Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
Сторінка12/33
Дата30.10.2014
Розмір7.27 Mb.
ТипПротокол
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   33

^ Науменко Р.А.,

к. пед.н., с.н.с.

начальник відділу державного управління

та аналізу державної політики Інституту

проблем державного управління

та місцевого самоврядування

Національної академії державного

управління при Президентові України

^ ДО ПИТАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
У статті розкрито стан фінансового забезпечення позашкільної освіти в Україні. Аналіз практики фінансування мережі позашкільних закладів в умовах демократизації суспільних процесів дозволив виділити ряд актуальних проблем, вирішення яких має визначати державну політику щодо подальшого удосконалення фінансового забезпечення позашкільної освіти.

В статье раскрыто состояние финансового обеспечения внешкольного образования в Украине. Анализ практики финансирования сети внешкольных учреждений в условиях демократизации общественных процессов позволил выделить ряд актуальных проблем, решение которых должно определять государственную политику по дальнейшему совершенствованию финансового обеспечения внешкольного образования.

^ In the article the the state of the financial support of extracurricular education in Ukraine. Analysis of funding after-school network of institutions in the democratization of public processes allowed to allocate a number of pressing issues that should determine public policy to further improvement the financial security of extracurricular education.
^ Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Позашкільна освіта за змістом і спрямованістю в сучасному світі стала однією з важливих ланок модернізації освітнього простору України й виступає сьогодні потужним чинником мотиваційного розвитку, самореалізації, професійного самовизначення та формування життєвої компетентності особистості. Однак, в умовах реформування системи позашкільної освіти склалася критична ситуація з подальшим розвитком мережі позашкільних навчальних закладів, центрів науково-технічної творчості. Через залишкове бюджетне фінансування позашкільної освіти відбувається згортання цілого ряду державних проектів і програм розвитку позашкільної освіти, закриття окремих позашкільних навчальних закладів, розширення переліку платних послуг.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми та на які спирається автор. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що систематизація результатів наукових досліджень, які стосуються питань становлення та розвитку позашкільної освіти (Л. Березівська, В. Берека, О.Биковська, С. Букреева, В. Вербицький, Г. Пустовіт, Т. Сущенко, Н. Харінко, Т. Цвірова, А. Шепилова и др .); сучасних підходів до організації додаткової освіти (В. Горський, А. Журкін, А.Золотарьова, М. Коваль, В. Лешер, О. Фоміна, А. Щетиніна та ін) дозволяє зробити висновок, що в основному вони були присвячені загальним питанням вивчення досвіду організації змісту навчально-виховної діяльності в позашкільних установах та вирішенню завдань активізації їх виховного потенціалу. Однак, проблема державного регулювання позашкільної освіти у вищезгаданих дослідженнях не розглядалася.

^ Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, якій присвячується стаття. Проблема державного регулювання позашкільної освіти розглядалася частково і не була предметом спеціального дослідження.

^ Мета статті - обгрунтування шляхів удосконалення фінансового забезпечення позашкільної освіти, що передбачає збереження її потенціалу, пріоритетних напрямів діяльності та нове змістовне наповнення вільного часу учнівської молоді як важливого чинника формування її ціннісних орієнтацій і соціальної компетентності.

^ Виклад основного матеріалу. Трансформаційні процеси в Україні в кіці ХХ – на початку ХХІ ст. призвели до глибокої соціально-економічної кризи, а також до значного скорочення фінансування освіти і, зокрема, позашкільної. Існують важливі не розв’язані аспекти проблеми, насамперед: фінансове й матеріально-технічне забезпечення галузі, що перешкоджає вдосконаленню навчально-матеріальної бази більшості позашкільних навчальних закладів, особливо районної і сільської ланок (якщо у 1991 р. фінансування позашкільної освіти становило 4,4 % ВВП бюджетних видатків від загального освітянського бюджету, то вже у 2009 р. воно знизилось до 4,0 % ВВП). Основні статті видатків бюджету спрямовані не на підвищення якості освіти, а на виплати зарплати і комунальні платежі (понад 70 % усього фінансування). Фактичне фінансування було нижче планових показників. Наслідком недофінансованості позашкільної освіти стало стійке скорочення мережі та освітніх можливостей позашкільних закладів.

Впродовж першого десятиріччя незалежності, за даними МОН України, спостерігалося також скорочення і контингенту учнів, вихованців, слухачів центрів, станцій та клубів технічної творчості (35,5%) юних натуралістів (36,0%), туристів-краєзнавців (17,7%), флотилій (39,3%), дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки (57,7%), центрів патріотичного виховання молоді (20,0%).

А згодом значно зменшилися і кількісні показники охоплення дітей позашкільною освітою (табл.1; схема 1), що у свою чергу, за даними МВС, МОЗ та МОН України, викликало різке зростання негативних явищ у молодіжному середовищі, девіантних проявів у поведінці дітей, підлітків та студентської молоді.

Слід зазначити, що тенденція до відчутного скорочення мережі позашкільних навчальних закладів спостерігалася протягом 2000 - 2007 рр. (із 1497 у 2000 р. кількість ПНЗ зменшилась до 1473 у 2007 р.). Цей процес був обумовлений перепрофілюванням, злиттям та закриттям окремих типів ПНЗ.

Так, на початок 2008 р. за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Полтавській області мережа позашкільних навчальних закладів скоротилася на 4 одиниці, в Херсонській – на 3, Луганській – на 2, Донецькій і Житомирській – відповідно по 2.

Бюджетне фінансування позашкільної освіти за залишковим принципом призвело до поширення практики надання платних послуг позашкільними навчальними закладами., що значно обмежило доступ до творчого розвитку талановитих і обдарованих дітей.

Можливості матеріально-технічної бази більшості ПНЗ у зв’язку з фінансовою кризою за роки незалежності значно зменшились і вона вже потребувала значних капіталовкладень. Через мізерну платню також збільшився і відтік спеціалістів-професіоналів із системи позашкільної освіти. Позашкільні заклади опинилися перед вибором: або згортати свою діяльність, або ж звертатися з проханням про фінансову допомогу до батьків, спонсорів, меценатів та благодійників.

На початку третього тисячоліття на вимогу Всесвітнього банку та Міжнародного Валютного фонду позашкільна освіта в Україні була позбавлена статусу державного бюджетного фінансування (за аналогією

країн ЄС), а її фінансування стало прерогативою органів місцевого самоврядування. Відповідно збільшилася мережа платних освітніх послуг для різних вікових категорій, що не завжди відповідало їх якості. Не задовольняє педагогів і сучасний статус педагогічного працівника – керівника гуртка закладу, який значно відрізняється від статусу вчителя загальноосвітнього навчального закладу.

Ці проблемні аспекти життєдіяльності позашкільних навчальних закладів особливо загострилися протягом останніх двох десятиріч. І сьогодні вони потребують термінового вирішення і долучення до цього процесу всіх державних і соціальних інституцій. Основні причини виникнення проблеми були визначені у Концепції Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року як неефективна державна політика у сфері позашкільної освіти та недостатнє фінансування позашкільних навчальних закладів [1]. Однією з причин недосконалості механізму державного фінансування системи освіти у проекті Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економікав, ефективна держава» [2] зазначається неефективність норм бюджетного фінансування позашкільної освіти.
Таблиця 1

Чисельність дітей та молоді, охоплених гуртковою роботою у позашкільних

навчальних закладах різних типів (за статистичними даними МОН України)

Типи позашкільних навчальних закладів

1992

2000

Абсолютний приріст (скорочення) тис. осіб

Темпи приросту

(скорочення)

2000 року

до 1992 року, відсотки

Кількість - всього, тис.осіб

1577,2

1214,7

-362,5

-23

У тому числі:













Комплекси, центри, палаци, будинки позашкільної роботи

959,6

786,4

-173,2

-18

Центри, станції, клуби технічної творчості

272,1

175,4

-96,7

-35,5

Центри, станції, клуби юних натуралістів

160,4

102,6

-57,8

-36

Центри, станції, клуби юних туристів-краєзнавців

62,7

54,1

-8,6

-13,7

Центри, школи естетичного виховання молоді

6,2

12,5

+7,3

+117,7

Флотилії

14

8,5

-5,5

-39,3

Центри патріотичного виховання

2

1,6

-0,4

-20

Дитячо-юнацькі клуби фізичної підготовки

74,9

31,4

-43,2

-57,7

Інші типи позашкільних навчальних закладів

28,3

40,6

+12,3

+43,5




Схема 1. Динаміка чисельності дітей та молоді, охоплених гуртковою роботою у позашкільних навчальних закладах різних типів
Оскільки особливості діяльності позашкільних закладів у сфері вільного часу включають різні види взаємодії особистості із соціальною системою, на них можуть впливати фактори як зовнішні, так і внутрішні. Серед зовнішніх найбільш відчутні насамперед це: нестабільність фінансування, зміни в нормативній базі і законодавстві в цілому, ринкові відносини тощо.

Для нормального функціонування мережі закладів позашкільної освіти у ситуації, яка склалася, необхідно враховувати й внутрішні фактори: оперативно змінювати зміст діяльності, вивчати попит освітніх послуг, бути конкурентоздатними, вести постійний пошук додаткових джерел фінансування, удосконалювати моделі власної діяльності.

Комплексне та системне вивчення сучасного стану розвитку системи позашкільної освіти дозволило виявити ряд актуальних проблем, які на нашу думку перш за все обумовлені:

• непослідовністю дій центральних, регіональних та місцевих органів виконавчої влади у реалізації вимог державної політики щодо збереження мережі ПНЗ державної і комунальної форм власності та створення умов для творчого, інтелектуального і духовного розвитку особистості;

• неузгодженістю законодавчої та нормативно-правової бази щодо бюджетного фінансування ПНЗ та оплати праці в них педагогів, наукових кадрів, спеціалістів інших кваліфікацій.

Для вирішення існуючих проблем, необхідний експериментальний пошук шляхів і засобів модернізації організаційно-економічного механізму; встановлення оптимальних шляхів розвитку позашкільних навчальних закладів, розробка основ документального забезпечення і встановлення нового правового статусу позашкільної освіти.

З метою забезпечення збереження мережі і подальшого розвитку позашкільних навчальних закладів, підвищення якості позашкільної освіти на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року", № 1260-р від 5 жовтня 2009 року Міністерством було підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року", який в установленому порядку погоджується із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. На сьогодні цей проект широко обговорюється і вже дістав підтримку як освітян так і громадськості.

Прийняття вищезазначеного документу значно посилило увагу органів місцевої влади, наукових установ, вищих навчальних закладів до проблем позашкільної освіти. Так, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями розроблено регіональні програми розвитку позашкільних навчальних закладів, вживаються заходи щодо залучення коштів фінансування їх із місцевих бюджетів.

Проте, для місцевих бюджетів питання фінансування позашкільної освіти ще залишається невирішеним. Це до деякої міри пояснюється тим, що, відповідно до пункту 3 статті 7 Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети є самостійними. Розподіл видатків здійснюється органами місцевого самоврядування самостійно, виходячи з обсягів доходів і власних пріоритетів, а це означає фінансування позашкільної освіти все ще за залишковим принципом і ставить під загрозу існування ПНЗ різних типів, що фінансуються із місцевих бюджетів. Якщо фінансування ПНЗ протягом декількох десятиріч здійснювалося з державного та переважно обласних бюджетів, (а також часткової оплати батьків), то на сьогодні статтею 26 розділу V Закону України „Про позашкільну освіту” [3] передбачено, що фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством України. У той же час, статті 89 та 90 Бюджетного кодексу України не передбачають міжбюджетного трансферту для коригування видатків місцевих бюджетів, що здійснюються на утримання позашкільних навчальних закладів. Стаття 91 передбачає, що ці видатки є виключно компетенцією місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що окремі керівники місцевих органів виконавчої влади трактують ці положення Бюджетного кодексу України, а також Постанову Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 року № 1195 „Про затвердження формули обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передбачаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами” як повне припинення фінансування позашкільних навчальних закладів. Про такі непоодинокі явища свідчить практика окремих районних та міських рад, що унеможливлює відвідування учнями позашкільних навчальних закладів, у тому числі спортивного (дитячі спортивні школи) та мистецького (музичні і художні школи) профілю. Цим самим порушуються положення Закону України „Про позашкільну освіту”, якими наголошується, що позашкільний навчальний заклад має статус широкодоступного і має забезпечувати потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. Регулювання зазначеної проблеми законами України про Державний бюджет не забезпечує стабільності функціонування позашкільних навчальних закладів і потребуватиме постійного коригування.

Останнім часом увага держави і суспільства до системи позашкільної освіти безперечно зросла. Завдяки консолідації зусиль уряду, МОН України, Міністерства у справах сімї, молоді і спорту України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Національної академії педагогічних наук України, Асоціації позашкільних закладів України, громадськості актуалізуються проблеми об'єднання та координації роботи усіх заінтересованих органів, установ і організацій навколо питань змістовного дозвілля підростаючого покоління. Так, в 2009/2010 навчальному році у системі Міністерства освіти і науки вже діяло 1493 (1471 – у порівнянні з 2005 роком) позашкільних навчальних закладів різних типів та 647 дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Позашкільною освітою станом на сьогодні охоплено 1,4 млн. дітей, що складає 35,7% від загальної кількості дітей шкільного віку. Найбільше охоплено позашкільною освітою в Сумській (55,3%), Кіровоградській (51%), Київській (42%), Харківській (40,8%) областях і м. Севастополі (43,4 %).

Збільшення контингенту дітей є результатом цілеспрямованої роботи щодо відкриття нових закладів, розширення мережі філій позашкільних навчальних закладів обласного та районного підпорядкування на базі загальноосвітніх навчальних закладів і шкіл-інтернатів, у тому числі сільської місцевості. У сучасних умовах саме позашкільна освіта створює додаткові можливості для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку дітей та підлітків. Залучення дітей, підлітків до участі в гуртках за напрямами позашкільної освіти є також дієвим засобом попередження злочинності та правопорушень учнівської молоді. Виходячи з обсягів доходів місцевих бюджетів і власних пріоритетів у їх розподілі, органами місцевого самоврядування вишукуються можливості розвивати позашкільну освіту – важливу ланку для творчого розвитку особистості. В 2009 році було вже відкрито 5 нових позашкільних навчальних закладів, з них: в Одеській області – 2, у Запорізькій, Сумській і Чернівецькій областях – по 1. Разом з тим, є також приклади діяльності місцевих органів виконавчої влади щодо неефективного утримання та фінансування позашкільних навчальних закладів.

Стурбоване діями окремих міських, районних державних адміністрацій, що призводять до закриття, об’єднання позашкільних навчальних закладів, зменшення витрат на їх утримання та скорочення чисельності педагогічних працівників, Міністерство освіти і науки України надіслало Лист Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям від 02.08.2010 №1/9-517 «Щодо збереження мережі позашкільних навчальних закладів» [4] із зверненням вжити дієвих заходів щодо підтримки, розвитку та фінансування позашкільних навчальних закладів. На виконання Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”[5] Міністерством освіти і науки України розроблено цілу низку заходів щодо його реалізації, зокрема: подано в установленому порядку пропозиції до законопроекту „Про внесення змін до Глави 14 Бюджетного кодексу України” у статтях 88, 89, 90 та 91 про фінансування позашкільних закладів, який прийнятий Верховною Радою у другому читанні.

Впродовж майже двох десятиріч незалежності України стало очевидним, що для подальшого розвитку системи позашкільної освіти необхідним є надання позашкільним навчальним закладам фінансової і господарчої самостійності у вирішенні життєво важливих питань у виборі видів та напрямів діяльності; встановленні структури і штатного розпису, у питаннях оплати праці. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1564-р „Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів” [6] були внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 № 1007 „Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери”. У розпорядженні зазначалося, що Державному казначейству з метою цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями, забезпечити: відкриття до 1 січня 2010 р. у територіальних органах Державного казначейства за зверненням бюджетної установи (закладу) соціально-культурної сфери (освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту та забезпечення, фізичної культури та спорту) реєстраційного рахунка (для обліку операцій з виконання загального фонду кошторису) та спеціального реєстраційного рахунка (для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторису та зарахування на цей рахунок коштів за надані установою платні послуги, а також благодійних внесків, грантів і дарунків).

Згідно з розпорядженням, головні розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, у підпорядкуванні яких є загальноосвітні навчальні заклади, мають забезпечити в установленому порядку: державну реєстрацію загальноосвітніх навчальних закладів, які прийняли рішення щодо відкриття в органах Державного казначейства реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків, як юридичних осіб, внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, оформлення та видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки із зазначеного Реєстру; складення кожним загальноосвітнім навчальним закладом (незалежно від того, веде він бухгалтерський облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією (бухгалтерією) індивідуального кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану спеціального фонду за кожною виконуваною ним бюджетною програмою (функцією).

Ретельний аналіз стану державного регулювання бюджетного фінансування позашкільної освіти дозволив виділити можливі заходи його поліпшення, а саме:

  • прискорення прийняття, схваленого Верховною Радою України у другому читанні законопроекту „Про внесення змін і доповнень до Глави 14 Бюджетного кодексу України”, для врегулювання питань фінансування позашкільної освіти в межах видатків на освітню галузь за рахунок міжбюджетних трансфертів;

  • удосконалення механізмів бюджетного регулювання позашкільної освіти, за допомогою яких державні й інші уповноважені інститути та органи влади впливають на процеси формування і використання бюджетних фондів для вирівнювання можливостей адміністративно-територіальних одиниць України, забезпечення однакових умов доступу юних громадян до державних послуг незалежно від їх місцезнаходження, визначених соціально-економічною політикою держави;

  • правове унормування фінансової підтримки з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, спонсорів і меценатів за принципом “Гроші ідуть за вихованцем”, що дозволить фінансувати не тільки позашкільний навчальний заклад, а й конкретну дитину або молоду людину, розвиток її творчих здібностей і обдарувань;

  • забезпечення виконання в повному обсязі статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту України»;

  • забезпечення виконання вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» стосовно позашкільних навчальних закладів в частині: виділення земельних ділянок у користування закладам освіти та видачі відповідних документів;

  • внесення змін до Державного класифікатора України ДК - 009 - 96 «Класифікація видів економічної діяльності» і Державного класифікатора професій ДК 003 -95 в частині віднесення позашкільних навчальних закладів та їх працівників до сфери освіти, що сприятиме принциповій зміні статусу педагогічного працівника позашкільного навчального закладу;

  • законодавче закріплення заборони перепідпорядкування, перепрофілювання, злиття позашкільних навчальних закладів;

  • вжиття термінових заходів з попередження закриття позашкільних навчальних закладів у сільській місцевості в зв'язку з їх підпорядкуванням Селищним радам, які приймають рішення на власний розсуд, не враховуючи соціального значення виховного потенціалу позашкільної освіти;

  • відпрацювання механізмів передачі майна, яке вивільняється із користування у відомчих закладах Міністерства оборони, Міністерства надзвичайних ситуацій та інших, для використання у позашкільних навчальних закладах;

  • запровадження пільгового проїзду протягом року на міжміському і приміському залізничному, автобусному, водному видах транспорту для організованих туристсько-екскурсійних груп школярів (учасників туристських спортивних походів та краєзнавчих практикумів, комплексних навчально-тематичних екскурсій, всеукраїнських та міжнародних масових заходів, навчально-тренувальних зборів, а також тих, що від'їжджають на оздоровлення), сформованих позашкільними навчальними закладами;

  • передбачення у Державному бюджеті у галузі „Освіта" видатків на проведення всеукраїнських та регіональних масових заходів з учнівською та студентською молоддю та фінансування державних освітніх програм в галузі позашкільної освіти;

  • розроблення та внесення на розгляд місцевих органів виконавчої влади програми реконструкції діючих дитячих туристичних баз, туристсько-оздоровчих таборів системи органів управління освіти і науки України із залученням коштів місцевих бюджетів, підприємств і організацій, спонсорських коштів.

Висновки. Отже, на сьогодні головною проблемою залишається виконання чинного законодавства в сфері позашкільної освіти. Одним із першочергових питань є запровадження у повному обсязі законодавчо визначених гарантій педагогічним, науково-педагогічним працівникам. Для збереження мережі позашкільних навчальних закладів, розвитку їх матеріально-технічної бази терміново необхідні зміни до чинного бюджетного законодавства, зокрема до Бюджетного кодексу України в частині фінансування позашкільних навчальних закладів на державному рівні.

^ Напрями подальших досліджень. Потребують глибокого вивчення та обґрунтування питання фінансування позашкільної освіти за рахунок видатків, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів та джерел додаткового фінансування. Окремої уваги заслуговує питання про підвищення якості управлінської, економічної та правової підготовки керівників позашкільної освіти всіх рівнів, розробки технологій координації їх роботи і моніторингу діяльності державних структур управління позашкільною освітою.



Використані джерела інформації:

  1. Концепція Державної програми розвитку позашкільної освіти на 2010-2014 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1260-р від 5 жовтня 2009 року [Електронний ресурс]. Режим доступу до сторінки: http://www.licasoft.com.ua/component/

  2. Проект Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» http://www.prezident.gov.ua/docs/Programa_reform_Final_1.pdf

  3. Закон України про позашкільну освіту / Освіта України: Нормативно-правові документи. - Електронний ресурс]. Режим доступу до сторінки: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

  4. Лист МОН України «Щодо збереження мережі позашкільних навчальних закладів» від 02.08.2010 № 1/9-517 http://www.nau.ua/druk.php?name=334949...0.txt

  5. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» від від 4 липня 2005 року № 1013/2005. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/

  6. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1564-р „Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів” http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.


^ Рецензент: Ю.П.Сурмін, д.соц.н., професор

УДК 351/354
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   33

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи