Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання icon

Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання




НазваКонспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання
Сторінка10/11
Дата27.12.2012
Розмір1.4 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

^ 3.2.2 Планування прибутку


Одним з важливих показників результативної діяльності підприємства в умовах ринку є прибуток.

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Фінансовий результат, відображений у балансі, називається балансовим прибутком.

Балансовий прибуток складається з:

• прибутку від основної діяльності: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• прибутку від іншої реалізації (основних фондів, сировини, матеріалів та ін.);

• прибутку від позареалізаційних операцій (дохід від здавання майна в оренду, доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, прибуток минулих років, виявлений у звітному році, та ін.)


Методи планування прибутку:

  1. метод прямого розрахунку;

  2. за показником витрат на одну гривню продукції;

  3. аналітичний метод.


Метод прямого розрахунку базується на вилученні з чистого доходу підприємства усіх його витрат. Розраховується за окремими видами продукції, що виробляються й реалізуються за формулою


,

де - операційний прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн;

- прибуток від реалізації і-го виробу, який визначається відніманням від гуртової ціни виробу витрат на його виробництво і збут.

Визначення прибутку методом прямого розрахунку при великому асортименті продукції є трудомісткою справою, до того ж він не дозволяє визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на одну гривню продукції може застосовуватися по підприємству в цілому з розрахунку прибутку від випуску та реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. При даному методі розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.


,

де - товарна продукція;

- витрати на 1 грн товарної продукції.


Перевагою аналітичного методу є те, що він дозволяє виявити вплив окремих чинників на плановий прибуток. При аналітичному методі прибуток розраховується не за окремим видом продукції, що випускається в плановому періоді, а за всією порівнянною продукцією в цілому. Порівнянна продукція - це продукція, яка вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, яка не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Розрахунок планового прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

1) визначаються базовий прибуток і базова рентабельність продукції (на підставі звітних або очікуваних даних за базовий період);

2) порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю базового періоду;

3) виходячи з рівня базової рентабельності продукції, розраховується прибуток за порівнянною продукцією у плановому періоді;

4) розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в плановому періоді.

Плановий прибуток від реалізації непорівнянної продукції розраховується методом прямого розрахунку або з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Послідовність визначення планового прибутку має наступні етапи.

1 Дохід від реалізації продукції (Дрп) визначається за формулою

,

де - обсяг реалізації продукції, од.;

- планово-розрахункова ціна виробу з ПДВ, грн/од.;

- кількість найменувань виробів.


2 Податок на додану вартість (ПДВ) визначається за формулою

,

де - відсоток податку на додану вартість від доходу від реалізації продукції, % ( становить 16,67%).


3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (Дч) визначається за формулою

.


4 Визначається валовий прибуток (Пв) за формулою

,

де - собівартість реалізованої продукції, грн.


5 Операційний прибуток (По) визначається за формулою

,

де - інші операційні доходи, грн;

- адміністративні витрати, грн;

- витрати на збут, грн.


6  Прибуток до оподаткування (П) визначається за формулою

,

де - дохід від участі в капіталі, грн;

- фінансові витрати, грн.


7  Податок на прибуток (Пп) визначається за формулою

,

де - ставка податку на прибуток, %.


8 Чистий прибуток (Пч) визначається за формулою

.


У плануванні прибутку має велике значення розрахунок точки беззбитковості ("поріг рентабельності") – це такий обсяг реалізації продукції, за якого підприємство не є збитковим, але ще не має й прибутків. В основу даної методики покладено розподіл витрат на змінні й постійні, а механізм управління прибутком дозволяє виявити взаємозв’язок між витратами, обсягом реалізації і прибутком.

Точку беззбитковості визначають таким чином:


, де


- точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію;

- величина постійних витрат, грн;

- величина змінних витрат на одиницю продукції, грн;

- гуртова ціна продажу, грн.


У разі, коли виготовляється декілька видів продукції, точка беззбитковості розраховується за кожним видом окремо, при цьому постійні витрати розраховуються пропорційно питомій вазі продукції в загальному обсязі реалізації.


^ 3.2.3 Планування розподілу прибутку


Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1) розподіл прибутку (на цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об'єкти й ставки оподаткування, порядок надання податкових пільг);

2) розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет.

Механізм розподілу прибутку має бути побудований таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.

Підприємство повинно мати такі фонди:

  • фонд нагромадження;

  • фонд споживання;

  • резервний фонд.

Фонд нагромадження — частина доходу, використовувана на приріст виробничих і невиробничих основних фондів, також для створення страхових запасів і резервів.

Фонд нагромадження спрямовується на утворення фонду виробничого нагромадження, який використовується на реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств, модернізацію і відновлення виробничого апарату та на утворення фонду невиробничого призначення нагромадження, який використовується для приросту основних невиробничих фондів (житлові будинки, школи, лікарні, інші об'єкти соціальної інфраструктури).

^ Фонд споживання підприємства - сукупність прямих і непрямих виплат працівникам підприємства незалежно від його організаційно-правової форми і форми власності.

До нього входять суми, нараховані на оплату праці всім працівникам підприємства (фонд оплати праці), доходи (дивіденди, відсотки) за акціями членів трудового колективу та їх внесків у майно підприємства; сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг, включаючи матеріальну допомогу.

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство має прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом накопичення і споживання з тим, щоб ураховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати та заохочувати результати праці робітників підприємства.

В умовах переходу до ринкових відносин виникає необхідність резервування засобів через проведення ризикових операцій і, як наслідок цього, втрат доходів від підприємницької діяльності. Тому, при використанні чистого прибутку доцільним є створення на підприємстві резервного фонду, розмір якого щорічно підлягає поповненню не менше ніж на 5%. Відрахування до резервного фонду і в інші подібні за призначенням фонди відбувається до досягнення розмірів цих фондів, встановлених засновницькими документами, але не більше 25% статутного фонду, а для акціонерного товариства - не менше 15%.


^ 3.3 Планування інвестиційної діяльності підприємства


3.3.1 Сутність інвестицій та інвестиційного процесу


Стратегічний план встановлює основні цілі діяльності підприємства й шляхи їх досягнення.

На стадії стратегічного планування складається план інвестицій, в основу якого покладено інноваційний план. Планування інновацій розглядається як проміжний етап між плануванням стратегії й детальним плануванням інвестицій.

Процес прийняття інвестиційних рішень є невід'ємною частиною стратегічного планування, що повинне забезпечити узгодження довгострокових цілей підприємства й використання ресурсів, які спрямовуються на досягнення цілей.

Інвестиції - це ресурси, вкладені в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності для одержання прибутку або соціального ефекту.

Необхідність інвестицій при реалізації стратегії підприємства обумовлена такими причинами:

  • відновлення матеріально-технічної бази підприємства;

  • збільшення обсягів та масштабів виробничо-господарської діяльності;

  • освоєння нових видів діяльності;

  • підвищення якості продукції.

Складність прийняття рішень при плануванні інвестицій обумовлена такими факторами:

  • різними видами інвестицій і вартістю інвестиційних проектів;

  • множинністю альтернативних варіантів інвестиційних проектів;

  • обмеженістю ресурсів;

  • ризиком, пов'язаним із прийняттям інвестиційних рішень;

  • необхідністю якнайшвидшої віддачі від інвестицій і т.п.

Інвестиційна діяльність - це робота підприємства щодо формування й реалізації інвестиційних ресурсів.

Величина інвестицій визначається вартісною оцінкою ресурсів і цінностей, які спрямовуються у підприємницьку діяльність.

Інвестиції можуть бути реалізовані в:

  • основні виробничі фонди (довгострокові активи);

  • нематеріальні активи (ноу-хау);

  • матеріали та оснащення (поточні активи).

Інвестиційна діяльність служить для відтворення капіталу, активи якого використовуються для виробництва товарів і послуг.

Планування інвестицій на підприємстві припускає ухваленням рішень з наступного кола проблем:

- формування стратегії підприємства, орієнтованої на підвищення ефективності діяльності фірми у довгостроковій перспективі;

- оцінка обраної стратегії, виявлення в ній «вузьких місць», розроблення системи заходів;

- складання бізнес-плану;

- ухвалення рішень про джерела фінансування заходів бізнес-плану й вільне планування інвестицій.


^ 3.3.2 Методика оцінки інвестиційних проектів


В основу планування інвестицій та оцінки їх ефективності покладено розрахунок і порівняння обсягу передбачуваних інвестицій і майбутніх доходів (грошових надходжень).


Показники ефективності інвестицій

1 Показник чистого приведеного ефекту (дисконтованого доходу)

Даний показник базується на зіставленні величини вихідної інвестиції (ІС) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень від цієї інвестиції у плановому періоді.

Критеріями ефективності проекту є загальна накопичена величина дисконтованих доходів (^ PV) і чистий приведений ефект (NPV), які розраховуються за формулами:


,


,


де - річний дохід від інвестиції у k -му році (k = = 1,2,3,…,n);

- кількість років, коли інвестиція буде генерувати дохід;

- коефіцієнт дисконтування;

- ставка дисконту.


Якщо > 0, то проект ефективний; < 0, проект неефективний; = 0, то проект неприбутковий, але й незбитковий.

Якщо проект припускає не разове, а здійснюване на протягом т років інвестування, то формула, наведена вище, набере такого вигляду:


,

де і – планований рівень інфляції;

- розмір інвестицій в j-му році.


2 Рентабельність інвестицій визначається за формулою

.

Якщо ^ PІ > 1, проект ефективний; PІ < 1 - проект неефективний; = 1 – проект неприбутковий, але й незбитковий.

На відміну від чистого наведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником, що робить його зручним у плануванні при виборі одного проекту з декількох альтернативних.

^ Норма рентабельності інвестицій

Під нормою рентабельності інвестицій (IRR) розуміють значення норми дисконту, при якій величина NPV проекту дорівнює 0.


, при якому

.


Даний показник показує максимально припустимий відносний рівень витрат, які можуть бути інвестовані у конкретний проект ( наприклад, у разі банківського кредиту значення IRR показує верхню границю припустимого рівня банківської відсоткової ставки, перевищення якої робить інвестиційний проект збитковим).

^ 4 Строк окупності інвестицій – це кількість років, протягом яких інвестиції повернуться інвесторові у вигляді чистого доходу. Алгоритм розрахунку строку окупності (РР) залежить від рівномірності розподілу планованих доходів і, одержуваних від реалізації інвестицій.

У разі, коли дохід розподіляється по роках рівномірно, строк окупності розраховується за формулою

.

У тому разі, якщо дохід від інвестицій за роками окупності розподіляється нерівномірно, строк окупності розраховується прямим підрахунком кількості років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом:


, при якому

.

Недоліком даного показника є те, що він не враховує надходження доходів після строку окупності.


^ 3.4 Планування організаційно-технічного розвитку підприємства


3.4.1 План організаційно-технічного розвитку підприємства


Планування організаційно-технічного розвитку - це комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня, організації управління виробництвом й працею, поліпшення використання діючого парку устаткування, створенню нових видів продукції й проведення науково-дослідних робіт. План організаційно-технічного розвитку (ОТР) може складатися на тривалу перспективу (у вигляді стратегічних напрямків, а також на короткі відрізки часу). План організаційно-технічного розвитку, що складений на один рік, включається як самостійний розділ у зведений тактичний план підприємства.

Заходи, що включені в тактичний план організаційно-технічного розвитку, оцінюються з позиції їх економічної або соціальної ефективності. Економічна ефективність цих заходів є основою для розроблення плану з праці й собівартості продукції. Фінансування заходів плану організаційно-технічного розвитку здійснюється за рахунок прибутку (фонду накопичення, амортизаційних відрахувань та кредитів банку). При значних капітальних витратах потрібне економічне обґрунтування у вигляді бізнес-планів або інвестиційних проектів.

План ОТР — це перелік проектів чи заходів (із зазначенням назви й керівника проекту, строків початку та закінчення, бюджету, місця впровадження й очікуваних результатів), згрупованих у такі основні розділи:

^ 1 Науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи. У цьому розділі подають перелік дослідницьких і конструкторських проектів, які виконуються в рамках інноваційної діяльності підприємства.

^ 2 Підвищення якості продукції, сервісного обслуговування клієнтів. Цей розділ відображає довгострокові та поточні заходи підприємства щодо підвищення ступеня задоволення клієнтів якістю продукції та послуг, що надаються.

^ 3 Підвищення техніко-технологічного потенціалу. У цьому розділі зводять усі технічні й технологічні новації, що підлягають впровадженню, разом із рутинними заходами з ремонту, модернізації, заміни устаткування й оснащення.

^ 4 Заходи з охорони й оздоровлення навколишнього середовища. Передбачають заходи щодо скорочення шкідливих викидів в атмосферу, зменшення рівня забруднення землі та стічних вод, застосування екологічно безпечних технологій та устаткування і впровадження стандартів серії ISO.

^ 5 Впровадження заходів з наукової організації праці. Розділ містить перелік заходів щодо впровадження сучасних методів організації робочих місць, удосконалення розподілу та кооперації праці, скорочення рівня ручної праці, шкідливих умов праці, удосконалення нормування й оплати праці, у тому числі впровадження обґрунтованих норм і нормативів праці, поліпшення умов праці, у тому числі заходів з охорони праці та техніки безпеки.

^ 6 Удосконалення планування й організації виробництва, функціональних та загальнокорпоративних систем управління підприємством. Розділ охоплює напрями, пов’язані з удосконаленням форм і методів організації виробництва, його спеціалізацією, кооперацією, впровадженням сучасних інструментів управління функціональними сферами.

^ 7 Впровадження сучасних інформаційних технологій. Відображає застосування програмного забезпечення та інформаційних технологій в операційній і управлінській діяльності.

За окремими напрямками плану організаційно-технічного розвитку можуть складатися цільові комплексні програми. Фактори, що забезпечують економічний ефект від впровадження різних напрямків плану організаційно-технічного розвитку:

  • створення, освоєння нової й підвищення якості продукції, що випускається;

  • впровадження прогресивної технології, механізація й автоматизація виробничих процесів;

  • вдосконалення організації управління й виробництва;

  • вдосконалення організації праці;

  • поліпшення експлуатації устаткування.

Заходи і забезпечуваний ними економічний ефект залежать від особливості зовнішнього й внутрішнього середовищ підприємства на момент розроблення плану організаційно-технічного розвитку. Оскільки тактичний план організаційно-технічного розвитку реалізує напрямок технічної стратегії підприємства, окремі заходи включають у план як (продовження або завершення) почату в попередні роки реконструкцію або технічне переозброєння.

Реконструкція охоплює всі підрозділи підприємства. До неї відносять здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переустаткування підприємства або перебудову виробництва (при цьому спорудження нових і розширення основних цехів не передбачається, але можливо у разі необхідності розширення і будівництво нових об'єктів допоміжного й обслуговуючого призначення).

При реконструкції замінюється морально й фізично зношене устаткування.

Головна мета реконструкції – зміна профілю підприємства й налагодження випуску нової продукції на існуючих площах.

Технічне переозброєння – це комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробничих цехів і ділянок на основі впровадження передової техніки, технології, заміни фізично й морально зношеного устаткування.

^ Метою технічного переозброєння є інтенсифікація виробництва.

Інтенсифікація виробництва - це досягнення більш високих техніко-економічних результатів на діючих площах.

Реконструкція й технічне переозброєння зв'язані, як правило, з більшими капіталовкладеннями, та їх ефективність обґрунтовується бізнес-планом підприємства.

Кожен захід плану організаційно-технічного розвитку підтверджується розрахунками його економічної доцільності. У зв'язку із цим у спеціальних формах цього плану передбачається графа із зазначенням конкретних економічних результатів від реалізації заходів: економія кількості, матеріальних витрат, собівартості продукції. Ці розрахунки є основою при розробленні плану із зростання продуктивності праці й зниження собівартості продукції за рахунок основних техніко-економічних факторів підвищення ефективності виробництва.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconВ.І. Тітяєв конспект лекцій управління потенціалом підприємства (для студентів 5 курсу всіх форм навчання спеціальностей 050107, 050107 «Економіка підприємства») Харків хнамг-2010 Конспект
Конспект лекцій з дисципліни «Управління потенціалом підприємства»(для студентів 5 курсу всіх форм навчання спеціальностей 050107,...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconКонспект лекцій з дисципліни «автоматизовані системи управління на транспорті» для студентів 4 курсу всіх форм навчання
Конспект лекцій з дисципліни «Автоматизовані системи управління на транспорті» (для студентів 4 курсу всіх форм навчання напряму...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconКонспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної форм навчання у трьох частинах
Економічна інформатика: Конспект лекцій у трьох частинах. Частина Обробка економічної інформації за допомогою текстового редактору...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconКонспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної форм навчання у трьох частинах
Економічна інформатика: Конспект лекцій у трьох частинах. Частина Обробка економічної інформації за допомогою текстового редактору...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси" всіх форм навчання та слухачів цпо
Міжнародний менеджмент: Конспект лекцій / Укладач К. В. Савченко. Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 154с
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconДо друку Перший проректор Стадник Г. В
Конспект лекцій з дисципліни «Звітність підприємства» для студентів 5 курсу спеціальностей 050106, 050106 «Облік І аудит» всіх форм...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconДо друку Перший проректор Стадник Г. В
Конспект лекцій з дисципліни «Організація обліку» для студентів 5 курсу спеціальностей 050106 І 50106 «Облік І аудит» напряму «Економіка...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconКонспект лекцій з курсу „ системи технологій" для студентів 1-3 курсів усіх форм навчання спеціальностей 050107 "
Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” (для студентів 1-3 курсів усіх форм навчання спец. 050107 „Економіка підприємства” І...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconХарківська національна академія міського господарства конспект лекцій організація виробництва
Конспект лекцій з дисципліни «Організація виробництва» (для студентів 3 курсу всіх форм навчання напряму підготовки 030504 – «Економіка...
Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання iconЦіноутворення: Конспект
Тексти лекцій для студентів 3,4 курсів спеціальності 050200 „Менеджмент організацій” всіх форм навчання  
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи