Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
Сторінка22/44
Дата30.10.2014
Розмір9.2 Mb.
ТипПротокол
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   44

^ ЗАГАЛЬНОСИСТЕМНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТА
З позиції суб’єкт-просторової інтерпретації соціальних систем вибудовується загальносистемна модель державного управління розвитком міста як зв’язна сукупність загальносистемних моделей міста, розвитку міста й державного управління цим розвитком. Зв’язність різних за своєю природою моделей в єдине ціле забезпечується зведенням їх до сукупностей відповідних принципів організації.

С позиции субъект-пространственной интерпретации социальных систем формируется общесистемная модель государственного управления развитием города как взаимосвязанной совокупности общесистемных моделей города, развития города и государственного управления этим развитием. Связанность разных по своей природе моделей в единое целое обеспечивается сведением их к совокупностям соответствующих принципов организации.

In the article author forms general system’s model of state influence on city development using interpretation of social systems like subject and area interaction. This model is combining of three general system’s models of : city, city development, state influence on city development using. These three models united by common principles.
^ Постановка проблеми у загальному вигляді й її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Впорядкування, найбільш широка типологізація, уніфікація механізмів державного управління розвитком міста, принципова можливість побудови цілісного гармонійного простору цих механізмів, що відповідають сучасній парадигмі суспільного розвитку, можливе за умов формування загальносистемної моделі механізмів державного управління розвитком міста. Вирішення цього питання суттєво розширює можливості аналізу існуючого поля механізмів державного управління з єдиних методологічних позицій, проектування взаємопосилюючих сукупностей цих механізмів, що є надзвичайно актуальним завданням для суспільств, які знаходяться в перехідних періодах переходу від однієї парадигми суспільного розвитку до іншої.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Проблематика ефективного управління розвитком міста широко представлена у працях представників сучасної української школи державного управління. За роки незалежності, питання ефективного управління розвитком українських міст активно досліджувались в декількох площинах. Темою організації влади на місцевому рівні, зокрема, питання організації місцевого самоврядування в Україні розпрацьовували: О. Батанов, В. Борденюк, М. Кампо, В. Кравченко, В. Куйбіда, М. Пухтинський інші.

Актуальні для розвитку міст питання вироблення стратегій їх розвитку та стратегічного планування підіймались в роботах О. Бердановой, Р. Брусака, В. Вакуленко, О. Карія, П.Мавко, В. Мамонової, В. Нудельмана, В. Прошко, В. Тертички, Ю. Шарова й інших. Автор даної монографії також докладав зусиль до формування підходів у питаннях міських стратегій [3].

Методологічні та теоретичні питання державного управління, як засадничої складової державного управління розвитком міст розробляли В. Бакуменко, В. Воротін, В. Князев, Н. Нижник, Г. Одінцова, О. Оболенський, В. Ребкало, І. Розпутенко, В. Рижих, Ю. Сурмін та інші.

Безпосередньо питанням розробки механізмів державного управління розвитком міста займалися В. Бабаєв, В. Вакуленко, О. Ігнатенко, О. Карій, В. Кравченко, В. Куйбіда, О. Лебединська.

^ Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Попри все багатоманіття публікацій, присвячених системним засадам моделювання процесів державного управління, поза увагою авторів залишаються, на наш погляд, принципово важливі питання, а саме: зв’язність, єдність та цілісність моделей: об’єкта управління, розвитку об’єкта управління й управління розвитком цього об’єкту.

Крім того, нам не вдалося знайти публікацій, в яких розв’язувалося б питання моделювання управління розвитком міст на загальносистемному рівні.

^ Формулювання мети та завдань статті. Метою даної статті є спроба вибудовування з позицій суб’єкт-просторової інтерпретації соціальних систем загальносистемної моделі державного управління розвитком міста як зв’язної сукупності загальносистемних моделей – міста, розвитку міста, управління розвитком міста.

^ Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів дослідження. В попередніх параграфах ми доводили, що будь-який вид відносин між складовими системи можна моделювати через відповідні принципи організації цих складових. Тому не буде перебільшенням ствердження, що ґенеза державного управління розкривається як логіка і послідовність визначення й формалізації й адаптації до практики загальносистемних, предметносистемних й індивідуальносистемних принципів організації управління, а повнота й розробленість державного управління як наукової теорії визначається повнотою сформованих полів відповідних (загальносистемних та предметно-системних) принципів організації управління. Кожний з фундаторів науки про управління формулював певну сукупність таких принципів, яка на його погляд, відповідала найбільш ефективній управлінській практиці. М. Вебер, Ф Тейлор, Г. Е. Мерсон, Г. Саймон, А. Файоль та багато інших через власні наукові розвідки сформулювали певні групи базових принципів управління, які вони вважали головними в управлінні, що стали підґрунтям сучасних теоретичних знань цієї наукової сфери.

Як ми вже визначили раніше, загальна системна модель державного управління має унаочнювати найбільш загальні складові досліджуваного феномену й структурувати поле загальносистемних принципів їх (цих складових) організації.

Після визначення загальносистемних складових управлінської пари «ДЕРЖАВА ↔ МІСТО, слідуючи логіці формування загальносистемної моделі, сформуємо структуроване поле загальносистемних принципів управління, як ключової складової загальносистемної моделі державного управління.

Природно це зробити, аналізуючи сукупності базових принципів, що сформовані фундаторами державного управління, а також аналізуючи з цієї точки зору наукові досягнення сучасних теорій. В сучасній українській літературі з державного управління існують видання, в яких концентровано викладені найбільш відомі (базові) принципи державного управління. Зафіксуємо їх в табличній формі і представимо у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1.

Поле сучасних принципів організації управління



Автор та принципи організації управління

Джерело

1

Г. Емерсон: 1.1 Чітко поставлені цілі; 1.2 Економічний підхід;

1.3 Залучення спеціалістів; 1.4 Повний контроль та облік; 1.5 Регулювання процесів; 1.6 Економічність норм; 1.7 Забезпечення умов; 1.8 Стандартизація операцій; 1.9 Винагорода

[5, с.51]

2

А. Файоль: 2.1 Розподіл праці; 2.2 Влада й відповідальність;

2.3 Дисципліна; 2.4 Єдиноначальність; 2.5 Єдність спрямування;

2.6 Підлеглість особистих інтересів загальним; 2.7 Винагорода персоналу;

2.8 Централізація; 2.9 Скалярна мета; 2.10 Порядок; 2.11 Справедливість;

2.12 Стабільність робочого місця персоналу; 2.13 Ініціатива;

2.14 Корпоративний дух

[там же, с.52]

3

Ф. Тейлор: 3.1 Розподіл праці; 3.2 Вимір праці; 3.3 Складання завдань- приписів; 3.4 Складання програм стимулювання; 3.5 Підхід до праці як індивідуальної діяльності; 3.6 Мотивація; 3.7 Роль індивідуальних здібностей; 3.8 Роль управління; 3.9 Розвиток управлінського мислення

[1, с.52]

4

М. Вебер: 4.1 Чіткий розподіл праці, що забезпечує появу висококваліфікованих спеціалістів; 4.2 Ієрархічність рівнів управління, за якого кожний наступний рівень контролюється попереднім та підпорядковується йому; 4.3 Наявність взаємозв’язаної системи узагальнених формальних правил та стандартів, що забезпечує однорідність обов’язків та завдань (стандартизація та уніфікація управлінської діяльності – О.Б.-Б.); 4.4 Формальна знеособленість ролі офіційної особи, що дозволяє уникнути ефект суб’єктивних помилок; 4.5 Здійснення найму на роботу в суворій відповідності з кваліфікаційними вимогами, що захистить службовця від свавілля керівництва

[там же, с.52]

5

Г. Саймон: 5.1 Лояльність до робітників; 5.2 Відповідальність;

5.3 Комунікації; 5.4 Атмосфера в організації, яка сприяє розкриттю здібностей робітників; 5.5 Обов’язкове визначення частки кожного в результатах роботи; 5.6 Своєчасна реакція на зміни в зовнішньому середовищі; 5.7 Методи роботи з людьми, які приносять задоволення від роботи; 5.8 Безпосередня участь в роботі груп на всіх етапах як вимога узгодженої роботи; 5.9 Вміння слухати клієнтів та керівників; 5.10 Етика ділової поведінки; 5.11Чесність та довіра до людей;
5.12 Бачення організації в цілому; 5.13 Якість особистої роботи

[7, с.116]

6

Принципи управління 20-х років: 6.1 Розподіл праці; 6.2 Повноваження та відповідальність; 6.3 Дисципліна; 6.4 Єдиноначальність; 6.5 Єдність дій;

6.6 Підлеглість індивідуальних інтересів інтересам організації;

6.7 Винагорода персоналу; 6.8 Централізація; 6.9 Скалярний ланцюг;
6.10 Порядок; 6.11 Справедливість; 6.12 Стабільність персоналу;

6.13 Ініціатива; 6.14 Корпоративний дух

[5, с.53]

7

Принципи управління соціалістичним виробництвом: 7.1 Демократичний централізм; 7.2 Єдиноначальність та колегіальність; 7.3 Єдність політичного та господарського керівництва; 7.4 Галузевий та територіальний підхід; 7.5 Планове ведення господарства; 7.6 Матеріальне та моральне стимулювання; 7.7 Науковість; 7.8 Відповідальність; 7.9 Добір та розстанова кадрів; 7.10 Економічність та ефективність; 7.11 Спадковість господарських рішень

[там же, с.54]

8

Узагальнення сучасних принципів державного управління за

Н. Нижник, О. Мешковим (в скороченій авторській інтерпретації):

8.1 Демократизм; 8.2 Законність; 8.3 Об’єктивність; 8.4 Гласність;

8.5 Сумісність функцій; 8.6 Комбінування функцій; 8.7 Відповідність функцій потребам та запитам управлінських об’єктів; 8.8 Оптимізація управління; 8.9 Ієрархічність рівнів управління; 8.10 Самостійність;

8.11 Ініціатива; 8.12 Системність; 8.13 Комплексність; 8.14 Інтегрованітсть; 8.15 Життєвого циклу системи (О.Б.-Б. – принцип «історичності») 8.16 Горизонтальність; 8.17 Вертикальність; 8.18 Динамічність; 8.19 Відтворення; 8.20 Нормування; 8.21 Відповідність елементів управлінської діяльності; 8.22 Правове регулювання управлінської діяльності та особиста відповідальність за результати; стимулювання управлінської діяльності тощо

[там же, с.56-58]

9

Узагальнення принципів сучасного державного управління

за О. Оболенським: 9.1 Об’єктивність управління;
9.2 Демократизм; 9.3 Правова впорядкованість;
9.4 Законність; 9.5 Поділ влади; 9.6 Публічність; 9.7 Поєднання централізації та децентралізації; 9.8 Єдність (О.Б.-Б. – цілісність) системи державної влади; 9.9 Територіально-галузевий розподіл; 9.10 Різноманітність організаційних зв’язків органів державної влади та місцевого самоврядування в системі держаного управління; 9.11 Поєднання колегіальності та одноособовості в окремих органах влади та місцевого самоврядування; 9.12 Лінійно-функціональний принцип (принцип організації управлінських структур – О.Б.-Б.) 9.13 Узгодженість цілей державного управління між собою; 9.14 Взаємодоповнення цілей; 9.15 Підлеглість локальних цілей загальним (стратегічним) тощо.

[6, с.97-99]

10

Узагальнення принципів державного управління

за В. Д. Бакуменко та ін. (з певними скороченнями автора):

10.1 Принцип стратегічного мислення (орієнтація на довгострокову перспективу, чіткість мети та пріоритетів, урахування сильних та слабких сторін, планування дій з урахуванням ризику, раціональний розподіл завдань та визначення відповідальності, ефективна організація робот та контролю, критерії оцінки та оцінювання, моніторинг розвитку ситуації тощо); 10.2 Принцип управління якістю рішень (стандартизація; відкритість спілкування, прозорість рішень, запровадження наукових підходів, мотивація та моделювання); 10.3 Розподіл повноважень та відповідальності між усіма рівнями державного управління та між окремими органами виконавчої влади; 10.4 Прозорість та чіткість процедур прийняття рішень;

10.5 Підзвітність; 10.6 Ефективність державних витрат; 10.7 Якість державних послуг; 10.8 Партнерство з громадянами; 10.9 Повага до особи та справедливість; 10.10 Відкритість та доброчесність в роботі уряду та інших органів влади; 10.11 Принцип поєднання державного управління з місцевим самоврядуванням (авторська інтерпретація): взаємодоповнення у надання послуг населенню, створення системи ефективного політико-правового, фінансово-економічного, кадрово-організаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування тощо; 10.12 Принцип раціональної організації процесів управління (пропорційність, безперервність, паралельність, прямоспрямованність, ритмічність, концентрація, гнучкість) тощо; 10.13 Принцип раціональної структури управління (відповідність ланок управління його функціям, мінімізація кількості рівнів та ланок в ієрархії управління, повнота функцій управління на кожній ланці, концентрація функціональних ланок у функціональних вузлах, виділення участі кожної функціональної ланки в єдиному процесі управління, виключення дублювання функцій, мінімізація управлінських команд); 10.14 Принцип спеціалізації; 10.15 Принцип адаптації; 10.16 Принцип інституційної ідентичності; 10.17 Принцип формалізації процедур; 10.18 Принцип орієнтації на кінцевий результат; 10.19 Принцип комплексності; 10.20 Принцип розподілу державної влади; 10.21 Принцип централізації-децентралізації; 10.22 Принцип концентрації-деконцентрації; 10.23 Принцип гуманізму; 10.24 Принцип демократизму; 10.25 Принцип соціальної відповідальності; 10.26 Принцип «Бритви Оккама» – не примножуй принципи без необхідності; 10.27 Принцип цілісності системи самоврядування; 10.28 Принцип цілепокладання.

[4, с.113-129]

11

Принципи «Доброго врядування» (за офіційною інформацією Ради Європи): 11.1 Чесне проведення виборів, репрезентативність та участь;

11.2 Відповідність вимогам та очікуванням громадян; 11.3 Ефективність та результативність; 11.4 Відкритість та прозорість; 11.5 Верховенство права; 11.6 Етичність поведінки; 11.7 Компетентність та потенційність;

11.8 Інноваційність та відкритість до змін; 11.9 Сталий розвиток та спрямованість на тривалі результати; 11.10 Раціональне управління фінансами; 11.11 Права людини, культурна різноманітність та соціальна взаємодія; 11.12 Відповідальність та підзвітність.





Зауважимо, що сукупність представлених в табл. 1 принципів державного управління не претендує на вичерпність та повноту (це може бути предметом окремої великої наукової роботи). Для нас важливим є формування певного підходу при побудові загальносистемної моделі державного управління, тому для подальших узагальнень обмежимось наведеним матеріалом.

Аналіз зафіксованих принципів організації державного управління показує, що авторами не розділяються: загальносистемні та предметносистемні принципи організації управління; принципи організації систем (структур) управління, принципи управління кадрами тощо і управління як управляючого впливу суб’єкта на об’єкт управління. Помітна велика кількість повторень (прямих або в інтерпретаціях) принципів організації управління у різних авторів. Разом із тим, таблиця 1 візуалізує властивість бінарності принципів організації відносно загальносистемних принципів організації соціальних об’єктів та їхнього розвитку.

Під час опрацювання представленого масиву принципів організації державного управління ми зіткнулися із різними підходами до структуризації полів принципів державного управління, що представлені різними авторами. Так професор Г. Атаманчук структурує базові принципи державного управління за наступними групами: структурно-цільові; структурно-функціональні; структурно-організаційні; структурно-процесуальні [2, с.563]; професор Т. Одінцова й ін.. пропонує іншу типологію: адміністративно-правові; системно-цільові; системно-функціональні; системно-організаційні, адаптивні [7, с. 117]; професор Н. Нижник та О.Машков типологізують поля принципів як суспільно-політичні; структурні принципи; державно-управлінські [5, с. 56-58]; тощо.

Такі розбіжності в типологізації принципу організації держаного управління, на наш погляд, зумовлені характером задач, що вирішували автори в своїх дослідженнях. Відповідно, для специфіки нашого дослідження, а саме виокремлення й структурування поля загальносистемних принципів організації держаного управління по складовій механізми, природньо запропонувати власні ознаки структуризації цього поля. Ми вважаємо, що поле загальносистемних принципів організації управління може бути структуроване через:

  • Бінарність опозицій загальносистемних принципів організації державного управління, як внутрішньої, іманентної властивості впорядкування принципів організації;

  • Виокремлення в сукупності принципів управління, принципів організації безпосередньо управляючого впливу суб’єкта на об’єкт управління;

  • Поділ поля принципів організації управлінського впливу на принципи сенсоутворення, формоутворення та процесоутворення. Цей поділ випливає з логіки представлення будь-якої дії тріадою: сенс, форма, процес;

Зробимо певні пояснення щодо визначення сутності структурування по останньому твердженню. Будь-який управлінський вплив, що змінює, трансформує, реорганізує об’єкт управління завжди має нести певне смислове навантаження. Тобто суб’єкт управління, принаймні для себе має усвідомлювати «Заради чого він здійснює свій управлінський вплив?» і визначитися із смислом управлінського впливу. Далі, будь-який управлінський вплив (усвідомлено чи не усвідомлено) здійснюється з певних позицій, (наприклад, світоглядних позицій), які визначають, так би мовити, внутрішню логіку цього процесу. Тобто, має бути знайдена відповідь «З яких позицій? Як здійснюється цей вплив?». І, нарешті, кожна управлінська дія має свою форму реалізації, а також місце в загальному управлінському акті. Умовно кажучи, потрібно усвідомлювати, «Які форми впливу застосовує суб’єкт управління?».

На наш погляд, цей фрагмент нашої типології співпадає з поглядами професора Г. Атаманчука, який диференціює принципи організації управління на групи [2, с.563]: структурно-цільова (як смислоутворююча); структурно-функціональна (як формоутворююча); структурно-процесуальна (як процесоутворююча).

Виокремлення тільки загальносистемних принципів організації управлінського пливу, які ми знаходимо як в наведеному Таблицею 2 Додатку 1 полі принципів організації державного управління, як через пряму їх фіксацію, так і через узагальнення предметно-системних принципів організації державного управління цієї таблиці.

Враховуючи вищенаведене, не наводячи проміжних викладок, поле загальносистемних принципів організації державного управління по складовій механізми можна представити у вигляді табл. 2.

Таблиця 2

Поле бінарних опозицій загальносистемних принципів організації державного управління

Типологічні групи та відповідні принципи організації управління

Поле бінарних опозицій загальносистемних принципів

смислоутворення управлінського впливу

(«Заради чого здійснюється вплив ?»)

Принципи:

1. Економічність (1.6; 7.10) ↔ Ефективність (7.10; 10.6; 11.3)

2. Впорядкування (2.10; 6.10; 9.3) ↔ Оптимізація (8.8)

3. Стабільність (2.12; 6.12) ↔ Змінність, інновації, рухливість реформ (11.8)

4. Продуктивність ↔ Якість (5.13; 10.2; 10.11)

5. Результативність (8.22; 10.18; 11.3) ↔ Раціональність (10.12; 10.13; 10.11; 7.10; 10.6; 11.3)

6. Адаптація (10.15) ↔ Виживання (О.Б.-Б.)

7. Стійкість (11.9) ↔ Руйнація (О.Б.-Б.)

8. Безпека (О.Б.-Б.) ↔ Посилення ризиків (О.Б.-Б.)

9. Справедливість (2.11; 6.11; 10.9) ↔ Експлуатація (О.Б.-Б.)

10. Гармонізація (О.Б.-Б.) ↔ Гуманізація (10.23)

11. Задоволення потреб ↔ Здійснення інтересів (О.Б-Б)

12. Відтворення (8.19) ↔ Розпад (О.Б.-Б.)

13. Розвиток (О.Б.-Б.) ↔ Функціонування (О.Б.-Б.)




Поле бінарних опозицій загальносистемних принципів

процесоутворення в державному управлінні

(«З яких позицій відбувається управлінський вплив ?»)

Принципи:

1. Розподілу (2.1; 3.1; 6.1; 9.5; 10.3; 10.14; 10.20) ↔ Суміщення (8.5; 8.6)

2. Стандартизації, уніфікації (1.8; 4.3) ↔ Формалізації (10.17)

3. Системності (8.12) ↔ Просторовості (О.Б.-Б.)

4. Комплексності (8.13; 10.19) ↔ Простоти (локального впливу) (О.Б.-Б.)

5. Інтегрованості (8.14) ↔ Відокремленості (О.Б.-Б.)

6. Історичності (життєвого циклу) (3.15) ↔ Сходового характеру змін (О.Б.-Б.)

7. Горизонтальності (зв’язків процесів) (8.16) ↔ Вертикальності (зв’язків процесів) (8.17)

8. Ієрархії (8.9) ↔ Гетерархії (О.Б.-Б.)

9. Внутрішнє (О.Б.-Б.) ↔ Зовнішнє (О.Б.-Б.)

10. Концентрація (8.6; 10.22) ↔ Деконцентрація (10.22)

11. Універсальні ↔ Індивідуальні (О.Б-Б)

12. Динамічні (8.18) ↔ Статичні (О.Б.-Б.)

13. Цілісності (9.8; 10.11; 10.27) ↔ Фрагментарності (О.Б.-Б.)

14. Різноманіття (9.10)↔ Одноманіття (О.Б.-Б.)

15. Централізації (2.8; 6.8; 9.7; 10.21) ↔ Децентралізації (9.7; 10.21)

16. Залучання (5.8) ↔ Інформування (О.Б.-Б.)

17. Комунікацій (5.3)↔ Ізольованості (О.Б.-Б.)

18. Єдність політичного та господарчого керівництва (7.3)

19. Галузевий підхід (7.4; 9.9) ↔ Територіальний підхід (7.4 ; 9.9)

20. Планова організація господарства (7.5) ↔ Ринкова організація господарства (О.Б.-Б.)

21. Демократизм (8.1; 9.2; 10.24) ↔ Узурпація (О.Б.-Б.)

22. Законність (8.2; 9.4) ↔ Свавілля (О.Б.-Б.)

23. Верховенство права (11.5) ↔ Життя «по поняттям» (О.Б.-Б.)

24.Об’єктивність (8.3; 9.1) ↔ Волюнтаризм (О.Б.-Б.)

25. Гласність (8.4) ↔ Кулуарність (О.Б.-Б.)

26. Самостійність (8.10)↔ Залежність (О.Б.-Б.)

27. Публічність (9.6) ↔ Партнерство (10.8; 11.11)

28. Прозорість, відкритість (10.4; 11.4) ↔ Непрозорість, закритість (О.Б.-Б.)

29. Підзвітність (10.5; 11.12) ↔ Відсутність підзвітності (О.Б.-Б.)

30. Права людини, повага до особистості. Етична поведінка (10.9; 11.6; 11.11) ↔ Зневага правами людини (О.Б.-Б.)

31. Надання прав (2.2; 6.2) ↔ Накладання відповідальності (2.2; 5.2; 6.2; 7.8; 8.22; 10.25; 11.12)

32. Підлеглість особистих інтересів загальним (2.6; 6.6) ↔ Індивідуальний підхід (3.5)

33. Ініціатива (2.13; 6.13; 8.11) ↔ Виконавча дисципліна (2.3; 6.3)

34. Відповідність (4.5; 8.7; 8.21; 10.16) ↔ Неадекватність (10.26)

35. Узгодженість (інтересів, цілей, позицій тощо) (5.8) ↔ Домінування (певних інтересів, цілей, позицій тощо) (О.Б.-Б.)

36. Прямий управлінський вплив (О.Б.-Б.) ↔ Зворотній зв’язок (5.9)

37. Науковість (7.7) ↔ Перевірка практикою (О.Б.-Б.)

38. Чесність (5.11; 11.1) ↔ Подвійні стандарти (О.Б.-Б.)

39. Спадковість дій (7.11) ↔ Непрогнозованість дій (О.Б.-Б.)

40. Єдиноначаліє, одноособовість (2.4; 6.4; 7.2; 9.11) ↔ Колегіальність (7.2; 9.11)

42. Компетентність (11.7) ↔ Потенціал (11.7)




Поле бінарних опозицій загальносистемних принципів

формоутворення управлінського впливу

(«Що собою представляє управлінський вплив?» або

«Що робить суб’єкт управління?»)

Принципи

1. Прогнозування (О.Б.-Б.) ↔ Стратегування як визначення бачення базового майбутнього об’єкту управління (5.12; 10.1)

2. Цілепокладання (1.1; 2.5; 9.13; 9.14; 9.15; 10.28) ↔ Мотивація (1.9; 2.7; 3.4; 3.6; 5.7; 6.7; 7.6)

3. Планування (3.3) ↔ Регулювання (1.5; 8.20; 8.22)

4. Ресурсне забезпечення (1.3; 1.7), в тому числі кадри, бюджет

5. Облік (1.4) ↔ Контроль (О.Б.-Б.)

6. Вимір (3.2; 5.5) ↔ Оцінювання (О.Б.-Б.)

7. Моніторинг (5.6) ↔ Корегування (5.6)


Зауважимо, що зв’язок двох таблиць ми будемо демонструвати через фіксацію номерів принципів Таблиці 1, які стали підґрунтям принципів узагальнюючої Таблиці 2. Крім того, в деяких випадках неповні пари бінарних опозицій загальносистемних принципів організації по складовій механізми (що є наслідком певної неповноти похідної Таблиці 1) ми будемо доповнювати принципами, що випливають з міркувань здорового глузду, відмічаючи ці принципи позначкою (О.Б-Б). Аналіз представленого табл. 2 поля бінарних опозицій загальносистемних принципів організації державного управління дозволяє стверджувати:

Перше. В ознаках визначень поняття «Державне управління» зустрічається певна група загальносистемних принципів організації (Принципи: Ієрархічності (4, 40); Історичності (24); Просторової організації (30); Контекстуальний (30, 33)). Це дає підстави зробити припущення, що загальносистемні принципи державного управління можна представляти двома групами принципів організації, а саме: загальносистемними принципами організації та розвитку системи управління як певної самості та загальносистемними принципами управляючого впливу, які представляє у більшості принципів таблиця 2. Таким чином, повне поле загальносистемних принципів державного управління можна представити схемою на рис.1.


Рис 1. Поле бінарних опозицій

загальносистемних принципів державного управління
Друге. Співставлення функцій державного управління, що були зафіксовані нами під час аналізу визначень цього поняття із принципами формоутворення управлінського впливу доводить їх повне співпадіння. Аналогічно, не складно показати, що в загальній постановці цілі, норми , компетенції, інші складові державного управління можна представляти (або можна звести) до відповідних загальносистемних принципів смисло- й процесоутворення управлінського впливу держави на об’єкт управління.

Таким чином, на загальному рівні все різноманіття управлінських відносин принципово може бути розкрито різними комбінаціями трьох наведених груп загальносистемних принципів організації управлінського впливу, що представлені табл. 2.

При цьому ще раз зауважимо, що в нашій роботі ми не претендуємо на повноту сформованого поля загальносистемних принципів організації державного управління. Ми тільки стверджуємо про правомірність запропонованого автором підходу, який виокремлює принципово новий методологічний та теоретичний погляд на державне управління.

Третє. Загальносистемний рівень представлених у табл. 2 принципів смисло-, формо- і процесоутворення управлінського впливу зумовлює правомірність їх інваріантного застосування до формування системи державного управління в цілому (механізми, органи управління, кадри державного управління). Тобто все поле загальносистемних принципів організації державного управління може бути застосовано як для проектування механізмів державного управління суб’єкт-обєктної диспозиції держава-місто, так і для проектування систем управління (структури (органи) управління, система кадрів державного управління тощо).

Четверте. Здійснене нами структурування поля загальносистемних принципів організації державного управління, а саме поділ на принципи смисло-, формо-, процесоутворення управлінського впливу, по суті зумовлює певну внутрішню структуру Ансамблів домінуючих принципів організації будь-якої складової державного управління.

Відповідно, будь-який механізм державного управління, орган або система органів чи кадрова складова можуть бути на якісному рівні адекватно представлені сукупностями принципів їх організації по зазначеним групам принципів

Пяте. Кожний з наведених в таблиці 2 загальносистемних принципів організації державного управління може бути розкрито певною сукупністю субпринципів організації управління (або ознак прояву цих принципів в реальному житті). Приклади декомпозиції загальносистемних принципів організації демонструють позиції 10.1; 10.2; 10.11; 10.12; 10.13 тощо.

Погляд з цієї точки зору та теорію державного управління дозволяє стверджувати, що, так би мовити, в «сухому залишку» всі методологічні та теоретичні праці присвячені розкриттю через аналіз управлінської практики ознак загальносистемних принципів організації державного управління, та формування груп сумісних непротирічних принципів державного управління (в нашій лексиці Ансамблі домінуючих принципів організації), сукупність яких розкриває ту чи іншу управлінську модель.

Шосте. Ідея цілісності поля принципів організації державного управління зумовляє об’єктивність існування бінарних опозицій цих принципів. При цьому, природно, що кожна пара принципів організації державного управління формує так би мовити цілісну вісь ознак цих принципів. З позиції цієї ідеї стає зрозумілою природа внутрішніх конфліктів та протиріч при організації управління, як одночасної реалізації в управлінських моделях ознак з різних парних принципів.

Тобто, в реальній моделі державного управління може бути реалізовано ознаки «опозиційних» один до одного принципів, які закладають принципові протиріччя в дану модель, знижуючи її ефективність та створюючи об’єктивні зони конфліктів та майбутніх проблем існування цієї моделі.

Зрозуміло, що протиріччя можуть бути закладені і на рівні сукупностей загальносистемних принципів організації управління (Ансамблів домінуючих принципів організації управління) по кожній з складових (механізми, структури, кадри тощо), а також між складовими.

Сьоме. Наведене дозволяє усвідомити природу смислової та процесуальної нецілісності систем та процесів управління, як поєднання (з будь-яких причин) в Ансамблі домінуючих принципів організацій протирічних за своєю природою принципів загального поля. Відповідно до цього представлене нами поле бінарних опозицій загальносистемних принципів організації стає фундаментом формування різних тестових систем для оцінки якості управлінських рішень та документів.

Восьме. І нарешті, побудова поля бінарних опозицій загальносистемних принципів організації управління завершує роботу по формуванню загальносистемної моделі державного управління. Загальносистемну модель державного управління розвитком міста представляє схема на рис.2.


Рис 2. Загальносистемна модель державного управління

(по складовій механізму)
Узагальнюючи наведене, можна сказати, що нами:

1. Подане у таблиці 1 поле загальносистемних принципів організації державного управління можна структурувати за критеріями:

    1. Бінарності загальносистемних принципів організацій

    2. Поділу на загальносистемні принципи організації системи управління і принципи організації управляючого впливу;

    3. Поділу субполя загальносистемних принципів організації управляючого впливу на принципи: смисло-, формо- й процесоутворення.

  1. Зафіксовано модель (схему) виникнення принципових протиріч при здійсненні державного управляння розвитком міста.

  2. Вибудовано загальносистемну модель державного управляння розвитком міста, як суб’єкт-об’єктних диспозиції суб’єкт-просторових феноменів «Держава – Місто», яка розгортається через ансамблі домінуючих принципів організації державного управління (в системах управляння та в управляючих впливах), які в сукупності представлені моделі загальносистемних принципів організації державного управління.

^ Перспективи подальших розвідок. Поєднання загальносистемної моделі державного управління розвитком міста із загальносистемною моделлю механізмів управління дає можливість сформувати загальносистемну модель механізмів державного управління розвитком міста.
Використані джерела інформації:

  1. Аитов Н.А. Социальное развитие городов: сущность и перспективы / Аитов Н.А. – М.: Знание, 1979. – 64 с.

  2. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций / Атаманчук Г.В. – [2-е изд.] – М.: Омега. – Л., 2004. – 584 с.

  3. Бойко-Бойчук О.В. Стратегії розвитку міст України: практичний посібник / Бойко-Бойчук О.В. – К.: Універ. вид-во «Пульсари», 2002. – 156 с.

  4. Методологія державного управління: словник-довідник / [уклад.: В.Д. Бакуменко та ін.]. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 196 с.

  5. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління / Н.Р. Нижник, О.А. Машков – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.

  6. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрями розвитку / Оболенський О.Ю. – Одеса: АО БАХВА, 2003. – 320 с.

  7. Державне управління і менеджмент: навч. посібник у таблицях і схемах / Одінцова Г.С., Мостовий Г.І., Амосов О.Ю.та ін.]; за ред. Г.С. Одінцової. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.


РЕЦЕНЗЕНТ

УДК 330.341:338.45 Горник В.Г.,

к.держ.упр., доц.,

Чернігівський державний

технологічний університет
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   44

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи