Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції icon

Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції




НазваОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції
Сторінка1/8
Дата26.09.2012
Розмір1.66 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8


Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України

Адміністрація державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова


66-та

науково-технічна конференція

професорсько-викладацького складу,

науковців, аспірантів та студентів


Матеріали конференції

(5 – 8 грудня 2011 р.)


СЕКЦІЯ 3


СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ

СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ


Одеса 2011

Програмний комітет конференції


Воробієнко П.П. – д.т.н., професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, ректор, голова програмного комітету;


^ Секція 1. Радіозв’язок і телебачення:

Голова: Іваницький А.М. – д.т.н., проф. каф ТЕД та СРЗ;

Члени: Ошаровська О.В. – к.т.н., доц., в.о. директора ННІ РТЕ;

Гофайзен О.В. – д.т.н., проф., зав. каф. ТБ та РМ;

Проценко М.Б. – д.т.н., проф., зав. каф. ТЕД та СРЗ.


^ Секція 2. Телекомунікаційні системи та мережі:

Голова: Бондаренко О.В. – д.т.н., проф., зав. каф. ВОЛЗ;

Члени: Хіхловська І.В. – к.т.н., доц., декан ф-ту ТКС;

Лісовий І.П. – д.т.н., проф. каф. ТКС;

Ложковський А.Г. – д.т.н., проф., зав. каф. КС.


^ Секція 3. Сучасні інформаційні системи і технології:

Голова: Каптур В.А. – к.т.н., проректор з наукової роботи;

Члени: Стрелковська І.В. – д.т.н., проф., декан ф-ту ІМ;

Нікітюк Л.А. – к.т.н., проф., зав. каф. МЗ;

Загребнюк В.І. – к.т.н., доц., доц. каф. КІТ ПІВ.


^ Секція 4. Мережі і системи поштового зв’язку:

Голова: Ящук Л.О. – д.т.н., проф., керівник НДЦ ПЗ “Індекс”;

Члени: Кріль С.С. – к.т.н., с.н.с., директор ННІ КТА та Л;

Осадчий Є.Д. – к.т.н., ст. викл. каф. М і СПЗ.


^ Секція 5. Економіка й управління:

Голова: Захарченко Л.А. – к.е.н., доц., директор ННІ Е та М;

Члени: Орлов В.М. – д.е.н., проф., зав. каф. ЕП та КУ;

Гранатуров В.М. – д.е.н., проф. каф. УП та СА;

Стрельчук Є.М. – к.е.н., проф., зав. каф. М та М.


^ Секція 6. Гуманітарні науки:

Голова: Сіленко А.О. – д.політ.н, проф., проректор з навчальної та
виховної роботи;

Члени: Шульган О.О. – к.філол.н., доц., проректор з навчальної роботи
та міжнародних зв’язків;

Пунченко О.П. – д.ф.н., зав. каф. філософії та українознавства;

Вєтрова С.С. – к.соц.н., доц. каф. політології.


^ ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ


Голова:

Каптур В.А.

  • к.т.н., проректор з наукової роботи;

Члени:










Баляр В.Б.

  • ст. викл. каф. ТБ і РМ;




Вєтрова С.С.

  • к.соц.н., доц. каф. політології;




Галан Л.В.

  • к.е.н., доц. каф М та М;




Данилевський В.О.

  • зав. відділом НТІ НДЧ;




Кріль С.С.

  • к.т.н., с.н.с., директор ННІ КТА та Л;




Кумиш В.Ю.

  • ст. викл. каф. КІТ ПІВ;




Ларін Д.Г.

  • к.т.н., доц. каф. ІТ;




Політова І.В.

  • к.е.н., начальник НДЧ;




Сумський І. М.

  • зав. лаб. ННВЛ СОРО;




Хіхловська І.В.

  • к.т.н., доц., декан ф-ту ТКС.



Адреса:

вул. Ковальська 1, м. Одеса, 65029 Україна

http://www.onat.edu.ua.

e-mail: onat @onat.edu.ua

тел. (048) 705-03-05


ЗМІСТ


^ СЕКЦІЯ 3. СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ


Mirzosharif Bedil

A Case Study of IPTV Implementation In Teleradiocom, Tajikistan……………………..



7

^ Mohammed Lawal

Restructuring the Backbone and Subscriber-Access Network of the National Scale, Mobile Telecommunications Provider Towards 3.5G

A Case Study of Etisalat Nigeria Telecommunications Company Limited……………….




10

^ Балан М.М., Білицьких С.О.

Дослідження ефективності передачі даних у зворотному каналі системи кабельного телебачення………………………………………………………………………………..




12

^ Бубенцова Л.В., Недогибченко Е.Н.

Сравнительный анализ особенностей оборудования СКС ведущих фирм-производителей……………………………………………………………………………




13

^ Бубенцова Л.В., СавченкоА.С.

Проектирование корпоративной сети IP-телефонии………………………...…………



16

^ Варшіцький А.С.

Електронні книги як альтернатива друкованим виданням…………………….………



18

Ведутенко С.О.

Проектирование локальной сети для лечебного учреждения……………………….....



21

^ Воробієнко П.П., Тіхонов В.І., Голубова О.В.

Застосування|Вживання| принципів адресації UA-ITT| в опорній мережі Інтернет........................



22

Іскендерзаде Ш.Г., Юшко О.О.

Мінімізація міжсимвольної інтерференції у каналах зв'язку…………………………



25

^ Гаркуша Г.Г., Морковин А.Н.

Методологическое и техническое решение задачи получения учебных материалов посредством сетевых технологий……………………………………………………….




27

^ Дзюняк В.Л.

Дослідження проблем взаємодії мереж IPv4 та IPv6……………..……………………



29

Зацарін В.С.

Дослідження ефективності використання квадратичної відстані в задачах контекстного пошуку по базам цифрових зображень…………………………………




31

^ Каптур В.А., Поднебесний І.А.

Методика визначення найбільш ефективного способу підключення локальних корпоративних мереж до системи фільтрації нецільового контенту…………………





34

^ Каптур В.А., Гуляєв К.Д., Кравченко П.С., Яніна О.О.

Оцінка ефективності впровадження телекомунікаційних технологій зменшення протокольної надлишковості……………………………………………………………




37

^ Копытина Н.В.

Альтернативные технологии транспортных сетей NGN………………………………



40

Костив И.В.

Разработка методов оценки эффективности систем защиты информации…………..



43

Крук М.В.

Дослідження програмного забезпечення для моніторінгу передавання даних в мережі кабельного телебачення…………………………………………………………




46

^ Литовченко И.О.

Многолучевая интерференция в волоконно-оптической линии передачи с систематическими неоднородностями………………………………………………….




47

^ Недогибченко Е.М.

Технология построения СКС…………………………………………………………….



50

Овдієнко С.О.

Software model development for encapsulation and switching of the ITT-technology streams…………………………………………………………………………………….




51

^ Подворний О.Б.

Аналіз варіантів побудови мережі абонентського доступу на МТМ м. Городок……



55

Румянцева Н.В.

Створення телекомунікаційної мережі 3G з дослідженням її характеристик………..



56

^ Северин Н.В.

Анализ эффективности одного метода автоматической фильтрации запрещенного контента в интернет-запросах…………………………………………………………...




58

^ Секретар Є.А.

Аналіз параметрів мультимедійного трафіку…………………………………………..



60

Степаненко О.В.

Протокол механізму ситуативних мереж в середовищі технології Ethernet…………



62

^ Стрелковская И.В., Соловская И.Н.

Тензорный метод решения задач управления трафиком с поддержкой сетевых параметров QoS…………………………………………………………………………..




65

^ Струкало М.І., Горелік С.М.

Підвищення ефективності використання ресурсу каналу системи за варіацією інтенсивності передачі ARP запитів……………………………………………………




69

^ Тіхонов В.І.

Фрактальна модель взаємодії об'єкта зі своїм оточенням……………………………..




71

Тіхонов В.І., Тихонова О.В.

Методика побудови матриці потоків для відкритої мережі підприємства…………..



74

^ Ткачук М.Д.

Аналіз методів та пристроїв компенсації дисперсії у ВОСП…………………………



77

Швець Б.О.

Дослідження впливу впровадження технології MobileWIMAX на пропускну здатність мережі мобільного зв’язку……………………………………………………




79

^ Шульгин С.К., Медведев В.Е.

Способ автоматического управления процессами углеобогащения на основе технологий искусственного интеллекта………………………………………………..




81

^ Шуст В.О., Шмелева Т.Р.

Исследования особенностей построения сети ОКС №7………………………………



84

Янина О.А.

Математическое моделирование процесса туннелирования голосового трафика с агрегацией сессий и компрессией заголовков………………………………………….



86



СЕКЦІЯ 3

^ СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ


Голова – к.т.н., проректор з наукової роботи Каптур В.А.

Секретар – доц. каф. ОТ і МП Антонов О.С.


Mirzosharif Bedil

A.S. Popov Odessa National Academy of Telecommunications


^ A CASE STUDY OF IPTV IMPLEMENTATION IN TELERADIOCOM, TAJIKISTAN


In this paper a method of implementation of IPTV service in the regional-scale telecommunication network of Dushanbe, Tajikistan is proposed.


Introduction. One of the major technical problems of implementation of IPTV services associated with the incorrect calculation of bandwidth required for multimedia traffic passes. In addition, for the introduction of IPTV services in the network must operate mechanisms to ensure quality of service (QoS) and traffic routing multicast. Many foreign service providers to implement IPTV required partial reconstruction of the network and the acquisition of additional equipment[1].

Quite often, providers are faced with the wrong choice of equipment for the broadcasting organizations. Here is a brief list of issues and their implications:

  • High cost of subscriber equipment – significantly reduced the competitiveness and reduced the flow of customers, ready to use the service;

  • A small range of user equipment does not fully meet the needs of customers;

  • Dependence on the manufacturer's set-top boxes – if the producer decides to raise the selling price of the equipment or discontinue its publication in full, it will cause lots of problems with the expansion of its customer base or even the provision of services[4];

  • Broadcast is only possible on a PC or, conversely, the inability to receive IPTV on a PC – reducing the number of potential users.

When selecting hardware and software necessary to plan the implementation of the billing system, which should cover all services rendered and to exclude the possibility of hacking. It is also needed to provide content protection from receiving outstanding programs or obtaining outstanding video. This problem is particularly relevant for Networks Metro Ethernet[6]. Trying to protect themselves, many providers are implementing cryptographic methods to protect content using a variety of key carriers[5] (usually smart card).

The task of implementing IPTV can be divided into two parts – the hardware and software.


^ Implementing IPTV architecture into existing infrastructure of Teleradiocom

To implement IPTV system into the infrastructure of a telecommunication provider on the each level of the network corresponding group of technologies and services should be injected, fig. 1:

  • ^ Audio and Video On Demand (AVOD) are systems, which allow users to select and watch/listen to video or audio content on demand. IPTV technology is often used to bring video on demand to televisions and personal computers [7].

  • Super headend (SHE): Live video feeds and real-time encoding of video broadcasts originate from the SHE, as do asset distribution systems for on-demand services. The SHE can also incorporate back-end systems such as the subscriber database.

  • Video hub office (VHO): VHOs often contain real-time encoders for local television stations and video on demand (VoD) servers as well as the network routers that connect the distribution network to the network core.

  • Central office and video switching office (VSO): Central offices and VSOs house aggregation routers that aggregate traffic from subscriber homes. For DSL providers, the central office typically handles traffic from local digital subscriber line access multiplexers (DSLAMs).




Figure – 1: IPTV Network Architecture


According to the existing access network infrastructure of Teleradiocom the following technologies of access shall be used to bare IPTV traffic to the subscribers:

  • Broadband access technologies

    • xDSL technologies

    • Fiber Access Network

    • Satellite Access network

    • Fixed wireless broadband connection

  • Advanced data(video) compression technologies

  • The Middleware

  • IPSTB


With its improved downstream rates, ADSL2+ is the preferred technology to deliver IPTV. IPTV requires the installation of a set top box (STB) to decode the compressed video stream for both broadcast and video-on-demand (VoD) services. But transmitting IPTV streams through the network is far more challenging than other broadband services. Broadband applications other than IPTV (such as web browsing and file sharing) mainly use IP/TCP (Internet protocol/transmission control protocol) with acknowledgment that sent packets have been received and a retransmission, in case of lost packets. Unlike IP data services, IPTV is a highly compressed, real-time application, and lost video packets caused by intermittent problems with the transport or video stream can directly be visible to the user in the form of pixelization, blurring, and frame freezes. In addition, poor transaction quality (to receive program channels) and poor overall content quality may also occur, further impacting the customer experience.

Owing to a recent reduction in equipment and deployment costs over the last couple of years, interest in using fiber based networks to deliver emerging IP based services such as IPTV has risen dramatically. Additionally, fiber links provide end consumers with a dedicated connection, which is well suited to the delivery of IPTV content[3].

IP is also emerging as a preferred method of distributing video content via satellite links. Due to the kind of terrain in Tajikistan, which is approximately 93% of mountains, Teleradiocom uses satellite(VSAT).

Satellite links can provide higher bandwidth than terrestrial transmission networks and are starting to get used for IP based triple-play [3] services that comprise of digital video content, VoIP, and high speed Internet access.

Many of the satellite network providers of other countries have started to use their satellite based networking platforms to deliver IP video content to cable and telecommunication headends and IPTV data centers.

New broadband wireless networks provide telecom operators with another alternative distribution platform to deliver IPTV services to households. WiMAX as a platform to carry IPTV content is growing at a steady pace.

Mobile WiMAX incorporates a number of key features that are necessary to transport IPTV services and applications:

  • The technology supports peak data speeds of around 32-46 Mbps. These types of speeds if deployed correctly allow delivery of compressed IP based high definition content to mobile handsets.

  • It utilizes technologies such as OFDMA and optimized handoffs to allow IPTV viewers access multicast broadcast TV channels in geographical areas that are susceptible to the affects of multipath transmission paths.

  • Mobile WiMAX provides support for advanced quality of services (QoS) mechanisms, which are beneficial to real-time applications such as IPTV.

Conclusion

According to the research carried out in this project,the proposed IPTV is successfully implemented.We areable to use the satellite access network due to the nature of the environment and terrain.Tomorrow's video services will be delivered over IP[3]. Because IPTV is a new method of transporting digital TV content over a network and is seen as part of the larger triple-play bundle that is typically on offer from network operators worldwide. IPTV is a term that describes a system that enables the delivery of real-time television programs, movies, and other types of interactive video content over an IP based network. After implementation, Teleradiocom will support many new features, like AVoD, Service on Demand, Personal Video Recorder, Bussines to Bussines hosting, Customer to Customer hosting, Time Shifted TV e.t.c. With these features, teleradioсom can attract large numbers of users, thereby increase it's income.


Reference:

  1. Y. Kamite, T. Morin, Requirements for Multicast Support in Virtual Private LAN Services. 2009.

  2. O’Driscoll, Gerard. Next generation IPTV services and technologies. John Wiley & Sons, Inc. 2008.

  3. San Joe, “Optimizing Video Transport in Your IP Triple Play Network”. http://www.cisco.com/en/US/prod/collateral/routers/ps368/prod_white_paper0900aecd80478c12.html . 2006.

  4. Soohong Park, Seong-Ho Jeong and Cheolju Hwang, Mobile IPTV Expanding the Value of IPTV, The seventh International Conference on Networking, pp. 296–301, 2008. (DOI 10.1109/ICN.2008.8)

  5. Николай Лихачев,Основные проблемы внедрения IPTV. // http://www.connect.ru/article.asp?id=7168 .2008.

  6. Sam Halabi , “Metro Ethernet (Networking Technology)”. 2003.

  7. Marriott, Michel (2007-08-06). “Nothing to Watch on TV? Streaming Video Appeals to Niche Audiences”. The New York Times. Retrieved 2008-04-01.

Toro, Mohammed Lawal

A.S. Popov Odessa National Academy of Telecommunications


^ RESTRUCTURING THE BACKBONE AND SUBSCRIBER-ACCESS NETWORK OF THE NATIONAL SCALE, MOBILE TELECOMMUNICATIONS PROVIDER TOWARDS 3.5G.

A CASE STUDY OF ETISALAT NIGERIA TELECOMMUNICATIONS COMPANY LIMITED”


Problem: Several applications of practical interest stem from the capability to monitor and store packet-level traces in a 3Gnetwork. Among them, the possibility to infer and locate network problems (e.g. persistent shortage of capacity, or equipment malfunctioning), in the core and radio sections, without direct access to the equipment’s. This approach yields strong practical benefits, given the costs and complexity of accessing network equipment, especially in the Radio Access Network. At the same time, it exposes practical issues – e.g. the need to dynamically locate the traffic sources (Mobile Stations) – and theoretical problems – e.g. inferring congested cells from Routing-Area level TCP measurements. We report on our work-in-progress aimed at implementing such mechanisms on top of an advanced monitoring system now deployed in an operational network.

^ Aim of the Research: To Analyze, the current Network Plan. Propose the necessary facilities and requirements needed for the upgrade towards achieving 3.5G Mobile telecommunications Network. The upgrade towards 3.5G in Nigeria is necessary due to the introduction of convergence of mobile technologies and constantly growing of personalized services and subscribers in the mobile communication Industry.

Overview: A 3G network includes two main sections: a packet-switched Core Network (CN), which is based on IP, and one or more Radio Access Network (RAN).Along with the UMTS RAN (UTRAN) based on W-CDMA,several operators maintain a parallel GPRS RAN evolved from the legacy GSM radio.

The construction of 3.5G fixed wireless access network has taken an initial shape and entered into commercial services gradually globally.

Currently, most voice access solutions are using E1s for user terminals. Specifically, a small capacity PBX or a switch remote module is used as the user terminal to connect the E1 interfaces of the 3.5GHz SU, then, connect the switch E1 via 3.5G fixed wireless access system, and finally access the PSTN network.

The air interface of the voice service access method above is based on circuit switching mechanism, guaranteeing the quality of the voice services.

VoIP solution: The VoIP solution is based on the packet switching technology. To complete a call, the analog voice is packed into IP packets, sent to VoIP gateway through radio access network, and then, reconverted into voice at the destination. A MTA (Media Terminal Adapter) is adopted on user terminal to connect ordinary phone set and SU, convert analog voice and IP data packets, translate signaling, and transmit the signaling in IP packets. The BTS of 3.5GHz fixed wireless access network utilizes a VoIP gateway to connect to the class 5 switch, convert IP data packets into analog voice, translate signaling, exchange signaling between the class 5 switches, establish and release a connection.

As voice service is a delay-sensitive application, the ZXBWA gateway system uses a perfect QoS mechanism to offer guaranteed minimum delay. In BTS, the voice packet from MTA has a higher priority in the uplink bandwidth allocation, that is, if IP data packet and voice packet request uplink timeslot simultaneously, the BTS will allocate uplink bandwidth to voice packet first, to minimize the delay of voice packets.

However, IP data packet is not so time-sensitive. At downlink, a virtual channel (VC) is established between the MTAs to guarantee the data bandwidth, thereby ensuring the downlink transmission delay. In this way, IP data and voice services can work synchronously in the system with optimized performance. The radio bandwidth utilization has been greatly enhanced because; the system supports dynamic bandwidth allocation.

Features of VoIP:

  • High bandwidth

  • Qos Guarantee

  • Service access:

The system supports both data service access and circuit service access. The IP-based data service access uses 10Base-Ts between the backbone network and user network, supporting applications such as IP phone, Internet surfing and LAN interconnection. The BTS transfers downlink data to different terminals in point-to-multipoint mode, and specifies bandwidth for each terminal. Terminals transmit uplink data in TDMA mode according to the uplink bandwidth assigned by BTS, then, the BTS converges uplink data from all terminals on the backbone network interface. The IP service data interface of each sector can be converged by external equipment, such as Ethernet switch and router.



Trasnsition to 3.5G 2G----------2.5G


Conclusions; According to the research carried out in this paper, The proposed Project has been executed and However, expanded the mobile communication network, and societies around the world as mobile network has become a major driving force in the economic expansion of most countries – offering new opportunities in education, healthcare, and commerce. The Internet will significantly change Nigeria and the world entirely as more people come on-line through the use of third generation wireless services.


Reference:

  1. Integration of 802.11 and Third-Generation Wireless Data Networks , IEEE INFOCOM 2002, M. Buddhikot, G. Chandranmenon, S. Han, Y. W. Lee, S. Miller, L. Salgarelli

  2. Bell Labs, Lucent Technologies, NJ USA

  3. Third Generation (3G) Wireless White Paper

  4. http://www.trillium.com

  5. A History of Third Generation Mobile 3G,March 2003

  6. Nokia Networks

  7. http://publik.tuwien.ac.at

  8. 3G Business evolution technology trends and market forecast, Lars Bjorck, Ericsson Korea.Business Wire, Feb 25, 2000

  9. Mobile Data Handbook, The Road to Mobile Internet by Merrill Lynch, 24 September 1999

  10. 3G PATENT PLATFORM for THIRD GENERATION MOBILE COMMUNICATION SYSTEMS DEFINITION, FUNCTION, STRUCTURE, OPERATION, GOVERNANCE, 28 May 2002

  11. http://www.3Gpatents.com

  12. http://www.3g3d.com

  13. http://www.mobile4g.com/report.asp

  14. http://www.itu.int

  15. http://www.nwfusion.com



Балан М.М., Білицьких С.О.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова


^ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ У ЗВОРОТНОМУ КАНАЛІ СИСТЕМИ КАБЕЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ


Анотація. Розглянуто особливості вибору виду модуляції у зворотньому каналі системи кабельного телебачення та заходи по забезпеченню ефективної передачі даних.


Оптимальна реалізація системи Інтернет-доступу у кабельному телебаченні має враховувати особливості побудови мережі, особливості використання підсилювального обладнання у прямому та зворотному каналах. З урахуванням економічної доцільності вартість обладнання у прямому та зворотному каналах мережі КТБ є різною, якість передавання даних у прямому та зворотному каналах також буде різною.

Оскільки у прямому каналі КТБ окрім передавання цифрового сигналу інформаційних даних має бути забезпечена висока якість передавання аналогового телевізійного сигналу, то вимоги щодо швидкості передавання даних та параметрів якості прямого каналу мають бути достатньо високими. У зворотному каналі передаються лиш цифрові сигнали запиту з меншою ніж у прямому каналі швидкістю, але вимоги щодо похибки є дуже високими, у зв’язку з неприпустимістю найменшої неточності запиту. Названі вимоги обумовлюють вибір видів модуляції у прямому та зворотньому каналах.

У зворотних каналах інтерактивних мереж КТБ передаються сигнали у цифровому виді з використанням дворазової відносної фазової модуляції (ДВФМ) і квадратурної амплітудної модуляції (наприклад, 16QAM, у перспективі 64QAM). Особливості модульованого сигналу зворотного каналу мають враховуватися в методиках обмірюваних значень параметрів зворотного каналу [1].

Для входження України в загальноєвропейський інформаційний простір вимоги до характеристик прямого та зворотного каналів мережі КТБ мають бути максимально близькими до європейських стандартів, що забезпечить не лиш високі показники якості, а і можливості застосування широкого кола обладнання КТБ кращих світових виробників.

Параметри зворотного каналу мережі КТБ мають забезпечити одержання коефіцієнта помилок не більш 1*10–4 при передаванні цифрового сигналу з максимальною швидкістю 3,088 Мбіт/с із квадратурною фазовою модуляцією. При застосуванні коригуючих кодів зазначена величина коефіцієнта помилок є припустимою, але при використанні менш завадозахищених видів модуляції, наприклад 16QAM, вимоги до значення параметрів мережі КТБ мають бути більш високими.

Основні вимоги до характеристик зворотного каналу, що можуть суттєво впливати на якість передавання запиту та забезпечують одержання прийнятного коефіцієнта помилок, мають не перевершувати гранично-допустимих значень. Ефективність передачі даних у зворотному каналі мережі кабельного телебачення визначається оптимальним вибором виду модуляції та дотримуванням у заданих межах основних контрольованих характеристик: відношення “носійна/сумарна завада” на виході зворотного каналу в смузі 1544 кГц, відношення “носійна/багаторазова завада” на виході зворотного каналу в смузі 1544 кГц, рівень корисного сигналу на вході зворотного каналу, нерівномірність амплітудно-частотної характеристики в смузі частот шириною 1 МГц, нерівномірність групового часу затримки в смузі частот шириною 1 МГц, внесена погрішність частоти в зворотному каналі мережі з перетворенням частоти, різниця загасань зворотного каналу для різних абонентів у межах однієї ланки кабельної мережі, рівень луни-сигналу та коефіцієнт фонової модуляції носійної.


Список літератури:

  1. ETSI ES 200 800 V1.3.1 (2001-10), ETSI Standard. Digital Video Broadcasting (DVB); DVB interaction channel for Cable TV distribution systems (CATV). EBU-UER. – 2001.– 170 р.



Бубенцова Л.В., Недогибченко Е.Н.

Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова


^ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ОСОБЕННОСТЕЙ ОБОРУДОВАНИЯ СКС ВЕДУЩИХ ФИРМ-ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ


Аннотация. Акцентировано внимание на важности и актуальности задачи создания инфраструктуры структурированной кабельной системы (СКС) заказчика, параметры которой должны находиться в пределах нормы на протяжении всего срока эксплуатации без необходимости дополнительных капиталовложений. Осуществлено сравнение особенностей сертифицированного оборудования СКС ведущих фирм-производителей. Приведена сравнительная оценка существенных характеристик UTP-кабелей категории 5 и оптических кабелей.


Кабельные системы являются тем “базисом”, на котором строятся все основные компоненты информационно-вычислительных комплексов предприятий и организаций. Грамотная организация кабельной системы здания является одной из ключевых задач создания интеллектуальных систем и определяет надежность функционирования всех служб и подразделений корпорации. Именно поэтому при создании кабельной системы здания необходимо, чтобы она была бы такой же капитальной, как и само здание. В то же время именно кабельные системы в первую очередь затрагивают изменения в новых технологиях передачи данных, сетевых и коммуникационных стандартах, моделях оборудования и версиях прикладных программ, из-за которых приходится постоянно модернизировать или даже полностью заменять всю слаботочную проводку. Решение практически всех перечисленных выше проблем было найдено с появлением на рынке СКС – структурированных кабельных систем.

На практике, при создании СКС возникают трудности в нахождении необходимых комплектующих. Особенно это актуально сегодня, с ростом спроса на СКС и, соответственно, предложений по их созданию.

На рынке всегда есть, и будет существовать спрос на кабельные системы, созданные по принципу “максимальной экономии средств”. Причем они могут быть достаточно большими (1000 портов!), и, как правило, создаются из компонентов разных производителей, часто noname, обеспечиваются одно-двухгодичной гарантией исполнителя и, по словам опытных инсталляторов, могут быть дешевле аналогичных сертифицированных систем на 30--50% и более .

С другой стороны, отмечается ощутимый рост спроса на сертифицированные кабельные системы, обеспеченные 15-25-летней гарантией производителя СКС.

На Украине список сертифицированных инсталляторов СКС никак нельзя назвать ограниченным. Поэтому проблема заказчика теперь даже не в том, среди каких компаний искать исполнителя, а как определить то решение, которое более всего удовлетворяет заданным экономическим, техническим и другим требованиям.

В предлагаемой работе осуществлен сравнительный анализ особенностей сертифицированного оборудования СКС ведущих фирм-производителей, представленного на рынке Украины [1-5]. В качестве параметров для проведения анализа рассматривались:

- сегменты рынка позиционирования СКС;

- характер архитектуры СКС;

- соответствие СКС международным стандартам;

- количество портов, объединяемых сертифицированной системой;

- ассортимент компонентов;

- цветовые решения и дизайн оборудования;

- гарантийный срок на систему.


На рис. 1 представлен рейтинг популярности сертификатов различных производителей среди компаний инсталляторов.


Рисунок 1 – Рейтинг популярности сертификатов различных производителей среди компаний инсталляторов


В работе определен взвешенный рейтинг производителей СКС на медной витой паре, которые входят сегодня в первую девятку лидеров на украинском рынке. Производители расставлены по местам в соответствии с выбранными критериями о лидерстве. За первое место компания получила 5 баллов, за второе – 4 балла и т.д. Далее выполнялось суммирование набранных баллов по каждому производителю. В результате сформировался взвешенный рейтинг.

Лучшим производителем на медных витых парах (рис. 2) была признана торговая марка R&M (212 баллов). На втором месте – AMP Netconnect (195 баллов). Третье место уверенно занимает Molex PN (123 балла). На четвертом – Panduit (93 балла), на пятом – OK-net (69 баллов).




Рисунок 2 – Взвешенный рейтинг производителей СКС на медной витой паре


В настоящее время наиболее распространены структурированные кабельные системы, использующие ту или иную комбинацию UTP- и оптических кабелей. Выбор соответствующей комбинации должен учитывать преимущества каждого типа кабеля. Оценки некоторых сильных сторон систем, базирующихся как на UTP-кабелях категории 5, так и на оптических кабелях, приведены в таблице 3.

Таблица 3 – Сравнительная оценка некоторых характеристик UTP-кабелей категории 5 и оптических кабелей

^ Критерий сравнения

Категория 5

Оптическая

Диапазон приложений со скоростями до 155 Мбит/с

***

*

Диапазон приложений со скоростями 155 Мбит/с – 1 Гбит/с

*

***

Простота установки

***

**

Полоса пропускания/темп передачи

**

***

Стоимость электроники для приложений со скоростями до 155 Мбит/с

***

*

Стоимость электроники для приложений со скоростями более 155 Мбит/с

*

***

Проверка установленной системы

*

**

Примечание: *** – наилучшее, ** – лучшее, * – хорошо.


Результатом применения материалов анализа СКС, проведенного в данной работе, должна быть инфраструктура СКС, параметры которой более всего удовлетворят заданные экономические и технические и другие требования заказчика [6,7].


Список литературы:

  1. http://www.synergia.ua/ru/servis

  2. http://www.ampnetconnect.ru/web/RU/Home

  3. http://ru.farnell.com/molex

  4. http://www.vinet.ua

  5. http://megatrade.ua/panduit

  6. Олифер В.Г. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы / В.Г Олифер, Н.А. Олифер – СПб.: Питер, 2006.

  7. Семенов А. Б. Структурированные кабельные системы / А. Б. Семенов, С. К Стрижаков, И. Р. Сунчелей – М.: ДМК Пресс, 2004.



Бубенцова Л.В., Савченко А.С.

Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова


^ ПРОЕКТИРОВАНИЕ КОРПОРАТИВНОЙ СЕТИ IP-ТЕЛЕФОНИИ


Аннотация. Рассмотрены механизмы обеспечения качества обслуживания при проекти-ровании корпоративной сети IP-телефонии. Это кодирование речи, подавление пауз, подавление эха, сглаживание разброса задержек и маскировка ошибок. Осуществлен анализ архитектурных моделей, механизмов приоритезации, а также анализ особенностей протоколов RSVP и MPLS, позволяющих обеспечить сквозное качество обслуживания, с точки зрения целесообразности их внедрения с учетом особенностей сети.


Задачи, возникающие при развертывании систем IP-телефонии, могут быть совершенно разными [1] в зависимости от типа сети – корпоративная ЛВС, специализированная сеть IP-телефонии, сеть традиционного оператора связи. Многое зависит и от характера трафика: будет ли сеть использоваться только для IP-телефонии или по ней будут передаваться еще и данные. При проектировании сети нужно учитывать характер взаимодействия узлов IP-телефонии, обеспечив минимальные задержки и разброс задержек речевого трафика. Кроме того, иногда требуется по возможности сократить используемую полосу пропускания.

Традиционно топология сетей стремится к одной из двух моделей: ячеистой “плоской” или многоуровневой иерархической. В первом случае все маршрутизаторы выполняют по существу одинаковые функции.

Сеть с иерархической топологией делится на уровни и на каждый из них возлагаются определенные задачи. Преимуществами многоуровневых иерархических сетей являются хорошая масштабируемость, простота реализации и предсказуемость.

Основная задача пограничных участков сети IP-телефонии (зоны доступа) заключается в подключении речевых шлюзов, а ее ядра (транспортной магистрали) – в высокоскоростной пересылке трафика. Магистральные маршрутизаторы не нуждаются в особой функциональности, главное для них – это высокая скорость. Подобная топология обеспечивает простоту расширения сети, в том числе с внедрением других служб и превращением сетевой инфраструктуры в мультисервисную. Поскольку функции выделенных сетей IP-телефонии сводятся к организации взаимодействия речевых шлюзов и передаче речевого трафика, то задача грамотного проектирования сети решается достаточно просто, ибо характер трафика полностью предсказуем. Речевые шлюзы способны обрабатывать известное число телефонных разговоров, что определяет максимально необходимую полосу пропускания. В этом случае потребность в приоритезации пакетов отсутствует; трафик – однотипный, а требования к качеству обслуживания – одинаковые.

Архитектура сетей IP-телефонии, в которых велика вероятность присутствия множества различных типов трафика требует использования дополнительных механизмов управления трафиком. Характер речевого трафика хорошо предсказуем, чего нельзя сказать о трафике данных, который генерируется различными приложениями и поступает от разнотипного оконечного оборудования.

Предлагаемая для таких случаев архитектура сети описана рабочей группой IETF Diff-Serv [2]. Она также предусматривает деление сети на пограничные участки и ядро. Пограничные устройства контролируют доступ входящего трафика (принимая или отвергая его) и назначают ему определенный уровень приоритета. Магистральное оборудование ядра сети обслуживает очереди с учетом этого приоритета.

В любых сетях, предназначенных для передачи трафика IP-телефонии, должны обеспечиваться высокая предсказуемость обслуживания и минимальная задержка. Кроме того, важно ограничить число транзитных участков между маршрутизаторами и тщательно подобрать алгоритмы обслуживания очередей. По мере увеличения объема трафика и разнообразия его типов может возникнуть необходимость в резервировании сетевых ресурсов, по крайней мере, для передачи речи.

Это можно реализовать с помощью протокола RSVP [3]. При использовании технологии RSVP число обслуживаемых маршрутизатором одновременных сессий RSVP будет ограничено из-за резкого роста загрузки его процессора.

Поэтому применение MPLS [4,5] может быть предпочтительнее, поскольку при этом основная работа по классификации, контролю и профилированию трафика переносится на пограничные устройства. Это позволяет упростить задачи магистральных элементов, а при возрастании нагрузки в пограничной зоне достаточно будет лишь добавить нужное число пограничных узлов.

В работе осуществлен анализ особенностей протоколов RSVP и MPLS, позволяющих обеспечить сквозное качество обслуживания, с точки зрения целесообразности их внедрения.

Так, MPLS QoS осуществляется путем выполнения двух этапов (табл.1):


Таблица 1 – Этапы MPLS QoS

Этап

Точка реализации

Функции QoS

Механизмы QoS

1

Пограничный маршрутизатор MPLS

Согласование скорости доступа

(Commited Access Rate, САR)

Вариант1. Для поступающего в MPLS-сеть IP-трафика механизм САR ограничивает трафик путем установления значения IP-приоритета пакета, исходя из профиля трафика и существующих политик. Значение поля IP-приоритета копируется в поле MPLS СоS.

Вариант 2. Для поступающего в MPLS-сеть IP-трафика механизм САR ограничивает трафик путем установления значения поля MPLS СоS, исходя из профиля трафика и существующего контракта. Значение приоритета в IP-заголов-ке остается неизменным.

2

MPLS-сеть

Взвешенный алгоритм справедливого обслуживания очередей (Weighted Fair Queuing, WFQ)

Дифференциация трафика в MPLS –магистрали с помощью функций IP QоS WFQ на основании значения поля MPLS СоS.

Технологии IP-сетей развиваются и совершенствуются очень быстро. И хотя отдельные технические области еще нуждаются в проработке, имеющиеся механизмы уже позволяют значительно повысить предсказуемость работы IP-сетей.

Результаты проделанной работы могут быть использованы для выбора архитектуры сети, механизмов приоретизации трафика, управления очередями, а также механизмов сквозного качества обслуживания при проектировании корпоративных сетей IP-телефонии.


Список литературы:

  1. IP Telefony Basics, URL: http://www.phonezone.com

  2. http://www.ietf.org/html.charters/diffserv-charter.html

  3. Braden R. Resource ReSerVation Protocol (RSVP) / R.Braden, L.Zhang, Berson,. S Herzog, S.Jamin – Version 1, Functional Specification”, RFC 2205, 1997.

  4. Rosen, E. Multiprotocol Label Switching Architecture / E.Rosen, A.Viswanathan,

  5. R. Callon, RFC 3031, 2001.

  6. Бубенцова Л.В. Технология MPLS / Л.В. Бубенцова – Одесса: ОНАС им. О.С.Попова, 2010.



Варшіцький А.С.

Уманський національний університет садівництва


^ ЕЛЕКТРОННІ КНИГИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ДРУКОВАНИМ ВИДАННЯМ


Анотація. Розглядається історія виникнення, переваги та недоліки, можливості та особливості, а також майбутній розвиток електронних книг (e-book).


У 2000 році американський майстер літературних трилерів Стівен Кінг опублікував у мережі Інтернет розповідь “Верхи на кулі”. Це був перший випадок, коли письменник зі світовим ім'ям зважився видати свій твір виключно у вигляді електронного видання.

Плата за одноразовий доступ до книги Кінга склав 2,5 долара. Замовнику було достатньо вийти на відповідну Web-сторінку в мережі, вписати свою електронну адресу і вказати номер кредитної картки, з якою видавець знімав гроші. Покупець отримував текст твору одразу ж після оплати. При підготовці цього електронного видання американська видавнича фірма Simon&Schuster On-Line заблокувала можливість його роздрукування на принтерах, побоюючись, що розмножений текст міг масово розійтися в піратських копіях. Була виключена і можливість пересилання тексту по електронній пошті. І все-таки нелегальні, безкоштовні копії “Верхи на кулі” дуже швидко з'явилися в Інтернеті, що виявило один з найістотніших недоліків електронних видань – їх слабкий захист від хакерів.

Література в Інтернеті існує майже з самого початку виникнення цієї мережі. У перші роки вона обмежувалося творами маловідомих письменників і текстами, доступними у вигляді традиційної книги. Першою масштабною спробою представити літературу в Інтернеті на високому рівні був так званий проект “Гутенберг” – запропонований американцем Майклом Хартом архів англомовних текстів.

Проект Харта залишався науковим курйозом до тих пір, поки не почалося масове поширення персональних комп'ютерів. Тоді, у сімдесяті роки минулого століття, через вкрай обмежений обсяг пам'яті комп'ютерів Харт використовував для запису книг 7-бітний код ASCII (American Standard Code for Information Interchange – Американський стандартний код для обміну інформацією), який слугував для кодування знаків за допомогою цифр. У міру вдосконалення комп'ютерів код ASCII опинявся все більш архаїчним, так як не дозволяв форматувати текст (переходити на жирний шрифт, курсив, вписуватися в параметри сторінки), доповнювати його графікою, звуком і відеофайлами.

Перша європейська фірма, що виробляє електронні книги, – французька Cytale. Розміри пристрою читання 21x16 см, воно обладнане сенсорним екраном і невеликим пишучим пристроєм. Чотири кнопки на краю корпусу дозволяють “перегортати” сторінки, висвічувати меню і регулювати яскравість екрану. Сторінки на дисплеї нічим не відрізняються від сторінок традиційних, “паперових” книг.

Вид електронного пристрою (e-book'a) змінюється в міру виникнення нових стандартів запису файлів, значного збільшення ємності жорстких дисків, зростання пропускної здатності мережних каналів зв'язку. Сьогодні для цифрового запису е-книг найчастіше використовують мову HTML (Hyper Text Markup Language – гіпертекстова мова опису сторінки), що дозволяє підготувати текст для видання і розмістити в ньому графічні зображення. Також користуються форматом PDF (Portable Document Format – портативний формат документа), який обслуговує програма Acrobat Reader – безкоштовна і найпопулярніша сьогодні програма для запису і читання текстів, розроблена фірмою Adobe. Ці два способи перетворення аналогових даних у цифровий вигляд, в якому вони можуть бути введені в пам'ять комп'ютера, домінують завдяки широкому розповсюдженню відтворюючих периферійних пристроїв, що збагачують e-book'и різними мультимедійними елементами – від простих зображень до музичного супроводу, відеофайлів і тривимірної анімації.

Найпростіший спосіб читання електронної книги – це її відтворення за допомогою відповідних комп'ютерних програм (наприклад, Adobe eBook Reader, Microsoft Reader), доступних безкоштовно в Інтернеті, на екрані монітора власного комп'ютера; під час подорожей для цього можна використовувати laptop або palmtop (КПК). Шанувальники електронної літератури, які бажають читати її в будь-якому місці, можуть придбати e-book – переносний мінікомп'ютер із сенсорним екраном, який повністю імітує книгу. Такі пристрої з фірмовим програмним забезпеченням дозволяють, наприклад, робити нотатки на полях сторінок, підкреслювати текст, змінювати малюнок шрифту, збільшувати літери і, що найважливіше, миттєво відшукувати слова, пропозиції або ілюстрації.

Новітні електронні пристрої для читання е-книг мають чорно-білі або кольорові сенсорні дисплеї (у ряді моделей – подвійні), що імітують сторінки відкритої книги. Після запису файлу в пам'ять e-book'a, ви отримуєте негайний доступ до всього тексту з багатьма можливостями роботи з ним. Текст на екрані не відрізняється від книжкового – ділиться на сторінки, є й ілюстрації. В останніх моделях вміщується від 500 тисяч сторінок текстів, або середньої величини бібліотека. Сучасні пристрої e-book мають модем, що дозволяє завантажувати книги без традиційної периферії. Але висока ціна e-book'a, слабка роздільна здатність його екрану, наявність батарей, що вимагають підзарядки після декількох годин роботи, обмежують інтерес до цього пристрою.

Переваги електронних книг:

  • актуальність інформації;

  • більш низька вартість отримання інформації;

  • практично необмежений обсяг електронних матеріалів;

  • об'єднання різних типів засобів масової інформації в єдиному електронному вигляді;

Недоліки електронних книг:

  • висока ціна відповідного обладнання;

  • недостатня якість дисплеїв;

  • мала кількість видавничих пропозицій;

  • малоефективна захист авторських прав.

У фірмі Gyricon Media Inc. тривають роботи над електронним папером (рис. 1). Фірма використала ідею винахідника Ніка Шерідона початку 70-х років XX століття, яка полягає в заповненні силіконового листа маленькими чорно-білими кульками з пластмаси. Чорна частина заряджена невеликим позитивним електричним зарядом, біла – негативним. При зміні електричного потенціалу кульки перевертаються чорної стороною вгору і утворюють точки на білому тлі електрично нейтральних кульок.




Рисунок 1 – Електронний папір


Конкуренцію для е-книг в найближчі роки можуть скласти “книги на замовлення” (print-on-demand), що існують в магазині тільки в цифровому вигляді і роздруковуються за бажанням покупця. Такі книги будуть набагато дешевше традиційних, адже видавцям не доведеться зберігати і повертати непродані примірники. Інший варіант, що поступово завойовує ринок, – електронні підручники. Учні за невелику плату можуть скопіювати в Інтернеті текст книги разом з ілюстраціями, схемами, фільмами. Потрібний фрагмент вони можуть об'єднати з лекціями, які їм надають викладачі у вигляді цифрових файлів (дана практика поширена і в Україні). Об'єднаний таким чином матеріал стає відмінним навчальним посібником.

У найближчі роки традиційна паперова щоденна газета може бути витіснена її електродним аналогом. Вже сьогодні деякі видавці (наприклад, японського щоденника Mainichi Shimbun) висилають передплатникам свою газету по модему. Електронну газету можна переглядати на екранах органайзерів, тобто переносних електронних книжок. Спеціальні пристрої, як представлено на рис. 2, поки ще знаходяться на стадії випробувань.




Рисунок 2 – Електронна газета


Незважаючи на недосконалість е-книг, у них велике майбутнє. Правда, прогнози про швидку “смерть” паперових видань навряд чи виправдаються (за оцінками американських аналітиків, до 2012 року е-книги завоюють 15% видавничого ринку, а обсяг їхніх продажів досягне 5,5 млрд. доларів), проте у міру удосконалення пристроїв e-book і зниження їх вартості їх буде купувати все більше людей. Тобто, вранці, перед виходом з будинку, ми зможемо прочитати свіжий випуск газети (Інтернет сам подбає про перерахування потрібної суми на рахунок видавця), на роботі – скористатися фондами будь-якої бібліотеки, а перед сном – почитати улюбленого автора. І все за допомогою одного, багатофункціонального пристрою.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції
Адміністрація державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції
Адміністрація державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції
Адміністрація державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 65-а науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів
Гуманітарні науки (філософські І соціально-політичні проблеми інформаційного суспільства, українські, російські та романо германські...
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції icon5-8 грудня 2011 року
...
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова положення про щорічну рейтингову оцінку роботи професорсько-викладацького складу Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова затверджено
Рейтингова оцінка роботи професорсько-викладацького складу використовується керівництвом Академії у процесі
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова проект положення про щорічну рейтингову оцінку роботи професорсько-викладацького складу Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова затверджено
Рейтингова оцінка роботи професорсько-викладацького складу використовується керівництвом Академії у процесі
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова
Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова коваленко тетяна леонідівна
Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерство транспорту та зв’язку України
Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 66-та науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів Матеріали конференції iconОдеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова іщенко Микола Олександрович
Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи