Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
Сторінка9/33
Дата30.10.2014
Розмір7.27 Mb.
ТипПротокол
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   33

Кондратюк Т. В.,

к. н. з державного управління,

докторант кафедри філософії

і методології державного управління

Національної академії державного

управління при Президентові України,

^ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ, ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ З ПОЗИЦІЙ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ (НА ПРИКЛАДІ РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН)
Висвітлено сутність інституціонального підходу у галузі науки державного управління та публічного адміністрування. Визначено критерії віднесення до цього підходу окремих досліджень. Охарактеризовано особливості сучасного етапу розвитку досліджень механізмів державного адміністрування у сфері сімейних (родинних) відносин. У цьому контексті ідентифіковано внесок вітчизняних і зарубіжних вчених, що займалися дослідженням проблем держави, державного управління і публічного адміністрування як соціальних інститутів та науковою характеристикою суспільних систем.

Освещена сущность институционального подхода в отрасли науки государственного управления и публичного администрирования. Определены критерии отнесения к этому подходу отдельных исследований. Дана характеристика особенностям современного этапа развития исследований механизмов государственного администрирования в сфере семейных отношений. В этом контексте идентифицировано вклад отечественных и зарубежных ученых, которые занимались исследованиями проблем государства, государственного управления и публичного администрирования как социальных институтов и научной характеристикой общественных систем.

Characterization of the State, Government and Public Administration from the Institutionalist Approach Viewpoint (on the Example of Family Relationships Sphere Regulation)

The essence of the institutionalist approach in the academic field of government and public administration is reflected. Criteria for including separate research projects into the approach framework are defined. Specific features of the current stage of public administration machinery in the sphere of family and kin relationships research are characterized. In this context the contribution made by Ukrainian and foreign scholars to the investigation of problems of the state, government and public administration as social institutions and to the societal systems scientific characterization is identified.
Вступ. Фундаментальною і водночас вельми актуальною проблемою галузі державно-управлінських наук є обґрунтування шляхів удосконалення системи механізмів державного управління сферою сімейних (родинних) відносин. Для розв’язання цієї проблеми вельми корисним є, зокрема, звернення до наукового внеску фахівців, що представляють інституціональний підхід у науці державного управління і публічного адміністрування. Його врахування відкриє доступ до всієї сукупності фундаментальних і прикладних напрацювань науки та надбань практики державного регулювання сфери сімейних відносин у цілях їхнього застосування в Україні.

^ Постановка задачі. Метою дослідження є виявлення у працях другої половини минулого — початку нинішнього століть елементів внеску до методології та теорії інституціонального підходу в науці державного управління і публічного адміністрування, найбільш значущих із точки зору використання в якості елементів теоретико-методологічної бази під час удосконалення механізмів регулювання сфери сімейних відносин в Україні. Її було досягнуто шляхом розв’язання низки конкретних наукових завдань, що зводилися до такого: розкрити загальний зміст інституціонального підходу у галузі наук з державного управління та публічного адміністрування; охарактеризувати сучасний етап розвитку теорії держави як соціального інституту в межах науки державного управління з позицій вивчення його механізмів; виявити елементи наукового внеску до державно-управлінського знання у найвпливовіших працях, що присвячені аналізу суспільства.

Результати досліджень.Наш дослідний проект у цілому присвячено механізмам державного управління сферою сімейних (родинних) відносин, які ми розглядаємо головним чином на прикладі України в порівнянні з США та Іспанією. У попередніх працях, зокрема, було доведено, що згадана сфера як об’єкт державного регулювання повинна досліджуватися, у першу чергу, за допомогою теоретико-методологічних засобів і підходів, що розробляються соціологічною наукою. Серед них чільне місце займає інституціоналізм (англ. institutionalism) — так званий класичний і «новий».

Ядро сфери сімейних відносин складають соціальні інститути (англ. social institutions) шлюбу та сім’ї. Однак дослідження цієї сфери, зокрема в якості об’єкта державного управління, передбачає також характеристику всієї сукупності неінституціалізованих, позаінституціальних елементів шлюбно-сімейних стосунків. Що ж стосується інституційних утворень сфери родинних відносин, то вони розглядаються представниками соціологічного «нового інституціоналізму» як мережі взаємопов’язаних правил і норм, котрі керують соціальними відносинами й містять у собі формальні та неформальні обмеження, що складають систему варіантів вибору для соціальних акторів [докладніше див. у: 1].

Ключова суспільна функція шлюбу полягає в узаконюванні батьківства. Цей соціальний інститут окреслює звичні та законні правила і почуття, що стосуються подружнього життя й людського розмноження у сімейному контексті. У суспільствах сучасного типу панує така форма шлюбу, як послідовна моногамія. Слід підкреслити, що в переважній більшості країн Африки та Південної Азії, зокрема тих, суспільні системи яких належать до модерних, законодавчо дозволено як моногамну, так і полігамну форму шлюбу, що зумовлено культурною специфікою. У соціальній практиці економічно й політично високорозвинутих країн також досить поширеними є нетрадиційні для модерної культури, протизаконні форми шлюбу (полігамія, груповий шлюб). У багатьох сучасних суспільствах спостерігається потяг до ендогамії, що приймає вигляд гомогамії — шлюбу між людьми, які мають однакові соціальні характеристики.

Комплекс основних функцій сім’ї охоплює дітонародження, піклування про дітей, їхню соціалізацію, забезпечення психологічного комфорту для членів родини та умов для статевих зносин подружжя. У світовій науковій думці утвердилося розуміння того, що соціалізація починається в сім’ї і що саме родина відіграє в цьому процесі найважливішу роль. У громадській свідомості майже всіх країн світу вкоріненим є ідеал сім’ї, в якій батьки допомагають своїм дітям стати повноцінними та корисними членами суспільства. Однак треба послідовно розмежовувати ідеальні уявлення та реальну соціальну практику.

Важливим компонентом сфери сімейних відносин будь-якого суспільства є система споріднення — культурна ідеологія, що окреслює та організовує ролі у соціальних відносинах стосовно дітонародження, піклування про молодь і зв’язків між поколіннями. Для постійного відтворення цієї сфери велике значення має відпрацьованість такої моделі соціальної поведінки, як передшлюбне залицяння (воліємо вказаним чином відкоригувати цей термін).

У переважній більшості індустріально розвинутих країн світу, до числа яких належить Україна, суспільство стикається з низкою проблем розвитку сфери сімейних відносин, які характеризуються високим ступенем подібності. До їх числа належать: швидке зростання кількості розлучень і питомої ваги неповних сімей; низький рівень народжуваності; недостатній виховний потенціал сім’ї; висока частка осіб шлюбного віку, які не перебувають у шлюбі. Зокрема, сьогодні у США половині дітей до досягнення ними повноліття доводиться якийсь час жити в неповній сім’ї. В Іспанії з 80-х рр. минулого століття швидко зростала кількість розлучень. В Україні особливо загрозливим фактором є матеріальна невлаштованість, фінансово-економічні труднощі, які переживає значна частина сімей.

Наша країна нагально потребує якнайскорішого вдосконалення механізмів державного управління сферою родинних відносин, підвищення результативності й ефективності сімейної політики. При здійсненні цієї роботи є сенс покласти в основу традиційний потяг до міцних, здорових сімейних стосунків, який, за спостереженнями фахівців, залишається притаманним переважній частині населення України, представникам усіх його найчисленніших національних груп [докладніше див. у: 2].

Також нами було встановлено, що до предмета науки державного управління (англ. government) слід включати чотири компоненти: 1) функціонування державних інститутів; 2) діяльність організацій державного сектора; 3) державну управлінську політику; 4) державне адміністрування. Тобто дослідження інституційних аспектів має виступати вихідним пунктом, своєрідним підґрунтям для зведення будови відповідного комплексу наукових дисциплін. Ця наукова галузь за самою своєю сутністю зорієнтована на міждисциплінарність, ба навіть більше того — являє собою типове міжгалузеве утворення, що, виокремившись, набуває на додаток власного змісту, самостійної якісної визначеності.

Для розв’язання базових теоретико-методологічних проблем науки державного управління вельми корисним є застосування інституціонального підходу. Є сенс спиратися на розгорнуту дефініцію американського вченого Дж. Марча (March) та норвезького вченого Й. Ольсена (Olsen), згідно з якою інститут (англ. institution) являє собою відносно стійкий у часі комплекс (набір) правил і організованих практик, укорінених у структурах значень і ресурсів, що залишається відносно незмінним у плині індивідуальних суб’єктів і відносно гнучким (еластичним) стосовно специфічних переваг та очікувань цих суб’єктів і зміни зовнішніх обставин [див.: 10, p. 3].

На нашу думку, у світовій науці існує достатній ступінь згоди стосовно специфіки та меж використання інституціонального підходу. Вважаємо потрібним ще раз підкреслити, що не можна ототожнювати поняття сфер соціального життя із поняттям соціальних інститутів: кожна з цих сфер охоплює велику кількість неінституціалізованих явищ і процесів. У той же час їхня інституційно організована частина являє собою, поза сумнівами, стрижневу основу відповідної царини суспільного життя.

Головними версіями інституціонального підходу в науці державного управління є: нормативна теорія; соціологічний інституціоналізм; історичний інституціоналізм; теорія інститутів як спільно збудованих місцевих порядків [докладніше див. у: 3]. Підкреслимо: у сучасній соціальній теорії загальновизнаним є той факт, що інститут державного управління (або, як інколи його іменують, насамперед у перекладних джерелах, «уряд» [див., напр.: 4, с. 541—548]) являє собою, метафорично кажучи, «стовбур» політичної сфери життя будь-якого суспільства.

Надалі охарактеризуємо державу (англ. state) саме як соціальний інститут. Провідний фахівець із цього кола питань британський вчений Б. Джессоп (Jessop), завершуючи свою установчу працю, пише: останнім часом усе більшою мірою визнається той факт, що адекватна теорія держави може бути створена лише як частина ширшої теорії суспільства. Але саме у цій площині дослідники стикаються з багатьма нерозв’язаними проблемами теорії держави, оскільки вона взагалі являє собою «парадокс». З одного боку, держава — це лише один з інституційних комплексів у межах соціальної формації; з іншого — саме на неї покладається всебічна відповідальність за підтримання цілісності суспільної формації, частиною якої вона є. Як «водночас і частина й ціле суспільства», держава безперервно виступає адресатом вимог, що йдуть від різноманітних соціальних сил, вирішувати суспільні проблеми і так само приречена на безперервне засудження за «державну неспроможність», оскільки велика частка цих проблем знаходиться за межами впливу держави і, так би мовити, без варіантів поглиблюється внаслідок її втручання. (До речі, трохи раніше Б. Джессоп зазначив, що у громадській свідомості поняття держави стало пов’язується з інститутами не лише виконавчої, законодавчої, судової влади збройних сил, охорони правопорядку та публічного адміністрування, але й освіти, профспілок, засобів масової інформації, релігії та навіть сім’ї.) Цим парадоксом викликано багато з-поміж розбіжностей між різними версіями теорії держави. Одначе намагання осягнути його логіку (або, можливо, його «нелогічність») здатне стати вихідним пунктом для більш різнобічного аналізу пов’язаної зі стратегічними відносинами природи держави у структурі поліцентричної соціальної формації [див.: 9, p. 112, 129].

Так чи інакше, розгортання теорії держави треба починати з наукового визначення такого поняття, як суспільство. Його характеристиці приділяється велика увага як традиційно у світовій, так і все більшою мірою у вітчизняній соціологічній науці. Серед праць, що дають цілісну характеристику окремого суспільства, класичною вважається книжка вченого зі США Р. Вільямса Молодшого (Williams, Jr.) «Американське суспільство: соціологічна інтерпретація» [див.: 12], яка витримала протягом значного часового періоду кілька перевидань та досі виступає своєрідним еталоном. Показово, що цілу главу в цій книжці присвячено проблемі аналізу — основним підходам і поняттям. У цій главі подається справді ґрунтовна характеристика понять структури, системи, культури та її елементів (знань, вірувань, технологій, цінностей, норм і санкцій), інститутів, статусів і ролей, соціальної організації, соціальної групи тощо [12, p. 21—45]. Цікаво, що їй передує глава про географію, ресурси та населення країни, а в наступних розглядаються такі питання: родинні зв’язки та сім’я; соціальна стратифікація; економічні інститути; політичні інститути; освіта; релігія; інституційна варіація та уникання нормативних зразків; цінності в американському суспільстві; соціальна організація; взаємозв’язки головних інститутів і спільнот; інтеграція американського суспільства; соціальні та культурні зміни. Хочемо підкреслити ту обставину, що вихідним пунктом класичного аналізу виступає характеристика сфери сімейних (родинних) відносин.

Дещо відмінним чином побудовано іншу класичну працю — книжку «Сучасне британське суспільство: новий вступ до соціології». Її створив колектив англійських авторів на чолі з таким високоповажаним фахівцем, як Н. Аберкромбі (Abercrombie). Друге видання цієї книжки, до якого ми звертаємося, побачило світ у середині 1990-х років [див.: 6]. За логікою британських соціологів, питання характеристики суспільства треба розглядати у такій послідовності: праця та виробництво; клас; гендер; етнічність і расові проблеми; сім’ї та домогосподарства; малі та великі міста і сільська місцевість; освіта; здоров’я; культура та засоби комунікації; девіація, злочинність і контроль; політика. Вважаємо, що подібне структурування додає дослідженню проблем сфери сімейних відносин глибини, багатовимірності: адже в цьому варіанті воно базується на наукових уявленнях про економічну, класову, соціально-статеву та расово-етнічну структуру суспільства.

Подібним чином вибудовують аналіз провідні вітчизняні вчені, зокрема фахівці Інституту соціології НАНУ. У створеній колективом авторів, що представляли цей заклад, установчій монографії стверджувалося: «Українське суспільство — це передусім соціальні інститути (держава, власність, сім’я, церква тощо) та соціальна структура (політична, професійна, демографічна, етнічна тощо). Стан суспільства характеризують за його ідеалами, ціннісними орієнтаціями, інтересами, мотивацією поведінки, соцієтальною психікою, масовою свідомістю та соціальним самопочуттям» [5, с. 13]. Хочемо підкреслити кілька важливих особливостей підходу вітчизняних науковців: по-перше, вони наголошують на визначальному, базовому характері ролі соціального інституту держави; по-друге, акцентується суспільствотворче значення власності, що знаходиться на перетині економічної та правової сфер і становить ядро цієї комплексної підсистеми соціуму; нарешті, сім’я подається в якості інституційного «стовбура» сфери родинних відносин подібно до того, як інститут державного управління являє собою «стовбур» політичної сфери (див. вище).

У світовій науці отримав розвиток спеціальний аналіз поняття суспільства як соціальної спільноти, котра відрізняється за сутністю від інших типів соціальних спільнот. Один з провідних фахівців у цій дослідній галузі Д. Хантер (Hunter) у книзі, що підводила певний підсумок пошукам «англомовних» соціологів, зазначав, що категорія «суспільство» по-різному трактується окремими фахівцями. Одначе більшість їх погоджується з тим, що вирішальними критеріями, які роблять соціальну групу суспільством, є: 1) відносна самодостатність; 2) неперервність існування від покоління до покоління; 3) відносно великий розмір. Таким чином, суспільство — це соціальна група, яка самостійно справляється з задоволенням більшості своїх потреб, зберігає систему соціальної взаємодії в процесі зміни поколінь і має видиму внутрішню організацію. Суспільство не обов’язково відмежовується певними політичними кордонами, наявність яких є ознакою «нації» (тобто нації-держави). Звичайно воно поповнюється новими членами в результаті соціалізації дітей його членів [8, p. 269]. Підкреслимо, що, як ми зазначали вище, у всіх суспільствах сучасного світу вирішальну роль у забезпеченні соціалізації відіграє сім’я. Тож із точки зору наукового суспільствознавства саме сфера родинних відносин закладає та безперервно відтворює підвалини функціонування та розвитку соціальних систем.

Шістдесят років тому з’явилася стаття Д. Аберлє (Aberle) і співавторів «Функціональні передумови суспільства» [див.: 7], яку у світовій науці також визнано класичною. У ній доведено, що ці передумови включають: 1) забезпечення адекватних зв’язків із навколишнім середовищем і природного відтворення населення; 2) рольову диференціацію та рольові приписи; 3) систему комунікації; 4) спільні когнітивні орієнтації; 5) спільний чітко артикульований комплекс цілей; 6) приписання стосовно засобів досягнення соціально визначених цілей; 7) регулятори емоційних проявів; 8) систему соціалізації; 9) ефективні засоби для контролювання руйнівних форм поведінки. Фактично наведений перелік являє собою каркас «порядку денного» для діяльності в межах соціальних інститутів держави, державного управління та публічного адміністрування. Причому у всіх випадках повинні поєднуватися прямий, директивний вплив і непрямий, регуляторний. Питання полягає лише у забезпеченні оптимального на даний момент співвідношення відповідних використовуваних засобів. Причому і в межах окремих сфер суспільної життєдіяльності різні аспекти висувають із цієї точки зору різні вимоги. Наприклад, очевидно, що в царині сімейних відносин на прояви насильства у родині мають максимально жорстко реагувати правоохоронні структури, а для забезпечення належного рівня народжуваності слід вживати заохочувальні заходи, вибудовувати систему матеріальних і моральних стимулів. Тобто шаблонні дії та орієнтація органів державного управління жодною мірою не є прийнятними. Інституту публічного адміністрування необхідно гнучко й оперативно реагувати на зміну обставин, потреб суспільства, його регіонів і місцевих громад. Тільки в цьому випадку держава, включаючи органи місцевого самоврядування, спроможна впоратися зі своїми завданнями, що невпинно ускладнюються.

Нарешті, зазначимо, що закономірністю розвитку інститутів державного управління і публічного адміністрування є інтенсивний перерозподіл обсягів діяльності стосовно виконання функцій держави з центрального на місцевий рівень. Звернення, скажімо, до американського досвіду переконує, що це повною мірою стосується регулювання сфери сімейних відносин [див.: 11]. Нині у згаданій царині наголос усе очевидніше робиться на внеску органів регіонального і муніципального управління. Однак розгортання цього сюжету потребує спеціального звернення до нього, створення циклу присвячених йому наукових статей.

Висновки.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

— відображено загальний зміст інституціонального підходу у галузі наук з державного управління та публічного адміністрування;

— проаналізовано можливості застосування інституціонального підходу з метою наукового дослідження механізмів державного управління сферою сімейних (родинних) відносин;

— охарактеризовано особливості сучасного етапу розвитку наукового вивчення держави, державного управління та публічного адміністрування як соціальних інститутів;

— найвпливовіші праці, присвячені спеціальному аналізу суспільства, що були опубліковані з середини минулого до початку нинішнього століть, оцінено під кутом зору внеску авторів у розв’язання ключових теоретико-методологічних проблем галузі наук з державного управління.

Теоретичне значення відповідних положень обумовлюється тим, що вони являють собою важливий елемент теоретико-методологічної бази створення наукової концепції вдосконалення механізмів державного управління сферою сімейних (родинних) відносин в Україні на сучасному етапі суспільного розвитку. Їхня практична значущість випливає з можливості та корисності застосування одержаних результатів із метою покращення якості та підвищення ефективності функціонування вітчизняної системи механізмів державного управління у відповідній частині. Подальші розробки з цієї теми, на нашу думку, мають бути пов’язані насамперед із створенням загальної характеристики системи механізмів державного управління сферою родинних відносин.

Використані джерела інформації:

  1. Кондратюк Т. В. Загальносоціологічні підвалини дослідження сфери сімейних відносин як об’єкта державного управління / Т. В. Кондратюк // Статистика України. — 2009. — № 3. — С. 124—128.

  2. Кондратюк Т. В. Характеристика сфери сімейних відносин суспільств сучасного типу як об’єкта державного управління / Т. В. Кондратюк // Економіка та держава. — 2009. — № 8. — С. 52—55.

  3. Кондратюк Т. В. Сучасний розвиток інституціонального підходу в науці державного управління / Т. В. Кондратюк // Економіка та держава. — 2009. — № 10. — С. 48—50.

  4. Масионис Дж. Социология: [Пер. с англ.]. — 9-е изд. — СПб. : Питер, 2004. — 752 с.

  5. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія / [під ред. М. О. Шульги]. — К. : Ін-т соціології НАН України, 1999. — 687 с.

  6. Abercrombie N. Contemporary British society: A new introduction to sociology / N. Abercrombie, A. Warde, K. Soothill, J. Urry, S. Walby. — 2nd ed. — Cambridge (UK) : Polity Press, 1994. — 590 p.

  7. Aberle D. The functional prerequisites of a society / D. Aberle, A. Cohen, K. Davis, M. J. Levy Jr., F. X. Sutton // Ethics. — 1950. — Vol. 9. — P. 100—111.

  8. Encyclopedia of sociology: New and updated / [senior advisor A. W. Frank, III]. — Guilford (Connecticut) : DPG Reference Publishing, 1981. – 317 p.

  9. Jessop B. The state and state-building / B. Jessop // The Oxford handbook of political institutions / [edited by R. A. W. Rhodes, S. A. Binder and B. A. Rockman]. — New York : Oxford University, 2008. — P. 111—130.

  10. March J. G. Elaborating the “new institutionalism” / J. G. March, J. P. Olsen // The Oxford handbook of political institutions / [edited by R. A. W. Rhodes, S. A. Binder and B. A. Rockman]. — New York : Oxford University, 2008. — P. 3—20.

  11. Ooms T. Foreword / T. Ooms // Family policy matters: How policymaking affects families and what professionals can do / K. Bogenschneider. — 2nd ed. — The United States of America : Lawrence Erlbaum Associates, 2006. — P. IX—XII.

  12. Williams, Jr. R. M. American society: a sociological interpretation / R. M. Williams, Jr. — 3rd ed. — New York : Alfred A. Knopf, 1970. — XVII, 639 p.


Рецензент: Корецький М.Х., д.держ.упр., професор

УДК:35
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   33

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи