Радченко Григорій Павлович icon

Радченко Григорій Павлович




Скачати 56.39 Kb.
НазваРадченко Григорій Павлович
Дата24.10.2012
Розмір56.39 Kb.
ТипДокументи

Радченко Григорій Павлович



Ректор харківського медичного інституту з 1925 по 1927 рік.

Г.П.Радченко народився у лютому 1890р. в с.Дар-Надія Сахновщанського повіту Харківської губернії в родині заможного селянина (батько мав 60 десятин землі).

Отримав вищу освіту, закінчивши медичний факультет Московського університету. За фахом - санітарний лікар. За революційну діяльність, якою почав займатися ще студентом, його було відправлено рядовим в армію (1-а світова війна), де він і вступив у партію більшовиків. У жовтневих подіях брав участь разом зі своєю частиною в Череповці, після чого його було направлено на підпільну роботу на Україну.

В 1919р. в Києві був заарештований денікінською контррозвідкою і біля місяця перебував у тюрмі, звідки його звільнили частини Червоної Армії під керуванням Антонова Овсєєнка. Перейшовши через фронт білих і зв'язавшись з більшовицькою організацією, Г.П.Радченко почав роботу по створенню партизанського загону на Миргородщині. Повіт було вивільнено від білих банд, і Григорій Павлович став головою повітового виконкому і повітового парткомітету. Разом з ним працювали тоді люди, які в подальшому займали високі посади в Українській республіці. Це О.І.Нехворостний - ректор Харківського державного університету, Нечес - директор Одеської та Київської кінофабрик, Назаренко - ректор Київського сільськогосподарського інституту та інші. За свідченнями сучасників, вони вважали Г.П.Радченка своїм учителем і командиром, він користувався серед них і населення: Миргородщини виключним авторитетом і повагою.

В 1920р. його переводять до Червонограда, де він очолив повітовий виконавчий комітет і загін самооборони, який поклав край розбійницьким нападам білих банд. Як згадують сучасники, населення сіл, де велися бої, радісно зустрічали загін на чолі з Радченком, несли воду, їжу: хліб, картоплю.

В цей рік Г.П.Радченко обрано членом ВУЦВКа, в 1921р. - делегатом УПІ з'їзду партії, яка посилає його на найбільш відповідальні посади.

1922 рік - голова Херсонського окрвиконкому, боротьба з голодом. Голодує разом з усіма, але всі сили віддає тому, щоб покращати положення в окрузі.

1923р. - Кіровоградщина, заводи "Красная звезда", "Серп і молот", виробництво сільськогосподарського обладнання.

В ці роки продовжувалася почата в 1920р. реорганізація вищих учбових закладів. Країна потребувала нових кадрів, інститути ще не виконували поставлене перед ними завдання. У травні 1925р. Г.П.Радченка призначають ректором Харківського медичного інституту.

В цей час в інституті працювало багато вчених, відомих не тільки в медичних колах Харкова, але й далеко за його межами. Це заслужений професор:; М.С.Бокаріус, професори: В.Я.Рубашкін, В.Я.Данилевський, А.В.Палладін, В.М.Шамов, В.П.Воробйов, В.П.Протопопов, Д.П.Гриньов та інші, лекції яких постійно відвідувалися не лише студентами, але й лікарями.

Працювати було важко і не тільки з-за недостатньо розвинутої учбово-матеріальної бази, низької дисципліни серед студентів і деякої частини співробітників кафедр, але й тому, що не була остаточно вироблена певна система у справі реорганізації вищої школи, і часто одні настанови змінювалися іншими, не давши позитивних результатів.

Так, задоволення потреб населення у спеціалізованій медичній допомозі Головпрофосвіта України, починаючи з 1923-24 навч.року ввела на старших курсах Харківського медичного інституту так звані "ухили" (спеціалізацію) за чотирма напрямками: терапія, хірургія, охорона материнства й дитинства (охматдит), а також санітарія та гігієна.

Однак радянська охорона здоров'я поки ще потребувала в більшій кількості лікарів загального профілю, тому в 1928 р. "ухили" було скасовано.

До 1927 р. в медичному інституті виробнича практика проводилась лише в клініках. Цього було недостатньо, і з 1927 р. в ХМІ було введено півторамісячний виробничий літній практикум для студентів ІУ курсів у лікувально-профілактичних установах міста і села.

В 1925 р. зав. кафедрою судової медицини М.С.Бокаріус одержав звання заслуженого професора. Саме в той час був покладений початок тісного зв'язку всієї роботи кафедри з практичною діяльністю державної судово-медичної служби, організатором і одночасно керівником якої в Україні певний час був заслужений професор М.С.Бокаріус.

В цьому ж році почав свою роботу Український біохімічний інститут, засновником якого став зав. кафедрою фізіологічної хімії професор 0.В.Палладін.

На кафедрі фізіології, якою з 1926 р. керував професор В.Г.Фольборт, майбутній академік АН України, значно розширилась наукова робота. Досліди були присвячені вивченню процесів виснаження та відновлення, тісно пов'язаних з проблемою втоми і відпочинку, а також вивченню закономірностей секреторного процесу.

В 1924 р. професором Е.М.Каганом у ХМІ створена перша в СРСР кафедра гігієни праці. Це повністю відповідало духу та практиці радянської охорони здоров'я. З 1925 р. виділяється значна кількість годин для лекцій і практичних занять по розділу "Фізіологія праці", де висвітлювались новітні дані з теорії м'язової діяльності, енергетики праці, втоми, ролі центральної нервової системи в трудових процесах та інше. Вперше в ХМІ на кафедрі гігієни праці вводяться для студентів практичні заняття з дослідження газообміну у людини, дослідження робочих рухів та внутрішньої структури робочого місця.

Професора ХМІ беруть участь в роботі з'їздів, конференцій. В 1926 р. на І з'їзді хірургів України в Одесі з програмною доповіддю "Історія російської хірургії за останні 25 років" виступив зав. кафедрою оперативної хірургії і топографічної анатомії професор О.В.Мельников.

В 1927 р. за активної участі професора М.Ф.Мельникова-Разведенкова, який був в той час директором організованого ним Українського патоло-гоанатомічного інституту, почав виходити "Український медичний архів", до редакційної колегії якої входив і Г.П.Радченко.

Зміцнюється учбово-матеріальна база кафедр. В 1925 р. кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб перейшла до приміщення по вул.Пушкінській, 23, де була можливість розширити лабораторії, організувати наукові дослідження. З 1926 р. кафедра інфекційних хвороб переходить у третє інфекційне відділення 2-ої Радлікарні, яка мала добре обладнані клінічну та бактеріологічну лабораторії, патологоанатомічне відділення.

В 1925-26 навч.р. в інституті заснована 3-річна аспірантура.

На жаль, немає вірогідних даних про безпосередню участь Г.П.Радченка у здійсненні перерахованих заходів, але вважаємо, що, бувши ректором, він не міг стояти осторонь від усього, що відбувалося в навчальному закладі, яким він керував.

Про взаємовідносини зі студентами згадує жінка Г.П.Радченка -Г.Ф.Маковецька "Він любив молодь, умів викликати і виховувати в ній високі громадянські думки і почуття". Аналогічні твердження про Г.П.Радченка в листі персонального пенсіонера В.Б.Акаловської, яка в той час була студенткою ХМІ.

У лютому 1927 р. Григорія Павловича переводять на посаду начальника Головпрофосвіти. До 1929 р. він керував роботою всіх учбових закладів України, потім новий перевод - директором Київської кінофабрики, в 1930 - завідуючим Київським окрземвідділом.

Нова посада - консул СРСР у Польщі. Майже 2 роки, з 1931 по 1933 р., працював він у Львові в радянському консульстві. Виконуючи службові обов'язки, він багато спілкується з творчою інтелігенцією Галичини (Західна Україна), знайомиться з родиною Крушельницьких, письменниками Галаном, Косачем та іншими, розповідає про нову Україну, її людей, досягнення. Деяким з них, в тому числі Крушельницьким Івану та Володимиру, Ганні Галан, він видав візи на в'їзд до СРСР.

В 1933 р. його знов переводять у систему Укркінофільму, а в травні 1935 р. він був заарештований органами НКВС. Слідство тривало до листопада 1935 р. Г.П.Радченка звинувачували в "приналежності до контрреволюційної організації УВО ОУН". У його справі було записано, що він, "будучи консулом СРСР у Львові, був зв'язаний з іноземним центром цієї організації та за його завданням вів контрреволюційну роботу в Україні. Видавав без дозволу НКІС на в'їзд у СРСР терористам, що їхали для організації терористичних актів над відповідальними керівниками Радянської влади".

Винним у цих обвинуваченнях Г.П.Радченко себе не визнав і був засуджений на 3 роки "з відбуттям покарання в Біломоро-Балтійському таборі з утриманням на островах". В листопаді 1938 р. цей вирок був повторений ще на 5 років, тепер вже на Колимі, де через рік,23 листопада 1940 р. він помер.

Персональна пенсіонерка К.І.Бассет, яка перебувала в тому ж таборі і давно знала Г.П.Радченка, писала рідним, що він "умер таким же честным и прекрасним человеком, каким был всю свою жизнь".

В 1957 р. Григорія Павловича Радченка реабілітовано посмертно.

Схожі:

Радченко Григорій Павлович iconЛ. А. Арцимович Адренергические бета-антагонисты 615. 7 Р 15 Радченко О. М. Бета-андреноблокатори: стандарти та перспективи : [монография
Радченко О. М. Бета-андреноблокатори: стандарти та перспективи : [монография] / О. М. Радченко. К. Синопсис, 2011. 128 с
Радченко Григорій Павлович iconГригорій Савич Сковорода (1722-1794)
Григорій Савич Сковорода : до 290-річчя від дня народження : рекомендаційний список / уклад. О. А. Крамаренко; відп за вип. Т. В....
Радченко Григорій Павлович iconОснови економіки
Автори: Радіонова І. Ф., Радченко В. В., Кравченко І. С. та підручником рекомендованим мон україни «Радіонова І. Ф., Радченко В....
Радченко Григорій Павлович iconОснови економіки
Автори: Радіонова І. Ф., Радченко В. В., Кравченко І. С. та підручником рекомендованим мон україни «Радіонова І. Ф., Радченко В....
Радченко Григорій Павлович iconАнтон Павлович Чехов (1860 1904)
Антон Павлович Чехов: До 150-річчя від дня народження: рекомендаційний список. Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Радченко Григорій Павлович iconАнтон Павлович Чехов (1860 1904)
Антон Павлович Чехов: До 150-річчя від дня народження: рекомендаційний список. Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Радченко Григорій Павлович icon1. Вячеслав Радченко (справа) и Сергей Частикин (слева) с сертификатами участников олимпиады
Украины, России и Белоруссии. Наш университет был представлен студентами 4-го курса направления подготовки «программная инженерия»...
Радченко Григорій Павлович iconРадченко О. В

Радченко Григорій Павлович iconРадченко О. В

Радченко Григорій Павлович iconГусаков Григорій Васильович
Начальник Харківської медичної академії, а потім інституту з 01. 04. 1921 р. 02. 05. 1922 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи