Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
Сторінка21/29
Дата30.10.2014
Розмір6.56 Mb.
ТипПротокол
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29

^ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ В ЗАКОРДОННИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття порушує надзвичайно цікаві та важливі питання сучасної науки з державного управління та політології щодо формування міжнародного іміджу України в закордонних засобах масової інформації. Розглянуто роль засобів масової інформації всередині країни та закордонних ЗМІ у формуванні іміджу держави.

Статья раскрывает чрезвычайно интересные и важные вопросы современной науки государственного управления и политологии по формированию международного имиджа Украины в зарубежных средствах массовой информации. Рассмотрена роль средств массовой информации внутри страны и зарубежных СМИ в формировании имиджа государства.

The article raises a very interesting and important questions of modern science in public administration and political science on the formation of Ukraine's international image in the foreign media. The role of the media inside the country and foreign media in shaping the image of the state.



Постановка проблеми. Стратегічні інтереси України вимагають її інтеграції у європейський та євроатлантичний політичний, економічний, науковий та культурно-інформаційний простір. Не дивлячись на це, сьогодні Україна не приваблює в необхідній мірі іноземних партнерів, що в значній мірі пояснюється відсутністю позитивного зовнішньоекономічного та зовнішньополітичного іміджу нашої країни. Проблема полягає в тому, що Україну сьогодні не сприймають у світі як впливову, правову, демократичну, соціальну державу, де розбудовуються інститути громадянського суспільства, з якою треба рахуватися і в яку слід інвестувати капітали на майбутнє. Нині ж, як вважають закордонні експерти, Україна взагалі не має ніякого іміджу через загальну непоінформованість або необізнаність, а також неспроможність вигідно представити себе в очах міжнародного співтовариства.

Отже, актуальність статті зумовлена гострою необхідністю наукового осмислення ролі зовнішньоекономічного та зовнішньо-політичного іміджу України в період її інтеграції у світовий політичний, економічний та інформаційно-культурний простір, також як і важливістю визначення існуючого іміджу України у зарубіжних засобах масової інформації (ЗМІ) та чинників його формування. Глобалізація сучасної міжнародної системи зумовила посилення іміджевого чинника на ефективність зовнішньої і внутрішньої політики держав в міжнародному інформаційному просторі. Політичний імідж держави визначається як суспільно значимий чинник, невід'ємна складова політичної діяльності щодо забезпечення стратегічних національних інтересів на основі новацій комунікативних технологій. З цієї точки зору актуальним є також комплексне дослідження формування та еволюції політичного іміджу України в сучасному інформаційному просторі та його впливу на політичну репутацію держави в сфері зовнішніх зносин.

Відповідно мета статті полягає в тому, щоб визначити існуючий міжнародний імідж України в світі. На основі теоретичного і практичного матеріалу зрозуміти сутність та особливості формування політичного іміджу України в міжнародному інформаційному просторі. Це дозволить з’ясування нереалізовані можливості формування її позитивного сприйняття і надасть можливість розкрити роль іміджу як чинника підвищення статусу держави у міжнародній системі.

Такі питання, як вплив ЗМІ на громадську думку, формування іміджу держави за допомогою ЗМІ, вплив інформаційних технологій на формування іміджу держави досліджувалися у багатьох працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Але не дивлячись на велику кількість праць серед вчених є суттєві розбіжності в поглядах. Крім того, динаміка змін у міжнародному середовищі вимагає нових досліджень з цієї тематики. Тому, не дивлячись на велику кількість інформації нові узагальнення та погляди вчених з даної тематики мають неабияку актуальність.

Стосовно формування міжнародного іміджу держави в закордонних засобах масової інформації вчені, в цілому погоджуються, що мас медіа справляють величезний вплив на формування громадської свідомості і наводять низку конкретних прикладів, яким чином цей вплив відбувається в інтересах тих чи інших політичних чи фінансових груп.

Теорії формування позитивного образу держави як інструменту політичної культури стали результатом взаємодії численних політичних, соціологічних та футурологічних концепцій другої половини ХХ століття, істотно вплинули на формування позицій міжнародних і національних політичних інститутів щодо впровадження зовнішньополітичних технологій в міжнародну і державну політику країн світу. Важливість питання покращення іміджу будь-якої країни закономірно зумовило появу нових напрямків наукових досліджень, пов'язаних з розвитком та функціонуванням модерних елементів політичної культури та ідеології в різноманітних політично-практичних зразках, що знайшло відображення в зарубіжних концепціях інформаційного суспільства, політичної іміджелогії, теоріях впливу комунікативних технологій на політичні рішення та світову громадську думку.

^ Аналіз останніх досліджень. Отже, серед зарубіжних вчених, представлених різними науковими школами країн заходу та російський дослідників слід виділити: Л.Брауна, Д.Вількокса та Л.Нольте, Б.Грушина, Ф.Джефкінса, Е.Доценка, Б.Зільберта, І.Ігнатьєва, У.Ліппмена, Дж.Марконі, Д.Бурстіна[1], П.Лайнбарджера, Е.Берніса, Б.Брюса, А.Дмітрієва, Ю.Кашлєва.

Серед вітчизняних вчених особливу увагу привертають праці таких вчених, як В.Оссовський [2], Г.Почепцов [3], В.Тертична [4], Д.Бурстіна, П.Біленчук, О.Білорус [5], Бойко О., Швець О., О.Зернецька, В.Бондаренко, О.Литвиненко, Д.Видрін, Є.Макаренко [6], М.Слюсаревський, В.Горбулін [7], Є.Марчук, М.Ожеван [8], Б.Патон [9], В.Королько [10].

^ Виклад основного матеріалу. Зазначимо, що на формування позитивного іміджу України впливає низка факторів як ендогенного так і екзогенного характеру. Серед них слід назвати внутрішні політичні, економічні та соціальні процеси, зовнішню політику, політичну боротьбу всередині країни та пов’язані з цим різноманітні скандали, а також культурні та спортивні події, діяльність окремих громадян України. Слід також підкреслити, що спричинена глобалізаційними процесами жорстока політична та економічна конкуренція між країнами змушує їх використовувати ЗМІ та сучасні інформаційні технології з метою послаблення конкурента. Все це доповнюється слабкими позиціями України у світовому інформаційному просторі, відсутністю узгоджених на рівні держави дій з метою захисту українського інформаційного простору та забезпечення сталого позитивного іміджу України на міжнародній арені.

Іноземна преса створює загалом негативний образ України, сприймаючи її як країну з високим рівнем корупції, тіньової економіки та свавіллям чиновників. Серед негативних рис іміджу України відзначаються схильність до політичних декларацій, не підкріплених практичними справами, і невиконанням взятих на себе зобов’язань. Водночас, на відміну від негативного образу України як держави, імідж українців, що формується зарубіжною пресою, не є негативним. Навпаки, найчастіше зустрічається образ дуже талановитих, освічених людей та нації, що постраждала від Чорнобильської катастрофи. Українців також вважають звичайною європейською нацією з усіма позитивами і недоліками та політично активними людьми.

В цілому закордонні ЗМІ розповсюджують упереджену  інформацію, що дискредитує нашу державу та завдає шкоди її інтересам. Значною мірою таке розповсюдження має цілеспрямований характер і є наслідком регулярних спроб представників тих чи інших закордонних політичних та бізнесових кіл забезпечити просування власних інтересів коштом України за допомогою формування негативного її сприйняття громадськістю своїх країн та світовою спільнотою.

Достатньо поширеними в суспільній свідомості зарубіжних країн є різного роду хибні міфи та уявлення про Україну, згідно з якими вона ідентифікується як „екологічно забруднений регіон, небезпечний для проживання та відвідування”, „частина Російської Федерації”, „політично нестабільна держава, інвестиції в економіку якої є ризикованими”, „країна з високим рівнем корупції, що унеможливлює сучасний економічний розвиток” тощо.

 Інформація щодо позитивних явищ у розвитку українського суспільства, а саме, розбудова та зміцнення демократичних інститутів, наявний науково-технічний, промисловий та туристичний потенціали, досягнення в галузі культури та спорту, лише спорадично циркулює в зарубіжних засобах масової інформації. Інформаційно привабливі матеріали стосовно спортивних досягнень та мистецьких успіхів представників України (Віталія та Володимира Кличків, Яни Клочкової,  Андрія Шевченка, Руслани Лижичко) носять персоніфікований характер та не сприймається як заслуга держави [11].

Взятий Україною курс на європейську інтеграцію на нинішньому етапі потребує активної підтримки як конкретними діями керівництва України, так і потужною інформаційною кампанією у ЗМІ. Існуючий негативний імідж України та слабка поінформованість західної аудиторії про наші можливості, про потенціал країни справляє негативний вплив на розвиток співпраці західних країн з нашою державою, передусім у інвестиційній галузі. В цьому контексті, одним з шляхів поліпшення іміджу України є прискорення демократичних процесів та здійснення ринкових реформ всередині країни, вирішення соціально-економічних проблем українців, неухильне дотримання і захист прав людини, створення привабливого інвестиційного клімату.

Серед практичних заходів, що сприятимуть покращенню іміджу України в зовнішньоекономічному та політичному просторі слід виокремити прийняття загальної стратегії інформаційної політики держави на коротку та довготермінову перспективу, спрямованої на розробку та просування позитивного іміджу України у світовий інформаційний простір, а також створення централізованого державного органу, відповідального за імідж країни [12, с. 200-205 ].

Від того, який імідж має держава, залежить ставлення до неї з боку світової громадськості. Це, у свою чергу, прямо пов'язане з рівнем розвитку політичного, економічного, культурного, наукового співробітництва з цією країною, інвестиціями в її економіку. Часто-густо політичний імідж вибудовується не на реальних фактах, а на штучно зліпленому образі, міфі. Виходячи з цього, кожна держава намагається творити власний міф, власний позитивний імідж. Але щоб бути життєздатним, він повинен ґрунтуватися на реальній інформації. І цей міф, поданий у красивій розмальованій обгортці, нерідко безвідмовно спрацьовує, бо громадська думка часто бере на віру не те, що є в дійсності, а те, у що їй хочеться вірити, сприймає за правду те, що їй хочеться визнати правдою. Подібним же чином створюються і негативні міфи, або “антиміфи”, спрямовані на знецінення, дискредитацію когось або чогось в очах громадськості.

Якими ж нас бачать іноземці? Аби відповісти на це запитання українськими експертами проводилося й проводиться чимало моніторингів публікацій закордонних ЗМІ. Зокрема, Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова в результаті такого доволі ґрунтовного моніторингу дійшов висновку, що уявлення іноземних журналістів про нас є поверховими, фрагментарними і переважно негативними. Зокрема, північноамериканські видання пишуть переважно про корумпованість української влади, розквіт злочинності, економічну розруху. Не полишає газетних шпальт чорнобильська тема (тільки раніше йшлося про закриття Чорнобильської АЕС, а зараз – про побудову укриття над саркофагом). Звичайно ж, трапляються і приємніші для нас повідомлення, що стосуються переважно вдалих науково-технічних розробок, спортивних досягнень, або ж мистецьких проектів, проте в текстах подібних статей обов’язково натрапляєш на згадки про те, в яких злиденних умовах працюють наші науковці (спортсмени, митці) [13].

Не останню роль у формуванні зовнішнього іміджу України відіграють, власне, російські ЗМІ, які внаслідок широкого поширення на пострадянських просторах і не тільки, формують уявлення про особливості політичного, економічного та соціального життя нашої Батьківщини серед громадян значної кількості країн нашої планети. Російські електронні ЗМІ не тільки одноосібно формують уявлення про Україну на величезних просторах Співдружності, а й досить часто стають активними учасниками внутрішньополітичних процесів у самій Україні. Аналіз інформаційної активності найвпливовіших телекомпаній Росії по відношенню до України вказує, що вона значною мірою залежить від коливань “політичного барометру” – коли відбуваються значні міждержавні події, російські електронні ЗМІ досить жваво приєднуються до обговорення українських проблем, коли ж на політичному обрії безхмарно, досить байдуже ставляться до ситуації у сусідній державі [14]. В цьому контексті зовнішня політика України часто подається як несамостійна, така, що, залежно від обставин, лідує в фарватері або НАТО і США, або, зважаючи на енергетичну залежність, від Росії [15, С.162 ]

На відміну від російських ЗМІ англомовні засоби масової інформації постачають споживача такою інформацією, що в кінцевому підсумку приводить до формування образу нашої держави як країни, яка лише стала на шлях демократичних та економічних реформ (без відчутного прогресу протягом останніх років), де набула значного розмаху корупція, не дотримуються права людини, і яка відтак становить ризик з точки зору вкладання інвестицій та розвитку бізнесу.

Сьогодні Україна для формування власного позитивного іміджу має цілу низку можливостей в економічній, зовнішньополітичній, етнонаціональній, науково-технічній, культурно-гуманітарній, спортивній, туристичній та інших сферах, які вона належним чином не використовує. Поки що Україна не може протистояти інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які через пряме вторгнення в український інформаційний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси, що створює реальну загрозу національній безпеці України у широкому розумінні цього слова. Це вимагає прискореної інформатизації українського суспільства, впровадження з боку держави новітніх інформаційних технологій, наповнення продуктивною інформацією і захист вітчизняного інформаційного простору.

Комунікативні технології формування міжнародного іміджу будь-якої держави базуються на діяльності із захисту та просуванні її інтересів на міжнародній арені, а також на інформуванні світової громадськості про геополітичні, економічні, географічні тощо особливості держави, стан її розвитку та досягнення. Об‘єктами впливу зовнішньополітичних комунікативних технологій є світові держави, міжнародні та регіональні організації, транснаціональні корпорації, лідери країн та особи, які приймають політичні рішення, політична та бізнес-еліти країн світу, а також світова громадськість. Отже, зовнішньополітичний образ нашої держави значною мірою залежить також від її здатності узгоджувати свою політику з інтересами тих, хто нині диктує світові закони і цінності.

На сьогодні Україна не може в достатній мірі протистояти інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які через пряме вторгнення в український інформаційний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси. Це створює реальну загрозу національній безпеці нашої державі і пов’язується з тим, що Україна виступає не в ролі активного суб’єкта інформаційних впливів, а пасивного об'єкта інформаційної експансії інших країн. Без подолання цієї небезпечної тенденції немислимим є не лише її входження до глобального та європейського інформаційного суспільства, але й збереження нею на тривалу перспективу державної суверенітету, ефективний захист власних інформаційних ресурсів, вітчизняного виробника інформаційної продукції та створеної ним інтелектуальної власності.

Втілення в життя національної іміджевої програми зумовлюється стабільністю суспільства, належним рівнем національної свідомості та політичної культури української нації, належним фінансуванням з боку держави, а також залученням коштів з неурядових джерел. Сучасна парадигма політичної культури вимагає появи якісно нових підходів до аналізу міжнародних відносин, глибинного осмислення новацій зовнішньополітичних комунікаційних технологій у контексті реалізації національних інтересів.

Розробка бажаного для України іміджу не може відбуватися ізольовано від усього спектру суспільно-політичних, економічних, культурних подій на її теренах. Саме вони, набираючи міжнародного резонансу, поступово формують характерний образ нашої держави в уявленні світового співтовариства. Тому інформаційне висвітлення всіх питань державного життя у жодному разі не слід пускати на самоплив. Якщо вдасться налагодити своєчасний розгляд і попередження внутрішніх проблем, механізми ефективного їх вирішення, особливо вжити радикальних заходів щодо усунення корупції в органах влади, – то реальні досягнення у цих сферах треба послідовно доводити до відома міжнародної громадськості.

Українська вчена Бойко О. виділяє наступні площини, в яких формується суспільна думка щодо іміджу держави: 1) накопичення інформації, 2) фіксація явища, 3) досягнення “критичної маси” даних і початкове їх тлумачення, 4) формулювання первинної якісної оцінки явища, яка, ґрунтуючись на наявній у даний момент інформації, може, у свою чергу, в подальшому підлягати корекції. Вчена стверджує, що процес формування іміджу України поки що не вийшов за рамки першої та другої площин. Цей етап поки що далекий від завершення – накопичення інформації відбувається нерівномірно, однобоко (з чітким політичним ухилом), його пожвавлення спостерігається лише у тісному зв’язку з “гарячою хронікою”: т.зв. касетним скандалом, змінами в уряді, передвиборними кампаніями тощо. Оскільки Україна постійно опиняється у центрі різних політичних скандалів, визнається за доцільне розробити чітку схему реагування на них із залученням вітчизняних та зарубіжних політологів. Чим краще буде підготовлена країна, тим більше шансів на успіх вона матиме [16, С.291-307].

Комплексний аналіз інформаційних складових іміджу держави дає можливість зрозуміти наскільки важливо для кожної країни мати власний імідж. Для того, щоб задіяти весь іміджевий потенціал нашої держави, необхідні продумана державна інформаційна політика й чітко сплановані іміджеві кампанії. Вдале поєднання внутрішньої та зовнішньої складової іміджу дасть можливість скорегувати негативний імідж України та створити підстави для формування позитивного іміджу. Саме зовнішньополітичні техніки PR дозволяють не протидіяти стереотипам, а створювати новий імідж країни чи використовувати нові позитивні характеристики, які б закріпили її позиції.

На сучасному етапі створення позитивного іміджу України в світі треба реалізувати низку ефективних цілеспрямованих заходів з підтримкою як на вищому державному рівні так і громадськістю нашої держави, міжнародних урядових і неурядових учасників міжнародної системи і України.

Серед них особливої актуальності набуває реалізація наступних практичних кроків: · налагодити співробітництво та залучення представників урядових структур, бізнесових кіл, представників культури, освіти та засобів масової комунікації; · дослідити сприйняття країни власним населенням та міжнародною спільнотою; · проконсультуватися з лідерами думок щодо слабких та сильних національних рис країни та  порівняти з результатами дослідження; підготувати та прийняти загальну стратегію інформаційної політики на коротку та довготермінову перспективу, спрямовану на розробку та просування позитивного іміджу України у світовий інформаційний простір; створити спеціальну державну структуру, яка б збирала і накопичувала світовий досвід у цій галузі, виробляла іміджеву стратегію держави, поширювала позитивну інформацію про Україну та сприяла її входженню у світовий інформаційний простір, узагальнювала інформації щодо якісних та кількісних параметрів інформаційної присутності України у зарубіжних країнах або регіонах; забезпечити масштабні внутрішньополітичні акції, які зможуть викликати позитивний інтерес міжнародної громадськості до України; поліпшити імідж лідерів (еліти); залучити до формування зовнішньополітичного іміджу України української діаспори та ін.

Однією із складових національної PR-програми має бути активізація інформаційної політики України. Необхідно доносити до міжнародної спільноти правду про нашу країну, пропагування її надбання і цінності. Головний акцент має бути зроблений на тому, що Україна - це європейська держава з багатим сировинним потенціалом, родючою землею, сприятливими кліматичними умовами та високим інтелектуальним потенціалом. Українське суспільство володіє значним ринком кваліфікованої робочої сили. В економіці є перспективні напрямки міжнародної співпраці - це галузі, що здатні виробляти високотехнічну продукцію для завоювання міжнародних ринків [18].

Реалізуючи вищезазначені заходи слід мати на увазі, що міжнародний імідж України має внутрішній і зовнішній виміри. Розуміння важливості внутрішнього і зовнішнього виміру іміджу України, а тим більше – вдале поєднання цих двох аспектів у політиці держави могло б дати відчутний позитивний результат. Імідж України значною мірою залежить від змісту, характеру і координації дій її державних органів на міжнародній арені. Дійсно, заохочувати іноземні інвестиції, кредити і туристів в Україну або трансконтинентальні транспортні потоки через її територію можна лише одним шляхом – створюючи достойні умови для життя, насамперед, громадян своєї власної держави. Без цього не буде демократичної і стабільної України, в якій хотіли б жити українці і якою б бажали співпрацювати іноземці [17].

Слід також підкреслити, що існує проблема не тільки з формуванням міжнародного іміджу України, але є також певні протиріччя зі сприйняттям України самими її громадянами. Відсутність єдиної інформаційної політики держави спричиняє появу в середині неї одночасно двох полярних образів України. Це, у свою чергу, негативно впливає на її єдність і є вельми небезпечною тенденцією для великої за територією держави. Найважливішим чинником підвищення іміджу України на міжнародній арені є внутрішня самооцінка суспільства. Робота цілої низки фахівців та інститутів над іміджем України буде безуспішною допоки позитивне сприйняття держави залишатиметься надбанням вузького кола політичної та бізнесової еліти, а не спиратиметься на консенсусне бачення, висловлене в настроях широкої громадської думки.

Говорячи про міжнародний вимір такого складного питання як створення позитивного іміджу держави слід не забувати про складну ситуацію з формуванням української загальнонаціональної ідентичності, так званий ефект “долі” національної культури [19, P.78-84] тобто здатності її представників справді переконливо впливати на масову свідомість власне українців та брати участь у формуванні думки про Україну в світі. Загалом західна політична думка називає цей контекст національної само-ідентифікації універсалізацією демократичних цінностей [20, P.3.].

В більшості іміджевих характеристик ЗМІ різних регіонів України мають полярні позиції. На сході країни підтримувався імідж залежної від Росії держави, нездатної не тільки самостійно вести міжнародну політику, а й навести лад в середині держави, об’єднати її. Поряд з політичними уподобаннями Україну роз’єднує серйозна проблема двомовності, вирішити яку можна лише наданням російські мові статусу другої державної. У мешканців західноукраїнської території образ держави значно світліший. Україна постає зміцнілою, орієнтованою на європейські ідеали державою, спроможною не тільки самостійно будувати своє майбутнє, а й впливати на сусідні країни. Розкол в українському суспільстві, за твердженням ЗМІ, є штучним і виник виключно через необдумані дії проросійських політиків. Проте єдність нації та держави є для мешканців України незаперечною, а спроби порушити її гостро засуджуються суспільством [21].

Отже, розглядаючи таке актуальне питання, як формування міжнародного іміджу нашої країни у світовому інформаційному просторі можна зробити наступні висновки.

Формування позитивного зовнішнього іміджу України – це важливе завдання загальнонаціонального масштабу. Воно потребує спільних цілеспрямованих і послідовних дій офіційної влади й позиції, державних органів і громадських організацій, бізнесових структур і ЗМІ, мільйонів громадян України і численної української діаспори за кордоном [22 C.106]. Тому, сьогодні проблема формування зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного іміджу країни є питанням національної безпеки, економічного розвитку, здійснення демократичних перетворень. Від того, яким є міжнародний авторитет країни, залежить і залучення до неї іноземних інвестицій, і вихід українських товарів, технологій та послуг на світовий ринок, і взагалі ставлення до нашої держави та її громадян в світі.

Впровадження в життя існуючої державної програми, спрямованої на покращення іміджу України повинно посилити організацію проведення органами державної влади впродовж наступних декількох років скоординованої, планомірної та професійної комунікаційної кампанії, спрямованої на підвищення міжнародного авторитету України у політичній, економічній та культурній сферах. Вона повинна забезпечити створення міжнародної інформаційної атмосфери, сприятливої для політичного та соціально-економічного розвитку України, і, зокрема, сприйняття нашої держави світовим співтовариством як надійного, передбачуваного партнера, що є прихильним до справи зміцнення демократичних засад суспільного життя та подальшої лібералізації економіки, має розвинуту індустріальну базу, висококваліфіковані трудові ресурси, значний інноваційний, науково-технічний, промисловий, сільськогосподарський та туристичний  потенціали, а також багаті культуру та історію.

Політика формування іміджу України випливає зі стратегій зовнішньої та внутрішньої політики. Включення стратегій політики формування іміджу в урядові програми надає Україні можливість реформувати ідеологію культурних взаємовпливів, використати інтелектуально-культурний потенціал держави для забезпечити національних інтересів на міжнародній арені. Політика формування політичного іміджу держави на національному, регіональному та глобальному рівнях зумовлена трансформаціями системи міжнародних відносин та потребою забезпечення національних інтересів шляхом реалізації різних зовнішньополітичних комунікативних технологій.

Значущу роль при розв’язанні проблеми побудови позитивного іміджу держави відіграють зовнішньополітичні комунікативні технології, які входять до концептуальної парадигми політичних стратегій держав, а також інших суб‘єктів міжнародних відносин, де вони є одним із компонентів міжнародних впливів, а також чинником функціонування держав у міжнародному інформаційному просторі.

Зовнішньополітичні комунікативні технології є важливим засобом формування політичного іміджу держави у системі міжнародних відносин, невід’ємним компонентом внутрішньої та зовнішньої політики. Особливості сучасної динаміки міжнародних комунікацій визначають значимість позитивного політичного іміджу в розвитку держави, використання іміджевих політтехнологій. Тому для формування позитивного міжнародного іміджу України повинні використовуватися такі стратегії: розробки концепції національної свідомості; створення українських іміджевих центрів за кордоном; створення супутникового інформаційного каналу; проведення державної кампанії по формуванню політичної культури нації; зміни орієнтацій та переваг зовнішньополітичного курсу України. Програма формування політичної культури суспільства і підтримки іміджу країни має набути державного пріоритету.

Імідж України як незалежної держави лише формується і сьогодні в уявленні середньостатистичного іноземця він виглядає досить непривабливо. Аналіз закордонних ЗМІ доводить, що імідж України в світі є переважно негативним. Україна асоціюється з Чорнобилем, розваленою економікою, ненадійним інвестиційним кліматом, корупцією, скандалами тощо. Позитивні відомості про нашу державу у закордонних ЗМІ подаються дуже обмежено або замовчуються взагалі. Причинами такого ставлення є спричинена глобалізаційними процесами жорстока політична та економічна конкуренція між країнами; слабкі позиції України у світовому інформаційному просторі; складна внутрішньополітична ситуація в самій Україні; відсутність узгоджених на рівні держави дій з метою забезпечення сталого позитивного іміджу України на міжнародній арені; використання українських ЗМІ як зброї у політичній боротьбі груп і кланів.
Використані джерела інформації:

  1. Boorstin D.J. The Image. A Guide to Pseudo-Events in America: 25th ed. – N.Y. Vintage books, 1992. – 298 p.

  2. Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. – К., 1999. – 137 с

  3. Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкера. - 2-е изд., испр. и доп. - Спб.: Алетейя 2001. - 256с.

  4. Тертична В. Інформаційно-аналітичне забезпечення державної політики // Вісник УАДУ. – 2000. – № 1. – С.314-325.

  5. Білорус О., Зернецька О. Право на комунікацію: концепція глобальної інформаційної політики в інформаційну еру // Віче.– 2000.– № 2.– С.115-132.

  6. Макаренко Є. Європейська інформаційна політика. – К., 2000. – 368 с.

  7. Горбулін В. та ін. Сучасні інформаційні технології та системи (загальний стан, приклади розробок) // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1-2. – С.129-133.

  8. Ожеван М. Інформаційна політика та міжнародний імідж України // Влада і політика. – 2001. – № 3.

  9. Патон Б. Якби Чорнобиль закривали в Америці // День. – 2001. – 14 грудня.

  10. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. – К.: “Ваклер”. 2000. – 526 с.

  11. Концепція державної програми міжнародного іміджу України на 2007-2010 роки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/6652.htm#top

  12. Швець О.В. Імідж України в мас-медіа провідних країн світу// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 43. - Частина І. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003 – с. 200-205

  13. Міжнародний імідж України: міфи й реалії / Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/journal_pos.php?y=2000&cat=3&pos=5.

  14. Ольга Зубик Імідж України: погляд з-за меж. [Електронний ресурс] – Режим/доступу:http://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11063&print=Y. Роль ЗМІ у сприянні європейській інтеграції/ Європ.Комісія; уклали: В. Зам`ятін, І. Підлуська; ред. В. Зам`ятін. –К.: Фонд «Європа ХХІ», 2001.-С.162. -88с.

  15. Бойко Оксана. Зовнішній імідж України у світлі англомовної преси. // Наукові записки. Збірник. – К.: ІПіЕНД, 2001. – Вип.16. – С.291-307.

  16. Остапа С.Формування позитивного іміджу. Українська Всесвітня координаційна рада. Вісник за травень 2002. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.news.ce.lviv.ua.

  17. Европейская интеграция современное состояние и перспективи: Сб.науч. ст./ Науч.ред. С. Паньковский. - Мн.: ЕГУ, 2001. - 336 с.

  18. Cowen Taylor. The Fate of the Culture // The Wilson Quarterly, 2002, vol.26, No.4, - P.78-84.

  19. Diamond Larry. Universal Democracy? // Policy Review, 2003, June/July. Pp.3-25.

  20. Віктор Міняйло, Радіо Свобода Україну в світі знають за корумпованість та безвідповідальність. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ngo.donetsk.ua/ukrsociety/2194.

  21. Гальчинський А.С. Час національного пробудження. Публіцистичне есе. –К.:НІСД, 2004.

^ Рецензент: Чукут С.А., д.держ.упр., професор

УДК 35 Малець А.В.,

здобувач Ради по вивченню

продуктивних сил України

НАН України
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи