Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
Сторінка18/33
Дата30.10.2014
Розмір7.27 Mb.
ТипПротокол
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   33

Толуб’як В. С.,

к. держ.упр., докторант кафедри

економічної політики НАДУ

при Президентові України
Ризики системи пенсійного забезпечення
У статті розглянуто основні ризики системи пенсійного забезпечення України, проведено ідентифікацію ризиків та визначено заходи запобігання їх негативних проявів.

^ В статье рассмотрено основные риски системы пенсионного обеспечения Украины, проведено идентификацию рисков, определено пути разрешения их отрицательных проявлений.

In the article it is considered the main risks special to the pension providing system of Ukraine. The author identifies risks and proposes ways directed to prevention of their negative effects.
^ Постановка проблеми. На всіх етапах розвитку суспільства однією з найбільш неоднозначних, залежних від динаміки інших галузей та важко прогнозованих і ризикованих вважається фінансова діяльність. Такою системою, яка залучає великі обсяги фінансових ресурсів і містить багато ризиків є пенсійна система. Тому, державна політика у цій сфері повинна бути спрямована на використання спеціальних підходів та методів виявлення ризиків пенсійної системи та адекватного реагування на їх негативні прояви. У зв’язку з цим виникає потреба поглибленого та комплексного дослідження ризиків системи пенсійного забезпечення, що допоможе виявити існуючі та потенційні проблеми розвитку цієї сфери та визначити шляхи їх розвязання.

^ Аналіз останніх публікацій. Проблеми функціонування пенсійної системи та наявності ризиків, що її оточують розглянуті в працях багатьох науковців та практиків. Зокрема, Борецька Н.М. [1 с. 99-105] приділяє увагу соціальним і економічним ризикам в цілому в системі соціального захисту та досліджує ступінь їх безпеки. Грем’яцька К.А.[2] здійснила аналіз ризиків системи недержавного пенсійного забезпечення в контексті діяльності недержавних пенсійних фондів відмітивши, що учасники будь-якої системи накопичення грошових коштів у будь-якій країні стикаються з трьома основними видами ризиків: інвестиційними, інституціональними і системними. Крихтін Є.І. [10] розглядає соціальні ризики, як ймовірну (непередбачувану) подію в житті людини, поява якої призводить до втрати працездатності тобто доходу. Зміст соціального ризику і його імовірність повинні визначати зміст та межі соціального захисту, покриття можливої шкоди, тобто визначає ризики для громадян, які втратили працездатність з віком. Скрипник А.В. та Ліхтенштейн Л.А. [9] розглядають процеси, що відбуваються в Україні під час реформування пенсійної системи і призводять до розбалансування Пенсійного фонду та аналізують фінансові ризики першого (солідарного) рівня пенсійної системи.

Не занижуючи цінності наукових досліджень з даної проблематики, питання ризиків в системі пенсійного забезпечення залишається актуальним та потребує подальших комплексних досліджень з позицій науки державного управління.

^ Мета статті. Визначення та ідентифікація ризиків системи пенсійного забезпечення, а також способів запобігання їх негативних проявів.

Виклад основного матеріалу. Пенсійні системи різних країн формувалися залежно від специфічних для них економічних, політичних і соціально-культурних чинників, але, разом з тим всі вони характеризуються єдиними принципами організації та регулювання, а також піддавалися певним ризикам. У кризові періоди, коли потреба збереження накопичених внесків набуває першочергового значення, роль держави зростає, адже постає проблема в додаткових гарантіях для підтримки стабільності системи пенсійного забезпечення.

Вирішення пріоритетних завдань соціального захисту пенсіонерів в умовах геоекономічного розвитку України повинно здійснюватися на засадах соціально орієнтованої економіки, яка тісно пов'язана зі змістом та суттю соціальної політики держи. Головною умовою реалізації державної політики в соціальній сфері, як вважає Борецька Н.С. [1, с. 99], є врахування принципу взаємозв'язку із соціальними та економічними ризиками.

У сучасній науковій літературі поняття «соціальний ризик» розглядається як небезпека, що викликає соціальні деформації та диспропорції у розвитку людини, суспільства, держави [4, с.29]. Отже, потреба в соціальному захисті виникає при наявності певних ризиків, які мають різноманітний характер походження. В залежності від поглиблення реформи, розширюється також і коло потенційних протиріч та актуальних питань, на які треба знаходити своєчасні компетентні відповіді.

Серед потенційних ризиків, які оточують пенсійну систему та стримують її реформування на нинішньому етапі є:

^ Ризик недовіри. Сьогодні стає відчутним, що інформація про хід пенсійної реформи її переваги та можливості, необхідність та важливість пенсійного страхування випала із системи інформаційно-ідеологічних пріоритетів держави, в той час як саме ці питання набувають високого соціально-економічного значення в Україні. Громадяни мають отримувати достатній рівень інформації про перспективи і механізми нової Концепції пенсійного забезпечення. Особливої ваги, в контексті становлення нового типу соціально-економічних відносин в Україні, набуває «пенсійна грамотність» роботодавців та найманих працівників. Тому треба зосередити належну увагу на роз’яснювальній роботі щодо прав і обов’язків учасників пенсійної системи, на інформуванні про особливості та інструменти недержавного пенсійного забезпечення, на вільному доступі до інформації про учасників ринку, які працюють з пенсійними коштами.

На початку 90-х мільйони українців втратили вкладені у банки грошові кошти, які вони накопичили протягом усього свого життя. Багато також осіб, що інвестували частину своїх доходів у приватні пенсійні фонди, а потім понесли збитки внаслідок банкрутства цих установ [3]. Ситуація повторилося і під час кризи 2008-2009 рр. Через високий рівень втрат заощаджень більшість громадян продовжує недовіряти банкам й іншим фінансовим установам, в тому числі і недержавним пенсійним фондам, що стримує їх розвиток.

^ Політичні ризики. Ці ризики базуються на негативному впливі політичних змін, що відбуваються в країні, на фінансовий стан учасників бізнес- та соціо- процесів, а в кінцевому результаті і на формуванні фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення. Це може бути загострення внутріполітичної ситуації в країні внаслідок проведення глобальних політичних заходів, таких як референдуми, вибори; зміни в політичному курсі, що проводиться державою; зміни геополітичної ситуації, що може мати своє відображення в найрізноманітних формах.

^ Демографічні ризики. Одним з проявів та наслідків сучасної демографічної кризи в Україні є прискорене старіння населення і, відповідно, — зростання негативного співвідношення кількості осіб пенсійного та працездатного віку. Нині Україна має один з найвищих рівнів старіння в Європі і водночас — одні з найнижчих показників народжуваності. Скорочення чисельності населення відбуватиметься переважно за рахунок контингентів осіб працездатного віку, натомість чисельність осіб пенсійного віку стабільно зростатиме. Така ситуація погіршує співвідношення між населенням працездатного та непрацездатного віку. За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, все населення України у працездатному віці зменшиться з 27,2 млн. у 2009 році до 22,9 млн. у 2025-му і 17 млн. у 2050 році. Водночас, населення пенсійного віку збільшиться з 11,7 млн. у 2009 році до 14 млн. у 2050-му. До того ж, кількість платників внесків є набагато меншою, ніж кількість працездатних, а кількість пенсіонерів навпаки — більшою, ніж кількість осіб у непрацездатному віці. У 2009 році на 100 осіб, які сплачували пенсійні внески, припадало 88 осіб, які отримували пенсію. У 2025 -му це співвідношення вже складе 100 до 100, а у 2050-му — 125 пенсіонерів на 100 осіб, які сплачують пенсійні внески [8].

Крім того, у пенсійній системі існує проблема прихованого гендерного конфлікту. Жінки в Україні виходять на пенсію раніше ніж чоловіки і, в середньому мають більш низький рівень оплати праці та більшу тривалість життя. В умовах солідарної системи пенсійного забезпечення, це протиріччя частково нейтралізується «зрівняльним підходом». Однак розміри страхового і накопичувального фондів в новій пенсійній системі, будуть напряму залежати від тривалості трудового стажу і розміру заробітку. Таким чином, жінки-пенсіонери можуть опинитися у нерівних умовах в порівнянні з пенсіонерами-чоловіками, якщо не передбачити механізмів виправлення цієї ситуації, не стимулювати більш пізній вихід жінок на пенсію та не впроваджувати гнучкі умови зайнятості людей пенсійного віку.

В умовах підвищення демографічного тиску на солідарну систему та загрозливі для фінансованих пенсійних схем втрати на фондовому ринку уряди та працівники намагаються вирішити питання забезпечення достатнього пенсійного доходу для майбутніх поколінь. Результати опитувань в усьому світі вже показують, що працівники передпенсійного віку відкладають свій вихід на пенсію, оскільки фінансова криза значно зменшила суми на їхніх ощадних рахунках. Уряди окремих країн, компенсуючи втрати фондового ринку, ввели гарантії на інвестиційний ризик –– на стадії накопичення чи на стадії виплат. Намагаючись зменшити ризики схем другого і третього рівнів, галузеві експерти розробляють пропозиції щодо протидії або стримування загроз майбутньому пенсійному доходу [5, с.1].

Фінансові ризики – це ризики отримання збитків Страхувальником внаслідок невиконання (неналежного виконання) своїх зобов'язань перед контрагентом або внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом його зобов'язань перед Страхувальником відповідно до договору, укладеного між ними, а також отримання збитків Страхувальником внаслідок несприятливих макроекономічних факторів, які вплинули на відносини сторін за договором [11].

Важливою складовою фінансових ризиків в Україні є соціальна складова. Її значення обумовлюється низкою соціально-демографічних, соціально-економічних, соціо-психологічних та політичних чинників як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Надзвичайно потужним чинником нарощування обсягу соціальних зобов’язань держави є низький рівень життя широких верств населення у поєднанні із пануванням утриманських настроїв в суспільстві.

Низький рівень заробітних плат спонукає значну частину населення шукати роботу за межами України. За різними оцінками 2,5-3 млн. осіб в середньому упродовж 6 місяців працюють за кордоном. Сама по собі масштабна трудова міграція є достатньо поширеним явищем в бідних країнах — це важлива складова процесу їх інтеграції в глобальні ринки, зокрема в ринок праці як джерело доходів населення. А оскільки виїжджають переважно молоді, освічені, активні особи, їх неповернення завдає великої шкоди демографічному, освітньому і трудовому потенціалу України. Отже, нехтування необхідністю зміни політики оплати праці спричиняє те, що багатомільйонні бюджетні витрати на вищу освіту фактично спрямовуються на підтримку економіки інших країн.

З метою сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення, а також як однією з передумов запровадження другого накопичувального рівня пенсійної системи сьогодні в Україні необхідно розвивати фінансові ринки. За професійними оцінками багатьох інституцій, фінансові ринки в Україні (їх обсяги, регуляторна структура і т. д.) розвиваються, про те дуже повільно. Їх розвиток почався з дуже низького рівня, оскільки такі ринки практично не існували протягом 10-15 років і сьогодні навіть якщо ринки стрімко зростають, їх обсяг залишається обмеженим. А тому, надто оптимістично припускати, що фінансові ринки швидко адаптуються до нових потреб, коли пенсійні внески будуть спрямовані через них. З іншого боку, надто песимістично припускати, що існування великих добре розвинених фінансових ринків є передумовою для запровадження системи з їх використанням. Це лише призвело б до втрати шансу для розвитку української пенсійної системи, а також подальшого розвитку фінансових ринків [6]

Відсутність ефективних фінансових інструментів буде створювати проблеми з доходністю у накопичувальній системі. Кошти можуть отримати не високорентабельні ринкові проекти, а державні боргові інструменти, що випускаються для фінансування державного дефіциту. Якщо побудова розвинутого фондового ринку в Україні, затягнеться, а можливості інвестування коштів в активи іноземних компаній і конкурентні національні проекти, будуть істотно обмеженими, то пенсійна реформа не досягне успіху і буде проблемою для держави. Щоб цього не трапилося, треба передбачити систему обмежень на використання пенсійних коштів на непрофільні потреби, а також диверсифікувати можливі ризики доходності. Для прикладу, у Бельгії дозволено залучати європейські банки для депозитарних послуг. В Іспанії, пенсійним фондам дозволено до 20% активів передавати для управління іноземним компаніям. Сьогодні, враховуючи падіння ринків на 70 % у деяких Східноєвропейських країнах та втрату фондами половину вартості їхніх активів впродовж фінансової кризи 2008-2009 рр., уряди та учасники ринків намагаються знайти нові методи протистояння ризику «знекровлення» пенсійної системи [12].

Процес інвестування накопичених пенсійних активів підпадає під інвестиційний ризик – ризик можливої втрати коштів через «неякісне інвестування», коли замість очікуваного інвестиційного доходу інвестор (у даному випадку учасник пенсійного фонду) втрачає свої накопичення. До інвестиційних ризиків відносять валютний ризик, ризик зміни процентної ставки, кредитний діловий ризик, селективний, систематичний і несистематичний ризики, ризик часу, регіональний, галузевий, виробничий ризик, ризик банкрутства, ліквідності активів тощо [2, с.2]. Кожен з них несе в собі небезпеку або недоотримання очікуваного прибутку чи доходу, або часткової чи повної втрати накопичених коштів.

Щодо недержавного пенсійного забезпечення, то ця система базується на саме на інвестиційному використанні залучених фінансових ресурсів. При цьому делікатності в питанні збереження таких ресурсів та зниження ризику їх втрати додає соціальна сторона. Мається на увазі реалізація її головного завдання – забезпечення гідного рівня життя громадян країни в пенсійному віці через самостійне формування ними за рахунок їх власних коштів додаткових до державних пенсійних виплат.

Підвищення ефективності інвестицій вимагає передусім внутрішньої перебудови підприємств, покращання управління, розвитку системи маркетингу та фінансового аналізу інвестиційних проектів. Крім того, трансформація інвестиційних прибутків окремих підприємств в зростанні економіки в цілому вимагає розвитку цивілізованого фондового ринку. Таким чином, можна дійти висновку, що не створення резерву пенсійних коштів має дати поштовх економічному зростанню, а навпаки: зростання економіки через появу перспективних об'єктів для інвестування та надійних умов отримання інвестиційного доходу має забезпечити умови для успішного функціонування системи обов'язкових індивідуальних накопичень.

^ Системні ризики, що проявляються в сфері пенсійного забезпечення – це ризики втрат грошових коштів через «непрозорість» самої системи в результаті фінансових «обвалів» суміжних систем – фондового ринку, банківської чи страхової системи. Ці ризики є найбільш важкими, і їх практично неможливо уникнути, а мінімізувати тільки шляхом встановлення «правильних юридичних норм» [2, с.6]. Серед системних ризиків пенсійного забезпечення найбільш небезпечним можна вважати інфляційний, податковий, ринковий, політичний (який уже розглядався) та адміністративно-законодавчий.

До системних ризиків слід віднести діючу сьогодні в Україні громіздку кількість пільг за професійними ознаками, які ставлять у нерівні умови тих хто працює і тих, хто виходить на пенсію та здійснюють фінансове навантаження на пенсійну систему. Очевидно, що можливості держави (солідарної пенсійної системи) щодо утримання великої кількості пільгових пенсіонерів, звужуються, і у найближчі 5 – 10 років, ще більш скоротяться, оскільки на пенсію почнуть виходити ті, хто на початку 90-х, у період особливої «щедрості держави», отримав право на пільги. Така тенденція надзвичайно небезпечна і може супроводжувати ризик зростання дефіциту Пенсійного фонду [9, c.139], що в свою чергу вимагає постійного збільшення дотації з Державного бюджету. І як зазначає Е.Лібанова, сьогодні «кожна шоста гривня держфінансів іде на пенсійні виплати. А коли говорити про куций держбюджет України, то його вистачає лише на соціалку та обслуговування боргів. Як збалансувати бюджет Пенсійного фонду, що з кожним місяцем генерує дедалі більше ризиків для системи державних фінансів та й економіки загалом?» [7] У зв’язку з цим, уже сьогодні треба передбачати і планувати структуру «перенесення» бюджетного навантаження за професійними пільгами на професійні пенсійні фонди, сформувати умови участі держави у цих фондах, а також етапи переходу системи професійних пільг на ринкові засади функціонування.

Крім цього, необхідно консолідувати діючий солідарний компонент системи пенсійного забезпечення: законодавчо захистити трудові права людей пенсійного віку, стимулювати легальну пізню зайнятість, утверджувати в суспільстві думку про те, що категорія «пенсійний вік» девальвує і втрачає економічний, соціальний і політичний зміст. Пенсіонери, які отримають можливість легально працювати, це не проблема для держави, а частина вирішення багатьох соціально-економічних питань.

Інфляційний ризик виникає внаслідок знецінення реальної вартості капіталу, а також очікуваних доходів і прибутків. З огляду на довготривалий характер накопичень у системі недержавного пенсійного забезпечення та динаміку темпів інфляції в Україні він має реальну загрозу для таких капіталовкладень.

Будь-які зміни в податковому законодавстві з боку держави мають бути добре вивіреними та обґрунтованими. Оскільки посилення податкового тиску на суб’єктів пенсійної системи (платників страхових внесків, професійних суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення), а тим більше на учасників пенсійних фондів, а також необґрунтовані податкові преференції для частини суб’єктів пенсійної системи призведе до зниження привабливості та її викривлення розвитку.

^ Ринковий ризик поєднує в собі наявні або потенційні ризики для інвестованого капіталу, пов'язані із загальною негативною динамікою тих сегментів фінансового ринку, інструменти яких представлені в загальному інвестиційному портфелі пенсійного фонду, наприклад, фондового чи банківського ринку.

Адміністративно-законодавчі ризики виникають у випадку реалізації незапланованих адміністративних обмежень діяльності суб'єктів ринку, а також змін у законодавстві.

В системі пенсійного забезпечення існують також нефінансові ризики, тобто ризики, що не мають визначеної кількісної оцінки, але наслідки бурхливого і неконтрольованого розвитку яких можуть мати не менш руйнівний характер, ніж фінансових ризиків. До них відносяться юридичний ризик, стратегічний ризик та ризик репутації.

^ Висновки та перспективи подальших досліджень. Як свідчить здійснений аналіз потенційних ризиків пенсійної системи, дедалі просуваючись на шляху реформ, зростають і вимоги до соціальної політики держави. Якщо для досягнення нинішніх здобутків, було достатньо політичної волі виконавчої і законодавчої гілок влади, то сьогодні, щоб нова пенсійна система ефективно запрацювала, необхідно забезпечити широкий соціально-економічний діалог між усіма зацікавленими сторонами: державою, бізнесом, громадськими організаціями і трудовими колективами. Ігнорування потенційних проблем може поставити під сумнів всі наявні здобутки та дискредитувати нову пенсійну систему задовго до того, як вона встигне запрацювати на повну силу.

Здійснений аналіз ризиків пенсійної системи може бути покладений в основу розбудови якісно нової системи державного нагляду та контролю в сфері пенсійного забезпечення, що ґрунтуватиметься на моніторингу оцінки ризиків та удосконаленні аналізу статистичної інформації і звітності в сфері пенсійного забезпечення та стати основою на шляху формування методологічної бази оцінки ризиків.

Ураховуючи, що функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення відбувається в умовах ринкових відносин, подолати таку чималу чисельність ризиків не вдасться, але державі необхідно сфокусувати свої зусилля на мінімізації або оптимізації їх впливу.

Зазначене дозволить організувати систему державного контролю у сфері пенсійного забезпечення принципово нового рівня - систему, побудовану на принципах управління ризиками із застосуванням спеціальних методів щодо зменшення негативного впливу кожного з них.

Перспективними напрямками подальших досліджень може бути дослідження інвестиційної політики урядів країн світу щодо пенсійних фондів та адаптація пенсійних схем до посткризових умов.
Використані джерела інформації:

  1. Борецька Н.С. Соціальний захист населення на сучасному етапі : стан і проблеми : [Монографія] / Борецька Н.С. - Донецьк : Янтра, 2001. - 352 с.

  2. Грем’яцька К.А. Характеристика ризиків системи недержавного пенсійного забезпечення в контексті діяльності недержавних пенсійних фондів / К.А. Грем’яцька // Теорія і практика державного управління. – [Електронний ресурс] Харківський РІДУ НАДУ при Президентові України №1(24). – 2009 р. с. 1-8. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2009-1/index.html

  3. Женчик О. Кризові та переломні моменти реформування пенсійних систем у країнах з перехідною економікою / О. Женчик // Вісник Львівського університету. – 2008 р. – Вип. 25. – С. 257-264. – Електронний ресурс режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vlnu/Mv/2008_25/36.pdf

  4. Новікова О.Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення. – Донецьк: ІЕП НАН України, 1997. – 459 с.

  5. Новий інтерес до забезпечено старості: як уряди розробляють нові нормативні акти, щоб убезпечити пенсійні фонди від надмірних ризиків. – [Електронний ресурс]. - Міжнародний пенсійний вісник. - Вересень 2009 року, Випуск № 9. – Режим доступу: http://ukraine.usaid.gov/ukr/lib/cmp_ issue10_ukr.pdf

  6. Пенсійна реформа: виклик для України [Електронний ресурс] // Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН. – Київ, 2008. - Режим доступу: http://www.pension-reform-ukr.

  7. Пенсійна реформа: що заважає? / Н. Яценко, Ю. Сколотяний // Дзеркало тижня. - № 12 (792) 27 березня — 2 квітня 2010.

  8. Свєнчіцкі М. Виправлення пенсійної системи / М. Свєнчіцкі. – Дзеркало тижня №17(797) за 30 квітня-14 травня 2010 р.

  9. Скрипник А.В. Фінансові ризики в контексті пенсійної реформи / А.В. Скрипник, Л.А. Ліхтенштейн // Фінанси України. - №2. - 2007. - С.138-153.

  10. Соціальна політика та економічна безпека / під заг. ред д-ра економ наук, проф. Є.І. Крихтіна. –Донецьк: Каштан, 2004. – 336 с.

  11. Страхова компанія АСКО-МЕДСЕРВІС. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ams.com.ua/ins_prod/for_business/ finance_risk_insurance/tabid/96/language/uk-UA/Default.aspx.

  12. Уряди та Фонди пропонують нові заходи для подолання наслідків кризи. – [Електронний ресурс]. – Міжнародний пенсійний вісник. – 2009. – Випуск № 1. – с.3. - Режим доступу: http://ukraine.usaid.gov/ukr/lib/cmp_ issue10_ukr.pdf


Рецензент: Розпутенко І.В., д.держ.упр., професор

УДК 338.43:631.1
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   33

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи