Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок icon

Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок




НазваЯремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок
Сторінка12/16
Дата03.03.2014
Розмір3.01 Mb.
ТипУрок
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

^ 3.2.3. Контрольно – корекційний етап


Мета контрольно-корекційного етапу навчання – контролювати, оцінювати, редагувати й удосконалювати діалогічні й монологічні висловлювання на основі запропонованих ситуацій, завдань.

Робота спрямована на забезпечення зворотного зв’язку чи контролю за власним висловлюванням і відстеження реакції співрозмовника, що полягає в зіставленні створеного висловлювання та реагування адресанта відповідно до очікуваного результату, тобто розгляд з точки зору доцільності вибраної форми висловлювання, відповідності мети висловлювання темі, потребам адресанта, наявності мовленнєвого стимулу, що викликає мовленнєву реакцію, визначає вибір тієї чи іншої мовної одиниці.

Основним шляхом формування цих умінь є створення 1) ситуацій, зорієнтованих на формування авторського задуму, що стимулюють бажання висловитися та викликають зриме уявлення про адресата мовлення; 2) ситуацій, що стимулюють процес творення монологу, потребують діяльності з елементами творчості; програмують побудову власних висловлювань.

Показником високого рівня мовленнєвого спілкування є вміння вибору доцільних мовних засобів із синонімічного ряду, необхідних синтаксичних конструкцій, відповідних формул мовленнєвого етикету, форм невербального спілкування відповідно до вимог створення певної ситуації спілкування.

Наведемо приклади вправ і завдань інтерактивного характеру, які забезпечують виявлення можливостей учнів у процесі висловлення думок в умовах співпраці з ровесниками, реалізують природне прагнення до спілкування, створює умови самовираження і самореалізації, інтелектуального розвитку, удосконалення вмінь вибирати необхідний мовний матеріал для продукування висловлювань.

Робота в групах. Дівчата виконують І завдання, хлопці – друге. Прочитайте поради. Складіть на їх основі діалоги. Доберіть заголовок.

1. Секрет краси пишного волосся добре відомий на селі. Ним там користуються здавна. Беруть дві чайні ложечки добре подрібненого кореня любистку, запарюють у термосі склянкою окропу. Настоюють до кімнатної температури і втирають у шкіру голови. Через дві години миють волосся яєчним жовтком. Процедуру повторюють тричі на тиждень.

Зразок:

– Яке в тебе красиве волосся ! У чому секрет ?

– Цим секретом користуються люди здавна.

– Я, мабуть, здогадуюсь: заварювали кульбабки, що замінювали шампунь.

– Можливо, але я беру дві чайні ложечки добре подрібненого кореня любистку, запарюю у термосі склянкою окропу. Настоювати до кімнатної температури й втирати у шкіру голови.

– Далі я знаю: через дві години треба мити волосся яєчним жовтком.

– Правильно, процедуру повторюють тричі на тиждень.

– Дякую, що поділилася зі мною.

– Приємно бути в пригоді.

• Поясніть, як розумієте вислів “бути в пригоді”.

2. Одним із способів рибальства була ловля на мілині. Скаламучували водойму, внаслідок чого риба випливала на поверхню. Її виловлювали руками або підсакою. Наляканий лин заривався у мул з головою, на тому місці на поверхні води піднімалися бульбашки. Тоді його брали руками. Зимою по первольоду, коли крига прозора, глушили рибу: йшли по льоду, дивилися, де є риба, там вдаряли об лід колотушкою. Якщо спливала, просікали ополонку й виймали її руками.

Зразок:

– Степане, чи знаєш, які були способи рибальства ?

– Одним із способів була ловля на мілині, коли скаламучували водойму, щоб риба випливала на поверхню.

– А як виловлювали ?

– Руками або підсакою. Наляканий лин заривався у мул з головою, після чого піднімалися бульбашки. Тоді його брали руками.

  • А взимку ?

– Глушили рибу: йшли по льоду, дивилися, де є риба, там вдаряли об лід колотушкою. Якщо спливала, просікали ополонку й виймали її руками.

Ø Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Скажіть, до якого стилю належить текст. Які типи речень за метою висловлювання використані? Визначте слова, що виражають порядок у розвитку думок, оцінку вірогідності повідомлюваного. З’ясуйте інтонацію, логічний наголос, тон речень зі вставними словами, ураховуючи смислову взаємодію вставних слів з реченням і його членами. Подумайте, в якому темпі текст має звучати і чому. Від чого залежить зміна темпу звучання?

Виберіть найбільш удалі для даного стилю вставні слова, поясніть свій вибір.

З якою метою автор використав ланцюжок вставних слів? Поширте висловлювання власними міркуваннями.

(По-перше, крім того), все це ми не виплекали своїми руками, а одержали у спадок. По-друге, ми зовсім не примножуємо природні багатства, безсоромно розбазарюємо їх.

(До речі, між іншим, зрештою), те саме стосується й мови. Для нас вона справді «най» - наймилозвучніша, найлагідніша, найінформованіша.. А для французів, англійців, китайців? А їхні мови для нас?

(Мабуть, певно, напевно, може, можливо), ми кидаємо – таки тінь на слово чуже, коли своє наділяємо достоїнствами чи не десятка інших мов?

(Очевидно, очевидячки, напевно, мабуть), не зовсім ґречно стверджувати, що лише ми маємо велике минуле і ще більше майбутнє?

Зрештою, роздмухуючи оті «най», «най», ми обов’язково відгородимося від неоднозначного, бурхливого й мінливого світу. Бо ж ніяка культура не самотня. (Певна річ, безперечно, без сумніву, безумовно), вона мусить контактувати та взаємодіяти з іншими (За М.Сливинським).

Ø «Мозковий штурм»

Проблемне запитання: Чи може мова бути темою наукових висловлювань? Підтвердіть свою відповідь прикладами.

Застосування колективно-групового навчання виявило ефективність для контролювання мовленнєвих дій підлітків і прийому «мікрофону». Учнів залучали до обговорення, висловлення думки чи позиції з передачею слова однокласнику, що починалося компліментом «хочу почути думки чуйного товариша».

Ø Прочитайте. Визначте тему й мету, стиль тексту. Знайдіть однорідні члени речення і з’ясуйте їх функцію. Скажіть, які слова з поданих у дужках краще відповідають меті тексту. Чому? Дотримуючись правильності всіх елементів інтонації, доберіть необхідні для вираження думки слова. Поясніть розділові знаки при однорідних і неоднорідних означеннях. Що свідчить про інтонацію кінця речення? Однорідні члени речення вимовляйте з підвищенням голосу.

Вогник рідної хати

Вогонь здавна (оберігав, охороняв, стеріг) оселю, біля нього (росли, підростали, більшали, піднімалися) діти, він вважався священним. Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут часто співали пісень (сумних, засмучених, смутних, сумовитих, безрадісних, невеселих, безутішних) і (веселих, радісних, безтурботних). Тут бабусі розповідали онукам цікаві казочки, а дідусі, зібравши (дотепних, кмітливих, догадливих, метикуватих, допитливих, цікавих) онуків, оповідали цікаві історії, бувальщини. Тут вчили поважати свій рід, людей, бути добрими (чуйними, сторожкими, уважними), допомагати один одному, любити одне одного, розповідали про старших, про те, як вони жили, робили, співали (З календаря).

Усвідомлення закономірностей використання словосполучень і речень у процесі говоріння сприяло формуванню вміння добирати їх для того, щоб найточніше передати головну думку.

Унаслідок вироблення вмінь конструювати висловлювання школярі зможуть відібрати й застосувати мовні одиниці різних рівнів фонетичного, лексичного, граматичного, що відповідають певному стилю. Такі вправи використовуються також з метою перевірки сформованості розвитку чуття стилю, формування риторичних умінь і навичок, зокрема критично оцінювати власні висловлювання й редагувати їх, удосконалюючи зміст. Як приклад, пропонуємо таке завдання:

Ø Прослухайте текст. Визначте тему, мету, тип і стиль мовлення. Обґрунтуйте, що спільного і що відмінного між ними. Знайдіть у реченнях текстів однорідні члени речення, виражені різними частинами мови, з’єднані попереджувальною, перелічувального інтонацією та сполучниками. Обґрунтуйте справедливість сказаного в останньому абзаці кожного уривку.

1. Батьківський двір

Не можна ніколи забувати найріднішого, найтеплішого батьківського двору, рідного лісу з його тендітними молодими берізками, кремезними дубами, першими весняними пролісками, першими осінніми опеньками, солодкими полуницями, дорогого кожному веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних гнізд.

Тут найкраще місце на землі. Тут, де ви почали ходити, говорити, вчитися справедливості, доброти, де посадили першу квіточку, де виростили перше деревце, де побачили першу веселку, де почули спів жайворонка в небі (В. Цимбалюк).

2. Земля дитинства, стежки ранньої юності…

Кому не снилися вони в далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа не прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства.

Повернення до дитинства ще не означає тужіння за старим – у даному випадкові ми вкладаємо в це почуття глибший зміст: причетність до землі, де народився, збереження кращих родовідних традицій, синівського обов’язку. Ці поняття виросли не на голому ґрунті, вони мають цілком окреслені береги. І один з них – дитинство.

Можна навести чимало складників, з яких формується комплекс високих рис громадянства. Але один з найзнаменніших, безперечно, є батьківських поріг.

Знати свій берег, любити його, не вивітрювати з пам’яті, пронести його через усе життя, невсипуще тягтися до нього, жити ним – що є святіше й дорожче?! Людина без Берега Дитинства стає забудькуватого, безпринципною, вона за певних обставин може легко зрадити свої і наші принципи, одректися від високих моральних та соціальних рис, бо за душею немає вивірених критеріїв, без яких легко переродитися, стати безбатченком і яничаром (В.Скуратівський).

• У якому тексті однорідні члени речення допомагають авторові передати любов до рідної домівки? З якою інтонацією їх треба читати? Чи видно ставлення автора до того, про що говориться в другому тексті? З якою інтонацією треба читати такий текст?

• Доберіть синоніми до слів: тендітний, кремезний.

• Поясніть значення слів: зрада – зрадництво – зрадливість; відчуття – почуття.

Зміст завдання спрямований на розуміння емоційного забарвлення висловлювань, розвиток умінь розуміти значення тону, темпу, гучності голосу, помічати й виділяти голосом слова, найважливіші для вираження думок, інтонувати речення, різні за метою висловлювання, орієнтувати мовлення на слухача, ситуацію, враховувати тему, зміст висловлювання.

Ø Доведіть справедливість наведеної думки. Хто буде адресантом і адресатом мовлення? Які мотив, мета, тема й основна думка висловлювання? Оберіть відповідні тип, стиль, жанр мовлення. Використовуючи початок, побудуйте усний твір, уводячи в нього відомості про традиції, розповіді старших про їхній досвід, висловлювання відомих людей, уривки з художньої літератури. Чи відповідає твір задуму? Чи відображена основна думка?

Історія

Історія – це насамперед люди, їхній вплив на долі інших людей, на перебіг історичних процесів. І міра цього впливу залежить від місця людини в політичній ієрархії, особливостей її характеру, мислення, таланту, від середовища, виховання та умов життя…(В.Литвин, А.Слюсаренко)

• Поясніть значення слова «ієрархія» за допомогою словника.

Такі вправи перевіряють уміння учнів формувати й формулювати задум майбутнього висловлення та вміння використовувати необхідний зібраний матеріал, розвивають активність і самостійність під час висловлення думок.

Спостерігаючи за чужим мовленням, учні доходять висновку про залежність сили голосу від умов спілкування чи змісту висловлювання. Така робота сприяє не тільки вдосконалення навичок говоріння, а й розвиткові мислення, виробленню інтонаційних умінь і навичок. Наведемо приклад:

Ø Прослухайте магнітофонний запис усного висловлювання. Чи можна назвати почуте досконалими висловлюванням? Які недоліки в ньому? Наведіть приклади. Спробуйте вдосконалити сказане: які недоліки слід усунути, які слова неправильно вжиті?

Ø Спостерігаючи за усним мовленням своїх однокласників протягом одного дня, виявіть слова – паразити, проаналізуйте їх частотність і ситуативну зумовленість, виробіть поради щодо їх викорінення. Яким чином вони впливають на етикетність мовлення?

Ø Схарактеризуйте процес повідомлення інформації диктора телебачення, який веде новини за планом:

- Яке враження справило повідомлення?

- Яка тема, основна думка?

- Чи зумів диктор донести думку до слухача?

- Які норми мови допомогли вам зрозуміти основну думку чи, навпаки, заважали?

Ø Подумайте, в яких життєвих ситуаціях ми можемо говорити про природу. Тексти якого стилю ми в цьому випадку створюємо? Фрагменти яких типів мовлення в ньому можливі? По можливості, використайте прислів’я, приказки.

Ø Уявіть ситуацію: Ви гуляєте в парку. До вас підходить кореспондент і просить розповісти про цей парк. Розкажіть, чи часто буваєте, чи подобається, чим привертає увагу. Яким стилем скористалися, яка тема, головна думка, які типи мовлення будете використовувати?

Ø Складіть твір-мініатюру в науковому та художньому стилях, описавши барвінок, нарцис, хризантему, підсніжник. Прочитайте виразно.

Ø Побудуйте текст, описавши грицики за планом: наукова назва роду; найбільш поширені в Україні; застосування; сировина. Який тип і стиль мовлення використаєте? Складіть опис грициків у художньому стилі. Які мовні засоби для цього використовуєте? Чому? У якому випадку можна використовувати побудовані вами тексти? Який тип інтонації ви використовуєте?

Ø Намалюйте словесну картину якого-небудь місяця року так, щоб можна було впізнати. Які засоби ви використовували? Що необхідно враховувати для досягнення комунікативної мети?

Ø Чи розглядали коли-небудь сніжинку? А дощову крапельку чи крапельку роси? Не доводилося створювати про них історії, словесні малюнки, розповідати про їхні пригоди, науково пояснювати походження?

Ø Підготуйте діалог про те, які враження викликав осінній ліс? Хто буде адресатом мовлення? Які мотив, мета, тема й основна думка? Подумайте, чи потрібно доповнити репліки «чарівними словами»? Чому?

Відповіді учнів:

- Як давно Ви були в осінньому лісі?

- Минулого тижня.

- Які враження?

- Чудові. Хіба можна змалювати всі почуття, коли бачили, як від легкого подиху повітря тихо-тихо кружляє і повільно падає багряне листя. А ви коли були в лісі?

- На жаль, минулого року, але саме тоді, коли ще тепле яскраве сонце випромінює на тонке мереживо павутиння.

Ø Перебудуйте діалоги так, щоб вони відповідали правилам спілкування. Використовуйте звертання та слова ввічливості, фразеологізми.

1. - Дай мені фломастери!

- Не дам!

- Чи тобі шкода?

- У іншого запитай!

2. - Дай вийти!

- Хто заважає?

- Невихований і впертий.

- Сам такий.

Ø Відновіть діалог, придумайте продовження.

- …

- Ось побачите, що правду кажу, - мовив дядько. – По-перше, поранена нога не болить. По – друге, бульбашок на калюжах немає…

Ø Складіть текст наукового, науково-публіцистичного й художнього стилів, використавши поданий початок. Обміркуйте задум та доберіть матеріал. Які засоби мовлення виберете, як побудуєте речення. Які недоліки висловлювань? Перевірте, чи не потребують удосконалення.

1. Мова – спосіб комунікації…

2. Поки живе мова –

3. Вона вся з гомону … , з голосу, з блиску … , з першого щебету … , з потаємного шепоту і зітхань … , із земних глибин … , з шелесту … , з тучі й грому…

Ø Уявіть, що Вам потрібно а) розповісти на уроці біології про барвінок малий;

б) на уроці українознавства про барвінок.

У якому випадку ви використаєте науковий стиль, а в якому звернетесь до іншого стилю мовлення? Чим відрізняються висловлювання? Охарактеризуйте мовленнєву ситуацію.

Зіставний аналіз висловлювань допомагав учням визначати типологічну належність, виділяти структурно-смислові частини, визначати комунікативну мету.

Запропоновані завдання перевірили вміння учнів проектувати діалог, монолог, полілог, ураховуючи ситуацію, усвідомлювати тему, мету, висловлювати свою думку, дотримуючись вимог й правил говоріння, брати участь у рольових іграх, діалозі (дискусійному мовленні, імпровізаціях), долучати особистий досвід.

У процесі побудови висловлювань учні вчаться вибирати мовні одиниці і ті мовні засоби, які передають зміст висловлювання, що створюється відповідно до мети спілкування.

Ø Прочитайте. Складіть діалог між лікарем і пацієнтом на основі порад.

Зарядка для очей

Не лінуйтеся проводити очними яблуками. Ця простенька зарядка допоможе зберегти зір.

Більшу частину часу на уроках діти проводять за підручниками і комп’ютерами. Щоб зір їх не погіршувався, досить кожного ранку впродовж 10 хвилин робити нескладний комплекс вправ. Рухи очних яблук угору-вниз; тепер поведіть ними праворуч; так само – ліворуч; поводіть очними яблуками за траєкторією цифри 8.

Усі вправи виконувати по 1,5 – 2 хв. До речі, така зарядка корисна і для дорослих (Н.Зубицька).

Відповідь учня:

- Напевно, подобається працювати за комп’ютером?

- Звідки ви знаєте?

- Не стежете за своїм зором, лінуєтеся проводити навіть простеньку зарядку - поводити очними яблуками. Робота за комп’ютером плюс підготовка до уроків – небезпечно, особливо в такому віці.

- Що ж рекомендуєте?

- Досить кожного ранку впродовж 10 хвилин робити нескладні комплекси вправ.

- Чи можна дізнатися про ці вправи? …

Ø Зателефонуйте на ранкову передачу й запитайте, чи справді «з нечесним ворогом будь-які методи боротьби чесні». Дайте оцінку сказаному. Спробуйте й Ви розкрити зміст афоризму. Свою думку обґрунтуйте. Подумайте, як побудувати докази, коли використати афоризми – на початку чи в кінці. Чи повністю афоризм відповідає змісту? Чи відображена основна думка?

Під час виконання таких вправ звертали увагу на ступінь повноти вираження теми, самостійність під час виконання роботи, відстоювання й аргументацію висловлених тверджень. Контроль для забезпечення зворотного зв’язку і самоконтроль здійснювались шляхом зіставлення власних результатів з результатами інших, відстеження реакції співрозмовника відповідно до очікуваного результату, тобто розгляд з точки зору відповідності висловлювання ситуації.

Ø Заплющіть очі й послухайте за допомогою звукового фільму шелест листя дерев. Уявіть, яка може бути розмова дерев по шелесту листя. Складіть і розіграйте діалог «Дерева розмовляють». Спробуйте зробити уривок виразнішим, дібравши дієслова та прикметники, порівняння, які допомогли б «намалювати» уявну картину.

Відповідь учня:

Дуб: Повільно росте моє листя, але, розвинувшись, не боюсь ні бур, ні приморозків. Не вклоняюсь вітру, як лозина, не тремчу, як осика, не стогну, як сосна…

Береза: Тільки під промінням літнього сонця моє листя спалахує золотом і довго горить у світлі осіннього дня, грає, шумить лагідним, ніжним шумом.

Клен: Несміливий і тихий, з холодом не сперечаюсь: при першому натиску змінюю свій колір. Блідо-жовтий, нарядночервоний, скидаю з себе тонке, барвисте вмираюче листя.

Липа: Ніжне, м’яке листя нічим не виділяється, але настає час цвітіння, і мої пахощі вбирають всі запахи.

Під час виконання таких вправ підлітки виявляють свій творчий потенціал, розвивають образне мислення і мовлення, що стимулюють активність підлітків у процесі висловлення думок.

Ø Розкажіть, користуючись уривком, про ліс. Яку кольорову гаму ви використаєте при цьому?

Ліс

Найбільш продуктивною і важливою ланкою рослинного світу є ліси. Ліс – це історично утворена сукупність дерев, кущів і трав, які знаходяться в певному взаємозв’язку між собою і оточуючим середовищем.

Типи лісів розрізняються лісоутворюючими породами: соснові, ялинові, діброви. У Донецькій області із хвойних зустрічаються тільки соснові ліси. У поймах річки Сіверський Дінець і по байраках ростуть листяні ліси (поіменні і байрачні). Основна частина соснових і листяних лісів знаходиться в Краснолиманському районі. Тут площа їх досягає 29 процентів від території (Г.Якименко) .

Такі вправи вдосконалюють навички розгортати висловлювання, розвивають мислення, концентрують увагу на основній інформації.

Важлива роль для вдосконалення навичок контролю власних висловлювань належить аналізу і редагуванню відповідно до норм мовлення з метою визначення залежності мовного оформлення від комунікативного завдання. Наприклад:

Ø Відредагуйте текст, вилучивши речення, які не відповідають стилю висловлювання. Перебудуйте так, щоб текст був наукового стилю. Перекажіть.

Ясен

На зріст високі – до 50 метрів, розлогі, листки великі, довгасто-еліптичної форми, кора на стовбурах темнувато-зелена, гладенька, самі стовбури правильної конічної форми. Манить до себе ясен своєю неприхованою дужістю, теплотою й, сказати б, аристократичною красою (Л.Павленко).

        • Побудуйте художній опис дерева, використовуючи однорідні члени речення.


Ø Гра «Коректор»

Виправте помилки в реченнях учня. Як думаєте, чому він їх припустився?

1. Мати дуже охайно до мене ставиться.

2. Усі великі люди мали свою автобіографію.

3. Бачачи чужі недоліки характеру, розумний здихається своїх.

Робота з удосконалення навичок говоріння передбачала використання вправ, спрямованих на формування умінь і навичок створювати й аналізувати усні повідомлення на лінгвістичну тему. Так, учням пропонувалося проаналізувати мовленнєву ситуацію, з’ясувати мету й потребу висловитися, виявити залежність мовних засобів від мовленнєвої ситуації; прогнозувати композицію повідомлення залежно від теми, типу, стилю мовлення; скласти план, користуючись пам’яткою:

Усне повідомлення на лінгвістичну тему

  1. Визначте частини композиції.

  2. Проаналізуйте мовленнєву ситуацію: адресат мовлення – вчитель і ровесник, мета висловлювання – виявити вміння будувати повідомлення на лінгвістичну тему, знання про поняття; місце спілкування – на уроці в класі.

  3. Повторіть відомості з мови, які необхідні для розкриття теми.

  4. Використайте ключові слова і словосполучення на такого виду повідомлення.

  5. Установіть послідовність у викладі думок.

  6. Складіть план.

  7. Сформулюйте відповіді на кожний пункт плану, доберіть приклади.

  8. Озвучте повідомлення.

  9. Контролюйте правильність своєї відповіді та відповідей товаришів за допомогою поданого нижче плану аналізу відповідей товариша:

План

  1. Як розкрита тема? (повністю, в основному, частково)

  2. Як викладається матеріал? (Зв’язно, правильно, точно)

  3. Чи потребує відповідь доповнення, уточнення?

  4. Чи була доречною вступна фраза?

  5. Чи задоволені ви кількістю та якістю наведених прикладів?

  6. Загальна оцінка відповіді.

Створене повідомлення на лінгвістичну тему допомогло учням перевірити вміння дібрати потрібний для розкриття теми й основної думки лінгвістичний матеріал на слухача, здійснювати контроль і самоконтроль.

На останньому етапі також приділялася увага складеною міні-дискусій відповідно до ситуації за поданим планом. Редагування власних висловлювань, творів удосконалило вміння здійснювати аналіз зворотної реакції слухачів у процесі говоріння, контролювати й виправляти помилки, підвищило рівень самостійності, мовленнєвої активності.

Ø Визначте всі складники мовленнєвої ситуації: адресанта, адресата, мету, мотив, тему й основну думку висловлювання, тип і стиль мовлення. Доберіть матеріал, відповідні мовні засоби, заголовок.

Побудуйте зв’язну розповідь за поданим планом, використовуючи речення з однорідними членами, вставними словами. Подумайте над удосконаленням висловлювань:

1. Хто першим має вітатися?

2. Хто перший подає руку під час знайомства?

3. З ким у спілкуванні заведено послуговуватися пошанною множиною?

4. Що виражає і передає займенник «ти»?

5. Будемо шануватися.

• Побудуйте міні-дискусію на тему: «Чи впливає вітання на настрій людини?»

Ø Уявіть, що Вас запросили на радіостудію з темою виступу «Чи вміємо ми говорити ». Охарактеризуйте умови спілкування: з ким і навіщо ви спілкуєтесь, яким чином передаєте думку, як його сприймає адресат, яка причина спілкування. Вирішіть, якими будуть тези, аргументи, висновок. Використайте афоризми, крилаті вислови, фразеологізми, прислів’я або приказки. У поданих зразках планів творів-роздумів укажіть тезу й докази. За одним із них складіть твір-роздум.

Чи вміємо ми говорити?

1. Слово – лікує, слово – ранить.

2. Уміння говорити – талант людини

3. Бути ввічливим і коректним – важливо!

а) почути співрозмовника;

б) привернути увагу словом;

в) роль жестів та міміки.

4. Культура мовлення – особливість інтелігентної людини.

Поважаймо в собі людину

1. Відповідальність за самовизначення

2. Самоповага – це чеснота самодостатньої особистості.

3. Поважаймо людину в інших і в собі

а) розвиток індивідуальності;

б) обстоювання власних поглядів;

в) вимогливість до себе.

4. Самовиховання – це цілеспрямований і свідомий розвиток особистості.

Отже, у ході експериментального навчання використовувалася розроблена нами система роботи з удосконалення навичок говоріння відповідно до мети й завдань кожного з етапів експериментальної програми. Ця система складалася з пропедевтичних, кумуляційних, тренувально-мовленнєвих і творчих вправ діалогічного й монологічного характеру, передбачала різні види робіт.

^ 3.3. Результати експериментального дослідження

На всіх етапах дослідного навчання проводилися діагностичні (поточні) зрізи, а в кінці кожного етапу – контрольні.

Мета поточних зрізів полягала в тому, щоб простежити динаміку вдосконалення навичок продукувати усні діалогічні й монологічні висловлювання, виявити корективи подальшого експериментального навчання. Мета контрольних зрізів у кінці кожного етапу – з’ясування впливу пропонованої системи роботи з удосконалення навичок говоріння на формування вмінь і навичок у конкретній ситуації, пов’язаних із продукуванням і контролем власних висловлювань.

Завдання контрольних зрізів були аналогічними до тих, що пропонувалися на констатувальному етапі експериментальної роботи. Тому рівні сформованості вмінь і навичок говоріння визначалися за тими ж критеріями, що й під час констатувального експерименту. У контрольних та експериментальних класах вони були однаковими.

Основним завданням зрізових робіт в експериментальних класах було виявити глибину одержаних знань, сформованість навичок створювати усні висловлювання, необхідні учням у процесі спілкування в різних життєвих ситуаціях, у контрольних – рівень сформованих традиційною системою навчання вмінь і навичок говоріння, адаптувавши їх відповідно до віку й можливостей учнів.

Метою контрольного зрізу на підготовчому етапі навчання було перевірити рівень умінь п’ятикласників орієнтуватися в ситуації спілкування, ураховуючи умови, обставини, місце, час, тему, мету, адресата спілкування, створювати початкове уявлення про можливий варіант змісту висловлювання, прогнозуючи його загальний характер на основі визначеної теми висловлювання, переказувати й створювати усні висловлювання (Додаток Д).

Перше завдання контрольного зрізу полягало в перевірці засвоєння компонентів мовленнєвої діяльності: тема, мета, головна думка, задум, мотив, предмет, зміст мовлення, а також визначенні типу, жанру, добиранні заголовку, переказуванні.

Кількісний аналіз результатів контрольного зрізу на першому етапі покажемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Результати контрольних робіт 1 етапу дослідженого навчання

Завдання

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

1.

27%

18%

31%

26%

45%

54%

5%

8%

2.

24%

15%

38%

29%

42%

25%

9%

29%

3.

13%

6%

30%

23%

44%

48%

12%

23%

Як видно з таблиці, контрольні й експериментальні класи виявили різницю у виконанні цього завдання - високого рівня досягли 27% (ЕК) підлітків та 18% (КК),достатнього – 31% (ЕК) та 26% (КК), середнього – 45% (ЕК) та 54% (КК), низького – 5% (ЕК) і 8% (КК). П’ятикласники здебільшого мають середній і низький рівень відповідних умінь і навичок. Основні труднощі викликало вміння сприймати задум автора, причину потреби висловлення, визначити тип, стиль і жанр мовлення. Це спричинило необхідність активізувати роботу над аналізом висловлювань і текстів відповідно до умов ситуації спілкування, ураховуючи всі її складові.

Таким чином, порівняльний аналіз виконання контрольних робіт учнями експериментальних і контрольних класів показав позитивні зміни в оволодінні учнями експериментальних класів умінням орієнтуватися в мовленнєвій ситуації. Друге завдання мало на меті перевірити вміння створювати висловлювання діалогічного характеру відповідно до задуму.

У результаті виконання цього завдання було з’ясовано, що формуванню вміння прогнозувати характер майбутнього висловлювання на основі визначеної теми сприяє цілеспрямована робота. Цікаво, що учні знають важливі історичні факти про місто, проте не змогли використати інформацію і спрямувати мовлення на слухача. 24% учнів змогли увідповіднити матеріали з ситуацією, 29% не виділили головного й другорядного у власних висловлюваннях. Школярі контрольних класів виконували завдання набагато довше, у побудові діалогу виникали труднощі, пов’язані з невмінням висловлюватися логічно й послідовно, спрямувати процес говоріння на слухача. Реалізувати задум змогли лише 15% учнів, достатнього рівня досягли 18%. 59% підлітків показали невміння спланувати своє мовлення, підтримати діалог у комунікативній ситуації. 9% уникали діалогічної взаємодії.

Високого рівня у виконанні другого завдання досягли 24% учнів ЕК і 15% КК, достатній рівень 38% ЕК і 29% КК, середній – у 42% ЕК і 25% КК, низький – 9% ЕК і 29% КК.

Третє завдання передбачало перевірити навички учнів оперувати мовними засобами під час побудови усного монологічного висловлювання, створення образності, виразності, комунікативної доцільності.

Аналіз відповідей на третє запитання засвідчив, що рівень умінь підлітків експериментальних класів створювати монологічні висловлювання в усному мовленні, ураховуючи засоби увиразнення, емоційності, образності, вищий, ніж в учнів контрольних класів. 29% учнів активно користуються багатством виражальних засобів залежно від мети і завдань висловлювання.

Наведемо приклад:

1. Якось довелося мені побувати в зоопарку, де багато цікавого й нового дізналися про тварин. Там був вовк із білою плямою на шиї… То був спритний, хоч і старий звір. Міцне й пружне тіло примушувало людей перешіптувалися: «Який сильний! Які ікла! Які очі!» Та, мабуть, ніхто по – справжньому не замислювався, що приховано за цим хижим поглядом?! Його погляд був сповнений прихованої доброти й ніжності, спокою, доброзичливості, а найголовніше – розуму й мудрості. Але був і біль … Любов до свободи – ось, що тривожило вовка. Він у неволі виріс, у неволі й помре… І ніколи не зрозуміє, що означає мчати горами, пити воду з чистого джерела в лісі, засипати на галявині серед розмаїття квітів і трав, зустрічати схід сонця на волі…

Але було ще щось у його очах. Що то було? (Ольга Ш.)

Недоліком у виконанні цього завдання було те, що бідний словниковий запас, уживання русизмів, просторіч, слів–паразитів, одноманітність синтаксичних конструкцій, відсутність образності негативно впливали на логічність і грамотність під час висловлення думок. Аналіз відповідей учнів контрольної групи показав, що 26% досягли високого рівня знань, умінь і навичок під час прогнозування усного висловлювання на основі визначеної теми; 32% - достатнього; 45% виявили часткові невміння користуватися багатством виражальних засобів залежно від мети й завдань висловлювання; 4% підлітків не змогли відтворити зміст думки, відобразити ставлення за допомогою виражальних засобів, що слугують меті спілкування, сприяють підвищенню рівня мовленнєвих умінь і навичок.

Високий рівень у третьому завданні виявили 13% ЕК і 6% КК, достатній – 30% ЕК і 23% КК, середній – 44% ЕК і 48% КК, низький – 12% ЕК і 23% КК.

Аналіз учнівських висловлювань виявив підвищення комунікативно- мовленнєвої активності в процесі продукування висловлювань, бажання свідомо оцінювати ситуацію спілкування. Це передбачало зосередження уваги на осмисленні висловлювання як продукту говоріння (теми, мети, задуму, мотиву, потреби, головного й другорядного, логіки викладу), свідомого ставлення до мовних засобів, добір яких пов’язаний з умінням вільно орієнтуватися в фонетичних, лексичних, граматичних одиницях, стилістичних різновидах, зрештою – вести діалог з додержання вимог мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях, створювати усні монологічні висловлювання. І хоча мовленнєво-пізнавальна активність учнів у будь-якій життєвій ситуації здійснюється поступово, результати контрольних зрізів свідчать про значні позитивні зрушення порівняно з результатами констатувального експерименту.

Проведення контрольного зрізу формувального експерименту другого етапу навчання (конструктивно-формувальний) за розробленою методикою дозволив визначити рівні сформованості вмінь і навичок говоріння учнів 5-6 класів відповідно до кожного завдання, що видно з таблиці 3.2. Цей етап передбачав перевірку вмінь орієнтуватися в змісті та структурі висловлювання, зокрема формулювати основну думку висловлювання, запам’ятовувати зміст, особливості мовленнєвого оформлення, обмірковувати деталі самостійно створюваного висловлювання, аналізувати особливості змісту, відповідати на запитання співрозмовника і ставити запитання, користуватися невербальними засобами спілкування, осмислювати загальну структуру висловлювання, виділяти логіко-смислові частині створюваного висловлювання.

Результати контрольних робіт 2 етапу дослідного навчання

Таблиця 3.2.

Завдання

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

1.

10%

3%

29%

18%

42%

45%

19%

34%

2.

12%

5%

31%

20%

44%

50%

13%

26%

3.

22%

9%

42%

36%

35%

42%

6%

12%

Аналіз висловлювань показав, що учні експериментальних класів відповідальніше добирали переконливі аргументи й докази, критично оцінювали, висували припущення, навіть створювали гіпотези й обґрунтовували їх, виділяючи в них основний смисл, події, зіставляли їх із власним досвідом, почуттями, цінностями. Учні контрольних класів не завжди могли уявити словесно описані явища, фантазувати, помічати життєві проблеми, спростовувати хибні припущення, робити висновки. Наведемо приклади реплік підлітків («Інколи людина завдає болю іншій людині, але робить це несвідомо»; «Людина повинна бути вдячною, якщо хтось зробив щось від душі»). Отже, логічність, доречність мовлення базуються на розвинених уміннях мисленнєвої діяльності. На жаль, учні контрольних класів не завжди швидко й адекватно реагували на репліку співрозмовника і, що є важливим для нашого дослідження, виявляли ввічливість, тактовність, терпимість до однокласників, не передбачали реакції. Тому високий рівень виявили 10% ЕК і 3% КК, достатній – 29% ЕК і 18% КК, середній – 42% ЕК і 45% КК, низький – 19% ЕК і 34% КК.

Друге завдання передбачало виявлення якісних характеристик мовлення учнів, як змістовність, точність, виразність, доречність, правильність. Учні експериментальних класів продемонстрували не тільки вміння обмірковувати деталі змісту, ставити запитання, висловлювати власну думку й переконувати інших, а й відбирати найдоречніші слова відповідно до комунікативної мети та логіки розгортання висловлювання. Наведемо фрагмент діалогу.

  • Марино, скажи, будь ласка, що тобі подарували хрещені батьки на Новий рік?

  • М’яку іграшку й книгу.

  • Чудовий подарунок. А чи знаєш, що раніше дарували саморобні іграшки?

  • Ні, не чула.

  • Дійсно, у моєї бабусі є вдома лялька з тканини. На Новий рік обов’язково дістає з шафи й залишає біля ялинки.

  • Поясни, будь ласка, навіщо потрібні такі іграшки?

  • По-перше, не шкодять здоров’ю; по-друге, свідчать про те, що хтось вкладав в них душу й серце, думаючи про найближчих людей; по-третє, були оберегом (Марина Х.).

У процесі побудови висловлювань учнями контрольних класів часто не здійснювався вибір мовних одиниць, засобів, які передають зміст висловлювання, тому не забезпечувався зворотний зв'язок. Таблиця засвідчує, що високого рівня досягли 12% ЕК і 5% КК, достатнього - 31% ЕК і 20% КК, середнього - 44% ЕК і 50% КК, низького - 13%ЕК і 26%КК.

Третє завдання полягало у визначенні рівня навичок користуватися позамовними виражальними засобами - мімікою, виразом очей і обличчя, жестами, позою мовця. Усвідомлюючи, що міміка й жести - це інтуїтивне вираження думки, учні ЕК пройнялися думкою уривку, збагатили словниковий запас лексико-семантичними засобами виразності. Увагу учнів КК менше привернули як мовні засоби, що увиразнюють зміст висловлювання, так і позамовні. Високий рівень виявили 22% учнів ЕК і 9% учнів КК, достатній рівень сформованості у 42% учнів ЕК і 36% - КК, середній - 35% ЕК і 42% учнів КК, низький - 6% ЕК та 12% КК.

Результати виконаної роботи учнями 5-6 класів підтвердили, що вдосконаленню навичок говоріння сприяє цілеспрямована й активна робота.

Метою контрольного зрізу на третьому етапі дослідження було оцінити мовленнєве повідомлення, перевірити результат відповідно до поставленої мети, висловити власну думку, створити висловлювання і відстежити реакцію співрозмовника. Учні ЕК з першим завданням справилися краще: усвідомили мотив-мету, план досягнення, оцінювання результату, виконали мисленнєві дії-аналіз, порівняння, узагальнення, робили висновки, добирали аргументи й критично оцінювали інформацію.

Таблиця 3.3.

Результати контрольних робіт третього етапу дослідного навчання

Завдання

Рівні

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

1.

34%

18%

39%

33%

22%

35%

2%

5%

2.

29%

19%

37%

29%

39%

50%

1%

5%

3.

39%

28%

53%

47%

23%

33%

1%

5%


34% учнів ЕК і 18% КК мали високий рівень навичок говоріння, достатній – 39% ЕК і 33% КК, середній – 22% ЕК і 35% КК, низький – 2% ЕК і 5% КК.

Другим завданням третього етапу контрольної роботи було запропоновано побудувати діалог, використовуючи фразеологізми, що допоможе збагатити мислення й мовлення школярів, їхній ціннісно-орієнтаційний досвід. Поставивши за мету перевірити навички конструювати діалоги, учні набували вмінь доречно використовувати слова в мовленні відповідно до задуму, розвивали пізнавальну сферу, мовленнєву пам'ять.

У контрольних класах дотримувалися високого рівня мовленнєвої компетент-ності в процесі продукування діалогічних висловлювань 19% учнів КК і 29% ЕК, достатнього – 37% ЕК і 29% КК, середнього – 39% ЕК і 50% КК, низького – 1 ЕК і 5% КК.

Третє завдання забезпечує самоконтроль, взаємоперевірку, розвиток логіко-мовленнєвих умінь (логічно міркувати, виділяти смислові елементи), осмислення і оцінювання відповідей товариша. Високого рівня досягли 39% ЕК і 28% КК, достатнього – 53% ЕК і 47% КК, середнього – 23% ЕК і 33% КК, низького – 1% ЕК і 5% КК.

Порівняльні дані рівнів сформованості навичок говоріння учнів основної школи за результатами етапів експериментального дослідження подано в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Порівняльні дані рівнів сформованості навичок говоріння учнів основної школи за результатами етапів експериментального дослідження

^ Етапи експериментального дослідження

Рівні сформованості навичок говоріння у %

Високий

Достатній

Середній

Низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

І етап – підготовчий (5 клас І півріччя)

13

6

30

23

44

48

12

23

ІІ етап – конструктивно- формувальний (5 клас ІІ півріччя –6 клас І півріччя)

22

9

42

36

35

42

6

12

ІІІ етап – контрольно-корекційний (6 клас ІІ півріччя)

39

28

53

47

23

33

1

5



Високий рівень сформованості навичок говоріння в учнів ЕК становить 39% (проти 24%), достатній – 53%(проти 32%), середній – 23% школярів (проти 27%), низький - 1% (проти 16%). Оволодіння учнями ЕК понятійним апаратом, засвоєння операційних основ мовленнєвого розвитку сприяло вдосконаленню навичок створювати усні діалогічні й монологічні висловлювання, увідповіднюючи мовні засоби з ситуацією мовлення.

Порівняльну характеристику рівнів сформованості навичок говоріння в учнів основної школи представлено в діаграмі (експериментальні класи позначено темним кольором, контрольні – світлим).

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconЯремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок
Психологічні чинники вдосконалення навичок процесу говоріння підлітків
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconСистема віршів, що сприяє формуванню мовленнєвих навичок на уроках французької мови
Представлена підбірка поезій французькою мовою присвячена формуванню в учнів шкільного віку іншомовної мовленнєвої компетенції, зокрема...
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconІнформація про учнів: Загальна кількість учнів району: початкових класів; учнів 5-8 класів; 9-х класів; 10-11-х классов
Становлення індивідуального вибору учнів 5-7 класів через курси за вибором( по класах)
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconІонашку Ольга Василівна, директор Їжівської зош екскурсія по закладу ІІ. Практична частина семінару 10 00 -10 40 урок
«Розвиток логічного мислення, формування обчислювальних навичок в учнів початкових класів на уроках математики»
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconУрок для учнів 6-8 класів
Г. Расійчук "Рідний край", виставка фотографій з пейзажами Буковини, вчитель читає вірш
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconУдк: 371. 132 Наталія Куб’як
Сьогодні педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів та профтехосвіти не завжди мають достатній рівень знань, умінь...
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія зимогляд Наталія Сергіївна удк 377. 147. 156: 687 формування та моделювання змісту навчання проектування швейних виробів майбутніх дизайнерів одягу
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Харків
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconКоміссарова Світлана Миколаївна, завідувач обласної психолого медико-педагогічної консультації 12. 30-13. 00 Гендерна політика в Україні. Майстер клас: Модельний урок
Виховання морально-духовної життєво компетентної особистості шляхом реалізації органами та навчальними закладами системи освіти області...
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconНикифорак Світлана Юріївна вчитель початкових класів Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Розробка першого уроку
Діти, я хочу подарувати вам незвичайний урок – урок у формі усного журналу. І присвячую його рідній Буковині
Яремчук Наталія Сергіївна удк 372. 461: 053. 6 Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на урок iconКонкурс на кращий урок з питань подолання насильства в сім’ї серед вчителів 5-11 класів (липень листопад 2011 р.)
Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні єс-проон оголошує конкурс на кращий урок з питань подолання насильства в сім’ї...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи