Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи icon

Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи




НазваКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи
Сторінка12/14
Дата27.12.2012
Розмір2.26 Mb.
ТипКонспект
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

^ 5.2.3 Зовнішньоінформаційні зв’язки


Ефективність функціонування податкової служби значною мірою залежить від своєчасності надходження інформації. Обмін інформацією між рівнями управління в межах податкової системи України здійснюється за допомогою електронної пошти. З верхнього рівня (Головної ДПА України) до підлеглих рівнів (обласних, районних ДПА) направляються різного роду законодавчі, методичні та нормативні матеріали, нові версії та засоби програмного забезпечення і т. ін. З ДПА районного рівня до обласного направляються файли, в яких містяться регламентна звітна інформація про платників, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни і т. ін. згідно зі строками її надання, а також інформація щодо неформалізованих запитів. На обласному рівні нагромаджуються дані, які надходять із районних ДПА, агрегуються в цілому по ДПА обласного рівня і передаються до Головної ДПА України. На підставі цієї інформації органи законодавчої та виконавчої влади мають змогу оцінювати виконання прибуткової частини бюджету України, а також робити висновки про те, як працюють закони за кожним із податків Водночас зростає актуальність підготовки законодавчих та нормативних актів для забезпечення взаємодії податкової адміністрації з банками, фінансовими органами, органами державної влади на місцях, правоохоронними та митними органами. Документи мають відображати як питання отримання інформації ДПА, так і питання надання інформації податковими службами іншим організаціям.

Одним із напрямів удосконалення зовнішніх інформаційних зв'язків, а також підвищення ефективності діяльності ДПА є розв'язання проблеми ідентифікації платежів до державного та місцевого бюджету. Ідентифікація податків та інших видів неподаткових платежів виконується за бюджетною класифікацією Міністерства фінансів України, яка є обов'язковою для використання в усіх фінансових установах нашої держави. ДПА обмінюється відповідною інформацією про нарахування та фактичне надходження податків і деяких видів неподаткових платежів до місцевих бюджетів з фінансовими відділами райдержадміністрацій. Вирішення питання ідентифікації платежів місцевого бюджету уможливило отримання інформації про їх надходження безпосередньо з банку і оперативну підготовку для фінансового відділу інформації у відповідній формі (файли електронної пошти та реєстри до них).


^ 5.2.4 Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України


Інформатизація податкової служби є складником Національної програми інформатизації України. Тому при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватися принципів сумісності об'єктів інформатизації ДПАУ та інших органів державного управління. Крім того, повинні враховуватися угоди України з зарубіжними країнами, особливо з країнами з питань оподаткування, а також враховуватися досвід інших країн у сфері інформатизації податкових служб.

Основні завдання, вирішення яких покладається на автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, такі:

  • підвищення оперативності, достовірності та якості інформації, яка використовується для прийняття рішень та забезпечення контролю за повним і своєчасним надходженням коштів до бюджетів;

  • істотне підвищення продуктивності праці службовців державних податкових адміністрацій внаслідок використання сучасних інформаційних технологій у роботі податкових служб на кожному з етапів: від введення первинних документів до аналітичної обробки інформації;

  • аналіз економічного стану підприємств, регіонів, галузей у різних аспектах для вироблення науково обґрунтованих рішень з питань податкової політики, розроблення рекомендацій для створення передумов для залучення «тіньового» грошового обороту до офіційного;

  • створення баз знань та даних на центральному і обласному рівнях і забезпечення оперативного обміну інформацією по міжвідомчих системах зв'язку з митними, фінансовими органами, органами державної влади, статистики, іншими міністерствами та відомствами з метою посилення фіскально-регулювальної функції ДПА;

  • реалізація принципово нової технології взаємодії між платниками податків та податковою адміністрацією - «електронної звітності», що дозволить суттєво знизити витрати на перевірку звітних документів платників податків, значною мірою скоротити витрати часу платників податків на взаємодію з податковою адміністрацією, а також дозволить сформувати бази даних для аналізу господарської діяльності.

Для вирішення широкого спектра проблем податкової діяльності необхідно вжити певних заходів щодо реформування галузевої інформатики. З метою забезпечення податкових службовців інформацією і, якість якої адекватна складності розв'язуваних задач, необхідно:

  • створити на базі сучасних технологій розподіленої бази даних Центральну базу даних (ЦБД) з можливістю постійного віддаленого доступу ЦБД з ДПА районного рівня для оперативного отримання інформації кожного із зареєстрованих платників;

  • провести істотну «математизацію» аналітичної діяльності різноманітних підрозділів податкових адміністрацій всіх рівнів, насамперед щодо діяльності центрального апарату, з широким використанням в аналітичних задачах сучасних методів математичної статистики;

  • з метою переходу від одноманітного уніфікованого принципу аналізу та формування керуючих впливів до диференційованого, згідно з особливостями економіки та «податкових параметрів» даної області, створити «інформаційні портрети» областей і регіонів, визначити впливові «податкові параметри»;

  • розробити технологію нагромадження динаміки змін податкових показників (звітність) та впровадити адекватні методи їх аналізу;

  • ввести принцип обґрунтування розроблення і впровадження завдань статистичних звітів та аналізу з метою оцінювання їх доцільності та очікуваних економічних результатів;

  • вирішити проблему ефективної інформаційної підтримки діяльності податкової поліції, яка є важливою ланкою податкової служби, з урахуванням специфіки оперативної роботи, з максимальним задоволенням жорстких вимог до якості та режимів функціонування інформаційної системи ДПА (швидкодія, ступені захисту інформації і т. ін.);

  • розробити й упровадити різноманітні засоби інформатики для спілкування та виховання податкової дисципліни платників.

Оскільки обсяги статичної, умовно-статичної та динамічної формації значні, необхідно опрацювати:

  • рівні деталізації даних для кожного зі структурних рівнів ДПА: район, область, держава;

  • принципи побудови розподіленої інформаційної бази податкової служби.

Прикладне програмне забезпечення має розроблятися з використанням сучасних інструментальних засобів (наприклад, САSЕ-технологія), які дозволяють підтримувати єдину базу даних проекту, одночасну працю групи розробників, забезпечувати наскрізну підтримку життєвого циклу системи, підтримку візуальних засобів проектування, автоматизацію кодування, уніфікований користувацький інтерфейс, інформаційне забезпечення розробників, документування проекту. Для забезпечення тісної взаємодії різних підрозділів податкової служби як у технологічному, так і в інформаційному плані необхідна комплексна автоматизація функцій кожного підрозділу.

Телекомунікаційна мережа (ТМ) ДПА України має містити дві основні підсистеми:

  • високозахищену власну корпоративну телекомунікаційну мережу ДПА України;

  • загальнодоступний з національних та світових телекомунікаційних мереж сегмент ТМ ДПА для доступу до відкритих презентаційних інформаційних ресурсів ДПА України.

Основною метою створення ТМ ДПА є забезпечення формування, супроводження та доступу користувачів до корпоративних інформаційних ресурсів, налагодження оперативної інформаційної взаємодії на всіх рівнях системи установ та підрозділів ДПА України, а також відповідних органів державної влади України на основі сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій.


^ 5.3 Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні


5.3.1 Призначення і мета створення системи


Страхування - сукупність особливих замкнених перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливих втрат, завданих суб'єктам господарювання, або збитків у сімейних бюджетах у зв'язку з наслідками страхових випадків, що сталися.

Нинішній стан страхового ринку в Україні відображає суперечливі процеси, які притаманні нинішній економічній політиці та ситуації в нашій державі. Існує велика потреба у страхових послугах, яку часто не можуть задовольнити страхові органи. Страхова система України діє на підставі Закону «Про страхування».

З утворенням недержавних страхових компаній (СК) виникла система страхування. Страхувач (страхова компанія) виконує умови страхування і пропонує їх клієнтам (страхувальникам). Якщо клієнтів задовольняють умови договору, то вони підписують його і вносять відповідні страхові внески. Договір називається полісом. У разі виникнення страхового випадку страхувач за договором сплачує страхові внески.

Контроль за страховою діяльністю в Україні здійснює Комітет з нагляду за страховою діяльністю: видає ліцензії на надання видів страхових послуг; перевіряє, щоб страхові компанії діяли за законом; складає та друкує статистичну інформацію з діяльності страхових компаній на страховому ринку України; веде рейтинг страхових компаній.

Головним напрямом удосконалення обробки інформації у страхових компаніях нині є створення автоматизованої інформаційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передачі даних. Нові можливості в роботі страхових компаній різноманітних рівнів управління, що зорієнтовані на автоматизовану технологію розв'язання задач, значною мірою виявляються там, де цим процесом охоплено більшість функцій і задач їх основної діяльності. Цим досягається підвищення рівня планової та аналітичної роботи, удосконалюються методи й способи ведення страхових операцій, форми обліку й звітності, прискорюється обробка різного роду звітних даних і, нарешті, підвищується обґрунтованість необхідних управлінських рішень.

З огляду на сказане основною метою створення АІС у страховій компанії є забезпечення такого рівня управління діяльністю компанії, за якого комплексно реалізуються такі завдання: проведення в задані терміни багатоваріантних розрахунків, пов'язаних із рухом договорів страхування; автоматизації процесу обліку договорів за всіма видами страхування; досягнення найвищих показників розвитку всіх видів майнового та особистого страхування; прийняття оптимальних планових рішень щодо прибутків і видатків грошових коштів та отримання необхідного фактичного прибутку. Останнє положення найважливіше, оскільки страхові компанії є комерційними і функціонують на принципах повно­го господарського розрахунку.

Отже, призначення АІС «Страхування» полягає в забезпеченні збору, зберігання, обробки і передачі інформації на базі використання засобів обчислювальної техніки й зв'язку з урахуванням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній між собою, з клієнтами, організаціями та автоматизованими інформаційними системами інших міністерств і відомств, Державним комітетом України з нагляду за страховою діяльністю.


^ 5.3.2 Структура АІС «СТРАХУВАННЯ»


АІС «Страхування» створюється безпосередньо у страхових компаніях і охоплює автоматизоване ведення всіх страхових операцій. Склад і структура АІС в різних страхових компаніях різні. Організаційно система являє собою сукупність АІС адміністративно-територіальних ланок, об'єднаних загальною методологією завдань, що вирішуються, єдиною інформаційною базою і технологією обробки документів. Водночас різноманітність функціональних завдань, що вирішуються в районних інспекціях страхової компанії і центральних ланках (обласних дирекціях і головному Правлінні страхової компанії), вимагає різного підходу до побудови в їх структурі відповідних АІС. Щоб забезпечити виконання відповідних функцій АІС на різних рівнях страхової компанії, потрібно поділити цю систему на два підрівні - АІС обласного й центрального рівня та АІС районної інспекції.

Функції та завдання, покладені на АІС «Страхування», тісно переплітаючись у таких питаннях, як поліпшення планових, звітно-статистичних і обліково-контрольних робіт. Завдання АІС «Страхування» центрального і районного рівнів, істотно різняться за формами й засобами реалізації на ЕОМ. Для АІС центрального рівня основними критеріями ефективності функціонування є розрахунки зі збільшення варіантності та забезпечення обґрунтованості і збалансованості планових завдань, підвищення їх точності, а також надання управлінському персоналу ширших можливостей щодо аналітичної роботи. А визначальний критерій ефективної роботи АІС районної інспекції полягає в підвищенні продуктивності праці страхових працівників (агентів) шляхом передачі на автоматизовану обробку більшості видів страхових операцій.


^ 5.3.3 Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин АІС «СТРАХУВАННЯ»


АІС «Страхування» структурно складається з функціональних забезпечувальних підсистем. Функціональні підсистеми вирізняються спеціалізацією функцій і задач різних рівнів АІС «Страхування» (центральних і районних).

Функціональна частина АІС «Страхування» центральних органів управління складається з таких підсистем.

^ Підсистема «Планування» призначена для розроблення перспективних і поточних планів прибутків і видатків за всіма видами страхування і планів надходження страхових платежів. У рамках підсистеми розробляються проекти контрольних цифр на перспективу, складаються проекти річних планів за основними видами надходження платежів щодо кожного виду страхування, що є обов'язковим у нашій державі, а також добровільного, особистого та інших видів страхування.

^ Підсистема «Бухгалтерський облік і звітність» реалізує автоматизоване розв'язання задач з виконання операцій обліку грошових і поточних господарських операцій, укладання бухгалтерських звітів у цілому по страховій компанії, а також із формування зведених бухгалтерських балансів і аналітичних розроблень до них.

Тут же автоматизовано виконуються функції контролю за правильністю укладання балансів у підзвітних рівнях страхової компанії. Для цього передбачається формування різних аналітичних таблиць, розшифрувань, інших документів, отримання яких стає можливим завдяки створенню єдиної міжрівневої бази даних і ЛРМ спеціалістів із широким використанням персональних комп’ютерів, що реалізують технологію розподіленої обробки даних, можливість отримання відповідей на регламентні та нестандарті запити у запитувальному режимі функціонування.

^ Підсистема «Праця і заробітна плата» призначена для розроблення проектів кошторисів видатків і обліку видатків на утримання органів страхової компанії, складання звітів з праці та заробітної плати, формування зведених звітних документів та аналітичних розроблень до них.

^ Підсистема «Статистичний облік і звітність» використовується для укладання зведених статзвітів за всіма видами страхування, фінансовими результатами страхових операцій за рік, (визначення основних показників роботи страхової компанії, укладання аналітичних розроблень за всіма видами звітності, організаційно-масової та контрольно-ревізійної роботи.

^ Підсистема «Правове забезпечення» забезпечує облік, зберігання і пошук правових і інформаційних актів за всіма видами діяльності страхової компанії. Задачі цієї підсистеми, а також систем «Контроль за виконанням документів» і «Кадри» розв'язуються в рамках автоматизованої інформаційно-пошукової системи (ІПС). Використання ІПС дозволяє централізувати збір і контроль інформації, одержувати відповіді із законодавчих, мінових, нормативних та інших питань усім користувачам системи за умов, що з нею одночасно працюють кілька користувачів.

^ Підсистема «Тарифи і нормативи» призначена для автоматизованого розв'язування задач з обчислення тарифних ставок за видами майнового й особистого страхування, резервами внесків зі страхування життя, розроблення середніх цін на сільськогосподарські культури і т. ін. У підсистемі виконуються також розрахунки відомчих нормативів розподілу фонду економічного стимулювання.

^ Підсистема «Автоматизована обробка інформації» виконує розв'язання задач з організації автоматизованої обробки страхової інформації у страховій компанії. У рамках підсистеми формуються зведені звіти про переведення страхової інформації на обробку за допомогою персональних комп'ютерів, витрати коштів на машинну обробку за типами комп'ютерів і адміністративними територіальними одиницями в розрахунку на один особовий рахунок.


^ 5.4 Інформаційні системи у статистиці


Статистична служба України побудована на основі регіональних організацій статистики і є ієрархічною структурою, очолюваною Державним комітетом статистики України. Обробка статистичної інформації виконується Головним міжрегіональним інформаційним центром (ГМІЦ), в який передаються дані, що збираються і обробляються на обласному рівні. Збір і обробка статистичної інформації по регіонах України здійснюються обласними управліннями статистики і міськими управліннями м.Києва і Севастополя, які одержують початкову вхідну статистичну інформацію із районних відділів статистики.

Для передачі інформації використовуються телеграфні канали на рівні район - область і телефонні канали, і електронна пошта на рівні обласних управлінь статистики і Головного міжрегіонального інформаційного центру. Використовується також для передавання статистичної інформації кур'єрська служба.

Інформаційно-обчислювальна система статистики України проектується виходячи з такого складу: державний рівень, до якого належать Державний комітет статистики України і Головний міжрегіональний інформаційний центр; обласний рівень і районний рівень.

Інформаційно-обчислювальна система статистики України передбачає перехід до сучасних інформаційних технологій на основі міжнародних стандартів як у сфері технічних рішень, так і в області систем обробки даних у статистиці.

В основу побудови інформаційної обчислювальної системи статистики покладений програмно-технічний комплекс, об'єднаний у локальні і глобальні обчислювальні мережі, які відповідають сучасному рівню інформаційних систем.

Згідно зі структурою статистичної служби України у структурі інформаційної обчислювальної статистичної системи можна виділити три рівні: центральний, обласний, районний .

Центральний (державний) рівень здійснює збір, обробку і аналіз статистичної інформації, яка надходить із обласних управлінь статистики; забезпечує нею керівні державні організації; організує контрольований доступ до статистичних фондів з боку інших міністерств і відомств. На цьому рівні здійснюється об'єднання обласних фрагментів у глобальну мережу статистики України. Державний рівень включає системи центрального рівня і локальних обчислювальних мереж, які об'єднують структурні підрозділи апарату Державного комітету статистики України і Головного міжрегіонального інформаційного центру в єдиний інформаційний простір з відповідним розподілом прав доступу до інформаційних фондів.

Регіональний (обласний) рівень забезпечує збір статистичних даних від підзвітних статистичних одиниць, одержує статистичні дані по каналах зв'язку з районного рівня, проводить обробку і аналіз статистичної інформації в розрізі території, забезпечує нею керівні органи регіону і передає інформацію на державний рівень по каналах зв'язку. Функціонально обласний рівень будується на основі HOST - системи і локальної обчислювальної мережі обласного управління статистики.

Районний рівень реалізує збір статистичної інформації від первинних об'єктів статистичного обліку, проводить вибіркові обстеження, обробку і аналіз одержаної статистичної інформації.

Для забезпечення засобів телекомунікацій на центральному рівні передбачається виділення комунікаційного сервера на базі персональних комп'ютерів, які включені в загальну мережу Ethernet і призначені для доступу до мереж зв'язку з реалізацією функцій електронної пошти і електронного обміну документами.

Інформаційна взаємодія обласного управління статистики з державним рівнем здійснюється з використанням засобів електронної пошти на персональному комп'ютері, який виділений для використання у вигляді «електронного поштамту».

У автоматизованій системі статистики вирішується одне із основних питань - кожний статистик одержує у своє розпорядження технічні і програмні засоби як інструмент для ефективної обробки і аналізу статистичних даних.


^ 5.5 Системи підтримки прийняття рішень


Системи підтримки прийняття рішень (СППР) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабоструктурованих ситуаціях, пов'язаних із розробленням та прийняттям рішень. На розвиток СППР істотний вплив справили вражаючі досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи.

Термін СППР виник у 70-х роках XX столітті. Досі немає єдиного визначення СППР. Наприклад, деякі автори під СППР розуміють:

  • інтерактивну прикладну систему, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різних галузей людської діяльності;

  • це такі системи, які ґрунтуються на використанні моделей і процедур з обробки даних та думок, що допомагають керівникові приймати рішення;

  • це інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають особам, які приймають рішення, використовувати дані й моделі, щоб вирішувати неструктуровані та слабоструктуровані проблеми;

  • це комп'ютерна інформаційна система, використовувана для підтримки різних видів діяльності під час прийняття рішень у ситуаціях, коли неможливо або небажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує весь процес рішень;

  • ця система являє собою специфічний і добре описуваний клас систем на базі персональних комп'ютерів.

Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках передових країн світу, причому їх кількість постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних та конструкторських роботах, в управлінні кадрами. Операційно-інформаційні застосування пов'язані з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізичним розподілом та бухгалтерським обліком.

Розглянемо такі основні концепцій побудови інформаційних систем, як інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, робасність, керованість.

  • Інтерактивність СППР означає, що система відгукується на різного роду дії, якими людина має намір вплинути на обчислювальний процес, зокрема в діалоговому режимі. Людина та система обмінюються інформацією в темпі, який порівнянний з темпом обробки інформації людиною. Водночас властивість інтерактивності необхідна для дослідження нових проблем і ситуацій, під час адаптивного проектування прикладних СППР.

  • Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами у процесі підтримки прийняття рішень.

  • Потужність СППР означає здатність системи відповідати на найістотніші запитання.

  • Доступність СППР - це здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

  • Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

  • Надійність СППР означає здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу.

  • Робасність (гоbustness) СППР - це ступінь здатності системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

  • Керованість СППР означає, що користувач може контролювати дії системи, втручаючись у хід розв'язування задачі.

Сучасні комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень мають такі характеристики:

  1. Надає керівникові допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач. Розум людини та інформація, що генерується комп'ютером, становлять одне ціле для прийняття рішень.

  2. Підтримує і посилює (але не замінює і не відміняє) міркування та оцінки керівника. Контроль лишається за людиною.

  3. Підвищує головним чином ефективність прийнятих рішень. На відміну від адміністративних інформаційних систем, в яких акцент робиться на максимальній продуктивності аналітичного процесу, у СППР значно вагомішою є ефективність процесу прийняття рішень.

  4. Виконує інтеграцію моделей та аналітичних методів зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішення активізуються одна чи кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних і комбінованих).

  5. Проста в роботі для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ.

  6. Побудована за принципом інтерактивного розв'язування задач. Користувач має змогу підтримувати діалог в безперервному режимі, а не обмежуватися видаванням окремих команд з подальшим очікуванням результатів.

  7. Зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін середовища чи підходів до розв'язування задач, що їх обирає користувач. Керівник має пристосуватися до змінюваних умов сам і відповідно підготувати систему. Еволюція та адаптація системи мають бути поєднані з її життєвим циклом.

  8. Не повинна нав'язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень.

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Схожі:

Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009 Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет
Організація баз даних та знань: Конспект лекцій/ Укладач А. В. Неня.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 199 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Технологія інструментального виробництва: конспект лекцій /Укладач Л. М. Сєдінкін. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 180 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Технологія інструментального виробництва: конспект лекцій /Укладач Л. М. Сєдінкін. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 180 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconМіністерство освіти І науки України
Методичні рекомендації до лекцій тематичного циклу вдосконалення кваліфікації лікарів “Амбулаторно-поліклінічна допомога інфекційним...
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Внутрішній економічний механізм підприємства: Конспект лекцій/ Укладач І. В. Новикова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 185с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 Менеджмент персоналу: конспект лекцій / Укладач: К. В. Ілляшенко. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 78с
Менеджмент персоналу: конспект лекцій / Укладач: К. В. Ілляшенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 78с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Психологія творчості : Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Психологія творчості : Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Тема 1 Концептуальні основи діяльності фінансових посередників
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconМіністерство освіти І науки україНи Сумський державний університет Менеджмент персоналу
Менеджмент персоналу: конспект лекцій / Укладач: К. В. Ілляшенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 78с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи