Управління фінансовими інвестиціями підприємства icon

Управління фінансовими інвестиціями підприємства




НазваУправління фінансовими інвестиціями підприємства
Сторінка1/8
Дата20.08.2012
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА національна АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


В. М. Андрєєва,

М.К. Гнатенко


УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА


Опорний конспект лекцій

з дисципліни «Інвестиційний менеджмент»

(для студентів спеціальностей 7.050201, 8.050201 - «Менеджмент організацій»)


Харків – ХНАМГ – 2008


Управління фінансовими інвестиціями підприємства: Опорний конспект лекцій з дисципліни «Інвестиційний менеджмент» (для студентів спеціальностей 7.050201, 8.050201 - «Менеджмент організацій») /Авт. Андрєєва В.М., Гнатенко М.К.- Харків: ХНАМГ, 2008. – 64с.


Автори: В. М. Андрєєва, М.К. Гнатенко


Рецензент: проф., Є. М. Кайлюк


Затверджено кафедрою менеджменту і маркетингу в міському господарстві, протокол № 1 від 28.08. 2007р.

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП 5

^ 1.СУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ 7

1.1 Характеристика фінансових інвестицій 7

1.2 Ринок цінних паперів 15

1.3 Учасники ринку цінних паперів та їх функції 18

1.4 Фондова біржа 20

1.5 Аналіз і оцінка ефективності фінансових інвестицій 23

^ 2.ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ 24

2.1. Оцінка ефективності операцій з облігаціями 24

2.2 Оцінка ефективності операцій з акціями 30

3. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПОРТФЕЛЕМ ПІДПРИЄМСТВА 34

^ 4.КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 38

5. ТЕСТИ 40

6. ЗАДАЧІ 48

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 63



ВСТУП



Купуючи цінні папери, підприємство або фізична особа здійснює фінансові інвестиції і є інвестором.

Метою фінансових інвестицій є одержання максимального доходу при прийнятному рівні інвестиційного ризику. Відомо, що чим вищий рівень прибутковості цінного папера, тим вищий рівень інвестиційного ризику в даній інвестиційній операції.

Підвищенню ефективності фінансового інвестування на підприємстві сприяє організація чіткого керування даними процесами.

Управління фінансовими інвестиціями підприємства містить у собі: розуміння сутності й особливостей фінансових інвестицій;

  • визначення ринку цінних паперів;

  • знання учасників ринку цінних паперів та їх функцій;

  • розуміння значення та функцій фондової біржі;

  • аналіз і оцінка ефективності фінансових інвестицій;

  • порядок формування портфеля цінних паперів.

Управління фінансовими інвестиціями здійснюється з метою підвищення ефективності фінансового інвестування шляхом максимізації інвестиційного доходу при прийнятному рівні інвестиційного ризику.

Тема «Управління фінансовими інвестиціями підприємства» є складовою частиною дисципліни «Інвестиційний менеджмент».

Після вивчення теми студенти повинні знати:

  • характерні ознаки цінних паперів;

  • особливості й характеристики різних видів цінних паперів;

  • законодавчі основи емісії цінних паперів;

  • механізм обігу похідних цінних паперів;

  • засоби оцінки різних цінних паперів;

  • основні поняття про ринок цінних паперів.

Після вивчення теми студенти повинні вміти визначати привабливість цінних паперів шляхом розрахунку їх вартості.

Матеріал конспекту подано у формі стислого викладу найсуттєвіших характеристик фінансових інвестицій, містить контрольні запитання, задачі, які супроводжуються методичними вказівками до їх вирішення, тести.


^

1.СУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ




1.1 Характеристика фінансових інвестицій



Фінансові інвестиції — це вкладення капіталу у фінансові інструменти інвестування, серед яких превалюють цінні папери, з метою одержання доходу (прибутку) в майбутньому.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. №559 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового забов’язання або інструмента власного капіталу в іншого.

У спеціальній літературі є таке визначення фінансових інструментів: це цінний папір або оформлений відповідно до вимог законодавства документ, що підтверджує право власності на цінні папери або їхні похідні, валютні цінності, придбання (поставку) у певний строк цінних паперів або валютних цінностей та інші види фінансових активів, вільний обіг яких не забороняється і не обмежений законодавством.

Фінансові інструменти поділяють на:

фінансові активи, що включають в себе: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу, інші фінансові активи;

- фінансові зобов’язання – включають фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові забов’язання;

- інструменти власного капіталу – це прості акції та інші види власного капіталу;

- похідні фінансові інструменти – ф’ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери — це грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, і їхнім власником, і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні цінні папери не підлягають передачі або передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінними паперами до іншої особи). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.

Відповідно до Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р. основними формами цінних паперів є:

- бездокументарна форма цінних паперів – це здійснений зберігачем обліковий запис, що є підтвердженням права власності на цінний папір.

- документарна форма цінних паперів – паперова форма цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими паперами.

Відповідно до діючого законодавства в Україні можуть випускатися і обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів:

1. Основні (боргові й права власності):

  • акції;

  • облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;

  • облігації місцевих позик;

  • облігації підприємств;

  • казначейські зобов’язання;

  • ощадні сертифікати;

  • інвестиційні сертифікати;

  • векселі.

2. Похідні цінні папери (деривативи):

  • форвардні (ф’ючерсні ) контракти;

  • опціони (варанти);

  • депозитарні розписки (свідоцтва).

Борговий цінний папір — це цінний папір, відповідно до якого на емітента покладене зобов'язання повернути в певний строк кошти, інвестовані в його діяльність, і сплатити доход або надати інші матеріальні права, за винятком прав на участь в керуванні діяльністю емітента.

^ Дольовий цінний папір — це цінний папір, що підтверджує право власності її власника на частку у статутному фонді емітента й одержання частини прибутку у вигляді дивідендів.

Наведемо коротку характеристику кожного виду цінних паперів.

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує участь на паях у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві й право на участь у керуванні ним, надає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можна класифікувати за такими ознаками:

^ 1. За особливостями реєстрації і обігу:

- іменні акції;

- акції на подавця.

2. За характером зобов'язань емітента:

- привілейовані акції;

- прості акції.

Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Акція повинна містити такі реквізити:

- найменування акціонерного товариства, його місцезнаходження;

- найменування цінного папера — "акція", її порядковий номер і дату випуску;

- вид акції і її номінальну вартість;

- ім'я власника (для іменної акції);

- розмір статутного фонду акціонерного товариства до дня випуску акцій, а також кількість випущених акцій

- строк виплати дивідендів;

- підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи;

- печатка акціонерного товариства.

Власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь у керуванні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені чинним законодавством і статутом акціонерного товариства.

Дивіденди — прибуток, отриманий в результаті здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції, або внески в статутні фонди підприємства.

Дивіденди за акціями виплачують один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет і відсотків за банківський кредит. За привілейованими акціями виплата дивідендів здійснюється в розмірі, відзначеному в акції, незалежно від розміру отриманого товариством прибутку у відповідному році. У разі, коли прибуток відповідного року недостатній, виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного фонду підприємства.

Привілейовані акції дають власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску). Облігації всіх видів поширюються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Облігації класифікують за такими ознаками:

1. За видами емітентів:

  • облігації внутрішньої державної позики;

  • облігації внутрішніх місцевих позик;

  • облігації підприємств.

2. За строками погашення:

  • короткострокові облігації;

  • середньострокові облігації;

  • довгострокові облігації.

3. За особливостями реєстрації і обігу:

  • іменні облігації;

  • облігації на пред'явника.

4. За формою виплати дивідендів:

  • відсоткові облігації;

  • безвідсоткові облігації.

Облігації підприємств випускають підприємства всіх форм власності, об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства й не дають їхнім власникам права на участь в управлінні. Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:

—найменування цінного папера — "облігація";

  • фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;

  • фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації);

  • номінальну вартість облігації;

  • строки погашення, розмір і строки виплати відсотків;

  • місце й дату випуску, а також серію і номер облігації;

  • підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи;

  • печатку емітента.

Облігації всіх видів здобувають громадяни за рахунок їхніх особистих коштів. Підприємства можуть придбати облігації усіх видів за рахунок коштів, що надходять у їхнє розпорядження після сплати податків і відсотків за банківський кредит.

Доход по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їхнього випуску. Доход по облігаціях цільових позик (безвідсоткових облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право придбати відповідні товари або послуги, під якими випущені позики. Якщо ціна товару до моменту його одержання буде перевищувати вартість облігації, то власник одержує товар за ціною, зазначеною на облігації, а при одержанні більш дешевого товару одержує різницю між вартістю облігації і ціною товару.

^ Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування коштів, що засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту й відсотків по ньому.

Класифікація ощадних сертифікатів така:

^ 1. За умовами розміщення коштів:

- термінові;

- до запитання.

2. За термінами дії:

- короткострокові;

- середньострокові;

- довгострокові.

3. За особливостями реєстрації й обігу:

- іменні;

- на пред'явника.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити:

  • найменування цінного папера — "ощадний сертифікат";

  • найменування банку, який випустив сертифікат, його місцезнаходження;

  • порядковий номер сертифіката, дату випуску;

  • суму депозиту;

  • строк вилучення внеску (для термінового сертифіката);

  • найменування або ім'я власника сертифіката (для іменного сертифіката);

  • підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи;

  • печатка банку.

Доход по ощадних сертифікатах виплачують при пред'явленні їх для оплати в банк, який випустив ці сертифікати. У випадку, коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів по терміновому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, то йому виплачується знижений відсоток, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Інвестиційний сертифікат — це цінний папір, що випускається винятково інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і який дає право її власникові на одержання доходу у вигляді дивідендів.

Класифікація інвестиційних сертифікатів:

1. За особливостями реєстрації і обігу:

  • іменні;

  • на пред'явника.

2. За видами емітентів:

  • інвестиційні сертифікати відкритих інвестиційних фондів (відкриті інвестиційні фонди створюються на невизначений період і здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у строки, установлені інвестиційною декларацією фонду);

  • інвестиційні сертифікати закритих інвестиційних фондів (закриті інвестиційні фонди створюються на певний період і здійснюють розрахунки за інвестиційними сертифікатами після закінчення періоду діяльності фонду);

  • інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній (інвестиційні компанії створюється як торговець цінними паперами, що, крім інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії і розміщення цінних паперів).

Вексель — це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів:

  • простий;

  • переказний.

Простий вексель містить такі реквізити:

  • найменування — "вексель";

  • проста й нічим не обумовлена обіцянка оплатити певну суму;

  • вказівка строку платежу;

  • вказівка місця, в якому повинен здійснитися платіж;

—найменування того, кому повинен бути здійснений платіж;

—дату й місце складання векселя;

  • підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Переказний вексель повинен містити, крім реквізитів простого векселя, також просту й нічим не обумовлену пропозицію оплатити певну суму і найменування того, хто повинен платити (платника).

^ Похідні цінні папери (деривативи) – особлива група цінних паперів. Вони мають встановлені законодавством реквізити й засвідчують зобов’язання, внаслідок яких відбувається перехід права власності на базовий актив та/або проводяться розрахунки на підставі ціни базового активу.

Дериват – будь-який фінансовий актив, вартість якого формується і визначається залежно від вартості якогось іншого основного активу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1999 р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» визначено, що дериватив – це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати базовий актив (цінні папери) на визначених ним умовах у майбутньому. Існують такі форми деривативів:

^ Ф’ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент укладання зобов’язань сторонами контракту.

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на момент укладання такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Варант – різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом з власними привілейованими акціями чи облігаціями і надає його власнику право на придбання простих акцій даного емітента протягом певного періоду за певною ціною.

^ Депозитарна розписка (свідоцтво) – це похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента. Загальний обсяг емісії цих цінних паперів обліковується в іноземній депозитарній установі. Емітентом можуть бути юридичні особи – резиденти, які є учасниками Національної депозитарної системи, за умови встановлення кореспондентських відносин між депозитарієм, в якому зберігається глобальний сертифікат на загальний обсяг емісії депозитарних розписок, та іноземною депозитарною установою, яка веде облік права власності за цінними паперами, що лежать в основі депозитарних розписок.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconО. О. Дутченко, аспірантка, Українська академія банківської справи галузеві аспекти управління фінансовими ресурсами підприємства
На сьогоднішній день є актуальним питання управління процесами формування, розміщення та використання фінансових ресурсів на підприємствах....
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconДисципліна „Управління фінансовими ризиками” Довідник з дисципліни спеціальність: 0104 „Фінанси”, 0105 „Банківська справа” 7 семестр викладачі: доцент кафедри «Фінанси І банківська справа»
Метою викладання дисципліни «Управління фінансовими ризиками» є одержання студентами знань теорії, методології й методики інвестування...
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconОперації з похідними фінансовими інструментами як об’єкт фінансового обліку
Така ситуація стосується, в першу чергу, фінансових ринків, у зв’язку з чим на перший план виходять дві основні функції похідних...
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconОптимізація організаційно-економічного механізму управління інвестиціями в житловому будівництві
Спеціальність 08. 00. 04 – економіка та управління підприємствами (економіка будівництва)
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconАкадемія муніципального управління
«тенденції управління фінансовими та інноваційними процесами в умовах ринкових перетворень»
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconДля розвитку і вдосконалення державного управління інвестиційною діяльністю України, велике значення має
Вивчення і вдосконалення досвіду зарубіжних країн у галузі іноземного управління іноземними інвестиціями
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconУдк 657. 92-047. 64 Концептуальні основи управління вартістю підприємства
Ключові слова: вартість підприємства, управління вартістю підприємства, вартісно-орієнтоване управління, середньозва­жена вартість...
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconТема Управління інвестиціями Питання для обговорення в аудиторії
Назвіть основних суб’єктів інвестиційної діяльності. За якими ознаками можна класифікувати інвесторів?
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconТема Управління фінансово-економічною системою
Фінансові основи формування майна, управління обіговими активами, власними та позиковими фінансовими ресурсами. Фінансовий план....
Управління фінансовими інвестиціями підприємства iconВплив інновацій на управління конкурентоспроможністю підприємства
З огляду на важливість досягнення конкурентоспроможності підприємства, як невід’ємного заходу його життєздатності й успішної діяльності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи