Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна icon

Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна




Скачати 71.15 Kb.
НазваОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Дата28.07.2012
Розмір71.15 Kb.
ТипДокументи

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЗАЛЕЖНОЇ ТА ЕКОЗУМОВЛЕНОЇ ПАТОЛОГІЇ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

КОЛОСКОВА О.К. (професор, д.мед.н.), Буковинський державний медичний університет, м.Чернівці, Україна


Формування та збереження здоров’я окремої людини та нації в цілому – складний і багатофакторний процес, який, у кінцевому рахунку, визначається тріадою, що включає генетичні фактори, спосіб життя та впливові стимули навколишнього середовища. Визначення їх особистого вкладу до етіопатогенезу конкретних захворювань, у зв’язку із складністю взаємодії даних факторів, у кожному конкретному випадку представляє складну задачу. За оцінками закордонних і вітчизняних учених, стан здоров‘я населення на 15—20 % залежить від генетичної зумовленості, на 25—50 — від способу життя, на 10 — від ефективності служб охорони здоров‘я та на 20—40 % — від якості навколишнього середовища. Тобто неозброєним оком прослідковується чітка екообумовленість формування здоров‘я людини. Так, забруднене повітря, що оточує дитину, за розрахунками останніх років, може спричиняти до 7-10% усіх випадків гострих респіраторних захворювань, 3-7% нових випадків обструктивних епізодів та від 3 до 15% захворювань на бронхіальну астму. Не можна не погодитися з думкою професора Ю.Є.Вельтищева, що бронхіальна астма в дітей є своєрідним біоіндикатором забруднення навколишнього середовища, її поширеність є неоднаковою та, зокрема, у великих містах асоціює із ареалами забруднення повітря цементним пилом, важкими металами та іншими промисловими викидами.

Разом із тим слід визнати, що на підростаючу дитину впливає не лише забруднене довкілля, але й переважною мірою - спосіб життя родини та дорослих її членів, які власними вчинками створюють навколишнє середовище для маленьких дітей, і чим менша за віком дитина, тим більшою мірою вона є залежною від домашньої екосистеми, способу життя її батьків та вихователів.

Не потребує доказів загальновизнана концепція згубного впливу агресивних (повсякчас антропогенних) чинників довкілля на організм людини та формування в неї екозалежної та екозумовленої патології, що останніми роками набула катастрофічних ознак. Зокрема, до захворювань, пов‘язаних із впливом низькоінтенсивного забруднення довкілля хімічними ксенобіотиками, відносять уроджені мальформації та вади розвитку, різноманітні варіанти імунної недостатності, дефіцит уваги, синдром гіперактивності, депресію, бронхіальну астму, різноманітні гормональні порушення, що в першу чергу стосуються репродуктивної системи, енцефалопатії, окремі форми злоякісних новоутворень тощо.

Специфічними особливостями екозумовлених захворювань при тривалому низькоінтенсивному впливі ксенобіотиків науковці вважають: (1) переважне формування патології в межах системи органів (імунна, ендокринна, нервова), ніж ураження окремого органа; (2) відсутність єдиного причинного чинника та конкретного біомаркера; (3) наявність тривалого латентного періоду, що утруднює побудову причино-наслідкових зв‘язків; (4) непридатність класичних положень і моделей, що використовуються в токсикології та епідеміології, оскільки формування патології при низькоінтенсивному впливі не є звичайною похідною функцією від дози токсиканта, а трапляється у чутливих осіб (групи ризику), і така чутливість залежить від багатьох чинників; (5) пошкодження процесів у ключових системах організма при концентраціях хімічних ксенобіотиків, що в декілька разів є меншими від токсичних, що зазвичай викликають класичну картину отруєння.

У м.Чернівці силами науковців проводилося масштабне і тривале дослідження, робочою гіпотезою якого було встановлення особливостей формування захворюваності та розповсюдженості патологічних станів та нозологічних форм при тривалому впливі на організм дітей поєднаного забруднення грунту антропогенними факторами низької інтенсивності, зокрема, сполуками важких металів та техногенними радіонуклідами. Основними забруднювачами виступали викиди транспортних засобів, тому найбільшою концентрація хімічних речовин залишалася навколо автотранспортних магістралей із аномальними зонами по вмісту свинцю на рівні 2-2,5 ГДК та більше. Слід також зауважити, що в межах міста різними дослідниками виявлені аномальні ділянки високих концентрацій сполук важких металів (Pb, Zn, Mo, Cr, Ba, Ni, W, Sr, Hg та інш.) і техногенних радіонуклідів.

Установлено, що упродовж 15 років спостереження середньорічний рівень загальної захворюваності дітей в екологічно несприятливому оточенні постійно і статистично вірогідно перевищував аналогічні показники у більш сприятливих зонах проживання. У складних екологічних умовах серед вихованців дитячих дошкільних установ міста майже у 4,5 рази зростав ризик підвищеної захворюваності на гострі респіраторні захворювання, патологію ЦНС функціонального ґенезу та хвороби шкіри. Проведені дослідження мікроядерного індексу буккального епітелію у дошкільнят продемонстрували удвічі вищий ризик виникнення хромосомних порушень за умови екологічно несприятливого оточення у вигляді свинець-цинк-мідно-стронцієвого забруднення грунту в місцях розташування дошкільних навчальних закладів. Упродовж усього періоду моніторування в екологічно менш сприятливих умовах розташування середніх загальноосвітніх навчальних закладів відмічений статистично вищий ризик зростання показника захворюваності школярів та поширеності соматичної патології, який коливався 2,2 до 7,0.

Серед пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, за результатами інгаляційних бронхопровокаційних проб із прямими і непрямими бронхокнстрикторними чинниками, найвищою виявилася реактивність бронхів у мешканців районів міста зі сприятливою геохімічною характеристикою, що підкреслювало переважну роль атмосферного забруднення у формуванні і перебігу даної патології в дітей. І хоча на територіях міста з гіршою геохімічною характеристикою грунтів результати проби РС20Н і показники лабільності бронхів (у відповідь на фізичне навантаження та інгаляцію β2-агоніста швидкої дії) були вірогідно нижчими, це, на наш погляд, відображувало інфільтративні процеси та ремоделювання бронхів, що пригнічували їх гіперреактивність і лабільність унаслідок морфологічної перебудови та зростання ригідності бронхіальної стінки. Тому, спираючись на основну роль атопії у розвитку і формуванні бронхіальної астми, слід, напевне, погодитися з думкою багатьох вчених про те, що навіть за умови відсутності будь-якої генетичної схильності до атопії, хронічний агресивний екогенний вплив на дитячий організм, починаючи з антенатального періоду і впродовж усього періоду раннього віку, може формувати алергічну реактивність із Th2-спрямованою імунною відповіддю і фенотипом екзогенної бронхіальної астми.

Забруднення довкілля призводить до зростання частоти, непоодинокої модифікації перебігу раніше відомої патології дитячого віку і значної коморбідності, а також до формування нових нозологічних форм у вигляді екозумовлених захворювань. Виникнення упродовж 1989-1990 рр. екологічно зумовленого захворювання дітей із синдромом алопеції у м.Чернівці, яке ніколи не відносилося до промислово забруднених територій України, ще раз підкреслило тезу про те, що екологічні стимули, особливо малої інтенсивності, хоча і не відповідають класичній лінійній залежності „доза (концентрація) – ефект”, проте можуть виступати в ролі факторів схильності, модифікуючих та посилювальних чинників, що здатні до кумуляції та обирають ареною свого патогенного впливу найбільш уразливі верстви населення, з одного боку, та найбільш сенситивні системи організму – з іншого. Ксенобіотикам довкілля притаманний широкий спектр патологічних впливів на дитячий організм (Ю.Є.Вельтищев, Ю.Л.Мізерницький, 2001), частина з яких представлена сенсибілізуючим, іритативним, мембранотропним, токсичним, мутагенним, канцерогенним та інш.ефектами. Своєрідні композиції ксенобіотиків при їх одночасному впливі можуть посилювати один одного, володіючи сумарним чи адитивним ефектами навіть за умови їх окремого взятого низько інтенсивного впливу.

Нами показано, що на територіях із несприятливою геохімічною характеристикою, зумовленою поєднаним забрудненням малими дозами солей важких металів і техногенними радіонуклідами, зареєстровано 2/3 усіх випадків природжених вад і мальформацій у новонароджених дітей упродовж 15-річного періоду моніторингу. Загибель новонароджених внаслідок несумісних із життям вад розвитку майже у 77% випадків також реєструвалась у зазначених районах міста, ілише 23% - у сприятливих геохімічних умовах проживання вагітних жінок. Отже, ризик народити дитину із природженими вадами і аномаліями розвитку при таких екологічних умовах помешкання зростав у 1,4 рази.

Отже, враховуючи наведене вище не можна не визнати, що існуючі гранично допустимі концентрації токсичних речовин не орієнтовані на особливості дитячого організма, не дозволяють урахувати комплексний багатокомпонентний вплив строкатого забруднення навколишнього середовища (включаючи, екологічне оточення вдома). На доданок діти виявляються ще менш захищеними до таких патогенних стимулів через наявність певних вікових анатомічних і функціональних особливостей, високу напруженість і нелінійність процесів зростання та дозрівання, недосконалість ряду захисних систем, повну залежність від дорослих і т.п.

Так, нами показано, що за умови проживання дітей у районах міста, де в грунтах визначали малі дози сполук важких металів і техногенні радіонукліди, майже удвічі зростали показники клініко-епідеміологічного ризику формування недостатньої імунної відповіді до вірусу кору у процесі планової імунізації дітей. Ризик недостатнього формування пасивного специфічного післявакцинального імунного захисту від правці сягав 2,4, проти дифтерії – 1,7. Таким чином, поєднаний хронічний вплив екологічних стимулів низької інтенсивності може призводити до зниження прошарку імунізованого дитячого населення та епідемічних спалахів небезпечних дитячих інфекційних захворювань, що зокрема, співпадає з сучасною ситуацією із захворюваністю на кір в Україні.

Разом із тим, нами виявлено гіршу компенсацію та лабільніший перебіг цукрового діабету І типу у дітей, які проживають в умовах постійного контакту з малими дозами екополютантів, що супроводжувалося відставанням за показниками фізичного та/або статевого розвитку (показник відношення шансів =3,6) та більше ніж триразовим ризиком формування супутньої патології щитоподібної залози.

Насамкінець, спираючись на отримані дані, з метою покращення показників здоров’я дітей, що проживають на територіях міста з несприятливою геохімічною характеристикою, нами розроблені та впроваджені індивідуалізовані адаптаційно-профілактичні лікувально-дієтичні рекомендації, які довели свою ефективність упродовж 5 наступних років спостереження за дітьми. Проте одним із найвагоміших результатів проведених екомоніторингових досліджень слід визнати те, що при комплексній оцінці стану забруднення довкілля, украй важливо вирізняти групи підвищеного ризику формування екозумовленої та екозалежної патології, намагатися встановлювати роль екологічної компоненти у формуванні і перебігу соматичної та іншої патології для своєчасного і програмного лікувального втручання з профілактичними, в одному випадку, та реабілітаційними – в іншому – заходами.

Схожі:

Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Тому знання фізіології та патології у функціонуванні цієї життєво важливої системи є вельми актуальним та необхідним для лікаря загальної...
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський держаний медичний університет „затверджено”
Серед ендокринних захворювань в дитячому віці захворювання щитової залози займають за частотою друге місце після цукрового діабету....
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconМоз україни двнз «івано-франківський національний медичний університет» Науково-практична конференція з міжнародною участю «морфофункціональні особливості нервової та серцево-судинної систем у нормі, експерименті та патології»
Медичний університет, кафедра анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії, вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ,...
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconСтан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович
Буковинський державний медичний університет моз україни, зав кафедри акушерства І гінекології фпо, президент Української асоціації...
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconБуковинський державний медичний університет
Тема заняття: психосоматичні та соматопсихічні розлади, психічні розлади при патології щелепно-лицьової ділянки
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconМіністерство охорони здоров’я україни Буковинський державний медичний університет
Відкриття конференції – 23 травня 2012 р о 10 год у приміщенні палацу «Академічний» ( м. Чернівці, вул. Шиллера, 11)
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconБуковинський державний медичний університет театральна площа, 2, м. Чернівці, 58002, тел./ факс (0372) 55-37-54
Ректорат університету просить атестувати на кваліфікаційну лікарську категорію за фахом доцента/асистента кафедри піп
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconДонецький державний медичний університет
Складачи: зав кафедрою, проф. Ярова С. П., доц к мед н. Чайковська І. В., ас к мед н. Безсмертний А. А., ас. Брашкін А. П., Мозгова...
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Віл-інфекції у дітей від 2-х місяців до 5 років. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження у дітей...
Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи