Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства icon

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства




НазваМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Сторінка1/7
Дата21.08.2012
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7



Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства





Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт з аналітичної хімії

( для студентів 1-4 курсів усіх форм навчання спеціальностей

7.070805 - ”Екологія та охорона навколишнього середовища”,

7.092600 - ”Водопостачання та водовідведення”

Частина II


Харків - ХНАМГ-2007




Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з аналітичної хімії.(для студентів 1-4 курсів усіх форм навчання спеціальностей 7.070805-”Екологія та охорона навколишнього середовища”, 7.092600 - ”Водопостачання та водовідведення”). Частина II. Укл.: Мураєва О.О., Волювач С.В. Ігнатов І.І., Нат Т.П., Зайцева І.С. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 47 с.


Укладачі: О.О. Мураєва,

С.В. Волювач,

І.І. Ігнатов,

Т.П. Нат,

І.С. Зайцева


Рецензент: Т.Д. Панайотова


Рекомендовано кафедрою хімії, протокол № 8 від 09.02.2007.


Ці методичні вказівки є продовженням методичних вказівок № 1 до практикуму з аналітичної хімії води для студентів 1-4 курсів усіх форм навчання спеціальностей 7.070805- ”Екологія та охорона навколишнього середовища”, 7.092600 – ” Водопостачання та водовідведення”.

У зв’язку із зростанням значення очистки вод у вирішенні проблеми охорони навколишнього середовища необхідно зосередити увагу майбутніх спеціалістів даного профілю на методах дослідження природи вод, а також виробничих і побутових стоків. Тому методичні вказівки вміщують лабораторні роботи з аналізу води. Лабораторні роботи виконуються студентами протягом навчального семестру, а також під час навчально-виробничої практики з аналізу води.


^ Лабораторна робота № 1


Приготування і стандартизація робочих розчинів

у методі нейтралізації


  1. Самостійна підготовка


Запитання і задачі


  1. У чому суть методу нейтралізації, які реакції лежать в його основі ?

  2. Які речовини можна визначити методом нейтралізації і чому? Наведіть приклади.

  3. Які робочі розчини використовують у методі нейтралізації? Якої концентрації їх готують і чому?

  4. Які речовини використовують як вихідні, які вимоги до них ставляться?

  5. Які індикатори використовують у методі нейтралізації? Що таке інтервал переходу і показник титрування індикатора?

  6. На чому ґрунтується вибір індикатора, яке значення при цьому має стрибок рН на кривій титрування?

  7. Наведіть приклади кривих титрування.

  8. Скільки літрів 37%-ного розчину НСl (густиною 1,19 г/см3) потрібно взяти, щоб приготувати 200 мл 0,1Н розчину НСl?

  9. Скільки мілілітрів 2Н розчину NaOH потрібно взяти, щоб приготувати 500 мл 0,1Н розчину NaOH?

  10. Скільки грамів Na2B4O7  IOH2O необхідно взяти для приготування 500 мл розчину, що використовують для визначення концентрації приблизно 0,1Н розчину НСl?

  11. Скільки грамів H2C2O2  2H2O необхідно взяти для приготування 250 мл розчину, що використовують для визначення концентрації приблизно 0,1Н розчину НСl?

  12. На титрування 20 мл 0,1Н розчину NaOH пішло 25 мл розчину НСl. Визначити молярну та нормальну концентрації розчину НСl, кількість грамів НСl, що міститься в 1 л цього розчину.

  13. Які значення рН (7,7,7) мають розчини таких речовин:

CH3COONa, CH3COOH, Na2CO3, NH4Cl, NaCl? Вкажіть, які робочі розчини потрібно використовувати під час титрування означених розчинів за методом нейтралізації, які індикатори треба застосовувати в кожному окремому випадку для визначення точки еквівалентності?

14.Скільки грамів CH3COOH міститься у розчині, якщо на його титрування витрачено 15 мл 0,1 Н розчину NaOH.


  1. Робота в лабораторії


Посуд і реактиви:

  1. Хлороводнева кислота (конц.).

2. Тетраборат натрію Na2B4O7  I0H2O (бура).

3. Гідроксид натрію .

4. Індикатори: метилоранж і фенолфталеїн -0,1%-ні розчини.

5. Бюретка місткістю 25 мл.

6. Колби мірні (250, 500, 1000 мл).

7. Конічна колба місткістю 250 мл.

8. Піпетки місткістю 10, 20 мл.


2.1. Особливості фіксування точки еквівалентності в методі

нейтралізації

Більша або менша точність фіксування точки еквівалентності залежить від якості й кількості індикатора, а також від порядку титрування. Кількість індикатора повинна бути 1-2 краплі на 25 мл розчину.

Порядок титрування також є дуже важливим при фіксуванні точки еквівалентності. Наприклад, якщо титрувати кислоту лугом у присутності метилового жовтогарячого, то закінчення титрування повинне супроводжуватися зміною забарвлення від однієї краплі лугу з рожевого в жовте. Цей перехід забарвлення сприймається важко й не може бути встановлений достатньо точно. Набагато легше фіксувати зворотну зміну забарвлення, тобто перехід з жовтого в рожеве. Тому титрування з метиловим жовтогарячим рекомендують проводити від лугу до кислоти.

При титруванні від кислоти до лугу з фенолфталеїном відбувається легко вловимий перехід забарвлення (від безбарвного до рожевого). Однак і зворотна зміна його спостерігається досить точно. Тому порядок титрування не має тут такого значення, як при вживанні метилового жовтогарячого.

Варто звернути увагу на ті обставини, що при різному порядку титрування титрують до різних відтінків забарвлення й, отже, до різних величин рН. Відомо, що при титрування сильних кислот сильними лугами ( або навпаки) рН за повної нейтралізації (точка еквівалентності) дорівнює 7. Тоді очевидно, що при титруванні лугу кислотою з метиловим жовтогарячим титрування закінчують (щоб не сильно перетитрувати) при рН 4,0 (забарвлення змінюється від жовтого до жовтогарячого). Якщо титрувати кислоту лугом, то титрування слід закінчувати при рН 4,4 (від рожевого до жовтого забарвлення). При титруванні з фенолфталеїном кислоти лугом титрування закінчують при рН 9 (поява слабкого рожевого забарвлення), а від лугу до кислоти при рН 8,2 (знебарвлення).

Щоб легше зафіксувати зміну забарвлення в момент закінчення титрування, зручно, особливо при титруванні з метиловим жовтогарячим, користуватися так званим свідком. Для приготування такого свідка в колбу вміщують приблизно таку ж кількість дистильованої води, яким буде загальний об'єм рідини на момент закінчення титрування. Додавши стільки крапель метилового жовтогарячого, скільки його будуть вживати при титруванні, додають туди ж з бюретки 1-2 краплі кислоти, щоб з'явилося дуже слабке, але помітне рожеве забарвлення розчину. До такого ж відтінку намагаються довести забарвлення досліджуваного розчину при титруванні.

Застосування свідка дає можливість не тільки впевненіше й точніше встановити момент кінця нейтралізації, але й увести виправлення на той надлишок кислоти, що витрачається при титруванні з метиловим жовтогарячим, щоб викликати досить помітне порозовіння його.

Іноді поряд з описаним свідком (або замість нього) застосовується також інший свідок, що відрізняється від першого відсутністю кислоти й маючий чисто-жовте забарвлення. Помістивши обоє свідка поруч з розчином, що титрують, і увесь час порівнюючи з ними забарвлення розчину, можна ще точніше зафіксувати момент закінчення нейтралізації.


^ 2.2. Приготування і стандартизація робочого розчину HCl


Для виконання роботи необхідно:

а) приготувати стандартний розчин бури (Na2B4O7  I0H2O);

б) приготувати приблизно 0,1Н розчин НСl;

в) визначити точну концентрацію НСl шляхом титрування розчину бури розчином HCl.


^ 2.2.1. Приготування стандартного 0,1Н розчину бури


Розраховують наважку бури Na2B4O7  I0H2O, необхідну для приготування 0,1 Н розчину в об’ємі, що співвідноситься із місткістю мірної колби.

Розраховану наважку бури беруть на аналітичних терезах у попередньо зваженому бюксі або на годинниковому склі. Зважувати на аналітичних терезах точно розраховану кількість не прийнято, оскільки на це йде багато часу, наважка повинна бути близькою до теоретичної.

Наважку переносять до ретельно вимитої мірної колби через суху воронку. Залишки в бюксі та на воронці ретельно змивають гарячою дистильованою водою з промивачки, добре промивають воронку, потім додають гарячої води 2/3 місткості колби, виймають воронку й обертальними рухами перемішують вміст колби до повного розчинення бури. Розчин охолоджують до кімнатної температури, додають дистильовану воду до позначки, щільно закривають колбу пробкою і ретельно перемішують розчин.

Знаходять поправочний коефіцієнт (К)


К = практично взята наважка / теоретично розрахована наважка


і визначають концентрацію отриманого розчину

С = К0,1 моль/л,

де С – нормальна концентрація розчину бури, моль- екв/л


^ 2.2.2. Приготування приблизно 0,1Н розчину НСl


Розраховують, яка кількість грамів НСl повинна міститися в 250 мл 0,1Н розчину. Потім для подальших розрахунків визначають густину наявної хлороводневої кислоти. Її вимірюють ареометром, для чого останній занурюють у циліндр з кислотою, а потім за таблицею (див. Довідник хіміка) знаходять процентну концентрацію її за знайденою густиною кислоти. Розраховують, в якій кількості кислоти, що є в лабораторії, міститься потрібне число грамів чистого НСl. Але оскільки зважувати кислоту незручно, то перераховують масу її на об’єм V, виходячи із співвідношення

V= m/ ,

де m - маса кислоти, г;

 - густина кислоти, г/см3.

Відміряють знайдений об’єм кислоти маленьким циліндром або піпеткою, розводять дистильованою водою до 250 мл у мірній колбі і ретельно перемішують отриманий розчин.


^ 2.2.3. Визначення нормальної концентрації приготовленого розчину

хлороводневої кислоти за бурою –стандартизація розчину хлороводневої

кислоти


Нормальність кислоти встановлюється титруванням розчину бури з метиловим жовтогарячим 0,1Н розчином хлороводневої кислоти.

Хлороводневу кислоту наливають через воронку в ретельно вимиту бюретку, яку перед тим ополіскують невеликими порціями розчину, для виведення залишків води, вище нульової позначки.

Заповнюють розчином носик бюретки, витиснувши з нього повітряні бульбашки. Потім знімають воронку й встановлюють нижній край меніска хлороводневої кислоти на нульовій позначці.

^ Хід визначення. Виконуючи всі правила, переносять піпеткою, яку двічі ополіскують розчином бури, в чисту конічну колбу 10 або 20 мл розчину бури, не видуваючи останню краплю з піпетки, а знімаючи її дотиком кінця піпетки до внутрішньої стінки колби для титрування, додають 2 – 3 краплини метилового жовтогарячого, після чого колбу підставляють під бюретку таким чином, щоб кінець бюретки ввійшов у колбу на 1 – 2 см, і починають титрування, поклавши заздалегідь під колбу білий аркуш паперу. Титрування проводять, підтримуючи колбу правою рукою, а лівою, відкриваючи кран бюретки, обережно невеликими порціями доливають хлороводневу кислоту, при цьому вміст колби безперервно перемішують плавними обертальними рухами.

Титрування вважають закінченим у той момент, коли забарвлення індикатора в розчині перейде (від додавання однієї краплі хлороводневої кислоти) з жовтого в жовтогаряче (рН=4) – див. п. 2.1.

Під час титрування зручно користуватися ”свідком”. Для цього в окрему колбу відміряють циліндром 50 мл дистильованої води, додають 1 – 2 краплини, метилового жовтогарячого, а із бюретки – 1 краплину розчину хлороводневої кислоти. Розчин повинен мати помітне жовтогаряче забарвлення. При користування “свідком” титрування закінчують, коли розчин прийме колір “свідка”. Визначають за бюреткою (з точністю до сотих мілілітра) об’єм розчину кислоти, витраченої на титрування, і занотовують дані в журнал.

Титрування повторюють кілька разів до отримання не менше, ніж трьох результатів, що відрізняються не більше, як на 0,1 мл, причому кожного разу рівень розчину в бюретці треба встановлювати на нуль, а при відліку стежити за тим, щоб око було на рівні меніску.

Отримані результати занотовують у вигляді таблиці:


№ п/п

Кількість мл

розчину бури,

взятого на титрування

Концентрація

бури, моль/л

Кількість мл

розчину HCl,

витраченого

на титрування

Концентрація

HCl, моль/л

1.













2.













3.















Знаходять середнє значення об’ємів хлороводневої кислоти, витрачених на титрування, враховуючи тільки результати, що сходяться, і визначають її нормальну концентрацію із співвідношення


Сбури  Vбури = СНCl  VHCl ,


де Сбури і СНCl - нормальні концентрації відповідних розчинів, моль/л;

Vбури і VHCl – об’єми відповідних розчинів, мл.


^ 2.3. Приготування та стандартизація робочого розчину лугу


У методі нейтралізації, в якості розчинів лугів, використовують 0,1Н розчини гідроксидів калію або натрію.

Оскільки NaOH і KOH енергійно реагують з СО2 повітря, утворюючи на поверхні реактиву карбонати, та є гігроскопічними, то їх розчини готують не за точною наважкою, а приблизно 0,1Н. Точну концентрацію розчинів NaOH або KOH визначають титруванням 0,1Н розчином хлороводневої кислоти.

Розчини NaOH і KOH готують таким чином. Відважують на технохімічних вагах NaOH або KOH у кількості, трохи більшій, ніж треба за розрахунком для виготовлення 0,1 Н розчину.


^ 2.3.1. Приготування 0,1Н розчину NaOH


Для приготування 1 л 0,1Н розчину гідроксиду натрію наважка NaOH повинна бути 4 г, але замість розрахованих 4 г NaOH беруть 5 – 6 г. Наважку вміщують у склянку, швидко ополіскують 2 – 3 рази малими порціями води. Промитий їдкий натр вміщують у калібровану на 1 л колбу і готують розчин. Спочатку слід долити невелику кількість води, а коли реактив розчиниться, дають розчинові охолонути і доводять об’єм розчину до позначки.


^ 2.3.2. Стандартизація приготовленого розчину гидроксиду натрію


Стандартизацію розчину NaOH виконують за стандартизованим робочим розчином HCl або за 0,1 Н розчином HCl, який приготували з фіксаналу. Для титрування сильної кислоти гідроксидом натрію можна вибрати будь-який індикатор, рН якого найближче підходить до рН =7 (точка еквівалентності). У випадку титрування сильних кислот лугами (або навпаки) можуть використовуватися і метилоранж, і фенолфталеїн).

^ Хід визначення. До колби на 200-250мл піпеткою вміщують 10-20 мл 0,1 H розчину HCl, додають 2-3 краплини метилового жовтогарячого і швидко титрують із бюретки розчином NaOH до переходу кольору від червоного через жовтогарячий до жовтого від однієї краплини HCl (рН=4,4). Користуючись кількома індикаторами (метиловий жовтогарячий, фенолфталеїн), перевіряють нормальність розчину лугу.

З фенолфталеїном розчин HCl титрують від безкольорового до слабко рожевого забарвлення (рН=9), яке не зникає протягом 30 сек. Чи є різниця в результатах титрування і чому? Поясніть, чому при титруванні сильних кислот лугами (або навпаки) можна використовувати і метиловий жовтогарячий і фенолфталеїн? Титрування повторюють не менш ніж 3 рази; різниця у вимірюванні об’єму не повинна перевищувати 0,1 мл. Отримані результати занотовують до журналу у вигляді таблиці:




п/п

Кількість мл розчину HCl, взятого на титрування

Концентрація HCl, моль/л

Кількість мл розчину NaOH, витраченого

на титрування

Концентрація

NaOH, моль/л

1.













2.













3.













Розрахунок концентрації лугу виконують за формулою:

моль/л,


де CHCl – нормальна концентрація кислоти, моль/л;

VHCl – об’єм кислоти, що пішла на титрування, мл;

VNaOH - об’єм лугу, що взяли для титрування, мл.


^ Лабораторна робота № 2


Визначення кислотності та лужності води


  1. Самостійна підготовка


Запитання і задачі


  1. Що таке кислотність води, присутністю яких сполук вона зумовлена?

  2. Що таке загальна, вільна, активна кислотності води?

  3. Як визначають різні форми кислотності води?

  4. Що таке лужність води, присутністю яких сполук вона зумовлена?

  5. Що розуміють під загальною та вільною лужністю води?

  6. Що таке гідрокарбонатна, карбонатна та гідратна лужність води?

  7. Як визначають різні форми лужності?

  8. Які речовини зумовлюють водночас і загальну кислотність, і загальну лужність води?

  9. При визначенні кислотності стічних вод на титрування 100 мл води (за фенолфталеїном) витрачено 10 мл 0,1Н розчину NaOH. Чому дорівнює кислотність води?

  10. На титрування 100 мл досліджуваної води витрачено за метилоранжем 5 мл, а за фенолфталеїном 2 мл 0,1Н розчину HCl. Визначити вільну і загальну лужність води.

  11. При визначенні активної кислотності води знайдено, що рН її дорівнює 5,8. Чому дорівнює концентрація іонів водню в цій воді?

  12. рН води дорівнює 6. Які показники якості води можна визначити методом нейтралізації?




  1. Робота в лабораторії


Посуд і реактиви:


  1. 0,1Н розчин NaOH; 0,1Н розчин HCl.

  2. Індикатори: метиловий жовтогарячий (метилоранж) і фенолфталеїн.

  3. Бюретка місткістю 25 мл.

  4. Конічна колба місткістю 250 мл.

  5. Піпетка місткістю 100 мл.


^ 2.1. Визначення кислотності води


Кислотність природних вод залежить в основному від вмісту розчиненого вільного діоксиду вуглецю та слабких гумінових та інших слабких органічних кислот. Визначення кислотності проводять, як правило, одразу після відбору проби води.

Кислотність води визначається титруванням проби води 0,1Н розчином NaOH. При титруванні електрометричним методом за допомогою рН- метру, кінець титрування вільної кислотності має місце при рН≈4,5, а загальної кислотності при рН≈ 8,3.

При звичайному титруванні з використанням індикаторів метилового жовтогарячого (інтервал переходу забарвлення рН =3-4,4, а рТ=4) і фенолфталеїну (інтервал переходу забарвлення рН=8,2-10, а рТ=9) кількість 0,1Н розчину NaOH, при використанні якого рН розчину досягає значення 4,4, відповідає вільній кислотності, а 9 – загальній кислотності. Якщо рН досліджуваної води більше за 9 (забарвлення фенолфталеїну рожеве), то її кислотність дорівнює нулю.

Треба чітко з’ясувати, присутністю яких речовин зумовлена вільна і загальна кислотність і що таке активна реакція середовища.


^ 2.1.1. Хід визначення вільної кислотності води (pH<4,4).


У конічну колбу на 200-250 мл піпеткою налити 100 мл досліджуваної води, додати 3– 4 краплини розчину метилового жовтогарячого і титрувати 0,1Н робочим розчином їдкого натру до появи жовтого забарвлення індикатора (рН=4,4). Вільну кислотність (КВ) розраховують за формулою:


ммоль/л ,


де СNaOH - нормальна концентрація розчину NaOH, моль/л;

VNaOH - об’єм 0,1Н розчину NaOH, витраченого на титрування у присутності метилового жовтогарячого, мл;

- об’єм проби досліджуваної води, взятої для титрування, мл.

^ 2.1.2. Хід визначення загальної кислотності води


У конічну колбу на 200-250 мл піпеткою вмістити 100 мл досліджуваної води, додати 2–3 краплини розчину фенолфталеїну і титрувати 0,1Н робочим розчином NaOH до появи слабко рожевого забарвлення розчину (рН=9), яке не зникає протягом 30 сек.

Загальну кислотність (КЗ) розраховують за формулою:


ммоль/л ,

де СNaOH - нормальна концентрація розчину NaOH, моль/л;

VNaOH - об’єм 0,1Н розчину NaOH, витраченого на титрування у присутності фенолфталеїну, мл;

- об’єм проби досліджуваної води, взятої для титрування, мл.

2.2. Визначення лужності води


Під загальною лужністю води розуміють суму аніонів , що містяться у воді. Одночасно всі аніони існувати не можуть внаслідок протікання кислот­но-лужної взаємодії:



Іони існують в інтервалі рН 4-9. При рН<9 тільки гідрокарбонат-іони зумовлюють загальну лужність води. Іони існують при рН> 9 і зумовлюють вільну лужність води.

Метод визначення загальної лужності води і її компонентів базується на титруванні проби води 0,1Н розчином HCl у присутності метилоранжу до переходу забарвлення від жовтого до жовтогарячого. При цьому можливе протікання таких реакцій:

(1)

(2)

(3)

Вільна лужність визначається титруванням проби води 0,1Н розчином HCl у присутності фенолфталеїну до знебарвлення його розчину (рН<8,2).

Якщо титрування проводити за допомогою рН- метру (електрометричний метод), то кінець титрування вільної лужності має місце при рН≈8,3, а загальної лужності при рН≈4,5.

При звичайному титруванні з використанням індикаторів метилового жовтогарячого і фенолфталеїну кількість 0,1Н розчину HCl, при використанні якого рН розчину досягає значення 8,2 (знебарвлення фенолфталеїну), відповідає вільній лужності, а 4 (перехід жовтого забарвлення в жовтогаряче) – загальній лужності. Якщо рН досліджуваної води менше за 4 (забарвлення метилового жовтогарячого - жовтогаряче чи червоне)), то її лужність дорівнює нулю. Визначення лужності треба проводити безпосередньо після відбору проби води, але не пізніше, ніж через 24 год.


2.2.1. Хід визначення вільної лужності (рН>9)


У конічну колбу на 200-250 мл відміряти піпеткою 100 мл досліджуваної води, додати 2–3 краплини фенолфталеїну і титрувати 0,1Н розчином HCl до знебарвлення розчину від однієї краплини розчину HCl (об’єм V1). Вільну лужність (ЛВ) розраховують за формулою:

ммоль/л, (4)


де CHCl - нормальна концентрація розчину HCl , моль/л;

V1 HCl - об’єм 0,1Н HCl, витрачений на титрування у присутності фенолфталеїну, мл;

- об’єм проби води, взятої для дослідження, мл.

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом профілізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом спеціалізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства Білянський Олександр Максимович
Робота виконана в Харківської національної академії міського господарства Міністерства освіти І науки України, м. Харків
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
З дисципліни «обстеження, ремонт І реконструкція будинків міського господарства»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства прасоленко Олексій Володимирович
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства, Міністерство освіти І науки України
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства сазонова людмила іванівна удк 69. 003. 658. 012 Порівняльний аналіз розвитку будівельного комплексу І суміжних галузей
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства проблеми розвитку туризму І готельного господарства: регіональний аспект харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2009 р.)
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства тенденції та напрямки розвитку туріндустрії україни харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2012 р.)
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства туризм як національний пріоритет харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2009 р.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи