Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи icon

Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи




НазваКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи
Сторінка9/14
Дата27.12.2012
Розмір2.26 Mb.
ТипКонспект
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі


4.^ 1. Схеми побудови автоматизованих банківських систем (АБС)


Залежно від структури, величини, завдань та технічних і техно­логічних можливостей банку АБС може бути побудована за однією зі схем: централізованою, консолідованою, реплікаційною та розпо­діленою. Особливе значення має правильний вибір схеми побудови АБС для багатофіліальних банків, тобто системних, з багаторівневою системою управління.

При централізованій схемі побудови АБС для ведення всіх баз даних використовується єдиний обчислювальний комплекс, що знаходиться в головному офісі банку. Доступ до нього з філій здійснюється в режимі термінал - сервер, а обробка інформації в цілому робиться центральним комп'ютером. Централізована схема зручна для банків з дворівневою структурою управління (головний банк - філії), із відносно невеликою кількістю установ (до 50 філій). Основна перевага такої схеми полягає в тому, що вона в будь-який момент гарантує актуальність даних, тому що всі користувачі в реальному часі працюють з єдиною базою даних на центральному комп'ютері. Основним недоліком - є велике навантаження на центральний комп 'ютер і високі вимоги до телекомунікацій.

При консолідованій схемі побудови кожна філія має власні обчислювальні потужності і практично автономна. Для ведення баз даних використовується обчислювальний комплекс філії, де виконуються всі банківські операції. Розрахунки між банківськими філіями здійснюються за кліринговою схемою шляхом підключення робочих станцій філій, у визначений час, до центрального комп'ютера головної установи для клірингу і консолідації балансу. Переваги такої схеми - низькі вимоги до телекомунікацій і необмежена кількість рівнів ієрархії в структурі банку. Недоліками є:

  • банк не має оперативного уявлення ні про поточний стан своїх активів, ні про їх рух в зв 'язку з тим, що операції виконуються не в реальному часі, а з деяким запізненням;

  • клієнти не можуть розраховувати на одержання у всіх установах банку однакового набору послуг, тому що повний доступ до особового рахунку є тільки в тому відділенні, де рахунок був відкритий;

  • консолідована схема вирішує тільки завдання об'єднання початкових потоків інформації.

У реплікаційній схемі, як і в консолідованій, кожна установа банку має свій обчислювальний комплекс, що працює в автономному режимі. Періодично виконуються сеанси зв'язку між філіями і головним банком. Однак на відміну від попередньої схеми під час такого сеансу робиться не просто консолідація балансу, а повна актуалізація баз даних. При цьому їх поточний стан у всіх установах стає однаковим. Іншими словами, кожна філія банку працює з повною версією баз даних, у якій міститься інформація всіх інших установ. Вона висуває високі вимоги до обчислювальної техніки (кожна філія повинна мати ресурси, необхідні для ведення баз даних усього банку) і телекомунікацій, що забезпечують відповідний обсяг передачі даних. Перевагою даної схеми є можливість використання стандартних АБС.

Розподілена схема побудови АБС відповідає усьому комплексу вимог до децентралізованої обробки даних. Для коректної роботи такій АБС необхідно використання монітора (менеджера) транзакцій, що ізолює “клієнтську” частину від “серверної”. З боку клієнта монітор транзакцій виглядає як звичайний сервер, із боку сервера - як звичайний клієнт. Принципова різниця полягає в тому, що монітор транзакцій "знає", на якому (або на яких) із серверів розміщені дані, до яких звертається клієнт. Окремі частини цієї інформації можуть знаходитися на різних серверах, проте завдяки монітору транзакцій клієнт звертається до них так, начебто вони розміщені на одному сервері. АБС, побудовані за цією схемою, дозволяють звертатися до будь-яких даних у режимі реального часу. При цьому створюється можливість оперативного аналізу і управління активами банку. Великою перевагою є той факт, що усі послуги стають однаково доступними для клієнтів банку у всіх його філіях. Однак такі АБС мають високу вартість, складні у впровадженні, вимагають висококваліфікованого персоналу і сталих ліній зв'язку.

Таким чином, ідеальною у всіх відношеннях є розподілена схема побудови АБС, адже саме вона задовольняє всі вимоги до банківських систем і не має обмежень щодо структури управління банком та кількості філій. Однак й інші схеми побудови досить корисні залежно від можливостей та завдань банку і можуть давати непоганий ефект при вкладенні менших витрат. Одне очевидно, що вибір схеми побудови АБС справа індивідуальна для кожного банку.


^ 4.2 Структура та характеристика складових частин автоматизованої банківської системи


Автоматизовану банківську систему можна визначити як систему, що функціонує на базі засобів обчислювальної техніки, які зв'язані між собою локальною чи глобальною мережею передачі даних і забезпечують процес збору, введення, передачі, обробки, збереження, поновлення даних для вирішення проблем управління діяльністю банку. Очевидно, що з урахуванням вимоги повноти та інтегрованості АБС має охоплювати всю сукупність банківських завдань та комплексно вирішувати проблему автоматизації банківської діяльності. Саме таку АБС називають інтегрованою (ІАБС). АБС, як будь-яка автоматизована система, складається з функціональної і забезпечувальної частин, які, в свою чергу, поділять на підсистеми, комплекси програм чи АРМ. Забезпечувальна частина має надати всі види ресурсів, що необхідні для експлуатації системи. До складу забезпечувальної частини АБС входять підсистеми технічного, математичного, інформаційного, організаційно-правового та лінгвістичного забезпечення.

  • Підсистема технічного забезпечення - це комплекс апаратно-технічних засобів обчислювальної техніки та телекомунікаційного обладнання для збору, обробки та обміну інформацією з внутрішніми та зовнішніми користувачами. Сьогодні технічне забезпечення банку складається з потужних комп'ютерів з серверною архітектурою та ПК для робочих станцій користувачів, модемів, маршрутизаторів, мультиплексорів, каналів зв'язку, пристроїв безперебійного живлення, сканерів, друкуючих засобів, мережевих адаптерів і концентраторів тощо.

  • Підсистема математичного забезпечення - це комплекс алгоритмів економіко-математичних методів для обробки даних та автоматизації складання форм бухгалтерської і статистичної звітності.

  • Підсистема інформаційного забезпечення - це сукупність типових форм первинних документів і форм звітності, систем класифікації та кодування інформації, файлів даних, що складають базу даних і використовуються для автоматизаваного розв’язання задач банківської діяльності.

  • Підсистема організаційно-правового забезпечення - сукупність нормативно-правових актів, інструктивних і методичних матеріалів, що встановлюють технологію функціонування АБС та права й обов'язки персоналу, що обслуговує АБС.

  • Підсистема лінгвістичного забезпечення складається із засобів ведення діалогу системи з людиною та сукупності мовних засобів програмування, опису даних, запитів для пошуку інформації в БД тощо.

Якщо брати до уваги функціональну частину АБС, то сьогодні не існує стандарту щодо функціональних підсистем чи АРМ. Однак існує перелік банківських функцій які можуть бути в повному обсязі або частково автоматизованими. Кожен розробник АБС разом із замовником інформаційної банківської системи фактично і визначають функціональну частину на стадії розроблення та впровадження.

У діяльності сучасних банківських установ можна виділити компоненти, що у випадку автоматизації можуть стати елементами та складовими частинами АБС,- це фрошп-офіси, бек-офіси та ядро.

Фронт-офіси - це компоненти системи, що призначені для введення первинної інформації, автоматизації праці банківських працівників на робочих місцях та безпосередньої взаємодії з клієнтами чи контрагентами банку. У практичній діяльності можна виділити такі фронт-офіси: індивідуального бізнесу, корпоративного бізнесу, операцій на фінансових ринках, віддаленого обслуговування клієнтів у торгових точках тощо. Модулі фронт-офісів автоматизують процес первинного обліку в банківській діяльності у залежності від базового елемента системи, а саме документа, операції, угоди тощо. Дана група модулів взаємодіє з клієнтурою, іншими банками, банками нерезидентами, системами електронної комерції, пластиковими платіжними системами тощо. Наприклад, видача кредиту починається з роботи модуля фронт-офісу, а саме автоматизованого складання кредитної угоди.

Бек-офіси - це компоненти, що призначені для синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку документів, операцій чи угод, отриманих від фронт-офісів.Прикладами бек-офісів можуть бути: облік операцій в іноземній валюті, облік різного роду торгових операцій, облік операцій з цінними паперами, облік кредитів тощо. Модулі бек-офісів автоматизують процес обробки інформації, отриманої від модулів фронт-офісів для обліку банківських операцій, операцій на фінансових ринках, отримання форм та файлів звітності, аналізу банківської діяльності тощо. Наприклад, функція бухгалтерського обліку виданого кредиту буде задачею модуля бек-офісу.

Операційний день банку є центром або ядром в банківській діяльності, тому що так чи інакше встановлює взаємозв'язки з фронт- та бек-офісами. Можна виділити компоненти, що наділені функціями одночасно фронт- і бек-офісів. До таких можна віднести: касове та розрахункове обслуговування клієнтів, депозитні операції, кореспондетські відносини, міжбанківські розрахунки, внутрішньобанківські операції тощо. Саме дані компоненти входять до операційного дня банку (ОДБ), тобто сукупності операцій, які банк проводить протягом встановленого регламентом роботи часу. Саме ці операції здійснюються і відразу знаходять відображення у фінансовому обліку, приводять до руху коштів чи цінностей, зміни балансу.

У процесі автоматизації банківської діяльності функціонально можна виділити такі підсистеми: операційний день банку, управління касовими операціями, управління депозитами, управління кредитними ресурсами, управління операціями з іноземною валютою, управління цінними паперами, облік внутрішньобанківських операцій, інтерфейс СЕП НБУ, управління розрахунками за пластиковими платіжними картками, формування форм і файлів бухгалтерської та статистичної звітності, аналіз діяльності банку.

Розглянемо основні підсистеми АБС у розрізі функціонального призначення.

Підсистема "Операційний день банку" є ядром і базовою підсистемою АБС, що має входити до складу будь-якої банківської системи, яка сертифікована НБУ для використання в банківській системі України. У деяких випадках вона може називатися по-іншому, наприклад "Централізована бухгалтерія", але функціонально вона є однаковою в усіх випадках. Функціонально підсистема має забезпечити:

  • відкриття, закриття та ведення аналітичних, поточних, особових, розрахункових банківських рахунків згідно з вимогами стандарту євробух-обліку, за яким банківська система України працює з 01.01.1998року;

  • створення та ведення масивів нормативно-довідникового забезпечення;

  • введення та бухгалтерське проведення платіжних документів, банківських операцій тощо;

  • обробка поточних, розрахункових, особових, аналітичних та балансових рахунків з метою проведення аналітичного та синтетичного обліку;

  • формування форм бухгалтерської звітності за кожний операційний день.

Основним завданням даної підсистеми є відображення в бухгалтерському обліку всіх проведених банком операцій протягом операційного часу. Для цього використовуються рахунки бухгалтерського обліку, які систематизуються з різним ступенем деталізації. Найбільш загальні рахунки - це синтетичні рахунки, перелік та нумерація яких визначені планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Підсистема операційний день банку має забезпечити початкове відкриття аналітичних банківських рахунків саме за вищенаведеним стандартом структури та алгоритмом обчислення контрольного розряду.

Підсистема розподілу доступу та повноважень призначена для надання повноважень та доступу банківському персоналу до інформаційної бази згідно з посадовими обов'язками. Функціонально підсистема виконує таке:

  • введення, видалення та корегування інформації в довіднику "Службовці банку";

  • ведення довідників та класифікаторів: "Системні повноваження", "Фінансові повноваження ", "Посадові обов'язки ", "Структурні підрозділи ";

  • призначення паролів посадовим особам для захисту доступу до АБС;

  • забезпечує доступ до реквізитів, таблиць, файлів бази даних згідно із заданим розподілом повноважень та виключає несанкціонований доступ до АБС.

Підсистема управління касовими операціями призначена для автоматизації банківських операцій з готівкою в національній та іноземній валюті та їх обліку. Функціонально підсистема автоматизує:

  • роботу прибуткової каси та введення прибуткових касових документів;

  • роботу видаткової каси та введення видаткових касових документів;

  • роботу вечірньої каси, що працює в післяопераційний час, та введення прибуткових касових документів;

  • роботу каси перерахунку коштів та процес інкасації готівки;

  • налаштування касових операцій з метою утримання та зарахування в доходи банку комісійних зборів;

  • роботу щодо забезпеченості каси готівкою та обліку підкріплень приписних кас, балансових та безбалансових філій банку;

  • роботу з обліку цінностей та документів суворої звітності в касовому сховищі;

  • роботу валютної операційної каси та обмінного валютного пункту;

  • формування внутрішніх форм звітності: прибуткових та видаткових касових журналів тощо.

Підсистема управління депозитами призначена для автоматизації обслуговування фізичних і юридичних осіб при здійсненні депозитних операцій, тобто внесенні тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки в банку. Функціонально підсистема здійснює:

  • введення документів та угод про здійснення депозитних операцій;

  • облік депозитних операцій; нарахування відсотків за депозитними рахунками;

  • сформування форм звітності щодо діяльності банку на ринку депозитів.

Підсистема управління кредитними ресурсами призначена для автоматизації функцій працівників кредитного відділу банку в процесі підготовки, надання та повернення кредитів і відсотків за ними. Функціонально підсистема здійснює:

  • автоматизацію аналізу фінансового стану позичальника;

  • автоматизовано визначає кредитоспроможність позичальника;

  • прогнозування та оцінку ризику при кредитуванні;

  • складання та облік кредитних угод;

  • нарахування відсотків за кредитними угодами;

  • ведення документів щодо погашення кредиту та відсотків за ним;

  • складання графіків погашення кредитів і відсотків за ними;

  • складання та облік угод на пролонгацію кредиту;

  • визначення, облік, та контроль погашення кредитної заборгованості;

  • ведення та коригування процентних ставок за угодами на кредити та пролонгацію, просроченими відсотками тощо;

  • сформування та аналіз портфеля кредитних ресурсів і визначення розміру обов 'язкового резервування.

Підсистема управління операціями з іноземною валютою призначена для автоматизації сукупності банківських операцій, що здійснюються з залученням іноземної валюти. Функціонально дана підсистема забезпечує:

  • ведення офіційного та комерційного курсів валют;

  • щоденно автоматизований перерахунок сум на валютних рахунках в еквіваленті щодо національної валюти;

  • облік обмінних та торгових операцій в іноземній валюті;

  • підготовку та введення банківських повідомлень у відповідних форматах;

  • облік операцій, що здійснюються банком на міжбанківській валютній біржі;

  • формування форм та файлів звітності щодо діяльності банку на валютному ринку.

Підсистема управління цінними паперами призначена для автоматизації функцій працівників відділу цінних паперів щодо торгівлі цінними паперами та обліку відповідних операцій. Слід зазначити, що підрозділи цінних паперів при банківських установах здійснюють свою діяльність керуючись нормативно-правовою базою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) і банківським законодавством. Власне, робота реєстратора повністю підконтрольна ДКЦПФР. Тому ДКЦПФР надає і супроводжує програмне забезпечення щодо діяльності реєстратора та депозитарної діяльності. З боку АБС залишаються такі функції:

  • облік операцій з акціями власної емісії;

  • облік операцій з борговими цінними паперами (векселями, сертифікатами, акціями відкритих акціонерних товариств);

  • облік операцій на фондовому ринку;

  • автоматизація формування портфеля цінних паперів та управління ним;

  • автоматизація прогнозування стану фондового ринку.

Підсистема облік внутрішньобанківських операцій призначена для обліку власних операцій банку. Дана підсистема тісно зв'язана з підсистемою операційний день банку і функціонально забезпечує:

  • автоматизоване нарахування заробітної плати співробітникам банку;

  • автоматизацію обліку основних засобів банку, нематеріальних активів та малоцінних, швидкозношуваних предметів;

  • автоматизоване нарахування амортизації основних засобів та нема­теріальних активів та її облік;

  • автоматизацію обліку операцій на складі;

  • автоматизацію господарських витрат та коштів у підзвіті;

  • автоматизацію обліку доходів та витрат банку, визначення поточного результату діяльності;

  • формування форм звітності щодо внутрішньобанківської діяльності;

  • автоматизацію податкового обліку та складання податкової декларації і додатків до неї.

Підсистема інтерфейс СЕП НБУ призначена для формування та обміну відповідними типами файлів, що узгоджується з певними стандартами СЕП НБУ у випадку здійснення міжбанківських електронних платежів. Функціонально вона автоматизовано забезпечує:

  • введення міжбанківських платіжних документів;

  • формування та видачу сеансів обміну АРМ-НБУ;

  • підготовку файлів початкових або вихідних платежів;

  • обробку файлів вхідних міжбанківських платежів;

  • надання інформації про стан обміну міжбанківськими електронними платежами;

  • динамічне відображення процесу міжбанківських розрахунків на внутрішніх кореспондентських рахунках чи субкоррахунках;

  • захист електронних платіжних документів шляхом накладання електронних цифрових підписів та криптозахисту;

  • контроль проходження файлів електронних платежів наданням відповідних файлів про результат прийняття.

Підсистема управління розрахунками за пластиковими платіжними картками призначена для автоматизації безготівкових розрахунків фізичних осіб із використанням пластикових платіжних карток. Функціонально підсистема забезпечує автоматизацію:

  • обслуговування та обліку руху коштів на карткових рахунках своїх клієнтів;

  • обслуговування та обліку операцій із клієнтами, що не мають відкритих карткових рахунків у даному банку;

  • безготівкового обслуговування клієнтів у торгових точках за допомогою РОS-терміналів;

  • обслуговування клієнтів та обліку операцій у банкоматах з метою видачі або внесення готівки;

  • обліку взаємозаліків та доходів за операціями з платіжними картками.

Підсистема формування форм і файлів бухгалтерської та статистичної звітності призначена для складання форм і файлів бухгалтерської та статистичної звітності і надання внутрішнім і зовнішнім користувачам. Функціонально підсистема автоматизує:

  • складання щоденних, тижневих, місячних, квартальних, річних файлів звітності, що надаються в установленому порядку НБУ;

  • складання форм звітності для внутрішніх користувачів, наприклад щоденного оборотно-сальдового балансу, оборотно-сальдових відомостей, касових журналів тощо;

  • формування і роздрук інформації та документів, необхідних для обслуговування клієнтури, а саме виписок з особових рахунків, електронних платіжних документів тощо;

  • формування та надання необхідних форм звітності головному чи вищому банку;

  • складання форм звітності в установленому порядку для ДПА, правоохоронних органів тощо.

Підсистема аналіз діяльності банку призначена для розв’язання аналітичних задач класу ОLАР щодо основних напрямів діяльності банку. Функціонально підсистема забезпечує:

  • аналіз виконання банком нормативів економічної діяльності НБУ;

  • аналіз доходів, витрат, прибутковості та рентабельності банку;

  • аналіз структури пасивів;

  • аналіз структури активів;

  • аналіз консолідованого балансу та в розрізі класів, розділів, груп;

  • аналіз виконання бізнес плану доходів та витрат;

  • аналіз розподілу і освоєння фондів банку.


^ 4.3 Види організації систем міжбанківських розрахунків


Системи міжбанківських розрахунків призначені для здійснення платіжних транзакцій між банками, що зумовлені виконанням платежів клієнтів банків або власних зобов'язань одного банку перед іншим. Системи міжбанківських розрахунків різних країн можуть значно відрізнятися. У світі не існує єдиної платіжної моделі, але існують загальні принципи побудови платіжної системи.

Залежно від характеру стосунків між учасниками платіжного процесу розрізняють два основних методи здійснення розрахунків:

  • з використанням двосторонніх кореспондентських рахунків;

  • з використанням рахунків у центральному банку, який відіграє роль посередника у розрахунках.

За повнотою здійснення міжбанківських розрахунків розрізняють дві системи розрахунків:

  • систему міжбанківських розрахунків на чистій основі, або нетто-систему ;

  • систему міжбанківських розрахунків на валовій основ,і або брутто-систему.

Механізм розрахунків на чистій основі використовується з метою скорочення потреби в коштах та спрощення порядку обміну платіжними документами і заснований на принципах взаємозаліку - клірингу.

Кліринг - процедура періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями учасників розрахунків певної платіжної системи, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового сальдо. За цим механізмом розрахунки і документи не проводяться в реальному часі, а накопичуються протягом певного часу. Розрахунки здійснюються на чистій основі, тобто залік дебіторської та кредиторської заборгованості проводиться у визначений час у кліринговій палаті, яка на кінець дня проводить розрахунки залишку кожного банку, що бере участь у взаємозаліку з урахуванням всіх відправлених та отриманих платежів, виконанням проведення на суму чистого залишку. Якщо по банку отримано дебетове сальдо, то банк має погасити заборгованість шляхом перерахування в клірингову палату відповідної суми. У кінці всіх розрахунків сума взаємних зобов'язань банків має бути нульовою.

Таким чином, нетто-система забезпечує накопичення певного обсягу платіжних повідомлень, після чого виконується підрахунок чистої нетто-позиції кожного з банків-учасників, що називається неттингом. Тобто за платіжними документами, що стосуються одного учасника, вираховується різниця між сумами коштів, які цей банк отримує, та коштами, які він сплачує, і ця різниця може бути як дебетовою, так і кредитовою. Саме ці чисті нетто-позиції відображаються потім на рахунках банків-учасників.

Механізм розрахунків на валовій основі передбачає розрахунок за кожним платіжним документом, тобто за кожною транзакцією окремо. Система на валовій основі виконує розрахунки в реальному часі, відразу при отриманні документа, і використовує кореспондентські рахунки, що відкриті банкам у розрахунковій палаті.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку - це договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями. За системою на валовій основі платежі виконуються лише в межах наявних коштів на коррахунку банку. СЕП НБУ функціонує за системою "брутто".

Кореспондентський рахунок - це рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.

Кореспондентський рахунок ЛОРО - кореспондентський рахунок, який відкриває комерційний банк банку-кореспонденту в себе та за яким комерційний банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. Відповідно у банку-кореспондента цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.

Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів комерційного банку та його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні Національного банку України з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Залежно від того, хто є власником системи міжбанківських розрахунків, діють дві системи:

  • система, якою центральний банк володіє, яку він обслуговує і в якій виконує розрахунки;

  • система, що є власністю структур приватного сектору (банківських асоціацій або клірингових палат) і в якій центральному банку відводиться роль агента з кінцевих розрахунків.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Схожі:

Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009 Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет
Організація баз даних та знань: Конспект лекцій/ Укладач А. В. Неня.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 199 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Технологія інструментального виробництва: конспект лекцій /Укладач Л. М. Сєдінкін. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 180 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Технологія інструментального виробництва: конспект лекцій /Укладач Л. М. Сєдінкін. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 180 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconМіністерство освіти І науки України
Методичні рекомендації до лекцій тематичного циклу вдосконалення кваліфікації лікарів “Амбулаторно-поліклінічна допомога інфекційним...
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Внутрішній економічний механізм підприємства: Конспект лекцій/ Укладач І. В. Новикова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 185с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 Менеджмент персоналу: конспект лекцій / Укладач: К. В. Ілляшенко. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 78с
Менеджмент персоналу: конспект лекцій / Укладач: К. В. Ілляшенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 78с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Психологія творчості : Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Психологія творчості : Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Тема 1 Концептуальні основи діяльності фінансових посередників
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи iconМіністерство освіти І науки україНи Сумський державний університет Менеджмент персоналу
Менеджмент персоналу: конспект лекцій / Укладач: К. В. Ілляшенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 78с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи