Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
Сторінка57/57
Дата13.10.2014
Розмір7.67 Mb.
ТипПротокол
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57
^

Використані джерела інформації:


        1. Бузько И. Р. Стратегический потенциал и формирование приоритетов в развитии предприятий: монография / И. Р. Бузько, И. Е. Дмитренко, О. А. Сущенко. – Алчевск: Изд-во ДГМИ, 2002. – 216 с.

        2. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України: монографія / В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. – Х.: Константа, 2006. – 272 с.

        3. Илляшенко С. М. Управление инновационным развитием: проблемы, концепции, методы: монография / С. М. Илляшенко. – Суммы: ВТД "Университетская книга", 2003. – 278 с.

        4. Осыка А. П. Экономические и организационно-правовые проблемы инновационной деятельности: монография / А. П. Осыка. – Донецк: ИЭПИНАН Украины, 1999. - 368 с.

        5. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 2003 року №433 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №13. – С.354-358.

        6. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 20.12.2005 № 3235-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 9, 10-11. – С. 96-99.

        7. Черевко О. В. Стратегія соціально-економічного розвитку регіонів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню д-ра екон. наук: спец. 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка» / О. В. Черевко. – К., 2007. – 40с.

        8. Freeman C. The national system of innovation in historical perspective / C. Freeman  // Cambridge Journal of Economics. – 1995. – № 19(1). – p. 5-24.

Рецензент: Дацій О.І., д.е.н., професор.


УДК 354:65.014.1.477

Холоднюк З.В.,

здобувач Академії муніципального управління
^ РОЗВИТОК ФУНКЦІЙ І ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР У ФОРМУВАННІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНІВ
Проведено аналіз соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Визначено стан прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку, що забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проведен анализ социально-экономического развития административно-территориальных единиц. Определено состояние прогнозирования и разработки программ экономического и социального развития, что обеспечивает координацию деятельности органов исполнительной власти и органов местного самоуправления.

The analysis of socio-economic development of administrative-territorial units is conducted. The state of prognostication and program development of economic and social development is certain, that provides co-ordination of activity of organs of executive power and organs of local self-government.

^ Постановка проблеми. На сучасному етапі державна регіональна політика базується на використанні сукупності механізмів регулювання формування економічної політики прогнозування розвитку регіонів, до основних з яких належить віднести: програмування регіонального розвитку; регулювання міжбюджетних відносин; централізовані капіталовкладення та інвестиційні субвенції; регулювання транскордонного та прикордонного співробітництва.

Одним з найпоширеніших та найстаріших механізмів державного регулювання розвитку регіонів є розроблення відповідних середньо- та довгострокових програм. Реалізація державних програм, спрямованих на вирішення проблем регіонального розвитку, потребує належної взаємодії органів влади центрального та місцевого рівнів.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблеми державного регулювання розвитку регіонів досліджуються як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Серед зарубіжних науковців слід відмітити праці П. Самуельсона, А. Сміта, І. Фішера, Д. Хікса, У. Шарпа; вітчизняних – О.М. Алимова, П.Ю. Бєленького, М.П. Бутка, М.І. Долішнього, О.О. Єрошкіної, О.М. Іваницької, О.В. Іванченко, В.Ю. Керецман, М.Х. Корецького, Ю.Б. Коротича, О.П. Крайника, М.А. Латиніна, А.С. Лисецького, О.Г. Топчієва, Ю.М. Хвесика, та інших. Так, зокрема, сутність, основні напрямки, пріоритети державної регіональної політики визначили М.М. Миколайчук та Д.В. Нехайчук.

^ Постановка завдання:

– провести аналіз соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

– визначити стан прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку, що забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

^ Виклад основного матеріалу.

З початку 90-х рр. згідно з домінуючими на той час у наукових колах поглядами на подальший регіональний розвиток України вважалося за доцільне поділити територію держави на укрупнені економічні райони та сформувати на їх базі територіально-господарські комплекси. За ініціативою Кабінету Міністрів України були розроблені комплексні програми соціально-економічного розвитку п’яти економічних районів – Карпатського регіону, Полісся, Поділля, Українського Причорномор’я та Придністров’я на період 1996 – 2000 рр. Вартість цих програм у цінах 1996 року становила понад 60 млрд. грн., у тому числі 24 млрд. грн. передбачалося фінансувати з Державного бюджету [5].

З метою реалізації програм пропонувалося створити на державному рівні спеціальні органи управління. Проте органами влади областей, які за проектом мали увійти до економічних районів, жодна з програм затверджена не була. Незважаючи на схвалення Кабінетом Міністрів України, вони не фінансувалися. В подальшому було прийнято рішення про доцільність їх реалізації силами регіональних органів за рахунок місцевих бюджетів [1, с. 170].

Такий підхід до організації регіональної політики базувався на необхідності здійснення територіальної реформи, якою передбачалося укрупнення областей з відповідною зміною існуючої схеми державного управління на регіональному рівні [4, с. 45].

Із середини 90-х рр. місцеві органи влади почали пропонувати урядові для підтримки власні довго- та середньострокові програми соціально-економічного розвитку. Зокрема це програми по Великій Ялті, Євпаторії, м. Києву, Донецькій, Луганській, Херсонській областях, м. Львову, гірській Рахівщині, Жовтих Водах та ін.

Інструмент програмування регіонального розвитку використовувався і урядами пізніше. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 року № 1017 затверджено Програму сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1807 продовжено до 31 грудня 2011 року строк виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі. З метою розв’язання проблем перспективного розвитку Автономної Республіки Крим здійснено розроблення Державної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року.

Також здійснюється реалізація заходів Програми комплексного соціально-економічного розвитку м. Одеси на 2005 – 2015 рр. та Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004 – 2010 рр. Реалізація заходів цих програм вже дозволила вирішити окремі проблеми розвитку області, зокрема: проведено інвентаризацію об’єктів туристичного профілю, об’єктів культурної спадщини та пам’яток природно-заповідного фонду; збудовано та введено в експлуатацію об’єкти житлово-комунального господарства; виконано реставраційні роботи на об’єктах соціально-культурного призначення; проведено реконструкцію міських лікарень (у тому числі дитячої) [3, с. 161].

Для розроблення і затвердження комплексу заходів на середньострокову перспективу (2008 – 2012 рр.) та розв’язання пріоритетних завдань регіонального розвитку утворено Міжвідомчу робочу групу для аналізу проектів регіональних середньострокових програм соціально-економічного розвитку. Групою здійснено відбір 1097 інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку регіонів у 2009 – 2012 рр., які можуть бути підтримані Кабінетом Міністрів України шляхом співфінансування з державного бюджету через надання субвенцій місцевим бюджетам або через бюджетні програми центральних органів виконавчої влади.

Надані регіонами проекти програм свідчать, що основними проблемами, які стримують їх соціально-економічний розвиток є: незадовільний стан розвитку соціально-виробничої інфраструктури; низька інвестиційна привабливість регіонів та інноваційна активність в них; зростання регіональних диспропорцій; низький рівень життя населення; високий рівень забруднення навколишнього середовища; критичний стан основних фондів житлово-комунального господарства.

Аналіз виконання цих програм засвідчив, що жодна з них у повному обсязі не реалізується, фінансування запланованих заходів як з державного бюджету, так і з місцевих джерел, недостатнє.

Основні завдання та напрями прогнозування розвитку економіки в умовах переходу до ринкового типу господарювання визначені законом «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» вiд 23.03.2000 № 1602-III.

Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період розробляється на п’ять років.

У прогнозі економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період повинні бути відображені:

- аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни;

- оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери;

- цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у середньостроковому періоді та пропозиції щодо напрямів державної політики у цей період;

- прогноз кон’юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках стратегічно важливих видів товарів та послуг;

- основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни протягом середньострокового періоду [2].

Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період використовується під час розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік.

У прогнозі економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період повинні бути відображені:

- аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни;

- оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери;

- основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- висновки щодо розвитку економіки країни у наступному році [2].

Показники прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України.

Державна програма економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щороку взаємоузгоджено з проектом Державного бюджету України на відповідний рік.

У Державній програмі економічного і соціального розвитку України на наступний рік конкретизуються заходи, передбачені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, та завдання, визначені у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

У Державній програмі економічного і соціального розвитку України на наступний рік повинні бути відображені:

- аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- вплив очікуваних змін зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації на економіку країни;

- цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у наступному році;

- система заходів щодо реалізації державної політики з визначенням термінів виконання та виконавців;

- основні макроекономічні показники, обсяги капітальних вкладень, показники державного замовлення та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- перелік державних цільових програм, що фінансуватимуться в наступному році за рахунок коштів Державного бюджету України;

- показники розвитку державного сектора економіки, зокрема отримання та використання доходів від розпорядження державним майном, ефективності використання об’єктів права державної власності, розвитку казенних підприємств [2].

У державних цільових програмах наводяться:

- основні етапи та терміни їх реалізації;

- необхідні обсяги фінансування кожної з програм в цілому і диференційовано по роках з визначенням джерел фінансування;

- результати виконання кожної програми;

- обсяги фінансування кожної з програм за рахунок усіх джерел фінансування в наступному році, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету;

- державні замовники програм [2].

Державна програма економічного і соціального розвитку України на наступний рік подається до Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на відповідний рік.

Після затвердження Верховною Радою України Державна програма економічного і соціального розвитку України публікується в офіційних виданнях Верховної Ради України та газеті «Урядовий кур’єр».

Основними принципами, на яких базується державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України, є:

- принцип цілісності, який забезпечується розробленням взаємоузгоджених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць на коротко- та середньостроковий періоди;

- принцип об’єктивності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також звітних даних із офіційних видань Національного банку України;

- принцип науковості, який забезпечується розробленням прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використанням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку;

- принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку є доступними для громадськості. Інформування про цілі, пріоритети та показники цих документів забезпечує суб’єктів підприємницької діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;

- принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- принцип рівності, який полягає в дотриманні прав та врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності;

- принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави.

У законі були визначені зміст середньострокового і короткострокового прогнозів, вимоги до складання державних цільових програм, обов’язковість розробки прогнозів у цілому по Україні, регіонам, галузям економіки й народногосподарським комплексам.

Оцінюючи в цілому даний закон як позитивний акт у відновленні системи прогнозування соціально-економічного розвитку, слід відзначити і ряд істотних недоліків, що знижують його значимість.

Перш за все, в законі відсутнє положення про необхідність підготовки методичних положень з розробки прогнозів соціально-економічного розвитку. Це особливо важливо для регіонів України, які мають різні вихідні позиції, потенціал і неоднакові темпи зростання.

По-друге, в законі нічого не сказано про процедуру розробки прогнозу, участі державних органів управління різних рівнів, а також громадських структур, підприємницького співтовариства, наукових організацій у прогнозуванні соціально-економічного розвитку країни та її територій.

Прогноз економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на середньостроковий період розробляється на п’ять років.

У прогнозі економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на середньостроковий період повинні бути відображені:

- аналіз соціально-економічного розвитку відповідної адміністра-тивно-територіальної одиниці за попередній період та характеристика головних проблем розвитку її економіки та соціальної сфери;

- стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічна ситуація у відповідній адміністра-тивно-територіальній одиниці;

- прогноз кон'юнктури на ринках основних видів товарів та послуг;

- можливі шляхи розв’язання головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку в середньостроковий період та пропозиції щодо заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для їх досягнення;

- основні показники соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- висновки щодо тенденцій розвитку економіки відповідної адміністративно-територіальної одиниці протягом середньострокового періоду [2].

На галузевому рівні розробляються прогнози розвитку галузей економіки на середньостроковий період і програми розвитку галузей економіки.

Перелік галузей економіки, щодо яких розробляються прогнози та програми розвитку, порядок та терміни їх розроблення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прогнози розвитку галузей економіки на середньостроковий період розробляються на п’ять років.

У прогнозі розвитку галузі економіки на середньостроковий період повинні бути відображені:

- аналіз розвитку відповідної галузі економіки за попередній період;

- характеристика використання виробничого потенціалу галузі;

- оцінка задоволення потреб у основних видах товарів і послуг, що виробляються підприємствами галузі, на внутрішньому ринку;

- характеристика головних проблем розвитку галузі;

- прогноз кон’юнктури на внутрішніх і зовнішніх ринках основних видів товарів та послуг галузі;

- можливі шляхи розв’язання головних проблем розвитку галузі;

- цілі та пріоритети розвитку галузі у середньостроковий період та пропозиції щодо напрямів державної політики у цій галузі;

- пропозиції щодо структурної перебудови галузі, технологічного оновлення виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, енергозбереження та підвищення ефективності виробництва;

- основні показники розвитку галузі (обсяги та ефективність виробництва, розвиток конкуренції, конкурентоспроможність продукції, забезпеченість сировиною та матеріалами, фінансове становище підприємств галузі, розвиток міжгалузевих зв’язків, ефективність системи збуту продукції, обсяги інвестицій);

- висновки щодо тенденцій та напрямів розвитку відповідної галузі протягом середньострокового періоду.

Прогнози розвитку галузей економіки на середньостроковий період затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовим механізмом впливу на вирішення економічних і соціальних проблем регіонів є міжбюджетні трансферти та місцеві бюджети. За тринадцятирічний період як порядок формування місцевих бюджетів, так і порядок визначення трансфертів, що передаються на регіональний та місцевий рівень, неодноразово змінювався.

Висновки. Таким чином, незважаючи на труднощі щодо становлення єврорегіонів та досить короткий, за європейським виміром, час їх існування, Україна має перші позитивні набутки у політичній, економічній, екологічній, освітньо-культурній і гуманітарних сферах. Так, вже реалізовано ряд вагомих проектів та програм, спрямованих на розширення промислової кооперації, розбудову кордону та створення прикордонної інфраструктури, охорону навколишнього середовища, розвиток місцевого самоврядування.

Забезпечення рівних умов функціонування соціально-економічних комплексів регіонів України вимагає цілеспрямованих дій з боку держави шляхом регулювання розвитку регіонів та сприяння окремим регіонам, використання особливостей їхнього природного, виробничого і ресурсного потенціалу, специфіки ринку праці тощо.
^

Використані джерела інформації:


  1. Безверхнюк Т.М. Геоінформаційні системи як інструмент вирішення завдань державної регіональної політики / Т.М. Безверхнюк // Менеджер – №3 (37). – Донецьк : ДонДУУ, 2006. – С. 169 – 175.

  2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» вiд 23.03.2000 № 1602-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 25. - ст.195.

  3. Іванченко О.В. Вади та суперечності політики державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів / О.В. Іванченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2009. - № 4 . - С. 160-163.

  4. Ісиченко І.В. Конкурентоспроможність - важливий чинник збалансованого регіонального розвитку / І.В. Ісиченко // Український географічний журнал. - 2009. - № 3. - С 43-48.

  5. Офіційний веб–сайт Кабінету Міністрів України – Режим доступу: www.kmu.gov.ua.

Рецензент: Лощихін О.М., д.ю.н.
^ ПАМ’ЯТКА АВТОРУ
Вимоги до підготовки матеріалів до публікації:
Вітчизняним авторам матеріали подавати українською мовою (Microsoft Word, формат А4, поля: зліва і справа – 25 мм, зверху і знизу – 20 мм; без нумерації сторінок; шрифт – 14 пт, Times New Roman, через 1,5 інтервали). Для зарубіжних авторів допускається подача матеріалів російською або англійською мовами (у тому ж форматі).

Прізвище з ініціалами автора (авторів), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи і посаду друкувати праворуч зверху сторінки, а УДК (обов’язкова інформація) - зліва.

Назву статті друкувати великими літерами посередині сторінки після даних про автора (авторів) перед основним текстом.

Статті подавати оформленими відповідно до вимог ВАК України до фахових наукових видань з обов’язковим посиланням на використані літературні джерела (після основного тексту), зі стислими анотаціями на українській, російській та англійській мовах, обсяг статей у межах 6 - 12 стор., ф. А4.

При написанні статей слід чітко дотримуватися такої структури та послідовності викладення матеріалу:

  • постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важ­ли­ви­ми науковими і практичними завданнями;

  • аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблем;

  • формування мети (постановка завдання);

  • виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отримання нау­кових результатів дослідження;

  • висновки;

  • список використаних джерел інформації (оформлений відповідно до вимог ВАК України до дисертаційних досліджень).

Редколегія за погодженням з автором (авторами) може скорочувати та редагувати матеріали; відповідальність за зміст та науковий рівень статей несуть автори.

Всі матеріали мають бути завізовані автором (авторами), статті мають подаватися з зовнішньою рецензією.

Матеріали надаються до Академії муніципального управління за адресою: 01042, м.Київ, вул.. І.Кудрі, 33, к. 214, 316. Контактні телефони: +38 (044) 5290023 (внутр. 11-57, 12-06) +38 (044) 5290516 факс.

Додається окрема стисла довідка про автора (авторів), де повністю зазначаються прізвище, ім’я, по батькові (для всіх авторів); адреса місця роботи та домашня; телефони для зв’язку.

ПРИМІТКИ

Н а у к о в е ф а х о в е в и д а н н я У к р а ї н и

з д е р ж а в н о г о у п р а в л і н н я

(Постанова президії ВАК України від 14 жовтня 2009 р. № 1 – 05/4)

^ НАУКОВИЙ ВІСНИК

АКАДЕМІЇ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
СЕРІЯ «УПРАВЛІННЯ»
ВИПУСК 1/2012

Заснований у 2004 році


Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 8846

Видане Міністерством інформації України

9 червня 2004 року


Виходить чотири рази на рік.

Зі змістом можна ознайомитися на ВЕБ-сайті Академії

муніципального управління: www.amu.kiev.ua
***
Відповідальні за випуск: В.Д.Бакуменко,

Н.О.Завадська,

Н.Г.Шаройкіна.

Академія муніципального управління

Видавничо-поліграфічний центр

Адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 8

Підписано до друку 25.10.11

Формат 60 х 84 1/16 Тираж 300 пр.

Обл. вид. арк. 30,0 Ум. друк. арк. 30,0


1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи