Академі я муніципального управління до 15-рiчч icon

Академі я муніципального управління до 15-рiчч




НазваАкадемі я муніципального управління до 15-рiчч
Сторінка35/37
Дата30.10.2014
Розмір7.25 Mb.
ТипПротокол
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37
^

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС



Анотація. У статті досліджується сучасна організація системи фінансового забезпечення реалізації регіональної політки ЄС, вплив її функціонування на стан цільових регіонів та виокремлюються відповідні найкращі управлінські практики.

Ключові слова: регіональна політика, регіональний розвиток, ЄС, структурні фонди, Європейський фонд регіонально розвитку, Європейський соціальний фонд, Фонд вирівнювання (згуртування).

Аннотация. В статье проводится исследование современной организации системы финансового обеспечения реализации региональной политики ЕС, влияние ее функционирования на состояние целевых регионов и выделяются соответствующие лучшие управленческие практики.

Ключевые слова: региональная политика, региональное развитие, ЕС, структурные фонды, Европейский фонд регионального развития, Европейский социальный фонд, Фонд выравнивания (сплочения).

Annotation. In the article author presents his research on modern organization of the financial support of the EU regional policy implementation, its influence on the target regions and highlights the relevant best practices.

^ Key words: regional policy, regional development, EU, structural funds, European regional development fund, European Social Fund, Cohesion Fund.
Постановка проблеми. Поточна фінансово-економічна криза ще раз підкреслила актуальність проблеми диференціації соціально-економічного розвитку регіонів України, для розв’язання якої залучення лише місцевих фінансових ресурсів недостатньо. Через те наразі постало завдання забезпечення якомога ефективнішого використання обмежених ресурсів державного бюджету для забезпечення реалізації державної регіональної політики. Для виконання цього завдання необхідно вирішити наукову проблему розроблення методологічної бази формування та реалізації державної регіональної політики, зокрема її фінансового забезпечення. При цьому доцільним є використання багатого досвіду ЄС у цій сфері.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на значну увагу українських (З. Варналій, Д. Василик, В. Воротін, М. Долішній, Т. Голікова, В. Керецман, С. Максименко, Н. Мікула, С. Мельник, В. Новікова, В. Самойленко, Д. Стеченко, О. Топчієв та ін.) та закордонних (Т. Вюнтенберг, Х. Армстронг, М. Дайламі, Л. Луруш, Р. Лукас, В. Томсон, Х. Альбу, Дж. Башлер, Дж. Бредлі, К. Бьоме, Л. Полверарі, А. Родрігез-Позе, Д. Юіл та ін.) дослідників до питань регіональної політики [1; 2; 3; 4; 5; 6], основна увага приділяється загальним бюджетним та фіскальним механізмам її фінансового забезпечення, а вивчення досвіду ЄС обмежується періодом 2000–2006 рр.
^ Формулювання мети статті. Метою цієї статті є виділення основних складових організації та засад функціонування сучасної системи фінансового забезпечення регіональної політики ЄС.

^ Виклад основного матеріалу дослідження. Цілісна система фінансового забезпечення реалізації регіональної політики ЄС почала функціонувати із часу створення Європейського фонду регіонального розвитку у 1975 р. Починаючи з 1988 р. фінансування заходів регіональної політки ЄС концентрується на основі консолідованих програм, а не окремих проектів. Наявність системи фінансового забезпечення реалізації такої політки передбачена Маастрихтською та іншими угодами, Лісабонською стратегією тощо [14; 19; 20].

Організаційно система фінансового забезпечення регіональної політики ЄС складається із структурних фондів та Європейського фонду вирівнювання [14; 19; 20]. Для лаконічності у цій статті термін «структурні фонди» буде використовуватися для означення власне структурних фондів та Європейського фонду вирівнювання, якщо інше не буде вказано безпосередньо. Функціонування структурних фондів безпосередньо регламентується рамковим положенням Ради ЄС, що приймається окремо на кожний програмний період. Крім того, функціонування конкретних фондів регламентується окремими положеннями Європарламенту та Ради ЄС [14; 19]. Зазначені положення відповідають рекомендаціям ОЕСР щодо фінансування заходів регіонального розвитку [16], однак в основному мають адміністративно-правове спрямування і ґрунтуються на засадах субсидіарності, децентралізації, партнерства та відкритості. Аналогічно до рекомендацій ОЕСР також наголошується на необхідності надання переваги інвестиційній формі фінансування регіонального розвитку [14].

Згідно з принципом субсидіарності управління реалізацією програм, що фінансуються з структурних фондів, проводиться на якомога нижчому рівні з обов’язковою фінансовою та операційною участю національних урядів та кінцевих бенефіціарів [14]. Незважаючи на безповоротне виділення коштів структурних фондів на рівні ЄС, їх освоєння на національному рівні може бути здійснене як на інвестиційній, так і безповоротній основі відповідно до напрямку та цілей конкретного проекту ( табл. 1). Це створює додаткові стимули для реалізації відповідних проектів та підтримання рівня добробуту населення. У європейській практиці хорошим вважається показник 70–80% освоєння коштів, що свідчить про високі вимоги до якості відпрацювання окремих заходів регіональної політики ЄС та відповідних його країн-членів [12 ].

Відповідно до досвіду фінансового забезпечення реалізації регіональної політики ЄС у програмних періодах 2000–2006 та 2007–2013 рр. зусилля сконцентровані на обмеженому колі напрямів [15, с. 54–59].


Таблиця 1

Умови та напрями фінансування регіонального розвитку ЄС [10; 14; 19; 20]




Напрям 1*

Напрям 2

Напрям 3

Регіони

 ВВП < 75% від середнього по ЄС та віддалені території

В стані економічних змін, окрім Напряму 1

Всі, окрім Напряму 1

Цілі

Регіональний розвиток

Структурні економічні зміни

Розвиток людського потенціалу

Основні важелі

 

 

 

^ Європейський фонд регіонального розвитку

Інвестиції в інфраструк­турні проекти та в соці­альну сферу і науку

Диверсифікація місце­вої економіки, ство­рен­ня нових підпри­ємств, також заходи Напряму 3

Інвестиції в освіту та науку, підтримка (в т.ч. фінансова) під­приємництва, ство­рення робочих місць

^ Європейський соціальний фонд

Сприяння покращенню освіти та зайнятості населення, боротьба з дискримінацією

Ліміти фінансування відносно загальної вартості**

 

 

 

^ Проекти, що приносять дохід

35%

15%

н.д ***

Інфраструктурні проекти

40%

25%

н.д.

Інші проекти

75% +10% з ЄФВ

н.д.

н.д.

* Європейський фонд вирівнювання (ЄФВ) здійснює допоміжне фінансування за всіма зазначеними вище напрямами.

** Для програмного періоду 2000–2006 рр.

*** Немає даних.

При цьому збережено систему концентрації фінансових ресурсів у цільових структурних фондах, серед яких основними є:

  • Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР), кошти якого в основному спрямовані на фінансування інфраструктури, продуктивного сектору і на національному рівні освоюються переважно у формі інвестицій;

  • Європейський соціальний фонд (ЄСФ), кошти якого в основному спрямовані на соціальні ініціативи, на національному рівні освоюються переважно у формі грантів;

  • Європейський фонд вирівнювання (ЄФВ), кошти якого в основному спрямовані на фінансування інфраструктури, продуктивного сектору і на національному рівні освоюються переважно у формі інвестицій.

До механізму фінансового забезпечення реалізації регіональної політики ЄС у програмному періоді 2000–2006 рр. офіційно відносили також EAGGF (Фонд підтримання сільського та лісового господарства) і FIFG (Фонд підтримання рибальства та риболовства), проте вони не належать до цього механізму повною мірою. Ці фонди за своєю сутністю є галузевими і, зважаючи на історичні передумови, були спрямовані лише на конкретні території. Стохастичний режим функціонування та непідпорядкованість програмним документам Фонду солідарності ЄС, що надає допомогу під час стихійних лих, також не дає підстав для його повного включення до механізму фінансового забезпечення реалізації регіональної політики ЄС [10; 14; 19; 20].

На програмний період 2000–2006 рр. для підтримки нових країн-членів ЄС було також створено спеціальні фонди (PHARE, ISPA, SAPARD). На сьогодні вони замінені на окремі фінансові інструменти регіональної політики ЄС та Інструмент довступної допомоги (Instrument for Pre-Accession Assistance). В той же час додано програми, що діють на засадах об’єднання зусиль та ресурсів з Європейським інвестиційним банком (JASMINE, JESSICA, JEREMIE). Ці програми мають переважно підприємницький та прибутковий характер [19; 20]. Загальна схема організації системи фінансового забезпечення регіональної політики ЄС, що діє на цей час, відображена на рис. 1.

Дослідження та офіційні публікації підтверджують позитивний вплив описа­ного механізму на рівень економічного розвитку цільових регіонів на прикладі програмного періоду 2000–2006 рр. [7; 9; 11; 17, с. 95–98; 13, с. 4–5; 15, с. 4–23; 19]. Так, згідно з останніми результатами досліджень за методикою HERMIN відзначається ефект мультиплікатора, за якого кожна освоєна в програмному періоді 2000–2006 рр. грошова одиниця привела до збільшення рівня ВВП відповідних країн та регіонів в середньому на 1,39 одиниці. Зауважимо, що відповідно до Системи національних рахунків, що використовується в Україні, показник ВВП регіонального рівня позначається як валовий регіональний продукт (ВРП) [20].

До основних факторів зазначеного позитивного впливу фахівці відносять безпосередній результат реалізації проектів у короткостроковому періоді, структурні зміни, пов’язані з поліпшенням рівня забезпечення матеріальною інфраструктурою, вкладеннями у людський капітал, окремими видами допомоги сектору виробництва кінцевих товарів та послуг у довгостроковому періоді, а також підвищення операційної спроможності місцевих влад [13, с. 7-9].

В результаті послідовної оцінки системи фінансового забезпечення регіональної політики ЄС програмного періоду 2000–2007 рр. було виявлено недоліки, зокрема недостатнє стратегічне спрямування, фрагментованість нормативно-правової бази та структур адміністрування коштів, неповний механізм врахування національних інтересів і створення невиправданих відмінностей в умовах фінансування через використання роздільного




співфінансування за рахунок структурних фондів [11; 17, с. 125–130].

Для усунення цих недоліків у програмному періоді 2007–2013 рр. було вжито таких заходів, що нині зараховані до кращих управлінських практик у галузі фінансового забезпечення регіональної політики [8; 17, c. 125–130; 19]:

  • Надання першочергового значення та забезпечення більшого рівня деталізації єдиних стратегічних планувальних документів.

  • Концентрація фінансових ресурсів і відповідно скорочення кількості структурних фондів на виконанні лише найбільш дієвих програм.

  • Уніфікація умов адміністрування коштів та надання фінансування, в тому числі співфінасування національними урядами (кошиковий метод).

  • Надання національним (регіональним) владам більш широких повноважень щодо адміністрування коштів, і зокрема фінансового контролю.

За результатами досліджень за методикою HERMIN функціонування структурних фондів ЄС у програмному періоді 2007–2014 рр. дозволить забезпечити високу ефективність використання національних та загальноєвропейських коштів, спрямованих на реалізацію відповідної регіональної політики [13, с. 7–9].
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Схожі:

Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління до 15-рiчч iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи