпотонія. Тривалість медичного спостереження в осередку цього захворювання становить:

а - 14 днів;

б - 20 днів;

в - 10 днів;

г - 71 день.


14 Хворий Н., 25 р., захворів гостро. Скаржиться на розлитий головний біль, безсоння. Об’єктивно: гіперемія обличчя і кон’юнктив, статичний тремор, симптоми Розенберга, Кіарі-Авцина, Говорова-Годельє, t - 40 0С, на шкірі тулуба, згинальних поверхнях кінцівок розеольозно-петехіальний висип, що нагадує зоряне небо. Виставлений діагноз: висипний тиф. Які методи специфічної діагностики даного захворювання:

а - РНГА, діагностичний титр 1:1000;

б - РЗК, діагностичний титр 1:160;

в - усе назване правильне;

г - РАР, діагностичний титр 1:40?


15 Хвора А., 32 роки, прийнята у тяжкому стані: збуджена, говорлива, ейфорична, t – 39 0С, гіперемія і одутлість обличчя, ін’єкція склер, енантема. На тулубі і кінцівках розельозно - петехіальний висип. Печінка + 2 см. Запідозрено висипний тиф. Назвіть ускладнення, які можуть виникнути при висипному тифі:

а - тромбоз вен, тромбофлебіт, тромбоемболія, некроз тканин;

б - тромбоз вен, тромбофлебіт, делірій, грип;

в - грип, пневмонія, інфекційний мононуклеоз;

г - некроз тканин, грип, тромбоз вен, тромбоемболія.


16 Хворий В. 32 р., звернувся до терапевта зі скаргами на загальну слабкість, нездужання, підвищену t тіла (37,5–38 0С), болі в нижніх кінцівках, порушення чутливості шкіри ніг, асиметричність обличчя, головні болі. З анамнезу: захворів 4 тижні тому, коли виявив почервоніння шкіри округлої форми на лівому боці, поступово збільшувалися слабість і головні болі, 2 тижні тому додалися неврологічні розлади. Епіданамнез – за 2 місяця до хвороби був у лісі. Об’єктивно: хворий блідий, на лівому боці ділянка атрофічної шкіри округлої форми, розміром з долоню. Дихання везикулярне, тони серця приглушені, аритмічні, менінгеальні симптоми слабо позитивні, периферичний парез лівого лицьового нерва, ознаки полірадікулонейропатії. Хворий був госпіталізований в інфекційну лікарню з підозрою на кліщовий бореліоз. Атрофічная шкіра на боці – це наслідок:

а - кільцеподібної еритеми;

б – полірадікулонейропатії;

в - атопічного дерматиту;

г – нейродерміту?


17 Хворий З., 43 роки, лісник, скаржиться на загальну слабість, нездужання, біль у колінних, ліктьових, кульшових суглобах, зниження сили в руках, періодичні головні болі, зниження пам’яті, уваги, перебої в роботі серця. Також зазначає зниження пігментації шкіри шиї. Вважає себе хворим кілька місяців. На початку хвороби було почервоніння шкіри шиї округлої форми діаметром близько 15 см, злегка піднесене над поверхнею шкіри, яке виникло після укусу кліща. Про яке захворювання необхідно підозрювати:

а - менінгококову хворобу;

б - кліщовий бореліоз;

в - комариний енцефаліт;

г – поліомієліт?


18 Хворий З., 43 роки, лісник, скаржиться на загальну слабість, нездужання, біль у колінних, ліктьових, кульшових суглобах, недостатню силу в руках, періодичні головні болі, зниження пам’яті, уваги та інтелекту, перебої в діяльності серця. Також зниження пігментації шкіри шиї округлої форми та атрофію. Вважає себе хворим кілька місяців. На початку помітив почервоніння округлої форми на шиї, діаметром близько 15 см, злегка піднесене над поверхнею шкіри, яке виникло після укусу кліща. Був запідозрений кліщовий бореліоз. Який період хвороби у цього хворого:

а - період залишкових явищ;

б – артритичний;

в - неврологічних розладів;

г – мігруючої еритеми?


^ Еталони правильних відповідей

1 - а; 2 - в; 3 - г; 4 - а; 5 - б; 6 - в; 7 - г; 8 - б; 9 - а; 10 - г; 11 - б; 12 - а; 13 - г; 14 - в;15 - а; 16 - а; 17 - в; 18 - а.


3.2.3 Задачі для самоконтролю

Задача 1


Хворий Б., військовий, прибув у відпустку з Афганістану, доставлений машиною швидкої допомоги на другий день хвороби з діагнозом «вірусний гепатит». Під час огляду: температура тіла – 40,5 0С, якій передував 30-хвилинний озноб, гіперемія обличчя, склер. Пульс – 90 уд. за хв., ритмічний. У легенях без патологічних змін. Живіт м’який, печінка біля краю реберної дуги, селезінка збільшена на 2 см, болюча при пальпації. У крові: ер – 3х10/л, Hb - 100 г/л, лейк. – 3,4х10/л; загальний білірубін – 70 мкмоль/л. Через 1 день напад повторився. Під час дослідження мазка крові: амебоподібні шизонти з вираженими псевдоподіями.

  1. Поставте діагноз.

  2. Назвіть основні джерела інфекції.

  3. Який механізм передавання інфекції при даному захворюванні?

  4. Можливі фактори передавання інфекції.

  5. Тривалість інкубаційного періоду.

  6. Який характер імунітету після перенесеного захворювання?

  7. Можливі ускладнення.

  8. Складіть план обстеження.

  9. Складіть план лікування.



Задача 2


Хвора С., 32 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на головний біль, різке підвищення температури тіла до 39 0С, появу висипки на шкірі тулуба. З анамнезу з’ясовано, що хвора 2 дні тому прибула з Ірану. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості, на шкірі обличчя сліди від укусів, найімовірніше москітів; відмічаються гіперемія слизової оболонки рота, уртикарна висипка на тлі гіперемії, позитивні симптоми Таусіга 1 та 2 і Піка.

1 Сформулювати діагноз.

2 Які захворювання необхідно виключити при визначенні діагнозу?

Задача 3


У хворої М.,51 рік, на 5-й день хвороби встановлений діагноз «лівобічна пневмонія». Захворіла підгостро. Непокоїли загальна слабість, головний біль. Сон і апетит збережені. Температура 38,8–39 0С, вночі марила. На обличчі рум’янець. Язик обкладений, спотикається при висовуванні. На бокових поверхнях тулуба поодинокі розеоли. Тахікардія. Явища пневмонії зліва. Пальпується м'яка збільшена селезінка. В анамнезі – висипний тиф.

Обґрунтувати попередній діагноз.


Задача 4

До інфекційного відділення доставлений хворий Г., 32 роки, через тиждень після відвідування лісу. Захворювання почалось із локалізованої еритеми на нозі. Пізніше висипка поширилася по всьому тулубу, підвищилась температура до 39 0С. Скарги на сильну слабість, головний біль, біль у серці.

1 Сформулюйте діагноз.

2 Який механізм передавання інфекції?

3 Яка тривалість інкубаційного періоду?

^

Еталони відповідей до задач:

Задача 1

  1. Малярія, триденна, середнього ступеня.


  2. Хвора людина та паразитоносії.

  3. Трансмісивний, трансплацентарний та гемотрансфузійний.

  4. Самки комара роду Anopheles, кров, медичні інструменти.

  5. 10 – 14 днів.

  6. Типоспецифічний, нестійкий (1 – 1,5 роки).

  7. Малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки.

  8. Загальноклінічні дослідження (аналіз крові клінічний, біохімічний, клінічний аналіз сечі). Паразитоскопія (у період гарячки): товстої краплі та мазка крові. Серологічне дослідження: РНІФ, РІФ, РНГА.

  9. Делагіл (1 г через 6 годин – 0,5 г; у наступні 2 дні – по 0,5 г 1 раз на добу), примахін (по 0,009 г 3 рази на день 14 днів). Дезінтоксикація. Антигістамінні препарати.

Задача 2


  1. Гарячка Паппатачі, середньотяжкий перебіг.

  2. Необхідно виключити гарячку Денге, грип, малярію, алергічну реакцію на укуси комах.

Задача 3

Хвороба Брілла-Цінсера (гарячка, марення, симптом Говорова-Годельє, екзантема, епіданамнез).

Задача 4

1 Хвороба Лайма, рання дисимінована форма, тяжкий перебіг.

2 Трансмісивний, через укус кліща.

Від 3 до 32 днів.


^ 4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

  • оволодіти методикою обстеження хворого на малярію, геморагічні гарячки, Лайм–бореліоз, рикетсіози;

  • провести курацію хворого;

  • провести диференціальну діагностику малярії;

  • скласти план лабораторного обстеження;

  • інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого;

  • розпізнати ускладнення малярії;

  • скласти план лікування хворого на малярію;

  • визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів;

  • оформити медичну документацію.


4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики малярії, геморагічних гарячок, рикетсіозів, хвороби Лайма


Завдання

Послідовність виконання

^ Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1

2

3

Оволодіти методикою обстеження хворого на малярію

1 З’ясувати скарги



Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації;

- органних уражень;

- додаткових уражень

2 Анамнез хвороби


Послідовність та терміни виникнення:

- гарячки;

- ознобу;

- поту;

- додаткових симптомів;

- нудоти, блювання, діареї та інше

3 Анамнез життя

З’ясувати перенесені хвороби



1

2

3




4 Епідеміологі-чний анамнез

З’ясувати:

- перебування в ендемічному щодо малярії, геморагічних лихоманок, арбовірусних інфекцій, рикетсіозів, бореліозу регіонах

Провести курацію

хворого

1 Загальний огляд



- оцінити стан хворого, положення, стан свідомості, наявність чи відсутність менінгеальних знаків;

Шкірні покриви


- наявність жовтяниці, її колір;

Очі

- наявність склериту, кон’юнктивіту

Ротоглотка


- наявність гіперемії, набряку слизової оболонки рото глотки;

2 Пальпація

Лімфатична система

Легені


Живіт


3 Перкусія

Серце

Легені


- розміри, щільність та болючість лімфатичних вузлів;

- голосове тремтіння;

- розміри та властивості печінки та селезінки;

- болючість при пальпації живота;

- перкуторні межі серця;

- порівняльна топографічна перкусія легень (наявність чи відсутність перкуторних ознак ущільнення легеневої тканини)



1

2

3




4 Аускультація

Серце

Легені

- ритм, гучність серцевих тонів;

- характер дихання – везикулярне, жорстке, бронхіальне; послаблене, посилене;

- патологічні дихальні феномени – крепітація, хрипи та їх характер, локалізація, зміни під час фаз дихання, після кашлю;

- бронхофонія

Провести лабораторне дослідження


1 Загальний аналіз крові


- рівень лейкоцитів, п/я нейтрофілів, лімфоцитів, ШЗЕ

2 Загальний аналіз сечі

- наявність лейкоцитів, еритроцитів, білка

3 ЕКГ


- ознаки інфекційно-токсичного міокардиту (є/немає)

4 Рентгенологічне дослідження ОГП

- дифузне або вогнищеве ураження легеневої тканини

5 Біохімічне дослідження крові


- рівень білірубіну, його фракцій, АлАт, АсАТ, сечовина, креатинін;

- КОС, електроліти;

- коагулограма;

- глюкоза крові

6 Паразитологі-чне дослідження


- мазок та товста крапля крові (забір краще виконувати на піку гарячки)



5 Матеріали післяаудиторної самостійної роботи

Тематика УДРС та НДРС:
  • Особливості перебігу малярії у сучасних умовах.

  • Сучасні методи специфічної діагностики рикетсіозів.

  • Проблеми етіотропного лікування системного кліщового бореліозу




Схожі:

Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon1 Актуальність теми
Диференціальна діагностика гострого респіраторного синдрому (грип, парагрип, рс-інфекція, аденовірусна інфекція, бактеріальні ураження)....
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon2 диференціальна діагностика хронічного діарейного синдрому (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз, кишкові гельмінтози) з хронічними захворюваннями травної системи.
Му (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз, кишкові гельмінтози) з хронічними захворюваннями травної системи. Діагностика гельмінтозів. Особливості...
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon3 диференціальна діагностика уражень рото- І носоглотки, слинних залоз (дифтерія, ангіна, фузоспірохетозний симбіоз, епідемічний паротит). Особливості перебігу при віл/снід тривалість
Диференціальна діагностика уражень рото- І носоглотки, слинних залоз (дифтерія, ангіна, фузоспірохетозний симбіоз, епідемічний паротит)....
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon9 етіологія І патогенез віл-інфекції. Класифікація клінічних стадій кРитерії діагнозу – великі та малі. Роль віл-інфекції у формуванні синдрому лімфаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому тривалість
Етіологія І патогенез віл-інфекції. Класифікація клінічних стадій кРитерії діагнозу – великі та малі. Роль віл-інфекції у формуванні...
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconТематичний план самостійної позааудиторної роботи для студентів 5 курсу медичного факультету №2
Диференціальна діагностика та лікування захворювань середостіння (гострий медіастиніт, пухлини середостіння)
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми iconI. Актуальність теми
Гх на початку її розвитку. Тому правильна діагностика та вміння призначити ефективне лікування є практичною необхідністью, яка визначає...
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon7 Диференціальна діагностика ранових інфекцій (сибірка, сказ, правець, бешиха, феліноз, содоку). Екстрена профілактика сказу та правця Тривалість
Завдяки вакцинації, ця смертельна хвороба почала відступати – наприкінці 90-х років ХХ ст спостерігалися лише поодинокі випадки....
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon12 провідні віл-індикаторні інфекції. Діагностика І лікування Тривалість
Актуальність теми. Опортуністичні інфекції при віл/сніді – унікальна група захворювань, які розвиваються на фоні імунодефіцитного...
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon3. Тип модуля: обов’язковий Семестр: VІІІ обсяг модуля
Методологічні засади діагностики. Матричне моделювання цільового вибору репрезентативних індикаторів. Діагностика фінансового стану...
Диференціальна діагностика рикетсіозів. Диференціальна діагностика хвороби лайма тривалість – 6 годин. 1 Актуальність теми icon1 Актуальність теми
Менінгеальний синдром у клініці інфекційних хвороб диференціальнана діагностика менінгітів та менінгоенце-фалітів особливості діагностики...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи