Харків хнамг 2007 icon

Харків хнамг 2007




Скачати 391.31 Kb.
НазваХарків хнамг 2007
Дата21.08.2012
Розмір391.31 Kb.
ТипДокументи





Харків - ХНАМГ - 2007




Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Організація і методика аудиту” (для студентів спеціальності 6.050100 - “Облік і аудит”). - Укл. Гордієнко Н.І., Харламова О.В. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 28 с.


Укладачі: к.е.н., проф. Н.І.Гордієнко

к.е.н., доц. О.В.Харламова


Рецензент: Н.Ф.Чечетова


Рекомендовано кафедрою ОіА, протокол № 11 від 12.04.2007 р.

ЗМІСТ

1. Мета і завдання курсу та вимог, що становляться до курсової роботи………………………………………………………………………….4

2. Методика проведення аудиту господарсько-фінансової діяльності підприємств і організацій…………………………………………6

2.1. Нормативна база………………………………………………..…….6

2.2. Предметний обсяг проведення перевірок…………………….6

3. Методика перевірки розділів обліку і робіт, що перевіряються…………………………………………………………………………………..10

4. Приклад розробки методики аудиторської перевірки….13

4.1. Первинні документи з обліку касових операцій…………14

4.2. Регістри синтетичного й аналітичного обліку по рахунку 30 "каса" і форми звітності…………………………………………….14

4.3. Запитальник аудитора для складання програми перевірки касових операцій …………………………………………………………15

4.4. Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці касових операцій…………………………………………………….17

4.5. Опис контрольних процедур……………………………………..18

4.6. Класифікатор можливих порушень при веденні операцій по касі ……………………………………………………………………………23

4.7. Приклади робочих документів …………………………………24

5. Перелік тем курсової роботи та порядок визначення її варіанта……………………………………………………………………………….24

Список літератури……………………………………………………….27


  1. ^

    Мета і завдання курсу та вимоги, що ставляться до курсової роботи




1.1 Організація і методика аудиту - одна із спеціальних дисциплін, що забезпечує рівень підготовки із спеціальності «Облік та аудит».

Мета дисципліни - формування у студента теоретичних знань і практичних навичок з організації аудиторської діяльності і проведення операційного аудиту на підприємствах міського господарства та інших галузей, виховання відповідальності за достовірність і об'єктивність аудиторських висновків, необхідних для прийняття ефективних управлінських рішень.

1.2. Основними завданнями дисципліни є:

  • розкриття змісту й оволодіння методами та прийомами роботи з первісними документами і бухгалтерською звітністю;

  • вивчення передових методів перевірки бухгалтерської та фінансової документації на базі обчислювальної техніки;

  • оволодіння навичками перевірки законності фінансово-господарських операцій та достовірності бухгалтерської і фінансової звітності.

1.3. Дисципліна “Організація та методика аудиту” вивчається на базі засвоєння студентами таких дисциплін навчального плану:

  • у теоретико-методичному відношенні - мікроекономіка;

  • у методичному відношенні - економіка, бухгалтерський облік, фінансовий облік – 1;

  • у відображенні результатів діяльності підприємства - загальна теорія статистики, фінанси підприємства, економічна діагностика, фінансовий облік – 2.

1.4. Відповідно до навчального плану спеціальності 6.050100 студенти 4 курсу виконують курсову роботу з дисципліни "Організація і методика аудиту", що сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань та розвитку практичних умінь з планування і організації аудиту різних комплексів бухгалтерського обліку і звітності студентів при вивченні даної дисципліни.

У процесі підготовки курсової роботи студенти знайомляться і вивчають закони України, Положення, які регулюють аудиторську діяльність, методику вітчизняного і закордонного аудиту, міжнародні стандарти аудиту, праці вітчизняних і закордонних економістів. Це дозволяє самостійно осмислити ту або іншу проблему в галузі аудиту, намітити шляхи його розвитку й удосконалювання, зробити певні висновки.

Курсова робота – це результат поглибленого і всебічного дослідження однієї з тем курсу. Мета написання курсової роботи – закріплення і поглиблення знань студентів з конкретного розділу курсу, який вивчається, і оволодіння навичками самостійної науково-дослідницької роботи. До виконання курсової роботи з дисципліни "Організація і методика аудиту" ставляться наступні вимоги.

При написанні роботи повинні бути використані закони,
положення, що регулюють аудиторську діяльність в Україні,
міжнародні аудиторські стандарти, закордонний досвід організації і
методики аудиту.

У курсовій роботі необхідне глибоке теоретичне висвітлення
теми; при цьому основна увага мусить бути приділена опису методики
аудиту за рекомендованою нижче схемою.

Курсова робота повинна мати обсяг 30-40 сторінок.

Зміст курсової роботи повинен відповідати цим методичним вказівкам.

Курсова робота повинна мати вступ, в якому розкривається значення розробки методики і організації аудиторської перевірки окремого об’єкта обліку.

Основна частина курсової роботи складається з наступних розділів:

  1. Перелік нормативних документів, що регулюють облік і аудит об’єкта перевірки.

  2. Опис альтернативних облікових рішень щодо об’єкта перевірки.

  3. Первинні документи з розділу обліку.

  4. Регістри синтетичного й аналітичного обліку і звітність.

  5. Запитальник аудитора для складання програми перевірки.

  6. Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці.

  7. Опис контрольних процедур.

  8. Класифікатор можливих порушень.

  9. Приклади робочих документів.

Наприкінці висновку студент підписує курсову роботу, вказуючи дату її подання на кафедру.


2. Методика проведення аудиту господарсько-фінансової діяльності підприємств і організацій

При виконанні курсової роботи студенту необхідно виділити основні положення, на які треба звернути увагу:

• нормативна база для проведення аудиту;

• предметна область проведення перевірок;

• методика перевірки розділів обліку і робіт, що підлягають аудиту;

• особливості проведення аудиту за умови використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку.
^

2.1. Нормативна база


Нормативна база, використовувана для організації перевірок, підрозділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база — це відповідні закони, положення, методичні матеріали з обліку і звітності, оподатковування і аудиторські правила (стандарти). Вони необхідні аудитору, щоб виявити відповідність ведення обліку і звітності , проведення аналізу, складання висновку. При наявності в аудитора чи в аудиторської фірми сучасних персональних ЕОМ (ПЕОМ) можна використовувати різні інформаційно-довідкові системи: «Податки і бухгалтерський облік», «Консультант» та ін., що значно полегшують роботу аудитора, прискорюють процес проведення перевірок, підвищують їхню якість. За умов ручної праці можна застосовувати допоміжні таблиці, довідники.

Внутрішня нормативна база —- це облікова політика суб'єкта, різні методичні й інструкційні матеріали з організації обліку на конкретному підприємстві. Вони підлягають аналізу і зіставленню з діючою методологією.
^

2.2. Предметний обсяг проведення перевірок


Предметний обсяг проведення перевірок включає установчі та інші загальні документи підприємства, в тому числі в обліковій політиці, документи по всіх рахунках і розділам бухгалтерського обліку і звітність.

Вивчаючи установчі та інші загальні документи замовника, можна одержати уявлення про підприємство, його діяльність, особливості технології й організації виробництва. Аналіз облікової політики дозволяє виявити загальні відомості про організацію обліку в методичному, технічному й організаційному аспектах, провести експрес-аналіз ведення бухгалтерського обліку в клієнта.

Центральне місце у проведенні перевірок займає аудит обліку по всіх розділах і рахунках і бухгалтерській звітності. У літературі, присвяченій аудиту, питання декомпозиції видів робіт, що підлягають перевірці, представлені взагалі. Немає чіткої градації видів робіт, їхньої трудомісткості й черговості проведення. Тому ми вважаємо, що найбільш раціональною є декомпозиція, що базується на виділенні комплексів, підлягаючих аудиту, щодо плану рахунків бухгалтерського обліку.

Відомо, що план рахунків для підприємств, включених до сфери загального аудиту, містить дев'ять розділів, а також забалансові рахунки. Із загальної маси рахунків в окремий комплекс можна виділити рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Тоді загальна кількість таких комплексів складе 11. В окремі розділи можна виділити установчі й загальні документи; облікову політику; бухгалтерську звітність.

Загальний перелік об'єктів перевірки при проведенні аудиту наведений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Загальний перелік об'єктів перевірки

при проведенні аудиту

№ п/п

Найменування розділу, виду робіт

Коротка характеристика інформації і підрозділів, які підлягають аудиту

1

2

3

1

Установчі та інші документи підприємства

Статут і структура підприємства, ліцензії за видами діяльності, накази, пропозиції, службові записки, протоколи засідання засновників, штатний розпис та ін.

2

Облікова політика підприємства

Робочі документи з методичного, технічного й організаційного аспектів облікової політики підприємства

3



Основні засоби і нематеріальні активи

Синтетичні рахунки 10-12

Аналітичний і синтетичний облік ОЗ

Нарахування зносу ОЗ

Переоцінка основних засобів

Реалізація і вибуття основних засобів

Облік капітальних вкладень

Облік оренди основних засобів

Облік віднесення витрат з ремонту ОЗ

Облік надходження і створення НМА

Облік вибуття і реалізації НМА

Облік амортизації нематеріальних активів

Продовження табл..2.1

1

2

3

4



Виробничі запаси

Синтетичні рахунки 20

Аналітичні рахунки руху матеріальних цінностей на складах підприємства

Списання матеріальних цінностей на витрати виробництва

Списання нестач, втрат і розкрадань матеріальних цінностей

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Аналіз використання матеріальних ресурсів

5

Розрахунки по оплаті праці

Синтетичний рахунок 66

Облік робочого часу співробітників

Облік нарахувань по робітниках – відрядникам

Аналітичний облік по оплаті праці співробітників

Аналітичний облік утримань

Синтетичний облік розрахунків по рахунку 66

Розрахунки по нарахуванню платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

6

Витрати на виробництво

Синтетичні рахунки 23

Виявлення і розподіл прямих витрат

Облік розподіл непрямих витрат

Облік втрат у виробництві

Облік незавершеного виробництва

Зведений облік витрат на виробництво

Калькулювання собівартості продукції.

7

Готова продукція

Синтетичні рахунки 26

Облік випуску готової продукції і рух продукції на складах

Облік відвантаженої продукції

Облік комерційних розрахунків

Продовження табл..2.1

1

2

3

8

Кошти

Синтетичні рахунки 30,31,33

Облік касових операцій

Облік операцій по поточному рахунку

Облік операцій по валютному рахунку

Облік короткострокових фінансових вкладень

Облік інших операцій з коштів

9

Розрахунки

Синтетичні рахунки 36,37

Розрахунки з постачальниками і підрядниками

Розрахунки з покупцями і замовниками

Розрахунки з бюджетом

Розрахунки по позабюджетних фондах

Розрахунки по соціальному страхуванню

Розрахунки з підзвітними особами

Розрахунки з персоналом по інших операціях

Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами

Розрахунки з засновниками

Розрахунки по спільній діяльності

10

Фінансові результати

Синтетичні рахунки 44

Прибутки та збитки

Доходи майбутніх періодів

11

Капітал і резерви

Синтетичні рахунки 40,41,42,43,49

Облік статутного капіталу

Облік резервного капіталу

Облік додаткового капіталу

Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

Страхові резерви

12

Кредити і фінансування

Синтетичні рахунки 48,50,60

Цільове фінансування і цільові надходження

Довгострокові й короткострокові позички

Продовження табл..2.1

1

2

3

13

Облік по забалансових рахунках

Забалансові рахунки

Облік товарів, прийнятих на комісію

Облік активів на відповідальному збереженні

Облік списаних активів

14

Фінансова звітність і додатки


Баланс ф №1

Звіт про фінансові результати ф.№2

Звіт про рух капіталу ф.№3

Звіт про рух коштів ф№4

Примітки до фінансової звітності ф.5.


З табл. 2.1. видно, що декомпозиція розділів і видів робіт, що підлягають аудиту, охоплює практично всі комплекси бухгалтерського обліку і звітності. Для кожного конкретного економічного суб'єкта необхідно визначити найбільш значущі комплекси і саме їм приділити основну увагу при перевірці.

  1. ^

    Методика перевірки розділів обліку і робіт


Аудиторська перевірка – це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірки, не знижуючи при цьому її якості і незважаючи на аудиторський підприємницький ризик.

Одним з найбільш ефективних шляхів вирішення проблеми є вироблення чіткої методики перевірки кожного підрозділу, ділянки бухгалтерського обліку. Завдання полягає в тому, щоб на стадії планування перевірки визначити склад контрольних процедур, але самі процедури повинні бути вже розроблені. При проведенні перевірки досить запросити в клієнта необхідні документи і облікові регістри і за заздалегідь описаною процедурою здійснювати перевірку.

Методики з різних розділів обліку повинні розроблятися за єдиною схемою. Для перевірки кожного розділу бухгалтерського обліку складається методика, що повинна містити в собі:

1. Перелік основних нормативних документів.

2. Опис альтернативних облікових рішень, вибір яких наданий економічному суб'єкту Законом про бухгалтерський облік, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

3. Первинні документи з розділу обліку.

4. Регістри синтетичного й аналітичного обліку і звітність.

5. Запитальник аудитора для складання програми перевірки.

6. Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці.

7. Опис контрольних процедур.

8. Класифікатор можливих порушень.

9. Робочі документи аудитора.

Перевірка, здійснювана традиційним способом, включає виконання положень, наведених у перших чотирьох пунктах методики. Наступні пункти методики доцільно використовувати, якщо до роботи залучаються асистенти.

^ Перелік основних нормативних документів включає закони, положення з бухгалтерського обліку, методичні вказівки, інструкції й ін., якими повинен керуватися аудитор при перевірці відповідного розділу обліку.

^ Опис альтернативних облікових рішень, вибір яких наданий економічному суб'єкту, припускає опис різних варіантів таких рішень, що дозволить аудитору за необхідності порівняти їх з варіантом, застосовуваним клієнтом, і виконати необхідний аналіз чи дати рекомендації з поліпшення ведення обліку.

^ Перелік первинних документів наводять по кожному розділу обліку, що дозволяє аудитору зробити висновок про стан етапу реєстрації в первинному обліку (чи застосовуються типові форми первинних документів, як оформлені документи та ін.).

^ Регістри аналітичного і синтетичного обліку і звітності представляють їхній опис для відповідних форм рахівництва (журнальної форми, журнал-головний, спрощеної та ін.).

Наявність переліку регістрів дозволяє аудитору визначити їхню відповідність у клієнта загальноприйнятим і за необхідності зробити відповідні рекомендації.

Звітність повинна включати відповідні форми (баланс за ф. № 1, звіт про фінансові результати за ф. № 2 та ін.)

^ Запитальник аудитора для складання програми перевірки містить необхідні запитання, які необхідно включити до плану перевірки. Ці запитання спрямовані на виявлення можливих порушень в організації обліку, оформленні документів, доповненні звітності, внутрішнього контролю. Запитальники доцільно складати у вигляді таблиць з варіантами відповідей і висновків.

^ Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці, є типовими. Використовуються вісім основних методів:

  • спостереження за інвентаризацією чи участь у ній;

  • спостереження за виконанням господарських чи бухгалтерських операцій;

  • усне опитування;

  • одержання письмових підтверджень;

  • перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб;

  • перевірка документів клієнта;

  • перевірка арифметичних розрахунків;

  • проведення аналізу.

Опис контрольних процедур потрібний для виявлення можливих порушень чи зловживань по відповідному розділу обліку.

Усі процедури будуються за єдиною схемою і містять у собі:

  • найменування контрольної процедури;

  • мету проведення контрольної процедури;

  • перелік засобів (первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліків клієнта, норми, нормативи і різна довідкова інформація), необхідних для виконання процедури;

  • опис техніки виконання процедури;

  • опис форми подання результатів проведеної процедури ведучому аудитору.

Усі процедури забезпечені класифікаційними номерами, що дозволяють робити посилання на них у програмі аудиторської перевірки в конкретного клієнта. Класифікаційний номер містить назву розділу бухгалтерського обліку і три цифрових знаки. Класифікаційний номер будується за серійно-порядковою системою:

перший знак — номер порушення по класифікації порушень;

другий знак — номер різновиду порушення;

третій знак — порядковий номер контрольної процедури для виявлення даного порушення.

^ Класифікатор можливих порушень містить найчастіші порушення з відповідних розділів обліку. Так, для аудиторської перевірки касових операцій можна припустити наступну класифікацію порушень; пряме розкрадання, присвоєння грошових засобів, що надійшли, зайве списання грошей по касі та ін.

^ Робочі документи – це задокументована інформація, що підготовлена аудитором (і для аудитора) або одержана ним у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки.

На форму і зміст робочих документів впливають такі чинники:

  • характер завдання;

  • форма аудиторського висновку;

  • характер і складність бізнесу;

  • характер і стан систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю суб'єкта господарювання;

  • потреба (за певних обставин) у керівництві, нагляді й перевірці роботи, виконуваної асистентами;

  • використання у процесі аудиторської перевірки конкретних методів та прийомів.

У більшості випадків, робочі документи аудиторів мають табличну форму подання.

Таким є підхід до розробки положень методики проведення перевірок за участю асистента. Розробка практичних методик для перевірки кожного розділу й об'єкта обліку — справа дуже трудомістка.

^

4. Приклад розробки методики аудиторської перевірки



Розглянемо на прикладі аудиту обліку касових операцій методику виконання студентами курсової роботи з дисципліни “Організація і методика аудиту”.

Освоєння методики аудиту касових операцій є важливим з кількох причин:

• кошти належать до числа найбільш рухливих і легко реалізованих активів підприємства;

• грошові операції мають масовий і розповсюджений характер;

• рухливість коштів і масовість грошових операцій роблять цю ділянку господарської діяльності економічного суб'єкта найбільш уразливою з погляду різних порушень і зловживань.

У складі коштів найбільш рухливий характер має готівка. Рух готівки відбувається за допомогою касових операцій. Останні дуже різноманітні, але серед них можна виділити основні:

• видача коштів на оплату праці;

• видача коштів на оплату адміністративно-господарських витрат;

• видача коштів підзвітним особам та ін.

Операції з руху коштів перевіряються суцільним порядком.

Методи перевірки касових операцій чітко розроблені й мають давню історію. Аудитор повинен перевірити дотримання касової дисципліни на підприємстві. При цьому особлива увага має бути приділена питанню забезпечення збереження грошей і цінностей.

Внаслідок того, що касові операції мають масовий характер, цей етап аудиторської перевірки є досить трудомістким. Однак касові операції одноманітні, а методи процедури перевірки досить прості. Саме на цьому етапі основному аудитору доцільно залучати до роботи асистентів.

^

4.1. Первинні документи з обліку касових операцій


Склад первинних касових документів, з одного боку, дуже вузький — це прибуткові й видаткові касові ордери, касова книга. З іншого боку, касові операції пов'язані практично з усіма іншими розділами обліку, наприклад, з реалізацією, розрахунками з підзвітними особами, з постачальниками і т.д. і, отже, при перевірці необхідно зіставити касові документи з іншими.

Основними документами, які необхідно вивчити при перевірці касових операцій, є: касова книга; звіти касира; прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери; журнал (книга) реєстрації прибуткових касових ордерів; журнал (книга) реєстрації видаткових касових ордерів; журнал (книга) реєстрації виданих доручень; журнал (книга) реєстрації депонентів; журнал (книга) реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей; виправдувальні документи до касових документів; авансові звіти.

^

4.2. Регістри синтетичного й аналітичного обліку по рахунку 30 «Каса» і форми звітності


Численні й різноманітні операції руху коштів у касі підприємства знаходять своє відображення в наступних регістрах синтетичного обліку і звітності:

• Головна книга;

• журнал-ордер № 1 і відомість № 1 (для журнально-ордерної форми обрахунку),

• інші регістри синтетичного обліку касових операцій;

• баланс підприємства (форма № 1);

• звіт про рух коштів (форма № 4)
^

4.3. Запитальник аудитора для складання програми перевірки касових операцій


Перш ніж приступити до суцільної перевірки касових операцій, аудитор повинен спланувати цю перевірку, тому що «суцільна перевірка» не означає, що один за одним будуть переглянуті всі касові документи. Ці документи можуть бути переглянуті неодноразово, але щоразу аудитор виконує зовсім іншу процедуру, спрямовану на виявлення одного з можливих порушень, перерахованих у попередньому розділі. Кожна процедура матиме своє призначення, переслідувати певну мету, а її результати треба оформити у вигляді спеціальної таблиці.

Складанню плану перевірки передує оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням коштів та інших цінностей у касі підприємства.

Аудитор за допомогою запитальника, складеного спеціальним чином, визначає стан внутрішнього контролю, дає попередню оцінку дотримання на підприємстві касової дисципліни, виявляє найбільш уразливі з погляду зловживань місця, планує основні контрольні процедури, визначає специфічні риси ведення обліку на підприємстві, опис яких відсутній у наявному в нього наборі стандартних процедур.

Ознаками відсутності чи недостатнього контролю за рухом коштів у касі підприємства для аудитора є:

  • відсутність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових ревізій каси з повним перерахуванням готівки і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі;

  • відсутність на підприємстві наказу керівника, що встановлює періодичність перевірок;

  • наявність ознак формального проведення ревізій каси;

  • призначення в комісії з проведення ревізій постійно одних і тих самих осіб, відсутність прикладених до акту робочих записів ревізійної комісії, що свідчать про посторінкове перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується та ін.;

  • надання права підпису прибуткових і видаткових вагових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відбите в розпорядженнях керівника підприємства;

  • формальне проведення ревізії каси при зміні (звільненні) касирів;

  • відсутність у штаті касира, коли ці функції покладені на рахункового працівника без письмового розпорядження керівника підприємства;

  • відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

  • відсутність у касира навичок підготовки до ревізії каси, що свідчить про те, що така процедура є для нього звичайною.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів і касирів. Тому аудитор повинен опитати кожну з відповідальних осіб. Запитальник аудитора має бути складений таким чином, що в більшості випадків відповідь вписувати не потрібно, бо аудитор відзначає маркером чи обводить авторучкою отриману відповідь, номер процедури і номер попереднього висновку. Запитальник побудований за принципом блок-схеми, якщо немає необхідності задавати яке-небудь запитання, номер наступного запитання зазначений у графі «Номер наступного запитання».

Запитальник аудитора складають у трьох екземплярах, на кожному з них проставляються посада, прізвище, ім'я і по батькові особи, з якою буде проведена бесіда.

Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про раптові ревізії каси, керівник підприємства — про необхідність укладати договір про повну матеріальну відповідальність з касиром. Розбіжності у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

Слід зазначити, що відповіді на запитання можуть бути типу «повинен (повинні) бути», тобто що відповідаючий може бути не упевненим у своїй відповіді — у цьому випадку відповідь на поставлене запитання аудитору доводиться знаходити самому або опитувати інших співробітників підприємства.

За результатами опитування в аудитора складається певна думка про стан касової дисципліни на підприємстві. Представлений запитальник дозволяє аудитору зробити цілий ряд проміжних висновків, сукупність яких надає право зробити основний висновок про те, що касова дисципліна в клієнта не дотримується, а порядок ведення касових операцій порушується.

Подібний висновок може бути основою для наступних дій:

  • якщо за результатами опитування співробітників підприємства, що перевіряється, і даними експрес-аналізу звітності касові операції становлять невелику питому вагу в загальній кількості господарських операцій, то аудитор може планувати перевірку касових операцій у звичайному порядку для оцінки матеріальності статті «Каса» у звітності підприємства;

  • якщо питома вага касових операцій велика, наприклад, реалізація продукції підприємства ведеться через касу, то це може послужити підставою аудитору для відмови від вираження своєї думки про вірогідність звітності підприємства.

У загальному випадку за результатами опитування в аудитора сформовується план проведення перевірки касових операцій і намічається склад процедур.

Запитальник аудитора може мати наступний вигляд (табл..4.1).

Таблиця 4.1 – Приклад запитальника аудитора

№ запитання

Зміст запитання

Варіант відповіді

Методи збору аудиторських доказів

Номер контрольної процедури

Номер порушення за класифікатором

Індекс робочого документу

Так

Ні
^

4.4. Методи збору аудиторських доказів

при перевірці касових операцій


Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.

При перевірці касових операцій використовуються практично всі методи отримання аудиторських доказів, але вони застосовуються до різних об'єктів контролю і для виявлення можливих порушень.

1. Спостереження чи участь в інвентаризації.

2. Спостереження за виконанням господарських чи бухгалтерських операцій.

3. Усне опитування.

4. Одержання письмових підтверджень.

5. Перевірка документів, отриманих клієнтами від третіх осіб.

6. Перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта.

7. Перевірка арифметичних розрахунків.

8. Аналіз.
^

4.5. Опис контрольних процедур


Для виявлення кожного з можливих порушень чи зловживань розроблений певний набір контрольних процедур.

Аудитор одержує аудиторські докази, застосовуючи одну або декілька із зазначених нижче процедур: перевірку, спостереження, опитування і підтвердження, підрахунок та аналітичні процедури. Термін проведення таких процедур частково залежатиме від часу, протягом якого потрібні аудиторські докази.

Перевірка включає вивчення бухгалтерських реєстрів і документів або матеріальних активів. Перевірка бухгалтерських реєстрів і документів дає аудиторські докази різного рівня надійності, залежно від їхнього характеру і джерела отримання та ефективності засобів внутрішнього контролю підприємства. До трьох основних категорій документальних аудиторських доказів, які мають для аудитора різний рівень надійності, належать: документальні аудиторські докази, що здійснені і зберігаються у третіх осіб; документальні аудиторські докази, що створені третіми особами й зберігаються на підприємстві; документальні аудиторські докази, що виконані й зберігаються на підприємстві.

Перевірка матеріальних активів забезпечує надійні аудиторські докази щодо їх наявності, але не завжди стосовно права власності на них та правильності відображання їх вартості.

Спостереження - це нагляд з боку аудитора за процесом або процедурами, які виконуються іншими особами, наприклад, спостереження за підрахунком товарно-матеріальних запасів працівниками підприємства або за виконанням процедур контролю, після яких не залишаються ознаки їх проведення.

Опитування - це пошук інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб на підприємстві або поза його межами. Опитування може варіюватись: від формальних письмових запитів, адресованих третім особам, до неформального усного опитування працівників підприємства. Відповіді можуть дати аудитору інформацію, якою він раніше не володів, або підтверджувальні для аудитора докази.

Підтвердження полягає в отриманні аудиторами підтверджувальної інформації відносно того, що міститься в бухгалтерських реєстрах. Наприклад, аудитор, як правило, шукає прямого підтвердження сум дебіторської заборгованості через спілкування з боржниками підприємства.

Підрахунок полягає в перевірці арифметичної точності первинних документів та реєстрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків.

Аналітичні процедури - це аналіз найважливіших показників і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, які суперечать іншій інформації, що стосується цієї справи, або відхиляються від показників, які очікуються.

Аналітичні операції полягають у порівнянні фінансової інформації підприємства, наприклад, з такими показниками: аналітичною інформацією за минулі періоди; плановими розрахунками підприємства (бюджети, прогнози); очікуваннями аудитора (наприклад, оцінка нарахованої амортизації); поданою інформацією по галузі (порівняння обсягу продаж, дебіторської заборгованості з середніми показниками по галузі або з даними по інших подібних підприємствах).

Під час проведення аналітичних операцій розглядають взаємозв'язок:

  • між елементами фінансової інформації, наприклад обсягами реалізації підприємства і доходом;

  • між фінансовою інформацією та відповідною інформацією нефінансового характеру, такою, як вартість витрат на оплату праці та кількість працівників підприємства.

З метою виконання вищенаведених операцій можуть використовуватися різні методи: від простого порівняння до комплексного аналізу, в якому використовуються статистичні засоби. Аналітичні процедури можуть застосовуватися під час аналізу консолідованої фінансової звітності підприємства, окремих структурних його підрозділів, філій та окремих елементів фінансової інформації. Вибір процедури перевірки, методів і рівня їх використання покладається на професійний досвід аудитора.

Аналітичні процедури використовуються:

  • щоб допомогти аудитору під час планування характеру, часу та розміру інших аудиторських процедур;

  • перевірки на суттєвість, коли їх використання може бути більш ефективним або продуктивним, ніж тести деталей для скорочення ризику невиявлення з окремих тверджень фінансової звітності підприємства;

  • як остаточний (заключний) огляд фінансової звітності підприємства на стадії завершення аудиту.

Усі процедури побудовані за єдиною схемою: найменування, мета процедури; засоби, необхідні для її виконання, техніка виконання процедури; оформлення результатів.

Процедури забезпечені класифікаційними номерами, що дозволяє робити посилання на них у програмі аудиторської перевірки в конкретного клієнта.

Класифікаційний номер містить назву розділу бухгалтерського обліку і три знаки. Будується за серійно-порядковою системою:

перший знак — номер порушення по класифікації;

другий знак — номер різновиду порушення;

третій знак — порядковий номер процедури для виявлення даного порушення.

• Для виявлення прямого розкрадання коштів, не замаскованого ніякими діями, застосовується процедура «Каса» — інвентаризації касової готівки.

• Для виявлення розкрадання коштів, яке маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших співробітників підприємства, застосовуються процедури:

«Каса.1.2.1.» — перевірки наявності на прибутковому і видатковому касовому ордерах підпису головного бухгалтера чи уповноваженої особи;

«Каса. 1.2.2.» — перевірки наявності на видаткових касових документах підписів керівника підприємства чи уповноваженої особи і т.ін.

«Каса.2.1.1.» — перевірки чекової книжки (книжок) підприємства на повноту;

«Каса.2.1.2.» — перевірки повноти оприбуткування коштів у касу підприємства, отриманих з банку по чеку.

• Для виявлення випадків неоприбуткування і присвоєння грошових сум, що надійшли від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах, застосовуються процедури:

«Каса.2.2.1.» — перевірки своєчасності розрахунків співробітників підприємства по витратах на відрядження:

«Каса.2.2.2.» — перевірки своєчасності розрахунків співробітників по коштах, виданих на господарські потреби і т.д.

• Для виявлення зайвого списання грошей по касі шляхом повторного використання тих самих документів застосовуються процедури:

«Каса.3.1.1.» — перевірки повноти первинних прибуткових касових документів, прикладених до звіту касира;

«Каса.3.1.2.» — перевірки повноти первинних видаткових касових документів, прикладених до звіту касира;

«Каса.3.1.3.» — перевірка правильності і своєчасності гасіння додатків.

• Для виявлення зайвого списання грошей по касі неправильним підрахунком підсумків у касових документах і касових звітах застосовуються процедури:

«Каса.3.2.1.» — перевірки збігу вхідного залишку по касі на кожен день з кінцевим залишком по касі за попередній день;

«Каса.3.2.2.» — перевірки підсумків касових звітів.

• Для виявлення зайвого списання грошей по касі без підстав по підроблених документах застосовуються процедури:

«Каса.3.3.1.» — перевірки збігу видаткових касових ордерів інформації про них, що міститься в журналі реєстрації видаткових касових ордерів;

«Каса.3.3.2.» — перевірки доброякісності первинних документів;

«Каса.3.3.3.» — перевірки обґрунтованості включення особи до розрахунково-платіжних відомостей.

• Для виявлення зайвого списання грошей по касі шляхом підробки в законно оформлених документах зі збільшенням сум списань застосовуються процедури:

«Каса.3.4.1.» — перевірки повноти реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей у журналі реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей;

«Каса.3.4.2.» — перевірки відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку по розрахунках з персоналом.

• Для виявлення випадків присвоєння сум, законно нарахованих різним особам і організаціям, зокрема, депонованої заробітної плати і засобів, нарахованих за іншими підставами, застосовують процедури:

«Каса.4.1.1.» — перевірки відповідності платіжних (розрахунково-платіжних відомостей) реєстрам депонованих сум;

«Каса.4.1.2.» — перевірки повноти і своєчасності здачі у банк депонованих сум;

«Каса.4.1.3.» — перевірки повноти оприбуткування депонованих сум на розрахунковий рахунок у банку і т.д;

• Для виявлення випадків присвоєння сум іншим підприємствам:

«Каса.4.2.1.» — перевірки вірогідності доручень від інших підприємств на одержання грошей.

• Для виявлення випадків розрахунків сумами наявних коштів, що перевищують граничну величину, з іншими юридичними особами і підприємцями, які діють без створення юридичної особи, застосовують процедури:

«Каса.5.1.1.» — перевірки здійснення розрахунків готівкою з іншими юридичними особами сумами, що перевищують установлену граничну величину;

«Каса. 5.1.2.» — перевірки дотримання встановленого банком ліміту залишку каси;

«Каса.5.2.1.» — перевірки дотримання підприємством граничних сум розрахунків між юридичними особами наявними коштами, що надходять у касу.

• Для виявлення випадків розрахунків з населенням наявними коштами за готову продукцію, товари, виконані роботи і зроблені послуги із застосуванням контрольно-касових машин необхідні процедури:

«Каса.6.1.1.» — перевірки правильності ведення книг касира-операціоніста;

«Каса.6.1.2.» — перевірки повноти оприбуткування в касу підприємства виторгу з контрольно-касових машин;

«Каса.6.2.1» — перевірки своєчасності постановки на облік контрольно-касових машин у податковому органі;

«Каса.6.2.2» — перевірки своєчасності зняття з обліку в податковому органі контрольно-касових машин.

• Некоректне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку виявляється за допомогою процедури:

«Каса.7.1.1.» — перевірки відповідності контировки, продавленої на первинних касових документах, записам у журналі-ордері № 1 «Каса».

За умови автоматизованого складання звіту касира і ведення касової книги необхідність у проведенні багатьох із зазначених процедур відпадає.

^

4.6. Класифікатор можливих порушень при веденні операцій по касі




Основні порушення — зловживання, розкрадання, помилки в області касових операцій можна класифікувати в такий спосіб:

1. Пряме розкрадання коштів:

1.1. Нічим не замасковане.

1.2. Замасковане неоформленими документами і розписками.

2. Неоприбуткування і присвоєння грошових сум, що надійшли:

2.1. З банку.

2.2. Від різних фізичних і юридичних осіб за прибутковими ордерами.

2.3. Від різних юридичних осіб за дорученнями.

3. Зайве списання грошей по касі:

3.1. Повторне використання тих самих документів.

3.2. Неправильний підрахунок підсумків у касових документах і звітах.

3.3. Списання сум за підробленими документами.

3.4. Підробка в законно оформлених документах збільшених сум списань.

4. Присвоєння сум, законно нарахованих різним особам і організаціям:

4.1. Присвоєння депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих за іншими підставами.

4.2. Присвоєння сум, що надійшли від інших підприємств.

5. Розрахунки сумами наявних коштів перевищують граничну величину:

5.1. З іншими юридичними особами і підприємцями, які діють без створення юридичної особи;

5.2. Що надходять у касу підприємства, яка перевіряється

6. Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи і послуги:

6.1. Без застосування контрольно-касових машин;

6.2. Без реєстрації контрольно-касових машин у податкових органах.

7. Некоректне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку.

^

4.7. Приклади робочих документів


Курсова робота повинна містити приклади робочих документів аудитора щодо об’єкта перевірки (як мінімум 1 приклад). Приклад робочого документа аудитора щодо перевірки своєчасності й повноти повернення підзвітних сум та оформлення авансових звітів наведено нижче.


Аудиторська фірма ________________________

Підприємство ________________________

Період перевірки ­­­­­­­­­­­­­­­­­_________________________

^ ПЕРЕВІРКА СВОЄЧАСНОСТІ Й ПОВНОТИ ПОВЕРНЕННЯ ПІДЗВІТНИХ СУМ ТА ОФОРМЛЕННЯ АВАНСОВИХ ЗВІТІВ



п\п

ПІБ працівника

Позначення видачі коштів під звіт

Отримання готівки під звіт

Представлення авансового звіту (з позначкою:

вчасно/

невчасно)

Повернення невитраченої суми в касу (з позначкою:

вчасно/

невчасно)

Доплата працівнику

Дата

Сума

Дата

Сума витрат

Дата

Сума

Дата

Сума


































Виконав ________________________

Перевірив ________________________

^

5. Перелік тем курсової роботи і

порядок визначення її варіанту



Студент обирає тему курсової роботи відповідно до рекомендованої кафедрою тематики, що наведена нижче.


  1. Організація і методика аудиту капітальних інвестицій.

  2. Організація і методика аудиту нематеріальних активів.

  3. Організація і методика аудиту довгострокових фінансових інвестицій підприємства.

  4. Організація і методика аудиту довгострокової дебіторської заборгованості підприємства.

  5. Організація і методика аудиту надходження (придбання, спорудження, безоплатного отримання та ін.) основних засобів.

  6. Організація і методика аудиту вибуття (ліквідації, продажу, безоплатної передачі та ін.) основних засобів.

  7. Організація і методика аудиту орендних операцій з основними засобами.

  8. Організація і методика аудиту амортизації необоротних активів.

  9. Організація і методика аудиту запасів.

  10. Організація і методика аудиту МШП.

  11. Організація і методика аудиту товарів (у торгівельних підприємствах).

  12. Організація і методика аудиту операцій з валютними коштами.

  13. Організація і методика аудиту товарообмінних операцій.

  14. Організація і методика аудиту операцій з давальницькою сировиною.

  15. Організація і методика аудиту власного капіталу і його складових.

  16. Організація і методика аудиту розрахунків з бюджетом з податку на прибуток.

  17. Організація і методика аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість.

  18. Організація і методика аудиту розрахунків з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб.

  19. Організація і методика аудиту поточної дебіторської заборгованості підприємства.

  20. Організація і методика аудиту поточної кредиторської заборгованості підприємства.

  21. Організація і методика аудиту формування доходів підприємства.

  22. Організація і методика аудиту витрат на виробництво і собівартості продукції.

  23. Організація і методика аудиту нарахування заробітної плати.

  24. Організація і методика аудиту утримань із заробітної плати.

  25. Організація і методика аудиту фінансових результатів.

  26. Організація і методика аудиту фінансової звітності підприємств малого бізнесу.

  27. Організація і методика аудиту вексельних операцій.

  28. Організація і методика аудиту лізингових операцій.

  29. Організація і методика аудиту забезпечення наступних виплат і платежів.

  30. Організація і методика аудиту розрахунків з підзвітними особами.

Варіант курсової роботи визначається відповідно до порядкового номера студента в журналі студентської групи.


^

Список літератури


  1. Аудит. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: — Л. : Вид-во Львівської комерційної академії, 2006. — 129с.

  2. Аудит: Застосування міжнародних стандартів аудиту практиці України/ За заг.ред. Пилипенка І. І. — К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС", 2005. — 172с.

  3. Беренда Надія Іванівна. Організація і методика аудиту: Курс лекцій для студ. спец. 7.050106 "Облік і аудит" напряму 0501 "Економіка і підприємництво"— К. : НУХТ, 2004. — 81с.

  4. Гончарук Яків Андрійович, Рудницький Василь Степанович. Аудит: Навч. посіб. для ВУЗів — 2.вид., перероб. та доп. — Л. : Оріяна-Нова, 2004. — 291с.

  5. Гуцайлюк З. В., Мех Я. В., Щирба М. Т. Аудит: Теорія, методика, збірник завдань:Навч. посіб.. — Т. : Економічна думка, 2002. — 189с.

  6. Давидов Григорій Миколайович. Аудит: Підручник. — К. : Знання, 2004. — 512с.

  7. Давидов Григорій Миколайович. Аудит: теорія і практика. — Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006. — 323с.

  8. Дерій Василь Антонович, Кізима Андрій Ярославович. Аудит: Курс лекцій. — Т. : Джура, 2002. — 86с.

  9. Дорош Ніна Іванівна. Аудит: методологія і організація. — К. : "Знання" КОО, 2001. — 402с.

  10. Загородній Анатолій Григорович, Єлісєєв Андрій Валентинович, Корягін Максим Вікторович, Будзан Наталія Василівна. , 2003. — 364с.

  11. Кулаковська Людмила Петрівна, Піча Юрій Володимирович. Організація і методика аудиту: Навч. посібник для ВУЗів. — К. : Каравела, 2004. — 568с.

  12. Никонович Марина Олексіївна, Редько Катерина Олександрівна, Юр'єва Ольга Анатоліївна: Навч. посібник — К. : КНТЕУ, 2006. — 471с.

  13. Огійчук Микола Феодосійович, Новіков Іван Трохимович,: 7.050201-"Менеджмент "; 7.050107-"Економіка підприємств" / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва — Харків, 2005. — 232с.

  14. Петрик Олена Анатоліївна. Аудит: методологія і організація. — К. : КНЕУ, 2003. — 260с.

  15. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (надалі — ПБО): ПБ01 «Загальні вимоги до фінансової звітності», ПБО 2 «Баланс», ПБО 3 «Звіт про фінансові результати», ПБО 4 «Звіт про рух грошових коштів», ПБО 5 », ПБО 7 «Основні засоби», ПБО 8 «Нематеріальні активи», ПБО 9 «Запаси», ПБО 10 «Дебіторська заборгованість», ПБО 11 «Зобов'язання», ПБО 12 «Фінансові інвестиції», ПБО 13 «Фінансові інструменти» ПБО 14 «Оренда», ПБО 15 «Дохід», ПБО 16 «Витрати»,ПБО 17 «Податок на прибуток», ПБО 18 «Будівельні контракти», ПБО 19 «Об єднання підприємств», ПБО 20 «Консолідована фінансова

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Організація і методика аудиту” (для студентів спеціальності 6.050100 - “Облік і аудит”)


^

Укладачі: Гордієнко Наталія Іванівна,

Харламова Олена Вікторівна

Редактор: М.З.Аляб’єв




План 2007,поз. 311

__________________________________________________________________________________

Підп.до друку 4.04.07 Формат 60х84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовню-друк.арк 1,0 Обл.-д.арк.1,25

Тираж 200 прим. Зам. №

___________________________________________________________________________
61002, ХНАМГ, Харків, вул. Революції, 12


61002, ХНАМГ, Харків, вул. Революції, 12
Сектор оперативної поліграфії при ІОЦ ХНАМГ


Схожі:

Харків хнамг 2007 iconЗа спеціальністю 030509 – «облік І аудит» харків хнамг 2007
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Економіка підприємства» (для студентів заочної форми навчання за спеціальністю...
Харків хнамг 2007 iconМетодичнi вказiвки
Міське будівництво І господарство”. Укл. Линник І. Е. Харків: хнамг, 2007. – 31с
Харків хнамг 2007 iconНти сферичної геометрії та тригонометрії (Навчальний посібник із завданнями для самостійної роботи студентів спеціальності «Геоінформаційні системи та технології») Харків хнамг 2007
М. П. Данилевський, А.І. Колосов, А. В. Якунін. Елементи сферичної геометрії та тригонометрії. (Навчальний посібник із завданнями...
Харків хнамг 2007 iconВ. М. Ладиженський Рекомендовано кафедрою Інженерної екології міст, протокол №10 від 14. 05. 2007 р
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни „Основи наукових досліджень” (для студентів 5 курсу денної форми...
Харків хнамг 2007 iconМіністерство освіти І науки України
Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: хнамг, 2007. – 287с з іл
Харків хнамг 2007 iconОрганізація екскурсійних послуг
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Організація екскурсійних послуг» (для студентів за напрямом підготовки 0504 – «Туризм»...
Харків хнамг 2007 iconМетодичні вказівки
«Менеджмент» галузі знань 0306 – «Менеджмент І адміністрування». Укл.: Писаревський І. М., Александрова С. А.– Харків: хнамг, 2007....
Харків хнамг 2007 iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Удк конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: хнамг, 2007. – 164 с
Харків хнамг 2007 iconА. О. Качура конспект лекцій до вивчення дисципліни «Будівельна техніка» (для студентів рівня підготовки «Бакалавр» напряму підготовки 0921 «Будівництво») Харків хнамг 2007 Конспект
Конспект лекцій до вивчення дисципліни "Будівельна техніка" (для студентів рівня підготовки «Бакалавр» напряму підготовки 0921 «Будівництво»)...
Харків хнамг 2007 iconХарківська національна академія
Конспект лекцій з курсу „Біржова діяльність” „ (для студентів спеціальності 050100 „Облік І аудит”). Авт. Ситник Ю. О. Харків: хнамг,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи