Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 icon

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1




НазваАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1
Сторінка24/29
Дата30.10.2014
Розмір6.56 Mb.
ТипПротокол
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29
^

Відповідальність – це та ціна,

яку ми платимо за владу

(У.Черчилль)


Стаття присвячена проблемі запозичення зарубіжного досвіду у сфері вітчизняного державного управління та системи державної служби. Автор обгрунтовує думку про те, що адаптація такого досвіду має стати мірилом відповідальності державних службовців як посередників між державою та громадянами та складовою ефективності сфери державного управління.

Статья посвящена проблеме заимствования зарубежного опыта в сфере отечественного государственного управления и системы государственной службы. Автор обосновывает мысль о том, что адаптация такого опыта должна стать мерилом ответственности государственных служащих как посредников между государством и гражданами и составляющей эффективности сферы государственного управления.

The article is devoted the problem of borrowing of foreign experience in the field of public administration and system of public service. An author grounds an idea that adaptation of such experience must become the criteria of responsibility of civil servants as mediators between the state and citizens and constituent of efficiency of sphere of state administration.

Постановка проблеми. Сучасна українська дійсність і особливо останні події актуалізують необхідність обов’язкового переосмислення значимості зарубіжного досвіду для вітчизняної сфери державного управління та системи державної служби, можливого, по-перше, за умови максимально чесної неупередженої відповіді усіх задіяних у цьому процесі на запитання щодо мети та доцільності запровадження зарубіжного досвіду; по-друге, відмови від фрагментарності запозичення зарубіжного досвіду на користь його цілісному вивченню та впровадженню.

Ми вважаємо, що існуюча практика запозичення зарубіжного досвіду як перманентного (на жаль, часто політично заангажованого) процесу, яким не передбачається ані його впровадження, ані отримання конкретних позитивних результатів та зрушень, має поступитися місцем дієвій адаптації зарубіжного досвіду у сферу державного управління з метою реального удосконалення діяльності та результатів функціонування органів державної влади усіх рівнів, і, як наслідок, поліпшення якісних показників життя усіх українців.

^ Аналіз сучасних наукових джерел свідчить, що, хоча вітчизняними вченими та практиками сфери державного управління активно вивчається зарубіжний досвід, однак, його практичне запровадження у сферу державного управління та систему державної служби України вимагає суттєвого якісного удосокналення. Саме у цьому ми вбачаємо невирішену донині пріоритетну проблему.

^ Метою статті є визначення основних напрямів запровадження зарубіжного досвіду у вітчизняну сферу державного управління та систему державної служби.

Виклад основного матеріалу. У новітній період незалежності Українська держава і, відповідно, державна служба мають бути спроможними і готовими відповісти на усі посталі перед ними виклики. Однак, за даними експертних оцінок, за останні 10-12 років прямі та непрямі суспільні втрати, зумовлені передусім неефективністю системи управління в Україні, становлять близько 400 млрд. дол. США. За роки незалежності було прийнято півсотні державних програм, на які було виділено 150 млрд. дол. США. Однак, жодна з них не була доведена до кінця і невідомою залишається доля виділених коштів.

Здійснюючи порівняльний аналіз кількісного складу державної служби Франції та України, вітчизняні чиновники наголошують на тому, що у Франції “аж” кілька мільйонів державних службовців, а у нас їх “лише” кілька сотень тисяч. При цьому вони свідомо ігнорують та замовчують факт чіткого розмежування у французькій державній службі трьох державних служб, а саме: 1) державної служби загальнонаціонального рівня, державними службовцями якої є не лише чиновники органів державної влади, а й освітяни, які, до речі, і складають кількісно найвагомішу частку серед усього загалу французьких державних службовців; 2) медичної державної служби; 3) територіальної державної служби.

Зазначимо, що у такій “багатоманітності” державної служби Франції ми вбачаємо логіку її визначення та функціонування як публічної служби у розширенні спектру надаваних державних послуг пересічним французам, оскільки усі державні службовці, тобто і чиновники, і освітяни, і лікарі, і медики, і службовці територіальних органів влади винаймаються Французькою державою для виконання делегованих нею функцій.

Ведучи мову про прагнення України стати членом ЄС, українські чиновники замовчують причини все більшої ефемерності її європейських перспектив. Основними серед них, на нашу думку, є: по-перше, разюча прірва між рівнем соціальних стандартів та рівнем життя громадян України та жителів ЄС; по-друге, відсутність якісного удосконалення й оновлення функціонування вітчизняної державної машини, без якого членство будь-якої держави у ЄС є неможливим.

Агітуючи за “принади” Болонського процесу і вбачаючи свою заслугу у тому, що молоді дипломовані українці нібито будуть визнаватися “у єдиному європейському просторі”, державні службовці високого рангу обходять увагою той факт, що наших молодих співвітчизників ніхто не чекає у тому просторі, оскільки у кожній країні чималий відсоток безробітних саме серед дипломованої молоді. При цьому українські чиновники високого рангу, ототожнюючи такі поняття, як “Болонський процес” та “Європейський Союз”, маніпулюють свідомістю пересічних українців та стверджують, що усі держави-члени ЄС впроваджують Болонський процес у національну освітянську систему.

Запроваджуючи практику проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у середній школі, українські чиновники від освіти “забули” запровадити існуючу за кордоном практику організації дворічних підготовчих класів, як наприклад, у Франції. Такі безкоштовні підготовчі класи функціонують у кожному середньому навчальному закладі саме для надання безкоштовної допомоги усім бажаючим старшокласникам-випускникам у підготовці до складання випускних іспитів-тестів.

До речі, не оприлюднюється українськими чиновниками ще й такий факт: за результатами ЗНО у Франції не всі випускники отримують диплом бакалавра, який, будучи атестатом про закінчення середньої освіти, надає право вступу у вищі навчальні заклади. Фактично, мова йде про селекцію випускників на основі перевірки якості засвоєння ними знань, логічно пов’язаною з дворічною підготовкою до випускних тестів та з проведенням ЗНО.

На нашу думку, саме таку комплексну логіку проведення ЗНО доцільно було б запровадити і в Україні. Це стимулювало б, по-перше, приведення шкільних навчальних програм у відповідність до програм ВНЗ; по-друге, активну участь кожного учня-старшокласника у процесі не лише оволодіння знаннями у середній школі, а й підготовки до ЗНО; по-третє, розвиток особистісного творчого потенціалу кожного старшокласника з метою його трансформації з пасивного споживача освітянських послуг в активного учасника навчального процесу, який чітко усвідомлює, що його подальша доля залежить саме від його навчальної ефективності та результативності.

В останні роки все чіткіше в українському суспільстві проявляється явище соціальної аномії, що проявляється у відсутності чіткої моральної регуляції поведінки громадян [1, c. 43]. Характеризуючи сучасне суспільство, соціальна аномія свідчить про недостатність в українців об’єднавчих цінностей та норм (табл.1) [2, c. 1]1:

^ Таблиця 1

Чи вистачає вам об’єднавчих норм і цінностей у державі та суспільстві?

Важко сказати

37,4%

Не вистачає

36,9%

Вистачає

15,2%

Не цікавить

9,9%

Не відповіли

0,6%


Як свідчать дані табл. 1, тривожними сигналами є такі факти: 74,3% респондентів відчувають брак об’єднавчих норм та цінностей; для 9,9% опитаних ця проблема є нецікавою; задоволеними наявними цінностями та нормами виявилося лише 15,2% учасників опитування.

Однією з основних причин поширення соціальної аномії серед українців є значна занедбаність усіх сфер суспільного життя (табл. 2) [2, с. 15]:

Аналізуючи дані табл. 1 та табл. 2, виникає враження, ніби територією України пронеслась навала яничар. Але ж не було ані такої навали, ані війни! Очевидно, що такий плачевний стан країни – це справа рук “домашніх” яничар, діяльність яких перетворила ще недавно заможну Україну, що на початку 90-х. рр. ХХ ст. за економічними показниками займала у Європі 5-е місце, на жебрачку у ХХІ столітті.


^ Таблиця 2

Індекс стану деяких сфер суспільного простору України

(бали:від 0 до 100)

Міжетнічні стосунки

55

Культурний простір

50

Громадська думка

44

Інформаційний простір

41

Права і свободи громадянина

38

Державність в Україні

32

Духовно-моральний клімат

31

Пасіонарність2 української спільноти

31

Економічна сфера

30

Система державного управління

29

Конкурентоспроможність України

25

Правова система

24

Політична система

23


У нинішній ситуації із захворюваністю українців необхідно, на нашу думку, вести мову про проблему масового послаблення імунітету пересічних українців, що є наслідком перш за все: прорахунків у діяльності органів державної влади; соціально-особистісного “вигорання” та соціальної втоми переважної більшості громадян, спричинених невідповідністю умов життя потребам гармонійного розвитку особистості у ХХІ ст.

Замовчуючи цю проблему, чиновники навіть найвищого рівня одноголосно переконують громадян, що єдиною “панацеєю” від хвороби є обов’язкова, причому, подвійна вакцинація насамперед визначених ними так званих груп ризику серед громадян, а саме: дітей та майбутніх матерів. Разом з тим, ратуючи за закордонні вакцини, чиновники не повідомляють широкому загалу громадян про те, що:

по-перше, що вакцинація у період захворюваності може мати для здоров’я українців набагато більше негативних, ніж позитивних наслідків;

по-друге, наскільки запропоновані заморські вакцини визнано безпечними внаслідок детального їх аналізу та вивчення вітчизняними спеціально призначеними для цього медичними установами.

До речі, складається таке враження, ніби не існує вітчизняних медичних закладів і тим паче науковців, що розробляють ліки, які, не вимагаючи таких значних матеріальних затрат на закупівлю, мають надзвичайно дієвий лікарський ефект. Свідченням цього можна назвати, наприклад, факт існування низки розроблених вітчизняними науковцями Інституту молекулярної біології та генетики на чолі з кандидатом медичних наук А.І.Потопальським протипухлинних, противірусних та імуномоделюючих препаратів, одним з яких є “Ізатізон” [3].

Сучасна українська реальність є наочним свідченням довготривалих системних потрясінь, спричинених управлінською кризою, головним наслідком якої став деструктивний процес порушення зв’язків людини із соціальним світом. Його характерними ознаками є: втрата державою керованості суспільними справами і процесами; неефективне використання грошей платників податків; зниження якості надаваних населенню державних послуг і, як результат, зниження довіри громадян не лише до органів державної влади, а й до держави, в цілому; посилення бюрократизму в діяльності органів державної влади; прояви дисфункціональності в управлінні; підміна професіоналізму управлінських кадрів політичною лояльністю, угодництвом тощо. Наслідком таких деструктивних процесів є невідповідність функціонування вітчизняної системи державного управління викликам сьогодення (табл. 3) [2, с. 15]:

Таблиця 3

Стан системи державного управління в сучасній Україні3

^ Основні характеристики

Середній бал

Демократична

2,65

Президент несе повну відповідальність за стан суспільства в Україні

2,25

Цілеспрямована (має головну мету)

2,11

Має критерії ефективної діяльності

2,04

Керівники несуть високу відповідальність за результати діяльності

1,72

Органи контролю діють ефективно за діями управлінців

1,54

Винагороди управлінців залежать від результатів діяльності

1,47

Система державного управління є високорезультативною

1,47

Управлінці несуть конкретні покарання за порушення законів

1,33

Інтегральний показник стану державного управління

1,85


На нашу думку, ефективне й результативне запровадження вітчизняною сферою державного управління адаптованих зарубіжною теорією і практикою державного управління сучасних знань можливе за умови модернізації функціонування Української держави з метою наближення державної машини до громадян, а не навпаки, як це, на жаль, поки що відбувається.

Зазначимо, що модернізація держави є викликом сьогодення для демократичних країн, де здійснюються реальні кроки для приведення функціонування державної машини у відповідність до сучасних викликів та потреб суспільства. Так, наприклад, у Франції практичною реалізацією модернізації держави стала реформа держави (la reforme de l’Etat), започаткована ще на початку 80-х рр. ХХ ст. двома знаковими як для держави, так і для французького суспільства процесами: децентралізацією та деконцентрацією.

Необхідно, на нашу думку, наголосити на тому, що головною метою проведення реформи французької держави, яка, до речі, триває й нині, було визначено наближення державної машини до громадян шляхом суттєвого підвищення якості державних послуг, надаваних державними адміністраціями усіх рівнів пересічним французам, та переведення громадян Франції із статусу споживачів таких послуг у статус партнерів держави. Цікаво, що наслідки проведення такої реформи держави безпосередньо відображаються в удосконаленні якісних характеристик соціального буття пересічних французів, наприклад: створення будинків державних послуг у малонаселених місцях; скорочення терміну оформлення деяких документів; удосконалення діяльності пошти як посередника між громадянами та державними органами; удосконалення органами влади процедури прийому громадян тощо.

Ми вважаємо, що головним в оновленні державних інститутів має стати осучаснення і, як наслідок, удосконалення управління людськими ресурсами [4, c. 119]. Без вирішення цієї проблеми запровадження норм та цінностей демократії як основних підвалин подальшого державного розвитку і реального формування повноцінного громадянського суспільства в Україні буде або взагалі неможливим, або може стати фіктивним прикриттям для зовсім інших за змістом та спрямуванням суспільних процесів. Це може призвести як до деморалізації суспільних відносин та формального підходу державних службовців до своєї професійної діяльності й низького рівня якості надання державних послуг громадянам, так і до підриву авторитету державної влади в українському суспільстві.

У зв’язку з цим, пріоритетом постає розробка на національному рівні нової парадигми управлінської теорії, продиктованої сьогоденням державної служби та державного управління, з обов’язковим урахуванням у її змісті [5, c. 18-19]:

  • по-перше, службовця як головного суб’єкта сфери державного управління і як неповторної творчої особистості з величезним потенціалом саморозвитку та самореалізації;

  • по-друге, професіоналізму державного службовця як професійно-особистісного “розгортання” його кар’єрної “траєкторії” у процесі професійної діяльності на державній службі;

  • по-третє, оновлення понятійного апарату сфери державного управління із обов’зковим запровадженням у понятійний обіг як науки, так і практики державного управління низки сучасних понять.

Висновки. Виходячи з вищезазначеного, ми вважаємо, що адаптація зарубіжного досвіду у сфері державного управління має стимулювати процес модернізації Української держави, яка має спрямовуватись на:

  1. подолання політичної заангажованості сфери державного управління та системи державної служби, з метою їхньої деполітизації та набуття ними статусу політично нейтральних органів державної влади, що унеможливить не лише необгрунтовані багатотисячні ротації державних службовців після чергової президентської кампанії, а й політичну заангажованість кар’єрних чиновників у процесі виконання ними погсадових обов’язків;

  2. відмову від принципу “посада на державній службі = здобич”, який дозволяє чиновнику на посаді ототожнювати державні, а, отже, і національні інтереси з власними, та переходу до принципу “посада на державній службі = заслуга”, за якого єдиними критеріями займання будь-якої посади будь-якого рівня на державній службі мають бути офіційно визнані професійність, професіоналізм, патріотизм кожного державного службовця;

  3. посилення морально-етичного аспекту служіння на державній службі як імперативу в діяльності органів державної влади та основи спрямування функціонування з обслуговування держави на максимально якісне задоволення потреб та інтересів громадян;

  4. формування атмосфери соціальної згоди та соціального партнерства й співробітництва з метою не лише гармонізації взаємовідносин у форматі “держава – суспільство – особистість”, що забезпечить умови для саморозвитку і самореалізації особистісного потенціалу кожного громадянина, а й реального переведення громадян України із статусу споживачів державних послуг у статус рівноправних партнерів держави;

  5. переведення процесу проектування результатів діяльності державних адміністрацій усіх рівнів у практичну площину суттєвого удосконалення якісних показників соціального буття та добробуту пересічних українців;

  6. відновлення довіри українців як до органів державної влади усіх рівнів, так і до Української держави, в цілому.

Виходячи з вищесказаного, перспективи подальших досліджень мають спрямовуватися на висвітлення таких проблем:

- оцінювання ефективності та результативності діяльності органів державної влади крізь призму ефективності адаптації зарубіжного досвіду;

- посилення відповідальності керівників усіх рівнів за ефективне й результативне впровадження зарубіжного досвіду у діяльність апарату державного управління та органів державної влади;

- удосконалення якісних показників механізму довіри громадян до органів державної влади як результат екстраполяції запроваджуваного зарубіжного досвіду на соціальну ефективність державного управління.
Використані джерела інформації:

  1. Теория управления: социально-технологический подход: Энциклопед. слов. / Под ред. В.Н.Иванова, В.И.Патрушева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Муниц. мир, 2004. – 672 с.

  2. Соціологічна служба “Дня” // День. – 2009. – № 201 (3121). – С. 1.

  3. Педагогіка толерантності. – 2010. - № 2(52). – С. 122-125.

  4. Пашко Л.А. Актуалізація людського фактора у сфері державного управління як запорука результативності взаємодії у форматі “держава – громадянське суспільство” // Громадські організації та органи державного управління: питання взаємодії: Монографія / За заг. ред. Нижник Н.Р. та Олуйка В.М. – Видання 2-е, розширене та доповнене. – Черкаси: Вид-во Чабаненко, 2009. – С. 117 – 135.

  5. Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання: Автореф. дис. … д-ра н.держ.упр.: спеціальність 25.00.03. – К.: ТОВ “Четверта хвиля”, 2007. – 36 с.


Рецензент: Корецький М.Х., д.держ.упр., професор

УДК 332.871:338.46

Пивоваров К.В.,

здобувач Академії муніципального управління
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

Схожі:

Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 1
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 2 /201 2
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2011
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 4 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /2010
...
Академі я муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 1 /201 1 iconАкадемія муніципального управління науковий вісник академії муніципального управління збірник наукових праць серія «управління» випуск 3/2010
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи