«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок icon

«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок




Назва«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок
Сторінка4/43
Дата27.12.2012
Розмір6.92 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43
^

Кияненко В.А., лікар-магістр


Науковий керівник – д. м. н., проф. Бойко В.І.

СумДУ, кафедра акушерства та гінекології

Серед найважливіших проблем практичного акушерства одне з перших місць займає невиношування вагітності (самовільне передчасне переривання вагітності), що складає в середньому від 10-12% до 20-35% від загальної кількості вагітностей, причому цей показник не має тенденції до зниження, недивлячись на багаточисельні та ефективні методи діагностики та лікування, розроблені в останні роки.

Передчасне переривання вагітності класифікують таким чином: до 12 тижнів – ранній самовільний аборт, у 13-21 тижнів – пізній самовільний аборт, у 22-36 тижнів – передчасні пологи.

Передчасні пологи залишаються одією з головних причин перинатальної захворюваності та смертності. Рівень та структура перинатальних втрат в результаті передчасних пологів найчастіше обумовлена дистресом, респіраторними порушеннями та внутрішньоутробною інфекцією. Тому передчасні пологи сьогодні являються предметом підвищенної уваги акушерів-гінекологів.

Метою нашого дослідження було проаналізувати особливості акушерсько-гінекологічного та соматичного статусу, перебігу вагітності у жінок з клінічними ознаками загрози передчасних пологів.

На базі відділення патології вагітності та жіночої консультації СОЦАГР обстежено 60 вагітних жінок. З них основну групу (І) склали 30 жінок з клінічними ознаками загрози передчасних пологів. В контрольну групу (ІІ) були включені 30 жінок без ознак загрози передчасних пологів. Вік обстежених жінок коливався від 19 до 36 років. Середній вік пацієнток був приблизно однаковий в обох групах (І-26,3; ІІ-27,4). При аналізі анамнестичних данних виявлено, що хронічним пієлонефритом в 2 рази частіше страждали пацієнтки основної групи. У 6,6% пацієтнок І групи і у 3,3% контрольної мала місце патологія щитовидної залози. При аналізі репродуктивного здоров'я виявлена висока частота гінекологічних захворювань. Так, у жінок із загрожуючими передчасними пологами в 2,8 рази частіше, ніж в групі контролю, відмічені хронічні аднексити та ендометрити (36,7% проти 13,3% відповідно). Кожна четверта пацієнтка з ознаками загрози передчасних пологів мала в анамнезі непліддя (26,7%), що склало достовірну різницю з групою контролю. Порушення менструального циклу проявлялися у кожної десятої пацієнтки основної групи. У 1 (3,3%) жінки основної групи діагностована істміко-цервікальна недостатність, причому у першовагітної, що може свідчити про прогестеронову недостатність. У більшості пацієнток із загрозою передчасних пологів теперішня вагітність протікала на фоні різноманітних ускладнень. Значну долю у структурі займала анемія І-ІІ ступеню, котра мала місце у 43,3% в порівнянні з 23,3% в контрольній групі. Більше половини жінок І групи (53,3% в порівнянні з 30% в ІІ групі) мали прояви вульвовагініту та цервіковагінальної інфекції при вагітності. У всіх обстежених основної групи вагітність була ускладнена загрозою передчасного переривання в ранні строки. При цьому практично в 65% випадків загроза переривання мала місце не один раз протягом вагітності. Відмітимо, що у достовірно більшої кількості жінок основної групи виявлені ознаки фетоплацентарної недостатності (30,3%).

Таким чином, з отриманих результатів можна зробити висновок, що основними факторами ризику розвитку передчасних пологів є: часті запальні захворювання репродуктивної системи в анамнезі (36,7%), непліддя в анамнезі (26,7%), анемія вагітних (43,3%), цервіковагінальна інфекція протягом теперішньої вагітності (53,3%), гормональна дисфункція ФПК (30,3%).


^ ЗМІНИ МІСЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ ГЕНІТАЛЬНОГО ТРАКТУ У ЖІНОК НА ФОНІ ПРИЙОМУ КОМБІНОВАНИХ ОРАЛЬНИХ КОНТРАЦЕПТИВІВ

Івахнюк Ю.П., лікар-магістрант

Івахнюк Т.В. – асистент курсу мікробіології, вірусології і імунології

Науковий керівник – д. м. н., проф. Бойко В.І.

СумДУ, кафедра акушерства і гінекології

У зв’язку з недостатнім вивченням впливу застосування комбінованих оральних контрацептивів (КОК) на стан місцевого імунітету генітального тракту у жінок, метою нашої роботи стало вивчення змін його показників у жінок на фоні прийому КОК. Нами були обстежені 48 жінок, які звернулись до СОЦАГР з приводу планового медичного огляду. В ході обстеження було виділено 2 групи жінок: І групу склали 26 пацієнток, які приймали комбіновані оральні контрацептиви (КОК) на протязі 9 місяців - 2,5 років, ІІ групу – 22 жінки, що не приймали КОК взагалі. Середній вік пацієнток І групи склав від 22 до 29 років, ІІ групи – 21 – 33 років.

Всім пацієнтками двох груп проводилися загально клінічні, бактеріоскопічний, бактеріологічний та імунологічні дослідження.

При гінекологічному обстеженні особливу увагу звертали на стан поверхневого епітелію, наявність та характер запальної інфільтрації статевих шляхів. За результатами даного обстеження нами встановлено, що у 69,2% жінок І групи наявні видимі зміни запального характеру статевих шляхів.

Для оцінки місцевого імунітету визначали рівні секреторного IgA та лізоциму слизу піхви. Так, рівень sIgA у І групі складав 52,7 до 55,6 мг/л, ІІ – від 59,2 до 64,6 мг/л, бактерицидна активність лізоциму у І групі знижена в 0,8 разів відносно ІІ групи.

Слід зауважити, що у 57,7% жінок І групи спостерігали зниження активності місцевого імунітету яке супроводжувалося дестабілізацією екосистеми піхви. При вивченні характеру мікрофлори статевих шляхів у жінок І групи переважала умовно-патогенна мікрофлора. Супутньо спостерігалося зниження кількості бактерій групи Doderlein до 102 КУО.

Таким чином, отримані нами результати свідчать про необхідність і актуальність подальшого дослідження цієї проблеми, оскільки нами було доведено достовірний взаємозв’язок між зниженням показників факторів місцевого імунітету, кількісних та якісних показників мікрофлори геніального тракту жінок на фоні прийому КОК.


^ ПРЕКОНЦЕПЦИОННАЯ ПОДГОТОВКА ЖЕНЩИН С ХРОНИЧЕСКИМИ ВОСПАЛИТЕЛЬНІМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ОРГАНОВ МАЛОГО ТАЗА, КОТОРЫЕ ЗАНЯТЫ НА ВРЕДНОМ ПРОИЗВОДСТВЕ

Терехов В.А., врач--магистрант

Научный руководитель - проф. Бойко В.И.

СумГУ, кафедра акушерства и гинекологии

Проблема восстановления женской фертильности является крайне актуальной при сложившейся демографической ситуации в Украине. Согласно статистики, больные с воспалительными заболеваниями внутренних половых органов составляют 60-65% всех гинекологических заболеваний. Хронический воспалительный процесс в малом тазу приводит не только к нарушению функциональной активности яичников, но и к дестабилизации функции других органов и систем организма. Особенно если женщины работают на вредном производстве, где на них воздействует множество факторов, которые усугубляют тяжесть протекания заболевания и эффективность его лечения. В патологический процесс оказываются вовлеченными центральная нервная система, вегетативная нервная система, иммунная и гепато-биллиарная системы. Развиваются обменно-метаболические нарушения различной степени выраженности, ослабевают защитно-приспособительные механизмы гомеостаза.

Для исследования было взято две группы женщин фертильного возраста с обострением хронического сальпингоофорита, по 10 человек каждая группа. 1-ая гр.- женщины заняты на вредном производстве, 2-ая гр.- женщины работающие в благоприятных условиях.

Все больные этих двух групп, по возрасту, масса - ростовому коэффициенту, перенесенными оперативными вмешательствами, средним возрастом менархе существенно не отличались.

Всем женщинам проведены гинекологические и общеклинические исследования, включаюшие общий анализ крови, биохимическое исследование крови. Проводилось ультразвуковое исследование, определялись положение и размеры матки; оценивались размеры яичников, наличие признаков спаечного процесса.

Пациенткам было проведено комплексное лечение препаратами укрепляющими иммунную систему, антибактериальная терапия, препаратами которые способствуют рассасыванию спаечного процесса и возобновляют функцию маточных труб.

После проведенного лечения во второй группе было отмечено 100% восстановления функции маточных труб и яичников. В первой группе только у 7 из 10 женщин наблюдали положительную динамику, троим женщинам была предложена лапароскопическая операция по рассоединению спаечного процесса и восстановления проходимости маточных труб.

Исходя из результатов исследований можно определить, что работа на вредном производстве отягощает заболевание и способствует хронизации заболевания.


^ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬПРОБІОТИКА «СИМБІТЕР-2» ДЛЯ ЛІКУВАННЯ

БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНОЗУ

Сміян С.А., доц.; Сміян К.О., студ. 4-го курсу

СумДУ, кафедра акушерства і гінекології

На сучасному етапі розвитку людство все більше і більше занурюється у море антибіотиків, які використовує майже у всіх сферах життя: медицині, харчовій промисловості та ін.. Але головною причиною дисбіотичних розладів є тривалий прийом антибактеріальних засобів широкого спектру дії, помітний негативний вплив від прийому гормональних, імунодепресивних, протипухлинних, жовчогінних, а також від хірургічних втручань, вагітності, пологів, стресів, нераціонального харчування. Відомо, що організм людини складається із власних клітин і – клітин аутомікрофлори. Ця «мікробна плівка» харчує, очищує і захищає організм людини. В екосистемі товстої кишки сконцентровано 60% мікробної біомаси, 15-16% - у рото глотці, 15-20% заселяють шкіру, 9-10% - вагінальний біотоп у жінок.

Нами проведено дослідження ефективності використання українського мультипробіотика серії Симбітер , а саме «Симбітер-2» у жінок з хронічним порушенням пейзажу піхви у сексуально-активних жінок. Першу групу складали 13 жінок з часто рецидивуючим бактеріальним вагінозом, які раніше проходили курси місцевого лікування без застосування препарату «Симбітер-2», другу - 15 жінок з також патологією, яким призначали «Симбітер-2» по 1 дозі на добу перорально та інтравагінально протягом 10 днів. Для об’єктивізації ефективності лікування спиралися на скарги жінок і мікроскопічне дослідження виділень із уретри, піхви і шийки матки.

Після 10-денного курсу лікування у жінок обох груп зникли скарги на неприємні виділення із піхви. При мікроскопічному дослідженні у 90% пацієнток 1 групи і у 95% - 2 групи зникли «ключові» клітини, збільшилась кількість паличок Додерлейна. Решті жінок 1 і 2 групи курс лікування продовжено до 20 днів. Протягом 3-х місяців ні у однієї жінки 2 групи не було рецидиву, з 1 групи повторний епізод проблеми мали 15% пацієнтів.

Таким чином, бакпрепарат «Симбітер-2» ефективно лікує рецидивуючий бактеріальний вагіноз.


^ РОЛЬ ЛАПАРОСКОПІЇ У ЛІКУВАННІ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО БЕЗПЛІДДЯ

Сміян С.А., доц.; Сухоставець Н.П., студ. 6-го курсу

СумДУ, кафедра акушерства і гінекології

Безплідний шлюб становить серйозну медичну і соціальну проблему і зустрічається серед пар дітородного віку від 8 до 15%. Серед різних форм жіночого безпліддя однією з найпоширеніших є трубно-перитонеальна, зумовлена патологією маткових труб і розвитком спайкового процесу в порожнині малого тазу; частота її коливається від 30 до 60%. При цьому вважається, що переважає трубний фактор (35-40%), а перитонеальна форма безпліддя становить 9,2-34% випадків.

У якості провідного етіологічного фактора первинного трубного безпліддя частіше за все виступає хламідійна інфекція (30%). Інфікування маткових труб гонококом відмічається у 15-20%, мікоплазмою – 10-15%. При вторинній безплідності непрохідність маткових труб в 60-90% випадків зумовлена запальними захворюваннями матки і придатків неспецифічної етіології.

Фактором ризику розвитку трубно-перитонеального безпдліддя є операції на органах черевної порожнини. Спайковий процес найчастіше розвивається після ускладнень апендектомії та резекції яєчників.

Незважаючи на велику кількість методів діагностики, що рекомендовані для оцінки стану маткових труб, найбільше значення має діагностична лапароскопія. Вона дозволяє візуалізувати органи малого таза, оцінити прохідність маткових труб та ступінь поширення спайкового процесу. Завдяки чудовій візуалізації, мінімальній травматизації тканин, низькій частоті післяопераційних ускладнень, зниженню кількості випадків спайкоутворення, сприятливому перебігу післяопераційного періоду, швидкому відновленню фізіологічних функцій організму, хорошому косметичному ефекту лапароскопія стала методом, без якого неможлива сучасна діагностика і лікування трубно-перитонеального безпліддя.

Основними ендоскопічними операціями, які проводяться при трубно-перитонеальному безплідді є: сальпінгооваріолізис, фімбріолізис, сальпінгостомія, сальпінгонеостомія, фімбріопластика.

Нами виконано 11 малоінвазивних операцій з приводу трубно-перитонеального безпліддя у жінок віком 25±2 роки. Об'єм операцій: сальпінгооваріолізис, фімбріолізис - у 5 (45,45%), сальпінгооваріолізис, фімбріопластика – у 4 (36,37 %), сальпінгооваріолізис – у 2 (18,18%) пацієнток. У післяопераційному періоді проводилося фізіо- і санаторно-курортне лікування. За період спостереження протягом 2007-2008 р.р. вагітність наступила у 2 (18,18%) жінок.

^ ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ МАТВЕЕВА

Омельченко Т. Б., лікар-інтерн

Науковий керівник – доц. Сміян С.А.

СумДУ, кафедра акушерства та гінекології

Вірно вибрана тактика ведення пологів є запорукою народження здорової дитини та збереження здоров’я породіллі. Існує багато методів допологового обстеження вагітних, численних схем ведення жінок з різними групами ризику, які допомагають оцінити стан вагітної жінки та її плоду, завдяки чому проводиться вибір методу і тактики родорозрішення.

Мета дослідження: простежити, впевнитись та запропонувати використовувати в практиці індекс Матвєєва, як допоміжний признак для визначення тактики ведення пологів у жінок з низьким зростом.

Було переглянуто 750 історій пологів за 2008 рік, які відбулися в СОЦАГР. Виявлено 76 жінок, у яких індекс Матвєєва становить нижче 120. Фізіологічні пологи в терміні 37-40 тижнів були проведені у 21(27,6%) жінки: ІМ 117-119 у 19(25%) жінок, ІМ116-117 у 2(2,6%) жінок. Вага плодів склала 2800-3300гр, оцінка за шкалою Апгар 8-9 балів.

Родорозрішення шляхом операції кесарського розтину проведено у 55(72,4%)жінок. З них у 32(42%) ІМ117-119, у 23(30,4%) жінок ІМ114-116. Маса плода склала 2700-3700гр. В плановому порядку прооперовано 34(44,7%) жінок. Показами для планового родорозрішення були: загально рівномірно звужений таз 3 ступеня – 9 жінок, загально рівномірно звужений таз 1-2 ступенів з неправильним положенням плоду - 11жінок, аномалія розвитку матки-4, тривале безпліддя-5, гостра форма геніального герпесу-1, мертво народження в анамнезі-2, виражений варикозне розширення вен зовнішніх полових органів-2. Стан новонароджених за шкалою Апгар склав 8-9 балів на першій хвилині. В ургентному порядку прооперовано 21(27,6%) жінок. Показами до ургентного кесарського розтину було: клінічно вузький таз - 8 жінок, слабкість пологової діяльності - 7 жінок, передчасне відшарування плаценти-4 жінки, внутрішньоутробна гіпоксія плода - 2 жінки. Оцінка за шкалою Апгар склала від 6 до 9 балів на першій хвилині.

Отримані результати доводать, що використання індексу Матвєєва, як допоміжного критерію для визначення тактики ведення пологів є доцільним в практичному акушерстві.


^ ЗАСТОСУВАННЯ ЛНГ ВМС «МІРЕНА» ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЕНДОМЕТРІОЗУ

Лучіанінова Ю.І., лікар- магістрант

Науковий керівник – доц. Сміян С.А.

СумДУ, кафедра акушерства і гінекології

В останній час відмічається значний ріст частоти генітального ендометріозу в структурі гінекологічної захворюваності, який зустрічається в 8-27% жінок репродуктивного віку.

Нами було вивчено використання внутрішньоматкової системи «Мірена» для лікування ендометріозу. «Мірена» являє собою внутрішньоматковий пристрій Т-подібної форми, стержень якого представляє резервуар, який містить 52 мг леваноргестрела, який виділяється в порожнину матки зі швидкістю 20 мкг на добу протягом 5-ти років, після 5-ти років – 14 мкг на добу.

Під нашим спостереженням знаходилось 20 жінок віком від 37 до 55 років з наявністю ендометріоза матки II-III ст. розповсюдження. Всі пацієнтки пройшли клініко-інструментальне обстеження, яке включало лікувально-діагностичне вишкрябання з послідуючим гістологіч6ним дослідженням отриманого матеріалу, УЗД.

Всі жінки проходили УЗД-контроль кожні 3 місяці, при цьому визначались розміри матки, товщина ендометрія, ефективність терапії,що проводилась. Через рік терапії у всіх жінок відмічено значне підвищення рівня гемоглобіна, гематокрита, зменшилась менструальна крововтрата та больовий синдром. При проведенні УЗД відмічено значне зменшення об’єму матки у всіх пацієнток.

Таким чином, використання ЛНГ-ВМС «Мірена» для лікування ендометріоза показало зменшення вдвічі кілкості менструальної крововтрати, нормалізацію менструального цикла, значне зменшення рівня больового індекса, що покращує як фізичне, так і психічне здоров’я жінок ,підвищуючи якість їх життя.


^ ЗНАЧЕННЯ ЗМІН МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОМУ ІНФІКУВАННІ ПЛОДУ

Коваленко Ю.О., магістрант

Науковий керівник – доц. Сміян С.А.

СумДУ, кафедра акушерства і гінекології

Проблема внутрішньоутробного інфікування (ВУІ) плоду протягом останнього десятиліття складає дуже велику проблему своєю розповсюдженістю, складностями діагностики і лікування. Вона привертає увагу неонатологів, перинатологів, акушерів-гінекологів. Але невирішеними залишаються безліч питань.

Метою нашого дослідження стало визначення змін мінерального обміну в системі мати-плацента-плід при ВУІ плоду. Обстежено 30 жінок з ознаками ВУІ плоду (основна група) та 10 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Проведене комплексне дослідження, яке включало клінічний, лабораторний, статистичний методи та спектральний аналіз сироватки крові вагітних, пуповинній крові і плаценті. Вивчався вміст мікроелементів: залізо, мідь, нікель, кобальт, свинець, хром.

Наші дослідження встановили наступне. Вміст цинку в сироватці крові жінок основної групи був в 2 рази нижчим, ніж у жінок контрольної групи. У сироватці крові пуповини матерів з ознаками ВУІ плоду виявлено зниження вмісту цинку на 50% проти жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Вміст заліза в сироватці крові вагітних основної групи був меншим, ніж у вагітних контрольної групи.

У пуповинній крові досліджуваних основної групи концентрація заліза була на 18% меншою, ніж у вагітних без цих ознак. Рівень міді та кобальту в сироватці крові жінок основної групи був вищій, ніж в групі порівняння. Рівень нікелю був майже на 25% більшим в сироватці вагітних з ознаками ВУІ плоду. Концентрація свинцю та хрому в сироватці крові вагітних основної групи збільшена в порівнянні з показниками контрольної групи.

Вміст заліза та цинку в плаценті жінок з ознаками ВУІ плоду знижений, ніж у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Відмічено надмірне депонування токсичних мікроелементів в плаценті жінок основної групи.

Таким чином на фоні дисбалансу мікроелементів та накопичення токсичних металів у плаценті, розвивається фетоплацентарна недостатність, яка створює незадовільні умови для розвитку та народження здорової дитини.


^ ВПЛИВ АДЬЮВАНТНОЇ ІМУНОТЕРАПІЇ ЛАФЕРОНОМ НА СТАН ІММУНОЛОГІЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ У ХВОРИХ НА РАК ЯЄЧНИКІВ

Шевченко Т.В., магістрант

Науковий керівник – доц. Сміян С.А.

СумДУ, кафедра акушерства та гінекології

Ріст захворюваності на рак яєчників (РЯ) у всьому світі, і в Україні зокрема, незадовільні результати лікування (5-річне виживання при 2-3 стадії РЯ не перевищує 25-45%) – аргументують актуальність вивчення цієї проблеми. Експериментальними та клінічними дослідженнями доведено, що РЯ розвивається на тлі імунодепресії у жінок, яка поглиблюється під дією променевої і хіміотерапії. Найбільші порушення протипухлинного захисту визначаються в клітинній ланці імунітету, в інтерфероновій системі, і природній кіллерній активності. Введення імунотропних препаратів, здатних стимулювати протипухлинний захист організму сприяє поліпшенню результатів лікування хворих на РЯ. Серед сучасних імуномодуляторів найбільшою ефективністю володіють препарати інтерферону. Біологічні ефекти інтерферонів визначають доцільність їх клінічного використання в онкології: активація макрофагів і природних кіллерів (ПК) - основних ефекторних клітин неспецифічного протипухлинного захисту, попередження диверсифікації фенотипу пухлинних клітин, інгібіція їх проліфірацій. Одним із найбільш ефективних із цієї групи препаратів є лаферон – перший вітчизняний рекомбінантний -2b інтерферон, отриманий за технологією генної інженерії. Нами вивчено вплив імунотерапії лафероном (ІМЛ) на стан імунологічної реактивності у хворих на РЯ. Обстежено 36 хворих на РЯ, які отримували комплексне лікування (операція, променева і хіміотерапія) в СООД на протязі 2004-2007рр. Середній вік хворих 54,6 р. Імунологічне обстеження включало оцінку Т-клітинної ланки імунітету за допомогою моноклональних антитіл методом проточної цитофлюрометрії, визначення числа ПК по кількості їх морфологічних аналогів – великих гранулярних лімфоцитів в мазках крові, забарвлених за Папенгеймом. Імунологічні дослідження проводились на початку і після проведення комплексного лікування. Хворі рандомізовані на дві групи, 20 хворих отримували стандартну програму лікування, у 16 вона доповнювалась адьювантною ІМЛ. Лаферон вводили по 3 мл МО внутрішньовенно щоденно на протязі 10 днів. У хворих обох груп при госпіталізації визначалось помірне зменшення загального числа Т-лімфоцитів (СД3) до 36%, Т-хелперів (СД4) до 28%, порушення імунорегуляторного індексу Тх/Тс (ІІ)до 1,2. Спостерігалось зниження числа ПК до 4,6%. Проведення хірургічного втручання, опромінення, ПХТ – негативно впливали на імунологічні показники. У хворих 1-ї групи загальне число Т-лімфоцитів знизилось до 28%, число Т-хелперів до 20%, ІІ до 0,8, суттєво зменшилась кількість ПК до 2,4%. У жінок, які отримували ІМЛ імунодепресивний вплив протипухлинних методів лікування був менш виражений. Загальне число Т-лімфоцитів зменшилось до 32%, пул Т-хелперів до 28%, ІІ дорівнював 1. Число ПК під впливом лаферона практично не зменшилось. Таким чином включення в програму комплексного лікування хворих РЯ адьювантної ІМЛ позитивно впливає на показники клітинного імунітету і неспецифічної реактивності, і що буде сприяти поліпшенню результатів їх лікування.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

Схожі:

«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconХірургічне лікування деструктивно-некротичних уражень нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет кіндзер С. Л., аспірант
З метою діагностики виконували доплерографію артерій та вен нижніх кінцівок, вимірювали сегментарний систолічний тиск з визначенням...
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок icon«актуальні питання теоретичної медицини», «актуальні питання клінічної медицини»
Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині»
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconАктуальні питання теоретичної та клінічної медицини
Актуальні питання клінічної та теоретичної медицини : збірник тез доповідей Міжнародної
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок icon«актуальні питання теоретичної медицини», «актуальні питання клінічної медицини»
move to 0-16278147
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconТематичний план практичних занять з основ клінічної медицини для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету внму (спеціальність клінічна фармація) на 1V семестр 2012 -2013 навчальний рік
Модуль Основи клінічної медицини (гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія)
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconО. П. Яворовський " " 2012р. Регламент
«Основи внутрішньої медицини» (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини) для студентів 5 курсу...
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини))
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconВикористання антагоністів кальцієвих каналів для лікування артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень шкрьоба А. О., лікар-інтерн; проф. Приступа Л. Н
Мета роботи вивчити антигіпертензивну активність різних форм амлодипіну, їх вплив на структурно-функціональні параметри серця та...
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconТематичний план практичних занять з основ клінічної медицини для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету внму (спеціальність клінічна фармація) на VІІ семестр 2012 -2013 навчальний рік
Модуль Основи клінічної медицини (неврологія, офтальмологія, захворювання лор-органів,ревматологія та гематологія)
«актуальні питання клінічної медицини» секція внутрішньої медицини клінічна ефективність амлодипіну в людей похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок iconКонтролю з дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини»
Київська школа терапевтів: внесок видатних вітчизняних клініцистів В. П. Образцова, Т. Г. Яновського, М. Д. Стражеска, В. М.Іванова,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи