Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах icon

Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах




Скачати 279.26 Kb.
НазваОсновні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах
Дата04.11.2012
Розмір279.26 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця


ДОВІДНИК

для студентів


Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах


(у питаннях і відповідях)


Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації


Київ, 2005


^ В.Ф. Москаленко, О.П. Волосовець О.П. Яворовський, Л.І. Остаток, Б.В. Михайличенко. Довідник для студентів. Основні засади Бо­лонського процесу. Кредитно-модульна система організації нав­чального процесу у вищих медичних навчальних закладах (у питан­нях і відповідях) // К.: Книга плюс, 2005. — 24 С.

Довідник для студентів розроблено фахівцями Національного ме­дичного університету імені О.О. Богомольця на підставі чинних нор­мативно-правових актів, наказів міністра освіти та науки, міністра охорони здоров'я України, які регламентують навчання студентів у вищих навчальних закладах та вищих медичних навчальних закладах. У ньому наведені у вигляді питань та відповідей основні положення, які можуть цікавити студентів у зв'язку з інтеграцією вищої освіти Ук­раїни в європейський освітній простір у контексті вимог Болонської декларації, до якої приєдналася Україна. Довідник дозволить студен­там адаптуватися до навчання в нових умовах, інформує їх про умови відрахування, поновлення на навчання, переведення з курсу на курс, до інших закладів тощо за кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Для студентів вищих медичних навчальних закладів.


Рецензент:

В.М. Синьов директор Інституту корекційної педагогіки

та психології НПУ імені М. Драгоманова,

дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор



ISBN 966-7619-54-0

В.Ф. Москаленко

О.П. Волосовець

О.П. Яворовський

Л.І. Остапюк

Б.В.Михайличенко, 2005



ЗМІСТ


Передмова 5


У чому суть Болонського процесу? 7

Які перспективи перед Україною відкриває

приєднання до Болонського процесу? 7

^ Які ключові позиції Болонського процесу? 8

Чи не є Болонський процес загрозою національним надбанням і пріоритетам вищої освіти,

зокрема вищої медичної освіти України? 9

Що гарантує якість вищої освіти в Україні в умовах

її інтеграції в європейський освітній простір? 10

Яким чином студенти беруть участь в управлінні

вищим навчальним закладом? 11

Що може вітчизняний студент вивчити у

зарубіжному вищому медичному навчальному закладі,

як оформлюється таке навчання? 12

^ Що означає один з принципів європейської освіти

«навчання упродовж усього життя»? 12

Що таке ECTS? 13

Які види діяльності студента включає кредит? 14

Що таке кредитно-модульна система

організації навчального процесу? 14

Які форми організації навчального процесу і види

навчальних занять передбачені кредитно-модульною
системою організації навчального процесу? 15


^ Які види контролю передбачає кредитно-модульна

система організації навчального процесу? 15

Як проводиться ранжування студентів за шкалою ЕСТS? .......... 16

Які особливості експериментального навчального плану

^ 2005 року (проект ЕСТS)? 17


З


Що означають терміни «нормативні» та «вибіркові»

дисципліни? 18

У чому суть самостійної роботи студента? 19

Чи обов'язкове відвідування навчальних занять

студентом? 19

Що таке індивідуальний навчальний план студента? 20

Хто такий куратор факультету та які його функції? 20

^ Яким чином і коли можна ліквідувати пропуски

навчальних занять, підвищити оцінку з підсумкового
модульного контролю, з дисципліни? 20


За якими критеріями здійснюється переведення

студентів з семестру на семестр, з року на рік? 21

^ Як здійснюватиметься відрахування студентів,

надання академічної відпустки? 21

Чи можуть студенти переводитися на навчання

до іншого вищого навчального закладу в Україні? 22

^ Які дипломи отримуватимуть випускники

вищих медичних навчальних закладів? 22


Література 23


Передмова


Європейські інтеграційні процеси дедалі відчутніше впливають на всі сфери життя України, зокрема на рефор­мування системи вищої освіти. Сучасний загальноєвро­пейський об'єднувальний процес у вищій школі почався у 1957 р., коли було підписано Римську угоду.

У 1988 р. було прийнято документ під назвою «Магна Харта Університатум», за яким передбачалася побудова зо­ни європейської вищої освіти протягом першого деся­тиріччя XXI століття.

У 1997 р. у Лісабоні прийнято конвенцію про взаємне визнання кваліфікацій, яку підписали 43 країни, в тому числі й Україна.

У 1998 р. міністрами вищої освіти європейських країн було прийнято Сорбонську декларацію, згідно з якою на теренах Європи створюється відкритий європейський простір вищої освіти.

Країни Європи визнали, що на сучасному етапі для інтеграції освітньої діяльності необхідно порівняти та зро­бити сумісними системи освіти. Ця нагальна необхідність була озвучена в принципах Болонської декларації і підпи­сана у 1999 р. в Італії, у м. Болонья, де був заснований один з перших університетів Європи. 29 країн, які підписали Бо­лонську декларацію, започаткували Болонський процес, ідеї якого знайшли подальший розвиток у ряді наступних європейських конференцій — у Саламанці, Празі, Берліні.

19—20 травня 2005 р. у м. Берген відбулася Конференція міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, на якій було прийнято комюніке «Загальноєвро­пейський простір вищої освіти — досягнення цілей». На цій конференції Україна приєдналася до Болонського про­цесу, в якому нині беруть участь 45 країн. Документи кон­ференції визначають майбутні завдання та пріоритети у вищій освіті Європи і свідчать, що забезпечення мобіль­ності студентів та працівників вищих навчальних закладів між країнами-учасниками є одним із ключових завдань Бо­лонського процесу.

«Довідник для студента» дозволить студентам вищих ме­дичних навчальних закладів глибше зрозуміти основні за­сади Болонського процесу та впроваджувати їх у життя.

^ У чому суть Болонського процесу?

Болонський процес — це діяльність європейських країн, спрямована на узгодження систем вищої освіти континенту. За Болонською декларацією, прийнятою 19 червня 1999 р., країни-учасниці зобов'язалися до 2010 р. привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту.

Подальший її розвиток відбувався на зустрічах євро­пейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, на кон­ференціях у Саламанці (2001 р.), Празі (2001 р.), Берліні (2003 р.), Бергені (2005 р.), де Україна приєдналась до Бо­лонського процесу.

Вихідні позиції учасників процесу в контексті Бо­лонської декларації формулюються таким чином: «Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним факто­ром соціального і людського розвитку, а також невід'ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення євро­пейських громадян, оскільки саме така Європа здатна нада­ти їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної та культурної сфери».

Болонський процес — один з інструментів не лише інтеграції освіти та науки в Європі, а й загальної світової тенденції нашого часу — глобалізації.

^ Які перспективи перед Україною відкриває приєднання до Болонського процесу?

Вибір нашої держави — європейська інтеграція. Цей курс проголосив Президент України, схвалила Верховна Рада, підтримала переважна більшість суспільства. Євро­пейський вибір у розвитку України повинен забезпечити: • перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості осо­бистості у здобутті певного освітнього та кваліфіка­ційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей і забезпечити її мобільність на ринку праці;

• формування мережі вищих навчальних закладів (далі —

ВНЗ), яка за формами, програмами, термінами навчан­ня і джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожної людини і держави в цілому;

• підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання упродовж усього життя.

У зв'язку із входженням України до Болонського проце­су національна українська вища школа не втратить своїх національних надбань і традицій, що характеризуються фундаментальністю освіти, принципом нерозривності освіти і науки, наявністю оригінальних науково-педа­гогічних шкіл, здоровою консервативністю, яка поєднана з інноваційним розвитком.


^ Які ключові позиції Болонського процесу?


Із 1999 по 2005 рік у рамках Болонського процесу відбу­лося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конфе­ренцій, на яких було сформульовано такі ключові позиції:

• введення двоциклового навчання: 1-й цикл: для одержан-

ня першого академічного ступеня — бакалавра (3—4 ро­ки) і 2-й — для отримання ступеня магістра (через 1—2 роки) і докторського ступеня (за умови загальної трива­лості навчання 7—8 років);

  • запровадження системи кредитів ЕСТБ: європейської системи перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості), яка по суті є накопичувальною систе­мою, здатною працювати в рамках концепції «навчання упродовж усього життя»;

  • створення системи контролю якості освіти, яка передба-

чає організацію акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка грунтуватиметься не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що от­римали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти;

• розширення мобільності студентів і викладачів для взаємного збагачення європейським досвідом. Перед­бачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців у країнах Європи;

• забезпечення працевлаштування випускників, яке перед-

бачає використання їх знань та умінь на користь усієї Європи. З цією метою вищі навчальні заклади країн Європейського освітнього простору будуть орієнтовані на кінцевий результат. Визнання іноземних освітніх кваліфікацій, академічне і професійне визнання здійснюють компетентні органи з урахуванням уніфіко­ваного зразка «Додатка до диплома про освіту» (Diploma Supplement), який рекомендований ЮНЕСКО;

  • забезпечення привабливості європейської системи освіти, що передбачає залучення у Європу більшої кіль­кості студентів з інших регіонів світу Це можливо за умови введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко­доступних кваліфікацій тощо і сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти;

  • створення Зони європейської вищої освіти має відбува­тися одночасно і паралельно зі створенням Зони євро­пейських наукових досліджень;

  • стратегія навчання упродовж усього життя як основа кон-

куренто-спроможності та використання нових техно­логій, поліпшення якості життя.


^ Чи не Е БОЛОНСЬКИЙ процес загрозою національним надбанням і пріоритетам вищої освіти, зокрема вищої медичної освіти України?

Одним із основних принципів Болонського процесу є не уніфікація вищої освіти в країнах, які приєдналися до Бо­лонської декларації, а надання широкого доступу населен­ню цих країн до європейських та світових освітніх і куль­турних надбань.

В Україні створено потужну систему вищої освіти, зокрема медичну, кращі надбання якої будуть збережені під час інтеграції в європейський освітній простір. Приєднан­ня України до Болонського процесу надасть можливість розширити доступ до освітніх цінностей країн Європи, підвищити якість вищої освіти та дозволить ефективно ви­користовувати фахівців з вищою освітою як у нашій дер­жаві, так і на теренах Європи.


^ Що гарантує якість вищої освіти в Україні в умовах її інтеграції в європейський освітній простір?

Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення європейського простору вищої освіти. Кожна держава-учасниця Болонського процесу має вжити заходів для забезпечення якості надання вищої освіти.

В Україні якість вищої освіти може бути забезпечена за умови вступу до ВНЗ добре підготовлених випускників шкіл, об'єктивності вступних випробувань та організації навчального процесу відповідно до вимог Галузевих стан­дартів вищої освіти (освітньо-кваліфікаційних характерис­тик, освітньо-професійних програм і стандартизованих за­собів діагностики знань та умінь). Державний механізм ре­гулювання якості освіти передбачає ліцензування, атес­тацію та акредитацію закладу освіти, яка здійснюється Дер­жавною акредитаційною комісією (ДАК).

Відповідальність за якість вищої освіти покладено на кожний окремий навчальний заклад.

На європейському рівні перевірка якості вищої освіти передбачає її контроль за узгодженими стандартами, про­цедурами та рекомендаціями.

Безпосередню участь у забезпеченні якості освіти беруть також студенти як учасники навчально-виховного процесу.

^ Яким чином студенти беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом?

Відповідно до закону України «Про вищу освіту» (стаття 38) у вищих навчальних закладах створюються органи сту­дентського самоврядування, які вирішують питання, що належать до їх компетенції.

Основним завданням органів студентського самовряду­вання є забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу, спри­яння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів, створення відповідних умов для їх проживання і відпочин­ку, організації співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів та молодіжними організаціями, участі у вирішенні питань міжнародного обміну студентами, в то­му числі відповідно до засад Болонського процесу.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні сту­дентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчаль­ного закладу.

Студенти і науково-педагогічні працівники є рівноправ­ними учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

Думка студентів ураховується під час розгляду питань, пов'язаних з організацією навчального процесу, реформу­ванням освіти. Так, зокрема, в НМУ функціонує студентсь­кий парламент, студенти беруть участь у роботі ректорату, вченої ради університету. На міжнародному рівні існує сту­дентська організація «Національні союзи студентів Євро­пи», яка об'єднує 50 національних студентських союзів із 37 країн. Ця організація представляє інтереси понад 10 млн студентів і бере участь у заходах, пов'язаних із втіленням у життя положень Болонської декларації. До складу кожної делегації на наради міністрів освіти країн-учасниць Бо­лонського процесу обов'язково входить один представник національного союзу (асоціації) студентів.

^ Що може вітчизняний студент вивчити у зарубіжному вищому медичному навчальному закладі і як оформлюється таке навчання?

Вітчизняний студент може вивчити у європейському ме­дичному університеті обрану ним дисципліну (дисципліни), окремі модулі з дисципліни, оскільки заклади-партнери (як учасники Болонського процесу) оцінюють засвоєний сту­дентом навчальний матеріал у єдиних одиницях виміру — ECTS.

Повне визнання навчання у зарубіжному медичному університеті означає, що його період, включаючи екзамени чи інші форми оцінювання, відповідає такому ж в місцево­му університеті, хоч зміст погодженої університетами-партнерами навчальної програми може відрізнятися.

Крім того, вітчизняний вищий медичний навчальний заклад (далі — ВМНЗ) вирішує, які умови має виконати студент, щоб одержати перезарахування навчання за кордо­ном. Ці вимоги вказуються у навчальному контракті сту­дента.

Перед тим, як навчатися у закордонному ВМНЗ, студент заповнює анкету-заяву, знайомиться з інформаційним па­кетом цього закладу, з програмою навчання та узгоджує її зі своїм ВМНЗ, підписує угоду із закордонним і своїм універ­ситетом. В оформленні вищезазначених документів студен­ту допомагають куратори (координатори ECTS) факультету та університету.

^ Що означає один з принципів європейської освіти «навчання упродовж усього життя»?

Сучасна освіта характеризується значним динамізмом знань, оскільки підґрунтя освіти — наукові дослідження — розвиваються дуже інтенсивно. Знання, які отримав сту­диш у ВНЗ, потребують постійного оновлення для забезпе­чення соціальної та професійної адаптації фахівця, що відповідає одному з принципів LLL — Life Long Learning.

Цьому ж принципу підпорядковано і систему кредитів ЕСТБ, яка має накопичувальний характер і дозволяє спеціалісту бути конкурентоспроможним на загально-євпропейському ринку праці.


^ Що таке ЕСТS?


ЕСТS — це Європейська система перезарахування кре­дитів, розроблена, перевірена та удосконалена в експери­ментальному проекті 145 європейських університетів.

Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків сту­дентів), взаємній угоді (між закладами-партнерами і сту­дентом) і використанні кредитів ЕСТS (щоб визначити нав­чальне навантаження для студентів) під час засвоєння нав­чальних дисциплін, практик тощо.

ЕСТS забезпечує прозорість через такі засоби:

  • інформаційний пакет про ВНЗ, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні зак­лади, факультети, організацію й структуру навчання, йо­го зміст, методи контролю;

  • навчальний контракт — між закладами-партнерами в Ук-

раїні та Європі й студентом, що стосується виконання навчальних програм, які вивчатимуться;

• перелік оцінок з дисциплін, який показує здобутки сту­дентів у навчанні у спосіб, що є всебічним і загальнозро­зумілим та може легко передаватися від одного закладу до іншого;

• кредити ЕСТS, які є умовними одиницями виміру нав­чального навантаження студента під час опанування навчальної програми дисципліни. Кредити признача­ються для дисциплін, але присвоюються лише студен­там, які успішно завершили курс (заліковий кредит). Найбільше ЕСТS використовується студентами, викла­дачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордо­ном невід'ємною частиною освітнього досвіду.

За своєю суттю ЕСТS не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна визначатися самими ВНЗ під час ство­рення необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практи­ки, що називається ЕСТS, забезпечує дійових осіб інстру­ментами для створення прозорості і сприяє визнанню освіти.

Використання ЕСТS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної ро­боти освітніх закладів-партнерів.


^ Які види діяльності студента включає кредит?


Кредит містить усі види навчальної роботи студента як аудиторної — лекції, практичні заняття, семінари, напи­сання історії хвороби, консультації тощо, так і самостійної (далі — СРС) — підготовку до практичних занять, підсум­ковою контролю з модулю, написання доповіді, реферату, участь у наукових дослідженнях, самостійне вивчення ок­ремих тем та питань навчальної програми тощо. Усі види аудиторної та самостійної роботи студентів описані у нав­чальній програмі дисципліни, з якою студент може ознайо­митися на кафедрі.

^ Що таке кредитно-модульна система організації навчального процесу?

Кредитно-модульна система — це модель організації навчального процесу, підґрунтям якої є об'єднання модуль­них технологій навчання і залікових кредитів ЕСТS як оди­ниць виміру навчального навантаження студента, не­обхідного для засвоєння змістових модулів або блоку модулів.

Модуль — це логічно завершена частина навчальної програми (з навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчаль­ного процесу. Наприклад, на 1-му курсі студенти під час вивчення анатомії людини опановують модуль № 1 з опор­но-рухового апарату, який включає окремі розділи — кістки тулуба, кінцівок, черепа, з'єдання кісток, м'язи, що є змістовими модулями.


^ Які форми організації навчального процесу і види навчальних занять передбачені кредитно-модульною системою організації навчального процесу?

Відповідно до закону України «Про освіту» (стаття 43) формами організації навчального процесу є: навчальні за­няття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Основними видами навчальних занять у ВНЗ є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація. Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.


^ Які види контролю передбачає кредитно-модульна система організації навчального процесу?

При кредитно-модульній організації навчального про­цесу відсутні екзаменаційні сесії, передбачено такі види контролю:

• поточний контроль під час кожного практичного, лабораторного, семінарського заняття;

• підсумковий модульний контроль.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів, за ре­зультатами підсумкового модульного контролю — 80 балів.

^ Поточний контроль передбачає 100 % опитування сту­дентів групи на кожному занятті та оцінювання кожної те­ми модуля за 4-бальною традиційною шкалою («2», «З», «4», «5») і в балах.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати сту­дент під час вивчення модуля для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «З», на кількість тем у модулі.

^ Підсумковий модульний контроль здійснюється по завер­шенню вивчення усіх тем модуля на останньому контроль­ному занятті.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, ста­новить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахова­ним, якщо студент набрав не менше 50 балів.

^ Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визна­чається як середнє арифметичне кількості балів з усіх мо­дулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).


^ Як проводиться ранжування студентів за шкалою ЕСТ5?

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, ран-жуються за шкалою ЕСТ8 таким чином:


^ Оцінка ЕСТБ Статистичний показник

А Найкращі 10 % студентів

В Наступні 25 % студентів

С Наступні 30 % студентів

D Наступні 25 % студентів

Е Останні 10 % студентів


Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «О», «Е» проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю та успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки з дисципліни «FХ», «F» («2») виставляються сту­дентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дис­ципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FХ» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсум­кового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових або літніх канікул (до 1 липня поточного року) впродовж двох тижнів після завершення навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кіль­кості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

За дозволом проректора з навчальної роботи студент мо­же підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).

Оцінка ЕСТS конвертується у традиційну 4-бальну шка­лу таким чином:


^ Оцінка ЕСТБ Оцінка за 4-бальною шкалою

А

В, С

D,Е FХ, F

5

4

З

2


^ Які особливості експериментального навчального плану 2005 року (проект ЕСТS)?

З 2005/2006 н.р. у ВМНЗ IIІ—IV рівнів акредитації Ук­раїни вводиться новий навчальний план підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» кваліфікації лікар за спеціальностями «Лікувальна справа»,

«Педіатрія», «Медико-профілактична справа», згідно з яким:

  • тривалість навчання становить 6 років; навчальний рік триває 40 тижнів (2 семестри по 20 тижнів кожний), включає 60 кредитів ЕСТS, 1 тиждень — 1,5 кредиту, а один кредит дорівнює 30 навчальним годинам;

  • тижневе навчальне навантаження студента становить 25—28 навчальних годин;

  • обсяги і назви навчальних дисциплін приведені у відповідність до таких у європейських медичних універ­ситетах;

  • виробнича практика з догляду за хворими та медсестринська на 2-му та 3-му курсах проводиться упродовж семестру;

  • професійна клінічна практична підготовка на 4—6-му курсах здійснюється під час вивчення клінічних та гігієнічних дисциплін;

  • екзаменаційні сесії відсутні, а контрольні заходи включають поточний і підсумковий модульний контроль;

• на 3-му курсі після 6-го семестру передбачено інтегрова-

ний медичний тестовий ліцензійний іспит «Крок 1» із загальної лікарської підготовки, який включає питання з природничо-наукових дисциплін 1—3-го курсів;

• після завершення навчання на 6-му курсі передбачено державну атестацію у вигляді стандартизованого дер­жавного іспиту «Крок 2» та практично-орієнтованого державного іспиту (у формі державних випускних екза­менів або комплексного державного іспиту).


^ Що означають терміни «нормативні» та «вибіркові» дисципліни?

Навчальний план визначає, які дисципліни для отри­мання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за певною спеціальністю повинен вивчити студент обов'язко­во (нормативні дисципліни), а які може обирати са­мостійно (вибіркові дисципліни або курси за вибором, елективні курси). Причому, за навчальний рік студент має накопичити в сумі 60 кредитів, які включають час на вив­чення нормативних і вибіркових дисциплін. Під час нав­чання на кожному курсі студент має вивчати за своїми упо­добаннями один курс за вибором.


^ У чому суть самостійної роботи студента?


Самостійна робота студента з опанування навчальних дисциплін є однією з найбільш ефективних форм навчан­ня. Саме цей вид діяльності студента превалює у навчаль­них планах провідних університетів світу. Водночас ця ро­бота є ефективною за умови достатнього її навчально-мето­дичного і матеріального забезпечення.

Самостійна робота студента включає: підготовку до практичних занять, підсумкового контролю з модуля, на­писання доповіді, історії хвороби, реферату, участь у науко­вих дослідженнях, самостійне вивчення окремих тем та пи­тань навчальної програми, виконання індивідуальних зав­дань тощо.

Ця робота оцінюється під час поточного та підсумково­го модульного контролю.

^ Чи обов'язкове відвідування навчальних занять студентом?

Систематичне та глибоке оволодіння знаннями, прак­тичними навичками, професійною майстерністю є обов'яз­ком студента.

Його виконання є можливим за умови регулярного відвідування навчальних занять. Студент повинен відвіду­вати всі лекції, практичні, лабораторні, семінарські занят­тя, передбачені навчальним планом і затверджені розкладом.

Студент, який має пропуски навчальних занять, не до­пускається до кінцевого модульного контролю і відповідно не атестується з дисципліни.

^ Що таке індивідуальний навчальний план студента?

Перед навчанням на кожному курсі студент формує з ку­ратором (координатором ЕСТБ по факультету) на основі робочого навчального плану, розкладу занять індивідуаль­ний навчальний план. До нього входить перелік обов'язко­вих дисциплін та курсів за вибором, кількість навчальних годин з кожної дисципліни (всього, аудиторних, СРС), мо­дулі з дисциплін, а також результати підсумкового модуль­ного контролю та оцінка з дисципліни. Індивідуальний навчальний план затверджується деканом факультету до початку семестру.


^ Хто такий куратор факультету, які його функції?

Куратором призначають науково-педагогічного праців­ника ВМНЗ за поданням декана факультету. Куратор відповідає за:

  • ознайомлення студента з нормативно-методичними ма­теріалами, що регламентують навчання за кредитно-мо­дульною системою;

  • надає студентам рекомендації щодо формування їх індивідуального навчального плану, в тому числі і в разі навчання за кордоном;

  • погоджує індивідуальний навчальний план студента та подає на затвердження декану факультету, контролює його реалізацію.

Куратор має право відвідувати всі види занять студента, подавати пропозиції декану щодо переведення, відрахуван­ня чи заохочення студента.


^ Яким чином і коли можна ліквідувати пропуски навчальних занять, підвищити оцінку з підсумкового модульного контролю, з дисципліни?

Пропуски навчальних занять підлягають обов'язковому відпрацюванню на кафедрі впродовж найближчих двох тижнів у позаурочний час за графіком, який складає ка­федра.

Студенти, які отримали за результатами конвертації нав­чальної діяльності з дисципліни оцінку «РХ», мають право на перескладання підсумкового модульного контролю під час зимових або літніх канікул (до 1 липня поточного року). Повторне складання підсумкового модуля дозволяється не більше двох разів.

Студенти, які отримали оцінку «Р», мають прано на пов­торне вивчення дисципліни.

За дозволом ректора (проректора з навчальної роботи) студент, у разі потреби, може підвищити оцінку з дис­ципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю не більше трьох разів за весь період навчання, що має відбутися до проведення ранжування.


^ За якими критеріями здійснюватиметься переведення студентів з семестру на семестр, з року на рік?

На наступний семестр переводяться студенти наказом ректора навчального закладу за умови повного виконання індивідуального навчального плану семестру (отримання оцінок з нормативних і вибіркових дисциплін, відсутності пропусків навчальних занять з дисциплін, вивчення яких переходить на наступний семестр).

^ Як здійснюватиметься відрахування студентів, надання академічної відпустки?

Студенти відраховуються з ВМНЗ наказом ректора: за власним бажанням, за невиконання навчального плану, за порушення умов контракту, в інших випадках, передбачених «Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженим Наказом МОН України від 15.07.96 р. за № 245.

Студент може взяти перерву в навчанні у зв'язку з обста­винами, які унеможливлюють виконання навчального пла­ну (за станом здоров'я, навчання чи стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав) академічну відпустку відповідно до «Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.96 р. за № 191, з яким можна ознайомитися у дека­наті факультету або у навчальному відділі.


Чи можуть студенти переводитися на навчання до іншого ВНЗ в Україні?

Особи, які навчаються у ВНЗ, можуть бути переведені з:

  • одного ВНЗ до іншого ВНЗ;

  • одного напрямку підготовки на інший напрямок у межах

однієї галузі знань;

• однієї спеціальності на іншу спеціальність у межах одного напрямку підготовки.

Порядок переведення осіб, які навчаються у ВНЗ, визначається спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у галузі освіти і науки.


^ Які дипломи отримуватимуть випускники ВМНЗ?

Студент, який повністю виконав вимоги Галузевих стан­дартів освіти, після закінчення навчання отримує «Диплом спеціаліста» та «Додаток до диплома про вищу освіту» вста­новленого зразка. Приєднання України до Болонського процесу надає можливість студентам отримати «Diploma Supplement* — додаток до диплома, розроблений ЮНЕСКО. Додаток призначений для академічного і про­фесійного визнання в Європі отриманої вищої освіти. До­даток має кілька розділів: відомості про власника диплома, інформацію про кваліфікацію випускника, рівень цієї кваліфікації, зміст освіти та її результати, відомості про професійні та посадові можливості, про сертифікацію до­датка й опис системи вищої освіти в країні. Наведення цих відомостей у додатку є обов'язковим. Додаток заповнюєть­ся національною та англійською мовами.

Література

  1. Підаєв A.B., Передерій В.Г. Болонський процес в Європі. Що це таке і чи потрібний він Україні? Чи можлива інтеграція медичної освіти України в Європейський освітній простір? — К. 2004-190 с.

  2. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я. та ін. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (докумен­ти і матеріали 2003-2004 рр. / За ред. В.Г. Кременя. — Київ-Тер-нопіль, 2004. — 147 с.

  3. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес. Уклад. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Левківський K.M., Сухарніков Ю.В.; відп. ред. Степко М.Ф. — К., 2004. - 60 с.

  4. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я. та ін. Вища освіта України і Бо­лонський процес. Навчальний посібник / За ред. В.Г. Кременя. — Тернопіль, Навчальна книга — Богдан, 2004,- 384 с.

  5. Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчально­го процесу. — К., МОЗ України, 2005.

6. Методичні рекомендації з підготовки та проведення
ліцензійних інтегрованих іспитів "Крок" як стандартизованої сис-
теми оцінювання якості освіти студента відповідно до вимог Бо-
лонського процесу (для студентів та викладачів). — К., НМУ, 2005.


^ Навчально-методичне видання


Член-кореспондент АМН України, професор Москаленко Віталій Федорович; професор Волосовець Олександр Петрович; професор Яворовський Олександр Петрович; доцент Остапюк Любов Іванівна; професор Михайличенко Борис Валентинович


ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА


ОСНОВНІ ЗАСАДИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (у питаннях і відповідях)


Видавництво «Книга плюс» Свідоцтво ДК№ 1280


Тираж 5000 прим. Формат 84/108/32. Друк офсетний.


Схожі:

Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconМетодическое пособие для студентов 1 курса к практическому занятию по теме: "Гемодинамика"/ Донецкий мед ун-т. Донецк, 2005. 8 с
О-75 Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах:...
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах з метою забезпечення організації та здійснення навчального процесу у вищих навчальних України наказу ю
Затвердити Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, що додається
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах з метою забезпечення організації та здійснення навчального процесу у вищих навчальних Українинаказую
Затвердити Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, що додається
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПро затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах з метою забезпечення організації та здійснення навчального процесу у вищих навчальних Українинаказую
Затвердити Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, що додається
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПротокол № від 20 р. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу
Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Інституті педагогіки, психології та інклюзивної освіти...
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПро проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу
З метою організації проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу...
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПро проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу
З метою організації проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу...
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах з метою забезпечення організації та здійснення навчального процесу у вищих навчальних Українинаказую
Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПро впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” та з метою забезпечення впровадження кредитно-модульної...
Основні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах iconПро впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” та з метою забезпечення впровадження кредитно-модульної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи